Художні образи Кирила и Мефодія на сторінках "Палінодії" Захарії Копистенського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Художні образи Кирила и Мефодія на сторінках «Палінодії» Захарії Копистенського

Циганенко В.Л., Харківський національний університет радіоелектроніки

Стаття присвячена образам братів Кирила і Мефодія. Під час змалювання постатей автор використав історичну й теологічну літературу. Саме рівноапостольні святі Кирило та Мефодій були авторами першої слов'янської абетки, з ними пов'язаний переклад церковнослов'янських книг слов'янською мовою. Просвітителі також сприяли поширенню християнської віри на Русі. Зважаючи на неоціненний внесок рівноапостольних братів, Захарія Копистенський створив позитивні образи християнських мислителів за допомогою різних художніх засобів.

Ключові слова: образ, брати Кирило й Мефодій, Захарія Копистенський, «Палінодія», християнство, художня мова.

Художественные образы Кирилла и Мефодия на страницах «Палинодии» Захарии Копыстенского

Статья посвящена образам Кирилла и Мефодия. При их описании автор использовал историческую и теологическую литературу. Именно равноапостольные святые Кирилл и Мефодий были авторами первой славянской азбуки, им приписывают перевод церковнославянских книг на славянский язык. Просветители способствовали распространению христианской веры на Руси. Их вклад неоценимый. Именно поэтому Захария Копыстенский изобразил братьев положительно с помощью разных художественных средств.

Ключевые слова: образ, братья Кирилл и Мефодий, Захария Копыстенский, «Палинодия», христианство, художественная речь.

Artistic images of Kyrylo and Methodius on “Palinodiya” pages by Zachary Kopystensky

The article is dedicated to the images of Equal to the Apostles brothers Kyrylo and Methodius Zachary Kopystensky described on the pages ofpolemical treatise “Palinodiya”. Kyrylo and Methodius made invaluable contribution to enlightenment public education and spreading Christianity among Slav. The literature language of the work had the same aim, that is epithets, comparisons, methaphors, inversions, emotional words, addresses, refrains, antitheses etc which emphasized the importance of their mission for Slav. While describing the historical events connected with the activities of the enlighteners Kyrylo and Methodius, Zachary Kopystensky used both historical and theological literature. Polemist emphasizes it is due to the activities of the brothers divine service was held in the Slavonic language and Christianity spread.

Key words: image, brothers Kyrylo and Methodius, Zachary Kopystensky, “Palinodiya”, Christianity, literature language.

Постановка проблеми

В українській літературній православній думці особливе місце належить постатям Кирила й Мефодія. Саме з ними пов'язане виникнення слов'янської абетки та поширення християнської віри. Їхня заслуга спонукала багатьох дослідників, художників до осмислення цих постатей. Одним із таких мислителів був Захарія Копистенський.

Захарія (чернече ім'я) Копистенський (бл. 1590-1627) - релігійний і культурний діяч, письменник-полеміст, богослов. Біографічних відомостей про Захарію Копистенського зовсім небагато. Припускають, що народився він у Галичині, вчився в школі Львівського братства. Про подальше навчання відомостей немає. З 1616 р. перебував у Київському братстві. У 1617 р. відкрив типографію, де видає Часослов (1617) із двома передмовами, брав участь у виданні «Анфологіону» й «Бесід Іоана Златоуста на послання апостола Павла». З 1624 р. став архімандритом Печерського монастиря.

Прославився великою ерудицією, був перекладачем, редактором, автор полемічних трактатів, проповідей, передмов. Написав «Книгу про віру єдину, святу» (1619, або 1620-1621) (видав під псевдонімом Азарія), «Книгу про правдиву єдність православних християн» (1625), «Палінодію» (1619-1622), «Панегірик князеві Острозькому». У його творах кожне твердження підкріплюється документами й посиланнями на багатьох авторів. Це свідчить про великі знання Захарії Копистенського не тільки богословської літератури, а і юридичної та історичної.

У XVI-XVII ст. в українській літературі поширилася полемічна література. Українські письменники-полемісти за допомогою слова боролися з католицькою церквою за релігію, права, мову українського народу. Католики намагалися залучити на свій бік вище православне духовенство й зробити його своїм знаряддям у боротьбі за полонізацію українського населення [6, с. 3].

Полеміка між православними й католицькими літераторами велася стосовно розходжень у віровченні, а також навколо громадського й культурного життя. Твір «Палінодія» з'явився як відповідь на трактат Лева Кревзи «Оборона церковної єдності» й має таку саму структуру.

«Палінодія» присвячена багатьом питанням, що пов'язані з християнством, у тому числі розглядаються постаті Кирила й Мефодія.

У статті ми розглянемо, як Захарія Копистенський змалював образи відомих християнських мислителів Кирила й Мефодія на сторінках «Палінодії».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження В. Завитневича присвячене саме «Палінодії» Захарії Копистенського та її місцю в історії західноруської полеміки XVI - XVII ст. [5]. У роботі дослідник аналізує всю західноруську полемічну літературу, особливу увагу звертає на причини виникнення полемічної літератури. В. Завитневич говорить, що боротьба між католиками й православними почалася ще від перших місіонерів, які принесли православну віру на територію Русі й Польщі [5, с. 8]. Пізніше західні (католики - В. Ц.) місіонери для розповсюдження своєї віри вилучали «плоди першої православної місії» [5, с. 9]. Не обійшов В. Завитневич і вчену діяльність Захарії Копистенського, зокрема автор дослідження ставить питання про роль Львівського братства в житті полеміста.

Вивченням діяльності Захарії Копистенського, зокрема, його «Палінодії» займався П. Загайко. Він проаналізував історію написання твору та коротко охарактеризував його. Постаті християнських просвітителів Кирила й Мефодія дослідник не вивчав [6].

Не обійшов увагою твір «Палінодія» Захарії Копистенського й О. Неменський, а саме автор досліджував біографію полеміста, його твори. Вивчаючи «Палінодію», дослідник звертає свою увагу на форму викладу і зміст аргументів, якими апелює Захарія Копистенський у полеміці з католиками [11].

На відміну від попередніх дослідників, О. Неменський згадує діяльність Кирила й Мефодія. Відзначається, що Захарія Копистенський багато уваги приділяє духовній єдності слов'янських народів: «Моравы, Чехъ, Угровъ и Ляховъ, хто бы их окрестилъ и научилъ вЪры отъ початку, поведаю, же были окрещены отъ епископовъ Грецкихъ и вЪры научены не иншей, ено той, которую и нынЪ церков всходняя вызнаваетъ» [7, с. 987]. Саме завдяки діянням рівноапостольних Кирила й Мефодія слов'яни прийняли християнство від Константинополя [11].

М. Брайчевський приділив значну увагу утвердженню християнства на Русі. Досліджуючи цю проблему, науковець звернув увагу й постаті Кирила та Мефодія. Зокрема, автор стверджує, що рівноапостольні брати ходили з місією в Болгарію, Хозарію та Моравію, де створили азбуку і принесли християнство. Під час хозарської місії братів Київська Русь уже була християнською державою [1].

Розглядаючи питання просвітницької місії святих Кирила та Мефодія, С. Шумило стверджує, що брати брали безпосередню участь у хрещенні Русі. Тут же була створена слов'янська азбука. Художні образи дослідник не розглядав [17].

Т. Юречко, вивчаючи місію рівноапостольних братів Кирила та Мефодія, приділив значну увагу хазарській місії просвітителів. Автор говорить, що Кирило та Мефодій безпосередньо пов'язані з хрещенням росів, у 861 р. в Києві відбулося хрещення киян [18, с. 4].

Крім згадуваних дослідників, життя і творчість Захарії Копистенського, не оминаючи увагою «Палінодію», розглядали І. Франко, М. Грушевський, С. Єфремов, Д. Чижевський, М. Грицай, В. Микитась, В. Крекотень, Є. Пшеничний, І. Шевченко, Н. Яковенко, П. Степенькіна, Ю. Ларін та ін. Але образи рівноапостольних Кирила й Мефодія вони не аналізували [2-4; 8-10; 12-15; 16; 19; 20].

Отже, дослідники «Палінодії» Захарії Копистенського практично не аналізували образи Кирила й Мефодія, а акцентували увагу на їхній історичній місії. Художні образи під час змалювання рівноапостольних братів також не розглядали.

Постановка завдання. Мета статті - дослідити, як змальовано образи відомих християнських мислителів Кирила й Мефодія на сторінках «Палінодії» Захарії Копистенського.

Виклад основного матеріалу

«Палінодія» складається з чотирьох частин. Образи Кирила й Мефодія змальовані в третій частині розділу першого артикулу другого, що має назву «Мефодіи и Кирилъ отъ патріархи Константинополского и отъ царя Михаила Порфирогенета посланы были до Словенскихъ народовъ, при которыхъ тогожъ языка народове - Чехове, Моравяне, Ляхове и Угрове не отъ костела Латинского, але отъ столицы апостолской Константинополской віру христіанскую первогне и съ початку приняли» [7, с. 986-999]. Це вже підкреслює важливість постатей Кирила й Мефодія в установленні християнства. Тож проаналізуймо ці образи.

Починається ця частина повідомленням про причину приходу Кирила й Мефодія до слов'янських народів - навертати їх на «віру христіанскую». Були просвітителі родом із «Фессалоники», і послав їх константинопольський цар Михайло Порфирогенет. Далі описується шлях братів до слов'янських народів - «зъ Болгаріи и Сербіи до Угоръ», потім прийшли до моравів і чехів. Пізніше саме тут і були написані Житія Кирила й Мефодія.

Захарія Копистенський намагається визначити час, коли брати Кирило й Мефодій прийшли на слов'янську землю. Для цього він звертається до різних джерел: праць Мартина Баронія, Іоанна Зонари та ін. Проаналізувавши ці дані, полеміст стверджує, що «сотвориже сей Константинъ Славенская писмена и книги зъ Греческаго на Словенскій языкъ преведе, во время Михаила, царя Греческаго, и Бориса, князя Болгарского, отъ созданія міра 6363» [7, с. 987]. Говорячи це, автор «Палінодії» наголошує, що слов'янську мову всі сприйняли належно, навіть церковна служба велася цією мовою [7, с. 988].

Кирило й Мефодій узяли безпосередню участь у хрещенні «Моравы, Чехъ, Угровъ и Ляховъ», і тут Божа служба стала відбуватися слов'янською мовою [7, с. 989]. На питання, чим же керувалися Кирило й Мефодій під час створення слов'янської азбуки, Захарія Копистенський дає відповідь: «сотворяже по подобію и по образу Греческихъ писменъ буквъ 24, Словенскихъ же надъ-то буквъ 14, и собра всЬхъ писменъ со дифбонгами 38, и сице сотворъ Словенская писмена, книги зъ Греческого на Словенскій переведе языкъ» [7, с. 990].

На закінчення розповіді про Кирила й Мефодія полеміст ще раз наголошує на діях рівноапостольних: «Зложилъ Словяномъ алфавитъ на кшталтъ лЪтеръ алфавиту Грецкого, и книги зъ Грецкого тымижъ литерами на языкъ Славенскій переложилъ» [7, с. 999]. Навіть Папа Римський підтримав діяння Кирила й Мефодія.

Під час змалювання образів Кирила й Мефодія Захарія Копистенський використовує різноманітні художні засоби, а саме: епітети (праведнейшая церква; далъ хвалу Богу); метафори (слова Божого стяти; христіанскую втру до домовъ своихъ приносили; права втра; увтрилъ отъ церкве Константинополской; на око видтти дается; отъ Грековъ приняли втру; втра ... вщеплена была); порівняння (куколь ... розстваючи, якъ оный врагъ чловткъ спячимъ чловткомъ звыклъ чинити); інверсії (втра хрис- тіанская; писма Росские; Мефодія святого); емоційні слова (выродкове броятъ; за дивъ собт почиталъ; похвалилъ); звертання (кождый чителнику православный; правовтрный христіанине); рефрени (переложилъ и перевелъ; алфавитъ . написалъ былъ и зложилъ; якой абовтмъ сами были втри, какой и иншихъ научали., якой были тыи, отъ которыхъ на тоей втры проповтдь были посланіи); антитези (Латинская втра - втра христіанская, Константинополская; алфавитъ Латинскій - алфавитъ Грецкій, Словенскій) тощо.

Висновки і пропозиції

Отже, Захарія Копистенський у «Палінодії» змалював образи відомих християнських мислителів Кирила й Мефодія як осіб, які створили слов'янську азбуку й запровадили християнство на слов'янських землях. Під час зображення просвітителів полеміст використовував різноманітні художні засоби для підкреслення важливості місії рівноапостольних братів.

копистенський кирил мефодій епітет

Список літератури

1. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі: монографія. Київ: Наук. думка, 1988. 260 с.

2. Грицай М.С. Давня українська література. Київ: Вища шк., 1989. 413 с.

3. Грушевський М.С. Історія української літератури: в 6 т.; 9 кн. Київ: Обереги, 1995. Т. 6. Кн. 1. 708 с.

4. Єфремов С. Історія українського письменства Київ: Феміна, 1995. 678 с.

5. Завитневич В.З. «Палинодия» Захарии Копыстенского и ее место в истории западнорусской полемики XVI и XVII вв. Варшава, 1883. LXXV, 400 с.

6. Загайко П.К. Українські письменники-полемісти кінця XVI - початку XVII ст. в боротьбі проти Ватикану і унії. Київ: АН УРСР, 1957. 85 с.

7. Копистенський З. Палинодия. Русская историческая библиотека. Санкт-Петербург, 1876. Т. 3. С. 3131190.

8. Крекотень В.І. Вступ. Українська літератураXVII ст. Київ: Наук. думка, 1987. С. 8-10.

9. Ларін Ю.В. Рецепція творчості Захарії Копистенського в літературознавчій науці. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Філологія». Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. № 190. Вип. 60. Част. II. С. 61-69.

10. Микитась В.Л. Українська література в боротьбі проти унії: дослідження. Київ: Дніпро, 1984. 242 с.

11. Неменский О.Б. Представление о славянской общности в «Палинодии» Захарии (Копыстенского). Славянский мир в 3-м тысячелетии: славянская идентичность - новые факторы консолидации. Москва: Институт славяноведения РАН, 2008. С. 120-127.

12. Пшеничний Є. Захарія Копистенський і культурно-просвітницький гурток Єлисея Плетенецького. Українське бароко: матеріали I конгресу Міжнародної асоціації україністів (Київ, 27 серпня - 3 вересня 1990 р.). Київ, 1993. С. 144-153.

13. Степенькіна П. Захарія Копистенський. Українська біографістика: зб. наук. праць / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.I. Вернадського, fe-т біографічних досліджень; редкол.: В.I. Поник (відпов. ред.) та ін. Київ, 2008. Вип. 4. С. 67-81.

14. Франко I.Я. Нарис історії українсько-руської літератури. Львів, 1910. 444 с.

15. Чижевський Д. кторія української літератури (від початків до доби реалізму) / худож. оформл. В.М. Штогрина. Тернопіль: Презент за участю ТОВ «Феміна», 1994. 480 с.

16. Шевченко I. Україна між Сходом та Заходом: Нариси з історії культури до поч. XVIII ст. Львів: Інститут історії церкви Львівської богословської академії, 2001. 250 с.

17. Шумило C. До питання просвітницької місії святих Кирила і Мефодія, винайдення слов'янської писемності і початкової християнізації Русі в ІХ ст. Сіверянський літопис. 2016. № 1 (127). С. 3-17.

18. Юречко Т.І. Місія святих рівноапостольних Кирила та Мефодія серед слов'ян.

19. Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI - XVII ст. Київ: Критика, 2002. 416 с.

20. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Київ: Критика, 2005. 581 с.

Размещено на Allbest.ru