Художньо-образна мариністика в українськомовних перекладах творів Ернеста Гемінґвея

Размещено на http://www.allbest.ru

Художньо-образна мариністика в українськомовних перекладах творів Ернеста Гемінґвея

Н. В. Міняйло

О. Д. Баласанян

У статті досліджено пронизані морською стихією розгорнуті порівняння й метафори як характерні стилістико-мовленнєві прийоми організації художньої дійсності у творах Е. Гемінґвея в українських перекладах. Визначено класифікаційні типи мариністичних розгорнутих порівнянь і метафор за основою аналогії: чуттєво-локаційні, когнітивно-гідродинамічні, рухопіз- навальні, природознавчі, абстраговано-риболовецькі, природо-архітектурні та чуттєво-емоційні. Гемінґвеївські художньо-образні мариністичні порівняння (метафори) чуттєво-емоційного типу з опертям не безпосередньо на реалії, а на найсвітліші людські емоції, є окрасою ідіостилю прозаїка. порівняння метафора гемінґвей

Ключові слова: Ернест Гемінґвей, мариністика, художня дійсність, розгорнуте порівняння, розгорнута метафора.

Miniailo N., Balasanian O. Artistically-Represented Marine Motives in Works of Ernest Hemingway Written in Ukrainian. The need to study colorful comparisons and metaphors that distinguish the author's poetry vision, embrace the individual's world image through the analysis of these conversational techniques envisioned in artistic figures is always relevant. The main goal was to research comparisons steeped with a water element and metaphors as distinctive stylistically-conversational skills of forming the art reality in writings of E. Hemingway with Ukrainian translation. Methodology of the research consists of generally chosen visionary marine comparisons and metaphors in works of E. Hemingway translated into Ukrainian and further onomasiological analysis of selected units that lies in their differentiating by definitively-nominative basic types for determining the analogies. Classification types of expanded marine comparisons and metaphors based on the analogy were outlined: location-sensed (with detailed and sensed explanation in those visionary analogies with features of mentioned territory (location)), cognitive-hydrodynamic (those appeared from prosemans insightful observations after the effect of the ship on the water surface), motion-perceiving (analogy of the ship navigated by the captain with the movement offish, animals, planes, etc.), nature-experienced (the most detailed observations after the state of the sea affected by certain weather conditions), piscatory-generalizing (piscatory sayings with general meaning), naturalistic-architectural (those which reflect seamless merging of natural terrain with objects made by humans) and emotion-sensorial. Hemingway's artistically-represented marine comparisons (metaphors) of emotion-sensorial type, which are based not on reality but on the brightest human emotions, are the style jewel of the proseman. Means of forming the imaginatively-artistic uniqueness of Ernest Hemingway's writings need further research.

Key words: Ernest Hemingway, marine motives, art reality, expanded comparison, expanded metaphor.

Вступ

Художня дійсність у творах визначних прозаїків (мовою оригіналу та в перекладах іншими мовами) - вдячний матеріал для стилістичного аналізу. Знаний дослідник стилістики прозових творів А. Гулак писав, що вона «складається з об'єктивованого світу предметів, дійових осіб і подій, у яких беруть участь ці особи або свідками яких вони є. За стилістико-мовленнєвими прийомами організації цього світу постає певний образ художника-творця - образ автора», а відтворена та естетично інтерпретована в художньому творі дійсність «належить до цінності особливого типу: до правдивого (що має пізнавальну цінність) зображення дійсності...» (Гулак, 2019: 7, 15).

В аспекті найхарактернішої ознаки мови красного письменства, якою є «гранична чуттєва конкретність при відтворенні образів людей та явищ навколишньої дійсності» (Пономарів, 1992: 15), безсумнівним є факт потужного стилістичного ефекту художнього порівняння як такого та в його “прихованому” вигляді - метафорі. Неосяжні образні можливості цього тропа полягають у тому, що майстри художнього слова (письменники й перекладачі) будують порівняння «на незвичайних уподібненнях, які викликають зовсім неочікувані асоціації» (Стретович, 2017: 234). У вивчанні лексикону мовної особистості «ми безперечно потрапляємо в її картину світу, одночасно встановлюючи прагматичні орієнтири» (Терещенко, 2013: 78-79), що ними просякнуті внутрішні монологи персонажів творів Е. Ге- мінґвея. Солідаризуємося з мовознавцями у висновках: твори видатного американського прозаїка ґрунтуються передовсім «на відчутних реальних предметах», тому він створив функційні, а не декоративні метафори (Василенко, & Костюк, 2021: 31), у яких деталь - один з найважливіших складників індивідуального стилю (Клименко, 2011: 166).

