Особливості використання лексико-семантичних засобів для моделювання альтернативної реальності (на матеріалі роману Майкла Шейбона "The Yiddish Policemen’s Union")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Кафедра англійської філології та перекладу

Особливості використання лексико-семантичних засобів для моделювання альтернативної реальності (на матеріалі роману Майкла Шейбона “The Yiddish Policemen's Union”)

Зорницька Ірина Валеріївна,

кандидат філологічних наук

Зорницький Андрій Володимирович,

кандидат філологічних наук, доцент

Стаття присвячена опису лексико-семантичних засобів моделювання альтернативної реальності, які використовуються в романі М. Шейбона “The Yiddish Policemen's Union”. Автори аналізують моделюючий потенціал мовних одиниць, тобто можливість їх використання для позначення неіснуючих денотатів при збереженні їхніх десигнатів та експресивного ефекту, а також для експлікації підкреслено авторських конотацій широко відомих понять. Важливим компонентом художнього задуму письменника, який безпосередньо впливає на лінгвістичні особливості роману, є свідоме поєднання в тексті твору двох мовних джерел - англійського та їдишського, - які складним та комплексним чином взаємодіють між собою, а тому відповідні фрагменти тексту можна з певною мірою умовності розглядати їх приклади специфічного американсько-єврейського “макаронічного мовлення”. З-поміж досліджуваного масиву лексичних одиниць у тексті М. Шейбона найбільш широко представлені численні різновиди онімів (топоніми, урбаноніми, антропоніми, ергоніми, етноніми тощо), які утворені на базі як англійської, так і деяких інших мов. Крім того, підкреслено частотним є вживання письменником американських сленгізмів - як правило, запозичених із мови їдиш, - а також численних новотворів, які виникають на основі змішаних англо-їдишських семантичних моделей.

Ключові слова: альтернативна реальність, М. Шейбон, “The Yiddish Policemen's Union”, моделюючий потенціал мовних одиниць, оніми, “макаронічне мовлення”, англійська мова, мова їдиш.

Зорницкая Ирина Валерьевна, кандидат филологических наук, заведующий кафедрой английского языка

Зорницкий Андрей Владимирович, кандидат филологических наук, доцент кафедры английской филологии и перевода,

Житомирский государственный университет имени Ивана Франко

ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ ДЛЯ МОДЕЛИРОВАНИЯ АЛЬТЕРНАТИВНОЙ РЕАЛЬНОСТИ (НА МАТЕРИАЛЕ РОМАНА МАЙКЛА ШЕЙБОНА “THE YIDDISH POLICEMEN'S UNION”)

Статья посвящена описанию лексико-семантических средств моделирования альтернативной реальности, использованных в романе М. Шейбона “The Yiddish Policemen's Union”. Авторы анализируют моделирующий потенциал языковых единиц, то есть возможность их использования для обозначения несуществующих денотатов при сохранении их десигнатов и экспрессивного эффекта, а также для экспликации подчеркнуто авторских коннотаций широко известных понятий. Важным компонентом художественного замысла писателя, непосредственно влияющим на лингвистические особенности романа, является сознательное объединение в тексте произведения двух языковых ключей - английского и идишского, - сложным и комплексным образом взаимодействующих между собой, ввиду чего соответствующие фрагменты текста можно с некоторой долей условности рассматривать как примеры своеобразной американо-еврейской «макаронической речи». Среди исследуемого массива лексических единиц в тексте М. Шейбона наиболее широко представлены многочисленные разновидности онимов (топонимы, урбанонимы, антропонимы, эргонимы, этнонимы и проч.), созданные на базе как английского, так и некоторых других языков. Кроме того, подчеркнуто частотным является употребление автором американских сленгизмов - как правило, заимствованных из языка идиш, - а также многочисленных новообразований, возникающих на основе смешанных англо-идишских семантических моделей.

Ключевые слова: альтернативная реальность, М. Шейбон, “The Yiddish Policemen's Union”, моделирующий потенциал языковых единиц, онимы, «макароническая речь», английский язык, язык идиш.

Iryna Zornytska, Candidate of Philological Sciences, Head of the Department of English Language,

Andrii Zornytskyi, Candidate of Philological Sciences, Assistant Professor of the Department of English Philology and Translation,

Ivan Franko Zhytomyr State University

THE PECULIARITIES OF EMPLOYING LEXICO-SEMANTIC MEANS FOR MODELING AN ALTERNATIVE REALITY (A CASE STUDY OF “THE YIDDISH POLICEMEN'S UNION” BY MICHAEL CHABON)

The paper presents a description of the lexico-semantic means for alternative reality modeling employed in Michael Chabon's novel “The Yiddish Policemen's Union.” The researchers analyze the modeling potential of language units, i. e. the possibility of using them to express null denotations, their designata and expressive effect largely preserved, or to reveal the author's markedly individual connotations of common widespread notions. An important component of the writer's artistic design immediately determining the linguistic peculiarities of the novel consists in the deliberate merging together of two linguistic keys - English and Yiddish - which interact in a complex and complicated way, thus allowing to regard the corresponding fragments of the text, tentatively speaking, as examples of a specific American- Jewish `macaronic speech' which may be of interest to a wider set of linguists. Within the array of the vocabulary units considered in the paper, the most widespread are various types of onyms (toponyms, urbanonyms, anthroponyms, ergonyms, ethnonyms etc) coined out of both English and some other languages' morphemes. Besides, a vast number of American slang lexemes, the majority of them once borrowed from Yiddish, are frequently used by the author alongside with numerous neologisms emerging on the basis of mixed English-Yiddish semantic patterns.

Key words: alternative reality, M. Chabon, “The Yiddish Policemen's Union”, the modeling potential of language units, onyms, `macaronic speech', the English language, the Yiddish language.

Вступ

Актуальність дослідження. Навряд чи можна заперечувати той факт, що протягом кількох останніх десятиліть численні різновиди фантастичного жанру в сучасній літературі досить кардинально змінили свій культурний статус, перемістившись із периферії в центр літературного процесу та здобувши немислиму раніше респектабельність. Серед численних вітчизняних та зарубіжних дослідників фантастичної літератури та особливо її лінгвістичних особливостей, які й цікавлять нас насамперед, можна назвати імена таких науковців як Т. К. Варенко, Н. В. Глінка, Т. В. Катиш, А. С. Хмара, І. В. Арнольд, А. П. Бабушкін, Е. М. Меднікова, C. Н. Соскіна, Я. П. Полухіна, R. Nagel, Z. Shavit, A. Yamazaki та багатьох інших. Поряд із вищезгаданою еволюцією статусу відбулася й внутрішня еволюція аналізованого жанру, яка призвела, серед іншого, до появи такого порівняно нового піджанру сучасної фантастики як альтернативна історія. Цей термін найчастіше вживається на позначення того специфічного різновиду наукової фантастики, який, спираючись на всім відомі факти, моделює можливі сценарії розвитку історичного процесу, які могли б реалізуватися, якби в певний поворотний момент історія пішла іншим шляхом [3, с. 236].

Опис лінгвістичних засобів моделювання альтернативної реальності, яка описується в конкретних творах, поступово набуває досить широкого розповсюдження [4; 2], оскільки дозволяє, з одного боку, надати практичну допомогу майбутнім перекладачам таких творів, а також, з іншого боку, розширює уявлення дослідників про оновлений експресивний потенціал сучасної літератури, який випливає з переформатування традиційної ієрархії жанрів та стилів.

З огляду на це, метою нашої статті є дослідження лексико-семантичних засобів моделювання альтернативної реальності, які використовуються в романі М. Шейбона “The Yiddish Policemen's Union”. Об'єктом дослідження є моделюючий потенціал мовних одиниць, тобто можливість їх використання для позначення неіснуючих денотатів (говорячи мовою логіки, “нульових понять”) при збереженні їхніх десигнатів та експресивного ефекту, а також для експлікації підкреслено авторських конотацій широко відомих понять. Предметом дослідження є лексико-семантичні особливості мовлення персонажів та автора роману у вищезгаданому аспекті.

