Авторська інтерпретація концептів сум та самотність у романі Я.Л. Вишневського "Самотність у мережі"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Авторська інтерпретація концептів сум та самотність у романі Я.Л. Вишневського "Самотність у мережі"

Юлія Васейко,

Наталія Касянчук,

Андрій Моклиця

Авторська інтерпретація концептів сум та самотність у романі Я.Л. Вишневського "Самотність у мережі"

Васейко Юлія Святоcлавівна - кандидат філологічних наук, доцент кафедри полоністики і перекладу Волинського національного університету імені Лесі Українки,

Касянчук Наталія Миколаївна - асистент кафедри полоністики і перекладу Волинського національного університету імені Лесі Українки,

Моклиця Андрій Володимирович - кандидат філологічних наук, доцент кафедри полоністики і перекладу Волинського національного університету імені Лесі Українки

ХХІ століття у польській літературі співвідносять із поширенням постмодернізму. Майстри художнього слова для вираження свого погляду на світ, зображення минулого й сучасного, опису прийдешнього звертаються до різних жанрів, вдаються до синтезу їхніх типових рис. Все більшої ваги набуває роман - соціально-психологічний, інтелектуальний, мелодраматичний та ін., у центрі смислової структури якого лежать як традиційні теми (кохання, протистояння добра і зла), так і нові, роками заборонені владою, етичними нормами (секс, одностатеві стосунки). Сучасна польська романістика представлена низкою яскравих авторів, серед яких особливою популярність користується творчість Януша Леона Вишневського загалом, його роман "Самотність у мережі" ("Smotnosc w Sieci") зокрема. Читачів захоплює тонкий психологізм твору, орієнтація автора на дослідження душевної організації особистості, чоловічий погляд на жіночу природу. Метою статті є аналіз специфіки інтерпретації Янушем Леоном Вишневським концептів сум та самотність у його романі "Самотність у мережі". Досягнення вказаної цілі передбачає апелювання до методики концептуального аналізу. У розвідці звернено увагу на концептуальний рівень змістової структури твору, смисловий потенціал якого найповніше реалізує система ключових понять, знаків, котрі формують базові сегменти індивідуально-авторської картини світу, що повною мірою зображає специфіку чуттєво-емоційної категоризації реальності польського письменника. З-поміж великої кількості концептів, які детермінують людське існування, митець концентрує свою увагу на тих, котрі, на його думку, мають найбільшу вартість, знаходяться на вершині ієрархії цінностей, а такими він вважає почуття кохання, страждання, заздрощів, суму, самотності й т.д. Саме вони стають головними героями роману "Самотність у мережі". Джерелом основних предметно-логічних та емоційно-експресивних інформаційних ланцюгів як фактуального, так і концептуального рівнів прочитання твору є поняття сум та самотність. Саме перший концепт реалізує потужне функціональне навантаження, що виявляємо у вираженні емоційного стану героїв, окресленні специфіки їхнього світосприйняття. Сум в авторській інтерпретації асоціюється водночас з негативними й позитивними емоціями, він неодмінно пов'язаний з категорією "самотність", якій митець теж надає важливого значення. Лексема samotnosc, присутня у заголовку твору, для Я.Л. Вишневського має від'ємну конотацію, адже прирівнюється до страждання, горя, втрати, духовної порожнечі, що з'являється, як приступ астми та породжує депресію, водночас додатню - стає джерелом внутрішньої гармонії. Аналіз семантичного наповнення згаданих концептів, їхньої ролі дозволяє зробити висновок, що польський письменник об'єднує сум та самотність в емоційну цілісність амбівалентного характеру і показує їхню детермінуючу роль у житті сучасної людини загалом, його власному світі зокрема. концепт сум роман

Ключові слова: сучасний роман, польська література, Януш Леон Вишневський, концептуальний рівень прочитання художнього твору, концепт, амбівалентність, сум, самотність.

Yuliia Vaseiko, Nataliia Kasianchuk, Andrii Moklytsia. The author's specifics of the interpretation of the concepts "sadness" and "loneliness" in the novel "Loneliness on the Net" by Janusz Leon Wisniewski

The 21st century in Polish literature is associated with the spread of postmodernism. To express their views on the world, to reflect the past and present and to describe the future, writers turn to different genres and synthesize them. Social, psychological, intellectual, melodramatic, female novels are becoming extremely popular. It is this genre that helps the modern writer to touch on both traditional topics (love, confrontation of good and evil) and new ones, which for years have been banned by the authorities, human ethical norms (sex, homosexual relationships). Modern Polish novels are represented by a number of prominent authors, among them is Janusz Leon Wisniewski and his novel "Loneliness on the Net". Readers are fascinated by the subtle psychology of the work, the author's focus on the study of human mental organization of the person. The aim of the article is to analyze the specifics of Janusz Leon Wisniewski's interpretation of the concepts of "sadness" and "loneliness" in his novel "Loneliness on the Net". Achieving this goal involves appealing to the methodology of conceptual analysis. The conceptual levels of the semantic structure of the novel "Loneliness on the Net" have been analyzed in the article. The semantic potential of which is most fully realized by a system of key concepts, signs that form the basic segments of individual-authorial picture of Wisniewski's world. It was found that among a large number of concepts, the writer chooses those that, in his opinion, have more value, and as such he considers feelings of love, suffering, envy, sadness, loneliness, etc. The source of the main subject-logical and emotionally- expressive information chains are the concepts of "sadness" and "loneliness". In the text of the novel "Loneliness on the Net" a powerful functional load in the expression of the emotional state of the characters performs the concept of "smutek" ("sadness"), which in the author's interpretation is associated with both negative and positive emotions. The feeling of sadness in the text is inevitably connected with loneliness, to which the artist attaches great conceptual significance. The lexeme samotnosc ("loneliness") in the title of the work, for Janusz Leon Wisniewski has a negative connotation, because it is equated with suffering, grief, loss, spiritual emptiness, which appears as "an asthma attack" and causes depression, but also positive - is a resource of harmony. An analysis of the semantic content of these concepts, their functional load, allows us to conclude that the Polish writer combines "sadness" and "loneliness" in emotional integrity with ambivalent character and shows the determining role in modern life in general and his world in particular.

Key words: contemporary novel, Janusz Wisniewski, conceptual level of reading a text, concept, ambivalence, sadness, loneliness.

Вступ

У сучасній польській літературі особливою популярністю серед авторів та читачів користується роман - соціально-психологічний, інтелектуальний, мелодраматичний, детективний та ін. Послуговуючись згаданим жанром, майстри художнього слова порушують як традиційні теми (кохання, боротьба добра й зла), так і нові, роками заборонені владою, костелом, неакцептовані етичними нормами (секс, одностатеві стосунки), концентрують свою увагу на внутрішньому світі людини, пірнають у глибину взаємин між чоловіком і жінкою, батьками й дітьми, друзями, колегами, показуючи багатовекторність таких реляцій, неможливість їхньої однозначної оцінки.

Польські романісти крізь призму досліджень поведінки осіб у різних життєвих ситуаціях намагаються пізнати психологію сучасного індивіда. На сторінках їхніх творів часто звучать мотиви розчарування, втрати власного місця у хаотичному сьогоденні, зневіри у кращому майбутньому. Згадані тексти надзвичайно інформативні, подекуди суперечливі, провокаційні, адже переоцінюють загальнолюдські цінності, протестують проти замовчування правди, для опису котрої вдаються до епатажу та глибокого психологічного аналізу.

У ХХІ столітті польська література збагатилася творчістю Януша Леона Вишневського - доктора інформатики, розробника програмного забезпечення для хіміків, який присвятив своє життя науці і ніколи не збирався заробляти на хліб письменництвом (Галаур, 2012). Його унікальна художня особистість увірвалася в національний й світовий літературний процеси романом "Самотність у мережі" ("Smotnosc w Sieci"), оповіданнями, які захопили читача своєю відвертістю, концептуальністю, актуальністю. "Творчу манеру письменника вирізняє багата тематична палітра, незначна концентрація на зовнішніх вимірах, натомість заглибленість у внутрішнє, тонкий психологізм, ретельний добір вербальних одиниць, активне послуговування номенами з імпліцитним змістовим потенціалом, чітка внутрішня структура, у якій центральний сегмент займають концепти "жінка", "кохання", "самотність", "чоловік", "сім'я" та ін." (Васейко, 2017: 8). Польський автор не вигадує реальність, він пише про сьогодення правдиво, не просто змальовує, а подає глибокий аналіз життєвих обставин, що генерують, вдосконалюють, деформують, руйнують чуттєву організацію особистості. Популярність Я.Л. Вишневського "не означена кордонами чи то Польщі, де народився автор, чи Німеччини, де зараз проживає. Твори майстра слова читають далеко за межами цих країн, адже митець порушує теми, котрі близькі сучасному реципієнтові" (Васейко, 2014: 23).

Літературний дебют Януша Леона Вишневського виявився дуже вдалим. Роман "Самотність у мережі" перевидавали багато разів, перекладали різними мовами світу, він довго утримував верхні позиції у списках бестселерів, був екранізований. Проте і сьогодні бракує його комплексного дослідження, зокрема вивчення ключових елементів концептуальної структури твору як компонентів індивідуально-авторської картини світу, що й зумовлює актуальність цієї розвідки, мета якої - аналіз специфіки інтерпретації Янушем Леоном Вишневським семантико-функціонального наповнення категорій "сум" та "самотність" у його романі "Самотність у мережі".

Теоретичний базис

Досягненню поставленої цілі сприяло використання методу концептуального аналізу. Теоретико-методологічною базою нашої роботи стали праці Ю. Васейко "Вербальний портрет жінки в оповіданнях Януша Вишневського" (Васейко, 2014), "Специфіка функціонування концепту "чоловік" в оповіданнях Я.Л. Вишневського" (Васейко, 2017), С. Галаур "Письменник Януш Леон Вишневський: "Якби не було нещасливого кохання - не було б і літератури" (Галуар, 2012), О. Кагановської "Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя)" (Кагановська, 2002), О. Палій "Поетика постмодерністського роману (до теоретичних аспектів)" (Палій, 2013), О. Радченко "Види концептуальної метафори: підстави класифікації" (Радченко, 2003), А. Домбровської "Sposoby wyrazania emocji w wybranych dziewi^tnastowiecznych podr^cznikach jezyka polskiego dla cudzoziemcow" (Dqbrowska, 2006), Р. Гжегорчикової "Z badan nad porownawczq semantykq leksykalnq: nazwy "t^sknoty" w roznych j^zykach" (Grzegorczykowa, 1999), А. Кжижановської "Pole semantyczne poj^cia smutku w jezykti polskim i francuskim" (Krzyzanowska, 2008), І. Новаковської-Кемпни "Konceptualizacja uczuc w j^zyku polskim" (Nowakowska-Kempna, 2000), Ю. Пузиніної "Uczucia a postawy we wspolczesnym j^zyku polskim" (Puzynina, 2000), Д. Рубене "Semantyka leksemu smutek w powiesci J. L. Wisniewskiego Smotnosc w Sieci oraz w jej lotewskim przekladzie" (Rubene, 2012), С. Сковронка "Strategie czytania powiesci J. L. Wisniewskiego "Smotnosc w sieci"" (Skowronek, 2009) та ін.

Інформаційне наповнення літературного твору має свою специфіку у порівнянні з текстами інших функціональних стилів, що зумовлено особливістю відображення навколишнього світу. Письменник відтворює дійсність через конкретно-чуттєві образи, подає суб'єктивно-авторську модель реальності. Крім семантичної інформації, у художньому творі активно функціонують естетична й емоційна. Для адекватного сприйняття усіх її видів читачеві необхідно виявити та витлумачити імпліцитні компоненти змістової структури тексту (Васейко, 2014: 51). Потужним джерелом вербально невиражених відомостей є елементи змістово-концептуальної інформації.

Концептуальність літературного твору якнайповніше реалізує система ключових для творця понять, котрі стають центром як змістово-фактуальної, так і підтекстової площин прочитання художнього тексту, відображають специфіку індивідуально- авторської картини світу. З-поміж великої кількості категорій, котрі детермінують існування індивіда, майстер слова обирає ті, що, на його думку, мають більшу вартість. Такими для польського письменника Януша Леона Вишневського є почуття кохання, страждання, заздрощів, суму, самотності й т.д. Саме вони стають головними героями роману митця "Самотність у мережі".

Виклад основного матеріалу

Свій перший роман, що відразу став бестселером, Я.Л. Вишневський творив для самого себе. В інтерв'ю С. Галаур автор зізнавався: "...добре пам'ятаю, що мені було сумно. Щоб дати раду цьому смутку, викликаному особистими переживаннями, написав історію з мого життя, але не про себе, а про людей, яких я любив, ненавидів і яких знав дуже близько. Головна героїня твору була моєю подругою, а головний герой - товаришем. Я слухав їхні сповіді як третя особа, але писав від себе, і складається враження, що це моя власна історія (Галаур, 2012). Отож, досвід друзів й знайомих, власні емоції, подекуди песимістичні, бажання окреслити причину їхнього виникнення, передбачити наслідки спонукали митця створити твір про почуття.

У тексті роману "Самотність у мережі" потужне функціональне навантаження, що виявляємо у передачі емоційного стану персонажів, окресленні специфіки їхнього світосприйняття, виконує концепт "сум", виражений іменником smutek у різних граматичних формах: Ile smutku i bolu mozna opowiedziec w ciqgu niespelna dwoch minut? - myslal; Dosyc bylo smutku na dzisiaj;...odczuwal na przemian smutek i dumq; Odkqd zakladasz, ze mqzczyzni wiedzq, co powoduje smutek kobiet? To, co przeczytasz, jest czasami wstrzqsajqce, a z pewnosciq zatopione w smutku; Nigdy nie probowal jej rozbawic dowcipem, gdy podejrzewal, ze jej smutek nie jest akurat odwrotnosciq smiechu; Drugie, jakie nasuwalo siq zaraz po wrazliwosci, to "smutek". Цей продуктивний елемент вербальної організації твору часто трансформується у прикметникові, прислівникові, рідше дієслівні форми smutny, smutno, zasmucic: Gdy wrocila po chwili z winem, miala swiezy makijaz, byla opanowana i wyjqtkowo smutna; Zycie jest przewaznie smutne; Ale ja przeciez chcq byc teraz smutny; Znowu robilo siq mu smutno; Bqdq musiala przyjechac jutro - pomyslala i zrobilo jej siq nagle smutno. Ten wiersz mnie wzrusza i zasmuca.

Традиційно сум відносять до негативних емоцій, пов'язаних з роздратуванням, трактують як психічний стан, що є наслідком неприємного досвіду, пережитих страждань, особливо моральних, відчуття неспокою, втрати, прикрих спогадів (Krzyzanowska, 2008: 63), "uczucie przygn^bienia; smutne przezycia, klopoty, zmartwienia" (Slownik j^zyka polskiego PWN. R-Z. 1996: 249). Про багатовимірність смутку сигналізують синоніми beznadzieja, depresja, apatia, zniechgcenie, melancholia, tgsknota, rezygnacja, desperacja, markotnosc, przygngbienie, obojgtnosc, pasywnosc, otepienie та ін.

Герої роману сприймають почуття суму як стан пригнічення, незадоволення, байдужості в оцінці того, що відбувається навколо, аж до появи депресивних настроїв, страхів. Такі емоції непокоять, навіть викликають сором: Malo kto przyzna sig, ze jestpelen smutku. Виникає нестримне бажання їх позбутися, припинити свої страждання, уникнути хвороби, що вербально передають дієслова modlic sig, prosic, rozgonic, podzielic sig, zmniejszyc та ін.: Zaraz rozgonilby ten cholerny smutek; Ale mimo to nie opowiadaj mi, proszg, nic smutnego dzisiaj; Podzielic sig z kims smutkiem przeszlosci i zmniejszyc go w ten sposob? Modlil sig, aby minql mu ten smutek, з негативною семантикою іменники, фразеологічні одиниці depresja, lgk, ocigzalosc, odrgtwienie, bezsens, nastroj mszy za zmarlych: Nie umial [...] nie wpasc w depresjg. Ze wszystkimi symptomami: smutkiem, Igkiem, uciskiem w klatce piersiowej, ocigzalosciq przechodzqcq chwilami w odrgtwienie, poczuciem bezsensu i nastrojem mszy za zmarlych.

У романі сум, біль, страждання, рівноцінні за своєю конотацією, творять синонімічні пари smutek - bol, smutek - placz, smutek - tgsknota, smutek - zal: Ile smutku i bdlu mozna opowiedziec w ciqgu niespelna dwoch minut? - myslal; Ta strona byla pelna smutku. Smutku i tgsknoty; Caly smutek i rozpacz tego aktu mogla wyrazic takim jednym krotkim zdaniem tylko Asia; Ogarnql jq nieskohczony smutek i zal. В тематичному полі від'ємних душевних станів поруч зі smutkiem фіксуємо також лексеми з інтенсивнішим негативним значенням: W tym bagnie smutku, absurdu, nienawisci i zalu do swiata byly jak lina, za ktorq mozna sig kawalekpo kawalku podciqgac do gory.

Герої роману часто не в силі контролювати, приховати від оточення сум, адже його видно навіть зовні, він живе в очах персонажів. Слова часто зайві. Аби відчути емоційний стан особи, варто просто придивитися до неї пильніше. Вербальними виразниками ідентифікаторів смутку є іменники twarz, oczy, дієслова wpatrywac sig, spojrzec та ін.: Jest delikatny, wrazliwy, wpatruje sig w moje oczy z takim smutkiem; Jego twarz wyrazala smutek; Wdowa jest blondynkq o smutnych oczach, ktore majq, glownie na skutek wielu operacji, niedefiniowalny ksztalt; Odwrocil sig twarzq do wngtrza przedzialu i spojrzal na niq smutno. Mial smutne, zmgczone, zielonkawe oczy.

Сум з огляду на силу відчуття і пережиття героями не одноплановий, його концентрація може досягати дуже високих показників, котрі автор вербально увиразнює прикметниками, дієприкметниками й прислівниками nieskonczony, sciskajqcy, wielki, cholernie, wyjqtkowo, ostatecznie, czesto: Ogarnql jq nieskonczony smutek i zal; Potem troche smutku sciskajqcego za gardlo; To jest tak cholernie smutne; Nigdy nie mowil o smutku, a wiedzialam, ze przezyl smutek ostateczny; Gdy wrocila po chwili z winem, miala swiezy makijaz, byla opanowana i wyjqtkowo smutna; Nikt nie zaprzeczy, ze Kopciuszek mial wyjqtkowo smutne dziecinstwo; Po pewnym czasie smutek byt tak wielki, ze nie moglam sobie poradzic ze wstawaniem rano. Свідченням того, наскільки це сильна емоція, є заява героя, що для подолання того стану потрібна аж ціла доба: Daje sobie rade ze smutkiem przecietnie w 24 godziny.

Януш Леон Вишневський задля акцентування інтенсивності відчуття суму вдається до тавтологій, повторів лексем на його означення. Наприклад, в одній синтаксичній конструкції фіксуємо накопичення слів smutek, smutne, smutniejsze, smutny : Drugie, jakie nasuwalo sie zaraz po wrazliwosci, to "smutek". Ta strona byla pelna smutku. Smutku i tgsknoty; To jest tak cholernie smutne, ze szczerze mowiqc, placze, gdy Ci o tym pisze. To pewnie przez to wino i B. B. Kinga, ktorego slucham. "Three o'clock blues". To na pewno przez to. Chyba nie ma nic smutniejszego u B. B. Kinga niz ten blues. Ale japrzeciez chce byc teraz smutny. Blues komponuje sie ze smutku. Такий прийом дозволяє майстрові художнього слова підкреслити значущість згаданої емоції в житті його героїв, водночас виокремити для неї особливе місце у власній картині світу.

Характер смутку, його глибина в трактуванні Януша Леона Вишневського різняться і через природу свого виникнення. Почуття, генеровані спогадами, асоціаціями, зокрема запахами, музикою, здебільшого легкі, нетрагічні. Наприклад, блюз для Наталії та Якуба створює ауру мінорного настрою: Blues komponuje sie ze smutku. Творчість польської виконавиці співаної поезії Едити Гепперт для головної героїні також співвідноситься з сумом: Dzisiaj mogla sluchac tylko Geppert. Chciala calkowicie zapasc sie w smutek. Geppert byla na to najlepsza. Wybrala "Zamiast". Натомість інтенсивність почуття зростає, коли його причиною стає втрата близької людини. Тоді сум набуває драматичного наповнення, викликає появу нервових і психічних розладів, наприклад, депресії. Такий стан характеризує Дженніфер після її розставання з Еліотом: Po pewnym czasie smutek byl tak wielki, ze nie moglam sobie poradzic ze wstawaniem rano. Mialam endogennq depresjy. Схожі емоції переживає і Якуб після смерті Наталії: Nie umial po czyms takim jak to ostatniej nocy nie wpasc w depresjy.

Специфіку індивідуально-авторської інтерпретації категорії "суму" виявляємо в її відкритості, різновекторності, адже вона співвідносна не лише з негативними пережиттями, натомість генерує і появу нейтральних, а подекуди й приємних станів, в які герої прагнуть поринути: Chciala calkowicie zapasc siq w smutek. Автор нівелює негативну конотацію смутку, включаючи номен на його означення до переліку таких позитивних емоцій, як здивування, захоплення, радість, зацікавленість, вербально відтворених іменниками podziw, zdumienie, ciekawosc, wzruszenie, radosc, duma: Teraz jest dopiero 17.15 w Warszawie, a zdqzyles juz wywolac we mnie podziw, zdumienie, ciekawosc, zazdrosc, wzruszenie, smutek i radosc; ...odczuwal na przemian smutek i dumq. Отож, смуток в трактуванні Я.Л. Вишневського має амбівалентний характер, не є однозначним, перебуває на межі позитивних і негативних емоцій (Dqbrowska, 2006: 445).

У внутрішній змістовій організації твору категорія "суму" взаємодіє з "самотністю". Про центральну позицію останньої у концептуальній структурі роману свідчить наявність її вербального знака у назві "Smotnosc w Sieci". Як відомо, заголовок літературного тексту виконує символічну, типізаційну, художньо- узагальнювальну роль, у стислій формі подає читачеві основну суть повідомлення. Про особливе смислове навантаження лексеми samotnosc у розкритті смислу роману свідчить також висока частотність її вживання у класичній дефініції: "zycie, przebywanie w odosobnieniu, brak towarzystwa, rodziny; bycie samotnym" (Slownik j^zyka polskiego PWN. R-Z. 1996: 165): WNowym Jorku tak samo jak na Nowej Gwinei ludzie truchlejq ze strachu przed samotnosciq i opuszczeniem; Kiedys, palqc w swoim biurze, wyjqtkowo w zupelnej samotnosci - marihuana jest jak alkohol, czlowiek woli zatruwac siq niq w towarzystwie - przezyl stan, w ktorym wydawalo mu siq, ze nie musi oddychac; ... caly ten zgielk jego zycia nie sq przypadkiem tylko formq ucieczki przed pustkq i samotnosciq; Czul cos, co stanowilo chyba mieszaninc rozgoryczenia, pretensji do niej, rozczarowania i samotnosci.

Самотність у романі Я.Л. Вишневського асоціюється зі страхом, внутрішньою пусткою, стражданнями й навіть хворобами, наприклад, астмою чи депресією, співвідноситься з темними кольорами: Przeciez samotnosc to najgorszy rodzaj cierpienia! Tutaj, na tym szarym, opuszczonym dworcu, skazany na bezczynnosc, nie mogl zajqc sic niczym innym, by zapomniec, i samotnosc pojawila sic jak atak astmy. W Nowym Jorku tak samo jak na Nowej Gwinei ludzie truchlejq ze strachu przed samotnosciq i opuszczeniem; Znikajqc, oddalal sic od bliskich mu ludzi i nie dajqc sobie rady z samotnosciq, wpadal w tc swojq czarnq dziurc depresji.

В авторській перцепції самотність - то горе, втрата, сум, пустка: Gdy znikncla na tym swoim wozku za drzwiami samolotu, poczul naglq pustkc, smutek i samotnosc. Означення dokuczliwy, najgorszy підкреслюють негативну семантику цього відчуття: Dopiero po miesiqcu zauwazyl, ze zdarzajq mu sic coraz czcsciej chwile, gdy odczuwa dokuczliwq samotnosc; Samotnosc jest najgorsza.

В індивідуально-емоційному образі дійсності польського письменника, попри свою традиційну первинну негативну конотацію, концепт "самотність" має амбівалентну природу, адже не належить лише до простору від'ємних почуттів, оскільки може мати позитивний вплив на індивіда, наприклад, спонукає змінюватися, шукати вихід з прикрої ситуації: Gdy byla bezgranicznie nieszczcsliwa z powodu swojej samotnosci, jej spodniczki stawaly sic krotsze. Часто такі трансформації лише зовнішні, проте вони підкреслюють некомфортність для певної особи існувати в ізоляції, несприйняття нею усамітнення, констатацію відсутності щастя. Водночас Я.Л. Вишневський як прекрасний психолог добре усвідомлює, що для окремих людей самотність є бажаним станом, котрий їх стабілізує, наповнює життя гармонією. Тому семантичне поле лексеми samotnosc збагачується дієсловами, прикметниками, дієприкметниками, прислівниками, які генерують позитивні конотації (lubi najbardziej, uwielbiala, harmonijna, wypielcgnowana, ustabilizowana, sprzyjajqcy): W takich momentach wlasnie Alicja przylapywala sic na mrozqcej krew w zylach mysli, ze tak naprawdc to ten facet lezqcy obok w lozku zakloca jej to, co ona lubi najbardziej: harmonijnq, wypielcgnowanq i ustabilizowanq samotnosc; Uwielbiala tc samotnosc w biurze, odkqd go sobie znalazla; To on z samotnosci sprzyjajqcej rozmowie i jednosci z Bogiem uczynil swojq filozofie. Через самотність, на думку одного з героїв роману, можна сподобатися Богу, що дозволяє трактувати її як особливий душевний стан: Oprocz samotnosci takze wiedze traktowal jako cos, czym mozna przypodobac sig Bogu. Амбівалентністю цього концепту Я.Л. Вишневський акцентує притаманне людині бажання й навіть потребу почуватися комусь потрібною, перебувати у товаристві рідних, знайомих, водночас підкреслює природність вибору індивідом ізоляції, усамітнення як єдиного правильного виходу із певної складної ситуації, шляху у свій внутрішній світ, дороги до злагоди з самим собою.

Наукова новизна

Попри увагу науковців до сучасної польської романістики загалом, творчості Я.Л. Вишневського зокрема, окремі аспекти концептуальності творів останнього вивчено не у повному обсязі. Наукова новизна дослідження полягає у спробі визначення засад категоризації світу Янушем Леоном Вишневським на основі концептуального аналізу індивідуально-авторського наповнення категорій, що більшою чи меншою мірою детермінують життя індивіда, як-от "суму" й "самотності", котрі формують ядро смислової структури роману митця "Самотність в мережі".

Висновки

Отже, концептуальний рівень смислової структури роману популярного польського письменника Януша Леона Вишневського "Самотність у мережі" є складним цілим, котре об'єднує у собі поняття, вагомі у внутрішній організації особистості, які визначають її взаємини з навколишнім світом та ставлення до самої себе, де важливе місце займають концепти "сум" та "самотність". Попри високу інтенсивність сучасного життя, людина досить часто почувається одинокою, емоцією, що детермінує її духовний стан, є смуток. Хоча кожен з названих концептів має власну семантичну й вербальну структуру з домінуванням іменників, прикметників, дієприкметників, прислівників, дієслів на означення різних душевних станів (smutek, lesknola, bol, samotnosc, depresja, lek, ocigzalosc, odrgtwienie, bezsens, uwielbiac, lubic, smutny, smutnie), які формують багаті синонімічні ряди (smutek - bol, smutek - opuszczenie), в авторській перцепції вони досить часто межують або ж становлять одне ціле (smutek i samotnosc), єднає їх амбівалентна природа, котру виявляємо в тому, що вони генерують як негативні, так і позитивні конотації, підкреслюють складність внутрішньої організації людини, її неоднозначність. Для повноцінної перцепції індивідуальної концептуальної картини світу Януша Леона Вишневського необхідно проаналізувати авторську інтерпретацію семантичного наповнення й інших ключових понять, наприклад, "родина", "зрада", "біль", що і стане предметом нашої наступної розвідки.

Література

1. Васейко, Ю. (2014). Вербальний портрет жінки в оповіданнях Януша

2. Вишневського. Типологія та функції мовних одиниць, 2, 23-32.

3. Васейко, Ю. (2017). Специфіка функціонування концепту "чоловік" в оповіданнях Я.Л. Вишневського. Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи, 6, 8-12.

4. Васейко, Ю. (2014). Структурно-функціональні параметри вертикального контексту художнього твору. Дивослово, 10 (691), 47-52.

5. Галаур, С. (2012). Письменник Януш Леон Вишневський: "Якби не було нещасливого кохання - не було б і літератури". Урядовий кур'єр. [Електронний ресурс]. URL: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/pismennik-yanush- leon-vishnevskij-yakbi-ne-bulo-ne/ (дата звернення 25.05.2022).

6. Кагановська, О. (2002). Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя). Київ.

7. Палій, О. (2013). Поетика постмодерністського роману (до теоретичних аспектів). Літературознавчі студії, 39 (2), 278-288.

8. Радченко, О. (2003). Види концептуальної метафори: підстави класифікації. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 586, 141144.

9. Dqbrowska, A. (2006). Sposoby wyrazania emocji w wybranych dziewictiiastowiecziiycli podr^cznikach jczyka polskiego dla cudzoziemcow. Wyrazanie emocji, 445-456.

10. Grzegorczykowa, R. (1999). Z badan nad porownawczq semantykq leksykalnq: nazwy ..tcsknoty" w roznych jczykach. Semantyka a konjronlacja j^zykowa, 199204.

11. Krzyzanowska, A. (2008). Pole semantyczne poj^cia smutku w jczyku polskim i francuskim. Poj^cie, stowo, tekst. Z zagadnien semantyki leksykalnej, 61-78.

12. Nowakowska-Kempna, I. (2000). Konceptualizacja uczuc w jczyku polskim. Warszawa.

13. Puzynina, J. (2000). Uczucia a postawy we wspolczesnym jczyku polskim. Jczvk a Kultura, 14, 9-14.

14. Rubene, D. (2012). Semantyka leksemu smutek w powiesci J. L. Wisniewskiego Smotnosc w Sieci oraz w jej lotewskim przekladzie. Folia Linguistica, 46, 103111.

15. Skowronek, B. (2009). Strategic czytania powiesci J. L. Wisniewskiego "Smotnosc w sieci". Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Hostorico-litteraria, 9, 40-50.

16. Slownikj^zykapolskiego PWN. R-Z. (1996). Warszawa.

17. Джерела ілюстративного матеріалу

18. Wisniewski, J. L. (2017). Samotnosc w sieci (e-book).

19. References

20. Vaseiko, Yu. (2014). Verbalnyi porter zhinky v opovidanniakh Yanusha Vyshnevskoho [Verbal portrait of a woman in the stories of Janusz Wisniewski]. Typolohiia ta funktsii movnykh odynyts, 2, 23-32 (in Ukrainian).

21. Vaseiko, Yu. (2017). Spetsyfika funktsionuvannia kontseptu "cholovik" v opovidanniakh Ya. L. Vyshnevskoho [The specifics of the functioning of the concept of "man" in the stories of J. L. Wisniewski]. Ukraina ta Polshcha: mynule, sohodennia, perspektyvy, 6, 8-12 (in Ukrainian).

22. Vaseiko, Yu. (2014). Strukturno-funktsionalni parametry vertykalnoho kontekstu khudozhnoho tvoru [Structural and functional parameters of the vertical context of a work of art]. Dyvoslovo, 10 (691), 47-52 (in Ukrainian).

23. Halaur, S. (2012). Pysmennyk Yanush Leon Vyshnevskyi: "lakby ne bulo neshchaslyvoho kokhannia - ne bulo b i literatury" Uriadovyi kur'ier [Writer Janusz Leon Wisniewski: "If there was no unhappy love - there would be no literature"]. Available at: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/pismennik-yanush-leon-vishnevskij- yakbi-ne-bulo-ne/ (in Ukrainian).

24. Kahanovska, O. (2002). Tekstovi kontsepty khudozhnoi prozy (na materiali frantsuzkoi romanistyky seredyny KhKh storichchia) [Textual concepts of fiction (based on French novels of the mid-twentieth century)]. Kyiv (in Ukrainian).

25. Palii, O. (2013). Poetyka postmodernistskoho romanu (do teoretychnykh aspektiv) [Poetics of the postmodern novel (to theoretical aspects)]. Literaturoznavchi studii, 39(2), 278-288 (in Ukrainian).

26. Radchenko, O. (2003). Vydy kontseptualnoi metafory: pidstavy klasyfikatsii. In: Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V. N. Karazina [Types of conceptual metaphor: the basis of classification], 586, 141-144 (in Ukrainian).

27. Dqbrowska, A. (2006). Sposoby wyrazania emocji w wybranych dziewi^tnastowiecznych podr^cznikach j<?zyka polskiego dla cudzoziemcow [Ways of expressing emotions in selected 19th-century Polish language textbooks for foreigners]. Wyrazanie emocji, 2006, 445-456 (in Polish).

28. Grzegorczykowa, R. (1999). Z badan nad porownawczq semantykq leksykalnq: nazwy ..tcsknoty" w roznych jczykacli [From the study of comparative lexical semantics: the names of "longing" in different languages]. Semantyka a konfrontacja j^zykowa, 199-204 (in Polish).

29. Krzyzanowska, A. (2008). Pole semantyczne poj^cia smutku w j?zyku polskim i francuskim [The semantic field of the concept of sadness in Polish and French]. Pojccie, slowo, tekst. Z zagadnien semantyki leksykalnej, 61-78 (in Polish).

30. Nowakowska-Kempna, I. (2000). Konceptualizacja uczuc w j^zyku polskim [Conceptualization of feelings in Polish]. Warszawa (in Polish).

31. Puzynina, J. (2000). Uczucia a postawy we wspolczesnym j<?zyku polskim [ Feelings and attitudes in modern Polish]. Jczvk a Kultura, 14, 9-14 (in Polish).

32. Rubene, D. (2012). Semantyka leksemu smutek w powiesci J. L. Wisniewskiego Smotnosc w Sieci oraz w jej lotewskim przekladzie [Semantics of the lexeme sadness in the novel by J. L. Wisniewski Smotnosc w Sieci and in its Latvian translation]. FoliaLinguistica, 46, 103-111 (in Polish).

33. Skowronek, B. (2009). Strategie czytania powiesci J. L. Wisniewskiego "Smotnosc w sieci" [Reading strategies of J. L. Wisniewski's novel "Loneliness in the network"]. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis . Studia Hostorico-litteraria, 9, 4050 (in Polish).

34. Slownik j^zyka polskiego PWN. R-Z. (1996). [Dictionary of the Polish PWN language. R-Z.]. Warszawa.

35. List of Sources

36. Wisniewski, J. L. (2017). Samotnosc w sieci [Loneliness on the Net], (e-book) (in Polish).

Размещено на Allbest.ru