Збереження комунікативно-прагматичного потенціалу художнього тексту у перекладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Збереження комунікативно-прагматичного потенціалу художнього тексту у перекладі

Степанець Д. Ю.

Хмельницький національний університет, Україна, Хмельницький

У статті представлено основні завдання та проблеми збереження комунікативно-прагматичного потенціалу художнього тексту. Описано основні положення прагматики мови, як перекладознавчої проблеми. Установлено поняття та засоби досягнення комунікативної мети перекладу. Розглянуто комунікативну модель та методи перекладу тексту. Для аналізу комунікативно-прагматичного потенціалу обрано художній твір Рея Бредбері «Усмішка». Проведено зіставний аналіз художніх текстів перекладачів. У статті обумовлено позитивну роль синхронної перекладацької множинності. В статті також розглядаються перекладацькі трансформації, якими користується перекладач для досягнення адекватного перекладу.

Ключові слова: прагматика, художній текст, перекладач, перекладацькі трансформації, комунікативна мета, перекладацька множинність.

Степанец Д. Ю., Сохранениекоммуникативно-прагматическогопотенциалахудожественноготекста в переводе / Хмельницкийнациональныйуниверситет, Украина, Хмельницкий.

В статьепредставленыосновныезадачи и проблемысохранениякоммуникативно-прагматическогопотенциалахудожественноготекста. Описаныосновныеположения прагматики языка, какпереводческойпроблемы. Установлено понятие и средствадостижениякоммуникативнойцелиперевода. Рассмотреныкоммуникативную модель и методыпереводатекста. Для анализакоммуникативно-прагматическогопотенциалаизбранхудожественноепроизведениеРэяБрэдбери «Улыбка». Проведено сопоставимыйанализхудожественныхтекстовпереводчиков. В статьеобусловленоположительную роль синхроннойпереводческоймножественности. В статьетакжерассматриваютсяпереводческиетрансформации, которымипользуетсяпереводчик, чтобыдостичь адекватного перевода.

Ключевые слова: прагматика, художественный текст, переводчик, переводческиетрансформации, коммуникативнаяцель, переводческаямножественность.

D. Yu. Stepanets, Preservationof communicative-pragmatic potentialofliterarytextintranslation / KhmelnytskyNationalUniversity, Ukraine, Khmelnytsky. художній текст перекладач бредбері

Thearticledealswiththemaintasksandproblemsofpreservingthecommunicativeandpragmaticpotentialoftheliterarytext. Themaintermsofthepragmaticsoflanguageas a translationproblemarerepresented. Theconceptsandmeansofachievingthecommunicativegoaloftranslationareestablished. Thecommunicativemodelandmethodsoftranslationtextaredevoted. TheSmileby R. Bradburywastheprincipalsourceofthecommunicativeandpragmaticpotentialanalysis. A comparativeanalysisofliterarytextsoftranslatorshavebeenshown. Thearticleexplainsthepositiveroleofsynchronictranslationmultiplicity. Toguaranteetheadequatevariantoftranslation, thetranslatorusuallyrestorestosomelexicalandstylistictransformations.

Keywords: pragmatics, literarytext, translator, translationtransformations, communicativepurpose, translationplurality.

Вступ

Сьогодні все більше зростають вимоги до якості перекладу. Ще в минулому столітті основним завданням дослідників зазвичай були розбіжності систем мов оригіналу та перекладу, то в сучасному перекладознавстві головними характеристиками оцінки якості перекладу науковці все більше називають не лише рівень близькості до оригіналу, якість мовного оформлення тексту, а й здатність перекладу досягнути поставленої автором мети, а переклад вважається адекватним, якщо зберігає прагматику оригіналу.

Комунікативні та прагматичні проблеми перекладу досліджувались багатьма вченими, зокрема, В. Комісаровим, А. Швейцером, В. Лисенком, Л.С. Бархударовим, А. Нойбертом,[1] У, Еко, Дж. Сандерс, М. Бейкер, Е. Вагнер, А. Честерменом, С. Левінсоном, О, Петровою.

Прагматичні наслідки слова є важливою частиною його значення, що справляє певний вплив на читача. Ще більше значення має прагматичний аспект мовних одиниць. Кожен акт мовного спілкування призначений для певного читача, він спрямований на здійснення певного впливу на нього.

Оскільки прагматичний ефект відіграє таку важливу роль у спілкуванні, його збереження в перекладі є головним завданням перекладача, хоча це далеко не легке завдання. Прагматичний аспект перекладу передбачає низку складних проблем. Вчені розробляли різні види підходів, заснованих на використанні мовцем/письменником певної мови для певної мети в певній ситуації, і концентрувались на розумінні тексту слухачем / читачем [2]. Як результат, з'явилися теорії, що описують прагматичні аспекти перекладу [1] та те, як прагматичний потенціал вихідного тексту може відображатися в цільовому тексті. На другому етапі перекладу, який полягає в аналізі компонентів тексту, перекладач звертає увагу на комунікативну мету та аналізує компоненти дискурсу оригіналу. Завдання перекладача полягає в

аналізі мовленнєвих актів у тексті залежно від контексту, в якому відбуваються ці промови.[3]

Актуальність цього дослідження викликана складністю збереження складових рис, притаманних саме художньому перекладу: розмовної та експресивної лексики, діалогічності, опису природи та образів персонажів, гармонійності та поетичності та, насамперед, творчого задуму автора.

Формулювання мети статті та завдань

Основними завданнями цієї статті є: визначити поняття комунікативно- прагматичний потенціал; охарактеризувати засоби та методи збереження комунікативно-прагматичного потенціалу; правильно визначати прагматичну та комунікативну мету; дослідити роль перекладацьких трансформацій у досягненні еквівалентного впливу на читача.

Метою роботи є визначення та з'ясування засобів та методів збереження комунікативно-прагматичного потенціалу художнього тексту у перекладі: рішень, методів, трансформацій, розставлення пріоритетів та акцентів у перекладі.

Виклад основного матеріалу статті

Переклад художньої літератури є найскладнішим серед усіх видів перекладу. Причиною цього є те, що художня література має нову поетичну комунікативну функцію. Це означає, що перекладачу потрібно однаковою мірою передати інформативну та естетичну функції, навіть з більшим переважанням останньої. Більшість дослідників згідна з положеннями, наведеними нижче, вирішення цієї проблеми.

По-перше, це повна відсутність буквальності перекладу. Цей вид перекладу не призначений робити це буквально, слово в слово. Ось чому художній переклад є предметом розбіжностей серед науковців та перекладачів.

По-друге, це переклад афоризмів та ідіом. Це питання не таке складне, як може здатися на перший погляд, але воно вимагає великого словникового запасу та наявності спеціалізованого словника.

По-третє, це гра слів та гумор. Один із найцікавіших моментів у художньому перекладі - це коли перекладений текст має жартівливі чи іронічні наслідки. Необхідно мати спеціальні навички, щоб вдалося зберегти ту гру слів, яку має на увазі автор.

І по-четверте, це відповідність стилів, культур та епох. Перекладач літературних текстів повинен бути якимось чином дослідником. Важко перекласти текст іншої епохи, іншої культури, якщо ти не знайомий з її особливостями. І знову ми приходимо до того, що перекладач повинен бути талановитим.

Взаємозв'язок між прагматикою та перекладом у художньому тексті полягає в тому, що в процесі перекладу перекладач намагається передати мовленнєві акти на мові оригіналу на мову перекладу з тим самим змістом, силою, і ефектом. Ці мовленнєві акти мають мати ті самі наслідки для читача цільового тексту що і вони мають в оригіналу. Для того щоб передати їх належним чином з такою ж ефективністю, перекладач повинен глибоко проаналізувати ці мовні дії та спробувати знайти належний спосіб їх перекладу з такою ж ефективністю.

Кожен процес перекладу керується комунікативними цілями, які повинен досягти цільовий текст у цільовій культурі. Це дуже простий принцип. Але як ми можемо справитись з цими цілями? Як ми визначаємо комунікативну мету? Чи можемо ми знайти категорії або типи таких цілей? Які умови перенесення таких цілей через мовний та культурний бар'єр? Неможливо встановити пряму еквівалентність між двома мовами. Так як семантично і функціонально їх мовні знаки не збігаються. Така еквівалентність встановлюється лише між словом, словосполученням, граматичною конструкцією та контекстом на мові оригіналу і словом, словосполученням, граматичної конструкцією та контекстом в мові, на яку відбувається переклад. Правильність перекладу насамперед забезпечується знанням вихідної мови, правильно поставленою метою, знанням місцевих реалій, аудиторії.

Саме таких актуальних проблем торкались перекладачі та дослідники. Щоб дослідити ці проблеми, для аналізу обрано оповідання Рея Бредбері “Усмішка”. Доцільність вибору цього твору полягає в тому, що це твір як і більшість творів Р. Бредбері з великим задоволенням читають як дорослі так і діти, вони є повчальними як для молодого покоління, так і для старших. Можна з точністю сказати, що виховне значення “Усмішки” безцінне. Так як цей твір відомий у всьому світі і вже справив чимале враження на читачів, виникає потреба проаналізувати існуючі переклади українською мовою на предмет відтворення у них комунікативно- прагматичного потенціалу, розмовної та емоційно забарвленої лексики, стилістичних засобів, граматичних структур. Порівняльний аналіз здійснюватиметься на перекладах трьох перекладачів Л. В. Коломієць [4], А. Євси [5] та Я. Веприняка [6]. З точки зору перекладу, ці три українські переклади є еквівалентними та адекватними.

Будь-який поданий вихідний текст, особливо художній, викликає численні переклади будь-якою цільовою мовою. Причиною множинності та різноманітності цих перекладів, незалежно від того, визнані вони неадекватними, посередніми, оптимальними тощо досі залишається невирішеним питанням у перекладознавстві. Однак існування чи можливість виникнення декількох перекладів вихідного тексту на цільову мову є свідченням того, що переклад, за своєю природою має якість того, щоб бути недетермінованим, принаймні в певних аспектах.

На наступному прикладі проаналізовано, як перекладацькі рішення впливають на читача, через що перекладацька множинність набуває ще більшої значущості: автор хотів показати, як холод торкнувся головного героя:«Thesmallboystampedhisfeetandblewonhisred, chappedhands»

Я. Веприняк описує героя наступним чином: «хлопчисько притупцьовував на місці і дмухав на свої червоні, у саднах, руки» Як бачимо, перекладач відходить від контексту через слова “дмухав” та “у саднах”. Неуважному читачеві може здаватись, що герой терпів не холод, а бійку.

Л. Коломієць передає цю картину краще: «він тупцював на місці і хекав на свої червоні, обвітрені руки» Саме слова “хекав” та “обвітрені” натякають читачеві, що впливає на фізичний стан героя.

А. Євса, здається, ще краще перекладає цю частин7: «тупцюючи на місці й хукаючи на червоні від холоду, порепані руки» Перекладач вдало додає причину холоду. Читач легко сприймає відповідні відчуття хлопчиком.

Відтворення розмовної лексики для перекладача художньої літератури також залишається складним завданням. Автор використовує розмовну лексику зі спеціальною комунікативною метою. Невідтворення в перекладі тих чи інших елементів твору є не лише викривленням оригіналу, але й неповагою до автора. Тому перекладачі завжди приділяють досить багато уваги пошуку засобів адекватного відтворення присутньої в оригіналі розмовної лексики. Використана автором з великим мистецтвом, стилістично маркована лексика - одна з основних емоційно-експресивних засобів впливу на читача.

Так, в оповіданні "Усмішка" зустрічаються такі розмовні лексичні та фразеологічні одиниці: soiled gunny-sackclothing - брудна, з грубої мішковини, одежа; grimycoatsandgreasyhats - страхітлива одіж та засмальцовані капелюхи; louseystew - остання підлота; fearfulmess - самісінька веремія; tobashtheengine - двигун роздовбати; crash! - тррахх!; smashedthefactory - громили завод; onesmashof a sledgehammeratthecar - по разу вгатити машину кувалдою; kicktheraggedcloth - розкидали ногами жорсткі клапті; thepolice - поліцаї; movingsquare - свистопляска; tolookdown - зиркнути; where'veyoubeen - де ти вештався; toworklittlepatchofground - поратись на городі; butnotmanywerebuying, notmanyhadthewealth - та мало хто купував, мало кому дозволяла кишеня; topatchup - підлатати; thingscrawled - щось порпалося.

Як бачимо, лексичні та фразеологічні одиниці належать до різних тематичних полів. Серед них є ті, які виражають фізичний і психічний стан людини, його настрій, дії, характер, інтелектуальні здібності, а також слова і вирази, що характеризують зовнішність людини, його поведінку, матеріальне становище і т.д. Лексика розмовного стилю виявляється в мові і автора, і персонажів. Серед персонажів вона використовується для їх соціальної і психологічної характеристики, показу емоційного стану, відносини суб'єкта до цивилізації, створення необхідної атмосфери розповіді, визначення публічної власності індивіда.

Забезпечення реалізації прагматики неможливе без вдалих перекладацьких рішень - трансформацій, серед який у творі:

Опущення інформації: «sohereweareon a Thursdaymorning».

- от і стоїмо тут із самісінького ранку. У тексті перекладу відсутня уточнення дня тижня (четвер). «Littlepatchofground» - город. Слово «город» не містить того ж забарвлення, що і фраза, наведена в оригіналі. Натомість пропонується варіант перекладу: «невелика ділянка/ клаптик землі».

Додавання та перестановка: «whilecockswerecrowningfaroutintherimedcountry» - коли за вибіленими інеєм полями співали далекі півні. Один з перекладачів вдало підсилює опис місцевості у своєму перекладі, додаючи колір, та змінює порядок слів у реченні, що створює чіткий образ в уяві читача.

Антонімічний переклад: «butnotmanywerebuying, notmanyhadthewealth» - але мало хто купував - мало кому дозволяла кишеня. «Leavetheboyalone» - Не чіпай хлопця. Перекладач передає думку через протилежне значення, при цьому, природно, змінивши структуру українського речення

Смисловий розвиток: «Tomstoodbeforethepaintingandlookedatitfor a longtime» - Том завмер перед картиною, дивлячись на неї. Перекладач відчув, як розвинути думку в даному реченні, уникнувши надмірну кількість прийменників та обрав вдалий дієслівний відповідник.

Висновки

Поєднання аналізу перекладу, порівняльного аналізу та комунікативного та прагматичного аналізу забезпечує ретельне вивчення художнього тексту, порівняння жанрових особливостей діє в цільовому та вихідному варіантах художнього тексту, ідентифікуючи та аналізуючи типи перекладацьких перетворень, що використовуються для збереження комунікативно-прагматичного потенціалу цільового художнього тексту. Виявлено, що переклад художнього тексту спрямований на всебічну передачу змісту оригіналу та його комунікативного потенціалу. Це викликає інваріантне застосування різних перетворень перекладу. Основна увага дослідження приділяється таким перетворенням як додавання, антонімічний переклад, генералізація, заміна, перестановка, упущення.

Література

1. Neubert A. (1968). PragmatischeAspektederObersetzung. Leipzig. VerlagSpracheundLiteratur, 1968.

2. Baker, Mona, Saldanha, Gabriela. (2011). RoutledgeEncyclopediaofTranslationStudies. NewYork. Routledge.

3. Hatim. B andMason, (1990). DiscourseandtheTranslator, Longman, EdinburgGate. Harlow.

4. Бредбері Р. (1999). Усмішка. Зарубіжна література. 6 клас. Посібник хрестоматія. пер. з англ. Я. Веприняк. Тернопіль. Навчальна книга, Богдан.

5. Бредбері Р. (1999). Усмішка. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. пер. з англ. Л.В. Коломієць. № 3 (227). К. Педагогічна преса.

6. Бредбері Р. (2011). Усмішка. Світова література 6 клас. За ред. Гарбуз В. М., пер. з англ. А. Євси. Х. ФОП Співак В. Л.

References:

1. Noibert A. (1968). PragmaticAspectsofTranslation. Leipsic. LanguageandLiteraturePublishinghouse. [inGerman].

2. Baker, Mona, Saldanha, Gabriela. (2011). RoutledgeEncyclopediaofTranslationStudies. NewYork. Routledge. [inEnglish].

3. Hatim. B andMason, (1990), DiscourseandtheTranslator, Longman, EdinburgGate. Harlow. [inEnglish].

4. Bradbury R. (1999). Smile. ForeignLiterature. 6th grade. Handbookofhyrestomatia. Trans. fromEnglish J. Veprinyak. Ternopil. Textbook, Bogdan. [inUkrainian].

5. Bradbury R. (1999). Smile. WorldLiteratureinSecondarySchoolsofUkraine. Trans. fromEnglish L.V. Kolomiets. № 3 (227). K. PedagogicalPress, 1999. [inUkrainian].

6. Bradbury R. (2011). Smile. WorldLiterature 6th grade. EditedbyHarbuz B. M., trans. fromEnglish A. Evsi. H. FOP Spivak V. L. [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru