Поезія Оксани Забужко "Задзеркалля: пані Мержинська": драматизація метатексту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поезія Оксани Забужко «Задзеркалля: пані Мержинська»: драматизація метатексту

Олександра Вісич

Стаття присвячена аналізу поезії Оксани Забужко «Задзеркалля: пані Мержинська» та розмаїття форм метатексту в ній. Окрему увагу приділено засобам драматизації в цьому ліричному творі. Доведено, що метатекстуальні компоненти на кшталт біографії Лесі Українки й алюзій на її твори створюють ефект міні-п'єси.

Ключові слова: метатекст, драматизація лірики, трагедія, репліка, Леся Українка.

Висич Александра. Поэзия Оксаны Забужко «Зазеркалье: госпожа Мержинская»: драматизация метатекста

Статья посвящена анализу поэзии Оксаны Забужко «Зазеркалье: госпожа Мержинская», в частности, исследованию разнообразия форм метатекста в ней. Актуальными для этого исследования являются трактовки метатекста как объяснительного механизма, явления самосознания литературы, направленные на познание природы творчества; кроме того, как внешней по отношению к тексту конструкции. Особое внимание уделено средствам драматизации лирического произведения на уровне пафоса, обозначенной резким изменением эмоциональной тональности; на уровне субъектной и пространственно-временной организации произведения, драматического сопоставления. Выявлено, что в произведении Оксаны Забужко объектами сопоставления становятся, с одной стороны, вымышленный персонаж с альтернативной историей жизни, а с другой - условно реальный образ Леси Украинки. Доказано, что метатекст формируется несколькими значимыми компонентами: романом Льюиса Кэрролла, произведениями и биографией Леси Украинки. Его функция проявляется в создании специфического «зазеркаль- ного» хронотопа и, главное, драматизации лирического произведения и создании эффекта мини-пьесы.

Ключевые слова: метатекст, драматизация лирики, трагедия, реплика, Леся Украинка.

Visych Oleksandra. The Poem of Oksana Zabuzhko “Through the Looking Glass: Mrs Merzhynska”: Dramatization of Metatext

This article analyzes the poetry of Oksana Zabuzhko “Through the Looking Glass: Mrs Merzhynska”, in particular, we study the diversity of metatext in it. Among others it is chosen such options of metatext as an explanatory mechanism, self-consciousness of literature aimed at understanding the nature of creative work; moreover external construction on relation to the text. Special attention is paid to the means of dramatization of lyrical work at the level of pathos that is marked by a abrupt change in emotional tone; as well as at the level of subjective and spatiotemporal organization of the work and its dramatic comparison. It is proved that the poem of Zabuzhko has two objects of comparison. They are a fictional character from the alternative history of life on the one hand and a conventionally real image of Lesia Ukrainka. It is found that metatext has been formed by several specific components: Lewis Carroll's novel, biography and works of Lesia Ukrainka. Its function is in the creation of a specific “through-the-glass” time-space, and most importantly, lyrical dramatization of the poem and creation of the effect of mini-play.

Key words: metatext, dramatization of lyrics, tragady, replica, Lesia Ukrainka.

забужко метатекст драматизація

Термін «метатекст» стрімко увійшов у літературознавство ХХ ст., породивши численні варіації і не менш численні дебати, починаючи з тлумачень «важковаговиків» Барта й Ліотара або Бахтіна й Лотмана. Сьогодні можемо констатувати одночасне функціонування низки різ- новекторних трактовок феномену метатексту й можливість синтезованого їх застосування в літературознавчому аналізі художніх творів. Зокрема, у цьому дослідженні стане продуктивною актуалізація кількох засадничих метатекстуальних концепцій. Насамперед, це розуміння метатексту як пояснювального механізму й водночас суголосного явища самосвідомості літератури, - обидва підходи фіксують рефлексивність творчості, спрямовану назовні, на пізнання загальних законів буття, або всередину - на розкриття природи творчості. Тому об'єктом метатекстової рефлекції може бути й особистість митця, творчий процес, природа таланту, проблеми художної свідомості тощо.

Трактування метатексту як зовнішньої щодо тексту конструкції сприяє схематизації аналізу тексту завдяки визначенню чіткої струк- тури взаємодії первинних і похідних художніх елементів. Причому первинні тексти часом визначаються як такі, що займають вершинне положення в ієрархії текстів і більшою чи меншою мірою детермінують появу нових текстів певної культури.

Важлива ознака метатексту - конденсована літературність, адже «він вбирає у себе художні та нехудожні жанри, дозволяє варіативність складу, не наділений універсальними змістовими прикметами, але водночас створює особливу комунікативну ситуацію, що змушує сприймати окремі твори як співвіднесені одне з одним висловлювання» [цит. за: 3, с. 23].

Завдання цього дослідження полягає у виявленні форм метатексту в поезії Оксани Забужко «Задзеркалля: Пані Мержинська» та його ролі в драматизації цього ліричного твору.

Творчий діалог Оксани Забужко й Лесі Українки вже давно привернув увагу літературознавців, на що вказують такі статті, як «Жіноче письмо на порубіжжі віків (Леся Українка, Оксана Забужко)» Н. Зборовської, «Леся Українка - Оксана Забужко: до проблеми творчої комунікації» О. Шаф, «Месниця? Зрадниця? Феміністка? Міф про Клітемнестру в поезії Оксани Забужко» Г. Біберової та ін. Насамперед ідеться про інтертекстуальне поле поетичних та прозових творів нашої сучасниці, зокрема роману «Музей покинутих секретів», повістей «Інопланетянка», «Дівчатка», віршів «Бульвар Лесі Українки», «Балада про горду царівну», «Клітемнестра» тощо. Впадає в око не лише суголосність у моделюванні образів, а й певна дискусійність творчих світів Оксани Забужко й Лесі Українки. Приміром, за Г. Бібе- ровою, останній зі згадуваних творів є своєрідною «полемікою Клі- темнестри Забужко із Лесиною Кассандрою» [1, с. 58].

Дослідники слушно констатують, що «комунікування Лесі Українки та Оксани Забужко реалізується широко - як взаємодія свідомостей»... й «увиразнюється часовою віддаленістю їхніх епох» [7, с. 244]. Л. Масенко стверджує наявність у творах Оксани Забужко «спадкоємного зв'язку» із символікою й образно-смисловою системою творів» знаменитої попередниці та виокремлює в її художньому дискурсі так званий «код Лесі Українки». Власне прочитанню сутності коду Лесі Українки присвячена відома праця Забужко-філософа «Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій». Особливо прискіпливо крізь призму творчості Лесі Українки авторка книги аналізує проблему жіночої ідентичності в широкому культуротворчому контексті. Погляд на жінку як текст, актуалізований нині, запропоновано у вірші Оксани Забужко «Задзеркалля: Пані Мержинська» (збірка «Автостоп»). Не можна не звернути уваги на інтертекстуаль- ний складник назви твору, що містить покликання на відомий роман Льюїса Керрола «Аліса в Задзеркаллі», який визначає специфічну структуру хронотопу поезії. За задумом авторки «Задзеркалля» - текст-гра, текст-провокація, спроба уявити альтернативну біографію Лесі Українки, запропонувати її вигадану іпостась, відкинувши на маргінеси справжню мистецьку самореалізацію як нонсенс.

У невеликому за обсягом творі поетесі вдалося порушити низку питань, у фокусі яких перебуває феномен особистості Лесі Українки. Насамперед поезія заслуговує прочитання в гендерному ключі. Змальована в ній ілюзія можливої сімейної ідилії - своєрідна спроба створити ілюстрацію до проблеми статі й культуротворчості. Дослідники слушно зауважують недовіру Оксани Забужко до родинного гнізда, яке традиційно вважають чи не максимальним полем для самовираження жінки. Однак потенціал творчої особи, свідомо чи несвідомо, завжди виходитиме за окреслені кордони цього простору. Інтерес до розмаїтих міркувань на тему сімейного щастя не був чужим і для Лесі Українки. Причому знаходимо в її текстах чимало іронічних висловлювань з цього приводу. У п'єсі «Блакитна троянда», наприклад, Ьопуіуапї Милевський у розмові про класичні зразки кохання кидає таку фразу: «А Данте, може, якби мав щастя познайомитися з своєю Беатріче ближче, то теж, може, попросив би її руки, щоб приміряти на неї шлюбний перстень. Тоді б ми мали не “Божественну комедію”, а просто комедію під назвою “Як у людей, так і у нас”» [5, с. 32]. Оксана Забужко не вдається до відкритої іронії, навпаки - її зображення стосунків «як у людей» на диво гармонійні, респектабельні, піднесені мало не до ідеалу в його побутовому повсякденні або ж у загальноприйнятому розумінні жіночого щастя. І контрастом до цієї самодостатності звучать різкі акорди, що є покликом з іншого, віртуального у вимірах пані Мержинської світу.

Опозицією до затишно влаштованого життя Лариси Петрівни виступає відлуння твору Лесі Українки «Одержима». Варто нагадати, що драматична поема «Одержима» була написана біля смертного одра тяжкохворого Мержинського. У листі до Івана Франка Леся Українка відверто коментувала свій катарсисний стан у момент народження твору: «...я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала, не перетравивши туги, а в самому її апогею. Якби мене хто спитав, як я з того всього жива вийшла, то я б теж могла відповісти: “J'en ai fait un drame...”» [6, с. 163]. Без перебільшення можна стверджувати, що ця ніч стала кульмінацією у творчому поступі Лесі Українки, оскільки вона не тільки написала драму, а й розпочала новий виток своєї драматургічної творчості, завдяки чому численні голоси її персонажів отримали статус класики української літератури. Власне, Оксана За- бужко проводить альтернативну лінію життєвого шляху письменниці, насправді оминувши біфуркаційну точку життя Лесі Українки. У художньому світі поезії щасливе одруження з коханим Мержинським, народження дитини, зрештою, родинна злагода «закриває шлях» Ларисі Петрівні до контакту з «демоном творчості». Інакше кажучи, хеппі-енд тієї страшної ночі насправді стає смертоносним для Лесі Українки як митця, оскільки її повністю захоплює нова «роль» у річищі сімейних турбот.

Героїня Забужко - повна протилежність образу Міріам, апеляція до якого є головним вектором метадраматизму цього твору. Лариса Петрівна (Лесюня) - ніжна мати, кохана дружина, турботлива господиня, повністю зосереджена на миттєвостях у своєму домашньому кубельці, і щоденний ритм приносить їй гармонію, навіть інколи самовдоволення, гордощі, які властиві жінкам, схильним до змагань в оцінках успіхів своїх дітей. Тінь Міріам із «непрожитого» нею життя викликає інші асоціації, вона - блукалець із вічності, що невидимо огортає міні-світ Лариси Петрівни, нагадує про самотність, пристрасть, боротьбу, невтоленність почуттів, ненависть юрби, а, найголовніше, - кордон ірреальності, за яким панує фантазія, та «сила чарівна», яка дається вибраним, і нерідко - ціною власного життя. Синдром напливів пам'яті неіснуючого, що переслідує Ларису Петрівну, Оксана Забужко передає за допомогою лаконічної аплікації. Жінку змушує здригатися голос із єврейських кварталів (їх, до речі, було чимало в Києві початку ХХ ст.), яким, очевидно, кличуть дитину, що грається, додому:

- Міріам!

(Міріам! Міріам! - захлинулась горбами луна) [2, с. 174].

У світі, найбільш реальнім з усіх можливих, - у такому самому Києві, тільки трохи інакшім (всі знайомі кав'ярні - по другому боці вулиць, рух екіпажів і авт тече в супротивну сторону)... [2, с. 173].

В іншому випадку - це внутрішній голос ліричної героїні, перейнятий побутовою суєтою: бліда, ще дрібку знервована по пережитім уранці (підгоріла молочна кашка: розрахувати няньку!)... [2, с. 173].

Використання засобів монтажу й кадрування художньої ситуації так само супроводжуються характерною пунктуацією. У сукупності ці прийоми надають динамічності тексту.

Ще один виразний елемент, оформлений дужками, - риторичне звертання до пані Мержинської чи то її уявної знайомої, родички, а, може, і колективного персонажа, ретранслятора «народної мудрості»: (а бачиш, Лесюню, добре казав тоді лікар: всі ті дівоцькі сухоти - то просто од нервів, вийдеш заміж, народиш - і все минеться) [2, с. 173].

За своєю суттю ця репліка функціонально близька до хору в античній трагедії. З класичним драматичним жанром поезія Оксани Забужко споріднена ще на двох рівнях тексту: семіотичному (кров із пальця Мержинської) і метатекстуальному. Саме на останньому й розгортається світоглядний конфлікт твору, що є неодмінним чинником трагедії. Зіткнення відбувається не між персонажами, а цілим ілюзорним світом і його контргравцем - світом реальним, про який у поезії не йдеться, однак він усе ж присутній у метапросторі і з легкістю прочитується реципієнтом. Метатекст складається з кількох питомих компонентів: згадувана вище драматична поема «Одержима» та біографія Лесі Українки. Посередником між цими світами є образ вогненного янгола. Своєю появою в тексті він відкриває додатковий вимір, ускладнюючи художню структуру задзеркалля. Присутня алюзія на творчість Лесі Українки, для якої характерне звертання до теми природи натхнення та ролі музи.

