Життєпис Лесі Українки в родинному листуванні О. Пчілки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Життєпис Лесі Українки в родинному листуванні О. Пчілки

В. Оніпко

У статті йдеться про значення епістолярної спадщини Олени Пчілки в сучасному джерелознавстві. Зроблено аналіз праць, пов'язаних із цією проблемою. На прикладі життєпису Лесі Українки показано роль листів Олени Пчілки як джерела вивчення біографії. На основі епістолярної спадщини матері висвітлено епізоди з життя Лесі Українки, родинні стосунки.

Ключові слова: епістолярій, лист, автограф, джерело, джерелознавство.

Жизнь Леси Украинки в семейной переписке Олены Пчилки

Онипко Вячеслав

В статье говорится о значении эпистолярного наследия Олены Пчилки в современном источниковедении. Отмечается, что изучение автогра-фов писем помогает исследовать биографию не только Олены Пчилки, но и членов ее семьи, знакомых, изучить события в культурно-художественном движении конца IX - начала ХХ века. Сделан анализ работ, связанных с изучением данной проблемы. На примере биографии Леси Украинки показана роль писем Олены Пчилки как источников изучения биографии их семьи и окружения. На основе писем Олены Пчилки освещены различные моменты из жизни Леси Украинки, отношения между родными, ее болезнь.

Ключевые слова: эпистолярий, письмо, автограф, источник, источнико-ведение.

The Lesrn Ukrainka's Life over Olena Pchilka's Family Correspondence

Onipko Vrncheslav

In the article it's said about the importance of epistolary heritage Olena Pchilka in the modern source. It is noted that the study of the autographs of the letters helps to explore the biography not only Pchilka, but members of her family, acquaintances, to study the events in the culture and art of movement at the end of IX beginning of XX century. A study is made analyze of work related to this problem. For example, the biography of Lesm Ukrainka's the role of letters Olena Pchilka as sources for the study of the biographies of their relatives. The article on the basis of Olena Pchilka's letters highlights various moments in the life of Lesm Ukrainka, family relationships. Also illustrated with excerpts from Pchilka's letters the individual facts of publishing of works, illness of Lesm Ukrainka.

Key words: epistolary, letter, autograph, source, manuscript.

Проблема вивчення і систематизація епістолярної спадщини Олени Пчілки у джерелознавстві назріла давно. Епістолярій Олени Пчілки - це листи до членів сім'ї, письменників, фольклористів, етнографів, редакцій журналів та читачів, відомих науковців, громадських і культурних діячів. Листи Олени Пчілки - джерело вивчення не лише її біографії, наукового і творчого доробку, громадянських, національних, політичних поглядів, педагогічної думки, а й засобом розкриття певних особливостей життєвого і творчого шляху Лесі Українки, Михайла Обачного, Івана Франка та ін. У сучасній науці під час вивчення подій, які стосуються особистості Олени Пчілки, її сім'ї, оточення, їхнього місця в культурно-мистецькому та просвітницькому русі кінця ХІХ - початку ХХ ст., дослідники часто звертаються саме до листування, тобто найточнішого джерела. Отже, проблема вивчення й систематизації епістолярію Олени Пчілки на сьогодні досить актуальна.

Монографія Л. Дрофань «Берегиня» [2] присвячена життєвому і творчому шляху Олени Пчілки. Автор, описуючи її біографію, спирається на листи для підтвердження тих чи тих даних. Деякі частини монографії Івана Денисюка й Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів» [1] ґрунтуються саме на листах Олени Пчілки, автори досить широко цитують уривки. Під час дослідження літературно-критичної спадщини Д. Донцова, присвяченої Олені Пчілці, Вікторія Колкутіна в статті «Олена Пчілка в рецепції Дмитра Донцова» [3] вказує, що науковець також цитував листи Олени Пчілки. Аналізу одного з листів письменниці присвячена стаття Альбіни Шацької «Про перебування делегації українських культурних діячів у Санкт-Петербурзі (з листа Олени Пчілки)» [4], що дає змогу більш докладно вивчити описану подію, тобто перебування делегації української інтелігенції у Петербурзі для зустрічі з прем'єр-міністром С. Вітте у справі скасування заборон на українську мову. Звертання різних учених до автографів листів Олени Пчілки ще раз підкреслює потребу у систематизації і окремому виданні епістолярію Олени Пчілки.

Мета нашої статті - висвітлення значення родинного листування Олени Пчілки як одного з достовірних джерел вивчення біографії Лесі Українки.

Епістолярна спадщина в сучасному джерелознавстві відіграє велику роль і набуває особливого значення в сучасній науці. У родин-ному листуванні Олени Пчілки, зрозуміло, вагоме місце належить

Лесі Українці. Тому саме тут ми можемо знайти факти, які відкривають ті чи ті сторінки біографії.

Стосунки Лесі Українки й Олени Пчілки трактують по-різному. Але зрозуміло, що мати у формуванні особистості дитини грає визна-чальну роль. Один із виховних моментів ми можемо побачити в листі Олени Пчілки до Лесі Українки, де вона повчає свою доньку: «Алеж кажу, від чого-б же походила пауза проміж листів, - “ірітація” і навіть “десперація” буває однакова (поки причина паузи зостається невідомою) і дивуваться, а найпаче ображаться, коли в листи людини, марно дожидаючо]і звістки, закрадаеться “іррітливий” тонъ, - нема чого!» [5].

Леся Українки завжди турбувалася про своїх братів і сестер, пов-ністю віддаючись. Як будь-яка мати Олена Пчілка переймається тим, щоб Леся Українка, не перевтомлювалася і, зважаючи на стан доньки, просить її про це в листі: ««Якщо папа тепер у Вас то чом він не бере спать до себе Коха і Уксуса? Воны тебе дуже змучать. Взагалі колиб знала, що всі троє малих будуть так удручать тебе, то і не поїхалаб зовсім, а поїхавши вже не можна не покінчать всіх справ» [6]. І тут же: ««Прошу тебе, Леся, не спи коло малих, нехай спить Королька, а то ти змучиш себе, заслабієш і тоді ще більше горе буде» [6]. Турботу матері ми бачимо в іншому листі до доньки в Одесу: ««Не знаю чом то од тебе нема жоднісінькоїзвістки з Одеси? Чі то того, що ти мала раніш виїздить, (як то я перше писала), чі може тебе що зварило дорогою, чі сиренького ззіло? Тиж знаєш, що я завше турбуюсь, як із свіжого місця нема звістки» [11].

Листи Олени Пчілки є яскравою ілюстрацією родинних стосунків, а також ставлення рідних до Лесі Українки в сім'ї. Під час відсутності Лесі Українки вдома Олена Пчілка до неї в листах наголошує, як її не вистачає для сестер, і ми можемо побачити з прихованого суму в наступному уривку, що і для матері теж: ««Бомбал-Дора шипить, шкварчить ще більше, ото нібі все щось “говорить”; про “Лесю” (“де Леся?”) звичайно каже, що - “ма”! і таки правда, що - “ма”! ... фортепьяно теж каже, що Лесі “ма”! і якось смутно ви- грае ті мотивчики, які заставляе его виголошувать одним пальчиком яка Колосина, або Пуцина...» [10].

Олена Пчілка займалася виданнями творів власних дітей. Вона була і першим цензором, і редактором, тримала тісний зв'язок із редакціями різноманітних журналів. У листі Олени Пчілки до Лесі

Українки простежується, що донька не завжди відразу виконувала прохання матері. Інколи доводилося задля цього проводити певну виховну роботу. Олена Пчілка звертається до Лесі Українки: «Се вже ти бог знає що робиш! Я тобі вже двічі писала, щоб ти прислала мені для чернігівців опріч Самсона ще скілька дрібних віршів із недрукованих, власних і перекладів з Гейне (я писала які), а ти і не думаєш нічого слати! Що ж се таке?