лексичний семантичний альтернативний шейбон

Основна частина

Як і передбачають канони жанру альтернативної історії [5], у романі Майкла Шейбона “The Yiddish Policemen's Union” змальовується по-своєму “реалістичний” світ, специфіка географічного та в якійсь мірі політичного устрою якого детермінована двома засадничими авторськими припущеннями щодо гіпотетичного альтернативного розвитку відомих нам історичних подій ХХ століття. По-перше, у змодельованій письменником версії минулого проект, що відомий як “доповідь Слеттері” (1940 р.), - він передбачав прискорене освоєння Аляски за рахунок переселення туди єврейських біженців із Німеччини та Австрії - був затверджений та прийнятий до виконання, оскільки його основний противник загинув у результаті нещасного випадку. По-друге, у серпні 1948 р. молода Держава Ізраїль припинила своє існування. У результаті цих та інших історичних колізій одним-єдиним політичним та культурним центром на планеті, у якому зосереджена основна маса світового єврейства, є колишня територія Російської Аляски - Федеральний округ Сітка, який має широку автономію і де, крім євреїв, мешкає також певна кількість російських і філіппінських емігрантів та корінне населення - індіанці-тлінгіти. Однак статус єврейської автономії надається Сітці не назавжди, а лише на шістдесят років, після чого вона знову повернеться під юрисдикцію США. Дія роману розгортається в 2007 р., за декілька місяців до того, як Федеральний округ Сітка припинить своє існування, а його населення буде знову змушене шукати притулок деінде.

Важливим компонентом художнього задуму автора, який безпосередньо впливає на лінгвістичні особливості роману, є свідоме поєднання в тексті твору двох мовних джерел - англійського та їдишського. На території Федерального округу Сітка їдиш водночас функціонує як офіційна мова та мова міжнаціонального спілкування, якою хоча б у певній мірі (з акцентом, із характерними ідіолектними рисами або й відвертими помилками) володіє переважна більшість персонажів твору Шейбона. Таким чином, оригінальний англомовний текст роману багато в чому сприймається як своєрідний “переклад” певного невідомого оригіналу, а численні сліди впливу їдиш на мовлення персонажів, а подекуди й самого автора (екзотизми, варваризми, кальки, а також власне авторські новотвори) ще більше посилюють це відчуття. Така підкреслено експресивна міжмовна взаємодія стає можливою з огляду на наявність у сучасній англійській мові, а надто в американському слензі, значної кількості запозичень з їдиш, які реєструються в новітніх словниках та є добре відомими переважній більшості цільової аудиторії роману. З огляду на це, численні фрагменти створеного М. Шейбоном тексту можна розглядати в якості прикладів специфічного американсько-єврейського “макаронічного мовлення”, що можуть становити інтерес для ширшого кола лінгвістів.

Як і у випадку з текстами інших письменників, які працюють у цьому ж жанрі [4, с. 144], з-поміж досліджуваного масиву лексичних одиниць у тексті М. Шейбона найбільш широко представлені численні різновиди онімів. У складі останніх можна виокремити як одиниці, що були утворені автором виключно на базі англійської мови (наприклад, Polar Bear - `білий ведмідь', а також `корінний мешканець, старожил Федерального округу Сітка', пор. івр. 231 - (поширений в Ізраїлі різновид їстівного кактуса) та <людина, яка народилася в Ізраїлі)), так і одиниці, для утворення яких поряд з англійською мовою або повністю замість неї використовувалася мова їдиш (напр., Big Macher outlet store - “магазин дешевих товарів “Велике цабе”, пор. запозичений із їдиш амер. сленгізм зі значенням `big shot', а також Shvartser-Yam - на їдиш досл. “Чорне море”, `район Сітки, побудуваний російським криміналітетом на насипному острові в епоху легалізації казино', де остання лексична одиниця навіть підлягає контекстуальній трансформації, як того вимагають правила грамматики їдиш: “...the tower blocks of the Shvartsn-Yam, on their artificial spit of land.”) [6]. Крім того, серед авторських онімів виділяємо:

1) Топоніми. Вони є основною групою онімів, що згадуються в тексті роману. М. Шейбон використовує як справжні (Alaska, Sitka Sound, Chichagof Island, Baranov Island тощо), так і вигадані топоніми, які і викликають найбільший інтерес. До них належать: Sitka District, Tshernovits Island (перший компонент цього топоніма є їдишською назвою міста Чернівці), Oysshtelung Island (пор. їдиш. NTWOT'7'm - <виставка, експозиція)), Verbov Island тощо.

В окремих випадках незвичність авторських новотворів додатково підкреслюється за рахунок залучення різноманітних стилістичних засобів та прийомів. Так, беручи до уваги схильність англомовної преси до вживання каламбурів у заголовках, автор моделює один із можливих варіантів такого каламбуру, який, до того ж, виділений графічно: “NO JEWLASKA, LAWMAKERS PROMISE, ran the headline in the Daily Times” [6].

