Порівняння в романі Люко Дашвар "Молоко з кров’ю"

Размещено на http://allbest.ru

Порівняння в романі Люко Дашвар «Молоко з кров'ю»

Юлія Кривонос студентка І курсу другого (магістерського) рівня

вищої освіти факультету філології та журналістики)

Ліштаба Т.В.,

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

У статті обґрунтовано структуру й функціонально-семантичне навантаження порівняльних конструкцій, уживаних у художній прозі Люко Дашвар, які є характерною ознакою ідіостилю авторки.

Ключові слова: ідіостиль, стилістичне функціонування, лексико-семантична група, порівняльна конструкція, компонент порівняльної конструкції.

У сучасному мовознавстві лінгвостилістичний аналіз та інтерпретація художнього тексту є одними з найактуальніших питань, які привертають увагу науковців багатоплановістю дослідження. Художній текст вивчається на матеріалі творів різноманітних жанрів художньої літератури, що характеризуються своєрідною структурно-композиційною й мовностилістичною організацією [15, c. 297].

Помітним явищем літературного процесу початку ХХІ ст. стала масова література. І хоч донині не сформульовано загальноприйнятої думки щодо її вартості та потреб критичного осмислення, однак і замовчувати факт існування її як феномену сучасній критиці не вдається. З кожним роком українська масова література примножується й розвивається.

З'являються новинки від Василя Шкляра, Андрія Кокотюхи, Ірен Роздобудько, братів Віталія і Дмитра Капранових, Лесі Романчук, Олександра Вільчинського, Люко Дашвар, Лади Лузіної та інших. Масова література поступово опановує нові жанри, обговорюється, їй дається різноманітна оцінка [4, с. 175]. Залишається відкритим питання щодо її наукового мовностилістичного осмислення. На думку Н.В. Зборовської, масова література «має стати одним із об'єктів аналізу сучасної академічної науки», апелюючи до західної гуманітарної науки, у якій «це має місце» [3, с. 3]. У своїй публікації ставимо за мету частково окреслити шляхи розв'язання питання мовностилістичної організації текстів масової літератури, а саме: на прикладі роману Люко Дашвар «Молоко з кров'ю» визначити найбільш характерні структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості порівнянь.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

1) розкрити зміст поняття «порівняння» та «порівняльна конструкція»;

2) з'ясувати формально-граматичну та семантичну специфіку порівнянь;

3) проаналізувати функціональні особливості традиційних та індивідуально-авторських порівнянь у межах художнього тексту.

У мовознавчій науці теорія порівняння як граматичної структури та стилістичного засобу є достатньо розробленою: логіко-граматичну модель порівняння, його структурні типи запропоновано в монографії І.К. Кучеренка [5]; як функціонально-семантична категорія порівняння розглядається в дисертаційному дослідженні Н. П. Шаповалової [16]; структурний (семантико-граматичний) та концептуальний аналіз порівняльних конструкцій у сучасному поетичному тексті здійснено в дисертації Т. П. Павлюк [11]; типи складнопідрядних речень із підрядними порівняльними проаналізовано В. Г. Мараховською [7]; аналіз порівняльних конструкцій у межах простого речення здійснено в дисертації Л. В. Прокопчук [13]; порівняння як стилістичний компонент художнього тексту стало об'єктом дослідження Г. Я. Довженко [12] та інші.

Проте досі не з'ясованими залишаються важливі питання. Труднощі виникають зокрема і через термінологічну невизначеність. Терміни «порівняння», «порівняльна конструкція», «порівняльний зворот», «компаратив», «компаративна конструкція» для одних лінгвістів є синонімами, а для інших абсолютно різними поняттями. У нашій статті приймаємо ці терміни за синонімічні.

Традиційно порівнянням називають «мовну фігуру (троп), що полягає в зображенні особи, предмета, явища чи дії через найхарактерніші ознаки, які є органічно властивими для інших» [14, с. 507].

О. Д. Пономарів дає таке визначення порівнянню: «це троп, побудований на зіставленні двох явищ, предметів, фактів для пояснення одного з них за допомогою іншого. Стилістична роль порівнянь полягає у виділенні якоїсь особливості предмета чи явища, яка виступає дуже яскраво в того предмета, з яким порівнюється дане явище. Порівнювати можна все - живе й неживе, фізичне й психічне, конкретне й абстрактне» [12, с. 41]. Порівняльні конструкції різноманітні за структурою і функціонально-семантичним навантаженням. Зазвичай вони мають трикомпонентну структуру: суб'єкт порівняння (те, що порівнюємо); об'єкт порівняння (те, з чим порівнюємо); основа порівняння (те, на підставі чого порівнюємо). На думку К. І. Мізіна, порівняння «у плані змісту завжди трикомпонентні» [9, с. 15]. Для того, щоб виникла порівняльна конструкція, потрібен образ, який би з'явився на базі побаченого суб'єкта порівняння або уявного. Словесний же опис може відбутися тільки за умови наявності ознаки порівняння. Навіть когнітивно процес зіставлення понять потребує основи, на якій би він міг здійснитися. порівняння дашвар молоко граматичний семантичний

Ця формула завжди статична, вона відбивається й на граматичній структурі компаративів, навіть якщо якийсь компонент матеріально не виражено (наприклад, ознака може бути словесно не оформлена, проте реципієнт розуміє її з тексту речення, або парцельована конструкція часто відокремлює суб'єкт від об'єкта порівняння, однак він вимальовується з контексту) [1, с. 426].

І. К. Кучеренко вважає достатнім наявність двох компонентів у порівнянні (суб'єкт - об'єкт), основа порівняння - ознака зіставлюваних (порівнюваних) предметів чи явищ - може бути формально невираженою [5]. Н.П. Шаповалова виділяє чотирикомпонентні утворення (суб'єкт - об'єкт - основа - показник) [16]. Кількість формальних складників порівняльної конструкції може варіюватися, проте всі компоненти взаємопов'язані семантично, стилістично та в комплексі створюють нову художню образність. В аналізованому творі української письменниці Люко Дашвар зафіксовано більше 200 порівнянь, різноманітних за структурою та функціонально-семантичним навантаженням. Узявши за основу класифікацію Л. І. Мацько [8, с. 360-362], усі порівняльні лексеми та конструкції досліджуваного тексту за структурою можна поділити на такі групи:

1. Поширені й непоширені порівняльні лексеми зі сполучниками як, мов, немов, наче, неначе, ніби: Він (Стьопка) таки обдурить усіх на селі й непомітно, як найдосвідченіший шпигун, підкрадеться під Марусине вікно [6, с. 127]; Білі дні минали, мов порожні залізничні вагони, дзеленчали, позначаючи, що були, та не лишали по собі ні радості, ні користі, ні зиск [6, с. 235]; Німець падав, підхоплювався, хитався, мов п'яний, знову падав і все ліз до порога [6, с. 185]; Маруся пройшла повз лавку, обернулася - сидить Стьопка на лавці, як прив'язаний, не йде слідом [6, с. 6].

2. Порівняльні лексеми в орудному відмінку: Кавказець аж плямами пішов, але взяв себе в руки [6, с. 223]; Маруся манірно оченята підвела, закопилила губки бантиком [6, с. 8]; Стьопка скоріше горобцем здавався, ніж кабанюгою [6, с. 90].

3. Порівняльна конструкція у вигляді підрядного речення: У відчинене вікно заглядало цікаве сонце, наче питало Орисю - і як ти тут живеш? [6, с. 3]; Прохолодний вітер із двору фату розвиває, наче хто з білим прапором у полон проситься [6, с. 13].

4. Порівняльно-приєднувальні конструкції, в основі яких принцип асоціативного сприйняття дійсності: Та така гарненька. Як те сонце [6, с. 37]; Одного разу нитка розірвалася, вони й розкотилися, погубилися. Наче щастя відібрали [6, с. 4]; Ох і красива картинка. Мов мальована [6, с. 12].

Широко представлені в прозі авторки поширені порівняльні конструкції, які увиразнюють структуру порівняльного звороту додатковим компонентом.

За допомогою компонентів структура повідомлюваної інформації доповнюється, уточняється та видозмінює граматичні показники. Наприклад: У кухні, мов невидимий могутній диригент обережним жестом наказав - помріть усі [6, с. 169]; Марусю! А що це ти засмучена, як та світла печаль невтішна? [6, с. 85]; За півгодини спирт без закусі прикінчили, розм 'якли, як морозиво на сонці, попливли - посмішки сентиментальні, очі вологі [6, с. 157]; А ще капот перестав зачинятися - самостійно і без дідового втручання піднімався догори, як щелепа голодного звіра [6, с. 200].

За формою вираження об'єктної частини виокремлюється кілька типів порівнянь:

1. Об'єкт виражений одиничним іменником або іншим субстантивованим словом: Поперек зміряв Марусю поглядом - смачна, як цукерка! [6, с. 219].

2. Об'єкт - іменник, означуваний одним чи кількома залежними словами: На ліжку Льошка хропить, біля вікна Маруся в одній сорочині з намистом на шиї, і оце між ними - він, як кизяк в ополонці [6, с. 57].

3. Об'єкт - іменник у непрямому відмінку із залежними словами чи без них: Маруся всміхнулася, як окропом на лице [6, с. 132].

Найчастіше Люко Дашвар використовує порівняльні конструкції субстантивно-субстантивного характеру. Наприклад: Маруся стала далека, як зірка у небі [6, с. 125] - про недосяжність; Простягнула до нього руки, як ото жебрачка за копійчиною [6, с. 223] - про пристрастні почуття героїв; Люди вицвітали до невиразного пісочно-глиняного кольору і так само, як глина тріщинами, вкривалися довчасно зморшками [6, с. 26] - про змарніле життя.

Засвідчено непоширені порівняльні звороти, уведені в структуру речення за допомогою порівняльних сполучників, які мають прикметникову (дієприкметникову) форму вираження, а не звичну іменникову. Такі компоненти субстантивуються: Розреготався, мов божевільний, намисто коралове німцю на худу шию накинув і ну душити [6, с. 183].

Нерідко в прозі Люко Дашвар спостерігається модифікація порівняльного значення сполучника, який переходить до розряду часток. Таким чином поєднання як, мов, ніби, наче та субстантивованого компонента не ускладнюють структуру простого речення, а характеризують предикативність: Того літнього ранку сонце ніби заблукало - усе не йшло, і полохливі кури у дворі удови Орисі дарма метушилися [6, с. 7]; Микола задумався, раптом усміхнувся, наче вигадав щось надзвичайне, озирнувся, Стьопку обійняв і прошепотів йому у вухо [6, с. 42], де ніби заблукало, наче вигадав - простий ускладнений присудок, що має порівняльний відтінок значення. Значно рідше в прозі автора натрапляємо на безсполучникові порівняння, які класифікують як описові порівняння чи описові порівняльні конструкції. Як зауважує О. О. Молчко, «безсполучникове порівняння - це конструкція з лексично вираженими суб'єктом, об'єктом та основою порівняння. Відсутність сполучуваного елемента як показника уподібнення компенсує специфічна граматична форма об'єкта порівняння, що вказує на порівняльні зв'язки в межах конструкції» [10, с. 22].

Наприклад: Руслана вийшла з авта, глянула навкруги і засумувала: від асфальтівки у степ тягнулися суцільні новобудови, масштабами і дурною архітектурою схожі на декорації до фільму в стилі хорор [6, с. 4]; Ще більше засумував Стьопка: цей кавказець не скидався на лікаря [6, с. 222]; Маруся здавалася недоречною яскравою плямою без півтонів і компромісів [6, с. 26]; За хатою стояв іржавий, червоний, як прапор, схожий на комаху-сонечко старий «Запорожець» діда Нечая [6, с. 200]. Як бачимо, в останньому прикладі вдало поєднується непоширене сполучникове порівняння та безсполучникове, що є однією з ознак ідіостилю письменниці. Особливістю таких порівнянь є те, що граматична структура зіставляється та підпорядковується слову та релятивній семантиці. Компаративність визначають слова, які належать до лексико-граматичного класу прикметників (схожий) та дієслова (скидатись, здаватись та ін.).

На системі мовно-виражальних засобів прози Люко Дашвар позначився вплив народнопісенних образів. Традиційні словесні образи в структурі порівнянь органічно вплітаються в мовну тканину аналізованого роману, допомагаючи в конкретних чуттєвих картинах відтворити національно-мовний колорит місця зображуваних подій чи передати настрій автора або персонажа. З-поміж образів, узятих зі скарбниці народної творчості, виокремлюємо такі тематичні групи:

1. Назви рослин: Найкрасивіша (Маруся), мов та зачарована квітка, яку всі прагнуть побачити, але не судилося [6, с. 241] - про неймовірну вроду; Хлопець сам, як той будяк, ріс [6, с. 80] - про непотрібність суспільству; Тетянка не погрожувала, як думала Маруся, не розревлася, тільки почервоніла як буряк, згорнула матерію і вискочила з хати [6, с. 80] - про почуття сорому.

2. Назви тварин, птахів та плазунів: Льошчині думки збивалися і ставали лагідними, мов цуценята [6, с. 39] - про щирість почуттів; Дев 'ять днів вікно мов глиною замазане! Намисто... скинула, мов гадюка стару шкіру [6, с. 87] - позбутись зайвого; Льошка крутився, мов білка у колесі, але напиватися тепер став люто [6, с. 130] - про заклопотаність; У Рокитне приїхала чимала юрба районних партійців, зібрала збори і представила колгоспникам жирного, мов Тарасів хряк, молодого чолов'ягу з некрасивим прізвищем Поперек [6, с. 127] - про гладку людину; Непевно, як мале теля, Стьопка йшов услід за Марусею [6, с. 22] - про наївність та покірність; На Стьопку - зирк: ага, крутиться на лавці, як вуж на сковорідці [6, с. 16] - не може знайти собі місця, про хвилювання; Крутнула головою, наче сто курей з усіх боків уже поспішали відбити в рябої червоний скарб, і знову дзьобнула - моє! [6, с. 7] - про жадібність; Стьопка скоріше горобцем здавався, ніж кабанюгою [6, с. 90] - про фізичну зовнішність; Може, вони зараз, як ті голуби, натішитися не можуть [6, с. 15]; Справа не у тому, що рудий, як іржа, сліпий як кріт, .. .[6, с. 24]; А я оце подумала - чоловік коханий риболовлю любить, а я, як та курка, у хаті вошкаюся, замість того, аби з ним разом. укріплювати. сім'ю .[6, с. 40].

3. Назви органів і частин людського тіла: Очі заплющила - наче зім'яту душу замкнула [6, с. 24].

4. Назви житла та його частин, предметів побуту, знарядь праці, продуктів харчування, зброї, засобів пересування та ін. (реалії матеріальної культури): На стільцях біля приставного столика сиділи секретар парткому Петро Ласочка, лисий, як бубон [6, с. 20]; Горбоносій віддала (намисто), мов прапор перехідний [6, с. 87] - про позбавляння старого та непотрібного; Степ паморочив голови трав 'яним духом, колов стернею ноги, зривався пташиними співами і, наче за птахами услід, кликав у рівні, мов випрасувані простирадла, безкраї простори [6, с. 23]; Зараз, - і гарячим від неї пашить, як від грубки зимою [6, с. 24]; Холодна стала та прозора, як той кришталь, щоб він був розколовся! - заговорила тихо, грізно [6, с. 36].

5. Назви пір року, частин доби, явищ природи, ландшафту: Навколо кожного буднику - шматок двору голий, як той степ [6, с. 23]; Недосяжна і незбагненна, як зірка. [6, с. 23]; І вже на малу Марусю велика, як гора, червона кам 'яна куля насувається ще мить - розчавить [6, с. 32].

6. Назви родинних зв'язків, соціального стану, класової і національної приналежності людей та певних рис, притаманних людині: Маруся мовчки роздивлялася однакові, як близнюки, нові будинки [6, с. 23]; Наказав йому Старостенко з горбоносою оженитися, він - як піонер! [6, с. 38] - про дисципліновану людину; Настороженими стали, обережними (Маруся та Стьопка), таїлися, як ті партизани [6, с. 126] - про вірність один одному; На дивані рядком, як два китайських бовдури, сиділи недвижні Тарас Петрович і Тетянка [6, с. 75]; З тебе наречена, як з доярки балерина [6, с. 31]; Так що йому тепер - наче сироті оце одружуватися? [6, с. 27]; Він заскочив додому з току на хвильку, щоб перевірити, як жінка лахи докупи збирає, а вона сидить, як засватана, і прозорі камінці перебирає [6, с. 30]; А що це ти? - здивувався, побачивши урочисту, мов на партійних зборах, дружину [6, с. 34].

7. Назви релігійні, язичницькі, демонологічні: Старостенко підвівся з-за столу, обійшов кабінет і став над німцем як кара Божа [6, с. 20].

Зафіксовано порівняння із білим кольором: Чистим снігом, мов простирадлом усі гріхи прикриті [6, с. 154] - про приховування правди; Мармурова... Прекрасна... Гола... Ніжка, як молоко. Нічого червоного! [6, с. 40] - про колір шкіри. Фразеологічним відповідником є конструкція біла як молоко. У цьому випадку завдяки добору синонімічної одиниці відбулася заміна ознаки, однак семантика порівняння лишилася константною.

Отже, порівняння в романі Люко Дашвар «Молоко з кров'ю» є стилістично вагомими стилетворчими одиницями. Вони різноманітні за структурою і функціонально-семантичним навантаженням. Серед найбільш уживаних - поширені й непоширені порівняльні лексеми зі сполучниками. Основне їхнє призначення - увиразнити, посилити, конкретизувати зображене внаслідок зіставлення того чи того предмета з іншим. Порівняння створюють конкретно-чуттєві картини, які відображають народнопоетичне мислення автора, а також її знання народнорозмовних джерел літературної мови.

Перспективою подальших наукових розвідок у цьому напрямку вважаємо аналіз порівняльних конструкцій в інших творах автора, що уможливить повніше віддзеркалення світобачення письменниці стилістичними засобами.

Бібліографія

1. Вороніна Ю. В. Порівняння як елемент ідіостилю Люко Дашвар. Актуальні проблеми слов'янської філології. 2011. Випуск XXIV. Частина 1. С. 425-433.

2. Довженко Г. Я. Порівняння у простому реченні сучасної української мови. Синтаксична будова української мови. Київ, 1968. С. 5268.

3. Зборовська Н. Сучасна масова література в Україні як загальнокультурна проблема. Слово і час. 2007. № 6. С. 3-8.

4. Каплюк К. Роман «Биті є. Макар» Люко Дашвар у контексті сучасної масової літератури. Теоретична і дидактична філологія. Випуск 14. 2013. С. 174-182.

5. Кучеренко І. К. Порівняльні конструкції мови в світлі граматики. Київ, 1959. 106 с.

6. Люко Дашвар. Молоко з кров'ю. Херсон, 2008. 272 с.

7. Мараховська В. Г. Типи складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними : автореф. дис. ... канд. філолог. наук : 10.02.01. Запоріжжя, 1998. 23 с.

8. Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови. Київ, 2003. 462 с.

9. Мізін К. І. Порівняння у фразеології. Вінниця, 2009. 240 с.

10. Молчко О. О. Порівняння в українському художньому тексті та варіанти його відтворення англійською мовою. Іноземна філологія. 2012. № 124. С. 162-169.

11. Павлюк Т. П. Порівняльні звороти в сучасному українському поетичному тексті : автореф. дис. ... канд. філолог. наук : 10.02.01. Запоріжжя, 2011. 21 с.

12. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. Тернопіль, 2000. 248 с.

13. Прокопчук Л. В. Категорія порівняння та її вираження в структурі простого речення : автореф. дис. ... канд. філолог. наук : 10.02.01. Київ, 2000. 18 с.

14. Українська мова : Енциклопедія/ за ред. В. М. Русанівського. Київ, 2004. 824 с.

15. Чистякова О. С. Лінгвостилістичний аналіз художнього тексту. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія : Філологічна. 2016. № 60. С. 297-299.

16. Шаповалова Н. П. Функціонально-семантичний статус порівняльних конструкцій сучасної української мови : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Донецьк, 1996. 16 с.

Размещено на Allbest.ru