Твір Мирослава Дочинця "Многії літа. Благїї літа": жанрово-композиційні особливості, філософські ідейні смисли

Размещено на http://www.allbest.ru/

Твір Мирослава Дочинця “Многії літа. Благїї літа”: жанрово- композиційні особливості, філософські ідейні смисли

Ольга Гарлицька

(студентка ІІ курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій) Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Буряк О. Ф.

У статті зроблена спроба жанровизначення твору М. Дочинця «Многії літа. Благії літа», з'ясовано його композиційні особливості, визначено основні філософські ідеї, які лежать в основі оригінальної концепції Андрія Ворона, представленій автором у цій книзі.

Ключові слова: автор, герой, прототип, жанр, композиція, філософія.

Велика кількість читачів захоплюється не тільки творами, а й особистістю Мирослава Дочинця- сучасного українського автора філософських романів, які перекладалися багатьма мовами: японською, французькою, англійською, словацькою, польською, румунською.

Літературний доробок митця також високо оцінений професійними літературознавцями і критиками. Творчі досягнення автора відзначені різними преміями: «Карпатська корона» (2004), «Ярославів Вал» (2012), «Золотий письменник України» (2012). За романи «Криничар. Діяріюшнайбагатшого чоловіка Мукачівської домінії» (2012) й «Горянин. Води Господніх русел» (2013) М. Дочинець удостоєний у 2014 році Шевченківської премії.

Українські дослідники такі, як Л. Білобровець [1], О. Гаврош [3], Л. Демидюк [4], О. Іщенко [9], [10], [11], О. Талько [13] висвітлювали окремі аспекти творчості М. Дочинця: формування світогляду митця, його творча лабораторія, поетика романів, читацька рецепція окремих творів, проте жанрово-стильова специфіка, філософічність книги «Многії літа. Благіїліта» не була самодостатнім предметом наукового вивчення, звідси випливає актуальність нашого дослідження.

Варто зауважити, що в наш час філософські теми стають дуже популярними, з кожним днем зростає кількість людей, які прагнуть з'ясувати сенс свого існування, переосмислити власне життя.

Мета нашого дослідження - схарактеризувати жанрово-композиційні особливості твору Мирослава Дочинця«Многіїліта. Благіїліта» й осмислити філософські ідеї, закладені у творі.

Об'єкт нашого вивчення - твір Мирослава Дочинця «Многії літа. Благії літа», предмет - жанр, композиція, філософсько-ідейні смисли твору.

В одному зі своїх інтерв'ю митець сформулював свої творчі орієнтири, посилаючись на Гоголя: література - це дуже відповідальна річ, світлоносна, яка містить у собі нові знання, віру, надію. Прозаїк неодноразово наголошував, що пише для себе, аби піднятися над буденністю, сірістю та доторкнутися до неосяжного [7].

«Син Закарпаття» - саме так часто називають Мирослава Дочинця. І справді, на формування світогляду письменника, філософську концепцію, представлену в його культових романах, вплинув комплекс чинників, серед яких важливу роль відіграють місце народження й родина. Майбутній митець виріс серед мальовничої, розмаїтої, багатої полями, горами, лісами природи Закарпаття - невичерпного джерела духовної наснаги.

За словами Дочинця, це те місце, за яким постійно сумуєш, і коли його покидаєш, завжди хочеться повернутися [14].

На переконання письменника, природа - джерело натхнення: якщо писати просто неба, під деревом, біля кущів дикої ружі, над потічком, опустивши босі ноги в траву, то шум листя, дзюрчання води, щебетання птахів, запах квітів і свіжість зелені дивним чином переходять у письмо й поселяються між рядками, дихаючи разом із словами. [8, с. 27].

Мирослав Дочинецьзауважує, що в його аксіологічній системі природа посідає важливе місце, але після таких цінностей, як душа та родина.

Значний вплив на світогляд, художнє мислення прозаїка мала усна народна творчість. Митець зазначає, що література починається з фольклору, а не з Гомера, першими письменниками були чаклуни, волхви та шамани [5, с. 83].

Дочинець стверджує, що на формування його філософської концепції вплинув Григорій Сковорода. Його ідеї «сродноїпраці», «глибокого серця», прагнення з «видимого пізнати невидиме», служіння народові були творчо засвоєні, переосмислені письменником [12].

Невелика за обсягом книга Мирослава Дочинця«Многії літа. Благії літа» (2010) містить у собі багато глибоких життєвих, філософських істин, так званих рецептів життя карпатського мудреця 104-річного Андрія Ворона, які може використати кожен у процесі духовного й тілесного самовдосконалення. Автор стверджує, що це не просто книга, це сповідь великої, сильної душі, це набагато більше, ніж література, це подарунок долі для тих людей, які запитують себе про те, хто вони, звідки, для чого в цьому світі і куди їм потрібно йти [6].

У 2015 році на творчому вечорі М. Дочинцяв Білій Церкві письменник прокоментував значення назви «Многії літа. Благії літа», вона увиразнює думку: життя не може бути довгим, якщо воно не благе. І саме тому своєю творчістю автор дає можливість людям стати кращими, як фізично так і духовно й прожити довге та щасливе життя [11, с. 70].

Доленосне знайомство Мирослава Дочинцяз дідусем його знайомого інженера АнлріємВороном, який бачився авторові Монте-Крісто, карпатським Робінзоном і Сковородою в одній особі [11], стало поштовхом для переосмислення письменником власного життя й водночас творчим імпульсом для написання нових творів.

Андрій Ворон - прототип філософських романів М. Дочинця «Вічник. Сповідь на перевалі духу» (2011), «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії» (2012), «Горянин. Води Господніх русел» (2013), в яких представлена оригінальна світоглядна концепція неординарної, сильної духом людини, яка витримала на своєму життєвому шляху багато випробувань.

Митець усвідомив, що йому варто своєю творчістю змінювати душі інших людей так, як це робив Андрій Ворон, присвятивши своє життя людям, даруючи їм відкриття, зроблені в процесі пізнання світу.

В особі Андрія Ворона Мирослав Дочинецьзнайшов рідну душу. Письменник провів разом із мудрецем багато часу: мандрував, збирав ягоди, трави і, найголовніше, дізнався рецепти довгого щасливого життя, якими сам активно користується тривалий час, називаючи їх духовними вітамінами для укріплення не тільки тіла, а й душі [11].

Після смерті Ворона його родич передав авторові аркуші, на яких мудрець записував свої думки, рецепти, молитви, розказував про свій спосіб життя. Мирослав Дочинець систематизував ці розрізнені нотатки й використав їх як основу для книги «Многії літа. Благії літа», наснаженої християнським духом, повчальної в євангельському сенсі, адже Андрій Ворон усе своє життя спирався на науку Христа

Складно визначити жанр твору «Многії літа. Благії літа». Мирослав Дочинецьтрактує книгу як збірник рецептів життя від Андрія Ворона, таким чином наголошуючи на своїй скромній ролі упорядника, ніби відмовляючись від авторства.

Твір має оригінальну побудову, складається з невеликих частин, розділів, які мають заголовки у формі християнських заповідей та народних прислів'їв, приказок, на кшталт, «живи в поті чола», «не роби з людей собі ні ворогів, ні друзів» або «камінь, що котиться, мохом не поросте», «не шукай слави» [6].

Таким чином увиразнюється ключова ідея, філософічність окремих розділів і твору в цілому.

Кожна частина містить систему порад різного гатунку: як прожити довге щасливе життя, як людина може загартовувати, зміцнювати дух і тіло, усвідомити своє життєве призначення, досягнути єднання з природою, відчути Божу благодать. Всі ці поради - квінтесенція багатого життєвого досвіду Андрія Ворона. Крім розділів із порадами в книзі є частина, яка має форму молитвослову.

При читанні відразу помітно, що виклад порад, рецептів дещо несистемний, наявні повторення. Автор зумисне дотримується такої стратегії, створюючи враження природності, спонтанності оповіді.

Сукупність порад, рецептів, молитов у книзі «Многіїліта. Благіїліта» презентують оригінальну філософську концепцію карпатського мудреця.

Ключова ідея Андрія Ворона полягає в єдності людини з природою. Людина повинна шанобливо ставитися до природи, цінувати все, що вона дає і, найважливіше, усвідомлювати, що минуща людина - частина вічної природи.

Герой зауважує, що все створене природою варто використовувати на благо душі і тіла, але при цьому бути вдячним природі, відчувати нерозривний, органічний зв'язок із нею. Лише за цієї умови можливе зцілення не тільки душі, а й тіла, оскільки людина наповнюється природною енергією. Ворон стверджує, що треба максимально наблизитися до природи способом життя, зокрема змінити харчові звички: відмовитись від солодкого, смаженого, тому, що в ньому немає живої енергії, краще їсти каші, ягоди, фрукти, горіхи й це буде корисним не лише для тіла, а й для душі.

Також у книзі містяться народні лікувальні рецепти, зокрема для нормалізації тиску, зцілення ран, усунення безпліддя чи цукрового діабету. Андрій Ворон, який мав дар цілителя, відчував хворобу кожного, розповідав про лікувальні властивості плодів, ягід, трав. Герой перевірив ефективність цих рецептів лікуючи себе й інших людей.

Філософія Ворона ґрунтується на культі духу, руху, слуху та води. У своїх записах мудрець зазначав, що вода замінює йому хліб, тепло й омиває та звеселяє серце, закликав людей навчитися любити воду, вважаючи, що іншому вона сама навчить [6, с. 62].

Андрій Ворон стверджує, що три камені земного життя - це дух, рух і слух. Дух варто повсякчас очищувати і наповнювати силою спокою; душу треба намагатися зміцнювати кожного дня; тіло необхідно активізувати рухом, фізичними зусиллями.

До таких висновків герой прийшов дотримуючись активного способу життя: він часто ходив до лісу по гриби чи ягоди, вслухався в природу та дослухався до свого Я й у такий спосіб досягав жаданої гармонії з навколишнім світом і собою.

Мудрець виокремлює сім благ, які допоможуть людині бути здоровою: сонце, віра, відпочинок, стриманнята самообмеження, помірне харчування, чиста вода і чисте повітря, постійна помірна фізична робота, звичка багато ходити. Також Ворон визначає сім головних речей, яким треба навчитися, живучи серед людей: прощати, сміятися, каятися, знайти радість у цьому житті та принести її іншим, дихати та спати. Герой перераховує й сім заповітних страв та рідин.

Як бачимо, концептуальна тріада має фольклорно-міфологічну генезу, містить в своїй основі число сакральне число сім, яке часто зустрічається в прислів'ях, приказках, казках, обрядових піснях, повір'ях і в бібілійних легендах.

Мудрець оприявнює специфічний погляд на циклічність людського буття: коли ти лягаєш спати, ти помираєш, а коли ранком прокидаєшся - народжуєшся заново, і тому кожного дня треба робити усе по- максимуму й не відкладати важливі справи на завтра. А головне порівнювати себе з тим, яким ти був учора й вдосконалювати не тільки тіло, а й душу, бо вона є вічною.

Андрій Ворон не приховує свої знання, він говорить, що має їх від природи і ніколи не хизується цим. Він впевнений, що кожна людина може знайти душевну гармонію, звільнитися від усього зайвого і зможе бути таким як він [6].

Мудрець дає життєві поради щодо ефективної стратегії спілкування з людьми. Наприклад, краще не робити з інших людей, ні друзів, ні ворогів і не матимеш з ними клопоту, треба ставитись до людей рівно, бути добрим та уважним, кожен чомусь навчить [6, с. 16].

Частина-молитвослов містить найважливіші молитви, які використовував мудрець: ранкова, вечірня, у важку хвилину та янголу-охоронцю.

На переконання героя, які поділяє й М. Дочинець, Бог завжди допомагає, молитва зцілює душу й варто проводити хоча б хвилину в молитві кожного дня.

