Бруно Шульц і Україна: відзначення і вшанування 130 років від дня народження визначного митця (матеріали для позаадуиторної роботи з історії зарубіжної літератури)

... проза Шульца ще не вийшла з живого літературного процесу. Вона впливає, вона читана, вона шукана, вона все ще формує нові літературні нурти, нові літературні школи. (Т. Возняк)

На 2022 рік припадає 130-річний ювілей від дня народження й 80-і роковини від дня трагічної загибелі Бруно Шульца (пол. Bruno Schulz; 12 липня1892 - 19листопада 1942) - визначного митця, філософа, талановитого письменника й літературного критика, епістолографа, педагога, художника, живописця, маляра, графіка єврейського походження, який писав польською мовою.

Народився й жив Бруно Шульц у Дрогобичі, на Львівщині. Він вивчав архітектуру в Львівській політехніці, але спочатку через хворобу, а потім через Першу світову війну перервав навчання. Його літературний доробок містить дилогію оповідань: «Цинамонові крамниці» та «Санаторій під Клепсидрою», кілька творів, що не увійшли до перших видань цих збірок [10], а також листи, опубліковані в «Книзі листів» [8], і «Літературно-критичні нариси» - рецензії на літературні твори, опубліковані в пресі [9].

Як художник Бруно Шульц створив серію графічних ілюстрацій до першого видання «Фердидурке» Витольда Гомбровича (1938), будучи одним з перших шанувальників цього роману, а також до власних оповідань зі збірки «Санаторій під Клепсидрою». Він залишив після себе кілька сотень інших різноманітних графічних робіт: цикл графіки «Книга ідолопоклоніння», олівцеві нариси, ескізи до гравюр, екслібриси, акварелі, ілюстрації до прозаїчних творів, стінопис на віллі Ландау (Дрогобич), п'ять фрагментів якого зберігаються в музеї «Дрогобиччина» тощо. Найбільша кількість зразків графіки Шульца - понад 300 робіт - зберігається в Музеї літератури ім. Адама Міцкевича у Варшаві. На превеликий жаль, більша частина художньої та літературної спадщини Бруно Шульца перетворилася на попіл у роки Другої світової війни, хоча чимало сучасних дослідників мріють віднайти, зокрема, останній роман письменника «Месія», над яким Шульц працював перед війною. Загинув письменник під час війни у Дрогобичі від пострілу німецького офіцера.

Як не дивно, творчість видатного польського письменника майже не відома українському читачеві, хоча його твори дуже популярні й перекладені багатьма мовами світу; щороку ставлять інсценізації його оповідань, йому присвячують виставки, концерти та фільми; у США засновано премію імені Бруно Шульца кращому зарубіжному автору року; у світі один за одним виходять роман ізраїльського письменника Давида Гроссмана «См. Статью „Любовь”» (1986) (видатному митцеві присвячений другий розділ «Бруно») [2], повість-хроніка російського есеїста Бориса Хазанова «Чудотворець» (1990) (як зазначає автор твору, її написано за мотивами кіносценарію Петера Лілієнталя «Simon der Magier», книги Фелікса Канделя «Очерки времен и событий» і оповідань Бруно Шульца) [7], роман італійського прозаїка Уго Рікареллі «Людина по імені Шульц» (1998) тощо; у Польщі підготовлено повне академічне зібрання творів Бруно Шульца та унікальну Шульцівську енциклопедію, що містить інформацію і про письменника, і про всю різноманітну його творчість (від персонажів творів до малярських технік), польською мовою; на честь Бруно Шульца у Вроцлаві організовують щорічний Міжнародний фестиваль; з вивчення життєвого й творчого шляху митця в Польщі складають державний іспит; 2022 рік у Польщі оголошено роком Бруно Шульца тощо.

Україна в цьому плані перебуває на початковому етапі. 19 листопада 2003 року в колишньому вчительському кабінеті всесвітньо відомого письменника й художника (колишня гімназія, нині Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка) за ініціативи Полоністичного науково-інформаційного центру імені Ігоря Менька Дрогобицького педагогічного університету відкрито перший у світі музей- кімнату Бруно Шульца. Тут у гімназії Бруно Шульц навчався в 1902-- 1910 рр., а впродовж 1924-1939 рр. працював учителем малювання та ручної праці.

Кілька років поспіль однією з основних подій Дрогобича є літературно-мистецький фестиваль «Друга Осінь», присвячений пам'яті визначного письменника та художника Бруно Шульца (організатори - Полоністичний науково-інформаційний центр, Благодійний Фонд «Музей та Фестиваль Бруно Шульца» та Товариство «Фестиваль Бруно Шульца» (Люблін) 19-20 листопада 2021 р. у Дрогобичі відбувся ювілейний - двадцятий - літературно-мистецький проєкт «Друга Осінь», присвячений 79-м роковинам загибелі Бруно Шульца. У листопаді 2022 р. заплановано проведення 21-го фестивалю, присвяченого 80-м роковинам від дня трагічної загибелі митця..

Від 2004 року в Дрогобичі кожних два роки проходить Міжнародний фестиваль Бруно Шульца, який став культурною подією Галичини. Мета заходу - привернути увагу до постаті визначного митця й до культурно- мистецької спадщини Дрогобича, а також зробити творчість Бруно Шульца предметом літературознавчих, мовознавчих, культурологічних та історичних досліджень. У 2022 році восени заплановано проведення ювілейного - десятого - Шульц-фесту. шульц літературний графічний мистецький

Підготовлено переклади текстів Шульца [4; 8; 9; 10 тощо]. У 2012 р. опубліковано працю українського культуролога, філософа, громадського діяча Тараса Возняка «Бруно Шульц. Повернення» [1]. У першій частині описано повернення творчості польсько-єврейського письменника й художника світової слави Бруно Шульца до українського культурного контексту; у другій уміщено переклади Тараса Возняка творів Бруно Шульца. Почали з'являтися рецензії та ґрунтовні дослідження й монографії, присвячені Б. Шульцу [3; 4; 6 тощо].

Знайомство з Бруно Шульцем в Україні виходить за межі Галичини. Нині митець повертається в Україну як одна з важливих ланок культурного коду Центральної Європи. Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках», згідно з якою, враховуючи визначний особистий внесок Бруно Шульца у світову культуру XX століття, пам'ятні дати, присвячені всесвітньо відомому митцеві, відзначатимуть в Україні на державному рівні [5].

Не залишиться осторонь знаменних подій і ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов'янськ, Україна).

Заплановано проведення таких заходів: а) підготовка бібліотекою університету інформ-сторінки творчого життя «До 130-річчя від дня народження Б. Шульца», літературної візитки «Феномен Б. Шульца» (із циклу «Українські творці - ювіляри року») та проведення літературної години «Бруно Шульц у житті та літературі»; б) засідання круглого столу «Чим важливий Бруно Шульц для нас?»; в) флеш-опитування «Що ви знаєте про Бруно Шульца?» і виховних годин «Бруно Шульц - людина, письменник, художник: день пам'яті (до Дня народження)» в академічних групах; г) підготовка доповідей про життєвий і творчий шлях Бруно Шульца здобувачами вищої освіти Донбаського державного педагогічного університету на Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Перспективні напрямки сучасної науки та освіти» (м. Слов'янськ, 18-19 травня 2022 р.), як-от: «Літературно-критичний доробок Бруно Шульца»; «Бруно Шульц як філософ»; «Бруно Шульц як художник»; «Тема дитинства в прозі Бруно Шульца»; «Тема провінційного міста в прозі Бруно Шульца»; «Дрогобич Бруно Шульца» тощо.

До підготовки окреслених позааудиторних заходів активно залучаються здобувачі вищої освіти філологічного факультету ДДПУ через виконання індивідуальних завдань з історії зарубіжної літератури, зокрема дослідження тематичного блоку матеріалу «Життєвий і творчий шлях найоригінальнішого творця польської культури ХХ століття Бруно Шульца» з рубрики «Відзначення і вшанування ювілейних дат визначних митців слова».

Незвичайна й дивовижна творчість Бруно Шульца - народженого на українській землі письменника та живописця світової слави - одна з яскравих сторінок літератури Галицького пограниччя. Вона має високе поцінування багатьох визначних майстрів художнього слова. Творчість митця - це синтез кількох культур, що може й повинна стати взірцем порозуміння й подолання міжнаціональних, міждержавних, міжрелігійних, міжкордонних перепон. Спадщина Бруно Шульца належить й українцям, і полякам, і євреям і, поза сумнівами, навчає спільному розумінню культури.

Література

1. Возняк Т. Бруно Шульц. Повернення. Львів: Вид-во «Незалежний культурологічний журнал „Ї”», 2012. URL: https://ua1lib.org/book/3182381/9fb9e2.

2. Гроссман Д. См. статью «Любовь» / пер. с иврита С. Шенбрунн. Москва: Текст, 2007. 992 с.

3. Лазорак Б., Тимошенко Л., Хомич Л., Чава І. Відомий і невідомий Бруно Шульц (соціокультурний портрет Дрогобича) / наук. ред. Л. Тимошенка. Дрогобич: Коло, 2016. 374.

4. Павлишин А. Бруно Шульц. Харків: Фоліо, 2021. 123 с.

5. Постанова Верховної Ради України «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2022 - 2023 роках» від 11 грудня 2021 року. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1982-20#Text

6. Рудяченко О. Бруно Шульц. Шарманник із цинамонового міста. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3138993-bruno-sulc-sarmannik- iz-cinamonovogo-mista.html

7. Хазанов Б. Чудотворець. URL: https://www.litmir.me/br/?b=89285&p=1

8. Шульц Б. Книга листів / укл. Єжи Фіцовський; пер. з пол. А. Павлишин. Київ: Дух і літера, 2002. 360 с.

9. Шульц Б. Літературно-критичні нариси. URL: https:// royallib. com/book/shults_bruno/lteraturnokritichn_narisi_opratsyuvanny a_ta_peredmova malogata_ktovskalisyak.html.

10. Шульц Б. Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича: оповідання; переклад з польської. Київ: А- БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. Вид. четверте. 384 с.

Размещено на Allbest.ru