Лінгвостилістичні характеристики новел Анни Тодд

Булгакова О.Ю.

Ключові слова: акцентуація характеру, рефлексія, психологічний захист, дошкільний педагог.

Постановка проблеми. Успішна професійна діяльність педагога являє собою складний процес, в основі якого лежать механізми рефлексії, що сприяють розвитку професійних навичок і якостей особистості. Рефлексія педагога розглядається як оціночне осмислення себе і своєї педагогічної діяльності, як форми самовираження і взаємодії з учнями. При цьому рефлексія педагога спрямована не на засоби здійснення професійної діяльності, не на себе як її суб'єкта, а на переживання, джерелом якого він розглядає інших людей, їхню поведінку, яка, як правило, не відповідає очікуванням і уявленням про належне. При цьому захистом від негативних переживань образи, заздрості, провини, сорому і страху невдачі часто є інфантильні психологічні захисти та захисна рефлексія.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поведінкові особливості акцентуйованих особистостей описані в дослідженнях С.Н. Морозюк та її послідовників, де встановлено, що в таких суб'єктів яскравіше представлені психологічні захисти та захисна рефлексія, спрямованість і зміст рефлексії з приводу проблемних життєвих ситуацій, показано, що у профілі характеру найбільш яскраво представлені гіпертимні, афективно-екзальтовані та демонстративні акцентуації [1-4].

Виходячи з розуміння суті рефлексії не тільки як усвідомлення засобів і підстав власної діяльності, але й її зміни з метою досягнення більш повного результату, нами досліджуються його особливості у вихователів дитячого садка з різними акцентуаціями характеру.

Для емпіричного дослідження особливостей рефлексії педагогів з гіпертимною акцентуацією характеру застосовувалися такі методики: вивчення акцентуації характеру (К. Леонгарда Н. Шмішека), визначення рівня сформованості педагогічної рефлексії (О. Рукавишнікова), а також когнітивно-емотивний тест (Ю.М. Орлов, С.Н. Морозюк) [5].

Виклад основного матеріалу. Емпіричне дослідження проводилося на базі дитячих дошкільних установ м. Одеси, вибірка склала 85 чоловік із середнім віком 37 років і стажем професійної діяльності 13 років.

Слід зазначити, що акцентуація характеру визначається як крайні прояви норми, де «гіпертимний» тип акцентуації характеризується товариськістю, енергійністю, оптимізмом, ініціативністю, легким ставленням до життєвих проблем, ерудованістю.

Крім того, для даного типу характерні: імпульсивність, необдуманість поведінки, висловлювань, необов'язковість, дратівливість, схильність до поз та фраз.

Порівняльні дані коефіцієнтів лінійної кореляції Пірсона (таблиця 1) прихованої та явної гіпертимної акцентуації характеру із захисною рефлексією вихователів дитячого садка показують негативну кореляцію із захисною рефлексією при переживанні почуття образи (г = -0,242), страху невдачі (г = -0,227), агресією проти інших (г = -0,281), раціоналізацією обставинами (г = -0,195), проекцією на інших (г = -0,180), захистом від почуття сорому (г = -0,195), захистом від образи (г = -0,269), порушенням провини в інших (г = -0,243), невідповідністю поведінки інших очікуванням (г = -0,188), саногенним мисленням (г = -0,155) та мисленням що апелює (г = -0,184).

Наведені дані свідчать про те, що для прихованої гіпертимності характеру перераховані психологічні захисти не властиві, оскільки таким особам не властиві уразливість, страх невдачі, почуття провини, внаслідок чого не було необхідності виробляти психологічні захисти від цих неприємних переживань.

Результати дослідження свідчать про те, що гіпертимний тип характеру не супроводжується психологічними захистами, пов'язаними зі знеціненням об'єкта, агресією проти себе та інших, оскільки вони не схильні звинувачувати себе та інших, нав'язувати оточуючим почуття провини, їх очікування щодо інших реалістичні, вони не апелюють до авторитетів, а беруть відповідальність на себе.

Важко не погодитися з тим, що ці якості прийнятні для вихователя дитячого садка, а прихована виражена гіпертимна акцентуація характеру не є протипоказанням до педагогічної діяльності, особливо з маленькими дітьми.

Таблиця 1

Коефіцієнти рангової кореляції за показниками

Примітка: **на рівні р<0,01; *на рівні р<0,05

Товариськість, життєрадісність та енергійність володарів гіпертимного типу характеру з перерахованими вище особливостями рефлексії робить їх професійно бажаними для педагогічної діяльності.

Дані, що свідчать про наявність позитивних зв'язків з явною гіпертимною акцентуацією характеру, із захисною рефлексією і психологічними захистами (таблиця 1) із приводу переживання провини (г = 0,182), образи (г = 0,138), захистом від почуття сорому (г = 0,257), захистом від почуття образи (г = 0,222), невідповідність поведінки інших моїм очікуванням (г = 0,276). При цьому чим більше виражена гіпертимна акцентуація характеру, тим сильніше розвинені перераховані вище показники захисної рефлексії та психологічного захисту.

Поряд із наведеними показниками виявляються і негативні статистично значущі зв'язки явної гіпертимної акцентуації з такими психологічними захистами, як агресія проти себе (г = -0,155) та раціоналізація знецінення об'єкта (г = -0,155). При цьому чим більше виражена гіпертимна акцентуація характеру, тим менш агресивний чоловік по відношенню до самого себе.

Порівняльний аналіз даних дозволив нам побачити особливості захисної рефлексії при прихованій та явній гіпертимній акцентуації характеру, де явна гіпертимна акцентуація характеру супроводжується захисною рефлексією від почуття провини, образи, психологічними захистами від почуття сорому, невідповідністю поведінки інших моїм очікуванням, при прихованій гіпертимній акцентуації характеру ми не виявляємо статистично значущих позитивних кореляцій із захисною рефлексією та психологічними захистами. Однак при цьому явно виявляють себе зворотні кореляції даного типу прихованої акцентуації характеру із захисною рефлексією (від образи, сорому) і психологічними захистами (збудження провини в інших, саногенне мислення, невідповідність поведінки інших очікуванням, мислення що апелює).

Таким чином, спостерігається зміна полярності в кореляції гіпертимній акцентуації характеру залежно від ступеня її вираженості, прихований різновид якої в основному вказує на негативні кореляції із захисною рефлексією і психологічними захистами, а явна на позитивні.

Недостатня розвиненість продуктивної особистісної рефлексії, що виявляється в захисних формах, є, на наш погляд, основною причиною всіляких проблем у професійній діяльності та міжособистісних відносинах, що виявляє себе в низькій самооцінці, вразливості, конфліктності та грубості. Активізуються у професійних ситуаціях і міжособистісному спілкуванні механізми психологічних захистів, з одного боку, підвищують рівень сензитивності, а з іншого перешкоджають усвідомленню проблемних зон у професійній діяльності.

Вищенаведені аспекти стали підставою для висунення гіпотези про існування зворотньо пропорційної залежності між обсягом розвитку захисної та професійно-педагогічної рефлексії, результати представлені в таблиці 2.

Представлені дані (табл. 2) вказують на правомірність гіпотези існування зворотньо пропорційного зв'язку між захисною і педагогічної рефлексією (чим більше виражена захисна рефлексія, тим нижче рівень педагогічної рефлексії).

Низький рівень педагогічної рефлексії статистично значимо негативно корелює з об'ємом захисної рефлексії з приводу переживання невдачі (-4,22), провини (-4,25), сорому (-3,43), образи (-4,91); із психологічними захистами від почуття провини (-9,42), сорому (-8,61), страху невдачі (-12,37), образи (-12,61); відходом від ситуації (-9,89), порушенням провини в інших (-9,59), невідповідності поведінки інших моїм очікуванням (-14,32), мисленням що апелює (-13,47), проекцією на інших (-2,57) і показником саногенного мислення (-10,17).

Ці дані свідчать про негативний вплив патогенної рефлексії із приводу негативних переживань страху невдачі (образи, провини, тощо) на розвиток педагогічної рефлексії. Саме негативні переживання, що виникають у процесі професійної діяльності, активізують захисну рефлексію та психологічний захист, ті ж, у свою чергу, блокують прояв рефлексії із приводу професійних проблемних ситуацій.

Разом із тим нами виявлені і позитивні статистично значущі кореляції педагогічної рефлексії з деякими психологічним захистами: ментальною агресією проти інших (0,202), проти себе (0,172), самоприниження Я (10,32), раціоналізацією знецінення об'єкта (0,277). Це говорить про те, що розвинена педагогічна рефлексія на тлі патогенної рефлексії із приводу негативних переживань активізує психологічний захист «самоприниження Я», ментальну агресію проти себе та інших. Усвідомлення професійної неуспішності, а іноді і неспроможності активізує раціоналізацію знецінення об'єкта, що дозволяє пережити професійну невдачу з найменшою шкодою для особистісного «Я».

Таблиця 2

Середні показники захисної рефлексії суб'єктів педагогічної діяльності з низьким і високим рівнем розвитку їх педагогічної рефлексії

Примітка: **на рівні р<0,01; *на рівні р<0,05; ВР високий рівень; НР низький рівень; Д-різниця; ^критерій Спірмена