Зараз перепиши мені співця (се мені треба послати в Зорю, бо редактор пише, чом давно нічого не шлеш свого), то нічого що співця взяли кіевські кна-кни, Зоря сама по собі; а для Черн. пришли инші вірші, які маєш і перекладів скілька з Гейне» [12].

Ще однією яскравою ілюстрацією того, що мати постійно займа-лася розповсюдженням творів доньки, є переслане Оленою Пчілкою до Лесі Українки прохання літературного товариства «Руська бесіда», у якому вони просили надіслати для друку твори, з коментарем: ««Посилаю сі цікавості» [7].

З листів Олени Пчілки до Лесі Українки можемо дізнатися про історію першодруків, написання творів, назв, видання. Вона в листі до Лесі Українки висловлює своє обурення з приводу зміни назви Лесиного перекладу твору В. Гюго «Бідні люди», що пояснює наступний його друк під назвою «Сірома». ««Не розумію, хто переправив “Сірому” на “Бідні люди”? Се мені не до сподоби. Уже краще булоб, коли Сірому в них не розуміють, написать “Убогі” люде, - а то бідні, зовсім мовби щось инше виходить. Ну, та для сего дуже вже багато треба зрозуміти - різним Павликам! Врешті се дрібниця. Цікаво, чі нема /перемін/у середині. Коли є Павликові - смерть, дочаснійша!!!» [4]. В іншому листі вже до Єгипту бачимо, що вірші доньки мати друкувала і в «Рідному краї»: «Спасибі за вірші сподіваюсь, що до тебе дійшов № Р.Кр. з тими віршами твоїми. Чи сподобавсь тобі той номер? Чи єсть хоч одна душа там, у, щоб стоїло їй показать той номер?» [13]. Варто зазначити, що Олену Пчілку також цікавила думка Лесі Українки як критика.

Леся Українка також брала участь у публікаціях праць матері. У листі до доньки Олена Пчілка пише: ««Еге-ж перехожу до твоїх звісток про наші сподівані журнали. Не знаю для чого-ж мається бути в Київському збірнику ««велика частина етнографічна»! Для збірника се дуже нудна річ. Так і скажи Комарову» [5].

Для Лесі Українки були побудовані будиночки в Колодяжному і в Зеленому Гаю. З листів Олени Пчілки дізнаємося про терміни будівництва і процес, хто будував, оздоблював. До Лесі Українки у вересні 1892 р. вона пише: «Храм Соломона», так прозвано твій дім, що строїться, буде до твого приїзду совсім готов. Тоді даси узори для розмалёвки, разом придумаєм. Без малёвання, з білими стінами можна зараз жить. Дуже теплий, сухий будиночок. Фортеп. їде з Луцька» [11]. У листі до чоловіка йдеться про хід будівництва будинку в Зеленому Гаю: ««Выбрала оконч. місто для постройки, очистивши от терну ту площінку, что ты рекомендовал. Действительно, это самое подходящее місто. для дома. Но хату тамъ, оставляя місто для дома, уже негді строіть, - пришлось бы её отодвинуть за передній лісок, берестовый на поляну, гді огород, а это уже былоб далеко от вида і от будущаго дома. Останавливаюся на домі. Лучше буду строіть больше, по міре денег, да за то уже будет то, что слідует» [21]. А в листі до Лесі Українки читаємо: «[...] а вернулась для того, щоб водить Дору на екзам і щоб на Зелені свята приїхати в Гад., бо там вже маляр (все той самий) і инші майстри непокояться і не знають, що робить» [9].

З листів і телеграм матері можемо простежити стан здоров'я Лесі Українки в останні дні. Після приїзду Олени Пчілки до Кутаїса вона пише Михайлові Кривинюкові п'ятого липня 1913 р., описуючи стан Лесі та діагноз лікарів: «А погано те, що таки Леся тяжко хвора. Ото тільки, що температура впала: 36 з лишкою; але ослаблення - велике і слаба, схудла теж дуже.

Не рве, але єсть все таки признаки, що показують на той самий, дуже хворобливий стан нирок. У погляд у Лесі якийсь такий, що я давніш - такого у неї не бачила; такий буває тільки в дуже хворих людей. Лікарь одначе настоює на тім, що погіршало від тутешньої малярії. Десь тут єсть таке місце, що вважається не малярійним. Коли-б були гроші, то може-б Леся здолала перїхать (се в горах на півдорозі від Кутаїса до Тіфліса). Леся все таки може вставати, сидить який час у кріслі, на протязі дня» [14]. Пізніше Олена Пчілка пише до Ольги Косач-Кривинюк також про подальший переїзд до Сураму: «Вид у Лесі дуже змінений: страшно схудла, просто - таки самі кості, і вираз лиця часто бува дуже змучений. Але говорячи взагалі, ще може зьявлятись надія, на якийсь кращий виход. Квітка дуже потішає себе тим планом, щоб Лесю вивезти з Кутаїса: тут не дуже далеко есть “кліматічна стоянка” і дачне місце - Сурам [...]» [18]. У листі до Федора Григоровича Петруненка Олена Пчілка вказує дату переїзду до Сураму: «А все таки доки есть хоч якась надія, то людина себе дурить. От и ми їдемо сьогодні, у вівторок, (здається се - 9°), у якийсь грузинський Сурам. Дуже гарне місце - і все здається: “а може ”!..» [17].

З листа до Ольги Косач-Кривинюк від 13 липня 1913 р. досить докладно дізнаємося про стан Лесі Українки: «Лесі, як і було, все таки дуже погано. Часом здається, що трохи краще, бо наприклад перестала була рвота, упала висока температура (тут у Сурамі). Але я тепер бачу, що й з сього - добра мало, бо й се може вже від великої слабості. До того-ж Лесін організм обманює всіх тим (навіть лікарів), що через повну свіжість голови, Леся при найменшій способності може бути бадьорою, навіть, на скільки можливо, веселою. Але їй таки дуже, дуже погано. Температура оці дні - 10'го, 11го і 12го, - бува по 35 У (навіть у вечері), а найбільш підіймається 36 У. Рвота 1 раз, або 2 на добу. Їсть Леся дуже мало : шклянку (не повну) кофе з молоком і малесеньким кусочком сухарика, У стак. Супу з курки, пів шклянки чаю, крихту котлетки з курки (може з чайну ложечку), скілька ложечок рідкої кашки з тапіоки - і більш нічого, а часом і того менш. Тепер якісь нові явища, що дуже мучать Лесю: болить у пищоводі і в горлі (в животі само собою); горло червоне в середині, ковтать дуже трудно, “наче щось ріже шклом”, як проходить їжа, хоя навіть і рідка в мочі крові нема і вид моча має світлий. Як бува-ж одрижка, то тоді робиться наче спазм у горлі, дуже болізний. Наш тутешній лікарь (грузин, учивсь колись у Харк. унів.) каже, що це не від нірки, а від самостійного катару желудка (в Кут. Вода тхне гниллю). Все одно, од чого зробилось, се тяжко мучить Лесю. Та ще одно явище: Леся з трудом може сидіть, (встає часом, щоб пройти з Дорою на балкон, або для якої потреби), а як знов ляже, то їй дуже “бухкає” в грудях. Се вже мов-би од серця. Хоч лікарь знаходить пульс - дуже добрим для Лесіної слабости, але вчора прописав щось і для серця, - так Леся розбірає по рецепту. Записав і “Вготигаїі” та кодеін, теж мабуть від сих нових явищ.

Взагалі Лесін стан такий поганий, що я вже трачу всяку надію! Але може була-б недовольна, що не пишем, на скільки Лесі погано, то я й пишу, що Лесі під вечір 11го стало, по моєму, зовсім погано; я боюсь написать ще гіршеє слово. Дуже Леся ослабла. Тільки й надії, що то в наслідок недавньої високої темп» [15]. Далі про стан Лесі мати передає до Ольги Косач-Кривинюк телеграмами. Від 16 липня 1913 р. читаємо: «Болезнь печені усилилась Частая рвота упадокъ силъ Кормимъ искуствено, д^лаемъ все надежды утратили» [19]. У телеграмі від 17 липня 1913 р.: «Улучшеніе искуственное питание помогает доктора хорошіе Уход усердный» [20]. А в листі читаємо пояснення: «Леся слаба таки почками (малярія - се була “соло- менка”). Виїзд в инше місце з гарним повітрям - нічого не поміг. Найбільш нудить і виснажує рвота і те, що в пищеводі давить, а в горлі “горить”. Далі температура і пульс упали так (позавчора), що стали лікарі підіймать штучно, впризкуваннямирізними. “Питаніе” через рот - стало неможливо, - кождий ковток перше тяжко мучить, давить, потім виривається... стали годувать клізмами. Се - пособляє. Сьогодня (17го, середа), Лесі трохи краще: більше сили, може підвестись і говорить голосніш (а вчора вже ледві шептала)» [16].

Отже, епістолярій Олени Пчілки - дуже важливе джерело вивчення життєпису Лесі Українки. Оскільки саме листи й телеграми матері до доньки передають справжню суть їхніх особистих і творчих стосунків, листи до інших родичів докладно передають перебіг хвороби Лесі Українки.

Джерела та література

1.Денисюк І. Дворянське гніздо Косачів / І. Денисюк, Т. Скрипка. - Львів : Академ. експрес, 1999. - 269 с.

2.Дрофань Л. Берегиня : [життєва і творча біографія Олени Пчілки] / Любов Дрофань. - К. : Молодь, 2004. - 206 с.

3.Колкутіна В. Олена Пчілка в рецепції Дмитра Донцова / Вікторія Колкутіна // Рідний край. - 2010. - № 1. - С. 105-110.

4.Шацька А. Про перебування делегації українських культурних діячів у Санкт- Петербурзі (з листа Олени Пчілки) // Слово і Час. - 2016. - № 5. - С. 110-120.

5.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 502.

6.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 503.

7.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 504.

8.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 505.

9.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 507.

10.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 508.

11.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 509.

12.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 510.

13.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 511.

14.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 537.

15.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 538.

16.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 539.

17.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 540.

18.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 541.

19.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 548.

20.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 2, од. зб. 550.

21.Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 28, од. зб. 492.

References

епістолярний листування джерелознавство

1.Denysiuk, Ivan, and Skrypka, Tamara. 1999. Dvorianske hnizdo Kosachiv [Noble nest of Kosach]. Lviv (in Ukrainian).

2.Drofan, Liubov. 2004. Berehynia [Keeper]. Kyiv: Molod (in Ukrainian).

3.Kolkutina, Viktoriia. 2010. “Olena Pchilka v Retseptsii Dmytra Dontsova” [Olena Pchilka the position Dmytro Dontsov]. Ridnyi krai, 1: 105-110 (in Ukrainian).

4.Shatska, A. 2016. “Pro perebuvannia delehatsii ukrainskykh kulturnykh diiachiv u Sankt-Peterburzi (z lysta Oleny Pchilky)” [On the visit of Ukrainian cultural representatives delegation to St. Petersburg (based on Olena Pchilka's letter)]. Slovo i Chas, 5: 110-120 (in Ukrainian).

5.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 502 (in Ukrainian).

6.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 503 (in Ukrainian).

7.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 504 (in Ukrainian).

8.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 505 (in Ukrainian).

9.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 507 (in Ukrainian).

10.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 508 (in Ukrainian).

11.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 509 (in Ukrainian).

12.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 510 (in Ukrainian).

13.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 511 (in Ukrainian).

14.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 537 (in Ukrainian).

15.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 538 (in Ukrainian).

16.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 539 (in Ukrainian).

17.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 540 (in Ukrainian).

18.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 541 (in Ukrainian).

19.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 548 (in Ukrainian).

20.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 2, storage unit 550 (in Ukrainian).

21.Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Fund 28, storage unit 492 (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru