Особливості перекладу стилістичних прийомів створення образності в авторському дискурсі (на матеріалі роману Гарпер Лі "Вбити пересмішника")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості перекладу стилістичних прийомів створення образності в авторському дискурсі (на матеріалі роману Гарпер Лі "Вбити пересмішника")

Тадля К. В.

Хмельницький Національний Університет, Україна, Хмельницький

У статті проаналізовано причини та труднощі передачі стилістичних засобів. Установлено основні ознаки образності художнього твору. Досліджено специфіку вибору перекладачем тих чи інших відповідників стилістично забарвленої лексики. Розглянуто необхідність адекватної передачі образної інформації художнього твору, як основного аспекту для вивчення перекладу образних засобів. Для аналізу основних стилістичних засобів обрано роман Гарпер Лі “Вбити пересмішника”. Проведено порівняльний аналіз образних засобів використаних автором в оригіналі твору та перекладачем. В статті також розглядаються перекладацькі трансформації, якими користується перекладач для досягнення адекватного перекладу. стилістичний прийом образність експресивна лексика

Ключові слова: стилістичні прийоми, образність, транформації, експресивна лексика.

Тадля К. В. Особенностипереводастилистическихприемовсозданияобразности в авторскомдискурсе (на материалероманаХарперЛи "Убитьпересмешника") / ХмельницкийНациональныйУниверситет, Украина, Хмельницкий

В статьепроанализированыпричины и трудностипередачистилистическихсредств. Установленыосновные признаки образностихудожественногопроизведения. Исследованаспецификавыборапереводчикомтехилииныхсоответствийстилистическиокрашенной лексики. Рассмотренанеобходимостьадекватнойпередачиобразнойинформациихудожественногопроизведения, как основного аспекта для изученияпереводаобразныхсредств. Для анализаосновныхстилистическихсредстввыбран роман ХарперЛи "Убитьпересмешника". Проведенсравнительныйанализобразныхсредствиспользованных автором в оригиналепроизведения и переводчиком. В статьетакжерассматриваютсяпереводческиетрансформации, которымипользуетсяпереводчик для достижения адекватного перевода.

Ключевые слова: стилистическиеприемы, образность, транформации, экспрессивная лексика.

K. V. TadlyaStylisticmethodsoftranslatingfigurativemeansintheauthor'sdiscourseonthematerialofHarperLee'snovel "ToKill a Mockingbird" / KhmelnytskyiNationalUniversity, Ukraine, Khmelnytskyi.

Thearticleanalyzesthereasonsanddifficultiesoftransferringstylisticmeans. Themainfeaturesoftheimageryoftheworkofartareestablished. Thespecificsofthetranslator'schoiceofcertainequivalentsofstylisticallycoloredvocabularyarestudied. Thenecessityofadequatetransferoffigurativeinformationof a workofartasthemainaspectforstudyingthetranslationoffigurativemeansisconsidered. HarperLee'snovel "ToKill a Mockingbird" waschosentoanalyzethemainstylisticmeans. A comparativeanalysisoffigurativemeansusedbytheauthorintheoriginalworkandthetranslator. Toguaranteetheadequatevariantoftranslation, thetranslatorusuallyrestorestosomelexicalandstylistictransformations.

Keywords: stylisticdevices, imagery, transformations, expressivevocabulary.

Вступ

Згідно сучасної теорії перекладу, ціль перекладу -- це встановлення максимально близьких відносин між цільовим і вихідним текстом. Перекладач може або в точності повторити оригінал, або створити в процесі перекладу свою інтерпретацію даного тексту, що має аналогічне емоційне навантаження [1]. Перекладач художньої літератури, щоб передати це навантаження, відтворює стилістику автора тексту оригіналу, не дотримуючись формальної точності. Головним при цьому є передача образності, а не точності, емоційності, ніж інформаційності. На цьому шляху перекладач обов'язково стикається з проблемами відтворення стилістичних засобів тексту.

Зі стрімким зростанням майстерності художнього перекладу підвищуються і вимоги до нього. Щоразу з'являються нові якості оцінки перекладу. Для перекладача художнього тексту є важливим не тільки, чи досягнуто змістовної відповідності оригіналу, інформативності, але й яким способом відтворена ця відповідність, якими стилістичними засобами мови це досягається [2]. Отже, в тексті перекладач має відтворити семантику оригіналу, значення мовних образів, їх стилістичну еквівалентність оригіналові, що й підкреслює актуальність даного дослідження.

Перекладам стилістичних засобів присвячено багато праць таких науковців, як О. Галич, Т. Казакова, В. Карабан, І. Арнольд, І. Гальперін.

Формулювання мети статті та завдань

Мета даного дослідження полягає у ґрунтовному аналізі стилістичних засобів з тексту художнього твору. Досягнення мети полягає у виконанні таких завдань: розглянути основні засади та концепції вивчення понять “образність та стилістичний засіб”; прослідкувати специфічні тенденції вживання стилістичних засобів у художньому творі; здійснити аналіз виявлених стилістичних особливостей у романі.

Наукова новизна роботи полягає у спробі комплексного перекладознавчого дослідження стилістичних засобів зазначеного роману Гарпер Лі. Світ художньої літератури - це світ, в якому дійсність є певною мірою авторська вигадка, а значить, в художньому стилі мовлення найголовнішу роль відіграє образність. Для перекладача є надважким завданням зберегти образ, правильно передати його. У цьому він керується певними стилістичними засобами. В межах усього художнього твору його структурні елементи, тропи зокрема, - важливі не стільки самі по собі, скільки у втіленні авторського задуму образності [3, с. 32]. Отже, закономірно постає потреба в перекладознавчому вивченні їх особливостей з позицій цілісності, комплексності та художньо-естетичної цінності.

Виклад основного матеріалу

На шляху передачі образності та емоційності у перекладача постає завдання правильного відтворення стилістичних засобів тексту, оскільки стиль художнього твору характеризується певним набором експресивних засобів та спеціальних “технологій” їх використання. Найбільш цікавими і різноманітними розрядами стилістичних прийомів є прийоми, які використовуються на лексичному, фонетичному, синтаксичному рівнях.

У даній роботі в якості дослідження стилістичних прийомів приводиться аналіз стилістичних засобів у відомому романі американської письменниці Гарпер Лі “Tokill а МопкідЬігб”(“Убити пересмішника”) [4], перш за все через його велику популярність як в англомовного читача, так і у вітчизняного. Роман можна без перебільшення назвати одним з найбільш значущих і відомих літературних творів XX століття. У досліджуваному тексті роману наявний цілий спектр стилістичних фігур, зокрема метафори та повтори. Для аналізу образних засобів використано переклад Михайла Харенка [5].

Нижче розглянуто декілька прикладів метафор і їх перекладів з обраного твору, що представляються найбільш яскравими і цікавими з точки зору лінгвістичного оформлення та аналізу. У багатьох випадках оригінальне висловлювання і наявний переклад сильно відрізняються не тільки структурою висловлювання, але і переданим чином. Наприклад: “yournameislongerthanyouare” - “твоє ім'я довше тебе самого” і “climbintohisskinandwalkaroundinit' - “влізти в його шкуру і походити в ній” ми спостерігаємо калькування оригінальної метафори.

У перекладі збережені образність, розмовний стиль, власне значення висловлювання. Образний вислів “влізти в чиюсь шкуру” в значенні “випробувати на собі негаразди іншої людини” існує та активно використовується в обох мовах, а іронія і жартівливість використання в розмовній мові слова “довгий / long” в значенні “високий /tall” у зверненні до людини зрозуміла читачам як англо-, так і українським, також зв'язок з ім'ям легко вгадується з контексту, завдяки чому дотримується одне з найважливіших вимог до перекладу тексту - викликати ті ж почуття і емоції, що передаються в оригіналі тексту.

У більшості ж випадків при зіткненні з метафорою перекладач змушений вдаватися до непрямого перекладу різного ступеня зміни і варіювання початкового тексту. Так, в прикладі “thestreetsturnedtoredslope” - “вулиці розкисали, під ногами хлюпала руда глина” ми можемо спостерігати зміну перекладачем граматичної структури -- одна смислова група розбита на дві, щоб уникнути неправильного розуміння з боку читача при прямому перекладі “вулиці перетворювалися в червону глину”, оскільки перетворення вулиці в глину погано вкладається в картину світу людини, в основному через кліматичні відмінності в реаліях (крім того, бруд, викликаний появою негоди, співвідноситься українською культурою швидше з чорним або коричневим кольором). Те ж саме відбувається в прикладі “hewasin a haze” - “він ходив, як в тумані”, де, судячи зі зміни граматичної структури, метафора перекладачем перетворена в порівняння, тому, що в українській мові відсутній вираз “бути в тумані” в образному значенні забуття.

У прикладі “ifheheldhismouthright” - “якби він не говорив зайвого” ми спостерігаємо так званий антонімічний прийом перекладу, позитивне висловлювання замінено на негативне, як більш звичне для української мови в даному контексті.

У прикладах “a stormoflaughterbrokeloose” - “всі покотилися зі сміху”, “sheerhorrorfloodedherface” - “її всю перекосило від жаху”, “whentheyshowthefaintestsymptomsofwanting” - “будь у них хоч на гріш бажання”, “Jem'sheadattimeswastransparent' - “іноді я бачила Джима наскрізь” застосовується метод знаходження перекладацького еквівалента, при якому, зважаючи на неможливість адекватно передати ідею тим же чином, що і в оригіналі, створюється інший, в більшому чи меншому ступені еквівалентний ситуативний контекст і підбирається відповідна метафора чи сталий вираз в мові.

Так, образи сміху і шторму не пов'язані в розумінні українського читача, більш звичним є образна конотація поведінки суб'єкта - від сміху можна покотитися, падати, вмирати, лопнути і так далі. У випадку з конотацією «жаху», можна з упевненістю сказати, що читачеві більш зрозуміло віднесення подібних виразів почуттів і емоцій до категорій стану в безособових реченнях. Далі, в українській мові відсутня образність вираження “проявляти хоч якісь симптоми” (`showthefaintestsymptoms” в оригінальному тексті), в українській культурі “симптоми” швидше асоціюються з прямим значенням - захворюванням фізичним або психічним, внаслідок чого з метою донесення ідеї використано знайоме всім носіям мови образний вислів «мати хоч на гріш».

Також виправдана заміна “transparenthead” в англійському на “бачити наскрізь” в українській мові і викликана цим вимушена заміна граматичної структури і суб'єкта в реченні, оскільки людина з “прозорою головою” не представляється читачеві людиною, хід думок якої очевидний. Конотації такого виразу будуть варіюватися від “легковажної, безтурботної людини” до “людини з відсутністю думок”.

Приклад “ground, skyandhousesmeltedinto a madpalette” - “земля, небо, будинки в шаленому вирі злилися перед очима” ілюструє метод лексичної заміни. Зважаючи на неможливість передати конструкцію “meltedinto” буквальним значенням (`розтанули в”) як найвищою мірою незрозумілим і чужим для українського читача, вводиться контекстуальний синонім - “злилися в”. Поряд з цим, використано лексичне додавання - “перед очима”, органічно вписався в граматичну структуру і створений образ.

У романі зображено проблему “Низького походження” Це значить, що у таких людей низький не тільки матеріальний рівень, але й соціальний статус. У них немає загальноприйнятих систем цінностей, відносин та форм поведінки. Автор характеризуює їх на прикладі родини Юелів: “LittleChuckLittlewasanothermemberofthepopulationwhodidn'tknowwherehisnextmealwascomingfrom, buthewas a borngentleman”.

М. Харенко перекладає таким чином: “Коротун, як і чимало інших його земляків, снідаючи, не знав, де йому пощастить пообідати, але він мав удачу справжнього джентльмена.” Перекладач вдається до смислового розвитку “як і чимало інших його земляків”. Також він наводить цікавий відповідник “Коротун”.

Метафоризація застосована в прикладах “I toweredoverhim” - “він був набагато нижчим на зріст”, “mymemorycamealive» - “пам'ятаю, ...” і “raisedonfishfood” - “зроду не їв досита”. Можливо, перекладачеві таким чином хотілося уникнути семантичної або лексичної перевантаженості тексту перекладу. У випадку з виразом “вирощений на кормі для риб» це виправдано ще й тим фактом, що українському читачеві образ людини, “вирощеного на кормі для риб', не випаде цілком таким же, як англомовному читачеві -- в англійській мові ця метафора закріплена в мові і свідомості більшості людей. При цьому, на жаль, красу і яскравість мовного вираження майже повністю втрачено, як і його метафоричність.

В оригіналі також можна найти повторення, наприклад: “Maycombwasanoldtown, butitwas a tiredoldtownwhen I firstknewit'. У перекладі Михайла Харенка це передано таким чином: “Мейкомб -- старе місто, печать старечої втоми вже лежала на ньому, коли я вперше його побачила”. Перекладач вдало уникає повторення дієслів “was...was”, номіналізує прикметник “tired”, додає новий суб'єкт, який відразу ж метафоризує“печать лежала”. Також він конкретизує дію “побачила'. В цілому, перекладач, щоб експресивно передати речення, застосовує додавання, логічний розвиток, заміну частини мови, вилучення та конкретизацію.

Висновки

Проведений аналіз показав, що перекладач повинен володіти не тільки мовою перекладу, а й культурами носіїв даних мов, щоб найбільш ефективно застосовувати прийоми перетворення для створення правильного перекладу стосовно тексту оригіналу. На прикладах аналізу метафор та повтору, ми можемо сказати, що стилістичні засоби неможливо адекватно передати без застосування перекладацьких трансформацій, наведення аналогів та відповідників та інших лексичних та стилістичних змін.

Література:

1. Паршин А. С. (2002). Теорія і практика перекладу. Р. Валент.

2. Боднар О. Б. (2012). Творча винахідливість перекладача у стилістичному аспекті. Науковий Блог.

3. Матвеева Т.П. (1993). Семантичні і функціональні особливості різноструктурної метафори М. Коцюбинського. Вид-во Ізмаїл. пед. ін-ту.

4. Гарпер Лі. (1975). Убити пересмішника Роман. Пер. з англ. Михайла Харенка. Вид-во ЦКЛКСМУ “Молодь”, - 270с.

5. Harper, L. (1960). ToKill a Mockingbird. LeeHarper; publishedby J. B. Lippincott, - 296 р.

References:

1. Parshin A. S. (2002). Teohja і praktikaperekladu [Theoryandpracticeoftranslation]. R. Valent [R. Valent], [inUkrainian].

2. Bodnar O. B. (2012). Tvorcha v^aNdl^st'perekladacha u stiHstichnomuaspekt [Creativeingenuityofthetranslatorinthestylisticaspect]. NaukovijBlog [ScientificBlog], [inUkrainian].

3. Matveeva T.P. (1993). Semantichn і funkdonarrnosoblivostriznostrukturno'imetafori M. Kocjubins'kogo [Matveeva T.P. Semanticandfunctionalfeaturesofmultistructuralmetaphorof M. Kotsyubynsky]. Vid-voІzmaїl. ped. in-tu [Izmailped. Inst. PublishingHouse], [inUkrainian].

4. Garper LL (1975). UbitiperesmіshnikaRoman. Per. z angl. MihajlaHarenka [HarperLee. ToKill a MockingbirdRoman. Trans. fromEnglishMikhailKharenko]. Vid-vo CK LKSMU “Molod'” [PublishedbytheCentralCommitteeofthe LKSMU "Youth"], - 270p. [inUkrainian].

5. Harper, L. (1960). ToKill a MockingbirdILeeHarper; publishedby J. B. Lippincott, - 296 р. [inEnglish].

Размещено на Allbest.ru