Феномен присудкової однорідності в художній жіночій прозі початку ХХІ століття
Аналіз конструкцій з однорідними присудками в жіночій прозі початку XXI ст. З’ясування, як однорідні присудки, збагачуючи семантику речення, впливають на прозовий художній текст. Фрагментарність, багаторівнева організація тексту, занурення у власний світ.
Рубрика | Литература |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.10.2022 |
Размер файла | 26,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Університет Гани
Феномен присудкової однорідності в художній жіночій прозі початку ХХІ століття
Дзядик Ю.І.
На зміну модерністському соціальному бунтарству з його увагою до внутрішнього світу людини прийшов новий напрям філософії та мистецтва постмодернізм. Цей процес не оминув також і літературу. Постмодернізм як художній напрям був синтезом явищ, наявних у художній літературі і філософських поглядах. Новий напрям змінив співвідношення між елітарною та масовою розповіддю. Фантастика, детективи, пригодницькі історії, інтриги, сентиментальні оповіді, побутова тематика превалюють у художніх творах. У статті розглянуто риси, які відокремлюють постмодернізм від модернізму: плюралізм, фрагментарність, культ незалежної особистості, невизначеність, іронія, мистецтво у вигляді гри без наперед визначених правил, сприйняття життя як хаотичного акумулювання тенденцій та поглядів. Постмодерністські настрої позначені зневірою в цінностях, які пропагувалися, з їхньою вірою в перемогу розуму та безкраїсть людського потенціалу. Постструктуралістські, деконструктивістські ідеї французьких філософів сприяли зародженню нових тенденцій у британській літературі. Англійський постмодернізм базувався на національній літературній традиції. Поява жіночих романів позначає нову епоху. Романи, написані жінками, показують світ, як вони його бачать. У центрі творів жінка з її оточенням: сім'єю, друзями, суспільством. На основі вжитих авторами у структурі речень лексичних і синтаксичних засобів у роботі зосереджено увагу на емоційно-душевному стані героїнь. Розширення горизонтів розповіді та її відкритість зумисна стратегія письменниць, щоб читач міг доповнити кінцівку творів власними здогадками. У дослідженні виокремлено й описано однорідні дієслівні й іменні присудки. Окреслено структури із синкретичними моделями в художньому дискурсі. Проаналізовано речення з багатокомпонентним рядом однорідних присудків змішаного типу та розкрито сутність граматичних маркерів, які збалансовують, збагачують і увиразнюють структуру, семантику та стилістику тексту. Воєнні події, сімейні неполадки, історичні довідки постають тлом, на якому розгортаються основні події творів; а однорідні присудки додають описові емоційності й експресивності.
Ключові слова: постмодернізм, синкретична модель, повтор, стать, сполучник, багатокомпонентне речення, структура.
Dzyadyk Yu. I. PHENOMENON OF HOMOGENEITY OF PREDICATES IN WOMEN'S FICTION OF THE EARLY XXIst CENTURY
Postmodernism as a new trend in philosophy and art replaced modernism with its social rebellion and concentration on inner world of an individual. This process went on in literature, too. Postmodernism as a trend in literature was a synthesis of phenomena that occurred both in fiction and philosophical views. A new trend changed the relations between the elitist stories and stories about ordinary people. Science fiction, detective and adventure stories, intrigues, sentimental stories, household themes prevail in literary works. The article describes the features that separate postmodernism from modernism: pluralism, fragmentation, cult of independent personality, uncertainty, irony, art in the form of a game without rules, perception of life as a chaotic accumulation of tendencies and views. Postmodernist sentiments can be found in disappointment in values that have been promoted, beliefs in the victory of wisdom and the unlimited possibilities of human potential. The post-structuralist, deconstructive ideas of French philosophers contributed to the creation of new trend in the British literature. English postmodernism was based on the national literary tradition. Women 's novels started a new era. Novels written by women show the world how they see it. We can see a woman and her environment: family, friends, society in the centre of the novels. The paper focuses on the emotional state of heroines based on the lexical and syntactic means used in the sentence structure by the authors. Expanding horizons of the story and its openness is a deliberate strategy that writers use to allow the reader to add his own ideas at the end of novels. The homogeneous verbal and nominative predicates are selected and described. Syncretic models are highlighted in the research. Sentences with multicomponent series of homogeneous predicates of mixed types are analyzed, the essence of grammatical markers that balance, enrich and express the structure, semantics and stylistics of the text are outlined in the article. Warfare, family problems, historical events become the background on which the main actions of the literary works are depicted; homogeneous predicates fill narration with emotionality and expressiveness.
Key words: postmodernism, syncretic model, repetition, gender, conjunction, multicomponent sentence, structure.
Вступ
Постановка проблеми. На сучасному етапі свого розвитку англійська література становить собою феномен, у якому превалюють такі постмодерністські риси, як фрагментарність, багаторівнева організація тексту, занурення у власний світ і становлення свого «Я». Проте не спостерігається детального аналізу феномену, особливо коли йдеться про «жіноче письмо». Якщо романи жінок-письменниць аналізуються, то у площині «чоловічих романів», що, на наш погляд, не є обґрунтованим, оскільки це два різні типи постмодерністського дискурсу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед досліджень на особливу увагу заслуговують праці І. Хассана теоретика постмодернізму [10]; Д. Хеда [11], який розглядає проблематику Великої Британії другої половини XX ст. і допомагає зрозуміти сучасну англійську літературу.
Проте автор не виділяє тенденції постмодерністського роману. Ці тенденції стали об'єктом дослідження для Г. Вагнера, проте він не пропонує чіткого жанрово-тематичного розмаїття англійського постмодерністського роману [17].
Постановка завдання. Мета статті проаналізувати конструкції з однорідними присудками в жіночій прозі початку XXI ст. Завдання нашого дослідження з'ясувати, як однорідні присудки, збагачуючи семантику речення, впливають на прозовий художній текст.
Виклад основного матеріалу
Одним з основних чинників, що впливали на розвиток «жіночого письма», був рух феміністок у Західній Європі, який проник у суспільне, політичне, економічне й культурне життя і не оминув літературу. Феміністичний рух сприяв самоідентифікації жінки в суспільстві. «Жіноче письмо» це термін, що здебільшого вживається французькими фахівцями. Його менше вживають німецькі чи британські спеціалісти в галузі ґендерної літературної критики. У західному світі поширені назви Romance, Frauenroman, Dameroman, Liebensroman любовний роман, написаний жінкою, про жінок, для жінки [7; 13; 14]. У художних творах, створених жінками, картина світу зображена в інший, незвичний спосіб. Жіноча література вміщає різні за стилем, жанром, видом, ступенем і мірою таланту та впливу на літературний процес тексти, поєднані одним єдиним чинником статтю автора [6, с. 8]. Структура тексту відкрита, вона піддається вільному розширенню без меж. Персонажі постають живими, а правда береться з деталей буденного життя [12]. Наголос падає на емоційні переживання, роздуми, на внутрішній світ людини; аналіз побаченого, почутого впливає на подальші рішення. Діалогічне мовлення переважає над монологами; жінка хоче бути почутою, вона переконує протилежну стать у правильності свого світобачення, захищає свою гідність чи то у відкритий спосіб, чи в роздумах, бореться за своє місце в суспільстві:
But gradually she [Diana] had to face the fact that they didn't have very much in common. His [Johnathan's] mind was far more serious and analytical than hers and she was horribly aware that very often her responses to his observations and indeed conversations were a disappointment to him [16, с. 42].
It was not the only way she had failed him, she knew, reflecting rather sadly on the first year of her marriage. She was not his intellectual equal in any way; and her scanty education had been no preparation for his sophisticated range of interests. Yes, they had lots of fun together, but he also loved to read, liked going to art galleries, adored music and opera was his great love [16, с. 41].
Якщо в тексті є монологи, вони здебільшого розкривають автентизм природи жінки, її прагнення до свободи:
She [Diana] waved him [Johnathan] off gaily next day, and then went to meet Wendelien. She was truly horrified; horrified and afraid. How could she do it, leave everything and everyone she knew and loved and go to live hundreds of miles away, to that cold, ugly house, set in that harsh, hostile landscape? To live with a man she could see very clearly now she didn't actually love at all [16, с. 80].
Синкретичні моделі доповнюють текст. Час і простір розчиняються; немає минулого, теперішнього чи майбутнього. Простір або замкнений, або безмежний. Героїні тягнуться до справжності почуттів. Виклик із боку жінки продиктований умовами, у яких вона опинилася. Жінка постає бунтівницею проти світу «чоловіків» із його панівним патріархальним мисленням. Жінка вільна у своїх уподобаннях. Якщо потрібно, вона зможе постояти за себе. Жінка-автор і жінка-героїня замислюються над змістом життя, над добром і злом, над силою та слабкістю, свободою і неволею. Волю можна здобути, переборовши свою слабкість. Жінка-героїня не потребує, щоб їй давали дорогу у крамницях, допомагали з валізами. Вона впорається сама, виховає дітей самотужки, якщо чоловік покине її або вона дізнається про його кримінальне минуле, навчиться керувати і лагодити автомобіль не гірше за чоловіка, подолає будь-які труднощі на шляху до мети. Жінка не така, якою її хоче бачити чоловік. Персонажі таких творів динамічні, вони перебувають у постійному русі: пізнати себе, заглибитися у свою феміністичну сутність, удосконалити себе, стати іншою сьогодні, ніж ти була вчора. Однорідні присудки допомагають письменницям зобразити природу жінки, описати емоційний стан і всю динаміку ухвалення рішень.
Якщо жінка захоче, вона боротиметься за нове кохання; вона віддасться тому, хто може зробити її щасливою:
She [Kate Ellis] went to walk past him [Captain Quinn] but he caught her arm and she turned. He slid his arm around her waist and drew her to him. She looked surprised but didn't pull away. He smiled down at her and studied her face for a moment then pressed his lips onto her. She raised her hands and placed them on his chest then her mouth opened under his [8, с. 180].
She had been taught some hard lessons and lived through tough times on her way to happiness [8, с. 294].
Однорідні присудки, дієслівні й іменні, показують, як дії швидко змінюють одна одну. Відсутність пунктуаційного знака перед прислівником then вказує на прийом письменниці якнайшвидше досягти бажаного результату. Граматичні та пунктуаційні маркери збагачують і увиразнюють структуру та семантику жіночих прозових творів.
Специфічні параметри, що роблять виразним жіночий аспект, не є усталеними, оскільки кожен художній твір вносить свої корективи у змалювання світу «жіночим способом» [5, с. 6]. Світ жінки існує, і він відмінний від чоловічого світу. Оскільки є світ жінки, то існує й жіноча література. Жінки малюють свою конструкцію суспільства. Жінка, зображена в «чоловічій літературі», це той образ, який зазвичай хотіло бачити консервативне суспільство: жінку-рабиню, жінкужертву, жінку-повію, жінку-блазня. Жінки-письменниці створюють образ жінки, яка перебуває в новій системі координат. Це нова героїня, самодостатня жінка, яка пориває з бінарними своїми обов'язками жінки-матері та дружини:
They bought a pretty little mews house in Knightsbridge, exactly what she [Diana] had dreamed of, and she had the greatest fun decorating and furnishing it and then settled into what seemed atfirst a perfect life as London continued to ignore the fact that there was a war on. She enjoyed looking after Johnathan and being a good wife; she ran the house beautifully, was a wonderful hostess, entertaining his clients as well as their friends, never overspent on her admittedly generous household budget, and even cooked some simple meals herself when they were alone at home, which he liked very much [16, с. 42].
Втіливши мрію в життя, героїня не може цілком віддатися хатній роботі. Письменниця вдається до прийому мовленнєвого етикету, щоб показати трансформацію особистості. У лінгвістичних розвідках, присвячених функціонуванню мовленнєвому етикету, виділяють «камуфлюючу функцію» [4, с. 15], коли доброзичливі етикетні висловлення приховують істинне негативне ставлення, а це «своєрідний механізм, за допомогою якого може відбуватися ефективна комунікація» [3, с. 139]:
She [Diana] was busy trying to be a good wife, for a while anyway, so time spent together in Yorkshire was what she thought of as good-will in the bank. She was waiting for a suitable moment to tell Johnathan that not only had she been booked for a three-day session, shooting evening gowns and furs for the all-important September issue of Style, the biggest issue in the year, where advertisers spent more money than all the others put together, but she'd been asked to go to Paris in January to shoot the collections [16, с. 233-234].
Твори, написані жінками, відрізняються розмаїтістю жанрів: соціально-психологічний роман, історіографічний метароман [1] (минуле оживає в теперішньому; відбувається монтаж документів, листів; реальність переплітається з вимислом), кроскультурний роман (наявність експериментальних стратегій, пов'язаних із культурними надбаннями різних народів у постколоніальну епоху; дивакувате поєднання східних і західних мотивів за допомогою фрагментарності розповіді, просторово-часових зсувів, уведення в сюжет гібридних персонажів); інтелектуальний роман; документальний роман; роман-хроніка; романбіографія (фактографія зливається з фальсифікацією документів; правда не відокремлюється від вигаданого, адже ніхто не знає, про що думав і що відчував реальний персонаж); «роман англійської ідеї» (переосмислення національної ідентичності, що постає текстом, запозиченим з уроків історії, географії, який втілюється у свідомість у процесі вікових трансформацій; захоплення надбаннями Вікторіанської епохи; реакція на мультикультурні віяння) [11, с. 121]; роман-мелодрама, любовна історія. У центрі уваги жінка, яка вирішує як суспільні, так і власне жіночі проблеми. У творах є риси постмодернізму: культ незалежної особистості, потяг до позасвідомого світу, поєднання полярних істин, переплетення стилів розповіді, пародійність, іронічність, принцип гри, невизначеність, фрагментарність [10, с. 267]. «Постмодернізм це щось більше, аніж чиясь примха, яка чинить глибокий і довготривалий вплив на академічне й культурне життя» [2, с. 11].
Класичні норми поведінки сприймаються в незвичний спосіб:
How can this be happening? When ordinary people are. homeless and hungry <...>
Both of them had finally been released from hospital, Tom invalided out of the army, Laura returning to school part-time until the spring term. They were both living in her little flat, while he tried to come to terms with his new, empty situation and what he might do: even with the small diamond on her finger, this could never had happened before the war, a young couple, unmarried, living together under the same roof. Tom's parents were shocked and Laura's headmaster was very vocal on the subject [16, с. 66].
Частина роману показує, що певні події розгортаються на тлі війни. Ми простежуємо, як письменниця вживає лексеми war («війна»), soldiers («солдати»), чи ситуативно показує, що у країні нестача харчів, а населення позбавлене необхідного: When ordinary people are homeless and hungry.
Однорідні іменні присудки розкривають стан, у якому опинилися прості люди. Сполучник and доповнює: у країні не тільки багато бездомних, вони ще й голодують.
Жінка в художній прозі початку ХХІ ст., що досліджуємо в нашій статті, не боїться порушити усталені норми, бунтує проти чоловіка, прагнучи простору. Їй хочеться уваги, якої немає, з боку чоловіка, усі плани руйнуються, чоловік пропадає десь на роботі, їй уже навіть не здається, що вона заміжня; подружнє життя стало для нею в'язницею, а чоловік думає, що в неї депресивний стан, радить звернутися до лікаря:
“I know it doesn't make sense to you”, Holly says. “It doesn't make sense to you because you never listen. You refuse to hear anything you don't to hear. I'm tired, Marcus. I'm tired of trying to explain to you why I'm not happy in this marriage and why I need some space <... >”. It would feel wrong to reach out to him, to try to comfort him <...>, yet it feels more wrong and more awkward to stand here doing nothing [9, с. 385].
Жінки вживають складні багатокомпонентні речення. В одному реченні можна спостерігати розкриття кількох думок. Мова більш описова, більше вжито метафор, емоційно забарвленої лексики. Синтаксичний повтор лише підкреслює настрої жінки-героїні. Речення можуть розриватися, переходячи в синкретичні моделі, пунктуація дещо незвична, проте підсилює експресивність: She [Saffron] describes him [Pearce] as funny. Gentle. Sweet [9, с. 365]. Простежується реалістичний тип розповіді, в її основі особлива форма репрезентації дійсності: жінки-письменниці допомагають читачеві наблизитися до певної епохи, яка конструюється в художньому тексті; стирається межа між реальним і вигаданим:
She [Eva] picked up the saucepan, walked from the kitchen into the sitting room and threw the soup all over her precious chair. She then went upstairs, into her bedroom and, without removing her clothes or her shoes, got into bed and stayed there for a year [15, с. 2].
В однорідному ряді присудків кожне наступне дієслово наближує до кульмінації, показуючи, що жінка замучена хатніми обов'язками, вона хоче спокою і вона сама формує його в ексцентричний спосіб.
Перешкоди, жертовність сприймаються як авторська стратегія:
<...> she [Laura] couldn't get lost, and besides, trucks filled with soldiers kept passing her, as if leading her on her way <... >. She tried not to think of anything, to save her emotional as well as her physical energy for Tom, for getting to Tom, for not failing Tom. She would get there because she must; there was no alternative.
An animal, a dog or even a cat, ran across her path; she slammed on her brakes but they didn't work, the bike slithering wildly on the wet road. She fell off, climbed back on, battling against tears, against panic. Keep going, Laura, keep going, it couldn't be much further [16, с. 56].
Так, Г. Вагнер звертає увагу на те, що історія зображена у вигляді розповіді про минуле, на тлі якої розгортаються основні події; історія постає тлом [17]. Розповідь про солдатів на вантажівках містить додаткове повідомлення про воєнні події, допомагає збагнути труднощі того часу: транспортні проблеми, економічний спад, моральний занепад. Проте Лаура наполегливо прямує до мети. Однорідні присудки fell off, climbed, які вжиті в тексті, допомагають зрозуміти безпорадність у ситуації. Прийменник back вказує на те, що героїня не занепадає духом, адже в лікарні її чекає коханий.
однорідний присудок жіноча проза
Висновки і пропозиції
Отже, з'ясовано, що однорідні присудки поширюють речення, вводять додатковий елемент пізнання об'єкта. Письменниці-жінки послуговуються однорідними присудками, щоб передавати емоційний і душевний стан персонажів. Граматичні та пунктуаційні маркери сповільнюють або прискорюють темп розповіді. Дослідження творчості авторів-жінок лише розпочаті в мовознавчій та літературознавчій царині, тому ще не напрацьовано необхідної методології для осмислення даного феномену. У перспективі подальшого дослідження видається необхідним здійснити детальний аналіз речень з однорідними присудками в художній жіночій прозі на основі структурно-семантичного та функційного підходів.
Список літератури
1. Бойніцька О. Англійський історіографічний роман кінця ХХ початку ХХІ ст..: філософія жанру: монографія. Київ: Видавець Карпенко В. М., 2016. 324 с.
2. Енциклопедія постмодернізму / за ред. Ч. Вінквіста, В. Тейлора. Пер. з англ. В. Шовкун. Київ: Основи, 2003. 503 с.
3. Косенко Ю. Основи теорії мовної комунікації: навчальний посібник. Суми: Сумський державний університет, 2011. 187 с.
4. Лунева В. Речевой этикет как гиперсемиотическое образование: лингво-прагматический аспект: дис.... канд. филол. наук: 10.02.19. Ростов-на-Дону, 2011. 171 с.
5. Стельмах Х. Творчість Ясміни Тешанович у контексті жіночого письма: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.01.03. Львів, 2004. 18 с.
6. Улюра Г Теоретико-методологічні засади ґендерних студій з літературознавства. Ґендерні студії в літературознавстві: навчальний посібник / за ред. В. Погребної. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2008. С. 6-20.
7. Emanzipazion und Literatur / Hg. von H. Binn. Dьsseldorf, 1984. 362 s.
8. Fullerton J. Hold on to Hope. Orion Books, 2012. 296 p.
9. Green J. Second Chance. Penguin Books, 2008. 448 p. + 8 p.
10. Hassan Ihab. The Dismemberment of Orpheus: Toward a Postmodern Literature. Medison: The University of Wisconsin Press, 1982. 272 p.
11. Head D. The Cambridge Introduction to Modern British Fiction, 1950-2000. Cambridge: University Press, 2002. 307 p.
12. Huddle D. The writing habit. University Press of New England, 1991. 213 p.
13. Encyclopedia of Modern Criticism and Theory / D. Lodge et al. L.: Longman, 2000. 308 p.
14. Strecker G. Frauentrдume Frauentrдnen. Ьber den unterhaltenden deutschen Frauenroman. Weilheim / Obb.: O. W. Barth Vlg., 1969. 181 S.
15. Townsend S. The Woman Who Went to Bed For a Year. Penguin Books, Lily Broadway Production Ltd., 2012. 439 p. + 15 p.
16. Vincenzi P. A Question of Trust. Headline Publishing Group, 2017. 598 p.
17. Wagner H. A History of British, Irish and American Literature. Trier, 2010. 579 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Становлення та специфіка жанру новели. Оновлення жанрового канону в українській малій прозі кінця ХХ – початку ХХІ століття. Проблемно-тематичний поліфонізм малої прози. Образна специфіка новелістики Галини Тарасюк. Жанрова природа новел письменниці.
дипломная работа [104,1 K], добавлен 26.06.2013Розгляд поезії М. Лермонтова. Вивчення морально-психологічного роману "Герой нашого часу" про долю молодих людей після розгрому декабризму. Аналіз риси у творчості російського поета. Розгляд у прозі спільного між байронічним героєм та Печоріним.
презентация [5,3 M], добавлен 09.03.2016Розмаїття напрямів американської поетики кінця ХІХ - початку ХХ століття. Філософські та естетичні погляди поетеси Е. Дікінсон. Поезія Е. Робінсона - ланка між "тьмяним періодом" і "поетичним ренесансом". Побудова віршів В. Ліндсея за зразком балади.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 19.10.2010Місце і значення саду в художній прозі І. Франка, його функціональне та семантико-смислове навантаження, особливості метафоричного опису. Смислове навантаження садового пейзажу на індивідуально-психологічному рівні в зіставленні з міфопоетичною традицією.
реферат [27,9 K], добавлен 10.02.2010Розкриття теми міста у творах найяскравіших представників української літератури початку ХХ ст. Виявлення та репрезентація концепту міста в оповіданнях В. Підмогильного, що реалізується за допомогою елементів міського пейзажу - вулиці, дороги, кімнати.
научная работа [66,6 K], добавлен 04.04.2013Внутрішній світ підлітків та їх нагальні проблеми у творах англійських письменників В. Голдінга, С. Таунсенд, С. Хілл. Вплив літератури на світогляд людини. Складні аспекті творів: зображення світу підлітків з жорстокої сторони, не немає місця гуманності.
курсовая работа [77,4 K], добавлен 08.05.2009Структура та теми народних дум. Розподіл їх на історичні групи. Аналіз дум як історико-епічних творів. Визначення розглянутого жанру усної народної поезії в української фольклористиці. Розвиток художньої культури різних періодів духовного життя народу.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 27.02.2015Сюжетні та композиційні особливості роману Гофмана “Життєва філософія кота Мурра”. Відображення головних ідей романтиків XVIII–початку XIX століття - пошуки ідеального героя, місце творчої натури в суспільстві, шляхи її розвитку, внутрішній світ людини.