Згадаймо такі твори Лесі Українки, як «До музи», «Зимова ніч на чужині», «Як я люблю оці години праці» та ін. Письменниця неодноразово наголошувала, що її тяжіння до стану натхнення завжди переважало в її інтенціях. «І на своїм чолі твоє сіяння / Почуть бажаю хоч єдину мить» [4, с. 120], - звертається вона до Музи. Не лякав її навіть посланець із потойбічного світу, якого уособлює, скажімо, Ангел помсти чи Перелесник. Останній, за переказами, «Не дьяволом з'являвся, не марою, / Спадав летючою зорею в хату», дарував безсонні ночі народження «золотих квіток» [4, с. 198]. Побачення з ним відкривали чакри творчості, самозабуття, пориви в незвідане:

І хтось немов схиляється до мене,

І промовляє чарівні слова,

І полум'ям займається від слів тих,

І блискавицею освічує думки [4, с. 198].

Джерела та література

1. Бібєрова Г. Месниця? Зрадниця? Феміністка? Міф про Клітемнестру в поезії Оксани Забужко / Г. Бібєрова // Слово і час. - 2006. - № 6. - С. 53-63.

2. Забужко О. Друга спроба: вибране / О. Забужко. - К.: Факт, 2005. - 320 с.

3. Лазаренко Д. М. Категорія «метатекст» у термінологічній парадигмі сучасного літературознавства / Д. М. Лазаренко // Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. - 2009. - № 3/4. - С. 21-26.

4. Українка Леся. Поезії / Леся Українка // Українка Леся. Зібр. творів. У 12 т. Т. 1. - К.: Наук. думка, 1975. - 448 с.

5. Українка Леся. Драматичні твори (1896-1906) / Леся Українка // Українка Леся. Зібр. тв. У 12 т. Т. 3. - К.: Наук. думка, 1976. - 397 с.

6. Українка Леся. Листи (1903-1913) / Леся Українка // Українка Леся. Зібр. тв. У 12 т. Т. 12. - К.: Наук. думка, 1979. - 694 с.

7. Шаф О. Леся Українка - Оксана Забужко: до проблеми творчої комунікації / Ольга Шаф // Вісник Львівського університету. Серія: Іноземні мови. - 2012. - Вип. 20. - Ч. 2. - С. 243-249.

References

1. Bibierova, H. 2006. “Mesnytsia? Zradnytsia? Feministka? Mif pro Klitemnestru v poezii Oksany Zabuzhko” [Nemesis? Traitress? Feminist? Mith about Klitem- nectra in Oksana Zabuzhko poetry]. Slovo i chas [Word and Time], 6: 53-63 (in Ukrainian).

2. Zabuzhko, Oksana. 2005. Druha sproba: Vybrane [The Second Try]. Kyiv: Fakt (in Ukrainian).

3. Lazarenko, D. M. 2009. “Kategoriia «metatekst» u terminolohichnii paradyhmi suchasnoho literaturoznavstva” [The category “metatext” in the Term Paradigm of Contemporary Literary Theory]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Humanitarni nauky. [State and regions: Humanitarian Science], 3/4: 21-26. (in Ukrainian).

4. Ukrainka, Lesia. 1976. “Poezii” [Poetry]. Zibrannia tvoriv u 12 tomakh. Tom 1 [Collection of works]. Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).

5. Ukrainka, Lesia. 1976. “Dramatychni tvory” (1896-1906) [Dramas]. Zibrannia tvoriv u 12 tomakh. Tom 3 [Collection of works]. Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).

6. Ukrainka, Lesia. 1979. “Lysty (1903-1913)” [Letters]. Zibrannia tvoriv u 12 tomakh. Tom 12 [Collection of works]. Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).

7. Shaf, O. 2012. “Lesia Ukrainka - Oksana Zabuzhko: do problemy tvorchoi komu- nikatsii” [Lesia Ukrainka - Oksana Zabuzhko: the problem of creative communication]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Inozemni movy [Journal of Lviv University: Foreingh Languages], 20: 243-249 (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru