Особливості перекладу ліричних творів на факульативних заняттіх із зарубіжної літератури

Размещено на http://www.allbest.ru

Мукачівський державний університет

Особливості перекладу ліричних творів на факульативних заняттіх із зарубіжної літератури

Воронінська К.Є. здобувач вищої освіти ОС Магістр, спеціальність Середня освіта Англійська мова і література

Розман І.І.

кандидат педагогічних наук, доцент

У статті розглянуто значення перекладів для розвитку творчого мислення учнів у позаурочний час. Виокремлена різниця між переспівом та перекладом. Зауважено на внесок відомих українських письменників - перекладачів у творчу спадщину зарубіжної літератури.

Ключові слова: переклад, зарубіжна література, креативне мислення.

переклад ліричний мислення

The article considers the importance of translations for the development of creative thinking of students in extracurricular activities. The difference between resinging and translation is singled out. The contribution of famous Ukrainian writers- translators to the creative heritage of foreign literature is noted.

Key words: translation, foreign literature, creative thinking.

Робота вчителя зарубіжної літератури не закінчується на уроках, які прописані у шкільному розкладі. Проблематика вивчення перекладу та переспіву завжди була цікавим та дискусійним питанням як для літературознавців, так і перекладачів. Вона розкриває можливості в дослідженні літератур народів світу. Саме тому з'явилася практика вводити аналіз перекладів іншомовних творів на уроках зарубіжної літератури, що сприяє розвитку як літератури в цілому, так і вмінню учнів порівнювати і обґрунтовувати програмовий матеріал, а також їх креативному мисленню [1].

Така діяльність у подальшому може розвинути навики розпізнавати та порівнювати літературні явища, зацікавити учнів у вивченні оригіналу, перекладу, переспіву творів. Можливо, для когось це буде корисним досвідом при практиці перекладу з інших мов, або збільшить зацікавленість учнів у праці в якості перекладача.

Переклад - це значно більше, ніж просто дослівний переклад слів зі словника з однієї мови на іншу. Він дозволяє відчувати культурні явища, думки та ідеї , які у випадку рідної мови були б надто дивними та далекими, щоб їх можна було осягнути через власну культуру. В цьому і ховається значущість перекладознавства.

Під час аналізу з\на рідну мову з іноземної є унікальна можливість відчути красу, милозвучність та винятковість рідної мови, а також збагатити свій словниковий запас. Перекладач завжди ризикує, так як часом важко відтворити відповідні слова, стиль або художні засоби, щоб вдало передати головну думку твору [2].

Всесвітньо видатними українськими перекладами стали результати творчості Миколи Лукаша, який переклав «Дон Кіхота» Мігеля Сервантеса, «Декамерона» Джованні Боккаччо, «Пані Боварі» Гюстава Флобера, поезії Бернса та Гейне, Шиллера й Верлена, Рільке, Гюго, Міцкевича. Максим Рильський, що переклав «Пана Тадеуша» та лірику Міцкевича, «Орлеанську діву» Вольтера та «Мистецтво поетичне» Буало. Максим Рильський перекладав Шекспіра «Король Лір» та «Дванадцята ніч», Мольєра «Мізантроп», Гете та Гейне, Крилова та Грибоєдова, Лермонтова та Тютчева, Неруду і Блока.

Якщо детальніше розглянути діяльність, що могла б допомогти впровадити переклад, переспів твору під час навчального процесу, необхідно звернути увагу на підготовку та вивчення загальної проблематики творів; використання практичних навичок, систематизації і узагальнення пройденого матеріалу [3].

Під час роботи буде ефективно використовувати та підкреслювати тонкощі вивчення перекладу і комбінувати їх з іншими видами творчої діяльності, зокрема своєрідні «змагання» на найкращий та найшвидший переклад, зіставлення оригіналів і перекладів або знаходження в них спільних та відмінних рис, при можливі навіть знайомство з особистостями, які працюють у сфері перекладу.

На прикладі аналізу художнього твору ми можемо визначити основні особливості його переспіву та перекладу: насамперед, необхідно здійснити класифікацію ступенів наближення до оригіналу. Відмінність між переспівом та перекладом полягає у тому, що переспів передає загальний зміст ліричного твору. Переклад, в свою чергу, акцентує увагу як змісті, так і на емоційному забарвленні оригіналу. До переспіву відносяться скорочений, адаптований, прозовий та віршований види. Під час перекладу необхідно зауважити на авторський, дослівний, художній та вільний стиль перекладів [4].

Щодо основних правил аналізу, вивчення та розпізнання перекладу і оригіналу, то серед них можемо акцентувати увагу на передумовах написання оригіналу, звернути увагу на художні засоби, які використовував автор. В першу чергу знайти «найоригінальніший» текст. Під час роботи над перекладом необхідно звернути увагу на ідентичність головної думки ліричного твору.

Як вже було вище зазначено, завдання порівняння оригіналу та перекладу у процесі вивченні зарубіжної літератури є дієвим способом для розвитку літературознавства. Зокрема, в сучасності набуває попиту порівняння одразу декількох перекладів одного й того самого твору (можливо навіть авторів різних років). Праця такого роду допомагає розвивати не тільки майстерність у зіставленні та протиставленні літературних явищ, але так само і може послужити прекрасною практикою для дослідження специфіки перекладу як результату роботи конкретного одного перекладача або декількох.

Завдання та основні задачі, що стосуються порівняння такого роду, повинні бути цілеспрямовані на з'ясування того, який саме переклад і по яким причинам більше відповідає ідейно-художнім особливостям оригіналу, так як це напряму впливає на його значущість.

Введення такої практики під час факультативних занять із зарубіжної літератури, допоможе учням глибше зануритись у світ, де відбуваються події, описані у творі, розвити уяву та креативне мислення, творчі навики та здібності, розширити кругозір та, навіть, у окремих випадках, навчити мислити поза рамками програмового матеріалу, що в майбутньому може послугувати чудовими якостями для отримання бажаних результатів. Це має вплив і на розвиток патріотичних почуттів, так як щоразу учні будуть дедалі більше помічати деталі та тонкощі рідної мови [5].

Великим досягненням такої діяльності стане розширення розуміння про життя, культуру та мову інших народів та країн.

Безсумнівно, учні проявлятимуть величезний інтерес та матимуть відповідальний підхід до роботи з оригіналом твору та його перекладами. Така практика також допоможе зробити заняття більш цікавими, ефективними та значущими. Завдяки перекладам українські літератори та мовознавці мають змогу освоювати дедалі більше нові жанрів і літературних технік. По цій причині зрозуміло, яку саме роль переклади відіграють у розвитку літературі.

Стосовно інших відомих перекладачів, які увійшли в рейтинг найбільш значущих в історії розвитку українського перекладознавства, можемо віднести і Г. Квітку-Основ'яненка, який проявив себе в практиці автоперекладу. Йому вдалося відтворити російською мовою вісім українських повістей, що цінується та вважається високо оціненою працею. Так само І. Франко та Леся Українка, які протягом свого життєвого шляху перекладали окремі свої вірші німецькою мовою, а зокрема М. Вороний та М. Рильський - російською.

Таким чином, можна узагальнити та запевнитись, що роль та значення перекладів та переспівів є одним з важливих елементів сприйняття іншомовної культури та літератури. Завдяки ним можна осягнути та зрозуміти багато нового. Вони дають змогу пізнавати сутність художнього перекладу як творчого процесу та всього, що стоїть за цим. А також засвоювати прочитаний матеріал краще [6].

Список використаних джерел

Бабенко В. М. Порівняльний аналіз оригіналу й перекладу під час вивчення зарубіжної літератури / В. М. Бабенко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - К.: Педагогічна преса. - 2005. - № 6. - С. 39-42.

Клименко Ж. В. Порівняння оригіналу й перекладу в процесі вивчення зарубіжної літератури в старших класах / Ж. В. Клименко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - К.: Педагогічна преса. - 2004. - № 6. - С. 16-20.

Ненько І. Не відкидати роботу з художнім перекладом, а вчитися специфіці її проведення / І. Ненько // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - К.: Педагогічна преса, 2006. - № 11. - С. 45-47.

Чередниченко О. І. Теоретичні основи удосконалення практики перекладу та двомовної лексикографії / О. І. Чередниченко // Теорія і практика перекладу: республ. міжвід. наук. зб. - К.: Вища школа, 1987. - Вип. 14. - С. 3-13.

Кривонос Я. В. Метафоричне віддзеркалення світу: проблеми художнього перекладу / Я. В. Кривонос // Зарубіжна література в школах України. - Київ, 2007. - № 3. - С. 18-20.

Ковганюк С. Практика перекладу / С. Ковганюк. - К., 1968. - С. 23.

Размещено на Allbest.ru