Ритміка другої частини книги Василя Барки "Океан" (різностоповий хорей)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

РИТМІКА ДРУГОЇ ЧАСТИНИ КНИГИ ВАСИЛЯ БАРКИ «ОКЕАН» (РІЗНОСТОПОВИЙ ХОРЕЙ)

Ходаківська Я.В., завідувач лабораторії

Анотація

Проаналізовано ритміку другої частини поетичної книги В. Барки «Океан». Її розмір - різностоповий хорей зі схемою 5454. Побудовано діаграми наголошеності до обох компонентів різностоповика (5і 4-стопового хорея). Вказано на унікальний характер аналізованого матеріалу в українській поезії.

Ключові слова: вірш, ритміка, поетичний розмір, хорей, різностоповий розмір, профіль наголошеності.

Annotation

Khodakivska Ya. V. Head of the Laboratory Taras Shevchenko National University of Kyiv

RHYTHM IN THE 2ND PART OF WASYL BARKA'S BOOK `OCEAN' (mixed trochee)

The article is dedicated the verse rhythm in the second part of the book "Ocean" by the Ukrainian poet Vasyl Barka (1979). The rhythm of the first part (iambic) was investigated in our previous article.

The meter of the second part of the book is a mixed trochee, the scheme of which is 5454. The stresses in the poetic lines were counted and the rhythm profiles of the trochaic tetrameter and the trochaic pentameter were plotted. The rhythm diagram method developed by Taranovsky, Gasparov (for Russian verse) was used to compare Barka's verses with Ukrainian and Russian verses. To illustrate the trends in Ukrainian verse, our calculations of the verse of Stus and Andrukhovich were also used.

The results of the research showed that the character of Barka's rhythm is unique; it has no correspondence either in Ukrainian or in Russian verses. In the rhythm of Barka's poem, `the law of regressive dissimilation', discovered by Taranovsky and extrapolated to the Ukrainian verse by Kostenko, does not work. That is, there is no alternation of strong and weak foot. Barka in trochee avoids full-accented lines, which are commonly used by Ukrainian and Russian poets. The set of rhythmic forms of verse differs from other poets. The drawing of the diagrams is also different. For a trochaic pentameter, this is a "bucket", with strong 2nd and 5th feet and weak 3rd and 4th feet. And for a trochaic tetrameter, this is an almost equal strength of the first three feet and a strong last foot.

A rhythm, approximately similar to that of Barka, was revealed only in Goethe's verse for a trochaic pentameter and in Schiller's verse for a trochaic tetrameter (according to Taranovsky).

Given the unique nature of the iambic rhythm and rhyme in Barka's verse, we consider it promising to search for the factors that determined Barka's poetics.

Keywords: rhythm, verse, meter, trochee, mixed trochee, rhythmic profile.

Виклад основного матеріалу

Василь Барка як поет був високо оцінений у середовищі української діаспори у ХХ ст. [2; 5]. Однак із часом, попри те, що обсяги віршових творів автора збільшувалися й до кінця життя Барка написав кілька масштабних поетичних книг, увага до його поетичної творчості зменшилася. Хоча, вважаємо, постать цього митця, еволюція його творчості, а особливо характер поетичної мови і віршових засобів варті дослідницької уваги.

У цій розвідці ми розглянемо ритміку другої частини книги Василя Барки «Океан». Ритму різностопового ямба у першій частині «Океану» було присвячено окрему статтю Я. Ходаківської [8]. А оскільки обидві частини, хоч і були написані зі значним інтервалом у часі між ними, структурно взаємопов'язані, то неминучими будуть референси до даних цього попереднього дослідження. океан барка ритміка збірка

Ми маємо на меті проаналізувати особливості ритміки другої частини збірки, залучивши для порівняння приклади ритмічної реалізації відповідних розмірів, обстежені нами та іншими дослідниками. А також з'ясувати місце книги «Океан» Василя Барки у системі українського вірша з огляду на її метрику. Методом буде кількісний аналіз ритміки вірша, детально розроблений у працях К. Тарановського [6], М. Гаспарова [3] і застосований до українського вірша Н. Костенко [4].

Перша частина поетичної книги В. Барки (завершена у 1955, опублікована у 1959 р.) викликала бурхливу реакцію діаспорної літературної критики: Б. Бойчук назвав її «короною Барчиної творчости» [2, с. 50]. А друга, яку Барка почав писати через 10 років після завершення першої, не отримала значного відгуку. Створена у 1964-1969 рр. і надрукована у 1979-му (разом із першою частиною, як друге видання книги), вона, вочевидь, уже не здавалася настільки новаторською на тлі попередньої.

Справді, друга частина книги «Океан» - це своєрідна дзеркальна копія першої частини. Вона так само організована з творів, крізь які тягнеться одна, повільно розгортувана тема людських почуттів у контексті природи, підтримана рядом образів і мотивів, що пов'язані з океаном. Це так само твори (за винятком одного), всуціль написані катренами з перехресним римуванням. Якщо в першій частині структурно інакшою була початкова поезія «Заспів» - з нерівних строф із невпорядкованим римуванням і вольним розміром, то у другій частині з-поміж інших вирізняється фінальний твір «Прикінчення», який так само має нерівні строфи, вільне римування та вольну метричну структуру. Метрично друга частина «Океану» також є дзеркальною до попередньої: якщо перша була суцільно ямбічною, то ця суцільно хореїчна (так само двоскладовий розмір тільки з наголосом не на другому, а на першому складі у стопі), із тим самим чергуванням п'ятита чотиристопових рядків у катренах.

Загалом поетична книга В. Барки є настільки стилістично гомогенною, що її можна вважати за своєрідний над-твір, втілений у форматі книги. І використання суміжних різностопових рядків, і навіть перехід від ямба в першій половині до хорея у другій посилюють це враження, працюючи на глобальний образ двотактової природи коливання водних хвиль.

Своєрідну «монолітність «Океану» Василя Барки влучно зауважував Б. Рубчак, який писав, що цьому сприяють два чинники: «суцільність теми і суцільність стилю»; «[з] будована вона монолітним способом: хоч кожна поезія в ній - це цілком самобутній твір, - всі поезії створюють суцільний організм книги» [5, с. 67]. «Структура «Океану», - продовжує Б. Рубчак, - це своєрідне перстеневе плетиво, із постійним повертанням до певних мотивів, з безконечними насвітлюваннями певних понять під мільйонами кутів, та з неймовірно витонченими варіюваннями певних образних мотивів. Але це ще не все, що з'єднує книгу в одну цілість. Можливо, найголовнішим єднальним чинником є форма її творів» [5, с. 68].

Друга частина книги «Океан» В. Барки містить 227 творів (враховуючи і ті, що не винесені до змісту як складові частини циклів). Разом вони становлять 4968 рядків. Як уже було вказано, останній твір книги відрізняється своєю формою від інших, тому його ми не включали до обрахунків, а оперували масивом із 226 творів (4944 рядки, 1236 чотирирядкових строф).

Обсяг поезій за строфами у другій частині збірки коливається від 4 до 21 (це 16-84 рядків). Як і в першій частині, найдовші твори мають програмний характер. Це 19-строфова поезія «Сніжний океан» (у першій частині найдовшим був 19строфовий твір із назвою «Океан») і 21-строфова «Хуртовинний світ». Середня довжина творів у другій частині більша ніж у першій: 4-строфових тільки 26,5 % творів (у першій частині їх було 73,0 %); 5-строфових - 25,9 %; 6-строфових - 18,0 %; всіх інших - 18,3 %.

У творах, що увійшли до другої частини книги, значно менше метричних і ритмічних відхилень, ніж у першій, ямбічній, частині. Якщо не брати до уваги останнього твору, виконаний вольним розміром, то в хореїчних творах тільки один раз трапляється 6-стоповий рядок («Дожидатиметься думка, взнавши досвід...») і один раз на місці 5-стопового рядка опиняється 4-стоповий. Метричний збій в обох випадках відбувається на позиції першого рядка в катрені. Цих двох випадків також не будемо враховувати, щоб мати можливість аналізувати кожен із розмірів хорея за позицією у строфі. Отже, загалом ми розглянули 2470 рядків 5-стопового хорея і 2472 4-стопового.

Гістограми ритміки різностопового хорея будуватимемо окремо для рядків різної довжини.

На рис. 1 представлено ритмічний профіль 5-стопових рядків (1-й і 3-й рядки у строфах). У табл. 1 наведено результати обрахунків ритміки хореїчного 5-стоповика в числовому вираженні.

Рис. 1 Ритмічний профіль 5-стопового хорея другої частини книги «Океан» В. Барки (стопи)

Таблиця 1

Наголошеність 5-стопового хорея в книзі «Океан» В. Барки

Характер цього ритмічного профілю не збігається з основними рисами хореїчного п'ятистоповика в українській і російській поезії, які через культурно-історичні обставини розвитку були ідентичними.

У наймасштабнішому дослідженні слов'янських двоскладових розмірів (на матеріалі XVIII і XIX ст.) К. Тарановський пише про 5-стоповий хорей, що це один із рідковживаних розмірів [6, с. 269], який зазнав значного семантичного впливу з боку знакового для російської літератури тексту - твору М. Лермонтова «Выхожу один я на дорогу...»: «Ця поезія відкриває довгий ряд ліричних роздумів про життя, змальованих образами природи» [6, с. 270]. Дослідник вказує, що російському віршеві притаманний тільки один тип ритмічної інерції п'ятистопового хорея: «у 5-ст. хореї всіх російських поетів слабкі ікти перший і передостанній, а другий, третій і п'ятий - сильні» [6, с. 271]. Інших варіантів ритмічної кривої не засвідчено. Ритміку українського хорея описує у своєму дослідженні Н. Костенко: висока наголошеність 2, 3 і 5 стоп і низька наголошеність 1 і 4 стоп [6, с. 181].

Проілюструємо цей типовий ритм прикладами 5-стопового хорея українських поетів Василя Стуса (754 рядки) і Юрія Андруховича (138 рядків) за нашими обрахунками (рис. 2, табл. 2). Обидва поети мають у своєму доробку переклади з німецької, що, як буде показано далі, важливо в контексті розгляду творчості Барки. У вірші Стуса окремо враховано монорозмірні (184 рядки) і різностопові (193 рядки) оригінальні твори, а також переклади (377 рядків). Вірш Андруховича представлений тільки оригінальними монорозмірними творами, оскільки його хореїчні переклади мають невеликий обсяг, а різностоповий хорей в оригінальній творчості поета відсутній.

Рис. 2 Ритмічний профіль 5-стопового хорея у віршах Стуса та Андруховича (стопи)

Таблиця 2

Наголошеність 5-стопового хорея В. Стуса та Ю. Андруховича

Якщо розглянути весь спектр діаграм, пов'язаних із 5-стоповим хореєм, що наведені К. Тарановським, то певною мірою подібним до 5-стоповика В. Барки можна назвати лише ритм неримованого 10-складового вірша Гете (див. рис. 3) [6, с. 275276]. Наголошеність складів вірша Гете, за К. Тарановським, така: 1-й склад - 78,7 %; 3-й - 93,6 %; 5-й - 90,6 %; 7-й - 85,1 %; 9-й - 99,6 %. Утім, це силабічний вірш, близький до хорея лиш генетично. Та й власне «ковша», характерного для ритміки Барки, коли п'ятий склад за наголошеністю приблизно рівний сьомому, у вірші Гете не спостерігаємо. Вірш Гете є, радше, проміжним варіантом між ритмікою 5-стопового хорея Барки й типовою ритмікою українського та російського 5-стопового хорея.

Рис. 3 Ритмічний профіль 10-складового вірша Гете за К. Тарановським (склади)

Зауважимо, що ковшеподібний профіль ритму притаманний і ямбічному віршу В. Барки [8], і він так само нетиповий для українського й російського вірша загалом.

Чи значить такий ритмічний профіль, що у п'ятистоповику Барки часто зустрічаються рядки із ненаголошеними 3 і 4 стопами всередині одного рядка? Як видно з табл. 3, найбільш частотними є рядки із пропуском наголосу тільки на одній стопі або на несуміжних стопах. Форми із пропусками двох наголосів підряд мають маргінальний статус. Зокрема, ненаголошені суміжні 3 і 4 стопи зустрічаються менш ніж у 2 % рядків. (Індекс ритмічної форми у таблиці відображає номери ненаголошених стоп; форма «0» - повнонаголошена).

Таблиця 3

Ритмічні форми 5-стопового хорея у другій частині збірки В. Барки «Океан»

Характер частотності ритмічних форм 5-стопового хорея Барки свідчить, що в цьому розмірі не було вочевидь пріоритетних варіантів ритміки рядка. Адже шість найчастотніших форм (форми «3», «14», «13», «2», «1», «4») послідовно відрізняються одна від одної не більше ніж на 1,6 відсоткових пункта; а діапазон, що їх охоплює, становить лише 5,7 відсоткових пункта (від 11,4 до 17,1 %). Цікаво, що повнонаголошена форма опинилася на межі маргінальних форм (3,6 %); тоді як у вірші Стуса та Андруховича вона, за нашими даними, охоплює 6,7 % і 5,8 % відповідно, а у вірші російських поетів, за даними Тарановського, від 9,7 до 27,5 % [6, с. 287].

Ритмічний профіль 4-стопових рядків хорея у книзі «Океан» В. Барки засвідчує ослаблені першу, другу та третю стопи. Наголошеність стоп від початку рядка поступово зростає, однак незначною мірою. Сильною є тільки остання стопа з константним наголосом (рис. 4, табл. 4).

Рис. 4 Ритмічний профіль 4-стопового хорея у збірці В. Барки «Океан» (стопи)

Таблиця 4

Наголошеність 4-стопового хорея в книзі «Океан» В. Барки

Ритм 4-стопового хорея В. Барки також не має відповідників ні в українській, ні в російській поезії. Типовим ритмічним профілем цього розміру є зигзагуватий зі слабкими першою та третьою стопами, коли друга стопа традиційно сильна на контрасті із сусідніми. На рис. 5 наведено приклад ритміки 4-стопового хорея В. Стуса за нашими обрахунками; рядки із монорозмірних і різностопових творів. А в табл. 5 - дані щодо 4-стопового хорея Стуса в оригінальних і перекладних творах (останні не відображені на рисунку, оскільки лінія гістограми перекладних творів має пройти між двома наведеними лініями, і за такої щільності даних їх не можна було б розрізнити). Принагідно зауважимо близькість і типологічну одноманітність графіків даних, що стосуються одного віршового розміру у творчості одного поета, що підтверджує доречність застосування цього методу для розгляду різностопового вірша поряд із монорозмірним.

Рис. 5 Ритмічний профіль 4-стопового хорея у віршах Стуса (стопи)

Таблиця 5

Наголошеність 4-стопового хорея В. Стуса

Найближчу подібність до ритмічного малюнка 4-стопового хорея Барки знову виявлено в ритміці німецького автора. Цього разу це вірш Ф. Шиллера (рис. 6), у якому «сила ікта послідовно збільшується від початку до кінця» рядка [6, с. 70]. Наголошеність складів вірша Шиллера, за К. Тарановським, така: 1-ша стопа - 73,2 %; 2-га - 85,7 %; 3-тя - 88,1 %; 4-та - 98,2 %.

Рис. 6 Ритмічний профіль 4-стопового хорея Шиллера за Тарановським (стопи)

Якщо порівняти частотність ритмічних форм у 4-стоповому хореї Барки (табл. 6) із відповідними даними Тарановського для російського вірша, то можна помітити дві розбіжності.

Таблиця 6

Ритмічні форми 4-стопового хорея у другій частині збірки В. Барки «Океан»

По-перше, є суттєве розходження у представленості форми із пропуском наголосу на другій стопі. Для російського вірша ця форма не перевищувала 10 % у XVIII ст., а у XIX ст. була трохи більшою від 1 % [6, с. 79]. Це місце, на думку Тарановського, вважалося тонічною константою (а відсутність наголосу на другій стопі «змушує сприймати цей вірш як своєрідний дисонанс» [6, с. 80]). Тоді як у книзі «Океан» Барки форма з ослабленою другою стопою є найчастотнішою (33,0 %).

По-друге, повнонаголошена ритмічна форма у вірші Барки має невелике представлення (8,9 %), тоді як для російського вірша вона охоплює 24,8 % у XVIII ст. і 22,6 % у XIX ст. [6, с. 79]. К. Тарановський навіть вважає цю форму виразницею однієї з тенденцій російського 4-стопового хорея, що полягає в реалізації всіх іктів вірша [6, с. 78].

Загалом проаналізований нами масив хореїчної частини книги «Океан» Василя Барки підтвердив ритмічну особливість, виявлену в першій, ямбічній, частині книги [8]. У вірші Барки не простежується одна із двох ритмічних закономірностей, сформульованих для російської поезії К. Тарановським [6, с. 325] та екстрапольованих на українську поезію Н. Костенко [4, с. 159-160]. Ідеться про так званий «закон регресивної дисиміляції», дія якого зазвичай виражається у поперемінному чергуванні сильних і слабких стоп, причому найсильнішою стопою є константна в кінці рядка, а найслабшою передостання. У ритмічному профілі вірша Барки таке чергування відсутнє і стопи, що розміщені всередині рядка, майже рівні за силою наголошеності. А у 4-стоповому хореї, у якому ослабленим є навіть початок рядка, не простежується й дія «закону стабілізації першого ікта», який полягає в тому, що перший ікт після першого ненаголошеного складу (у ямбі це перша стопа, а в хореї друга) має сильну позицію в ритмічному профілі.

Отже, ритміка 4і 5-стопового хорея у книзі Василя Барки «Океан» має унікальні риси, не засвідчені в хореїчному українському (та російському) вірші. Якщо врахувати, що так само унікальними є характер ямбічної ритміки в цій книзі [8], а також особливості добору рими в ній [7], то можна стверджувати, що поетична техніка Василя Барки посідає осібне місце в українській літературі. Її еволюція та чинники, що її зумовили, варті подальшого дослідження, зокрема простеження можливої взаємодії вірша Барки з німецьким віршем, типологічну подібність до якого він виявляє.

Список використаних джерел

1. Барка В. Океан. Нью-Йорк: Слово, 1979. 284 с.

2. Бойчук Б. Рання поезія Василя Барки. Світовид. 1998. Ч. IV (33). С. 42-50.

3. Гаспаров М. Современный русский стих. Метрика и ритмика. Москва: Наука. 1974. 487 с.

4. Костенко Н. Українське віршування ХХ століття: Навч. посібн. 2-ге вид., випр. та доп. К.: ВПЦ «Київський університет», 2006. 287 с.

5. Рубчак Б. Василь Барка. Координати: Антологія сучасної української поезії на заході. «Сучасність». 1969. Т. 2. С. 60-70.

6. Тарановский К. Русские двусложные размеры. Статьи о стихе. Москва: «Языки славянской культуры». 2010. 552 с.

7. Ходаківська Я. Рима в поетичній книзі Василя Барки «Океан». Українське мовознавство. 2018. Вип. 2(48). С. 138-143.

8. Ходаківська Я. Ритміка першої частини книги Василя Барки «Океан» (різностоповий ямб). Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського. 2018. С. 215-223.

References

1. Barka, W. (1979). Okean [Ocean]. New-York: Slovo [in Ukrainian].

2. Boichuk, B. (1998). Rannia poeziia Vasylia Barky [Early Poetry of Vassil Barka] - Svitovyd, issue IV (33), pp. 42-50 [in Ukrainian].

3. Gasparov, M. (1974). Sovremennyj russkij stih. Metrika i ritmika [Modern Russian Verse. Metrics and Rhythmics]. Moskow: Nauka [in Russian].

4. Kostenko, N. (2006). Ukrainske virshuvannia XX stolittia [Ukrainian Poetry of the XXth Century]. Kyiv: VPC "Kyiv University" [in Ukrainian].

5. Rubchak, B. (1969). Vasyl Barka - Koordynaty: Antolohiia suchasnoi ukrainskoi poezii na zakhodi - Coordinates: Anthology of Modern Ukrainian Poetry in the West. «Suchasnist» (vol. 2), (pp. 60-70). New-York: Suchasnist [in Ukrainian].

6. Taranovskij, K. (2010). Russkie dvuslozhnye razmery. Stat'i o stihe [Russian Two-Syllable Sizes. Articles about Verse]. Moskow: «Yazyki slavyanskoj kul'tury» [in Russian].

7. Khodakivska, Ya. (2018). Ryma v poetychnii knyzi Vasylia Barky `Okean' [Rhyme in Vasyl Barka's Poetic Book `Ocean'] - Ukrainske movoznavstvo - Ukrainian Linguistics, 2 (48), pp. 138-143 [in Ukrainian].

8. Khodakivska, Ya. (2018). Rytmika pershoi chastyny knyhy Vasylia Barky «Okean» (riznostopovyi yamb) [Rhythmics of the First Part of Vasyl Barka's Book `Ocean' (Mixed Iamb)] - Poetychni ta virshoznavchi zapovity Ihoria Kachurovskoho - Poetic and prosody testaments of Igor Kachurovsky, pp. 215-223.

Размещено на Allbest.ru