Стилістична роль символів у романі Германа Гессе "Степовий вовк"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стилістична роль символів у романі Германа Гессе «Степовий вовк»

Стаття присвячена символам в романі Германа Гессе «Степовий вовк», завдяки яким автор зумів об'єднати в своєму романі різні плани зображуваної ним дійсності на основі їх суттєвої спільності та спорідненості, поєднав в тексті два світи - світ безсмертних та світ простих людей, провів алегорію між світами, залучивши символи «безсмертних митців» Гете та Моцарта. Досліджується новий світ роману із символічної точки зору. Проаналізовано символ як вираження невимовного, потаємного.

Ключові слова: символ, роман, світ роману, асоціація.

Аналізуючи символи роману «Степовий вовк», ми робимо наступний висновок: всі символи можна поділити на дві групи.

В першу групу входять авторські, тобто, індивідуально - художні символи Германа Гессе: «Der Steppenwolf» (Степовий вовк), «Das Radiomusik» (радіомузика), «die Araukarie» (рослина Араукарія), «das magische Theater» (магічний театр), «die goldne Gottesspur» (золотий слід Бога), «das kleine grьne Ding» (маленька зелена штучка), «das Ewige» (вічність), «die Unsterblichen» (безсмертні), «der Humor» (гумор), «die Verrьckten» (божевільні), «Mozart» (Моцарт), «Goethe» (Гете), «Pablo» (Пабло), «Harry Haller» (Гаррі Галлер), «Hermine» (Герміна), «Maria» (Марія), «Ein Gelдchter», «der Selbstmцrder» (самогубця), «die Unabhдngigkeit» (незалежність).

В другу групу входять традиційні символи. Ці символи використовуються в християнській релігії, в різних східних релігіях, в мистецтві, які дуже добре знав Герман Гессе. Це такі символи, як: «die Kamelie» (камелія), «das Veilchen» (фіалка), «eine gelbe Primel» (жовтий першоцвіт), «die Rose» (роза), «die Lotosblьte» (квітка лотосу), «die Orchideen» (орхідея), «der Skorpion» (скорпіон), «der Rabe» (крук), «der Spiegel» (дзеркало), «der Wasserman» (Водяник).

Роман Германа Гессе має назву «Степовий вовк». Цей символ вказує на другу, приховану від сторонніх поглядів сторону його натури. Саме слово «вовк» має принаймні потрійний зміст: міфологічний, філософський та психологічний. В міфології вовк уособлює зло, в християнській символіці середньовіччя вовк нерідко ототожнюється з чортом, виступаючи в цьому значенні і в літературі ХХ століття. У філософському значенні «вовк» відноситься до ніцшеанського протиставлення стадної людини і, «диференційованого одинака», якого Ніцше в окремих випадках називає звірем, а також генієм. Це - спроба визволення почуттєвого початку із світу багатовікового ярма християнства. Це - вираження прагнення особистості до волі. В психологічному плані «вовк» ніби символізує негативні риси модульної психіки, які витіснені у підсвідомість.

Слово «степовий» несе на собі символічне навантаження. «Для русского человека степи - понятие близкое. Это слово звучит в народных песнях, привычно с детства. Иное восприятие у швабского уроженца, выросшего в краю опрятных, прибранных, игрушечных бюргерских городишек, красующихся между горами и горками» (А.А. Аверинцев). «Для него степь - это что-то необычное. Неординарное. И потому слово «степной волк» - это как бы волк «в квадрате»» (А.А. Аверинцев). Ми ж, цілком правильно, можемо і маємо сприймати цитату «руський» в значенні «слов'янський», оскільки і для українців степ має це ж близьке значення. «Степовий вовк» припускає деяку нову якість, і розшифровується це поняття тільки ретроспективно.

На перших сторінках роману перед нами постає інтелігентна людина - культурна, високоосвічена. Вона багато читає, полюбляє музику, вона «смакує цю холодну, благородну музику як нектар». Але Гаррі самотній. В нього немає родини, друзів, коханої. Він самотній тому, що не приймає світ міщан. Трагедія Галлера - це трагедія розколотої, розірваної свідомості. Герой існує в суспільстві. Закони якого він не може прийняти. Критика сучасного суспільства в романі обмежується проблемами духовної та моральної неспроможності світу, який оточує героя.

Таким чином, «der Steppenwolf» (степовий вовк) - це символ, який вказує на темні, негативні глибини людської психіки взагалі і Гаррі зокрема.

Однією з особливостей стилю Германа Гессе є символічність всіх власних імен в тексті.

«Harry Haller» (Гаррі Галлер) - ініціали героя співпадають з ініціалами Германа Гессе. Це вказує на автобіографічність роману.

В романі «Степовий вовк» головного героя супроводжують люди, які нерозривно з ним пов'язані, його двійники. Якщо в попередніх творах проблема двійника вирішувалась досить просто, в цьому романі все набагато складніше. Гаррі Галлер немислимий без Пабло, без Герміни, немає Гольдмунда без Нарциса, єдина людська душа не існувала і могла бути складена лише з різних суперечливих елементів - настільки нерозв'язаною уявлялась автору проблема співіснування протилежних основ у людини.

«Hermine» (Герміна) - ім'я коханої Гаррі глибоко символічне. Воно представляє собою жіночу форму німецького імені Герман. Разом з тим, воно, безсумнівно, асоціативно пов'язане з богом Гермесом, провідником душі - покровителем магії.

Образ Герміни складний. При всьому тому, що Герміна - дівчина легкої поведінки, вона, проте, є духовною сестрою Гаррі. Коли Гаррі зустрічає її в ресторані, він бачить в ній щось дуже знайоме.

«Ich wusste nicht an wer fremde Mдdchen mich errinerte, ich wusste nur, es war etwas aus sehr frьher Yugend, aus der Knabenzeit» (« Я не знаю кого мені нагадує ця незнайома дівчина, я знаю лише, що це щось з хлоп'яцтва» )

Ім'ям Герміни підкреслюється двостатева чарівність її, яка грає суттєву роль в романі.

«Pablo» (Пабло) - ім'я протиставлене імені Гаррі. Воно вказує на різницю образів.

Німецькому, стриманому, дисциплінованому характеру протиставляється, майже, яскравий, палкий, суттєвий темперамент джазиста, для якого Герман Гессе вибирає екзотичне іспанське ім'я Пабло.

«Die Rose» (роза), «Veilchen» (фіалка) - символізують чуттєву жіночу любов у протилежність імені Герміни. Тут, безсумнівно, асоціація с християнською символікою.

«So lebte ich, mit Rosa und den Veilchen beginnend, mein ganzes Liebesleben noch einmal durch, unter glьcklicheren Sternen». («Отже, починаючи з рози та фіалки, я знову пережив усе своє любовне життя, під щасливішими зірками»),

«Die goldne Gottesspur» (золотий слід Бога) - символ, який вказує на виявлення божественного у сірому міщанському житті. Слід з'являється під час слухання музики, чудових віршів, під час зустрічі з коханою. В такі хвилини Гаррі «відчиняє двері до надприродного світу», «здіймається до небес», «бачить Бога за працею». Цей слід спалахує то там, то тут, в повсякденному житті Гаррі, нагадуючи йому про вічність, про можливість наблизитися до безсмертних.

«Der Humor» (гумор) - це символ третього царства, оманного суверенного світу. В його сфері здійснюється заплутаний суперечливий ідеал всіх «степових вовків».

За Германом Гессе міщанство і світ безсмертних створюють два полюси, але між ними є простір, який Герман Гессе називає гумором. Тут можна схвалити як святого, так і розпусника, він поєднує і приміряє всі області людського єства. Жити в світі, немовби це не світ, поважати закон і все ж стояти вище нього, володіти ніби не володіючи, відмовляти, наче це ніяка не відмова. Виконати всю цю життєву мудрість здатен один лише гумор.

«Das magische Theater» (магічний театр) - символ духовного простору, волі особистості, такого простору, де є можливості для здійснення всіх бажань.

Магічний театр - це світ власної душі героїв. В магічному театрі є тільки те, що носять в сої, про що сумують герої. Це один з центральних, самих багатозначних символів роману. В ньому в повній мірі виявляються негативні риси характеру Гаррі.

«Die Araukarie» (араукарія) - символ міщанства в романі. Цей символ згадується завжди, коли описується міщанський побут.

Гаррі по дорозі до себе в квартиру завжди любить милуватися рослинами, але він не витримав би і доби, знаходячись в квартирі з араукарією.

«Auch bei Ihrer Frau Tante duftet es ja gut und herrscht Ordnung und hцchste Sauberkeit, aber der Araukarienplatz hier...Der Geruch von den abgewaschenen Pflanzenblдttem ergibt einen

Duft, einen Superlativ von bьrglicher Reinheit, von Sorgfalt und Genauigkeit, von Pflichterfьllung und Treue im kleinen». («Тітка вашої дружини теж добре пахне, охайна і надзвичайно чиста, але місце араукаррії тут ... Запах вимитого листя рослин створює аромат, вищий рівень цивільної чистоти, турботи та акуратності, виконання обов'язку та вірності в малому»), «Das Radiomusik» (радіомузика) - символ життя взагалі. Музика у Германа Гессе символічна і двозначна.

Це - класична музика, яка символізує духовне, і джазова музика, яка символізує чуттєве. Радіомузика - це змішування класичної та джазової музики, яку грають на грамофоні і передають по радіо, яке, за словами Гаррі, мерзотний пристрій тріумфу тогочасної епохи, її остання непереможна зброя у винищеній війні проти мистецтва.

«...wenn Sie dem Radio zuhцren, so hцren und sehen Sie den Urkampf zwischen Idee und Erscheinung, zwischen Ewigkeit und Zeit, zwischen gцttlichem und Menschlichem». («...коли ви слухаєте радіо, ви чуєте і бачите первинну боротьбу між ідеєю і зовнішністю, між вічністю і часом, між божественним і людським»). Гаррі Галлер повинен навчитися слухати радіо музику життя, відноситися серйозно до того, що заслуговує серйозного відношення і насміхатися над її метушнею і над всім, що несерйозне.

«Das kleine grьne Ding» (маленька зелена штучка) - це символ розквіту юнацької чуттєвості, юнацького першого кохання. Цей символ концентрує в собі всю ніжність, неусвідомленість, «гірку насолоду кохання».

«Das Ewige» (вічність) - символ простору мешкання безсмертних, музики, великих ідей, подвигів та інше. Вічність - це те, куди намагається потрапити Гаррі Галлер. «Und die Ewigkeit war nichts anderes als die Erlцsung der Zeit, war gewissermaЯen ihre Rьckkehr zur Unschuld, ihre Rьckverwandlung in den Raum». («І вічність була не чим іншим, як спокутою часу, була як би поверненням до невинності, поверненням назад у космос»),

«Die Verrьckten» (божевільні) - символ, що стосується людей, які усвідомили відносність всіх поширених правил життя. «Вони, - стверджує Герман Гессе, - спроможні жити в деякій «вищій реальності», в якій відсутні протиріччя і яка уможливлює так зване магічне сприйняття реальності.» До божевільних Герман Гессе відносить і свого героя, показуючи його прагнення до «вищої реальності» .

«Wie hatten Inschriften gelautet? «Eintritt nicht fьr jedermann.» Und: «Nur fьr Verrьckte» Prьfend blickte ich zu der alten Mauer hinьber, heimlich wьnschend, der Zauber mцge wieder beginnen, die Inschrift mich Verrьckten einladen, das kleine Tor mich einlassen». («Якими були написи? "Не для всіх". І: "Тільки для божевільних людей". Я подивився на стару стіну, потайки бажаючи, щоб магія знову розпочалася, напис запросила мене, божевільного, маленька брама впустила мене»).