У складі авторських топонімів слід виокремити численні урбаноніми: Sholem-Aleykhem Park, Max Nordau Street, Khalyastre Street (від польськ. halastra - `юрба; банда`, назва групи єврейських поетів-експресіоністів, які жили та працювали у Варшаві у 1920-х рр.), Korczak Platz (другий компонент походить від їдиш. з'жр - <площа>), Dnyeper (житловий комплекс на штучному острові Shvartser-Yam), Untershtot (пор. їдиш. хізауютхи - <передмістя>, а також англ. suburb) та ін. Крім того, у вигаданому письменником місті побутують свої фольклорні перекази, у яких зустрічаємо ще один урбанонім

- Warsaw tunnel (натяк на відомий епізод повстання у Варшавському гетто): “A Warsaw tunnel,” Shpringer says. “They go all through this part of the Untershtot.”... “When the greeners got here after the war. The ones who had been in the ghetto at Warsaw.... I guess some of them didn't trust the Americans very much. So they dug tunnels. Just in case they had to fight again. That's the real reason it's called the Untershtot” [6].

У більшості випадків уживані автором урбаноніми так чи інакше перегукуються зі змістом відповідного епізоду або твору в цілому, причому подекуди вимагаючи від читача досить серйозної історичної, культурологічної або лінгвістичної підготовки. Яскравим прикладом такого урбаноніма може слугувати назва вулиці, the Tikvah Street: “... Tikvah Street, the Hebrew word denoting hope and connoting to the Yiddish ear on this grim afternoon at the end of time seventeen flavors of irony” [6]. Щоб у повній мірі зрозуміти всі відтінки авторської іронії, читач повинен хоча б у якійсь мірі володіти трьома мовами - англійською, їдишем та івритом. Аналізований урбанонім і справді походить з івриту (“the Hebrew word” Лрігі означає <надія>), де ця лексема часто використовується як власна назва або її компонент (пор. гімн Ізраїлю “Га-Тіква” чи місто Петах- Тіква), проте у мові їдиш такого слова немає. Щоб зрозуміти, чому “to the Yiddish ear” ця назва неминуче звучить іронічно, читач має взяти до уваги не лише ширший контекст речення (“The hoped-for houses were never built. Wooden stakes... map out a miniature Zion in the mud around the cul-de-sac.”) [6], або твору в цілому (за кілька місяців увесь єврейський світ на Алясці може припинити своє існування - пор. “at the end of time”), але й знати, що “високі” значення багатьох давньоєврейських слів традиційно підлягали іронічній переінтерпретації в мові їдиш [1]. Крім того, аналізована лексема має виразно “сіоністську” конотацію, тоді як автор змальовує світ, у якому сіонізм зазнав поразки, а у протистоянні двох основних єврейських мов, івриту та їдишу, перемогла не перша, а остання.

2) Антропоніми представлені як іменами історичних осіб (Secretary Ickes, Delegate Anthony Dimond тощо), так і вигаданими іменами персонажів, які нерідко засновані на відповідних різновидах антономазії: Emanuel Lasker, Wilhelm Steinitz, Aron Nimzovitch, Richard Reti (персонаж почергово користується вищезгаданими іменами відомих шахістів як псевдонімами, а його справжнім ім'ям є Menachem-Mendel Shpilman, що можна умовно перекласти з їдиш як “гравець”), Wilfred Dick (пор. англ. dick - `(груб.) статевий член' та `(сленг) поліцейський'), Mr. Spade (детектив Сем Спейд є одним із героїв широко відомого роману Д. Хеммета “Мальтійський сокіл”), the Muzikant family (члени цієї родини дійсно є музиками за фахом), Mr. Cashdollar тощо. При цьому варто особливо відзначити випадки, коли автор вдається до специфічної міжмовної гри, продукуючи антропоніми шляхом своєрідного “перекладу” лексем однієї мови на іншу. Наприклад, у такий спосіб створене ім'я Берко Шемец. Цей персонаж є напів'євреєм-напівіндіанцем, чиє справжнє ім'я - Johnny “the Jew” Bear. Однак після смерті матері “.her half-Jew son, an object of torment and scorn among the Raven Moiety, appealed for rescue to the father he barely knew” [6]. Одним із результатів цього стає зміна християнського імені персонажа, John, на єврейське Berko, яке являє собою перекладене на їдиш прізвище Bear. Іще одне прізвище перетворюється на ім'я - щоправда, шляхом “вільного перекладу” - у випадку з сином персонажа. М. Шейбон іронізує над модою американської еліти давати своїм дітям підкреслено “вишукані”, екзотичні імена (як правило, іншомовного походження - так звані preppy names), а тому утворює вигадане ім'я Feingold (як нам здається, від нім. Feingold - `чисте золото', у випадку їдишської етимології мало б бути *Fayngold), яке перегукується з прізвищами Taytsh (одне зі значень - `старовинний варіант мови їдиш', саме ж слово походить від нім. Deutsch - `німецька мова') та Shemets (на їдиш `часточка, дещиця') - «трошки німецької». Аналогічну мовну гру спостерігаємо й у ще одному епізоді роману: “Frank,” the boundary maven says, giving it a Yankee twang. “Frank, Frank, Frank. That was his first name? It's a common Jewish last name, but a first name, no” [6].

3) Ергоніми репрезентовані численними назвами кав'ярень та інших аналогічних закладів, які здебільшого мають їдиш- ське походження: the Polar-Shtern Kafeteria (на їдиш вх'жтотуї'і - <полярна зоря>), Big Macher outlet store (див. вище) тощо. У випадку з ергонімом the Vorsht (“The Vorsht is the place where the musicians of Sitka do their drinking.”) [6] письменник використовує навіть не лексему нормативного їдишу, а жаргонізм єврейських музик (їдиш. жарг. пхют - <кларнет>) [7]. Окремі авторські ергоніми включають слова з інших мов, підкреслюючи в такий спосіб національність їх власника чи переважної більшості клієнтів: The Grand Yalta Casino (росіяни), Mabuhay Donuts (власником є філіппінець, тагальською мовою перший компонент назви означає “хай живуть!”) [8, с. 64]. У випадку з власною назвою the Cafй Einstein вигаданий письменником ергонім включає реальний антропонім. Багато ергонімів, які включають слова на позначення тих чи інших атрибутів традиційного образу Півночі, отримують гостро іронічне звучання, оскільки різко контрастують зі справжніми реаліями авторської Сітки.

4) Етноніми, які, крім англійських та їдишських назв реальних етносів (American, German, Tlingit) або культурних груп єврейського народу (напр., yekke, їдиш. 'УрУ - <німецький єврей>), включають певну кількість вигаданих одиниць, що мають сенс лише в контексті авторської альтернативної реальності: наприклад, Alaskan Jew, Polar Bear (див. вище), Sitkanik - `житель Федерального округу Сітка' (пор. їдишський суфікс -Гр, який став продуктивним і у складі американського сленгу: beatnik, no-goodnik, peacenik) тощо.

5) Згадувані в тексті твору назви пісень теж отримують сенс лише в контексті створеної М. Шейбоном альтернативної реальності. Одна з них, “Nokh Amol” (на їдиш “Ще раз”), символізує надію євреїв Сітки на можливість у черговий раз почати життя заново (пор. «Га-Тіква» з прикладу вище): “Nokh Amol” dates from the Polar Bear days, the early forties, and it's supposed to be an expression of gratitude for another miraculous deliverance: Once Again” [6]. Назва іншої пісні, навпаки, асоціюється з розчаруванням, яке пережили перші переселенці на новому місці: “The second disappointment was celebrated in popular songs of the period, like “A Cage of Green.” Two million Jews got off the boats and found no rolling prairies dotted with buffalo. No feathered Indians on horseback. Only a spine of flooded mountains and fifty thousand Tlingit village-dwellers already in possession of most of the flat and usable land” [6].

6) Наутоніми репрезентовані єдиним прикладом, який, однак, має виразно іронічне забарвлення та є підкреслено експресивним у контексті створеної автором альтернативної реальності: “He came on the notorious Diamond, a World War I-era troop transport that Secretary Ickes ordered taken out of mothballs and rechristened as a left-handed memorial, or so legend has it, to the late Anthony Dimond...” [6]. Як пам'ятає читач, Ентоні Даймонд був категоричним противником створення єврейської автономії на Алясці, а його трагічна загибель і є однією з точок дивергенції, з яких розвивається описана в романі альтернативна історія.

Особливий інтерес викликають запозичені власне кажучи з мови їдиш або за посередництва американського сленгу лексеми, які вживаються задля посилення художньої виразності, з метою створення «місцевого колориту», а також для експлікації відповідних власне авторських конотацій тих чи інших загальновідомих понять: yid - `єврей' (попри широке використання цієї лексеми письменник не відмовлюється й від нормативного Jew, імовірно маючи на увазі культурну самобутність євреїв Сітки, які разюче відрізняються від інших єврейських культурних груп), momzer - `безбатченко', schlemiel (ця лексична одиниця свого часу проникла з їдиш в американський сленг) - `невдаха, «лузер»', shtarker або bik (імовірно за аналогією з російським сленгізмом бык - `фізично сильна людина, особливо з колишніх спортсменів, яка увійшла до складу кримінального угрупування', оскільки в мові їдиш ця запозичена зі слов'янських мов лексична одиниця вживається виключно на позначення відповідної тварини) - `дужий, агресивний чоловік, кримінальник' тощо.

Крім того, серед словникових одиниць такого типу додатково виділяємо лексеми, експліковане в тексті семантичне наповнення яких не фіксується ані в словниках мови їдиш, ані у відповідних американських сленгізмів. Натомість воно штучно генерується письменником - переважно на базі наявних семантичних моделей відповідних англійських лексем - задля посилення вже згадуваного “місцевого колориту” та наближення стилістичного тону оповіді до розмовного. Наприклад: sholem (на їдиш - `мир', англійською - peace, що є омофоном сленгізму piece зі значенням `пістолет') [8, с. 66], shammes (на їдиш - `синагогальний служка', натомість у автора - `блюститель правопорядку, співробітник поліції'), shoyfer (на їдиш - `ріг, у який сурмлять у синагозі на Рош га-Шана та в Йом-Кіпур, шофар', у Шейбона - `стільниковий телефон'), latke (на їдиш - `картопляний млинець, дерун', натомість у романі - `поліцейський (у формі)', ймовірно на основі метафоричного уподібнення бляхи поліцейського та деруна), noz, а також ергонім the Noz (на їдиш - `ніс', у Шейбона - `(сленг.) лягавий, «нишпорка»', пор. англ. snoop - `занадто допитлива людина' та `поліцейський', а також nose - `(розм.) донощик, «стукач»'), black hat (дослівний переклад на англійську - «чорний капелюх», у автора - `член однієї з юдейських ультраортодоксальних сект'), shtinker (на їдиш “людина, від якої смердить”, натомість у романі - `інформатор, «добровільний» помічник поліції').

Отже, у романі М. Шейбона “The Yiddish Policemen's Union” альтернативна реальність моделюється в тому числі за рахунок уживання письменником вигаданих онімів (топонімів, антропонімів, ергонімів, етнонімів тощо), які утворені на базі як англійської, так і ряду інших мов. Крім того, підкреслено частотним є вживання письменником запозичених із їдиш лексичних одиниць, що ввійшли до складу американського сленгу, а також власне авторських новотворів, які базуються на змішаних англо-їдишських семантичних моделях. Проведене дослідження не вичерпує всіх лінгвостилістичних особливостей аналізованого тексту, до розгляду яких ми плануємо звернутися в наступних публікаціях.

Література

1. Зорницький А. В. Іронічна переінтерпретація лексичного значення гебраїзмів як словотворча тенденція їдиш / А. В. Зорницький // Сходознавство. - №53-54. - 2011. - С. 13-24.

2. Іллів-Паска І. Художні оказіоналізми англійської наукової фантастики: особливості відтворення українською мовою / І. Іллів- Паска // Іноземна філологія. - 2014. - Вип. 127. - Ч. 2. - С. 293-300.

3. Макшеєва Н. С. Розвиток альтернативної історії в сучасному літературному процесі України / Н. С. Макшеєва // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. - 2013. - Вип. 21. - С. 235-246.

4. Полухина Я. П. Авторская модель альтернативной картины мира и ее языковая реализация в произведениях Хольма ван Зайчика / Я. П. Полухина // Филологические науки. Вопросы теории и практики. - Тамбов: Грамота, 2014. - №1 (31): в 2-х ч. - Ч. 1. - С. 143-147.

5. Соболев С. В. Альтернативная история: Пособие для хитчхайкеров [Электронный ресурс]. - Липецк: Крот, 2006. - 232 с. - Режим доступа: http://rn.litread.ru/read/236074/204000-205000

6. Chabon M. The Yiddish Policemen's Union [Digital Resource] / M. Chabon. -Access mode: http://etextread.ru/Book/Read/35326?nP=0

7. Elzets Ye. “Vunder-oytser fun der yidisher shprakh” [Digital Resource] / Tsunoyfgeshtelt fun I. Gotesman // Forverts. - 2010. - January 15. - Access mode: http://yiddish2.forward.com/node/2703/print/

8. Meyers H. Reading Michael Chabon / H. Meyers. - Santa Barbara: ABC-CLIO, 2010. - 130 p.

Размещено на Allbest.ru