реферат [22,6 K], добавлен 24.04.2009Аналіз драматургії письменника І. Костецького на матеріалі п’єс "Близнята ще зустрінуться" та "Дійство про велику людину". Розкриття концепції персонажа та системи мотивів, огляд літературної практики автора як першого постмодерніста у мистецтві України.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 04.12.2011Вогонь як символ жертовності, беззавітного служіння людям, як основа відновлення, початку нового. Образ вогню-руйнування, нищення, лиха. Смислове навантаження образу-символу вогню у творах української художньої літератури, використання образу в Біблії.
научная работа [57,2 K], добавлен 03.02.2015Використання неповних речень в художніх творах українського письменника Ю.М. Мушкетика. Поняття та класифікація неповних речень. Контекстуальні та ситуативні неповні речення в романі "Яса". Специфіка еліптичних неповних речень в творах Юрія Мушкетика.
курсовая работа [33,7 K], добавлен 26.05.2008Предмет як літературознавча категорія. Поняття "художній предмет" відповідно до його функцій у творенні художнього смислу і з урахуванням значення авторської інтенції та ролі предмета у процесі візуалізації. Предметне бачення та художнє мислення.
реферат [26,0 K], добавлен 11.02.2010Слово о полку письменницьком. Загальна характеристика літератури Луганщини XIX - початку ХХ століття. Журнал та письменницька організація "Забой". Літературні угрупування,спілки, з’їзди та зібрання письменників. Сучасні письменники Луганщини, їх твори.
реферат [28,3 K], добавлен 21.06.2011Психологізм як метод образно-логічного осягнення соціально-психологічної суті людини в художній творчості. Форми втілення психологізму в українській літературі. Сублімація авторської психології в художні образи. Постать Коцюбинського в рецепції критиків.
дипломная работа [140,2 K], добавлен 21.08.2012Метафора як ефективний засіб вираження художньої думки письменника. Вживання метафори в творах М. Коцюбинського, її типи та роль для розуміння тексту. Аналіз контекстуальної значимості метафор для позначення природних явищ, кольору, емоційного стану.
реферат [51,1 K], добавлен 18.03.2015Стан драматургії на початку XIX століття. Зв'язки Котляревського з українськими традиціями та російським літературним життям. Драматургічні особливості п'єси "Наталка Полтавка". Фольклорні мотиви в п'єсі "Сватання на Гончарівці" Г. Квітки-Основ'яненка.
курсовая работа [55,1 K], добавлен 07.10.2013Життєвий шлях та творчі доробки Ч. Діккенса. Дитячий світ у творах письменника. Образи Поля і Флоренс - втілення всепрощення з роману "Домбі і син". Образи дітей у "Різдвяних оповіданнях" Ч. Діккенса. Олівер Твіст як типовий представник знедоленої дитини.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 27.03.2016Творчість Б. Грінченка у контексті реалістичної прози XIX століття. Рецепція малої прози у вітчизняному літературознавстві. Звернення в оповіданнях до теми дитинства. Драматичні обставин життя дітей. Характеристика образів. Відносини батьків і дітей.
курсовая работа [93,7 K], добавлен 09.06.2016Зародження прозаїчного роману в Німеччині. Досягнення німецької літератури XVII ст. в поезії і в прозі, їх зв'язок з художньою системою бароко. Етапи розвитку німецької літератури, осмислення трагічного досвіду; придворно-історичний та політичний роман.
реферат [32,7 K], добавлен 17.01.2010Соціально-комунікативні функції тексту за Ю. Лотманом, їх прояв у вірші М. Зерова "Навсікая". Особливості сегментації та стильових норм, які використовує в поезії автор. Наявність ліричного оптимізму, міфологізація тексту як основа пам'яті культури.
реферат [12,3 K], добавлен 04.02.2012