І нині актуальною є потреба вивчати образні порівняння й метафори, що характеризують «особливості мовомислення автора» (Хараман, 2013: 627), осягати через аналіз цих мовних засобів утілену в художніх образах картину світу особистості. На сучасному етапі в стилістичних дослідженнях художнє мовлення більшою мірою розглядають як окремий тип мови, за своїми характеристиками ближчий «до мови музики, архітектури, живопису, театру, кінематографу...» (Дубенко, 2005: 146-147).

Мета цієї розвідки - визначити класифікаційні типи гемінґ- веївських розгорнутих художніх порівнянь і метафор, що постали на основі реалій особливо відчутної в ідіостилі Е. Гемінґвея морської стихії. Поставлена мета передбачає такі завдання: 1) описати способи мариністичного художньо-образного осмислення Е. Гемінґвеєм людського буття; 2) через вироблену в статті класифікацію розгорнутих порівнянь і метафор висвітлити особливості художньо-образної мариністики українських перекладів гемінґвеївської прози.

Методи дослідження

В основі методології дослідження - суцільна вибірка мариністичних образних порівнянь і метафор з українськомовних перекладів творів Е. Гемінґвея та подальший ономасіологічний аналіз відібраних одиниць, що полягав у розмежуванні 'їх за поняттєво-номінативними типами основ для встановлення аналогії.

Виклад основного матеріалу

Серед мариністичних гемінґвеївських художніх порівнянь (метафор) як особливих моделей образного мислення митця виокремлюємо чуттєво-локаційні, оскільки «вживання власних назв, які надають творам достовірності», дослідники вважають яскравою рисою стилю письменника (Довганчина, 2013: 112), до того ж і з властивим Е. Ге- мінґвеєві докладним чуттєвим тлумаченням у цих реалістично-образних аналогіях особливостей названої території (локації).

Наприклад, у романі Е. Гемінґвея «По кому подзвін» (в українському перекладі Андрія Савенця) чуттєво-локаційною розгорнутою мариністичною метафорою позначено особливий запах - моря і вітру: ...запах, який мені подобається. <...> Запах моря, коли в заростях дроку йдеш мисом десь у Галісії? Чи вітру з узбережжя, коли в темряві підпливаєш до Куби? (Гемінґвей, 2021а: 332).

В оповіданні «Після шторму» (в українському перекладі Ганни Лелів) головний герой-оповідач описує колір морської води так: Шторм був ще той, скажу я тобі. Я першим вийшов у море, такої води ти ще точно не бачив - біла, як сіль. Якби ти рухався зі Східної затоки до Саузвест-Кі, то не впізнав би берега. Просто посеред піску вимило широкий канал. Викорчувані вітром дерева, канал серед піску, біла, мов крейда, вода... (Гемінґвей, 2019: 8).

Очевидно, через протиставлення солоної морської і прісної річкової води Томас Гадсон, головний персонаж роману «Острови поміж течій» (український переклад Анни Вовченко), коментує колір і смак алкогольного напою ЬщЬЬаШо, що його замовила співрозмовниця Гадсона Чесна Ліл: Напій як прісна вода. Колір наче в річки Файргол до злиття з Ґіббоном, від якого утворюється Медісон. Долий ще віскі - вийде колір потічка, що впадає у Бер-рівер за кедровим гаєм у Воб-Мі-Мі (Гемінґвей, 2020: 297).

Прикметними серед розгорнутих мариністичних гемінґвеївських художніх порівнянь (метафор) є когнітивно-гідродинамічні, які іменуємо так тому, що вони випливають із проникливих спостережень прозаїка за впливом корабельного судна на поверхню води, як-от у письменницькій аналогії вспіненої кораблем смуги води та вспі- неної рідини алкогольного напою: Томас Гадсон укотре вже пив заморожений дайкірі без цукру. Піднявши важкий келих із памороззю на вінцях, він роздивлявся прозорий напій попід пінною шапкою, і той нагадував йому море. Піна була як слід за корабельною кормою, а прозора рідина - як хвиля, що її на мілководді понад мергельним дном розтинає ніс судна. Колір був майже той самий (Гемінґвей, 2020: 296). «Особливість розгорнутої метафори, яку ще називають метафоричним ланцюжком, - слушно зауважує Т. Стретович, - полягає в тому, що в ній носієм метафоричного образу є група тематично пов'язаних одиниць» (Стретович, 2017: 237). Тому невипадково Е. Ге- мінґвей і далі повертається в тексті роману до порівняльного опису замороженого дайкірі без цукру, тематично подовжуючи художньо- образний ланцюжок уточненням «на швидкості в тридцять вузлів»: Цей заморожений дайкірі так добре збитий, що схожий на морську хвилю, яку розтинає ніс судна на швидкості в тридцять вузлів (Ге- мінґвей, 2020: 301).

Близьким до когнітивно-гідродинамічного є рухопізнавальне мариністичне гемінґвеївське художнє порівняння. Наприклад, аналогія руху керованого капітаном судна з рухами керованого вершником коня: Капітан лишився наодинці з ніччю й морем, так само обережно ведучи катер, мов вершник свого коня крізь яругу (Гемінґвей, 2020: 374); Коли вони вийшли на траверз указівного світла, Томас Гадсон

змінив курс, поставивши катер кормою до відкритого моря.

- Тепер побіжить, мов кінь на пасовище, - сказав він Генрі. - Ми вже в протоці (Там само: 375).

Або фіксація схожості повітряного руху ворожих літаків-бом- бардувальників із тим, як рухається у водній стихії певний різновид акул. Розгорнуте порівняння тут ще й у доповненні схожості не лише в рухах, а й у будові рукотворного та створеного природою об'єктів. Водночас письменник фіксує й неповну 'їхню відповідність, “не знаходячи” слів для подальшої деталізації опису: <... > землею пливуть тіні «Гайнкелів», мов тіні акул піщаним дном океану (Гемінґвей, 2021а: 101); Бомбардувальники <...> дійсно формою нагадують акул, - подумав Роберт Джордан, - гостроносих акул Гольфстріму з широкими плавниками. Але ці, ревучі й сріблясті, з широкими плавниками й легким серпанком гвинтів на сонці, не рухаються, як акули. Вони рухаються, як щось, досі зовсім незнане (Там само: 115).

Натуралістичною образністю відзначені гемінґвеївські природознавчі мариністичні порівняння і метафори, у яких - якнайдетальніші спостереження художника Томаса Гадсона (= Е. Гемінґвея) за станом моря, спричиненого певними погодніми умовами, що засвідчує, наприклад, така його репліка: Шкода, що немає коктейлів кольору морської води на глибині у вісімсот сажнів, коли мертвий штиль і сонце пряжить сторчма, а в морі повно планктону (Гемінґвей, 2020: 296). Звідси й оказіональний перифраз мілководна бурда - `заморожений дайкірі без цукру': Нічого. Будемо пити цю мілководну бурду (Там само).

Досвід морського рибалення втілений автором у розгорнутому тлумаченні стійкої словосполуки-професіоналізму травневий місяць: ...важить той місяць, що на небі, а не той, що в календарі <...> травневий місяць <...> Коли на небі цей місяць, з'являються перші великі косяки сардин <...>. Під цим місяцем рибалки будуть споряджати човни на сардину, а макрель попливе на північ (Гемінґвей, 2021а: 251).

Антропологічну домінанту простежуємо в гемінґвеївському природознавчому художньому порівнянні людини з різновидом морської риби: Він дивився на Роберта Джордана з затисненим ротом, так що губи утворювали тонку смужку. Наче в рибини, подумав Джордан. Він з цією головою схожий на тих риб-їжаків, що набирають повітря й роздуваються, коли їх спіймаєш, подумав він (Гемінґвей, 2021а: 273).

Морезнавчий досвід оповідача втілений ще в розгорнутих образних порівняннях морської стихії з гірськими краєвидами: Іти таким розбурханим морем - однаково, що спускатися верхи з гори, думав Гадсон. Весь час униз, а іноді - поперек схилу. А в морі схилів багато; усе воно наче горбисте нагір'я (Гемінґвей, 2020: 373). Або морських хвиль із жіночим волоссям: - Волосся буде спадати тобі просто на плечі, а на кінцях завиватиметься, як баранці на морській хвилі... (Гемінґвей, 2021а: 439).

Зауважимо, що вислів завиватися як баранці на морській хвилі близький до загальновживаного, узуального, оскільки має надзвичайно прозору внутрішню форму, як й абстраговано-риболовецька гемінґвеївська метафора перетворюватися на краба в пастці, ужита в приятельському діалозі Джонні Ґуднера й Томаса Гадсона для характеристики властивостей мексиканського перця чилі. Прикметно, що усталена метафора загублена вівця поступається більш актуальній для жителів морського узбережжя - краб в пастці, до того ж підсиленої контекстом бажання визволити друга-“краба” з несприятливих життєвих обставин:

Пече лише спочатку. Як любов.

Дідька лисого. Перець пече завжди.

А любов?

До біса любов, - відповів Томас Гадсон.

Що це за настрій? Що за розмови? На кого ти тут перетворюєшся? На загублену вівцю?

Джонні, овець тут немає.

Ну то на краба в пастці. Ми хочемо визволити тебе. На, скуштуй перцю (Гемінґвей, 2020: 31-32).

Розгорнуті образні гемінґвеївські порівняння, що відображають органічне злиття природного рельєфу з об'єктами, створеними людиною, дістали в нас назву природо-архітектурні:

Дім був зведений на найвищій ділянці вузької коси між гаванню та відкритим морем. Міцний, немов корабель, він витримав уже три урагани й ховався в затінку перехняблених пасатами високих кокосових пальм (Гемінґвей, 2020: 9); У будинку він почувався майже як на судні. Побудований так, щоб витримувати всі шторми, дім укорінився в острів, наче був його частиною; з усіх його вікон видніло море, і провівали його всі вітри... (Там само: 10).

Попри переважно когнітивно-фахову сутність значної частини гемінґвеївських мариністичних образів найширшим тематичним спектром відзначені мариністичні гемінґвеївські художні порівняння (метафори), що їх іменуємо чуттєво-емоційні. Порівняймо: Томас Гадсон веселів щоразу, як, повертаючись на острів, бачив свій дім з океану, і любив його, як мореплавець любить своє судно (Гемінґ- вей, 2020: 10). Далі в тексті фіксуємо розгорнутий опис реалій, від яких мешканець будинку отримує естетичну насолоду: ...холодними вечорами сидів у кріслі перед каміном - читав при лампі, що стояла на грубому дощаному столі, й час від часу підводив голову, слухаючи гуготіння вітру та хвиль і дивлячись, як палає облущений хмиз (Там само: 11), або таких, що вможливлюють ототожнення будівлі з кораблем та іншими реаліями життєвого досвіду оповідача: Підлога здригалася під ударами хвиль, як багато років тому - земля від вогню кулеметів. (Там само).

Або в художньому описі вдачі старого рибалки (у перекладі Володимира Митрофанова): Геть усе в ньому було старе, крім очей, - вони [очі] мали колір моря і блищали весело й непереможно (Гемінґвей, 2017: 7); Він ніколи не втрачав надії і впевненості. Але тепер [коли хлопець запропонував принести голодному старому дві свіжі сардини] вони [надія і впевненість] оживали в ньому, неначе обвіяні свіжим морським вітром (Там само: 11).

Чуттєво-емоційні мариністичні порівняння (метафори) Е. Ге- мінґвея подекуди просякнуті морезнавчими та природознавчими мотивами, проте в них базою для метафоричного перенесення є не так сама реалія, як її глибоке індивідуально-чуттєве осмислення оповідачем, як-от: ...старий завжди думав про море як про жінку, про живу істоту, що може й подарувати велику ласку, і позбавити її, а коли й чинить щось лихе чи нерозважне, то лише тому, що така вже її вдача. «Он і місяць розтривожує море так само, як і жінку», - думав собі старий (Гемінґвей, 2017: 23).

Надзвичайною чуттєвістю відзначені роздуми досвідченого рибалки про об'єкт його промислу - рибу. Розгорнуте художнє порівняння риби із сестрою ілюструє велику гуманістичну філософію життя старого: От коли б можна було нагодувати й мою рибину, - подумав він. - Адже вона мені однаково як сестра (Гемінґвей, 2017: 44). У подальшому старий і називає подумки рибину метафорично сестрою, добираючи якнайкращих епітетів до характеристики “рідної” істоти: Ніколи ще я не бачив такої величної, прекрасної, спокійної та благородної істоти, як ти, моя сестро (Там само: 70).

