Особливості відтворення міфологічних елементів повісті "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського у французьких перекладах Е. Крюби та Ж.-К. Маркаде
Дослідження художньої мови Михайла Коцюбинського та відтворенню її особливостей у французьких перекладах Еміля Крюби та Жана-Клода Маркаде. Відтворення міфічних назв та художніх деталей, які мають міфологічне значення в повісті "Тіні забутих предків".
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.02.2021 |
| Размер файла | 52,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний лінгвістичний університет
ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ МІФОЛОГІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПОВІСТІ “ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ” М. КОЦЮБИНСЬКОГО У ФРАНЦУЗЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ Е. КРЮБИ ТА Ж.-К. МАРКАДЕ
Кирилова В.А.
Анотація
міфологічний коцюбинський переклад французький
Статтю присвячено дослідженню художньої мови Михайла Коцюбинського та відтворенню її особливостей у французьких перекладах Еміля Крюби та Жана-Клода Маркаде, зокрема відтворенню міфічних назв та художніх деталей, які мають міфологічне значення в повісті “Тіні забутих предків”. У роботі використано перекладознавчий аналіз вихідних та цільових текстів з опорою на стилістичний підхід. Аналізуються найпоширеніші перекладацькі прийоми, застосовані перекладачами для збереження оригінальної авторської мови у французьких перекладах.
Ключові слова: авторська мова, французькі переклади, міфічні назви, перекладознавчий аналіз, стилістичний підхід, перекладацькі прийоми.
Annotation
The article is dedicated to the research of the artistic language of Mykhailo Kotsiubynsky and to the reproduction of its peculiarities in French translations made by Emile Kruba and Jean-Claude MarcadM, particularly to the reproduction of the mythological names and artistic details that have mythological signification in the novel “The shadows of forgotten ancestors”. The translatological analysis of the source and target texts with reliance to the stylistic approach was used in the work. The most common translation techniques used by the translators to preserve original author's language into the French translations are analyzed.
Key words: author's language, French translations, mythological names, translatological analysis, stylistic approach, translation techniques.
Виклад основного матеріалу
Наша робота присвячена дослідженню самобутньої повісті “Тіні забутих предків” (1911) видатного українського прозаїка Михайла Михайловича Коцюбинського (1864-1913), зокрема особливостям відтворення міфологічних елементів цієї повісті у французьких перекладах Еміля Крюби - “Les ombres des ancкtres disparus” (1971) та Жана-Клода Маракаде - “Les ombres des ancкtres oubliйs” (1970).
Художня майстерність М. Коцюбинського була об'єктом аналізу багатьох науковців, як лінгвістів, так і літературознавців, зокрема, М. Богдан, Н. Букатевича, Л. Дяченко, М. Зерова, Н. Калениченко, П. Колесника, В. Коптілова, М. Наєнка, Р Піддубної, А. Скачкова, Ю. Тимченка та ін. Переклади творів М. Коцюбинського здійснювалися англійською мовою, зокрема Г Андрусишиним, А. Бернградом, Дж. Гуральським, М. Джамболом, А. Микитяком, А. Мистецьким, М. Скрипник; іспанською - Х. Борисюком; французькою - Е. Крюбою, Ж.-К. Маркаде.
Актуальність дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд складних мовних явищ та процесів, що виявляють особливості світосприйняття окремого індивіда та етносу загалом. Водночас недостатньо з'ясовані особливості художньої мови відомого українського письменника ХІХ ст. М. М. Коцюбинського в контексті українсько-французького перекладу, творчість якого була об'єктом переважно літературознавчих розвідок. Зокрема вивчення міфологічних явищ у творчості автора уможливлює максимально адекватне сприйняття оригінальних творів і в поєднанні із комплексним перекладознавчим аналізом дозволяє всебічно охопити проблему збереження автентичності українського твору на світових теренах.
Певним чином М. Коцюбинський вводить у свою повість міф - малу жанрову форму у складі великої жанрової форми. Міф - невеликий твір розповідного характеру, в якому віддзеркалилися уявлення колективної свідомості про навколишній світ, його походження та систему взаємозв'язків значущих елементів світобудови. Міф - це вид фольклору, який за походженням є одним з найдавніших жанрів епосу й, на відміну від більшості з них, виступає як жанр, у якому розважальний елемент зведений до критичного мінімуму, а на передній план натомість висунуте завдання теоретичного, пізнавального з'ясування та пояснення причин або історії походження й розвитку тих чи інших важливих життєвих явищ. Систематизоване зібрання багатьох окремих міфів того чи іншого народу, упорядкованих у більш-менш зв'язному порядку, називається міфологією. Зміст первісних міфологічних уявлень, відбитих в усних переказах, у сучасній свідомості сприймається як вигадка, проте самі творці міфів, їхні сучасники і найближчі нащадки сприймали події міфів як безсумнівну реальність, те, що відбувалося колись насправді. З часом міфи починають сприймати як вигадані історії про богів, героїв, прадавні події. Починаючи з античності й упродовж усього історичного розвитку літератури, міфи слугують для неї потужним джерелом для запозичення фабульного матеріалу, містких образів, людських характерів, які набули символічного або алегоричного змісту. Особливе місце в культурному житті Європи та інших країн світу посідає християнська міфологія [2, с. 279-280].
Як слушно зауважує М. Венгренівська, у міфі можна знайти пояснення тому, “як сформулювався певний тип поведінки, певний спосіб діяльності, інші важливі моменти щоденного життя. Все це - та задана екстралінгвістична діяльність, ті ситуації, які мусить інтерпретувати і тлумачити перекладач, відтворюючи в перекладі даний “шматок дійсності”, змальований у тому чи іншому міфові” [1, с. 87].
Слід зазначити, що міфологічні елементи не є випадковим явищем у творчості М. Коцюбинського. Завдяки творам письменника ми можемо говорити про еволюцію фантастики і про засоби її введення в українську літературу. Язичницькі дохристиянські мотиви, легенди і звичаї гуцульського народу знайшли своє відображення в повісті “Тіні забутих предків”, у якій чітко простежується схильність письменника до міфотворчості. Створюючи особисту міфологічну реальність, письменник використовує давні взірці міфології. В його творах природа живе і дихає. Люди і міфологічні істоти живуть в одному просторі і живуть пліч-опліч.
Крім того, на сторінках повісті оживають герої українського фольклору - нявки, русалки, бісиці, арідник, чугайстр, щезник. Для перекладу назв цих міфічних істот Е. Крюба і Ж.-К. Маркаде використовують різні засоби. Подекуди вони вдаються до комбінованої реномінації, подаючи транскрибовані назви українських міфічних істот французькою (tchouhaпstyr; l'aridnyk; les niavkas), проте дають описову перифразу в перекладацьких примітках. В інших випадках перекладачі вживають відповідники-аналоги (щезник - diable), (бісиця - diablesse - у Ж.-К. Маркаде) або описовий переклад (у Е. Крюби бісиця - Dйmon femelle). Констатуємо також еквівалентне відтворення слова “бісеня” - “diablotin” в обох перекладах. Завдяки цьому Гуцульщина постає перед читачем як казковий край, сповнений духами природи, які подекуди несуть загрозу для людини: “чекають на християнина або на маржину, щоб зробити їм шкоду” [5, с. 32] // “а l'affut du chrйtien ou du bйtail pour lui nuire” [6, р. 14] // “ils guettent les chrйtiens ou les bкtes pour leur faire du mal” [7, р. 16].
Люди боялися цих духів: на самому початку твору мати Івана вважає, що бісиця поміняла її дитину на бісеня, оскільки маленький Іван гучно плакав. Дорослі Іван та Палагна бояться злих духів, які можуть забрати їхню худобу.
Зазначимо, що дивне для французького читача, а саме тому - доволі колоритне, ім'я Хима перекладачі Е. Крюба і Ж.-К. Маркаде відтворили за допомогою транслітерації - Khyma.
|
Текст оригіналу |
Переклад Е. Крюби |
Переклад Ж.-К. Маркаде |
|
|
Проте найгірше докучала їм Хима. Стара улеслива баба, завжди така привітна, вона вечорами перекидалась в білого пса та нипала по загородах сусідських. Не раз Іван метав сокирою в неї, жбурляв вилами та проганяв [5, с. 57]. |
Cependant, c'etait Khyma qui les importunait le plus. Vielle femme adulatrice. Toujours trиs affable, elle prenait le soir l'apparence d'un chien blanc et rodait dans les enclos voisins. Il etait arrive plus d'une fois а Ivan de lancer sa hache apres elle, de faire voler sa fourche et de la chasser [6, р. 57]. |
Mais c йtait Khyma qui les importunait le plus. Cette vieille bonne femme obsйquieuse qui semblait toujours amicale, se transformait la nuit en un chien blanc et rфdait dans les cours voisines. Plus d'une fois Ivan avait lancй sa hache contre elle ou jetй ses fourches pour la chasser [7, р. 62]. |
Найфантастичніші речі в повісті - розповіді про добрих і злих духів, зустріч Іванка із щезником, поклоніння вогню, ворожіння на полонині, чаклування Юри - здаються цілком реальними. Автор не відокремлює ці явища від реального світу, що оточує гуцула. Перекладач відтворює атмосферу таємничості та казковості цілком адекватно. На фоні таємничого та міфічного навколишнього середовища характер гуцула постає величним, загадковим, сповненим могутньої сили.
Напрочуд поетично змалював письменник народні традиції. Звичайне приготування бринзи видається високим ритуалом магічного обряду, коли дії мають виконуватися в певному порядку:
|
Текст оригіналу |
Переклад Е. Крюби |
Переклад Ж.-К. Маркаде |
|
|
Тепер має бути тихо у стаї, двері замкнені, і навіть спузар не сміє кинуть оком на молоко, поки там твориться щось, поки ватаг чаклує [5, с. 49]. |
Maintenant le buron doit кtre silencieux. La porte est fermйe et mкme la pвtre de corvйe n 'ose jeter un coup d'oeil sur le lait, pendant qu 'on procиde lа а quelque pratique mystйrieuse, pendant quele doyenexerce sa magie [6, р. 44]. |
A prйsent le silence doit кtre total dans la cabane, les portes sont fermйes et mкme l'aide- berger n'a pas le droit de jeter un coup d'oeil sur le lait, tant que quelque chose se passe lа- bas, tant que le chef prononce ses incantations [7, р. 47]. |
Звернемо увагу на те, що в перекладі Е. Крюба, на відміну від Ж.-К. Маркаде, навіть підсилює оригінал: замість “там твориться щось” він використовує словосполучення з відповідним конотативним значенням “qu'on prornde Ш а quelque pratique mystьrieuse”, що є важливим для досягнення еквівалентності. Тим самим Е. Крюба ніби підкреслює думку М. Коцюбинського, адже в українській літературі доволі часто займенники “щось”, “він”, “вона” насправді мають табуйований підтекст (щось, про що не можна говорити, називати власним ім'ям). У той же час “quelque chose” у французькій мові позбавлене цієї двозначності.
Важливою художньою деталлю у творі “Тіні забутих предків” є вода, яка має в повісті міфологічне значення. У міфології багатьох народів вона вважається життєдайною силою, у деяких міфах існує навіть жива та мертва вода. Але вона не така чиста, як вогонь, у ній може водитися нечиста сила. Знайомство Івана та Марічки відбувається саме біля води. Вона об'єднує та розлучає героїв, оскільки повінь врешті-решт вбиває Марічку. Вода може бути спокійною, а може бути й шаленою та неконтрольованою. Але так чи інакше, ця сила відіграє ключову роль у сюжетній будові повісті. Символом цієї води в повісті є Черемош.
Автори перекладів калькують назву річки Черемош (le Tchйrйmoche), але якщо Е. Крюба не пояснює, що це річка (безумовно, це ускладнює сприйняття французьким читачем ідеї твору, а отже, збіднює роль води в повісті), то Ж.-К. Маркаде у примітці пояснює, що таке Tchйrйmoche - Affluent du Prout (382 km) entre la Galicie et la Bukovine [7, р. 15].
|
Текст оригіналу |
Переклад Е. Крюби |
Переклад Ж.-К. Маркаде |
|
|
Іван обмив свої рани, закрасивши Черемош кров'ю... [5, с. 67]; Під ним, в долині, кипів холодний Черемош. По далеких горбах дрімали на сонці самотні оселі. Булo так тихо і сумно, чорні смереки безперестанку спускали сум свій в Черемош, а він ніс його долом й оповідав [5, с. 31]. |
Ivan lava ses plaies, colorant le Tchйrйmoche de son sang... [6, р. 73]; En desssous, dans le vallon, bouillonnait Tchйrйmoche aux eaux gйlaciales. Sur les ballons lointains sommeillaient des deumeures solitaires. Quel silence et quelles tristesse. Les pins noirs laissaient tomber sans cesse leur tristesse dans le Tchйrйmoche, qui l'embortait а travers le vallon et la racontait [6, р. 14]. |
Ivan lava ses blessures en colorant de son sang le Tchйrйmoche... [7, p. 79]. Au- dessus de lui, dans la vallйe, bouillonnaient les eaux froides du Tchйrйmoche. Sur de lointaines collines des hameaux isolйs sommeillaient au soleil. Tout йtait si calme et si triste, les noirs sapins dйversaient leur йternelle tristesse dans le Tchйrйmoche et lui il l'emportait а travers la vallйe et en parlait [7, р. 15]. |
Дуже часто в повісті метафори, що передають рух, також пов'язані з поняттям вода: холодний кришталь // cristal glace; Бог ходив водою // Dieu marchait а sa surface; сонну ще воду криниці // l'eau encore endormie du puits; свіжу, холодну, ще повну снів // fraоche, froide, encore pleine de rкves.