«Mozart» (Моцарт), «Goethe» (Гете) - символи духа музики, ідей. В щоденнику 1920 року Герман Гессе писав: «Над цим днем мені хочеться написати одне слово, типу «миру» або «сонця», слово повне магії та сили випромінювання, повне звуків, повне достатку, слово зі значенням звершення, досконалого знання. Тут мені приходить на думку це слово, магічний знак для цього дня, і я пишу його великими літерами на листі - «Моцарт». Це означає: світ має сенс, і сенс цей відчувається для нас в дзеркалі музики»: «Die Unsterblichen» (безсмертні) - символ на позначення істот, які мешкають у вічності. Вони подані Моцартом, Гете. Роль цих символів суперечлива. З одного боку - це безсмертні. До безсмертних прямує Гаррі Галлер. Але з другого боку, безсмертні сполучають в собі риси диявола. Гете в романі схожий на крука, Моцарт перетворюється на Пабло, і навпаки.

«Der Selbstmord» (самогубство) - символ, що позначає людей, які бачать свою мету не в самовдосконаленні, а в саморуйнуванні, у поверненні до матері, до Бога, до Всесвіту (тому що під час народження людина відокремлюється від Всесвіту).

Гаррі Галлер відноситься до типу самогубця. Цей символ роз'яснює сутність його поведінки.

«Der Spiegel» (дзеркало) - один із основних, важливих символів роману. Дзеркало пов'язане з образами скла і води. В романі дзеркало - символ самопізнання, що відображає приховану від пізнання область душі. Воно є також засобом досягнення численності, який ховається за видимою єдністю зовнішнього проявлення особистості.

У дзеркалі Гаррі розпадається на тисячі Гаррі, і кожен з них несе в собі якусь індивідуальну рису.

«Er hielt mir das Spiegeln vor die Augen (ein Kindervers fiel mir ein: «Spiegel, Spiegel in der Hand»), und ich sah, etwas zerflossen und wolkig, ein unheimliches, in sich selbst bewegtes, in sich selbst heftig arbeitendes und gдrendes Bild: mich selber, Harry Haller, und innen in diesem Harry den Steppenwolf, einen scheuen, schцnen, aber verirrt und geдngstigt blicken den Wolf...». («Він провів дзеркалом перед моїми очима (мені спав на думку дитячий вірш: «Дзеркало, дзеркало в руці»), і я побачив дещо розтоплене та похмуре, моторошне, саморухливе, самовпевнено працююче і зрозумів картину: це я, Гаррі Галлер, і всередині цього Гаррі Степового Вовка сором'язливий, красивий, але загублений і переляканий погляд вовка ...»).

«Der Wasserman» (водяний) - знак Водолія. В німецькому фольклорі Водолій є демоном води, який намагається затягнути до себе дівчину, що закінчується для неї трагічно.

Гаррі, говорячи про те, що від знаходиться під знаком Водолія, безсумнівно має на увазі зв'язок Герміною та її загибеллю.

«Die welke Kamelia» (зів'яла камелія) - символізує недовгу тривалість життя Герміни. Камелія, квітка куртизанок, вказує на належність Герміни до них.

«Die Lotosblьte» (квітка лотоса) - символ еротики. Цей символ вказує на загальний стан еротики, який захопив учасників балу в ресторані «Глобус».

«Die Orchideen» (квітка орхідеї) - символ божества в релігіях Сходу. В той же час, орхідею традиційно прийнято вважати квіткою куртизанок. Два цих значення вказують на природу відношень Гаррі та Герміни: з одного боку - духовні, з другого - чуттєві.

«Der Skorpion» (скорпіон) - середньовічна символіка з брехнею та невірністю приписувала Скорпіонові значення переможного диявола. Цей символ з'являється під час опису сну Гаррі. Він вказує на те, що в безсмертних є і риси диявола.

«Der Skorpion aber, wenn auch gefдhrlich und vielleicht in meiner nдchsten Nдhe versteckt, war doch vielleicht nicht so schlimm; er konnte, so scheint mir, vielleicht auch Freundliches bedeuten.». («Але скорпіон, якщо небезпечний і, можливо, схований у моєму безпосередньому оточенні, був, можливо, не таким вже й поганим; мені здається, він може також означати щось дружнє ...»).

«Der Rabe» (крук) - в міфології і фольклорі крук є персоніфікацією диявола і породженням злих демоничних сил. Він займає в пташиному царстві те ж місце, що і вовк у тваринному світі.

Гете порівнюється з круком. Порівняння показує, що безсмертні вбирають в собі світлий та темний бік, а також темну сутність вовчої природи. «. denn kaum hatte Goethe mich erblickt, so nickte er rukkend mit dem Kopf wie ein alter Rabe und sprach feierlich: Nun, ihr junge Leute, ihr seid ja wohl mit uns und unseren Bemьhungen recht wenig einverstanden?». («... тому що, як тільки Гете побачив мене, він стрімко кивнув головою, як старий ворон, і урочисто сказав: Ну, ви, молоді, ви не згодні з нами та нашими зусиллями?»).

Отже, розглянувши всі ці символи, можна переконатися в тому, що традиційна символіка більш проста, більш одномірна, володіє більш власним та елементарним характером, авторські символи є багатомірними, складними, часом з трудом піддаються інтерпретації. Насичення тексту символами нерівномірне: якщо традиційні символи розміщені більш-менш рівномірно у тканині тексту, то авторські символи згруповані у заключній частині роману.

Список використаної літератури

1. Аверинцев С. Путь Германа Гессе. Избранное: пер. с нем.; предисл. С. Аверинцева; коммент. Р. Каралашвили. - М.: Худ. лит., 1977. С. 3-26.

2. Березина А.Г. Герман Гессе. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1976. 128 с.

3. Березина А.Г. Творчество Г. Гессе 20-40-х годов: автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.01.05. Москва, 1969. 51 с.

4. Берновская Н.М. Образ чудака и проблема духовной утопии в истории немецкой литературы от Жан Поля до Германа Гессе. Вопросы литературы и стилистики германских языков. М.: Изд-во МГПИ, 1975. С. 27-76.

5. Дудова Л.В. Герман Гессе. Роман «Степной волк»: модель мира и человека. Зарубежная литература ХХ в.: практикум / сост. и общ. ред. Н.П. Михальской и Л.В. Дудовой. Москва: Флинта; Наука, 2003. С. 119-128.

6. Золотухина О.Б. Психологическая содержательность символики Г.Гессе («Степной волк»). Мова - літаратура - культура: матеріали III Міжнар. наук. конф., присв. 120-р. з дня нарадження Я. Купали і Я. Коласа, Мінск, 27-28 верас. 2002 г.: у 2 т. / ред. З.І. Бадзевіч [і інш.]. Мінск: БДУ, 2002.Т. 1. С. 137-141.

7. Кухаренко В.А. Практикум по интерпретациитекста. Учебное пособие для студентов педагогических институтов по специальности № 2103 «Иностранный язык». Москва: Просвещение, 1987.176 с.

8. Німецько-український, українсько-німецький словник. К.: Арій. - 544 с.

9. Пащенко М. В. Вивчення форм метафоризації в епічному творі: Навчальний посібник / авт..-уклад. М.В. Пащенко; відп. ред. Н.М. Шляхова. - Одеса: Астропринт, 2014. 111 с.

10. Потебня О.О. Символ и миф в народной культуре / Сост., подг. текстов, ст. и комм. А.Л. Топоркова. Москва: Лабиринт, 2000. 184 с.

11. Hermann Hesse. Der Steppenwolf. - Deutschland: Moderne Prosa, 1927. - 280 с.

Размещено на Allbest.ru