Точність розгорнутого метафоричного висловлення, спричиненого набутим рибалкою досвідом, подекуди виявляється в уточ- нювальних словах, які “перебирають” на себе основне смислове навантаження. Таким є дієслово буває у міркуваннях старого про дві рибальські стихії - вітер і море: Хоч як воно є, а вітер нам усе-таки друг, - подумав він, а тоді поправив себе: - Буває другом. І безкрає море - у ньому в нас є і друзі, й вороги (Гемінґвей, 2017: 93).

Надзвичайною чуттєвою емоційністю, досвідом особистих переживань просякнуте тлумачення метафори запах смерті в романі «По кому подзвін»:

... від нього тхнуло смертю <...>.

Але як же воно пахне? - запитав Фернандо. - Що це за запах такий? Бо якщо є запах, то якось його можна визначити <...>.

Ти коли-небудь плив на кораблі, Фернандо?

Не плив. І не маю найменшої охоти.

Тоді ти не впізнав би цього запаху. Бо частина його - це запах, який можна почути на кораблі в шторм, коли всі ілюмінатори задраяні наглухо. Приклади носа до мідної ручки такого ілюмінатора, коли під тобою гойдається корабель, так що тобі голова крутиться й пусто в животі - і почуєш частину того запаху (Гемінґвей, 2021а: 324-325).

Проникливу чуттєвість у ставленні до смерті живої істоти бачимо на прикладі опису вбитої старим рибалкою рибини: мертве око рибини дивилося на світ так само відчужено, як дзеркало перископа чи святий образ під час хресного ходу (Гемінґвей, 2017: 74).

Любовно-інтимна домінанта чутєво-емоційних гемінґвеївських мариністичних порівнянь занурює читача в безмежно-ліричний світ стосунків чоловіка й жінки: Від неї, від цієї долоні біля його долоні, від їхніх сплетених разом пальців і від її зап'ястя поруч щось переходило в його долоню, пальці й зап'ястя - щось таке ж свіже, як перший легенький бриз, що, надлітаючи з-над моря, ледве брижить нерухому дзеркальну поверхню... (Гемінґвей, 2021а: 204); у перекладі Катерини

Міхаліциної ... її губи були немов острів у білому морі болю, що нахлинув зненацька пекучою, нестерпною, ярою хвилею, яка все наростала й наростала, доки не накрила його з головою (Гемінґвей, 2021б: 119-120).

Висновки

Отже, у художньо-образній картині світу Ернеста Гемінґвея особливо помітні мариністичні розгорнуті художні порівняння й метафори, серед яких залежно від основи аналогії (метафоричного перенесення) виокремлюємо чуттєво-локаційні, когнітивно-гідро- динамічні, рухопізнавальні, природознавчі, абстраговано-риболо- вецькі, природо-архітектурні та чуттєво-емоційні. У неповторних гемінґвеївських художніх образах - фаховий досвід письменника в галузях гідродинаміки, судноплавства, рибальства, географії, астрономії, природознавства, іхтіології. Тож за основу для таких розгорнутих порівнянь і метафор правили: відчуття, які навіює певна знайома людині локація; знання законів динаміки й гідродинаміки; розуміння законів природи та пов'язаних з ними змін у морській стихії та поведінці риб; риболовецькі й мореплавські навички тощо. Окрасу ге- мінґвеївського ідіостилю становлять чуттєво-емоційні мариністичні розгорнуті художні порівняння й метафори, у яких основа для встановлення аналогії - не деталізована реальність, а людська емоція до найважливішого в житті: коханої людини, домівки, природи та її Божих створінь.

Засоби формування художньо-образної унікальності творів Ернеста Гемінґвея потребують подальших наукових студій, що й уважаємо перспективою дослідження.

Література

1. Василенко, О., & Костюк, Л. (2021). Особливості становлення україномовних перекладів творів Ернеста Хемінгуея в ХХ столітті. Актуальні питання іноземної філології, 12, 28-33. Https://doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-5.

2. Гулак, А. Т. (2019). Стилистический анализ художественного текста. Харьков: Изд. Иванченко И. С.

3. Довганчина, Р. (2013). Роль метатропів в інтерпретації творів Е. Гемінґвея (на прикладі оповідання Big Two-hearted River). Мовні і концептуальні картини світу, 2, 109-117.

4. Дубенко, О.Ю. (2005). Порівняльна стилістика англійської та української мов. Вінниця: Нова книга.

5. Клименко, О.С., Климова, Н.І., & Болото, М.В. (2011). Особливості перекладу слів-фаворитів у творчості Ернеста Хемінгуея. Вісн. Львів. Нац. Ун-т імені Тараса Шевченка. Серія «Філологічні науки», 9 (1), 164-169.

6. Пономарів, О.Д. (1992). Стилістика сучасної української мови. Київ: Либідь.

7. Стретович, Т.П. (2017). Класифікаційне розмаїття видів метафор. Наук. Часопис Нац. Пед. Ун-ту імені М. П. Драгоманова. Серія 9. Сучасні тенденції розвитку мов, 16, 232-239.

8. Терещенко, В. Я. (2013). Лексико-стилістичні особливості образу героя “втраченого покоління” (на прикладі «По кому подзвін» Е. Хемінгуея). Редакційна колегія (с. 76-80). Ніжин: Вид-во Ніжин. Держ. Ун-ту ім. М. Гоголя.

9. Хараман, Н.О. (2013). Порівняння в образній системі «Щоденника» Олександра Довженка. Філологічні студії. Наук. Вісн. Кривор. Держ. Пед. Ун-ту, 9 (1), 626-631.

References

1. Vasylenko, O., & Kostiuk, L. (2021). Osoblyvosti stanovlennia ukrainomovnykh perekladiv tvoriv Ernesta Kheminhueia v ХХ stolitti [Features of establishment of Ukrainian translations in Ernest Hemingway's writings in XX century]. Aktualnipytannia inozemnoi filolohii - Current issues of foreign philology, 12, 28-33 [in Ukrainian].

2. Gulak, A. (2019). Stilisticheskij analiz xudozhestvennogo teksta [Stylistical analysis of literary text]. Xar'kov: Izd. Ivanchenko I. S. [in Russian].

3. Dovhanchyna, R. (2013). Rol metatropiv v interpretatsii tvoriv E. Hemingveia (na prykladi opovidannia Big Two-hearted River) [Role of metafigures of speech in E. Hemingway's writings (using the example of a short novel Big Two-hearted river)]. Movni i kontseptualni kartyny svitu - Linguistic and conceptual pictures of the world, 2, 109-117 [in Ukrainian].

4. Dubenko, O. (2005). Porivnialna stylistyka anhliiskoi ta ukrainskoi mov [Comparative stylistics of English and Ukrainian languages]. Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].

5. Klymenko, O., Klymova, N., & Boloto, M. (2011). Osoblyvosti perekladu sliv-favorytiv u tvorchosti Ernesta Kheminhueia [Translation features of words-favorites in writings of Ernest Hemingway]. Visn. Lviv. nats. un-t imeni Tarasa Shevchenka. Seriia «Filolohichni nauky» - Bulletin of Taras Shevchenko National University of Lviv. Philological Sciences Series, 9 (1), 164-169 [in Ukrainian].

6. Ponomariv, O. (1992). Stylistyka suchasnoi ukrainskoi movy [Stylistics of modern Ukrainian language]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

7. Stretovych, T. (2017). Klasyfikatsiine rozmaittia vydiv metafor [Different types of metaphors classificational variety]. Nauk. chasopys Nats. ped. un-tu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 9. Suchasni tendentsii rozvytku mov, 16, 232-239 [in Ukrainian].

8. Tereshchenko, V. (2013). Leksyko-stylistychni osoblyvosti obrazu heroia “vtrachenoho pokolinnia” (na prykladi «Po komu podzvin» E. Kheminhueia) [Lexis- Stylistical features of the image of “lost generation's” hero (using the example of «For whom the bell tolls» by E. Hemingway]. Redaktsiina kolehiia - Editorial board (pp. 76-80). Nizhyn: Vyd-vo Nizhyn. state un-tu im. M. Hoholia [in Ukrainian].

9. Kharaman, N. (2013). Porivniannia v obraznii systemi «Shchodennyka» Oleksandra Dovzhenka [Comparison in image system of «Diary» by Oleksandr Dovzhento]. Filolohichni studii. Nauk. visn. Kryvor. derzh. ped. un-tu, 9 (1), 626-631 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru