"У футбол треба грати неодмінно!" Футбольна термінолексика художніх творів Юрія Смолича як репрезентація українського футбольного дискурсу в Придніпровській Україні в першій половині XX століття

назви видів ударів: «кручений» удар - 'удар, коли м'яч летить складною траєкторією', «сухий лист» - 'удар зовнішнім боком стопи в м'яч, який внаслідок цього обертається довкола похилої осі, а на останній ділянці траєкторії різко падає вниз' «Ота шнуровказалишилась у пам'яті футболістів мого часу: коли гралося головою і шнуровкавлучала в тім'я, то іскри сипалися з очей, коли ж удар був «кручений» (тепер кажемо «сухий лист»), то й шкіру здирав з голови разом із пасмом волосся» (ЯВЛ, с. 586), штрафний [удар] «Суддя призначив штрафний в бік воріт команди офіцерів» (Смолич, «Я вибираю» 590), удар з флангу на фланг, удар з флангу на центр, удар з флангу під гол «Удар! <...>З флангу на фланг, з флангу на центр, з флангу під гол<...>» (Смолич, «Я вибираю» 591), звичайний удар підйомом, «датський» удар підйомом - 'удар зовнішнім боком підйому' «Удар підйомом був звичайний і був «датський»: зовнішнім боком підйому» (Смолич, «Я вибираю» 591), удар «шпаном» - 'удар внутрішнім боком підйому' «Удар внутрішнім боком підйому звався «шпаном» і використовувався тільки для дрібної пасовки, а взагалі зневажався» (Смолич, «Я вибираю» 591), удар носком, вільний [удар] від воріт «Так само категорично засуджувався удар носком: носком тільки вибивав бек, коли треба було подати вільний від воріт» (Смолич, «Я вибираю» 591), «англійський» удар - 'удар назад через себе', «бейт» - 'удар п'яткою через себе наперед' «Зате дуже полюбляли вишукані, «на красу», удари: «англійський» - назад через себе, «бейт» - п'яткою через себе наперед» (Смолич, «Я вибираю» 591), «англійський» «бейт» - 'удар п'яткою через себе наперед' «До «англійського» чи «бейта» нині вдаються тільки в крайньому разі - коли нема іншого виходу із становища, власне - коли м'яч вже все одно проминув тебе» (Смолич, «Я вибираю» 593), удар по голу- 'удар по воротах', «шут»- 'удар без попередньої зупинки м'яча', удар «з нальоту» - 'удар з лету', удар в один доторк «Удар по голу звався «шут» і діставав схвалення лише тоді, коли робився «з нальоту», тобто, як кажуть тепер, в один доторк» (Смолич, «Я вибираю» 591), [удар] правою, лівою, головою, грудьми, «датський» - 'удар зовнішнім боком підйому', «англійський» «бейт» - 'удар п'яткою через себе наперед' «Але в нашій команді якраз я і був забивачем м'ячів: я йшов на пас з правого фланга- «налітав», як ми тоді казали, - і забивав гол: правою, лівою, «датським», «англійським», «бейтом», головою, грудьми - як прийдеться» (Смолич, «Я вибираю» 593), відбійний удар «І ми знову програли: чи 2:5, чи 3:5, незважаючи на блискучу гру нашого голкіпера Мишка Леонова та всі старання беків - СерьожкиБоржаковського та особливо Бачинського, що славився неперевершеним відбійним ударом» (Смолич, «Я вибираю» 596); у групі футбольних назв стрижневою є питома лексема удар (у Галичині - стріл, коп, вдар); із цим словом утворено власне українські найменування відбійний удар, звичайний удар підйомом, кручений удар, удар в один доторк, удар головою (гал. - головка), удар грудьми, удар з нальоту (гал. - волей/ волєй), удар лівою / правою ногою, удар носком (гал. - вдар / коп шпіцом) та гібридні номінації: англійський удар, «датський» удар підйомом, удар з флангу на гол, удар з флангу на фланг, удар з флангу на центр, удар по голу (гал. - стріл), удар «шпаном», штрафний удар (гал. - карний стріл); зафіксовано також питомі назви ударів, утворені метафорично: вільний удар від воріт, сухий лист та кілька запозичених термінів: бейт, англійський бейт, шут;

назви тренувальної підготовки: тренування «За інтенсивними тренуваннями і матчами цього літа, звісно, не лишилося часу на німецькі вокабули та винятки» (Смолич, «Наші тайни» 149), «І грали - забув сказати! - під музику. Звичайно, тільки матчі, а не тренування» (Смолич, «Я вибираю» 592), ігрове тренування «Не знаю, як тепер, а в наш час «ігровим тренуванням» звалась гра в одні ворота - свій напад проти свого захисту: п'ять форвардів проти трьох хаубеків та двох беків» (Смолич, «Я вибираю» 583), спортивний вишкіл «Цій команді чехів ми, власне, і повинні завдячувати за наш спортивний вишкіл<...>» (Смолич, «Я вибираю» 589); у цій групі назв конкурують гібридні найменування вишкіл і тренування (у Галичині найфункціональнішими були запозичена лексема тренінґ та власне українська назва заправа (від заправлятися - тренуватися));

назви особливостей гри: стиль гри «Правда, наш стиль гри був цікавий лише при однаковій кваліфікації противних команд» (Смолич, «Я вибираю» 593), тактика в наступі / обороні, комбінаціїміжпасовки -

'комбінації в перепасовуванні' «Мені ввижалося тоді, на світанку нашого футбола, як команда виробляє свій власний, одмінний від інших команд, стиль гри, свою власну, оригінальну тактику в наступі й обороні; як наперед, у наполегливому тренуванні, відпрацьовуються комбінації міжпасовки<...>» (Смолич, «Я вибираю» 600), сучасний / захисний / агресивний стиль гри «Основа сучасного стилю гри - персональна опіка нападника <...>» (Смолич, «Я вибираю» 592), «Нині у футболі переважає захисний стиль гри» (Смолич, «Я вибираю» 592), «У наш час, навпаки, суворо дотримувались агресивного стилю» (Смолич, «Я вибираю» 592), тактика футболу - 'тактичні дії футболістів' «Така була тактика футболав наш час: залишалась незмінною всі десять років, що я грав; в ній траплялись лише невеличкі зміни, залежно від того, де противник перегравав - по краях чи по центру» (Смолич, «Я вибираю» 593), тактика, оборона - 'дії футболістів у захисті', напад - 'дії футболістів у нападі' «Тактика чехів основувалась на іншій концепції: найкраща оборона - це напад» (ЯВЛ, с. 589), атака «І ми ринули в атаку теж» (Смолич, «Я вибираю» 589), темп гри «Темп гри підвищився шалено» (Смолич, «Я вибираю» 589), ритм гри «<...> від ритму музичної п'єси залежав якоюсь мірою і ритм самої гри» (Смолич, «Я вибираю» 592), наступ - 'напад' «<...> коли ж капельмейстер відчував запал до наступу в команді, за яку «болів», він переходив на мазурку» (Смолич, «Я вибираю» 592), наступальна концепція гри «Перевага була - в наступальній концепції гри» (Смолич, «Я вибираю» 592), техніка обробки м'яча «Звичайно, техніка обробки м'яча тепер значно вища: наша була «на красу», тепер - на доцільність» (Смолич, «Я вибираю» 593), точність паса «Для точності паса тепер якнайширше практикується зневажуваний в наш час удар «шпаном»» (Смолич, «Я вибираю» 593), склад команди «Я мріяв про існування постійного складу команди та її старанне - практичне й теоретичне - тренування» (Смолич, «Я вибираю» 600), система гри «І в цьому був величезний мінус нашої системи гри» (Смолич, «Я вибираю» 593), стратегія змагання, способи комбінаційної гри «Стратегія змагання нині плідно ускладнилась, ускладнились і способи комбінаційної гри» (Смолич, «Я вибираю» 593), противник нижчого класу «Коли ж противник траплявся нижчого класу, то приходило до курйозів» (Смолич, «Я вибираю» 593), правило, перевага «Здається, в наш час було таке правило: якщо забито дванадцять, то змагання на тому й закінчується, фіксуючи тим цілковиту перевагу» (Смолич, «Я вибираю» 594), кваліфікована гра «Ці команди їздили по частинах і демонстрували кваліфіковану гру» (Смолич, «Я вибираю» 594); у групі назв на позначення понять, що окреслюють особливості гри переважають гібридні лексеми: агресивний/захисний/ сучасний стиль гри, кваліфікована гра, наступальна концепція, противник нижчого класу, ритм гри, система гри, склад команди, способи комбінаційної гри, стратегія змагання, тактика в наступі / в обороні, темп гри, техніка обробки м'яча, точність паса, невеликий відсоток складають власне українські назви: напад, наступ, оборона, перевага, правило та чужомовні запозичення: атака, комбінація, тактика, тактика футболу;

назви результатів поєдинків та кількісні показники: очки «Хіба до деклінацій та кон'югацій було, коли треба було відбути цілу низку найвідповідальніших міжміських змагань в гонитві за «очками», які давали право пройти в лігові команди?» (Смолич, «Наші тайни» 149), три - один на користь... «Він закінчився три - один, і не на нашу користь» (Смолич, «Наші тайни» 162), перемога, програш, виграш «Тепер запекло «болію» - не пропускаю жодного матчу «моєї» команди, пристрасно жадаю їй перемоги, тяжко страждаю від кожного її програшу та пританцьовую на кожний виграш» (Смолич, «Наші тайни» 585), рахунок «Ми закінчували матчі здебільшого з рахунком 5:4, 5:3, 5:2, 4:2, 4:1, 3:1 тощо» (Смолич, «Наші тайни» 592), результат, процес гри «Але більше важив не так результат, як самий процес гри» (Смолич, «Наші тайни» 591), нічийний результат «Тим-то й на рідкість були найпоширеніші тепер «нічийні» результати» (Смолич, «Я вибираю» 592); у групі найменувань результатів футбольних поєдинків та їхніх кількісних показників домінують власне українські лексеми: виграш, очки, перемога, програш, рахунок, рідше вживано гібридні назви: нічийний результат, процес гри і запозичення: результат;

назви вболівальників: глядач «Духовий оркестр патетично вдаряв, і багатотисячною зграєю злітали лопотливі оплески запальних глядачів: з корнерних ріжків, одна проти одної, команди вибігали короткими ключами до середини поля» (Смолич, «Наші тайни» 161), болільник - 'уболівальник', прихильник «Футбол! Я вимовляю це слово із знаком оклику «!» - тобто з піднесенням аж ніяк не з позиції «болільника» - мільйонноголосої формації прихильників цього виду спорту серед наших сучасників» (Смолич, «Я вибираю» 582), вболівальник «Хоча от уже мало не півстоліття після того, як сам зійшов з футбольного поля, теж належу до когорти вболівальників цього чудодійного грища» (Смолич, «Я вибираю» 582); лише питомих назв вжито в творах Юрія Смолича на окреслення футбольних симпатиків: вболівальник, глядач, прихильник (на противагу Галичині, де активно вживався полонізм кібіц); зафіксовано й зросійщений варіант назви - болільник;

назви дій уболівальників: боліти - 'уболівати' «А «болію» вже добрих сорок років» (Смолич, «Я вибираю» 601), не пропускати жодного матчу, жадати перемоги, страждати від програшу «Тепер запекло «болію» - не пропускаю жодного матчу «моєї» команди, пристрасно жадаю їй перемоги, тяжко страждаю від кожного її програшу та пританцьовую на кожний виграш» (Смолич, «Я вибираю» 585), ходити на стадіон, дивитись матч по телевізору «Дарма що після інфарктів на стадіон уже не ходжу і дивлюсь матчі по телевізору, після пританцьовування дістаю задишку, а після м'яча, який влітає в «наш» гол, мушу вдаватись до валідолу чи нітрогліцерину» (Смолич, «Я вибираю» 585); серед назв уболівальницьких дій приблизно однаковий розподіл між гібридними номінаціями: дивитися матч по телевізору, не пропускати жодного матчу, ходити на стадіон та питомими назвами: жадати перемоги, страждати від програшу; зафіксовано й зросійщену форму - боліти;

футбольні вигуки: гіп-гіп-ура - 'вигук-привітання' «Ще тридцять секунд йшли на те, щоб, відскандувавши традиційне «гіп-ура, гіп-ура, гіп- ура-ура-ура!» - розбігтися на місця до початку» (Смолич, «Наші тайни» 161); ідентичного вигука вживано в Наддніпрянщині й у Галичині.

Висновки та перспективи дослідження. Проведений аналіз української футбольної лексики, використаної Юрієм Смоличем у художніх текстах, показав, що автор охопив надзвичайно широкий спектр футбольних назв із найважливіших тематичних груп цих номінацій. У статті описано 19 груп футбольних найменувань, з-поміж яких запозичення домінують у назвах футбольної гри, назвах футбольного поєдинку, його частин та футбольних турнірів, назвах команди та об'єднань команд, назвах ігрових моментів. Переважання питомих одиниць зафіксовано серед назв ліній футболістів на полі, назв уболівальників та їхніх дій, а гібридні найменування домінують у назвах суддівських дій. Українські лексеми та гібридні утворення складають основну частку номінацій у групах назв футбольного спорядження, назв футбольних дій, різновидів ударів, назв тренувальної підготовки, особливостей футбольної гри, а запозичення та гібриди - у назвах футбольних гравців і назвах футбольного майданчика та його частин, натомість чужомовні запозичення та власне українські найменування - основа групи назв футбольної форми та групи назв результатів поєдинків та їхніх кількісних показників.

Отже, в художніх творах Юрія Смолича використано найрізноманітнішу лексику основних тематичних груп футбольних назв, у яких загалом домінували запозичення та гібридні номінації, що було специфікою футбольного дискурсу в Наддніпрянській Україні на противагу галицькій мові футболу, в якій у першій половині ХХ ст. переважали питомі відповідники до чужомовних найменувань.

Перспектива подальших досліджень полягає в аналізі функціювання футбольної термінолексики української мови не лише у звичних для неї текстах наукового та публіцистичного стилів, а також якомога докладніший опис використання футбольних номінацій у творах художнього стилю.

Список використаних джерел

Смолич, Юрій. «Наші тайни». Смолич, Юрій. Дитинство; Наші тайни;

Вісімнадцятилітні. Київ : Наукова думка, 1987, с. 136-377.

Смолич, Юрій. «Я вибираю літературу». Смолич, Юрій. Твори. В 6 т. Т. 6. Київ, 1973, с. 582-602.

Sources

Smolych, Yurii. “Nashi tainy”.Smolych, Yurii. Dytynstvo; Nashi tainy; Visimnadtsiatylitni.Kyiv :Naukovadumka, 1987, pp. 136-377.

Smolych, Yurii. “Iavybyraiuliteraturu”.Smolych Yu. Tvory.6 vols. Vol. 6. Kyiv, 1973, pp. 582-602.

Список використаної літератури

Процик, Ірина. «„Копаний м'яч учить боронити і здобувати”: тематична класифікація української футбольної термінолексика кінця ХІХ - початку ХХ ст.». Вісник Національного університету «Львівська політехніка»:Серія:Проблеми

української термінології, № 842, 2016, с. 151-7.

Процик, Ірина. «„На ціле життя залишився гарячим прихильником копаного м'яча”. Українська футбольна лексика в художніх творах 30-40-х рр. ХХ ст.». Записки з українського мовознавства,вип. 24, т. 1, 2017, с. 318-28.

Процик, Ірина. «Функціювання футбольних термінів першої половини ХХ століття в художньому тексті». Термінологічний вісник,вип. 4, 2017, с. 281-8.

Струганець, Юрій. Семантика, структура, функціонування футбольної лексики в українській літературній мові початку ХХІ століття.Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01. Івано-Франківськ, 2016.

Струганець, Юрій. «Функціонування футбольної лексики у художній мові». Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку: матеріали ХХ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (30-31 січня 2016 року, Переяслав-Хмельницький),вип. 20, 2016, с. 122-4.

References

Protsyk, Iryna. ““Football Teaches to Defend and Gain”: Thematic Classification of Ukrainian Football Terminology at the end of the ХІХ^Ш- Beginning of the ХХ^ШCenturies”. Herald of L'viv Polynechnic National University "Problems of Ukrainian Terminology", no 842, 2016, pp. 151-7.

Protsyk, Iryna. ““He has become Anardent Supporter of Football for All his Life”. Ukrainian Football Terminology in Literary Works in the 30-40-ies of ХХ Century”. Zapyski z ukrains'kogomovoznavstva,iss. 24, vol. 1, 2017, pp. 318-28.

Protsyk, Iryna. “Football Terminology of the 1^st Half of the 20^th Century in the Text”.TerminolohichnyiVisnyk,iss. 4, 2017, pp. 281-8.

Struhanets, Yurii. Semantyka, struktura, funktsionuvanniafutbolnoileksyky v ukrainskiiliteraturniimovipochatku XXI stolittia.PhD Thesis Abstract.Ivano-Frankivsk, 2016.

Struhanets, Yurii. “Funktsionuvanniafutbolnoileksyky u khudozhniimovi”.Vitchyzniananaukanazlamiepokh: problemy ta perspektyvyrozvytku: materialy XX Vseukrainskoinaukovo-praktychnoi internet-konferentsii (30-31 Jan. 2016, Pereiaslav-Khmelnytskyi), iss. 20, 2016, pp. 122-4.

Размещено на Allbest.ru