Популярність жанру трилеру в молодіжному культурному просторі

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Популярність жанру трилеру в молодіжному культурному просторі

Лапушкіна Н.П.,

Шевченко К.Е.

Масова література орієнтується на потреби читача, «встановлює певний канон і розширює його межі в контексті нових жанрових форм» [2, с. 134]. Так, популярність психологічного трилеру серед читачів закономірно привертає увагу науковців не лише до вивчення проблем цього жанру, а й до з'ясування особливостей впливу такої літератури на читацьку аудиторію.

Прийнято вважати, що трилер належить до жанру белетристики (тобто, подібним книгам притаманна легка мова оповідання), тому ми так часто стикаємося з екранізаціями бестселерів: легко перенести книжкові події в реальні, сюжет напружений та цікавий для глядачів. Але в розумінні терміну «трилер» (від англ. thrill - «трепет», «thriller» - такий, що викликає трепетання, психічну напруженість) немає однозначності. У нашому дослідженні ми дотримуємося думки, що трилер може трактуватися як жанр, який має жанрові різновиди. «Трилер - особливий жанр літератури й кіно, у якому специфічні засоби мають викликати в глядачів або читачів тривожне очікування, тривогу, страх» [4, с. 97]. Зазвичай сюжет трилера передбачає вчинення злочину, а завдання головного героя - розкрити таємницю та знайти злочинців. У багатьох дослідженнях відзначено, що основоположним для трилеру є «саспенс» (від англ. suspense - напруженість) - художній прийом, призначений для створення й нагнітання в реципієнта (читача / глядача / слухача) тривожності, щомиттєвого очікування ним чогось жахливого, напруженості через невизначеність долі героя: загине він чи врятується. Цілком очевидно, чому трилер виявився найбільш продуктивним і зручним саме для кіно, адже засоби цього мистецтва давали змогу створити саспенс, наприклад, через тривожну музику, миттєво викликати у глядача шок / жах через раптову зміну плану зйомки, появу неочікуваних учасників чи несподіваний звук.

У літературі створення напруги відбувається за допомогою словесного моделювання та підбору лексики, що найчастіше впливає на асоціативний ряд читача, викликаючи в нього негативні емоції, пов'язані з досвідом, який людина отримала особисто або за допомогою спостереження за світом навкруги. Також, наприклад, цікавість пізнати вбивцю в історії - це те, що викликає напругу й, отже, багато хвилювань. Засоби створення напруги у кожного автора можуть бути своїми, що й формує індивідуально-авторську манеру в роботі з жанром трилеру. Трилери характеризуються й визначаються настроями. Вони завжди викликають у глядачів загострені почуття: напругу, хвилювання, сюрприз, очікування й тривожність. Але те, що дає спільність різноманітним трилерам, - це напруженість емоцій, які вони створюють, особливо емоційне побоювання та збудження, хвилювання та задишка. фантастичний психологічний емоційний напруга трилер

Деякі літературознавці вважають, що трилер є близьким до фантастичного жанру. Інші дослідники знаходять спільні риси між трилерами й жахами. Адже багато людей, читаючи подібні літературні твори, отримують масу гострих відчуттів і хвилювань. Жахи - літературний жанр, який передбачає багато хвилювань, перш ніж читачів вразить страх. З іншого боку, трилеру не варто користуватися допомогою жахів, щоб генерувати трепет у свідомості аудиторії. Жахи передбачають навмисну спробу налякати аудиторію, використовуючи злу силу чи надприродне. У трилері це досягається за рахунок напруженості в сюжеті.

Серед сучасних українських авторів, які пишуть у жанрі трилеру, можна виокремити М. Кідрука, О. Михеда, А. Кокотюху, І. Баковецьку-Рачковську, В. Гранецьку, О. Завару та П. Кулакову. Усі вони лише формують особистий стиль на ниві трилеру, проте цікавість читачів зумовлює й увагу до цього жанру критиків. Український трилер за своїми функціями в сенсі впливу на людину виступає й оповіддю, і пригодою, і казкою, і розслідуванням. Але, певно, найважливішою функцією сучасного трилера для українського читача є саме розважальна. Завдяки тематичному та сюжетному різноманіттю трилером можуть захоплюватися люди абсолютно різного віку, професій та вподобань. Кожен читач знайде в трилері те, що цікаве саме йому, що задовольняє саме його психічні та інтелектуальні забаганки.

Відомо, що автор свідомо чи підсвідомо орієнтує свій твір на певного читача. Тому вивчення інтересів читацької аудиторії ми вважаємо важливим у ракурсі співвідношення особливостей жанру та очікувань реципієнта. Переглянувши статистику щодо читання молоді, можемо побачити, що найбільше читають детективи та історичні романи, трилери перебувають у списку вподобань на 5 місці.

Через соціальні опитування, аналіз літературних форумів та інтерв'ю з письменниками можна скласти більш об'єктивний образ читача трилеру. Так, опитування серед студентів дали можливість зробити висновки про прихильність молоді до цього жанру. Наведемо деякі відгуки: «Мені подобаються маніпуляції з часом. Як воронка, сюжет затягує та не дає відірватися від прочитання, кінцівка завжди вражає, легка мова оповідання. Але трилер потрібно чути серцем, інакше можна отримати тільки негативні емоції» [3]. «Люди прагнуть полоскотати нерви, такий жанр дуже сильно вхоплює. Це все нереальне. Звісно, страшніше читати реальні історичні факти, а це такий фікшен, який тебе поглинає і ти забуваєш про свої негаразди чи певні думки і читаєш» [1].

Висновки науковців також фактично можна звести до 5 причин популярності трилеру:

1) Від трилерів не відірватись;

2) Трилери не такі страшні, як жахи;

3) Трилери різноманітні;

4) Трилери борються зі стресом;

5) Трилери підвищують стресостійкість.

Порівнявши ці думки з соціологічними дослідженнями, можна зробити висновок, що саме синтетичність і різногранність цього жанру значно розширюють читацьку аудиторію.

Таким чином, можемо вважати, що український сучасний трилер як жанр є композиційно та фабульно різноманітним, що пов'язано з бажанням сучасних авторів іти в ногу з часом та відповідати бажанням й інтересам вибагливих читачів. Залежно від того, ким є головний герой твору, у якому часі, столітті та країні він проживає, яким є його оточення та проблема, що трапилась із ним, створюється множинність фабульних шаблонів. Це допомагає автору влучно та вільно обирати шляхи впливу на читача та за допомогою цього втілювати основну функцію трилера - нести емоційну напругу та змінювати психологічний стан особи під час читання нею твору.

Література

1. Інтерв'ю з П. Кулаковою. Спеціально для програми «Кома»

2. Костецька Л.О. Жанр трилеру в творчості М. Кідрука. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені ВО Сухомлинського. Серія: Філологічні науки. 2015. №2. С. 133 - 137.

3. Матеріали опитування з власного архіву (опитування студентів 1 курсу Слов'янського фахового коледжу НАУ)

4. Лілік О.О. Модифікації жанру трилера у творчості Макса Кідрука: матеріали і рекомендації до вивчення студентами-філологами. Мільйон історій: поетика пригод у літературі та медіа: збірник наукових матеріалів конференції. Бердянськ: БДПУ. 2016. 190 с.

Размещено на allbest.ru