Змістовий та функціонально-стилістичний потенціал лексико-семантичного поля людина в романі Мирослава Дочинця "Лис"

Лінгвальна концепція психологічного портретування. Мотиви осмислення людиною свого місця в навколишньому світі й свого внутрішнього я. Здійснення парадигми зовнішнього портретування людини через зовнішньопортретні деталі в романі М. Дочинця "Лис".

Рубрика Литература
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.01.2022
Размер файла 63,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Мововияв особистих тактильних, візуальних вражень автора та їх художнє перенесення на узагальнений мікрообраз очі виявляє їх лірично-психологічний зміст:

- з позитивною експресією: знайомі, довірливі, волого-чисті, теплі і чомусь не чужі (Доч., с. 61); Щось мені ваші очі знайомі, - радісно торохтіла баба Ліза (Доч., с. 61); На мить йому здалося, чомусь здалося, що якби поруч була вона і він заглянув би в її насмішкуваті і водночас такі довірливі очі, - він знав би... (Доч., с. 61); Розумів, що це смішна й безглузда думка, але очі ті стояли перед ним - волого-чисті, теплі і чомусь не чужі, дитячі (Доч., с. 77); Сідала за облізле піаніно, вдаряла обома руками - і очі дитячі засвічувалися (Доч., с. 21); В заплющених очах на веселкові фрагменти дробився проминулий день) (Доч., с. 263);

- з негативною експресією: колючі, колючкуваті, полохливі, важкі, оловом налиті, чужі: Під колючими очима сторожа горіхи вони збирали у відро. (Доч., с. 21); Він читав газети, а коли хтось заходив чи виходив, - підводив свої колючкуваті очі (Доч., с. 79); Бо очко, бачу, в тебе не полохливе... (Доч., с. 200); Лише очі важкі, оловом налиті. (Доч., с. 224); Весь час я відчував чужі очі на своїй спині (Доч., с. 223).

Квінтесенцією художньої мови є тропи, або ж художні засоби чи способи творення художньої семантики. Метафора один із таких засобів.

У романі Мирослава Дочинця «Лис» мікрополе «очі» естетизують асоціативно ускладнені метафори; Особливо очі. Здавалося, вони живуть своїм окремішнім життям. То вичахають холодною байдужістю, то враз оживають, як жаринки під попелом на вітрі (Доч., с. 11); Він пробіг очима коротке житіє старця і подумав: «Який щедрий край. І вино своє, і мед свій, і чай, і письменники. І навіть свої святі... (Доч., с. 28); Письменник сидів під каштаном, зарослий, схудлий, зате очі весело іскрилися (Доч., с. 197); Очі раділи з того дійства, коли ходив у хмарах кам'яної куряви.... (Доч., с. 204); Очі не мружились, відпочивали на зеленій траві (Доч., с. 19); Той засміявся крупними зубами, а очі зовсім пропали в зморщках. (Доч., с. 214); Очі впиралися в крутий город, що натужно спинався вгору (Доч., с. 215); Мабуть, вино було дуже терпке, бо ліве око його засіпалося й видушило сльозину (Доч., с. 247). Не дивлячись на те, що в даних рядках продукуються оцінні семи, на перший план виступає динамічна ознака Це, очевидно, зумовлено специфікою світосприйняття автора. Часто зовнішність персонажів(в даному випадку очі) пов'язана з їх внутрішнім світом.

Емоційно-психологічний зміст лексеми очі виформовується через комбінацію субстантивно-генітивної метафори атрибутивною.

Зауважимо, що в основі семантики конкретної лексики лежить предметний референт: оксамит вологих очей, чорні цятки очей, краєчком лукавого ока, вузькі шпарини очей: Цей оксамит вологих очей, цей тонко різьблений носик, повнявий овал губ, ці вушка, як квітки лілії... (Доч., с. 33); Чорні цятки очей, сірі яблучка лиць, однакові гороб'ячі чубчики - як тут їх розрізнити?(Доч., с. 58); Юне дівча краєчком лукавого жіночого ока оцінююче розглядало його? (Доч., с. 205); Діла в депутатів, а в мене робота, - стрельнув косим поглядом через вузькі шпарини очей? (Доч., с. 39).

Показ психоемоційного стану людини автор передає через конструкції: в очах, летять в очі, підвести очі, примірявся очима, вбирали в очі та ін.: І світ в очах захитався, розколовся навпіл, і щось липке й гаряче потекло шиєю під сорочку? (Доч., с. 39); Іване. Час і в очі тобі глянути? (Доч., с. 58); Через віття бузку проміння вдарило їй в очі, засліпило (Доч., с. 63); Її телефон, - промукав сторож, благально заглядаючи в очі прийшлого бузувіра (Доч., с. 83); Знаю, читав про його роботу, тріски дотепер летять в очі... (Доч., с. 17); У ваших очах теж зачаєний смуток, але ще більше в них упевненості... (Доч., с. 87); Із вкрадливим страшком в очах... (Доч., с. 209); В заплющених очах на веселкові фрагменти дробився проминулий день. (Доч., с. 263); Примірявся очима до найширшої шпарини в зубчатому паркані (Доч., с. 263); Підвів очі до співбесідника і зустрівся з пильним поглядом, у якому порівну були замішані іронічна байдужість і співчутлива теплота (Доч., с. 2б3); А тут, в гармонійній сув'язі, химерно переплетені, вони вбирали очі, розбурхували дивовижні асоціації (Доч., с. 61); Вбирав очима спокійну міць його тіла, тверду ліпнину голомозого черепа, баранячу волохатість грудей, пліч, рук (Доч., с. 198).

У художньому дискурсі гармонійно взаємодіють конкретно-чуттєві маркери - порівняння очей з джмеликами: Консультант директора лячно скинула очі - двоє пухнастих джмеликів (Доч., с. 31). (натяк на лагідну вдачу дівчини); порівняння очей з виноградинами; На картині був намальований усміхнений старий з великими очима - виноградинами (Доч., с. 251), (що говорить про досвідченого, доброго господаря).

Характерним засобом образності в романі є активне використання загальномовних фразеологізмів зі стрижневим словом очі; Хто старе пом'яне - тому око вирви (Доч., с. 23); Випар із нього аж очі їв, і він не торкнувся посудини (Доч., с. 49); А коли його винесли на бульвар, він з лячним захватом убирав очима безмежжя синьо-зеленого простору (Доч., с.51); Свято душі й очам забава (Доч., с. 51); А потім з'явилася жінка, яка відкрила йому очі на самого себе (Доч., с. 51); І тепер, знекровлена, згасала на моїх очах...(Доч., с. 69); Він говорить смішні речі, а в очах жура за весь світ..(Доч., с. 87); Вода була студена - аж очі колола..(Доч., с. 259).

Такий оригінальний словесний образ очей виформовує цілісний портрет людини.

Мовну естетику зовнішнього портрета людини доповнюють зовнішньо портретні деталі: ніс, рот, брова; Цього вигляду надавали їй зібране над високим чолом волосся відтінку старої міді, тонко різьблений ніс і теплі іронічні очі.... (Доч., с.13); І роти їх пом'якли в зніяковілих, таких схожих усмішках... (Доч., с. 221); І брова над розсіченим оком дрібно сіпалась... (Доч., с. 227).

Вони підпорядковуються стрижневому образові людина як самодостатні об'єкти та суб'єкти художнього дискурсу.

Висновки

Як показує аналіз змістового та функціонально- стилістичного потенціалу лексико-сематичного поля людина в романі Мирослава Дочинця «Лис» - це відкрита стилістична зона, розвиток якої пов'язаний з індивідуальним типом мовомислення, естетичними уподобаннями автора, його світобаченням і світосприйманням. Лінгвальна концепція психологічного портретування спирається на традиційні мотиви осмислення людиною свого місця в навколишньому світі й свого внутрішнього я. Передусім у цьому сегменті ми виділи і схарактеризували лексеми життя, смерть, душа, пам'ять. Парадигму зовнішнього портретування людини здійснили через зовнішньопортретні деталі: очі, ніс, рот, брови Для художнього мислення Мирослава Дочинця характерна мовно-естетична репрезентація образу людини. Автор не тільки змальовує зовнішні портрети персонажів, але й зосереджує свою увагу на внутрішньому світі людини, акцентує її настроєві домінанти, оновлює емоційно-психологічні стани та асоціації.

Перспективу подальших наукових розвідок вбачаємо в дослідженні лексико-семантичного поля людина на основі роману Мирослава Дочинця «Криничар».

Література

1. Вегеш А. Промовистість назв романів М. Дочинця. URL: www. visnyk_filolog.uzhnu.edu.

2. ВТССУМ: Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад і гол. ред. В. Т. Бусел]. Київ: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. 1736 с.

3. Єрмоленко С. Естетизація слова-поняття людина. Мовно-естетичні знаки української культури. Київ: Інститут української мови НАН України, 2009. 352 с.

4. Задорожна О. Слово-образ життя у мові української поезії. Культура слова. 2010. Вип. 72. С. 66-71.

5. Микитюк О. Діалектизми як засіб увиразнення текстів Мирослава Дочинця. Лінгвостилістичні студії. Луцьк: Східноєвропейський університет імені Лесі Українки, 2015. № 2. С. 85-91.

6. Прокопович Л. С. Вербалізація концепту час у романі Мирослава Дочинця «Мафтей». Науковий вісник ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. 2017. Том 2. № 8. С. 66-69.

7. Прокопович Л. С. Індивідуально-авторські словотвірні одиниці у романі Мирослава Дочинця «Мафтей». Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. 2019. Вип. 20. С. 263-271.

8. Прокопович Л. С. Лексико-семантичне мікрополе "очі" як фрагмент мовного портрета людини в романі Мирослава Дочинця "Мафтей". Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія "Філологія (мовознавство)”: збірник наукових праць /гол. ред. І. Я. Завальнюк. Вінниця, 2018. Вип. 27. С. 35-44.

9. Прокопович Л. С. Тенденції та специфіка вияву змін сакральних лексем у романі Мирослава Дочинця «Мафтей». Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. 2018. Вип. 1(39). С. 48-53.

10. Сидяченко Н. Про особливості мовотворчості Ліни Костенко. Культура слова. 2010. Вип. 73. С. 64-68.

11. Сюта Г. Лексико-семантичне поле людина. Лінгвсвіт поезії авторів Нью- Йоркської групи: Монографія. Київ: Інститут української мови НАН України: Видавничий дім Димитра Бураго, 2010. 164 с.

12. Теребус Р. М. Функційне навантаження власних назв у романах Мирослава Дочинця «Криничар» та «Вічник». Науковий вісник ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. 2017. Том 2. № 8. С. 110-113.

13. Дочинець М. Лис та інші детективні історії. Роман, оповідання Мукачево: Карпатська вежа, 2017. 356 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Наукове уявлення про роль метафори в імпресіоністській прозі. Аналіз домінант авторського стилю Мирослава Дочинця та розмаїття художніх засобів митця на прикладі роману "Вічник. Сповідь на перевалі духу", принцип зображення казкового як реально сущого.

    статья [21,6 K], добавлен 14.08.2017

  • Лексико-стилістичний аналіз роману Ю. Андруховича "12 обручів". Використання елементів експресії та загальновживаної лексики у творі. Стилістичне забарвлення слова. Експресивні функції пасивної лексики та лексики вузького стилістичного призначення.

    курсовая работа [79,9 K], добавлен 22.05.2012

  • Психолого-філософські, соціально-культурологічні вектори осмислення інтерпретації проблеми щастя в романі Ю. Мушкетика "Жорстоке милосердя". Оксиморонна символіка назви твору. Особливості правдивого показу письменником долі людей на тлі історичних подій.

    статья [21,9 K], добавлен 07.11.2017

  • Історіографія творчості М. Стельмаха, універсальність осмислення явищ життя у його прозових творах. Структура та зміст роману "Чотири броди" та лексичні засоби художньої мови автора в ньому. Особливості мовної виразності у романі, що вивчається.

    дипломная работа [124,0 K], добавлен 08.07.2016

  • Генезис та естетична природа новелістики Г. Косинки, самобутність індивідуальної манери митця, багатогранність його стилю. Поняття "концепція людини" як літераутроознавча категорія. Художні засоби психологічного аналізу в новелістиці Г. Косинки.

    дипломная работа [86,5 K], добавлен 25.03.2012

  • Особливості розкриття теми сім'ї у романі Л. Толстого "Анна Кареніна". Історія створення та жанрова специфіка роману. "Родинні гнізда" в контексті твору. Узагальнюючі таблиці "Типи сімей у романі". Логічна схема "Причини трагедії "Анни Кареніної".

    курсовая работа [194,1 K], добавлен 22.12.2014

  • Проблеми, що підіймаються в романі: батьки й діти, проблема спілкування між людьми взагалі, самотність людини у суспільстві. Аналіз пізнавального змісту твору Дж. Селінджера, який зображує найгостріші проблеми суспільства, його виховальне значення.

    статья [23,8 K], добавлен 31.08.2017

  • Стилістичні і лексико-семантичні особливості жанру фентезі. Квазеліксеми у научній фантастиці. Процес формування та особливості створення ірреального світу у романі письменника-фантаста Дж. Мартіна за допомогою лінгвістичних та стилістичних засобів.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 10.01.2014

  • Микола Хвильовий як основоположник течії активного романтизму. Проблема життя після революції. Систематизація і порівняльний аналіз засобів вираження концепцій боротьби поколінь у романі "Вальдшнепи". Шляхи розвитку національної боротьби у романі.

    курсовая работа [59,4 K], добавлен 02.07.2013

  • Характеристика лексики у романі В. Лиса "Соло для Соломії" за тематичними групами. Роль просторічної лексики у художньому стилі. Відображення живого народного слова. Вживання у романі елементів суржикового мовлення, вульгаризму, слова інвективної лексики.

    реферат [23,3 K], добавлен 20.05.2015

  • Традиційний підхід до вивчення простору в художній літературі. Специфіка художнього простору у постмодерному романі. Позаміський простір, міські хронотопи в романі Ю. Андруховича "Рекреації". Простір "реальної" та підземної Москви в романі "Московіада".

    дипломная работа [85,7 K], добавлен 07.11.2010

  • Література постмодернізму та її ознаки. Творчість Пауло Коельо у літературі постмодернізму. "Алхімік" у творчості Пауло Коельо. Осмислення художнього світу П. Коельо. "Мутація" жанрів, часу й простору, поєднання істин багатьох культур, релігій, філософій.

    курсовая работа [66,5 K], добавлен 01.05.2014

  • Розкриття проблеми віри, єдності народу та опис епохи Хмельниччини у трилогії "Богдан Хмельницький". Змалювання періоду Руїн в одноіменному романі М. Старицького. Зображення гайдамацького руху - Коліївщини - в історичному романі "Останні орли".

    дипломная работа [67,7 K], добавлен 24.09.2010

  • Творчість німецького письменника Патріка Зюскінда. Роман Патріка Зюскінда "Парфуми" у контексті постмодерністської літератури. Маргінальність митця у постмодерністському світі П. Зюскінда. Парфуми як iронiчна метафора мистецтва кінця ХХ століття.

    курсовая работа [41,8 K], добавлен 29.09.2012

  • Категорія художнього часу у світлі літературознавчих поглядів. Простір у структурі роману Дж. Оруелла "1984". Функція хронотопу у розвитку сюжету. Поняття просторового континууму. Своєрідність часових моделей і специфіка їх концептуалізації у романі.

    курсовая работа [165,6 K], добавлен 08.03.2015

  • Формування письменницької особистості Г. Джеймса, відображення життєвої позиції митця у його творчості. Інтеркультурна тема в романі "Американець". "Американськість" та "англійськість" як прояви національної культурної приналежності у творах письменника.

    дипломная работа [77,6 K], добавлен 07.05.2014

  • Соціальний і психологічний аспекти у зображенні людини в творах К. Абе. Проекція стилю митця через мотивну організацію творів, традиції й новаторство письменника, діалектика загального й індивідуального в його стилі, на прикладі роману "Жінка в пісках".

    курсовая работа [52,1 K], добавлен 30.12.2013

  • Роман "Жовтий князь" у контексті української літератури про голодомор. Багатоплановість змісту, проблематики і тематики твору. Сім’я Катранників як уособлення долі українського народу, символічне значення кольорів, елементи і картини у даному романі.

    курсовая работа [59,1 K], добавлен 11.12.2014

  • Біблія і Євангеліє від Булгакова. Бачення автором образів Іуди та Левія Матвея. Булгаковське бачення зла у романі. Взаємовідношення персонажів з різних світів. "Майстер і Маргарита" - подвійний роман.

    курсовая работа [29,9 K], добавлен 07.06.2006

  • Поняття "national identity" в літературі США. Роль Генрі Джеймса в еволюції англійського критичного реалізму межі ХІХ-ХХ століть. Питання національного самопізнання у романі "Жіночий портрет". Відображення національної свідомості в образі Ізабелли Арчер.

    курсовая работа [48,9 K], добавлен 19.03.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.