Назва та художнє оформлення як шифр до декодування роману Кетрін Стокетт "Прислуга"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Назва та художнє оформлення як шифр до декодування

роману Кетрін Стокетт “Прислуга”

Раїса Чорній

У статті подано характеристику функціонування деяких композиційно сильних позицій твору, зокрема їх роль у репрезентації специфіки розкриття авторської концепції твору та його художніх інтенцій. Важливою передумовою для цілісного сприймання твору є врахування особливостей назви та художнього оформлення друкованого примірника, зокрема зовнішній вигляд титульної сторінки. На прикладі роману “Прислуга” американської письменниці Кетрін Стокетт проаналізовано особливості заголовкового комплексу як інструментарію для реалізації авторського задуму з урахуванням терпимості до різних думок, поглядів, вірувань, певних етнічних стереотипів та пережитків расистського характеру. Також у статті проаналізовано сюжетоутворювальну функцію заголовка, зокрема виявлено специфічні особливості структури та семантики назви твору, його зв'язок з художнім контекстом, роль у розгортанні сюжету та вибудові часо-просторового континууму. Важливим елементом, що збагачує художній доробок є його семантична особливість, що виконує узагальнювальне та конкретизаційне значення. Так, якщо на початку твору заголовок сприймається читачем як назва тексту, що виконує номінативну, інформаційну та прогностичну функцію, то після завершення читання значення заголовка збагачується додатковим змістом.

Особливу роль у безпосередньому контакті з читачами відіграє візуальний контакт з книгою, що репрезентує певну ступінь зацікавлення і може провокувати як позитивний, так і негативний подальший комунікативний ефект, готовність чи відмову від подальшого спілкування. Закладена в ілюстрацію текстова інформативність допомагає розкрити основну ідею твору, прагматичність авторської установки. На прикладі роману Кетрін Стокетт “Прислуга” встановлено ступінь взаємозв'язку художнього оформлення та назви роману з авторським текстом, а також охарактеризовано відмінності художнього оформлення дебютного роману для публікації книги в США та Великій Британії та обґрунтовано причини такого вибору.

Ключові слова: заголовок, художнє оформлення, обкладинка, сприйняття, візуальний контакт, художній час, художній простір, текстова інформативність

Заглавие и художественное оформление как шифр к декодированию романа “Прислуга” Кетрин Стокетт

Чорний Раиса

В статье раскрыто характеристику функционирования некоторых композиционно сильных позиций произведения, в частности их роль в репрезентации специфики раскрытия авторской концепции произведения и его художественных интенций. Важной предпосылкой для целостного восприятия произведения является учет особенностей названия и художественного оформления печатного экземпляра, в частности внешнего вида титульной страницы. На примере романа “Прислуга” американской писательницы Кетрин Стокетт проанализировано особенности заглавного комплекса как инструментарию для реализации авторского замысла с учетом терпимости к разным мнениям, взглядам, верованиям, определенных этнических стереотипов и пережитков расистского характера. В статье также проанализировано сюжетнообразовующую функцию заглавия, в частности выявлены специфические особенности структуры и семантики названия произ - ведения, его связь с художественным контекстом, роль в развертывании сюжета и выстраивании временного и пространственного континиума. Важным элементом, который обогащает художественное произведение, является его семантическая особенность, которая исполняет обобщенное и конкретизирующее значение. Таким образом, если в начале произведения заглавие воспринимается читателем как название текста, которое выполняет номи-нативную, информационную функции, то после того как чтение закончилось заглавие обогащается дополни-тельным смыслом. Особенную роль при непосредственном контакте с читателями играет визуальный контакт с книгой, который представляет определенную степень заинтересованности и может спровоцировать как позитивный, так и негативный дальнейший коммуникативный эффект, готовность или отказ от дальнейшего общения. Заложенная в иллюстрацию текстовая информативность помогает раскрыть основную идею произве-дения, прагматичность авторской установки. На примере романа “Прислуга” Кетрин Стокетт установлено степень взаимосвязи художественного оформления и названия романа с авторским текстом, а также дана характеристика отличия художественного оформления дебютного романа американской писательницы для публикации произведения в США и Великой Британии, обусловлены причины такого выбора.

Ключевые слова: заглавие, художественное оформление, обложка, восприятие, визуальный контакт, художественное время, художественное пространство, текстовая информативность.

Decoding Key of the Title and Decorative Design in the Novel “The Help” of Kathryn Stockett

Chornii Raisa

Key words: title complex, decorative design, cover of the book, perception, visual contact, time, space, text information.

Постановка наукової проблеми та її значення

заголовок роман семантика

Кетрін Стокетт (Kathryn Stockett) протя-гом недовгого часу зуміла посісти місце однієї із визнаних фігур сучасного американського письменництва. У себе на батьківщині дебютний роман “Прислуга” (The Help, 2009) своєю самобутністю та суперечливістю одразу привернув увагу не тільки істориків літератури, кри-тиків, а й численну аудиторію прихильників. Така авторитетна творчість не залишила байдужими митців далеко і за межами США, тому принаймні ще в сорока двох країнах світу роман-бестселер про життя афроамериканців був опублікований та перекладений вісьмома мовами світу (арабською, голландською, іспанською, корейською, німецькою, португаль-ською, російською, французькою) [13]. Спектр читацької рецепції роману розширився завдяки аудіокнигам та екранізації твору (2011), а письменниця була удостоєна численних літератур-ними нагород, зокрема: Exclusive Books Boeke Prize (2009), Оранж літературна премія (англ. Orange Broadband Prize for Fiction) (2010), SIBA Book Award (2010), New York Times Bestseller (2011) [11].

Проте в Україні своєрідний за тематикою, проблематикою та структурою твір американ-ського прозаїка поки що мало досліджений, за винятком окремих спорадичних розвідок [7, с. 67]. У цьому полягає актуальність дослідження.

Справжньої суспільної вартості художній доробок митця набуває в безпосередньому кон-такті з читачами, бо “кожен мистецький твір стає естетичною реальністю тільки в сприйнятті реципієнта” [2, с. 75]. Через текст “як форми художнього втілення авторської свідомості, авторського образу” [3, с. 18], митець вступає у спілкування з реципієнтом, при цьому не тільки активізує читацьку уяву, а й “запрошує” читача до співучасті, тим самим реалізуючи потенції тексту [6, с. 268].

Цілісне сприйняття художнього тексту спирається на певні композиційні й семантичні домінанти, ті композиційні частини тексту, які відіграють особливу роль, адже саме завдяки їм реалізується “специфічна організація тексту, яка забезпечує висування на перший план найважливіших смислів тексту..., встановлення ієрархії смислів, фокусування уваги на най-більш важливому, підсилення емоційності та естетичного ефекту, встановлення значущих зв'язків між елементами суміжними й дистанційними, які належать до одного чи різних рівнів забезпечення зв'язності тексту та його запам'ятовування” [1, с. 23-24].

Мета і завдання статті - розкрити роль та особливості функціонування заголовка та художнього оформлення книги як компресованої форми мовлення; з'ясувати ступінь взаємо-зв'язку “сильних позицій тексту” з авторською концепцією твору на прикладі роману Кетрін Стокетт “Прислуга”.

Аналіз досліджень цієї проблеми

До осмислення аспектів структурно-смислової органі-зації тексту як цілісного художнього явища загалом та компресованих форм, зокрема, зверта-лися неодноразово і зарубіжні (І. Арнольд, Р. Барт, Д. Вільямс, І. Гальперін, О. Джанджакова, В. Ізер, Ю. Лотман), і вітчизняні науковці (І. Франко, Р. Гром'як, О. Галич, А. Волков, В. Бо- гуславська, Ю. Карпенко, І. Кошова, В. Кухаренко, О. Волковинський) різних галузей гумані-тарних наук (літературознавства, мовознавства, психології, журналістики).

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Сприйняття художнього тексту ґрунтується на своєрідних композиційно-смислових принци-пах, які не тільки спрямовують процес сприймання та розуміння повідомлення, а й задають своєрідну програму взаємодії читача з твором [с. 81]. При цьому особливу роль реалізації авторського задуму відіграють так звані “сильні позиції” тексту, з якими читач зустрічається безпосередньо перед читанням чи під час читання. До сильних позицій тексту належать як обов'язкові композиційні частини (назва, початок та кінець твору, підзаголовки частин), так і не обов'язкові (обкладинка, анотація, присвята, епіграф,пролог, епілог, післямова).

Як невід'ємна частина художнього твору та його структури, назва твору слугує важливим елементом для розкриття авторського задуму, викликаючи настанову, яка переростає в процес осягнення твору вже від моменту безпосереднього сприйняття прізвища автора, художнього оформлення і назви твору [2, с. 35]. Назва твору містить у собі ідею (тему) художнього твору, посилює його пізнавальну вартість, адже саме в назві твору закладанні авторські сильні позиції, яким безпосередньо підпорядковуються виражені в художньому тексті образи та ідеї [1, с. 23].

Сюжетну основу роману Кетрін Стокетт “Прислуга” (The Help) становить драматична історія життя темношкірих жінок, які працюють прислугою у будинках білих господарів у місті Джексоні, штату Міссісіпі впродовж 1962-1964 років, у період загострення боротьби чорношкірого населення США за свої громадянські права. Назва художнього твору “The Help” представлена пропріативом і поєднує тему та проблему.

Розширена образність в назві твору “Прислуга” розкриває авторський задум і “накреслює ту домінанту, яка визначає собою побудову розповіді” [4, с. 204], адже в англійській мові означений артикль вжитий перед іменником, позначає не окрему особу, а весь клас у цілому і вживається для позначення всього виду, а не окремих його представників. “The Help”, що в перекладі українською - “Прислуга” - це заголовок із вказівкою на рід заняття людини, її соціальний стан. Семантична особливість, яка закладена в назві твору, виконує узагальню- вальне та конкретизаційне значення. Заголовна лексема “The Help” - це той “специфічний психосоціолінгвістичний вузол, який стягує усі, іноді навіть різнопланові, простори твору в єдиний смисловий пучок” [7, с. 66]. Якщо на початку твору заголовок сприймає читач як назву тексту, що виконує номінативну, інформаційну та прогностичну функцію, то після завершення читання значення заголовка збагачується додатковим змістом. У самому тексті лексему “Help” уживають близько 180 разів і реалізовано в тексті у прямому значені (прислуга, допомога), що зумовлено специфікою авторської “гри” та художніми інтенціями письменниці. Індекс “при-слуга” проектує увагу читача вже з перших сторінок роману, який починається і закінчується оповіддю темношкірої служниці Ейбелін. Відтак, створений заголовком “центр онімного простор” (Ю. О. Карпенко) привертає увагу до головного - до проблеми трагічної долі темно-шкірих людей в умовах сегрегації загалом та чорношкірих жінок-служниць зокрема.

Важко не погодитися з думкою Р. Т. Гром'яка, що момент зустрічі читача з твором впливає на процес сприймання в досить вирішальний спосіб, де особливу роль відіграє худож-нє оформлення книги, адже художнє оформлення визначає обличчя книги [4, с. 35] і “викликає конкретне чуттєве враження-відчуття, на якому будується образ або й сприйняття цілого твору” [4, с. 14]. Ілюстрована обкладинка як своєрідне “когнітивне оперування з текстом” викликає певні асоціації, думки, передбачення, залучаючи читача до пізнавального діалогу з текстом. Закладена в ілюстрацію текстова інформативність допомагає розкрити основну ідею твору, прагматичність авторської установки. Візуальний контакт з книгою, її художнім оформ-ленням, репрезентує певний ступінь зацікавлення і, як “емоційне живлення” (Н. Волкова) або “сигнальний пристрій” (Г. Вільсон), може провокувати як позитивний, так і негативний подальший комунікативний ефект, готовність чи відмову від подальшого спілкування.

Для художньої репрезентації дебютного роману “Прислуга” Кетрін Стокетт було обрано два варіанти обкладинки: одна для американського видання, інша для публікації роману у Великій Британії.

Для оформлення одного із варіантів титульної сторінки роману американської письмен-ниці використано світлину з архіву Національного Конгресу США, на якій зображено малень - ку білу дівчинку в дитячому візочку з двома темношкірими жінками одягнутими в накрохма-лені білі уніформи. Саме ця обкладинка до книги, на думку Джессемі Калкін (Jessamy Calkin), журналіста однієї із найпопулярніших та багатотиражних газет Великої Британії «Дейли телеграф» (The Daily Telegraph), слугує не просто підказкою до твору, яка несе інформативне повідомлення до розуміння тексту, а якнайкраще реалізує зв'язок художнього оформлення з назвою та авторським текстом [10], тим самим “спрямовуючи здогадки та очікування читача в бажаному для автора напрямку” [9, с. 87]. Вже в оформленні книги зі згаданою світлиною закладено показник, що виражає ідейне навантаження твору, адже художній простір роману та час, яким датується фото, збігається. Проте візуально-образна мова, в яку закодовано своє-рідну знакову систему “свій-чужий” (за спогадами самої Кетрін Стокетт, у кожній білій родині того часу була чорношкіра робітниця одягнута у білу форму як ознаку того, що вона працює на одного із білих господарів [12]), протиставлення, яке пронизує всю американську культуру і носить дещо провокативний характер.

Історичний роман “Прислуга” за проблематикою і конфліктом є водночас і суспільно- політичним романом, події якого хоча і розгортаються в часи законів Джима Кроу (Jim Crow laws), проте залишаються актуальними до сьогодні (за статистичними даними Центру амери-канського розвитку 2011 року покоївками лише у Нью Йорку працюють 95 відсотків афро-американців [15]). Незважаючи на те, що більшість білого населення США позитивно став-ляться до темношкірих, проте у свідомості деяких білих американців існує ще й сьогодні певний набір етнічних стереотипів та пережитків расистського характеру.

Спробуємо припустити, що саме з цих причин обкладинку до американського видання було підібрано з урахуванням терпимості до різних думок поглядів, вірувань.

Художня інтерпретація обкладинки для публікації роману в США - синтез вербальних, візуальних, художньо-графічних засобів виразності. Три пташки, які сидять на гілці, одна з трьох дещо на відстані, як доповнення до назви роману - таке авторське образне рішення до декодування, адже заголовок “ніколи не є простим індексом знакового комплексу, але завжди - символом певного смислу” [8, с. 9]. З одного боку, в образі птаха як символу свободи, польоту мислення, сили духу автор виражає власні соціально-естетичні устремління. Кількість пташок в ілюстрації титульної сторінки - авторський натяк на протагоністів роману - трьох жінок, які намагаються донести людям усім давно відому істину, в якій переконана темношкіра служниця Ейбелін і, ця істина все ще залишається її прихованим криком душі: "A course we different! Everbody know colored people and white people ain't the same. But we still just people!” (Звичайно ми різні! Всі знають чорні люди і білі люди не одне і теж. Але ж ми все таки люди!) [14, с. 87] (тут і далі, де спеціально не вказано, переклад наш. - Р. Ч.).

З іншого боку, певна відстань між ними вказує на все ще наявний у житті соціальний, культурний бар'єр, який існує між расами, що штучно придуманий самими людьми. Саме на це і звертає увагу біла леді міс Скіттер, роздуми якої перегукуються з міркуваннями чорношкірої служниці: "We are just two people. Not that much separates us. Not nearly as much as I'd thought” (Ми просто дві людини. Не так вже й багато нас розділяє. Не така вже й різниця між нами. Зовсім не така як я думала) [14, с. 188]. Отже, міркування жінок виражають внутрішній протест проти будь-яких проявів расової ідеології.

Візуальна презентація птаха на обкладинці книги виражає авторське трактування христи - янського мотиву терпіння як важливої складової віри у кращі зміни. Закладена в образі “птаха” ідея польоту представляє авторське ідею-порівняння з вільною, щасливою людиною: “.. .I'm free, like Minny. Freer than Miss Leefolt, who so locked up in her own head she don't even recognize herself when she read it. And freer than Miss Hilly. That woman gone spend the rest a her life trying to convince people she didn't eat that pie. I think about Yule May setting in jail. Cause Miss Hilly, she in her own jail, but with a lifelong term ” (Я вільна, як і Мінні. Вільніша за міс Ліфолт, яка настілька залякана, що навіть не впізнає себе в книзі. І набагато вільніша за міс Хіллі. Ця жінка все своє життя намагатиметься переконати людей, що не їла. Я думаю про Юл Мей, що сидить у в 'язниці з вини міс Хіллі. Та й сама міс Хіллі насправді у в 'язниці, створеною ж нею самою, тільки з пожиттєво термін ув 'язнення - своїй власній).