Не менш важливу роль відіграє в повісті і вогонь - жива сила, символ очищення, захисний оберіг, який відлякує нечисту силу, охороняє людину, допомагає їй у повсякденному житті.
|
Текст оригіналу |
Переклад Е. Крюби |
Переклад Ж.-К. Маркаде |
|
|
- Ні, я спузар, - одкрив зуби Микола, - маю пильнувати ватри, аби не згасла через все літо, бо була б біда!.. Він навіть з жахом озирнувся навколо [5, с. 43]. |
- Non, je suis le pвtre de corvйe, rйpondit Mykola en dйcouvrant ses dents, je dois veiller а ce que le feu ne s'йteigne pas de tout l'йtй sinin il y aurait un malheur!.. Il regarda mкme avec crainte autour de lui [6, р. 33]. |
- Non, - dit-il en souriant de toutes ses dents, - je suis chargй d'alimenter le feu afin qu'il ne s'йteigne pas de tout l'йtй ; autrement ce serait un malheur !... - Il regarda autour de lui avec frayeur [7, р. 15]. |
Микола пов'язує все своє життя з вогнем. Сама думка про те, що ватра може згаснути викликає в нього жах. Перекладач відтворив це відношення героя, але трохи пом'якшив його.
Зауважимо, що, перекладаючи слово “ватра", яке є місцевим синонімом “вогню” (діалектизм), Е. Крюба і Ж.-К. Маркаде скористалися наближеним перекладом, використавши лексему “le feu”, а отже, тексти перекладів втратили діалектне забарвлення оригіналу. Однак наявні також приклади вдалого відтворення цього самого діалектизму: в Е. Крюби через описовий переклад - le feu de bois, тобто “лісовий вогонь” (у Ж.-К. Маркаде - le foyer).
Шляхом метафоризації та яскравих епітетів автор зображує вогонь справді “живим”, яким він і постає в уявленні гуцулів. У свою чергу Е. Крюба еквівалентно відтворив деякі епітети (feu vivant et inextinguible) та зробив певні трансформації в перекладі (le feu se lovait fierement comme un reptile et continuait a exhaler de nouvelle bouffees de fumee). Натомість Ж.-К. Маркаде уникнув епітета невгасимий і скористався описовим перекладом - qui ne s'eteint jamais.
|
Текст оригіналу |
Переклад Е. Крюби |
Переклад Ж.-К. Маркаде |
|
|
Тим часом ватра розгоралась на полонині. Повним поваги рухом, як давній жрець, підкидав ватаг до неї сухі смереки та свіжу хвою, і синій дим легко здіймався над нею, а далі, кинутий вітром, зачеплявся за гори, перетинав чорну смугу лісів та стелився по далеких блакитних верхах. Полонина починала своє життя живим невгасимим вогнем, що мав її боронити од всього лихого. І, наче знаючи се, вогонь вивсь гордо своїм гадючим тілом та дихав усе новими клубами диму [5, с. 771. |
Pendantcetemps, le feu de bois grandissait sur le pвturage. D'un mouvement plein de vйnйration, comme un prкtre des temps anciens, le doyen y ajoutait des branches de pins sиches et des cфnes verts, et une fumйe bleue s'en dйgageait lentement, qui, chassйe par le vent, s'accrochait plus loin aux montagnes, coupait la bande noire des forкts et se dйposait sur ls sommets azurйs du lointain. Les alpages commenзaient а vivre de leur feu vivant et inextinguible, qui devait les protйger de tout mal. Et comme s'il le savait, le feu se lovait fiиrement comme un reptile et continuait а exhaler de nouvelles bouffйes de fumйe... [6, р. 34]. |
Pendant ce temps le foyer s'alluma sur l'alpage. D'un geste plein de dignitй, tel un antique sacrificateur, le chef jeta des branches mortes de sapin et des aiguilles vertes ; la fumйe bleue s'йleva lйgиre et, poussйe dans le lointain par le vent, s'accrocha aux montagnes, traversa la bande noire des forкts et s'йtira le long des sommets bleus йloignйs. L'alpage commenзait а vivre avec le feu vivantqui ne s'йteint jamais, ce qui devait le protйger de tout malйfice. Et comme s'il savait cela, le feu dйroulait fiиrement son corps de vipиre et exhalait toujours de nouvelles volutes de fumйe... [7, р. 15]. |
Будуючи свій твір, М. Коцюбинський орієнтується також на важливу міфологему дерева. Саме дерево об'єднує життя з потойбіччям, оскільки корінням своїм воно заглиблюється далеко в землю, а гілками дістає до самого неба. Життя Івана ніби рухається по різних рівнях цього дерева. Кохаючи Марічку, хлопець весь час живе серед зелених дерев, насолоджуюється красою природи:
|
Текст оригіналу |
Переклад Е. Крюби |
Переклад Ж.-К. Маркаде |
|
|
Тихо дзвонить хвоя смерек, тихо шепчуть ліси холодні сни літньої ночі, плачуть дзвінки коров, і гори безперестанку спускають сум свій в потоки [5, с. 39]. |
Les aiguilles de pins tintent faiblement, les fortкs murmurent faiblement les rкves froid de la nuit d'йtк, les sonnailles des vaches pleurent et les montagnes laissent tomber continuellement leur tristesse dans les cours d'eau [6, р. 15]. |
Les aiguilles des sapins bruissent doucement, les forкts chuchotent les songes froids de leur nuit d'йtй, les sonnailles des vaches pleurent et les montagnes font tomber sans cesse leur tristesse dans les torrents [7, р. 28]. |
Слід зазначити, що в перекладі Е. Крюба припустив неточність, адже pin французькою мовою означає “сосна”. На нашу думку, “смерека” слід було перекласти sapin, як це зробив Ж.-К. Маркаде.
Серед світлої краси природи раптом постає образ зрубаного дерева - споконвічного символу смерті.
Цю авторську деталь Е. Крюба і Ж.-К. Маркаде переклали однаково вдало. Зазначимо, що прийом декомпресії - annoncer la mort - переобтяжує текст, оскільки в оригіналі дієслово опущене, тобто авторський стиль не збережено в перекладі Ж.-К. Маркаде. Тому, на нашу думку, переклад Е. Крюби є більш вдалим, оскільки коротке французьке речення співзвучне з оригінальним.
|
Текст оригіналу |
Переклад Е. Крюби |
Іереклад Ж.-К. Маркаде |
|
|
“З лускотом й зойком летить десь в долину зрубане дерево в лісі, аж гори одвітно зітхають, - і знову плаче трембіта. Тепер вже на смерть... ” [5, с. 39]. |
“Un arbre abattu dans les bois roule dans le vallйe dans un fracas mкlй de tels gйmissements que les montagnes lui rйpondent en soupirant - et de nouveau, on entend pleurer la trembita. Maintenant, c 'est pour la mort... ” [6, р. 26]. |
“Avec fracas et un gйmissement un arbre abattu vole dans la vallйe et les montagnes en йcho soupirent et а nouveau pleure la trembita. A prйsent elle annonce la mort... ” [7, р. 28]. |
Таким чином, повість ніби ділиться навпіл. Перша половина пов'язана з живим життям, живою коханою Марічкою, а друга - це мертвий світ, Марічка-нявка. А в центрі цієї міфологічної світобудови стоїть Іван, який об'єднує реальність із потойбічністю саме силою свого кохання, силою прагнення побачити кохану.
Найважливішим імпліцитним засобом у повісті М. Коцюбинського, як уже зазначалося раніше, виступають авторські описи, що часто формують тональність та навіть загальну ідею твору. Адже мальовничу природу та містичних героїв, які живуть серед людей, не можна вважати фоном для розгортання головних подій, це - повноправні герої твору. Світ Карпат - один з головних героїв повісті, його описам автор присвятив багато сторінок. У повісті “Тіні забутих предків” світ Карпат - це гори, могутні і прекрасні, які поросли первобутніми, дрімучими лісами, де живуть відьми і чаклуни, нявки, русалки, щезник, арідник та інша нечиста сила. До того ж, живуть вони пліч-о-пліч з людьми:
|
Текст оригіналу |
Переклад Е. Крюби |
Переклад Ж.-К. Маркаде |
|||
|
...в світі панує нечиста сила... арідник править усім... в лісах повно лісовиків... там блукає веселий чугайстир, який зараз просить стрічного в танець і роздирає нявки; живе в лісі голос сокири. Вище, по безводних далеких недеях, нявки розводять свої безконечні танки, а по скелях ховається щезник. Всякі злі духи заповнюють скелі, ліси, провалля, хати й загороди та чигають на християнина [5, с. 32]. |
... que le malin rиgne dans le monde, que l'aridnyk (mauvais gйnie) dirige tout; que les forкtes sont pleines de sylvains... que le joyeux tchouhaпstyr (gйnie sylvestre mascoulin de la mythologie ukrainienne) y rфde, invite de siute les passants а danser et dйchire les niavkas (gйnies sylvestres fйminins) en lambeaux; que le voix de la cognйe habite la forкt. Que plus haut, sur les cimes sauvages, arides et йloignйes, lesniavkas dansent interminablement, et que dans les rochers se cache le diable... Toutes sortes d'esprits malins peuplent les rochers, les forкts, les prйcipices, les maisons et les clфtures, а l'affыt du chrйtien ou du bйtail pour lui nuire [6, p. 14-15]. |
...que sur le monde rиgne une force impure, qu'Aridnik ((5) Aridnyk est l'un des noms de Satan chez les Houtsouls. Ils l'appellent aussi “Judas”, “Tryпouda ” (Triple Judas), “Hйrode ” ou “Bida” (Le Malheur). Tchouhaпstyr est une sorte de dieu Pan houtsoul ; les ondines (niaouka ou maouka) sont les вmes des enfants non-baptisйs: par devant, elles ressemblent а des femmes, mais par derriиre on ne voit que leurs entrailles. Elles errent en faisant: “maou! maou!) (le Malin) rиgle toute chose ; que les forкts sont pleines de sylvains... que lа rфde le joyeux Tchouhaпstyr qui invite le premier venu а danser et met en piиces les ondines; que dans la forкt vit la voix de la cognйe. Plus haut, le long des sommets lointains, sauvages et arides, les ondines mиnent leurs danses continuelles et dans les rochers se tapit le chtcheznik, l'invisible... Toutes sortes d'esprits mauvais emplissent les rochers, les forкts, les prйcipices, les khata et les enclos et ils guettent les chrйtiens ou les bкtes pour leur faire du mal [7, p. 15-16]. |
Зазначимо, що, перекладаючи назви міфічних істот, Е. Крюба вдається до транскрибування з подальшим тлумаченням у примітках перекладача. Вочевидь, перекладач уважав, що чудернацькі для французького (власне, і для українського) читача імена додадуть загадковості твору. Проте, якщо назви арідник та чугайстр Ж.-К. Маркаде транскрибує та пояснює у примітці, до таких істот, як нявки перекладач добирає відповідник-аналог les ondines, тоді як Е. Крюба вдається до комбінованої реномінації.
Увесь казковий світ повісті “Тіні забутих предків” вийшов з гуцульського фольклору і був пропущений крізь призму чистої, природної дитячої свідомості Іванка. Дорослий Іван не загубив того дитячого сприйняття. Світ його дитячої казки заповнював його душу до останніх днів (світ не об'єктивний, а світ у сприйнятті окремої людини). Тут ми знаходимо ідею про те, що все, що людина відчувала в дитинстві, залишається в її душі на все життя.
|
Текст оригіналу |
Переклад Е. Крюби |
Переклад Ж.-К. Маркаде |
|
|
Весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна [5, с. 32]. |
Le monde entier ressemblait в un conte, plein de miracles, mystйrieux, curieux et redoubtable [6, р. 15]. |
L'univers йtait pour lui comme un conte, plein de prodiges, mystйrieux, curieux et effrayant [7, 16]. |
Таким світ і залишався у свідомості героя. Взагалі весь світ у повісті існує виключно в уявленні, у свідомості і підсвідомості Івана. Тобто, світ “Тіней забутих предків” - це світосприйняття дев'ятнадцятирічної дитини з гуцульської родини Палійчуків. Тому суб'єктивізм у змалювання образу головного героя, примножений на магію - і атмосферу повісті, і магію у прямому сенсі, оскільки особливими знаннями і вміннями володіють мешканці Іванкового села, а ліса і гори населяють магічні істоти - стає неминучим. Стилістика повісті характерізується надзвичайною насиченістю і яскравістю, її забарвлює відверто міфологічна основа (тим більше, що сюжетною основою повісті стала старовинна гуцульська легенда).
Вражає тон автора-розповідача в повісті “Тіні забутих предків”, який говорить про страшні, таємні сили або про дивні, аж ніяк не рядові події із спокійною інтонацією. Наприклад, мікроказки про арідника, сусідську відьму, нявку і чугайстира він розповідає як абсолютно звичайні історії. Авторська мова М. Коцюбинського не є буквальною, він доволі часто використовує прийом художнього замовчування. Саме художнє замовчування передбачає активну роботу читацької уяви на тлі прочитаної новели. Спочатку в читача складається враження, що вже поставлено останню крапку, але ж ні - автор залишає можливість додумати певні деталі, надає змогу розкрити приховані можливості тексту, домислити образ, який може стати яскравішим за будь-який авторський опис. У цьому полягає неповторна художня майстерність новеліста, яку часто відзначають критики.
Підсумовуючи, ми дійшли висновку, що для відтворення назв міфічних істот Е. Крюба і Ж.-К. Маркаде використовують різні перекладацькі засоби: комбіновану реномінацію, описову перифразу, відповідники-аналоги або описовий переклад. Таким чином, перекладачі логічно виводять із значення вихідної одиниці, спираючись на контекст, значення одиниці мови перекладу (модуляція) і дають детальне пояснення української реалії (прийом лексичного додавання). Художня деталь, надзвичайно важлива для творчості М. Коцюбинського, збережена перекладачами завдяки використанню адекватних граматичних та лексичних замін.
Попри велику розбіжність, між двома французькими перекладами простежується певна схожість. Е. Крюба, Ж. К. Маркаде - французи, що, безумовно, вплинуло на переклад повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Кожен перекладач прагнув якомога повніше відтворити міфологічні елементи української повісті. Користуючись різними перекладацькими засобами, маючи індивідуальний талант, вони зважали насамперед на норми французької мови і смаки цільової аудиторії.
У перспективі подальшої роботи методи стилістичного аналізу, застосовані у праці для дослідження текстів оригіналу та перекладу, можуть бути використані для перекладу творів українських письменників французькою мовою з метою долучення українських літературних здобутків до загальнокультурного контексту.
Література
1. Венгренівська М. А. Нариси з теорії та практики редагування перекладних текстів і порівняльної стилістики (французька та українська мови): навчальний посібник / М. А. Венгренівська. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2008. 560 с.
2. Галич О. Теорія літератури: Підручник / Галич О., Назарець В., Васильєв Є. ; За наук.ред. О. Галича. К.: Либідь, 2005. 488 с.
3. Піддубна Р “Тіні забутих предків” Коцюбинського: міфопоетика та ліро-епос / Р Піддубна // Слово і Час. 1992. № 11. С. 68-72.
4. Слухай Н. В. Мовна символіка і міфопоетика текстів Тараса Шевченка / Н. В. Слухай, Ю. Л. Мосенкіс. К.: Вид. дім А+С, 2006. 168 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Іван – головний герой повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків". Марічка – кохання Івана. Палагна - дружина Івана. Світогляд жителів Карпат. Віра в існування міфічних істот. Мольфар Юра. Щезник, арідник, нявка-Марічка та чугайстир у повісті.
презентация [2,4 M], добавлен 02.03.2013Видатний український письменник Михайло Коцюбинський – біографія, суспільно-політичні, філософські та естетичні погляди. Творчість Коцюбинського, його видатні твори "Fata morgana" та "Тіні забутих предків". Композиційна побудова творів та їхні герої.
реферат [377,1 K], добавлен 23.02.2009Процес зміни художніх стилів та напрямів в літературі кінця ХІХ-початку ХХ ст. Особливості поєднання реалістичних та імпресіоністичних способів відображення дійсності у повісті М. Коцюбинського "Fata morgana". Критичні відгуки про повість письменника.
курсовая работа [58,8 K], добавлен 05.03.2014Коцюбинський М.М. як один із найвідоміших українських прозаїків. Виявлення критичних відгуків про особливості реалізму та імпресіонізму у творчості М.М. Коцюбинського. Історичні події початку XX століття та їх відображення у повісті "Fata morgana".
курсовая работа [43,7 K], добавлен 24.05.2014Загальний огляд життєвого та творчого шляху Григорія Кияшка. Характеристика художніх деталей, їх види та значення. Особливості використання цих деталей письменником для розкриття характерів поданих героїв, їх думок та вчинків у повісті "Жайворони".
реферат [24,6 K], добавлен 20.04.2011Короткий нарис життєвого та творчого шляху великого українського письменника Михайла Коцюбинського, роль матері в розвитку його таланту. Аналіз перших оповідань Коцюбинського, особливості їх стилістичного устрою. Інтернаціональні переконання письменника.
реферат [20,2 K], добавлен 12.11.2009Семантична та функціональна характеристика застарілої лексики в історичній повісті Богдана Лепкого "Мотря". Представлення класифікації архаїзмів та історизмів у творі, дослідження їх значення у точності відтворення культурно-побутового колориту епохи.
курсовая работа [41,9 K], добавлен 01.10.2011Творчість М. Коцюбинського і його роль у розвитку психологічної новели. Особливості стилю, техніки та імпресіоністичної манери письменника. Виявлення в новелі "На камені" таких рис імпресіонізму як заглиблення у внутрішній світ людини, його відтворення.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 21.04.2011Особливості творчості Нечуя-Левицького, майстерність відтворення картин селянського побуту. Характеристика героїв повісті, вкладання у їх характери тих рис народного характеру, якi вважав притаманними українцям. Зображення українського побуту і звичаїв.
презентация [7,6 M], добавлен 20.12.2012Задум повісті Ольги Кобилянської "Земля": бpатовбивство, як наслідок відступництва від законів наpодної етики, зневаження загальнолюдських цінностей, усталених віками цивілізації. Доля головних героїв повісті: Івоніки Федорчука, Рахіри, Марійки, Михайла.
презентация [863,2 K], добавлен 04.03.2014Дослідження особливості імпресіонізму як мистецького та, зокрема, літературного напряму. Розвиток імпресіонізму в українській літературі. Аналіз особливості поетики новел М. Коцюбинського пізнього періоду його творчості з точки зору імпресіонізму.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 14.08.2010Дослідження літературного образу жінки як хранительки "домашнього огнища" та "основи суспільства" в повісті Франка "Для домашнього огнища". Особливості гендерного переосмислення в повісті. Опис простору щасливого дому що перетворюється на дім розпусти.
статья [24,3 K], добавлен 31.08.2017Дослідження мовотворчості Михайла Коцюбинського в сучасній лінгвокогнітивній парадигмі. Стилістичні та лексико-фразеологічні особливості творів письменника. Фонетичні та морфологічні особливості прози літератора. Мовні особливості ранніх оповідань.
реферат [20,7 K], добавлен 06.05.2015Психологізм як метод образно-логічного осягнення соціально-психологічної суті людини в художній творчості. Форми втілення психологізму в українській літературі. Сублімація авторської психології в художні образи. Постать Коцюбинського в рецепції критиків.
дипломная работа [140,2 K], добавлен 21.08.2012Метафора як ефективний засіб вираження художньої думки письменника. Вживання метафори в творах М. Коцюбинського, її типи та роль для розуміння тексту. Аналіз контекстуальної значимості метафор для позначення природних явищ, кольору, емоційного стану.
реферат [51,1 K], добавлен 18.03.2015Повість "Вій" як літературний феномен. Два домінуючих начала в повісті. Взаємодія "вищих сил" та людини у творах Гоголя. Християнські й нехристиянські начала в повісті, її художні особливості. "Світ, що розколовся навпіл": мотив переходу межі у "Вій".
курсовая работа [36,3 K], добавлен 07.03.2015Філософська повість-притча у літературі Просвітництва. Жанр філософської повісті в творчості Вольтера. Ставлення автора до релігії: ідеї деїзму. Особливості стилю письменника: гумор і сатира, гротеск, гіпербола. Проблематика повісті "Білий Бик".
курсовая работа [44,4 K], добавлен 17.12.2015Огляд драматичних творів Г. Лорки в перекладах українською мовою. Феномен іспанськості та андалузької культури в текстах, біблійна символіка та відгомін католіцизму. Інтермедіальне порівняння драматургії Лорки з творами М. Костомарова, М. Метерлінка.
статья [39,5 K], добавлен 22.02.2018Літературно-стилістичний аналіз повісті. Історія створення та принципи написання повісті "Старий і море" Е.Хемінгуейем. Варіативність концепцій щодо різних сприймань змісту твору. Символічність образів твору.
реферат [19,5 K], добавлен 22.05.2002Поняття "художня мова" та "мовностилістичні особливості" у мовознавстві і літературознавстві. Психолого-педагогічні проблеми вивчення мовностилістичних особливостей старшокласниками у школі. Специфіка художньої мови романів "Повія" та "Лихий попутав".
дипломная работа [128,6 K], добавлен 26.04.2011
