Емотиви у відображенні картини світу (на матеріалі короткого оповідання П. Зюскінда "Die taube")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Емотиви у відображенні картини світу (на матеріалі короткого оповідання П. Зюскінда "Die taube")

М.І. Блажко кандидат філологічних наук,

доцент кафедри німецької мови Ніжинського

державного університету імені Миколи Гоголя

Анотація

Емотиви у короткому німецькому оповіданні розглядаються як засоби відображення емоційної та художньої картини світу. Реконструкція "картини світу" є метою лінгвокультурологічного підходу до вивчення мовних одиниць. Мова розглядається при цьому як засіб інтерпретації сукупності знань людини про світ, її культури, а також ментальності нації. Емоційна картина світу є закодований в емотивній лексиці та її семантиці специфічний емоціональний спосіб вказувати на світ. З'ясовано, що емотиви у короткому оповіданні Патріка Зюскінда "Die Taube" називають, описують та виражають десять базових вроджених емоцій: радість, інтерес, гнів, страждання, страх, огиду, зневагу, сором, вину та здивованість. Здійснено лексико-семантичний поділ емотивів на позитивні та негативні, встановлено їх лексико-граматичну організацію у художньому творі. Кількісний аналіз досліджуваних одиниць виявив, що у тексті оповідання переважають емотиви негативної семантики - 123 одиниці (96 %). Найчастотнішою емоцією, відображеною в аналізованому творі, є страх - 44 одиниці (34 %). Досліджено лексико-граматичні механізми реалізації авторської художньої картини світу, тобто актуалізації у художніх образах світобачення та світосприйняття письменника. Встановлено, що іменники на позначення емоцій, емоційних станів людини, об'єктів та суб'єктів, що є носіями цих станів, налічують 58 репрезентацій, що становить 45 % від загальної кількості лексичних одиниць. Емотивність аналізованого тексту, домінування серед емотивів лексики з ознаками предметності становлять специфіку твору, реалізовану у художній картині світу. Доведено, що мова відтворює раціональну та емоціональну сторони пізнавальної діяльності людини, а емоційне, чуттєве активно використовується автором тексту як спосіб привернути увагу до соціальних та індивідуальних проблем німецького суспільства.

Ключові слова: емотиви, емоційна картина світу, негативні емотиви, позитивні емотиви, Патрік Зюскінд, художня картина світу, "Die Taube".

Annotation

оповідання емотив емоційний художній

M. I. Blazhko Candidate of Sciences (Germanic Philology), Associate Professor, Head of German Language Department, Faculty of Foreign Languages, Mykola Gogol State University.

Emotives in reflecting worldview: a case of Patrick Suskind's short story "Die taube"

The paper treats emotions in a short German stoty as a means of reflecting the author's emotional and artistic worldview. Its reconstruction is the goal of the linguocultural approach to the study of language regarded as a means of interpreting the human totality of knowledge about the world, culture as well as the mentality of a nation. The article supports the idea that the emotional worldview is encoded by the semantics of emotional vocabulary referring to the world in a specific emotional way. It is revealed that the linguistic units in Patrick Suskind's short story "Die Taube" name, describe and express ten basic human emotions: joy, interest, anger, suffering, fear, disgust, disrespect, shame, guilt and wonder. The paper divides lexical-semantic units into those denoting positive and negative emotions as well as discusses their lexical-grammatical organization in a work of fiction. The quantitative analysis of the words under study finds that negative semantics is predominant in the story being expressed by 123 linguistic units (96%). The most frequent emotion rendered in the analyzed work is that of fear represented by 44 units (34%).

The article discusses the lexical grammatical mechanisms of implementing the author's artistic worldview, i. e. its actualization in the artistic images of the writer's worldview. Nouns referring to emotions, emotional states of a person, objects and subjects serving as carriers of those states are found to have 58 representations, which is 45% of the total number of lexical units.

The emotionality of the analyzed text and the dominance of the vocabulary with objective meaning are the specific features of the author's worldview. It is proved that language reproduces rational and emotional aspects of human cognitive activity while emotional and sensual aspects of worldview are actively employed by the author of the text to draw the audience's attention to social and individual problems of German society.

Key words: emotives, emotive worldview, negative emotives, positive emotives, Patrick Suskind, belletristic worldview, "Die Taube".

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Антропоцентрична лінгвістика керується положенням про те, що наукові об'єкти слід вивчати з урахуванням їхньої ролі у житті людини та їх сприяння розвитку і самовдосконаленню особистості. Мова, як одна з активних форм пізнання навколишнього середовища, відображує світ, осягнути який розумом людина прагне з давніх-давен [5; 6]. Емоція досліджується у мовознавстві як одна з форм відображення світу, хоча ще у XX столітті взаємодія мови та емоцій вважалася маргінальною галуззю прикладної або прагматико-функціональної лінгвістики. Лінгвісти зосереджувалися на відображальній функції мовних виразів, а вплив емоцій на пізнання та регулятори суспільних відносин вважався незначним [11, с. 116; 12]. Відомий вченийлінгвіст Геннадій Колшанський вважав, що "емоції вдображають не явища і предмети навколишнього середовища, а відношення, в яких вони перебувають з людиною, тобто не властивості предметів та явищ, а їх значення для людини" [4, с. 27]. Подібне розуміння емоцій дало підставу дослідникам розглядати емотивні компоненти семантики слова (тобто емоції, які маніфестуються засобами мови) як специфічний (емоціональний) спосіб вказувати на світ через спеціалізовану (емотивну) лексику та її семантику (емотивну) [1, с. 8; 2; 10, с. 2].

Сьогодні лінгвістична наука акумулювала достатню кількість знань про емоції; вже сформована лінгвістична парадигма вивчення емоцій, а психологічна наука визнала факт єдності розуму та емоції у структурі мовної особистості. Експериментально доведено існування взаємозв'язку між психикою, свідомістю, мисленням та мовою. Крім того, не викликає заперечень той факт, що кожна мова має власні емотивні знаки для вербалізації, тобто для відображення та вираження емоційного ставлення людини до світу та до себе [9, с. 13].

Виділення раніше не вивчених частин загальної проблеми

Антропоцентричність когнітивної лінгвістики дозволяє тлумачити поняття "картина світу" як відображення творчої свідомості, світогляду письменника, його інтенції у процесі створення художнього тексту [7, с. 118]. Актуальність нашої наукової розвідки зумовлена загальною спрямованістю сучасних мовознавчих досліджень на опис тих фрагментів емоційної картини світу, які вербалізовані у художньому тексті. Особлива роль в актуалізації емоційної картини світу належить лексичним засобам - емотивам, які експліцитно або імпліцитно вербалізують емоції.

Звернення до проблеми виокремлення, опису та інтерпретації емотивної лексики відповідає найважливішим потребам сучасності: взаємозв'язок між мовою та емоціями залишається актуальним, оскільки в епоху панування масової культури все простіше стає апелювати до людини за допомогою емоційних спонукань, через звернення до почуттів або розуму особистості. Сучасне суспільство надає перевагу не власним міркуванням, а все більш охоче слідкує за оновленням певних вебсторінок у соцмережі та наслідує чиїсь приклади, особливо, якщо сформульовані іншими думки чинять емоційний вплив.

Метою цієї статті є встановлення та опис специфіки емотивних знаків у короткому оповіданні П. Зюскінда "Die Taube". Об'єктом дослідження є емотивна лексика цього оповідання, а предметом вивчення - її лексико-семантичні, лексико-граматичні та лінгвокультурологічні особливості.

Виклад основного матеріалу дослідження

Матеріалом нашого дослідження є 128 лексичних одиниць різних частин мови: іменники, дієслова, прикметники, прислівники. Всі одиниці відібрані з оповідання відомого німецького письменника-постмодерніста, автора роману "Парфуми", Патріка Зюскінда. Його новела "Die Taube" / "Голубка" опублікована у 1987 році. В книзі розповідається історія життя "маленької людини", охоронця банку 50-річного Джонатана Ноеля. Головний персонаж новели - самотня людина, яка пережила сильні потрясіння у дитинстві та намагається ізолювати себе від будь-яких подій. Джонатан Ноель мешкає у скромній, маленькій кімнаті та не любить будь-які зазіхання на свій особистий простір. Але одного разу в його спокійному, розміреному житті з'являється голубка.

У проведеному дослідженні виділено емотиви, що називають, описують та виражають у творах десять базових вроджених емоцій за класифікацією американського психолога Керолла Ізарда: радість, інтерес, гнів, страждання, страх, огида, зневага, сором, вина та здивованість [3]. За семантикою всі досліджувані одиниці поділяємо на дві групи за критерієм "позитивна / негативна емоція". Емотиви групи на позначення позитивних емоцій об'єднують лексичні одиниці на позначення радості, інтересу, а емотиви групи негативної семантики позначають страх, відразу, презирство, зневагу, сором, провину, страждання та лють.

Таблиця 1

Лексико-семантична організація емотивів у новелі П. Зюскінда "Die Taube"

Як демонструє кількісний аналіз (табл. 1) лексико-семантичної організації емотивів, у тексті новели переважають емотиви негативної семантики - 123 одиниці (96 %). Основною емоцією, яка червоною ниткою пронизує всю новелу, є страх. Кількість емотивів на позначення страху налічує 44 одиниці, що становить 34 % від загальної кількості аналізованих одиниць. Емотиви описують стан страху, його симптоми, реакцію персонажа на джерело страху. Автор прагне якнайточніше передати всі відтінки однієї з базових емоцій людини die Angst "страх" і послуговується синонімами цього слова, наприклад: das Entsetzen "жах", das Grausen "жах, страх", der Schreck "переляк, страх", die Furcht "страх". Іменник die Angst позначає менший ступінь страху порівняно з іншими членами цього синонімічного ряду: der Schreck - das Grausen - das Entsetzen, а іменник die Furcht вказує на осмислене почуття страху перед конкретною, вже відомою небезпекою [8, с. 36]. До емотивів-іменників належать і експресивні композити, наприклад: die Entsetzenserstarrung "заціпеніння від жаху", der Todesschreck "смертельний переляк", die Schreckensgedanken "лячні думки" та інші.

Так, у реченні Und jetzt erst durchzuckte Jonathan der Schreck, jetzt strдubten sich seine Haare vor blankem Entsetzen [13, с. 12] головний герой переживає страх, позначений іменником der Schreck "переляк, страх", який пройняв його. Семантика цього іменника вказує на несподіваність виникнення страху через небезпеку [8, с. 36], а використання дієслова durchzucken "пронизувати", що асоціюється з фізичною дією, робить можливим тлумачення страху як активної сили, яка з'являється раптово і заволодіває людиною. Збільшення ступеня інтенсивності страху позначає сполучення віддієслівного іменника das Entsetzen "жах" та прикметника blank "розм. справжнісінький". Від цього жаху у Джонатана волосся стало дибки, що характеризує фразеологізм seine Haare strдubten sich.

Дієслівний іменник das Grausen "жах, страх", який належить до поетичного стилю та має позначку поет. [8, с. 36], характеризує стан Джонатана від побаченої на сходах голубки. Пережитий жах надав йому впевненості в своєму намірі ніколи не повертатися в кімнату: Mit Grausen wendete er sich ab und stieg die Treppe hinunter. Er war sich in diesem Augenblick sicher, daЯ er nie wieder wьrde zurьckkehren kцnnen [13, с. 22].

Момент раптового виникнення емоції жаху передає іменник das Entsetzen "жах, жахливість" [8, с. 36]. Цю раптовість підкреслює іменник die Erstarrung "заціпеніння", яке тривало лише мить: Damals floh er, nach einem Moment der Entsetzenserstarrung, in das rettende Postamt, bezahlte seine Stromrechnung [...] [13, с. 39].

Індиферентний синонім die Angst "страх" вказує у контексті на страх такого ступеня інтенсивності, позначеного прикметником fьrchterlich "жахливий", що тіло персонажа починає тремтіти. Знак оклику підсилює емоційний зміст висловлення: Ja, er hatte Angst! WeiЯ Gott, er zitterte und hatte Angst, wenn er nur diesen schlafenden Clochard ansah: Er hatte mit einemmal fьrchterliche Angst davor [...] [13, с. 44].

Іменники на позначення симптомів та наслідків страху номінують хвороби: der Kreislaufkollaps "непритомність", der Herzinfarkt "інфаркт міокарда", der Schlaganfall "інсульт", der Tumor im Gehirn "пухлина головного мозку", das Stechen im Brustund Schulterbereich "поколювання за грудиною та біль у плечах", der kampfartige Schmerz "сильний біль", das Verdдmmern des Bewusstseins "тимчасова втрата свідомості", die Lдhmungserscheinungen "ознаки паралічу"; а у сполученні з дієсловами та дієприкметниками вказують на такі зовнішні ознаки страху, як zitternde Hдnde "тремтячі руки", der SchweiЯ "піт", mit wild klopfendem Herzen "із сильним серцебиттям", eiskalte Stirn "холодне наче лід чоло" тощо.

Наведений далі приклад ілюструє зовнішні ознаки страху персонажа після несподіваної зустрічі з голубом у коридорі: холодне наче лід чоло, спітнілі шия та спина, сильне серцебиття, тремтіння, порушення координації рухів тощо: Er drehte das SicherheitsschloЯ, wankte die drei Schritte zum Bett, setzte sich zitternd, mit wild klopfendem Herzen. Seine Stirn war eiskalt, und im Nacken und das Rьckgrat entlang spьrte er, wie ihm der SchweiЯ ausbrach [13, с. 13].

Прикметники grauenvoll "жахливий, страшний", entsetzlich "жахливий, страхітливий", fьrchterlich "жахливий, страшний", дngstlich "боязкий, несміливий", ekelhaft "гидкий, бридкий", grдЯlich "жахливий, страшний, огидний" тощо характеризують позначений предмет за ступенем вираження страху або дають іронічну оцінку дій персонажа. Так, у наведеному далі фрагменті прикметник grauenvoll "жахливий, страшний" у предикативній функції характеризує ступінь вираження огиди, яку відчуває Джонатан від побаченої на вулиці неприємної сцени: So elend, so ekelerregend, so grauenvoll war dieser Anblick, daЯ Jonathan noch heute erschauderte, wenn er sich bloЯ daran zurьckerinnerte [13, с. 39]. А у реченні Ьber die Taube wollte er gar nicht eingehender reden, dieses entsetzliche Problem ging ja nur ihn selbst etwas an [13, с. 27] прикметник entsetzlich "жахливий, страхітливий" вживається в атрибутивній функції для характеристики проблеми. Її суть в тому, що птах випадково залетів у коридор, постояв на сходах та напроти кімнати Джонатана Ноеля, залишив там свої екскременти, чим зруйнував спокій та картину світу персонажа, який розгубився від страху та втік із кімнати. На нашу думку, автор у такий спосіб іронізує над несміливою поведінкою 50-річного чоловіка, охоронця чужих лімузинів у банку, людини, яка діє за інструкцією, але я не готова взяти на себе відповідальність у нестандартній ситуації та захистити свій спокій.

Дієслова позначають набуття персонажем певного емоційного стану: страху, напр., erschrecken "лякати; злякатися", schrecken "лякати", entsetzen "жахати, викликати жах"; огиди, напр., ekeln vor "відчувати огиду від чогось". Дієслова з семантикою "відчувати" spьren, fьhlen, empfinden у сполученнях із соматизмами вказують на симптоми страху, напр., дієслово spьren позначає страх Джонатана, який не помітив лімузин, що чекав на проїзд через шлагбаум: Er eilte nicht, er stьrzte hinzu - fast wдre er in seiner Hast gefallen -, er schloЯ das Gatter auf, schob es zurьck, er salutierte, lieЯ passieren, er spьrte, wie sein Herz pochte und wie die Hand am Mьtzenschirm erbebte [13, с. 37].

Дієслова на позначення звучання та рухів людини, напр., schreien "кричати", erschaudern "здригатися, тремтіти від чогось" тощо теж використовуються автором для характеристики емоційного стану персонажа. В кінці новели Джонатан переживає страх перед самотністю та виявляє у своїй поведінці крайню неврівноваженість. Цей відчай у наведеному фрагменті передає дієслово schreien "кричати": Er war im Begriffe zu schreien. Er wollte diesen einen Satz, dass er doch ohne die anderen Menschen nicht leben kцnne, in die Stille hinausschreien, so groЯ war seine Not, so verzweifelt war die Angst des greisen Kindes Jonathan Noel vor der Verlassenheit [13, с. 68].

Ненависть, яку Джонотан Ноель відчуває до себе та до всього світу - до відвідувачів кафе, машин, викликає у нього думки перетворити весь світ на руїни: So universal, so titanisch war der HaЯ des Jonathan Noel an diesem Nachmittag, daЯ er die Welt in Schutt und Asche hдtte legen mцgen wegen eines Lochs in seiner Hose! [13, с. 57]. Авторська характеристика ненависті у наведеному фрагменті як universal "універсальну" та titanisch "титанічну" та вживання цих епітетів у підрядному наслідковому реченні дозволяють інтерпретувати цю емоцію як таку, що може керувати людиною. А вказівка на причину ненависті - дірка в штанах - дозволяє припустити, що автор іронізує над персонажем, якого дрібниця доводить до психологічного стресу.

Джонотану не вдалося швидко вирішити свою проблему - в ательє мадам Топелль йому запропонували почекати з ремонтом три тижні. Думка про те, що такий тривалий час він мусить ходити на службу в розірваному та заклеєному клейкою стрічкою марки Тезафільм одязі, зіпсувала йому настрій на другу половину дня - він відчував злість та горе: Den Nachmittag verbrachte er in einer Stimmung von Jammer und Wut. Er stand vor der Bank, auf der obersten Stufe, dicht vor der Sдule, lehnte sich aber nicht an, denn er wollte seiner Schwдche nicht nachgeben [13, с. 53].

Емоція страждання, яку переживає Джонатан, позначається у наведеному контексті дієсловом leiden "страждати" та віддієслівним іменником das Leiden "страждання". Ці емотиви вказують на діяльність, яка нікому не подобається, проте автор підкреслює бажання персонажа страждати, оскільки страждання виправдовувало та стримувало прояви його ненависті та люті: Er wollte jetzt leiden. Je mehr er litt, desto besser. Das Leiden war ihm gerade recht, es rechtfertigte und schьrte seinen HaЯ und seine Wut, und die Wut und der HaЯ schьrten ihrerseits wieder das Leiden, denn sie brachten sein Blut in immer hitzigere Wallung und preЯten immer neue SchweiЯwellen aus den Poren seiner Haut [13, с. 54].

Таблиця 2

Кількісні параметри лексико-граматичної організації емотивів у новелі П. Зюскінда "Die Taube"