Найголовніше в філософських істинах Андрія Ворона, яких дотримується і сам автор, це любов до рідної землі, прагнення ставати кращим, як фізично так і духовно, віра та любов до Бога та пошук внутрішньої гармонії [11, с. 70].

Можна окреслити систему філософських поглядів Андрія Ворона:

• провідна ідея калокагатії, тобто ідеальне поєднання фізичної та духовної досконалості;

• віра в Бога, зв'язок із ним людської душі, що підтримується молитвою;

• душа безсмертна, її треба щодня удосконалювати;

• усі здібності даються Богом і тому треба бути просто людиною, яка любить;

• сенс буття - допомагати людям;

• ідея єднання людини з природою як шлях досягнення духовної і фізичної гармонії;

• культ води, руху, слуху, духу.

Отже, Мирослав Дочинецьстворив оригінальний за жанром твір «Многії літа. Благії літа» який він

визначає як книгу рецептів життя, наголошуючи на її філософічності. Беручи за основу це трактування, можна розширити жанровизначення - збірник порад, рецептів, молитов. У ньому систематизовані філософські ідеї карпатського мудреця Андрія Ворона, які стали підґрунтям світогляду й самого письменника. Структура збірника обумовлена представленими в ньому жанрами. Форма викладу вільна, стилістично наближена до природньої, живої мови. Система порад, доповнених рецептами й молитвами, утворює філософську концепцію буття людини, що ґрунтується на принципах взаємодії з природою з метою самопізнання, самовдосконалення й досягнення гармонії.

Список використаних джерел

мирослав дочинець жанровий композиційний твір

1. Білобровець В. Вічник - шлях до вдосконалення душі. Українська літературна газета. 2012. №1. С. 9.

2. Вергелес Т. Мирослав Дочинець: Я - зачарована людина, що сумує за недосяжним. URL: https://zik.ua/news/2012/02/24/myroslav_dochynets_ya__zacharovana_lyudyna_shcho_sumuie_za_nedosyazhnym_335 751(дата звернення: 1.04.2022).

3. Гаврош О. Д. Синьйор Робінзон. ЛітАкцент. 2012. 2012. 6 лютого. URL: http://litakcent.com/2012/02/06/synjor-robinzon/ (дата звернення: 15.04.2022).

4. Демидюк Л. М. Загадка популярності Мирослава Дочинця. Літературне життя. Погляд. 2012. С. 1-3.

5. Дочинець М. Зряче перо. Роман із аркушем. Мукачево : Карпатська вежа, 2017. 289 с.

6. Дочинець М. Многії літа. Благії літа. Мукачево: Карпатська вежа, 2014. 122 с.

7. Дочинець М. Світильник слова. Мукачево : Карпатська вежа, 2013. 212 с.

8. Дочинець М. Світло семи днів. Маленькі історії для душі. Мукачево: Карпатська вежа. 2018. 207 с.

9. Іщенко О. А. Проза М. Дочинця : проблематика і поетика. Київ. 2020. 238 с.

10. Іщенко О. А. Рецепція творчості М. Дочинцяв літературно-критичній думці. Закарпатські філологічні студії. Випуск 5. Т. 1. С. 151-155.

11. Іщенко О. А. Світоглядні позиції головного героя романів М. Дочинця. Мова та література в полікультурному просторі: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. (Львів, 10-11 лютого 2017 р.). Львів : ГО «Наукова філологічна організація “ЛОГОС”», 2017. С. 69-71.

12. Ороховська Л. А. Філософсько-теософський кордоцентризм. Філософська спадщина Григорія Сковороди в контексті ХХІ ст.: Матеріали наукової конференції (м. Київ, 10 грудня 2008р.) / за ред. Л.Г. Дротянко. Київ : НАУ, 2008. С. 6-8.

13. ТалькоО. Б. Художні особливості прози М. Дочинця. Пріоритети сучасної філології: теорія і практика. Ужгород, 2017. С. 38-40.

14. Хмельовська О. Ю. М. Дочинець: “На п'ятий день у Парижі я мріяв повернутися в Мукачево”. Читомо. 2011. С. 1-3.

Размещено на Allbest.ru