Тематичний пошук у каталогах національних бібліотек: досвід країн Балтії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Тематичний пошук у каталогах національних бібліотек: досвід країн Балтії

Світлана Галицька,

науковий співробітник

Анотація

класифікація бібліотечний балтія тематичний

У статті розглядаються засоби тематичного пошуку за бібліотечною класифікацією в електронних каталогах національних бібліотек країн Балтії. Порівнюються можливості різних інформаційно-бібліотечних пошукових систем. З'ясовано, що важливим є зазначення класифікаційних індексів і тематичних рубрик у бібліографічних записах документів, що надає можливість користувачу обмежити пошук певною тематичною галуззю. Наголошується на важливості впровадження у систему тематичного пошуку національної бібліотеки міжнародної класифікаційної системи, такої як УДК.

К л ю ч о в і с л о в а: бібліотечна ієрархія, бібліографічний запис, інформаційно-пошукова система, тематичний пошук, національні бібліотеки Латвії, Литви, Естонії.

Annotation

Svitlana Halytska, Researcher, Department of integrated processing of documents, Vernadsky National Library of Ukraine

THEMATIC SEARCH IN NATIONAL LIBRARIES CATALOGS: EXPERIENCE OF BALTIC STATES

The urgency of the problem. Solving the problem of quality management of electronic catalog requires the creation of new approaches to the formation of catalog databases, clear interaction of all its components, instructional and methodological support of all work processes of scientific processing of documents, as well as the quality and completeness of bibliographic records. The article deals with the means of thematic search by library classification in the electronic catalogs of the national libraries of the Baltic countries. The purpose of the article is to highlight the experience of the national libraries of the Baltic States in the use of bibliographic records of documents as search tools, powerful means of electronic communication. Presentation of the main material. Libraries of the Baltic States use in library technology the Universal Decimal Classification translated into the national language and subject headings that take into account national characteristics. The bibliographic records of documents indicate the adopted classification decisions: classification indices and subject headings, which are active elements of information retrieval languages. The possibilities of different information and library search systems are compared. It has been found that it is important to include classification indexes and subject sections in the bibliographic records of documents, which enables the user to limit the search to a specific topic area. Conclusions. It is noted that bibliographic records of documents are able to provide a full thematic search and connection between electronic catalog databases, to become a powerful means of electronic communication only if the records contain certain elements of linguistic support of library technology.

The use of classifications, subject headings and thesauri during scientific processing of documents, parallel indexing by different classifications, indication of classification indexes and topics in the bibliographic record of the document, use of classification solutions as search elements - all this is a reliable basis for high level of modern information requests. capabilities of their information retrieval systems, development in terms of electronic communication. A necessary element of modern interlibrary communication is also the mandatory introduction into the system of thematic search of a national library of an international classification system, such as UDC.

K e y w o r d s: library hierarchy, bibliographic record, information retrieval system, thematic search, thematic navigator of the VNLU.

Актуальність проблеми

Важливим чинником забезпечення ефективності використання інформаційного ресурсу бібліотеки є якість її інформаційно-пошукової системи, а саме, якість електронного каталогу, яка, в свою чергу, зумовлена якістю лінгвістичного забезпечення та рівнем використання усіх можливостей інформаційно-пошукової системи. Вирішення проблеми управління якістю електронного каталогу вимагає створення нових підходів до формування баз даних каталогу, налагодження чіткої взаємодії усіх його компонентів, інструктивного і методичного забезпечення усіх робочих процесів наукового опрацювання документів, а також якості та повноти бібліографічних записів, що створюються.

Електронний каталог (машиночитаний бібліотечний каталог) - нині важлива складова довідково-бібліографічного апарату сучасної бібліотеки. Його основна функція полягає у забезпеченні оперативного і ефективного доступу до інформаційних ресурсів бібліотеки, у наданні користувачам зручних засобів навігації в сучасному інформаційному просторі, реалізації багатоаспектного тематичного пошуку. Електронний каталог є бібліографічною базою даних, він містить упорядковану сукупність бібліографічних записів про документи [2, с. 42-44]. Його якість - категоріальне поняття, яким характеризують стан каталогу, оперативність і результативність функціонування, відповідність потребам користувачів, дієвість, гнучкість, наочність, можливість оперування даними тощо. Якість каталогу залежить, насамперед, від якості наукового опрацювання документа, зокрема від точності, повноти та глибини індексування, а також від якості інформаційно-пошукової мови пошукової системи бібліотеки.

Лінгвістичне забезпечення бібліотечної технології - це сукупність інформаційно-пошукових мов, мов-ідентифікаторів, методик індексування, засобів надання даних, нормативно-довідкової бази, необхідних для опрацювання, пошуку, систематизації й зберігання інформації [1, с. 92]. Кожна бібліотека обирає комплекс лінгвістичних засобів відповідно до їх функціонального призначення і особливостей власної бібліотечної технології. Основне завдання лінгвістичного забезпечення - здійснення індексування документів та ефективного пошуку у каталозі, зокрема, створення пошукового образу документа. Пошуковий образ документа - це класифікаційне рішення, що ухвалюється за результатами аналітико-синтетичного опрацювання документа. Воно оформляється як класифікаційний індекс (або кілька індексів), перелік ключових слів тощо; це сукупність термінів інформаційно-пошукової мови, які характеризують пошукові ознаки документа, що є точками доступу в електронному каталозі [4, с. 13].

Варто зазначити, що автоматизовані бібліотечні системи розширюють склад пошукового образу документа за рахунок введення у бібліографічний запис додаткових відомостей (наприклад, індексів, побудованих за допомогою інших інформаційно-пошукових мов, анотацій, рефератів) і таким чином збільшують кількість пошукових елементів - точок доступу до документа. Точка доступу - ім'я, термін, код тощо. Ці елементи запису у формалізованому вигляді, спеціально призначені для пошуку і вибору бібліографічного запису [4, с. 21]. Саме за допомогою певної точки доступу користувач має можливість отримати перелік усіх документів, у бібліографічних записах яких зазначено певну пошукову ознаку.

Усі елементи бібліографічного запису (атрибути документа, його характеристики) виступають засобами формулювання запиту та інтерпретування відповіді під час інтелектуального пошуку інформації [8, с. 46]. Бібліографічний запис, який ідентифікує документ, є сукупністю пошукових елементів і зв'язків між різними базами даних, комплексом засобів лінгвістичного забезпечення для здійснення багатоаспектного пошуку, і саме завдяки цьому, він відіграє важливу роль у лінгвістичному забезпеченні електронної комунікації. Раціональна структура, склад даних у бібліографічному записі дають змогу гармонізувати ідентифікаційну і пошукову (комунікаційну) функції бібліографічної інформації, а також забезпечити умови для ефективного функціонування електронної інформаційно-пошукової системи [5].

Обидві функції бібліографічної інформації відповідають завданням електронного каталогу, який має бути ефективним і дієвим інструментом, здатним надати користувачу можливість:

• знайти бібліографічні ресурси у фонді в результаті пошуку за атрибутами або зв'язками ресурсів;

• ідентифікувати бібліографічний ресурс;

• обрати бібліографічний ресурс, який відповідає потребам користувача;

• отримати доступ до бібліографічних даних ресурсу;

• орієнтуватися у каталозі [3, с. 4-5].

Основною частиною бібліографічного запису є бібліографічний опис - сукупність бібліографічних даних, які ідентифікують бібліографічний ресурс [3, с. 12]. Ідентифікаційну функцію бібліографічної інформації виконують такі елементи бібліографічного опису, як вихідні дані документа (прізвище автора, назва документа, рік видання), а також елементи, що визначають його фізичні характеристики (розміри, обсяг тощо). За їх допомогою встановлюється відповідність знайденого документа певним характеристикам.

Бібліографічний запис, крім бібліографічного опису, включає також додаткову інформацію, що стосується пошуку документа і забезпечення доступу до нього. Елементи бібліографічного запису, які у стислому вигляді передають зміст документа інформаційно-пошуковою мовою: класифікаційні індекси, предметні рубрики, заголовок, тобто ідентифікатори, надані документу в процесі аналітико-синтетичного опрацювання, виконують пошукову (комунікаційну) функцію бібліографічної інформації. Ідентифікатори асоціюються з об'єктом і допомагають відрізнити певний об'єкт від інших у тій галузі, до якої належить відповідний ідентифікатор [3, с. 12]. Саме ці елементи забезпечують повноцінний тематичний пошук, зв'язок між базами даних електронного каталогу, а при необхідності, зміну напряму пошуку завдяки гіперпосиланням з формуванням нового переліку бібліографічних записів.

Значний позитивний досвід організації сучасних інформаційно-бібліотечних пошукових систем накопичили провідні книгозбірні Латвії, Литви, Естонії. Сподіваємося, що напрацювання наших зарубіжних колег у цій галузі стануть у нагоді вітчизняним каталогізаторам.

Мета статті - висвітлити досвід національних бібліотек країн Балтії з використання бібліографічних записів документів в якості пошукових інструментів, потужних засобів електронної комунікації.

Національна бібліотека Латвії (Рига)

Веб-сайт: lnb.lv

Центральна, найбільша бібліотека Латвії заснована 1919 р. Фонди налічують приблизно 4,1 млн примірників.

З 2000 р. Національна бібліотека Латвії для систематизації документів і предметного пошуку використовує, крім УДК (у перекладі), тематичні рубрики Бібліотеки Конгресу США (The Library of Congress Subject Headings, LCSH). Протягом десяти років фахівці розробляли систему предметних рубрик Національної бібліотеки Латвії (NLLSH), адаптовану до мови, галузевої термінології, історії, культури та інших особливостей країни. Структура системи предметних рубрик повністю відповідає структурі системи LCSH за ієрархічними, асоціативними відношеннями та синтаксисом. Бібліографічні записи документів містять індекси УДК, тематичні рубрики Національної бібліотеки Латвії (NLLSH), а також оригінальні тематичні рубрики Бібліотеки Конгресу США (LCSH), які стандартизують переклад і забезпечують міжнародний тематичний пошук [9, с. 20-31].

Розширений пошук уможливлює обмеження за рахунок позначення типу документів, року, мови і місця видання.

Розглянемо конкретний приклад - бібліографічний запис книги Олени Войнатовської «Авторская интерьерная кукла» (рис. 1), знайденої за допомогою розширеного пошуку за індексом УДК «746 Рукоділля. Домашнє вишивання» (пошук обмежено роками видання - 2000-2018, мовою - російська).

Рис. 1 Бібліографічний запис книги Олени Войнатовської

Бібліографічний запис містить позначення серії, за яким можна перейти, наприклад, до переліку інших серій (із зазначенням кількості документів у кожній серії) і продовжити пошук.

Бібліографічний запис також містить перелік тематичних рубрик:

Lellu izgatavosana -- Amatieru rokasgramatas. Auduma lelles - Amatieru rokasgramatas. Виготовлення ляльок - аматорські довідники. Ляльки з тканини - аматорські довідники.