Історичний процес змін методики вивчення цінностей у ліричних творах української літератури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історичний процес змін методики вивчення цінностей у ліричних творах української літератури

Анна Вождаєнко

Аспірантка

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено та проаналізовано історію опрацювання методики аксіологічного вивчення лірики в предметній дидактиці. Зокрема, було з'ясовано, що зародження ідей виховання учнів засобами художнього слова сягає початку XVIII століття, а вже у першій половині XX століття методика викладання української літератури проголошувала освітній процес як навчально-виховний, про що говорить аналіз численних наукових праць у даній галузі. Такі методичні та теоретичні розвідки засвідчували стрімкий приріст оновлення змісту літературної освіти та трансформацію традиційного навчання вчителем основних аспектів знань та цінностей на уроках української літератури в їх самостійне здобуття учнями-читачами.

Ключові слова: методика української літератури, цінності, аксіологія, дидактика, педагогіка.

АННОТАЦИЯ

Исторический процесс изменений методики изучения ценностей в лирических произведениях украинской литературы

Вождаенко Анна

В статье исследовано и проанализировано историю формирования методики аксиологического изучения лирики в предметной дидактике. В частности, было установлено, что зарождение идей воспитания учащихся средствами художественного слова достигает начала XVIII века, а уже в первой половине XX века методика преподавания украинской литературы провозглашала образовательный процесс как учебно-воспитательный, о чем говорит анализ многочисленных научных трудов в данной области. Такие методические и теоретические исследования свидетельствовали стремительный прирост обновления содержания литературного образования и трансформацию традиционного обучения учителем основных аспектов знаний и ценностей на уроках украинской литературы в их самостоятельное получение учениками- читателями.

Ключевые слова: методика украинской литературы, ценности, аксиология, дидактика, педагогика.

ABSTRACT

The historical process of changes in the methodology of studying values in the lyrical works of Ukrainian literature

Anna Vozhdaienko

Postgraduate

The present article investigates and analyzes the history of elaboration the methodology of axiological study lyrics in subject didactic. The ideas of the education of students by means of the artistic word come into being around the eighteenth century, and in the first half of the twentieth century the method of teaching Ukrainian literature proclaimed the educational process as a process of training and education. This is evidencing by the analysis of numerous scientific works in this area. Such methodological and theoretical explorations testified the rapid growth of updating the content of literary education and the transformation of traditional teaching by teacher of basic aspects of knowledge and values in the lessons of Ukrainian literature into their independent acquisition by students-readers.

Methodists-scientists for many years developed concepts of improving school literary education, investigated the problems of formation of national consciousness of students, education on common values and traditions of the Ukrainian people, development of students' reading competence, improved and updated the methods and techniques of studying literature.

The problem of students ' value orientations is closely related to the social needs and personal interests of the students, updating the mental, moral and aesthetic development of student youth, which led to the demand for innovative methods and forms of work that the emphasis on the value education of young

Methodists are prefer the thoughtful system of each training session and stage of work above the composition, warning, at the same time, from the template approach to artistic knowledge. Prominent Ukrainian methodologists have successfully developed current issues of national education and upbringing.

Given the historical process of russification of the Ukrainian people for a long time, Ukrainian school as such did not exist, so the formation of methods of teaching Ukrainian literature is based on the works of Russian methodologists, who expressed their statements about the logical, stylistic, educational and ethical and aesthetic trends in the study of literature and also the education of high moral qualities of students by means of artistic words.

Key words: methodology of Ukrainian literature, values, axiology, didactics, pedagogy, concept.

Актуальність теми дослідження

ліричний твір українська література

Певний відтинок часу дав зрозуміти, що на стадії становлення методичної науки вченими та видатними діячами національної культури активно висловлювалися, актуальні і в наш час думки, про поєднання навчання та виховання на уроках літератури. Розвиток учнів обумовлювався естетичним впливом художнього твору, життєвим і творчим шляхом письменника, досвідом учителя, що є мотивацією до самовиховання та самонавчання учнів.

Постановка проблеми

Протягом багатьох років вченими- методистами була напрацьована ціла система методів і прийомів формування у старшокласників ціннісних орієнтацій у процесі вивчення поезій на уроках літератури. Тому спираючись на науковий доробок вчених минулого необхідно розробляти нові форми, прийоми та методи навчання для вирішення проблемних питань сучасності в галузі аксіологічного вивчення та поетики лірики.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Виховання засобами художнього слова знаходимо в ідеях видатних українських учених, таких як: Я. Коменський, І. Огієнко, О. Потебня, В. Сухомлинський, К. Ушинський, Леся Українка, І. Франко та ін. Формуванню гуманістичних, загальнолюдських цінностей у юнаків і юнок, присвятили свої праці В. Білоусов, М. Боришевський, М. Грицишин тощо.

Метою статті є узагальнення та аналіз праць у розрізі історичного розвитку методики вивчення цінностей засобами ліричних творів на уроках української літератури.

Матеріал і методи досліджень

Методи дослідження: теоретичний (аналіз та узагальнення наукових праць у галузі методики вивчення української літератури) історичний (дослідження виникнення та формування методики вивчення української лірики на засадах ціннісного навчання та виховання ).

Результати та їх обговорення

Науковці-методисти протягом багатьох років розробляли концепції вдосконалення шкільної літературної освіти, досліджували проблеми формування національної свідомості учнів, виховання на загальнолюдських цінностях та на традиціях українського народу, розвиток читацької компетентності школярів, вдосконалювали та модернізували методи та прийоми вивчення української літератури в школах.

Витоки ідей виховання учнів засобами художнього слова сягають ще із ХVШ століття. Вагоме значення для навчально-виховного процесу відіграє наукова і творча спадщина філософа та педагога Г. Сковороди. Художні твори митця просякнуті національним духом та мають вплив на формування загальнолюдських цінностей. Автор зосереджував увагу на розумових, моральних, естетичних та трудових акцентах, які мають бути сформовані у всебічно розвиненої особистості.

Прикметну роль для національної культури відіграли філософсько- педагогічні погляди українського мислителя Якова Козельського. Вчений вважав, що у процесі формування особистості пріоритетного значення набуває виховання у молодої особистості таких якостей як доброчесність та виконання зобов'язань перед суспільством.

У 1920-1930 роках методика викладання літератури висвітлювалися з яскраво вираженою марксистко-ленінською ідеологією. Усі методи навчання зводилися до комуністичних постулатів, оминаючи увагою аналіз ліричних творів, стиль і мистецький напрям у якому працював поет, письменник тощо. Однак, є дослідники, що намагалися досліджувати саме естетичну творчість митців і їх психологію характеру та розробляли методи аналізу художніх творів. Для прикладу, посібник О. Дорошкевича «Українська література в школі. Спроба методики» (1921), Я. Мамонтов «Сучасні проблеми педагогічної творчості. Частина перша. Педагог як митець» (1922), де в центрі уваги автори рекомендували брати художньо- дидактичний метод.

Роль української літератури у вихованні особистості переоцінити неможливо. Ще у 1946 році у статті «Думки про літературу», опублікованій у німецькому збірнику Мистецького Українського Руху І. Багряний писав: «Література покликана виховувати і гартувати людей, окрилювати їх, озброювати в ім'я творчого життя, боротьби і цвітіння» (Приймас, 2013: 123).

У 1947-1962-х роках виходить відразу чотири видання підручника з методики викладанна української літератури «Українська література в середній школі». Авторами підручника стали науковці-методисти Т. Бугайко, Ф. Бугайко та П. Колинський. У виданнях було чітко розділено методику викладання у 5-7 класах та 8-10 класах. Висловлені ідеї аналізу художнього твору орієнтують учителя на цілісне осягнення учнями тексту, розгляд його образних компонентів у взаємозв'язку, оцінку художнього розкриття авторської концепції.

Історично знаковою книгою в історії розвитку методики викладання української літератури в школі стала праця академіка О. Мазуркевича «Нариси з історії методики української літератури» (1961). Вчений систематизував значну частину документів і бібліографічних матеріалів, посилаючись на педагогічні погляди окремих письменників-класиків (Г. С. Сковороди, Т.Г, Шевченка, Л.Глібова, І.Франка, Лесі Українки, С. Васильченка та ін.), а також російських вчених-методистів. Українські методисти з огляду на історичну зумовленість не могли розвивати та впроваджувати свої напрацювання. Впродовж багатьох століть Російська імперія намагалася знищити українську національну свідомість нації, проростаючи крізь усі сфери суспільного життя. Проте викорінити патріотичну інтелігенцію, українську духовність та ментальність не вдалося. Суспільство і до нашого часу прагне виховати громадянина з ідеалами культурних, національних та патріотичних переконань.

Видатні українські методисти, успішно розробляли актуальні проблеми національної освіти й виховання. У працях Т. Бугайко, Ф. Бугайка помітні акценти, цікаві з погляду вивчення літератури на діалогічних засадах. Передусім ідеться про підготовку до сприймання тексту, коли вчитель, зацікавлюючи учнів новим твором, звертається до їхнього життєвого досвіду; про з'ясування того, що саме намагався донести автор до читачів та як реалізував свій творчий задум (Бугайко, 1962: 242). Праці науковців-методистів, ідеї яких поступово розширювалися та доповнювалися і до нашого часу, стали основою для подальших досліджень у галузі методики викладання української літератури.

Ідеї естетичного виховання юнаків і юнок засобами української літератури, які орієнтовані на ідеал особистості, що здібна розуміти сенс і зміст художньої творчості та чаруватися естетикою мистецтва слова потужно представлені у навчально-методичних працях ученої Н. Волошиної: «Позакласна робота з літератури й естетичне виховання учнів» (1973), «Виховання почуття прекрасного на уроках читання» (1974), «Естетичне виховання засобами художньої літератури» (1976), «Літературні екскурсії як засіб естетичного і патріотичного виховання учнів» (1976), «Підручник літератури і морально-естетичне виховання учнів» (1983), «Виховна сила художнього слова» (1987) тощо.

Нові підходи до розвитку національних доктрин школи сформувалися лише на початку 90-х років ХХ століття. Тоді і почали активно враховувати демократичні аспекти у навчанні, наповнювали навчально-вихований процес національним змістом, що забезпечує формування в особистості національної самосвідомості, звертали увагу і на здоров'язбережувальну лінію та орієнтацію на індивідуальні якості дитини тощо.

Про те, що крім навчальної функції українська література виконує і виховну говорить Чепурко О. у праці «Естетичне виховання учнів під час бесід з позакласного читання». За словами вченого великий вплив має предмет літератури на формування естетичних ідеалів школярів. Художні твори є багатим матеріалом для роздумів. Потрібно навчити школярів відчувати красу і гармонію справжнього твору мистецтва, виявляти художню вимогливість, а також прагнення до підвищення культури поведінки (Чепурко, 1990: 94).

Продовжує та доповнює ідеї вчених про естетичне виховання засобами художніх творів і Цимбалюк Л. у своїй праці «Формування особистісного ставлення старшокласників до художнього твору в процесі вивчення української літератури в старших класах». За словами Цимбалюка Л. особистісне ставлення до літератури не тільки передбачає розуміння прочитаного, а й забезпечує естетичне сприймання літератури, справжнє вивчення якої неможливе без виховання почуття прекрасного, насолоди художнім образом (Цимбалюк, 1990: 74). Естетичне перетворення, що містить у собі індивідуальне сприймання художнього твору, стає засадничим в усвідомленні молодими людьми естетичної цінності мистецтва слова як такого.

На засадах загальної і вікової психології та етнопедагогіки, «на постулатах демократизму національних українських ідеалів» просякнуті всі методичні засади і практичні поради відомого методиста Б. Степанишина у посібнику, який був виданий у 1995 році - «Викладання української літератури в школі». Методичні розділи книги підкріплені конкретними прикладами з досвіду роботи вчителів-словесників і чітко прописані за логікою викладу. Їх наводилося занадто багато, що ускладнювало розуміння теоретичних положень автора (Ситченко, 2013: 7).

На думку Бондаренко Ю., національне виховання - це формування в учнів продуктивних для національного розвитку України суспільно- політичних, духовно-культурних та морально-психологічних орієнтирів, поєднане з процесом включення школярів у систему ідентифікаційних зв'язків зі своїм народом (Бондаренко, 1998: 24).

Б. Степанишин стверджував, що навчальний предмет має вагоме значення у процесі виховання патріотичних почуттів учнів, сильного і вольового характеру. «Учителю, не виховай раба», - це мудра порада відомого українського методиста у якій закладений глибокий зміст про виховання і навчання молодих людей, як особистостей, які можуть достойно жити й працювати в демократичному суспільстві та ніколи не зрадять національні інтереси держави. Так і Є. Пасічник у праці «Методика викладання української літератури» (2000р.)» наголошував, що основним завданням шкільного курсу української літератури є формування національної самосвідомості учнів.

Інноватикою у розвитку методики української літератури став посібник Куцевол О. «Методика викладання української літератури (креативно-інноваційна стратегія (2009 р.). Це праця у якій представлено навчально-методичну систему підготовки учителів української літератури, що побудована з позицій креативності в освіті. Методичні поради автора ґрунтуються на психологічних, філософських та педагогічних ідеях.

Цікавою є думка Сергеєвої Є., яка вважає, що катарсис містить у собі емоційні, інтелектуальні, моральні, естетичні компоненти, тому цілком закономірна і зрозуміла його здатність впливати на цілісний світ людської особистості. Катарсичність - головний критерій у засвоєнні загально¬людських цінностей у культурі (Сергеєва, 2010: 7). Можемо погодитися із автором, адже катарсис створює ідеал загальнолюдського аксіобуття. Учень вивчаючи ліричні твори проймається конфліктом, емоційним навантаженням твору та відчуває аксіодуховні метаморфози у підсвідомому «Я».

Заглиблюючись у проблему виховання особистості з філософської точки зору Карпенко І. використовує поняття духовний катарсис. Автор вважає, що «тільки катарсис забезпечує збереження цілісної особистості й цілісності виховного впливу одночасно на рівні свідомості, почуттів і поведінки (Карпенко, 2013: 154).

Як зазначає Ружевич Я. коли мова заходить про мистецтво, то перш за все йдеться про естетико-художні категорії - естетичний смак, естетичний образ, естетичне відношення, прекрасне і потворне, ідеал, уяву, фантазію тощо (Ружевич, 2015: 143). Відтак мистецтво слова продукує зміст виховання крізь емпатичну сферу. Учень відчуває емоційний мотив чи то сумний, чи то піднесений, співпереживає авторові, входить у його свідомість і вже у своїй підсвідомості закріплює ціннісний код, який хотів передати митець.

В умовах сучасної української школи стоїть пріоритет національно- патріотичного виховання учнів. Старшокласники тільки тоді зрозуміють твір, коли дізнаються історію написання твору, історичну зумовленість, біографічні дані митця та літературний процес у якому з'явився твір - усе це дає глибокий аналіз художнього тексту. Для прикладу, ліричні вірші, що вивчаються у 10-11 класі припадають на історичний період тоталітарних режимів, дисидентства, «розстріляного відродження» та ін. Поезії, що насичені темами боротьби за незалежність, за права і свободи людини, злочинні репресії формують особистість із патріотичними поглядами, незламну духом, яка здатна відстоювати свою гідність і позиції України.

Висновки та перспективи

Отже, опрацювання методики аксіологічного вивчення лірики в предметній дидактиці своєю історією сягає починаючи із XVIII століття й до наших часів та залишається актуальною.

Більшість методистів (Н. Волошина, В. Гладишев, А. Градовський, О. Ісаєва, Ж. Клименко, Л. Мірошниченко, І. Ненько, А. Ситченко, Г. Токмань ), вважають, що методика аналізу ліричного твору має виховний вплив на учнів. Учень індивідуально сприймає твір і знаходить значущі для себе цінності. Вони відображені і в характерах ліричних героїв і в порушуваних проблемах, у емоційному навантажені, глибинних підтекстах тощо.

Аналіз методичної літератури засвідчив, що проблема формування ціннісних орієнтацій учнів тісно пов'язана із суспільними потребами та особистісними інтересами учнівської молоді, актуалізацією розумового, морального та естетичного розвитку школярів, що зумовлювало попит у створенні інноваційних методів і форм роботи, які зміщують акценти саме на ціннісне виховання молоді.

Література

1. Бондаренко Ю. Урок літератури в системі національного виховання. 1998. № 9. С. 22-26.

2. Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Українська література в середній школі. Курс методики. 2-е вид., доп. і перероб. Київ: Рад. школа, 1962. 392 с.

3. Карпенко І.М. Виховання як духовний катарсис особистості. Духовно-культурні цінності виховання Людини: монографія. Луганськ: «НОУЛІДЖ», 2013. С. 141-160.

4. Приймас Н. Розвиток і формування особистості засобами літературного виховання. Педагогіка і психологія педагогічної освіти. 2013. №2. С. 123.

5. Ружевич Я. І. Формування ціннісних орієнтацій старшокласників у процесі вивчення епічних творів зарубіжної літератури. Дисертація. Миколаїв. 2015. 234 с.

6. Сергеєва Є. Застосування духовного катарсису як засобу формування загальнолюдських цінностей. URL: http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/ NN11/10svefzt.pdf (дата звернення 25.03.20).

7. Ситченко А. З історії методики української літератури. Українська література. Методична спадщина. №10. 2013 р. С. 6-10.

8. Цимбалюк Л. Формування особистісного ставлення старшокласників до художнього твору в процесі вивчення української літератури в старших класах (зб.наук праць). Київ: КДПІ, 1990. 111 с.

9. Чепурко О.М. Естетичне виховання учнів під час бесід з позакласного читання. Зб. наукових праць. Київ: КДПІ, 1990. С.91-96.

References

(Транслітерація)

1. Bondarenko Yu. Urok literatury v systemi natsionalnoho vykhovannia. 1998. № 9. S. 22-26 [in Ukrainian].

2. Buhaiko T. F., Buhaiko F. F. Ukrainska literatura v serednii shkoli. Kurs metodyky. 2-e vyd., dop. i pererob. Kyiv: Rad. shkola, 1962. 392 s [in Ukrainian].

3. Karpenko I.M. Vykhovannia yak dukhovnyi katarsys osobystosti. Dukhovno-kulturni tsinnosti vykhovannia Liudyny: monohrafiia. Luhansk: «NOULIDZh», 2013. S. 141-160 [in Ukrainian].

4. Pryimas N. Rozvytok i formuvannia osobystosti zasobamy literaturnoho vykhovannia. Pedahohika i psykholohiia pedahohichnoi osvity. 2013. №2.

S. 123. [in Ukrainian].

5. Ruzhevych Ya. I. Formuvannia tsinnisnykh oriientatsii starshoklasnykiv u protsesi vyvchennia epichnykh tvoriv zarubizhnoi literatury. Dysertatsiia. Mykolaiv. 2015. 234 s [in Ukrainian].

6. Serheieva Ye. Zastosuvannia dukhovnoho katarsysu yak zasobu formuvannia zahalnoliudskykh tsinnostei. URL: http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN 11/10svefzt.pdf (data zvernennia 25.03.20) [in Ukrainian].

7. Sytchenko A. Z istorii metodyky ukrainskoi literatury. Ukrainska literatura. Metodychna spadshchyna. №10. 2013 r. S. 6-10. [in Ukrainian].

8. Tsymbaliuk L. Formuvannia osobystisnoho stavlennia starshoklasnykiv do khudozhnoho tvoru v protsesi vyvchennia ukrainskoi literatury v starshykh klasakh (zb.nauk prats). Kyiv: KDPI, 1990. 111 s [in Ukrainian].

9. Chepurko O.M. Estetychne vykhovannia uchniv pid chas besid z pozaklasnoho chytannia. Zb. naukovykh prats. Kyiv: KDPI, 1990. S.91-96 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru