Межі (без)компромісності: Олесь Гончар у рецепції Івана Кошелівця
Рецепція романістики О. Гончара на сторінках журналу "Сучасність" у 1960-1990 рр. Естетична прерогатива - визначальний для І. Кошелівця критерій, який випрозорює істину - як істину історичну, так і художню. Дражлива колізія О. Гончар - І. Кошелівець.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.09.2021 |
| Размер файла | 44,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Різко критикуючи те чи те ім'я або явище, І. Кошелівець намагається дотримуватися об' єктивності. У випадку О. Гончара віддає належне письменникові за його викриття окремих недоліків, однак межі його (без) компромісності завжди встановлюються відповідно до правдивості тих реалій, до зображення яких вдається письменник. Зрештою, зреалізовуючи свою “унікальну здатність інтерпретатора - літературного критика, історика літератури самопроектуватися в життєву ситуацію іншого” [3, 141], критик зберігає при цьому самодостатність свого інтерпретаційного Я і вберігає його від спокуси піддатися впливові загального зачарування іменем. Звісно, “естетичний досвід за своєю суттю опосередкований, а отже, і підсилений сприйняттям, тобто ніколи не може повністю відбутися в емоційній спонтанності” [21,297]. Ця теза Г. Р Яусса надзвичайно важлива, адже спростовує нібито спонтанну емоційність дослідника із Заходу, естетичний досвід якого формувався роками засвоєння кращих зразків світової літератури - це засвідчують надзвичайно широкі літературні контексти його студій. Усе це виробило високий рівень безкомпромісності, який сформував логіку художньої достовірності у практиці літературного критика. У літературно-критичному дискурсі романної долі О. Гончара І. Кошелівець займав, безперечно, послідовну й непримиренну позицію. Однак це не можна назвати прямим протистоянням двох непересічних українських літераторів. Творчість О. Гончара була для І. Кошелівця тим дзеркалом, в якому він бачив драму письменника в умовах проголошеного соцреалізму, той “довженківський синдром”, дослідженню якого приділив стільки уваги, потверджуючи актуалізовану ним здавна аксіому, згідно з якою першою й вирішальною умовою існування роману є свобода індивіда, вільне суспільство. Він наголошував на тому, що загально можна робити висновки, що О. Гончар “.обдарований талантом; я сказав би - рівним, який буває у белетристів, що користуються успіхом у публіки і щедро постачають їй добру лектуру”. І пояснював: “Рівним тому, що белетрист цього типу суверенно опановує техніку розповіді, сюжетна композиція не справляє йому труднощів, і він пише з певністю, яка виключає провали.” [13, 67]. Його “лакувальну” потугу відносить на карб приписів соцреалізму, вважаючи, що “кожен талант засуджений там на загибель, хоч міра його загибелі - річ суто індивідуальна, і в кожному окремому випадкові різна” [13, 67]. І при цьому не береться передбачити, “що з нього було б, якби.”, наголошуючи на тому, що в таких умовах не можна навіть скласти уявлення про “міру його таланту” [13, 67].
Ми ж, читачі, вколисані милозвучною “солов'їною” мовою письменника (і тут він - незаперечний майстер, а ще - добрий майстер новели), його сентиментальними інтонаціями, пафосною любов'ю до “простої людини”, зачаровані “красивостями”, яких так часто бракує в реальному житті, й, зрештою, потужним струменем гуманізму, який годі заперечити, схильні заплющувати очі там, де препарована художником буттєвість аж пручається, намагаючись вивільнитися від фальшованої художньої реальності. Можливо, якби О. Гончар не вдавався до широких романних полотен, прагнучи монументальності зображення життя, а залишився вірним новелістичному жанрові, більшості закидів на його адресу просто не з'явилося б. Послідовно порушувана І. Кошелівцем проблема таланту в тоталітарному суспільстві й нині залишається значущою. Тож згадаймо, що ще двадцять років тому критик застерігав: “З більшости письменників, особливо прозаїків, мало хто зберіг написане й опубліковане в чистоті від данини чоботові (пардон - сандалі) кесаря. Та цих останніх ніколи не виставляли наперед, і на об'єкт культу вони чомусь не годящі. На той рівень ушанування підносять (і тепер!) типово радянських. Академічні перевидання їхніх творів - знак стагнації літературного процесу. Вони закаламучують перспективу, бо безальтернативно орієнтують читача на “райське” минуле” [9, 121]. Із цієї “закаламученої перспективи” часу теперішнього і відкривається нам ця вже ретроспективна колізія двох помітних в українському письменстві особистостей, висвітлення якої, очевидно ж, прислужиться історикам літератури. Зумисне не вдавалася до розлогого коментування позиції дослідника, котрий “мав щастя висловлюватись так, як думав” [20] і котрому до останніх днів життя не могли пробачити послідовності, принциповості й безкомпромісності, щоб читач із густого цитування та своїх міркувань дійшов власних висновків.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення біографії Олеся Гончара - визначного українського письменника, політичного та громадського діяча, духовного лідера української нації. Аналіз його письменницької публіцистики і рецензій. Нарис - як жанрова форма публіцистики Олеся Гончара.
реферат [32,2 K], добавлен 28.11.2010Поетичний світ Олеся Гончара. Нарис творчості. Шлях Олеся Гончара в літературі - це шлях безперервних пошуків. Кращі твори Олеся Терентійовича Гончара - справді народного письменника - стали окрасою українського мистецтва.
реферат [11,1 K], добавлен 11.10.2002Загальні відомості про власні назви. Ономастика як об’єкт лінгвістичного опису. Аналіз застосування власних назв у романі О. Гончара "Циклон": прізвища, особові імена, прізвиська, імена реальних осіб та відомих героїв творів мистецтва, асоціоніми.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 18.11.2011Сенс життя, щастя людини в новелі В. Винниченка "Момент". Узагальнений образ миті щастя людини у новелі О. Гончара "За мить щастя". Творча інтерпретація "вічних" проблем у творчості І. Роздобудько, роздуми над романом "Я знаю, що ти знаєш, що я знаю".
научная работа [738,3 K], добавлен 13.08.2013Мовний світ І. Франка, В. Сосюри, М. Бажана, Д. Павличка, Л. Костенко І. Драча, Б. Олійника. Фразеологізми суспільно-політичного змісту. Краса мовної метафори. Особливості словотворення Олеся Гончара. Покладені на музику слова українських поетів.
реферат [27,4 K], добавлен 17.12.2010Розкриття поняття та значення творчої і теоретичної рецепції. Біографічні дані та коротка характеристика творчості Дж. Кітса. Аналіз рецепції творчості поета в англомовній критиці та в літературознавстві, а також дослідження на теренах Україні та Росії.
курсовая работа [45,4 K], добавлен 03.10.2014Навчання Івана Франка у дрогобицькій "нормальній школі" та на філософському факультету Львівського університету. Перший арешт І. Франка та інших членів редакції журналу "Друг". Робота в прогресивної на той час польській газеті "Кур'єр Львовський".
презентация [1,6 M], добавлен 11.12.2013Стаття присвячена вивченню рецепції образу понтійського царя у середньовічній літературі. Аналіз особливостей художнього осмислення постаті Мітрідата VI французькими митцями. Характеристика зображених постатей на мініатюрі "Вбивство царя Мітрідата VI".
статья [968,2 K], добавлен 18.08.2017Творчість українського поета, Лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка Ігоря Миколайовича Римарука. Праця головним редактором журналу "Сучасність" та завідувачем редакції української літератури видавництва "Дніпро". Особливості поезії Римарука.
презентация [930,3 K], добавлен 28.04.2015Образ Данила в повісті, який має велике виховне значення (що закономірно, адже автор акцентує на тому, що читацька адреса – молоде покоління). Сюжетна лінія, пов’язана із зображенням стосунків між Данилом та Васильком. Мотив родинних стосунків Ярослава.
статья [20,1 K], добавлен 07.04.2019Життєві віхи життя Івана Франка. Документи до історії докторату Івана Франка. Життєпис письменника. Біографія Івана Франко. Пробудження національної гідності та поступ до омріяної незалежності. Відповідальність перед майбутніми поколіннями.
реферат [358,9 K], добавлен 21.10.2006Рецепція постаті Саула в літературі. Два "українських" Саули в різних нішах літератури – Твори Т. Шевченка та Л. Українки з аналогічними назвами "Саул". Дослідження біблійного тексту про Саула. Суголосність мотивів деяких ліричних віршів обох авторів.
реферат [33,5 K], добавлен 20.09.2010Вивчення життєвого шляху та літературної діяльності Івана Карпенко-Карого – видатного українського письменника та драматурга. Особливості драматургічної спадщини митця, який найповніше реалізував себе в жанрі комедії. Участь у діяльності театру корифеїв.
презентация [723,7 K], добавлен 19.12.2011Вплив видатного українського письменника Івана Франка на розвиток літературно-мовного процесу. Теоретичні та методологічні засади дослідження метафори й метонімії. Метафора та метонімія як засоби змалювання Івана Вишенського в однойменній поемі І. Франка.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 24.07.2011Прийняття постригу на горі Афон. Внесок Івана Вишенського в розвиток педагогічної думки. Православне, національне і релігійне притиснення українського народу в умовах Речі Посполитої. Філософська позиція І. Вишенського. Творча манера письменника.
реферат [23,7 K], добавлен 21.10.2012Короткий нарис життя та творчості відомого українського письменника та публіциста Івана Франка, його літературна та громадська діяльність. Роль Франка в формуванні національної культурної свідомості народу. Філософські та естетичні погляди письменника.
курсовая работа [95,8 K], добавлен 18.10.2009Дитячі та юнацькі роки Івана Тобілевича. Вплив сім'ї на характер і світовідчуття. Участь в аматорському драматичному гуртку. Вступ в театральну трупу Михайла Старицького. Заслання до Новочеркаська. Видання творів Карпенка-Карого. Зустріч з Л. Толстим.
реферат [15,9 K], добавлен 15.11.2009Висвітлення орієнтирів українського літературознавства стосовно спадщини Івана Багряного. Розкодування символічних авторських акцентів щодо тоталітарного суспільства і людини. Обґрунтування доцільності застосування проблеми автора до роману "Тигролови".
статья [22,0 K], добавлен 14.08.2017Функції, властивості та завдання публіцистики. Розвиток української публіцистики. Публіцистична спадщина Івана Франка, значення публіцистики в його житті. Ідейно-політичні засади публіцистичної творчості. Використання метафор у публіцистичних текстах.
курсовая работа [134,9 K], добавлен 13.01.2014Перші роки навчання майбутнього драматургу. Робота Івана Карповича Тобілевича у повітових канцеляріях. Утворення аматорського гуртка у Єлисаветграді. Революційна діяльність Карпенка-Карого, роки заслання. Сценічність, щирість та безпосередність п'єс.
реферат [18,8 K], добавлен 22.11.2010
