Лексико-стилістичні засоби створення мовленнєвої маски "нуворіш" у романі Ф.С. Фіцджеральда "Великий Гетсбі"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексико-стилістичні засоби створення мовленнєвої маски «нуворіш» у романі Ф.С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі»

Кузнецова О.В., Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Статтю присвячено дослідженню лексико-стилістичних засобів, які вплинули на створення мовленнєвої маски «нуворіш» у романі Ф.С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі». У науковій розвідці проаналізовано роботи провідних науковців, присвячені феномену мовленнєвої маски. Встановлено, що мовленнєва маска є комунікативною стратегією, на вибір якої впливає ситуація спілкування та цілі комунікантів. Зауважено, що мовленнєва маска, залежно від мети автора, складається з набору певних мовних засобів, які адресат має правильно інтерпретувати, щоб коректно декодувати задум автора. Надано власне визначення поняття «мовленнєва маска», згідно з яким це - певна комунікативна стратегія, спрямована на експлуатацію чужої мовної поведінки. Вибір мовленнєвої маски обумовлений цілями мовця, ситуацією та формою спілкування, а також особистістю адресата.

Ключові слова: лінгвокультурний типаж, маска, мовленнєва маска, «нуворіш».

Lexical and stylistic means of creating a speech mask “nouveau riche” in the novel

“The Great Gatsby” by F. Scott Fitzgerald. The article is devoted to the study of lexical and stylistic means that influenced the creation of the speech mask “nouveau riche” in the novel “The Great Gatsby” by F. Scott Fitzgerald. The scientific research analyzes the works of leading scientists on the speech mask phenomenon. It is established that the speech mask is a communicative strategy, the choice of which is influenced by the situation of communication and the goals of communicators. It turned out that, depending on the purpose of the author, the speech mask consists of a set of certain language tools that the addressee must correctly interpret in order to properly decode the author's intention. The definition of the term “speech mask” is given, which is understood as a certain communicative strategy that exploits someone else's language behavior. The choice of speech mask is determined by the goals of the speaker, the situation and the form of communication, as well as the personality of the addressee.

The work highlights the speech mask “nouveau riche” on the material of the novel “The Great Gatsby” by F Scott Fitzgerald. It is determined that the speech mask “nouveau riche” belongs to the linguocultural type, because it characterizes a recognizable representative of a particular culture - a rapidly enriched representative of the lower class. It is proved that the speech mask “nouveau riche” is characterized by irony, which is expressed by lexical and stylistic means. This mask reveals such shortcomings as vulgarity, ostentatious luxury, and non-aristocratic origin. It has a derogatory connotation regarding the “new rich”, who refer to a separate social stratum within the upper class of society.

The study analyzes the lexical, stylistic and phonetic means of creating a speech mask “nouveau riche”, which include: irony, satire, opposition, comparison, hyperbole, nouns and adjectives that form the concept of “American dream” and characterize the cult of material success. Phonetic means can also express the speech mask “nouveau riche”, in particular alliteration, which becomes the organizing principle of the text, allows highlighting the most semantically significant words, and thus attract the attention of the addressee.

Key words: linguocultural type, mask, “nouveau riche”, speech mask.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду

Для досягнення комунікативної мети мовці використовують безліч засобів, що накопичилися в їхньому багажі знань. Одним з таких засобів, які свідчать про високий рівень комунікативної компетенції, є мовленнєва маска. Мовленнєва маска як художній засіб завжди була надзвичайно поширеною в наукових розвідках і становить не тільки літературознавчий, а й лінгвістичний інтерес. У річищі цих міркувань актуальності набуває звернення до феномену мовленнєвої маски, зокрема виділення її нового типу «нуворіш».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Усебічний аналіз феномену мовленнєвої маски набуває особливої актуальності й спирається на розвідки провідних науковців, зокрема І.О. Євдокимової [4], А.В. Кукс [7], В.А. Мар'янчик [8], А.Г. Ніколенко [9], ГС. Поваляєвої [11], М.В. Шпільман [12] та ін. Термін «мовленнєва (мовна) маска» відомий у лінгвістичних дослідженнях, проте часто в різних науковців за мовленнєвою маскою стоять різні об'єкти вивчення.

На основі тлумачень різних лінгвістів І. М. Герасимович визначає цей феномен як особливий тип комунікативної стратегії, що заснований на тимчасовій і ситуативній експлуатації чужого мовного образу, який мовець реконструює і привласнює з певною метою. Найчастіше цей мовний образ є упізнаваним для адресата, співвідноситься ним з певним прототипом. Прототипом у цьому разі може виступати впізнаваний лінгвокультурний типаж, конкретна мовна особистість, готова мовна маска з анекдотів, літературних творів тощо [3, 5].

У розумінні М.В. Шпільман мовленнєва маска передбачає наявність опозиції власного ідиостилю мовної особистості і стилю, властивого обраній масці. Це протиставлення ґрунтується на положенні про наявність стилю мовної особистості як мовного образу мовця, манери його поведінки, представленої мовними діями. «Одягаючи» будь-яку мовну маску, людина ніби перевтілюється в іншу мовну особистість, тимчасово виконує роль цієї особистості. Інакше кажучи, мовленнєва маска - це імітація чужої мовної поведінки, що включає іншу манеру мови, інший лексикон і передбачає іншу картину світу. При цьому людина «перевтілюється» в іншу мовну особистість на основі власних уявлень щодо того, якою ця особистість повинна бути, і ці уявлення повинні певною мірою корелювати з уявленнями соціуму про спосіб цього комуніканта [12, 43].

Т.Г. Винокур розуміє «мовленнєву маску» як авторський прийом, метод мовної характеристики героїв, який надає кожному персонажеві індивідуальних рис. Дослідник зазначає, що «індивідуалізація образу засобами мови полягає не в тому, що персонажі говорять по-своєму і володіють незмінною, тільки їм властивою манерою мови, а в тому, що вони говорять їхніми характером і положенням під час сценічної дії» [2, 27].

Отже, діапазон використання мовних масок у комунікації досить широкий. Маски допомагають мовцю пристосуватися до середовища, відповідати своїм або чужим уявленням про себе, демонструвати інший емоційний стан. На основі наведених тлумачень дослідників дефінуємо мовленнєву маску як комунікативну стратегію, яка має на увазі експлуатацію чужої мовної поведінки, обумовленої цілями мовця, ситуацією, формою спілкування, адресатом.

Формулювання мети і завдань статті. Мета дослідження полягає в аналізі специфіки феномену мовленнєвої маски «нуворіш» у романі Ф.С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі». Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: 1) дослідити феномен «мовленнєва маска» як явище лінгвістичних розвідок, зокрема типологію та функції мовленнєвих масок; 2) схарактеризувати мовленнєву маску в структурі образу автора; 3) проаналізувати лексичні, стилістичні та фонетичні засоби створення мовленнєвої маски «нуворіш» у романі Ф.С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі».

Виклад основного матеріалу дослідження. Мовленнєва маска передбачає наявність специфічного стилю спілкування мовної особистості, що формує мовний образ мовця, манеру поведінки, представлені мовними діями. Дослідник І.П. Ільїн говорить про маску автора як про характерну рису оповідання: «Саме вона є тим камертоном, який налаштовує і організовує реакцію імпліцитного (а заодно і реального) читача, забезпечуючи таким чином необхідну літературну комунікативну ситуацію, вберігає твір від комунікативного провалу» [13, 82]. Дослідник виділяє дві причини появи маски автора в тексті: 1) страх автора, що йому не вдасться налагодити контакт з читачем, зіткнутися з «нездійсненим читачем» і 2) персонажі - «неживі», «фактичні маріонетки авторського свавілля», «маска автора часто виявляється єдиним реальним героєм розповіді, здатним привернути до себе увагу читача» [там само].

Вчення М.М. Бахтіна про діалогічні відносини хоча і не торкалося безпосередньо проблеми «мовленнєвої маски», але дало поштовх до дослідження літературних масок автора. Так, Т.Ф. Плеханова на матеріалі авторського дискурсу в англомовній художній прозі XVIII-XX ст. розглядає різні літературні маски автора. Маски автора слугують одній меті - встановити діалог з Іншим (це може бути і читач, і персонаж, і оповідач). При цьому автор не тільки встановлює певні діалогічні відносини з Іншим, але і сам постійно постає як Інший, під різними масками, як міметичний характер мовного акту в художній комунікації, відображає загальну властивість поетичної мови - «розщепленість» [10, 52].

Вибудовування діалогічних відносин з Іншим - особлива авторська стратегія, яка реалізується певним набором мовних тактик (їх можна «впізнати» за вибором засобів діалогізації). Кожній масці автора відповідає та чи інша діалогічна тактика: 1) режисерська, за допомогою якої автор пояснює і уточнює хід розповіді; 2) суддівська, до якої автор вдається при вираженні критичного ставлення до зображуваного; 3) філософська, що дає змогу виявити суть зображуваних явищ, подій, характерів; 4) лірична, використовувана автором для створення емоційної атмосфери в зоні діалогічного контакту; 5) лінгвістична, що привертає увагу до вибору того чи іншого слова, вислову, образного мовного засобу і створює метадискурс [там само, 73].

Послуговуючись мовленнєвою маскою, автор «залишає різні сигнали (вербальні та невербальні), розкидає окремі яскраві мазки, щоб зорієнтувати читача у своєму ментальному просторі, адже мовленнєва маска завжди створюється з урахуванням певного зразка - прототипу, який має бути відомим адресату, викликати уявлення про знайомі йому деталі» [6, 64].

Згідно з класифікацією А.В. Кукс, маски можуть бути індивідуальними (прототип - конкретна мовна особистість), узагальненими (прототип - лінгвокультурний типаж) і масками-шаблонами (прототип - готова мовна маска) [7, 8]. З опертям на матеріал дослідження - роман «Великий Гетсбі» Ф.С. Фіцджеральда - будемо розглядати мовленнєву маску «нуворіш» як лінгвокультурний типаж. Услід за В.І. Карасиком, лінгвокультурний типаж є «упізнаваним образом представників певної культури, сукупність яких і становить культуру певного суспільства» [5, 8]. Лінгвокультурний типаж - це також «закріплений у мові базовий національно-культурний прототип носія певної мови, що виділяється на основі релевантних характеристик, типових ознак вербальної та невербальної поведінки конкретних мовних особистостей» [1, 8]. Тож Ф.С. Фіцджеральд у своєму романі висвітлює критичне бачення концепції «американська мрія», культ матеріального успіху. Автор критикує слабкі місця суспільства за допомогою іронії та сатири.

Для створення образу швидко розбагатілої людини, що піднялась у статусі до вищого класу, автор використовує лексичні та стилістичні засоби. Метою автора є іронічно висміяти вульгарність, демонстративну розкіш та неаристократичне походження героя.

Розглянемо приклад, у якому описано віллу Гетсбі:

(1) The one on my right was a colossal affair by any standard - it was a factual imitation of some Hotel de Ville in Normandy, with a tower on one side, spanking new under a thin beard of raw ivy, and a marble swimming pool, and more than 40 acres of lawn and garden. It was Gatsby's mansion. Or rather, as I didn't know Mr. Gatsby it was a mansion inhabited by a gentleman of that name. My own house was an eyesore, but it was a small eye-sore, and it had been overlooked, so I had a view of the water, a partial view of my neighbor's lawn, and the consoling proximity of millionaires - all for eighty dollars a month.

Мовленнєва маска «нуворіш» представлена іронією, що актуалізується двома стилістичними прийомами: 1) протиставленням величезного будинку Гетсбі та будинку Ніка, який був як сіль в оці (a colossal affair - an eyesore); 2) порівнянням (factual imitation of some Hotel de Ville in Normandy), що також виконує функцію перебільшення. Цей приклад демонструє величезну різницю між двома верствами населення.

Наведемо приклад, у якому описано особистість Гетсбі, його внутрішній світ, відмінний від зовнішнього:

(2) Only Gatsby, the man who gives his name to this book, was exempt from my reaction - Gatsby, who represented everything for which I have an unaffected scorn. If personality is an unbroken series of successful gestures, then there was something gorgeous about him, some heightened sensitivity to the promises of life, as if he were related to one of those intricate machines that register earthquakes ten thousand miles away. This responsiveness had nothing to do with that flabby impressionability which is dignified under the name of the “creative temperament” - it was an extraordinary giftfor hope, a romantic readiness such as I have never found in any other person and which it is not likely I shall ever find again. No-Gatsby turned out all right at the end; it is what preyed on Gatsby, what foul dust floated in the wake of his dreams that temporarily closed out my interest in the abortive sorrows and short-winded elations of men.

У цьому фрагменті мовленнєва маска «нуворіш» виражена декількома абстрактними іменниками, що описують Гетсбі. Багато з них модифіковані багатоскладовими прикметниками, напр.: something gorgeous, heightened sensitivity, promises, responsiveness, impressionability, temperament, extraordinary gift for hope, romantic readiness. Ця лексична група, що вказує на особисті якості та темперамент, а не на зовнішній вигляд Гетсбі, спрямовує нашу увагу на мовлення та думку персонажа, його мрійливий внутрішній світ, а не на реалістичний світ роману. Повторення низки абстрактних іменників виявляє ідеалістичний аспект особистості Гетсбі та створює ілюзійний світ, який він прагне втримати, але в якому немає нічого суттєвого. Здається, це свідчить про те, що ідеал Гетсбі недосяжний, а його американська мрія приречена.

Таким чином, із самого початку розповіді оповідач задає ідеалістичний і трагічний образ Гетсбі. Окрім цілеспрямованості та романтичного ідеалізму, Гетсбі також є уособленням таких рис, як багатство, показність, егоїзм, матеріалізм та злочинність.

Розглянемо приклад, у якому елементом розкоші слугує автомобіль Гетсбі:

(3) It was a rich cream color, bright with nickel, swollen here and there in its monstrous length with triumphant hat-boxes and supper-boxes and toolboxes, and terraced with a labyrinth of wind-shields that mirrored a dozen suns. Sitting down behind many layers of glass in a sort of green leather conservatory we started to town.

Мовленнєву маску «нуворіш» експліковано серією прикметників (rich, monstrous, triumphant) та гіперболою (mirrored a dozen suns), які передають відчуття розкоші. Ф.С. Фіцджеральд натякає, що Гетсбі пишається своєю машиною, яку раніше не міг собі дозволити, а також своїми статками. Тепер він «переможець» у фінансовому та соціальному плані. Автор використовує ретельно дібрані деталі опису, щоб передати через автомобіль сам характер і бачення його власника.

У створенні мовленнєвої маски «нуворіш» важливу роль відіграють і фонетичні засоби, до яких відносимо: алітерацію, асонанс, риму, ономатопею. Наприклад:

(4) At least once a fortnight a corps of caterers came down with several hundred feet of canvas and enough colored lights to make a Christmas tree of Gatsby's enormous garden. On buffet tables, garnished with glistening hors-d'oeuvre, spiced baked hams crowded against salads of harlequin designs and pastry pigs and turkeys bewitched to a dark gold.

Прийом алітерації (corps of caterers came, canvas and enough colored, Christmas; garden, garnished with glistening; pastry pigs) ужито для опису підготовки до однієї з вечірок Гетсбі, щоб зробити наголос на розмаїтті страв та світла. Приготування кожної вечірки потребувало великих зусиль та грошей, яких у Гетсбі було достатньо. Він не скупився на розваги для гостей, але все заради Дейзі, якій він хотів довести, що він гідний її кохання.

Отже, Ф.С. Фіцджеральд у романі «Великий Гетсбі» використовує лексико-стилістичні та фонетичні засоби створення мовленнєвої маски «нуворіш», що переважно розкривають іронічне ставлення автора до Гетсбі. Авторська позиція передається адресатові через маску, що є формою їх взаємодії.

мовленнєвий маска нувориш лексичний

Висновки та перспективи досліджень

У результаті проведеного дослідження виявлено, що для створення певної мовленнєвої маски автор влучно добирає стилістичні прийоми, відповідну лексику, яскраві сюжети, за допомогою яких і створює власний світ. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у виділенні нових типів мовленнєвих масок у текстах різних жанрів.

Література

1. Васильева Л.А. Лингвокультурный типаж «британский премьер-министр» (на материале современного английского языка): автореф. дисс. на соиск. учёной степ. канд. филол. наук: 10.02.04. Нижний Новгород, 2010. 19 с.

2. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий: варианты речевого поведения. М.: Наука, 1993. 172 c.

3. Герасимович И.М. Лингвистический аспект речевой маски в радиожурналистике. Социальная коммуникация: методология и методы исследования. Саратов: Саратовский национальный исследовательский государственный университет имени Н. Г. Чернышевского, 2017. 143 c.

4. Євдокимова І.О. Класифікація мовленнєвих масок в англомовному усному рекламному дискурсі. Записки романо-германської філології. 2013. Вип. 1 (30). С. 74-80.

5. Карасик В.И., Дмитриева O.A. Лингвокультурный типаж: к определению понятия. Аксиологическая лингвистика: лингвокультурные типажи: сб. науч. трудов / под. ред. В. И. Карасика. Волгоград: Парадигма, 2005. С. 5-25.

6. Кузнєцова О.В. Постмодерністський комічний ідіодискурс Дейва Баррі: дис. на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: 10.02.04. Харків, 2019. 241 с.

7. Кукс А.В. Конструирование речевой маски в игровом дискурсе: автореф. дисс. на соиск. учёной степ. канд. филол. наук: 10.02.01. Новосибирск, 2010. 22 с.

8. Марьянчик В.А. Речевая маска в структуре образа автора публицистического текста. Вестник Новосибирского государственного университета. Серия «История, філология». 2010. Т 9. Вып. 6. С. 138-144.

9. Ніколенко А.Г. Мовленнєва маска як засіб розкриття персонажів у дискурсі американського ігрового кіно. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2014. Вип. 25. С. 268-278.

10. Плеханова Т.Ф. Текст как диалог. Минск: МГЛУ, 2002. 253 c.

11. Поваляєва Г.С. Функціонування мовної маски у віртуальному дискурсі на лексичному рівні в сучасній іспанській мові. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2015. Т 2. № 15. С. 119-121.

12. Шпильман М.В. Коммуникативная стратегия «речевая маска»: на материале произведений А. и Б. Стругацких: дисс. на соиск. учёной степ. канд. филол. наук: 10.02.01. Новосибирск, 2006. 229 с.

13. Ильин И.П. Авторская маска. Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США): концепции, школы, термины. Энциклопедический справочник. М.: Интрада - ИНИОН, 1996. 193 с.

14. Fitzgerald F.S. The Great Gatsby, 1925. 218 p.

References

1. Vasileva L.A. (2010). Lingvokulturnyy tipazh “britanskiy premer-ministr” (na materiale sovremennogo angliyskogo yazyka) [Linguocultural type “British Prime Minister” (based on the material of modern English)]. (Avtoreferat dissertatsii kandidata filologicheskikh nauk). Nizhniy Novgorod [in Russian].

2. Vinokur T.G. (1993). Govoryashchiy i slushayushchiy: varianty rechevogo povedeniya [Speaker and Listener: Speech Behavior Options]. Moskva: Nauka [in Russian].

3. Gerasimovich I.M. (2017). Lingvisticheskiy aspekt rechevoy maski v radiozhurnalistike. Sotsialnaya kommunikatsiya: metodologiya i metody issledovaniya [The linguistic aspect of the speech mask in radio journalism. Social communication: methodology and research methods]. Saratov: Saratovskiy natsionalnyy issledovatelskiy gosudarstvennyy universitet imeni N.G. Chernyshevskogo [in Russian].

4. Yevdokymova I.O. (2013). Klasyfikatsiia movlennievykh masok v anhlomovnomu usnomu reklamnomu dyskursi [Classification of speech masks in English-language oral advertising discourse]. Zapysky romano-hermanskoifilolohii, 1 (30), 74-80 [in Ukrainian].

5. Karasik V.I., Dmitrieva O.A. (2005). Lingvokulturnyy tipazh: k opredeleniyu ponyatiya [Linguocultural type: towards the definition of a concept]. Aksiologicheskaya lingvistika: lingvokulturnye tipazhi: sb. nauch. trudov / pod. red.V I. Karasika. Volgograd: Paradigma, 5-25 [in Russian].

6. Kuznietsova O.V. (2019). Postmodernistskyi komichnyi idiodyskurs Deiva Barri [Postmodern comic idiodiscourse of Dave Barry]. (Dysertatsiia kandydata filolohichnykh nauk). Kharkiv [in Ukrainian].

7. Kuks A.V. (2010). Konstruirovanie rechevoy maski v igrovom diskurse [Constructing a speech mask in a game discourse]. (Avtoreferat dissertatsii kandidata filologicheskikh nauk). Novosibirsk [in Russian].

8. Maryanchik V.A. (2010). Rechevaya maska v strukture obraza avtora publitsisticheskogo teksta [Speech mask in the structure of the image of the author of a publicistic text]. Vestnik Novosibirskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya “Istoriya, filologiya', 9 (6), 138-144 [in Russian].

9. Nikolenko A.H. (2014). Movlennieva maska yak zasib rozkryttia personazhiv u dyskursi amerykanskoho ihrovoho kino [Speech mask as a means of revealing characters in the discourse of American feature films]. Problemy semantyky, prahmatyky ta kohnityvnoi linhvistyky, 25, 268-278 [in Ukrainian].

10. Plekhanova T.F. (2002). Tekst kak dialog [Text as a dialogue]. Minsk: MGLU [in Russian].

11. Povaliaieva H.S. (2015). Funktsionuvannia movnoi masky u virtualnomu dyskursi na leksychnomu rivni v suchasnii ispanskii movi [Functioning of language mask in virtual discourse at lexical level in modern Spanish]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia “Filolohiia”, 2 (15), 119-121 [in Ukrainian].

12. Shpilman M.V. (2006). Kommunikativnaya strategiya “rechevaya maska”: na materiale proizvedeniy A. i B. Strugatskikh [Communicative strategy “speech mask”: based on the works of A. and B. Strugatskikh]. (Dissertatsiya kandidata filologicheskikh nauk). Novosibirsk [in Russian].

13. Ilin I.P. (1996). Avtorskaya maska. Sovremennoe zarubezhnoe literaturovedenie (strany Zapadnoy Yevropy i SShA): kontseptsii, shkoly, terminy [Author's mask. Contemporary foreign literary criticism (Western European countries and the USA): concepts, schools, terms]. Entsiklopedicheskiy spravochnik. Moskva: Intrada - INION [in Russian].

14. Fitzgerald FS. The Great Gatsby, 1925. 218 p.

Размещено на Allbest.ru