Мовні одиниці на позначення родинного зв'язку у художньому дискурсі О. Кобилянської
Визначення лексем, які означають спорідненість в художньому дискурсі О. Кобилянскої. Дослідження та характеристика особливостей родинних зв'язків, які реалізують лексеми корелятивної градуальной опозиції, члени якої відрізняються однією ознакою.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.02.2023 |
| Размер файла | 30,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Буковинський державний медичний університет
Мовні одиниці на позначення родинного зв'язку у художньому дискурсі О. Кобилянської
Юлія Руснак
Юлия Руснак. Языковые единицы, обозначающие семейные связи, в художественном дискурсе О. Кобылянской. Цель статьи - проанализировать лексемы, которые обозначают родство в художественном дискурсе О. Кобылянской. Актуальность исследования мотивирована необходимостью углубленного анализа художественного дискурса Ольги Кобылянской для формирования когнитивно-прагматической концепции писательницы. Новизна научного исследования обусловлена тем, что языковые единицы, обозначающие семейные связи, в художественном дискурсе О. Кобылянской исследуются впервые. В статье использованы общенаучные методы анализа и синтеза, а также лингвистические - описательный, структурный, сравнительно-исторический. Выводы. В художественном дискурсе О. Кобылянской родственные связи реализует широкий спектр лексем, среди них слова, обозначающие генетическое родство, номинации социальной роли особ, связанных родственными узами. Родственные связи реализуют лексемы коррелятивной градуальной оппозиции, члены которой отличаются одним признаком. В этой семантической группе немало диалектных названний, связанных нулевой оппозицей.
Ключевые слова: художестаенный дискурс, лексика родственных связей, апелятив, диалектизм, коррелятивная градуальная оппозиция, нулевая оппозиция, заимствование.
Yulia Rusnak. Language units which denote family relationship in O. Kobylyanska's artistic discourse. Bukovinian State Medical University
The plot line of the literary text is connected first of all with actions, deeds of actors. To denote the characters of the artistic work the author uses proper names, the function of which is to nominate the heroes. Proper names in the text are keywords, which in the process of unfolding the semantic and factual information of the text acquire semantic weight. Persons of artistic discourse are identified by type of activity, nationality, profession, interests, age, social status etc. Among the persons names of artistic discourse can be distinguished groups of words which denote family kinship.
The purpose of the article is to analyze the lexemes which denote family relationship in the O. Kobylyanska's artistic discourse. The relevance of the article is determined by the need of further indepth study of Olga Kobylyanskaya idiostyle in order to form a cognitive-pragmatic conception of the writer's artistic discourse.
The novelty of scientific work is due to the fact that lexemes which denote family relationship in the O. Kobylyanska's artistic discourse is studied for the first time. Research methods. In the article as the main general scientific methods of analysis and synthesis are used, as well as linguistic - descriptive, structural and comparative and historical methods.
Conclusions. In O. Kobylyanska's artistic discourse family relationship reproduce a wide range of tokens, they include tokens to denote genetic kinship, words which denote social role, family ties. There are many dialect names among this group. We can see a number of words which have the same meanings.
Key words: artistic discourse, vocabulary of kinship ties, appellative, dialecticism, correlative gradual opposition, zero opposition, borrowing.
Вступ
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Сюжетна лінія художнього тексту пов'язана передовсім з діями, вчинками дійових осіб. На позначення персонажів художнього твору автор використовує власні назви, функція яких номінувати героїв. Власні назви у тексті виступають ключовими словами, які в процесі розгортання змістово- фактуальної інформації тексту набувають семантичної ваги. Уточнюють ідентифікують дійових осіб загальні назви, апелятиви, на позначення осіб. М. Крупа вважає, що “у позначенні особи апелятиви можуть виконувати функцію ідентифікації та предикації”1. На думку Н.Д. Арутюнової, апелявиви на відміну від власного імені “володіють повною семантичною структурою, що складається із деякого поняття... що утворюється загальними ознаками класу реалій, і конкретного, індивідуального змісту, створюваного в мовленні властивостями денотата” Krupa M. Linhvistychnyi analiz khudozhnoho tekstu [Linguistic analysis of an artistic text], Ternopil: “Pidruchnyky i posibnyky”, 2005, P. 330 [in Ukrainian]. Arutiunova N. D. Predlozheniye i ego smysl [Sentence and its meaning], M., 1976, P. 327 [in Russian]. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t. [Dictionary of the Ukrainian language: in 11 vol.], Kyiv, 1970-1980, Vol 8, P. 559 [in Ukrainian]. Slovnyk bukovynskyh govirok [Dictionary of Bukovynian dialects], za red. N.V. Guivanyuk, Chernivtsi: Ruta, 2005, P. 232 [in Ukrainian].. Особи художнього дискурсу ідентифікуються за родом діяльності, національністю, фахом, інтересами, віком, соціальним статусом тощо. З-поміж назв осіб художнього дискурсу можна виокремити угруповання слів на позначення родинного зв'язку. Спорідненість у науковому сенсі пов'язана із кровним генетичним зв'язком. Проте родинний зв'язок персонажів художнього дискурсу ширша категорія, до якої входить родинна (кровна) спорідненість літературних героїв. Лексика родинного зв'язку важлива частина лексичного складу художнього дискурсу, оскільки на характер персонажів впливає передовсім родинне коло.
Мета статті - проаналізувати лексеми на позначення родинного зв'язку у художньому дискурсі О. Кобилянської.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Мовотворчість Ольги Кобилянської досліджували різні науковці, передовсім буковинські: Н.В. Гуйванюк, Н.Д. Бабич, Л.О. Ткач , О.В. Кульбабська, М.В. Скаб, Н.О. Руснак, С.Т. Шабат-Савки, О.В. Кардащук, Т.Є. Гуцуляк, С.Є. Панцьо, Т.П. Вільчинська, В.А. Чолкан, О.В. Максим'юк, О.Л. Даскалюк та ін.
Актуальність дослідження умотивована необхідністю поглибленого аналізу художнього дискурсу Ольги Кобилянської для формування когнітивно-прагматичної концепції письменниці.
Новизна наукової розвідки зумовлена тим, що мовні одиниці на позначення родинного зв'язку у художньому дискурсі О. Кобилянської досліджується вперше.
Виклад основного матеріалу
На позначення родинної спорідненості як родові назви авторка використовує слова літературної мови і народнорозмовного мовлення: рідня (літ.), кревні (нар.). Пор. Рідня. 1. збірн. Чиїсь родичі, близькі або далекі. 2. кому, розм. Родич або родичка кому-, чому-небудь3. Кревний, рідк. 1. Рідний4. кобилянска лексема родинний
Слова родич в літературній мові та родичі в буковинських говірках різняться значенням. Пор.: Родич кому, чий, рідк. кого. Той, хто перебуває в спорідненості з ким-небудь Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t..op. cit., Vol. 8, P. 596.. Пор. також у буковинських говірках: Родичі. Батьки (батько і мати) Slovnyk bukovynskyh govirok..., op. cit., P. 458. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. IV. Lyudyna. Tsarivna: povisti [Collection of writing works: in 10 v. Vol. IV. Human buing. Queen: stories], Chernivtsi: Bukrek, 2016, P. 82 [in Ukrainian].. Тож у художньому дискурсі О. Кобилянської слово родичі функціонує як семантичний і граматичний діалектизм. Пор.: Часто пориває мене гіркий жаль, дика вражда супроти моїх померших родичів, що мене в життя трутили, і я тепер безцільно блукаю!1.
В одному контексті авторка використовує спільнокореневі слова рідня, родичі. Значення слова родичі увиразнює контекст у своїх родичів одинак. Пор.: “Мусиш мене шукати! -- сичала у сні. -- Аякже, шукати “. На те, аби він прийшов сюди, ішов за її кликом Бог знає куди, заблудив і попався в пазурі її рідні, а його щастя перейшло на неї! Чому вона питалася, чи він у своїх родичів одинак? Лиш одинаки особливо щасливі. І чому вона тоді не обіцяла, що прийде знов, коли вона дійсно була дівчина і християнська дитина? Чому не боялася, як була в лісі цілком сама? А перед ним чинилася, що боїться. Він же не Довбуш! Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi [Collection of writing works: in 10 v. Vol. I. Novels. Stories. Poetries in prose], Chernivtsi: Bukrek, 2013, P. 134 [in Ukrainian]..
У наступному контексті О. Кобилянська використовує описовий вираз своїх родичів та їх дідів і прадідів, йдеться про батька і матір та рідню попереднього ступеня спорідненості. Пор.: Умостившися довгими сумерками на своїй лаві та займаючися чим-будь, отирав уста хіба на те, щоб оповідати про своїх родичів та їх дідів і прадідів, що не належали собі, а чужим, як їх плечі угиналися при кривавій праці, і про страшне знущання панів польських зі своїх людей... Kobylyanska O.Y. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. II. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi [Collection of writing works: in 10 v. Vol. II. Novels. Stories. Poetries in prose], Chernivtsi: Bukrek, 2014, P. 28 [in Ukrainian]..
Словник буковинських говірок подає слово кревний з позначкою рідкісне як синонім до слова рідний. Пор. Кревний, рідк. 1. Рідний Slovnyk bukovynskyh govirok..., op. cit., P. 232. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. IV, Lyudyna. Tsarivna., op. cit., P. 128. Ibidem, P. 211.. Письменниця використовує похідне від кревний -- кревнячка (черезступеневий словотвір), яке має статус оказіоналізму. Лексема кревнячка у описовій конструкції кревнячка мого мужа розширює семантику і набуває значення “своячка”. Напр.: Се він тобі оповідав, коли ви сиділи в поетично украшенім куті, а я мало що з сорому в землю не запалася, що кревнячка мого мужа вдається в розмову з соціалістом!11.
Корелятивна градуальна опозиція, члени якої різняться тільки однією ознакою, а за іншими ознаками збігаються “близька рідня - далека рідня” реалізують мовні одиниці кревні - “чужі", для актуалізації градуального члена опозиції далека рідня “чужий“ авторка використовує графічні засоби - лапки. Напр.: Вже третій рік кінчиться, відколи покинула я дім своїх кревних і пробуваю між „ чужими “І2.
У іншому контексті відсутній маркований член “близька рідня”, член “далека рідня” реалізує мовна одиниця далекі кревні, визначаючи далекий ступінь генетичної спорідненості. Пор.: Опісля пішов до неї і просив не впускати до нього нікого, хотів з нею остатися сам, і остався аж до ясної днини, доки не прийшли прикликані жінки убирати і спорядити покійницю і не появилися знайомі та деякі далекі кревні, з котрими небіжка не жила Ibidem, P. 275. Ibidem, P. 341. Slovnyk bukovynskyh govirok..., op. cit., P. 91. Etymologichnyi slovnyk ukrayins'koyi movy [Etymological dictionary of Ukrainian language], K.: Nauk. dumka, 1982-2012, Vol. II, P. 46 [in Ukrainian]. Slovnyk bukovynskyh govirok..., op. cit., P. 329. Etymologichnyi slovnyk ukrayins'koyi movy., op. cit., Vol. IV, P. 71. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. I, Novely. Opovidannya., op.cit., P. 123, 125..
Авторка використовує зворот ні вітця, ні матері, ні брата, ні мужа, низка слів пов'язані сурядними сполучниками, причому кровну спорідненість з наступним поколінням реалізують слова отець, матір, брат, родинну спорідненість (родинний зв'язок) - муж. Напр.: В мене нема ні вітця, ні матері, ні брата, ні мужа, котрі би мене проводжали, тому маєте право обиджати мене!14.
Батько і мати не відтворюють генетичну (кровну) спорідненість, проте для наступного покоління вони реалізують кровний зв'язок.
На позначення рідного батька авторка використовує низку назв: дєдьо, неньо, тато, отець, батько - слова пов'язані нульовою опозицією.
У художньому дискурсі О. Кобилянської побутують діалектизми дедьо, неньо для відтворення народного місцевого колориту, що зумовлено темою твору. Пор.: Дєдьо, дєдьо. Тато. Слово у різних фонетичних варіантах дєдя, ґєґьо, ґяґя, дядя, дядьо побутувало у гуцульських і подільських говірках Буковини15. Дєдя “батько” - діалектна фонетична форма слова дядьо “батько; дядько”, в семантиці якої зберігається давнє об'єднання батька і дядьків у єдиній загальній категорії спорідненості16. Неньо. Батько (рідний і нерідний)17 - псл. папъ, nana, nena, nenja; - дитячі за походженням слова (від дитячого лепету), що виникли в різних мовах, очевидно, існували вже в індоєвроейській прамові18. Наразі слова дєдьо, неньо у буковинських говірках застарілі. Напр.: Варе твій дєдьо великий пан? Хто ти?./ Туди не ходить ні одна людська душа, лиш іноді у свята мій неньо. Там я сиджу з мамою вже далі два місяці, і нас не відвідала майже ні одна людська душа19.
Проте письменниця використовує літературні назви тато, батько. Пор.: Ей, добре було ще тогди, як жив його тато і мав ще маєток0. Тобі, чужому, звірилась, а перед своїм батьком, перед рідним батьком, могла щось такого затаїти!.. Ibidem, P. 219. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. IV, Lyudyna. Tsarivna..., op. cit., P. 26. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t., op. cit., Vol 5, P. 804. Slovnyk bukovynskyh govirok..., op. cit., P. 372. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. IV, Lyudyna. Tsarivna., op. cit., P. 22..
О. Кобилянська послуговується і словом отець. Отець. діал., уроч. Батько22. Пор. також у СБГ: Отец, отця, рідк., уроч. Батько23. Письменниця використовує слово отець у застарілих відмінкових формах вітця, вітцеві. Напр.: При таких нагодах змінялись любов і пестощі вітця в скаженість24 Мені припала задача заявити одному вбогому мужикові, вітцеві чотирьох малих дітей, його господарство має ліцитуватися Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. I., Novely. Opovidannya., op. cit., P. 186..
На позначення рідної матері у художньому дискурсі авторки побутує зменшено-пестлива форма мамця; зменшено-пестливі форми властиві народному буковинському мовленню: Вікторця, доньця, мамця, панунця. Пор.: Мамцю, і я піду з вами надвір! -- кликнуло дівчатко живо з печі.
Чого, доньцю? -- спитала лагідно мати. -- нема чого. Бачиш, яка студінь Ibidem, P. 356. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t., op. cit., Vol 4, P. 820. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. I, Novely. Opovidannya..., op. cit., P. 332..
На позначення подружжя (чоловіка, жінки), соціальної ролі батька і матері, використано слова муж, чоловік -- жінка. Пара лексем перебуває у корелятивній градуальній опозиції, члени якої різняться ознакою “стать”, вона реалізує родинний зв'язок; мовні одиниці муж, чоловік пов'язані нульовою опозицією.
У наступних роздумах авторки щодо жіночого питання, місця жінки в родині функціонує суспільно-політична термінологія, абстрактні назви: потреби суспільства, ідеї, зрозуміння, репрезентація, становище. Жіноче питання переплетено з національним, яке реалізують етноніми: американець, русин. У філософських роздумах беруть участь народнорозмовні елементи: ґаздиня “хороша господиня”, в чотирьох стінах - фразеологізм зі значенням “домівка”. Закономірно, що до цього контексту залучено лексеми муж -- жінка. Муж, заст., уроч. Чоловік27. Пор.: Далі, поважного зрозуміння свого окруження, потреб суспільності, різного роду ідей, зрозуміння свого мужа, гідної репрезентації його становища, а передусім -- щоб вона була найліпша ґаздиня, виховувала добре діти; одним словом -- щоб перед світом міг русин жінкою гордитися, як американець, а в чотирьох своїх стінах мав знов свою радість із неї!28.
В іншому контексті використано лексеми чоловік -- жінка. У описі побутової ситуації, де чоловіків характеризує бовванутий вигляд, використання цієї пари умотивоване. Пор.: Чоловіки балакали і пили, доки їх лиця не приняли аж боввануватого вигляду; бавилися двозначними дотепами, зиркаючи на своїх жінок і сусідок Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. IV, Lyudyna. Tsarivna: povisti..., op. cit., P. 260..
На позначення матері матері або батька, батька матері або батька у художньому дискурсі буковинської письменниці функціонують зменшено-пестливі назви бабуня, дідик. У народному мовленні і сьогодні на позначення цих осіб на Буковині побутують зменшено-пестливі назви бабка, дідик. Пор.:
Так, бабуня шептала молитву, а я, приклякнувши і спираючись ліктями на її колінах, числила морщинки, що повкладалися над її очима, й дивилася нерухомо на її долішню губу, як вона під час шептання судорожно тремтіла... /Яка ж я чудна, злишня істота, на котру цілий світ сердиться, особливо відколи моя дорога бабуня розпрощалася зі мною навіки! / Сукні, полишені мені бабунею, були з тяжкого, коштовного атласу, який тепер дістав би лише за грубі гроші./ Срібне світло місяця ллялося вікном у кімнату, а старий годинник цокав тихесенько, мов той дідик в пантофельках, щоб нікого не збудити своїм ходом Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. IV, Lyudyna. Tsarivna., op. cit., P. 73, 74, 94, 150..
Художній дискурс О. Кобилянської рясніє зменшено-пестливими формами на позначення цих осіб: бабуня, бабусенка, бабунця, дідуня, що пояснюється психологічними чинника: ставленням онуків до баби та діда. Закономірно, що ці лексеми функціонують у кличному відмінку:
Так, наприклад, коли тебе руки і ноги болять в мокре і холодне верем'я? Так, бабуню?.. Бабусенько моя золота! Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. I, Novely. Opovidannya., op. cit., P. 72-73..
Не ходіть сюди, бабунцю, бо куля вас трафить Kobylyanska O.Y. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. II, Novely. Opovidannya., op. cit., P. 106..
Ой дідуню, приходіть! - кликнула дівчина врадувано Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. IV, Lyudyna.Tsarivna., op. cit., P. 272..
Дідуню... Ох, Боже мій! Се вже його річ, але любить Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t Vol. VIII. Apostol cherni: roman [ Collection of writing works: in 10 v. Vol. VIII. The Apostle of plebs: novel], Chernivtsi: Bukrek, 2021, P. 518 [in Ukrainian]..
Дідо... дідо, що ви наробили, чому затуго натягнули струни? Ibidem, P. 529..
У художньому дискурсі родинний зв'язок реалізує і слово вдова, проте у лексичному значенні слова закцентовано увагу на інших ознаках поняття. Слово вдова - “жінка, яка після смерті чоловіка не одружилася вдруге” Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t., op. cit., Vol. 1, P. 312., праслов'янського походження Etymologichnyi slovnyk ukrayins'koyi movy., op. cit., Vol. VI, P. 20., у
художньому дискурсі набуває форми словотвірного діалектизму вдовиця, від літ. удова відрізняється морфемним складом. Член градуальної корелятивної опозиції із семою “чоловіча стать” набуває форми фонетичних варіантів вдівець, удівець. Напр.: Була вдовиця, мала трьох синів і одну доньку і жила при однім сині38. Стану за товаришку в одної маючої угорки, вдовиці по лікарі Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. I, Novely. Opovidannya..op. cit., Р. 181. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t.,Vol. IV, Lyudyna. Tsarivna..., op. cit., P. 186. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. I, Novely. Opovidannya., op. cit., Р. 223. Slovnyk bukovynskyh govirok..., op. cit., P. 21. Etymologichnyi slovnyk ukrayins'koyi movy..., op. cit., Vol. I, P. 112. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. I, Novely. Opovidannya., op. cit., Р. 187, 217, 219. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. IV, Lyudyna. Tsarivna., op. cit., P. 94. Slovnyk bukovynskyh govirok., op. cit., P. 544.А наостанку вийшла за старого, за вдівця. Не так, Параско? Ваш чоловік був удівець?40.
Родинний зв'язок відтворює слово бадіка. Пор.: Бадіка, бадика 1. Близький родич, - старший віком - брат, чоловік сестри, брат батька або матері. 2. Форма звертання до старшого чоловіка41. Бадя “чоловік старшої сестри; старший брат” - запозичення зі східнороманських мов, походить, можливо, від болгарського батя, батьо “тс”42. Наразі у буковинських говірках слово застаріле. Слово бадіка зазвичай функціонує у кличному відмінку. Пор.: - Нічо, бадіко, але ви казали переписати задовжений ґрунт на себе .../ Я й забула, бадіко, - і розсміється ще більше. /-Ей, бадіко, бадіко! Не з таго я роду!43.
На позначення генетичної спорідненості другого рівня - дядька, тітки - використано назви тітка, тета; стрийко, вуйко.
Так, у повісті “Царівна” героїня дає лаконічну характеристику тітці, зазначаючи її національне походження - німкеня, тобто національні ознаки проєктуються на представника етносу. Наталка називає її славною господинею, відзначаючи ощадливість, яку вербалізує специфічний вираз числяться в потребі і “з атомами”!, до нього входить лексема числитися “рахувати; вважатися”, а також науковий термін “атом ”, який в контексті набуває значення “до дрібниць”. Напр.: Тітка не була дурно німкенею; а німкені не без причини вважаються славними ґаздинями, такими, що числяться в потребі і „з атомами “!44
Проте О. Кобилянська використовує народні варіанти (фонетичні діалектизми) до слова тітка - тета, тетка. Пор.: Тета 1. Рідна тітка, материна або батькова сестра. 2. Значно старша за віком рідна сестра. 3. Братова дружина. 4. Чужа старша жінка або далека родичка45. Характерно, що у художньому дискурсі функціонує ще одна лексема на позначення далекої родинної спорідненості, спільнокореневе слово зі словом тітка, -- пратітка “сестра прабаби, прадіда”, слово утворене за зразком прабаба, прадід, проте відсутнє в сучасній українській мові. Напр.: Позаяк тета Оля виїжджає до хорої пратітки до Покутівки і їм дорога однакова, то він також поїде, але щоб вона, Дора, знала, що він забере і її з собою./ - Пішки, пані? Такі розігріті? Се недобре. Правда, тетко? Погляньте самі, - сказав Юліян... Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. VIII, Apostol cherni., op. cit., P. 416, 425..
На позначення дядька авторка використовує народні назви вуйко, стрий. Пор.: Вуйко. 1. Дядько, батьків або материн брат Slovnyk bukovynskyh govirok., op. cit., P. 64.. 2. Про старшого віком чоловіка (звич. при шанобливому звертанні) Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t., op. cit., Vol. 1, P. 785. - псл. * щ'ь; споріднене з лит. avynas “дядько по матері” Etymologichnyi slovnyk ukrayins'koyi movy., op. cit., Vol. I, P. 438.. Стрий. 1. Дядько по батькові брат батька та чоловік батькової сестри Slovnyk bukovynskyh govirok., op. cit., P. 526. - псл. stryjь, очевидно, результат закономірної фонетичної видозміни форми *рґгииіо-, що зводиться до нульового основи іє. pэtлr “батько” Etymologichnyi slovnyk ukrayins'koyi movy., op. cit., Vol. V, P. 442.. Напр.: А на стрийка зовсім не надієтесь? -- спитала я. / Годі, душко, годі, чого іритуватися? -- втихомирював вуйко спокійно, як це було в нього в звичаю./ Але, на жаль, вуйку, покуса вашого принципу замогуча і запринадна, щоб їм мало що не всі не корилися, хотя душа його -- то самолюбство Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. IV, Lyudyna. Tsarivna., op. cit., P. 121, 76, 140..
Лексика родинного зв'язку відображає основні тенденції лексики художнього дискурсу О. Кобилянської. Так, у цьому угрупованні наявні запозичені слова. Напр.: Кузен. заст. Двоюрідний брат, а також взагалі родич (переважно в буржуазно-дворянському середовищі) Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t., op. cit., Vol. 4, P. 386. Etymologichnyi slovnyk ukrayins'koyi movy., op. cit., Vol. III, P. 126. - запозичення з французької мови, ймовірно, через посередництво російської мови . У контексті спостерігаємо симбіоз українських літературних слів, запозичених назв, народно-розмовних (родичі, завід). Напр.: - Оба кузини радилися з родичами, який завід вибрати собі на ціле життя Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. IV, Lyudyna. Tsarivna., op. cit., P. 78.. На позначення жіночої статі авторка використовує застаріле слово кузинка: Моє довге рудаве волосся давало кузинам та кузинкам причину до прикрих глумливих жартів та сміху Ibidem, P. 72..
У художньому дискурсі племінницю, дочку сестри реалізують слова сестрінниця, сестріниця, а племінника - братанко. Відмінність в написанні сестрінниця, сестріниця пояснюється пошуком творчого почерку авторки. Пор. також Сестрінниця. Сестриница, сестреница, сестріница. Племінниця, дочка сестри Slovnyk bukovynskyh govirok., op. cit., P. 482.. Напр.: Мені вже кілька разів прийшлося від старших почути: “У вас дуже інтересна сестрінниця!”./ Ти, як мені здається, заголомшений превеликим щастям своєї сестріниці, забув уже задивлятися на речі тверезими очима! Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. IV, Lyudyna.Tsarivna., op. cit., P.75, 355. Пані Рибко потвердила слова свого британка Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. VIII, Apostol cherni., op. cit., P. 425..
У художньому дискурсі використано низку номінацій на позначення свояків. Пор.: Свояк. 1. Брат дружини. 2. діал. Родич. 3. розм. Своя, близька людина Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t..., op. cit., Vol. 9, P. 100.. Лексема свояк у художньому дискурсі конкретизується, формуючи описовий вираз свояки її мужа. Напр.: Чому думав він, що я се вчиню і покину її (і то через кілька несправедливих слів) на ласку і неласку чужого окруження або, може, на ласку тих кількох свояків її мужа, з котрими від многих літ зірвала зносини? Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. IV, Lyudyna. Tsarivna., op. cit., P. 234..
Слово швагер вступає у гіпонімічні відношення зі словом свояк: Шваґер, шваґир, шваґір, шваґр. І.Шурин, брат дружини. 2. Сестрин чоловік Slovnyk bukovynskyh govirok..., op. cit., P. 659. - запозичення з (можливо, через польське посередництво) з німецької мови Etymologichnyi slovnyk ukrayins'koyi movy., op. cit., Vol. VI, P. 394.. Напр.: Той її швагер мав далеко від міста кільканадцять фальчів поля з обійстям, і теє хотіла тепер пані радникова за порадою Олени взяти в оренду, бо не знали іншого виходу з лихих обставин Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. IV, Lyudyna. Tsarivna., op. cit., P. 45. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t., op. cit., Vol. 6, P. 85..
У художньому дискурсі О. Кобилянської наявні лексеми, що реалізують не кровний (генетичний) зв'язок, а лише родинний. На позначення пасинка авторка використовує синонім пасерб65 - слово утворене за допомогою префікса па- від іменника *серб, який загальноприйнятої етимології не має: зіставляється з п. заст. sarbac (укр. сьорбати) як назва “того, хто сьорбав (ссав) те саме молоко”, пов'язується з етнонімом серб та словом сябер “учасник земельного володіння, спільник у торговельній справі” Etymologichnyi slovnyk ukrayins'koyi movy., op. cit., Vol. IV, P. 304.
61 Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t., Vol. IV, Lyudyna. Tsarivna., op. cit., P. 246.. Пор.: Ніколи не бачила я таких гарних відносин між мачухою а пасербом, як тут!61.
Висновки
Отже, у художньому дискурсі О. Кобилянської родинний зв'язок відтворює широке коло лексем, до них входять лексеми на позначення генетичної спорідненості, слова на позначення соціальної ролі осіб, пов'язаних родинним зв'язком тощо. Родинний зв'язок реалізують лексеми, що перебувають у корелятивній градуальній опозиції, члени якої різняться однією ознакою. У цьому семантичному угрупованні чимало діалектних назв, пов'язаних нульовою опозицією.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Синкретизм національної феміністичної проблеми у художньому дискурсі Олени Теліги. Тематична своєрідність лірики поетеси та специфічні зображення жіночих образів. Світоглядні позиції письменниці. Образ ліричної героїні та її морально-етичні домінанти.
статья [20,1 K], добавлен 27.08.2017Визначення ролі антонімії у художньому мовленні. Використовування Іваном Франком скарбів української мови. Основні прийоми та методи авторського відбору мовного матеріалу та його творчої обробки. Дослідження функції антонімії в поезіях Каменяра.
курсовая работа [33,5 K], добавлен 08.12.2014Інтертекст й інтертекстуальні елементи зв’язку. Теоретичні аспекти дослідження проблеми інтертекстуальності. Інтертекстуальність, її функції у художньому тексті. Теорія прецедентного тексту. Інтертекстуальність та її функції у трагедії Шекспіра "Гамлет".
курсовая работа [94,7 K], добавлен 30.03.2016Біографічний нарис відомої української письменниці О. Кобилянської. Тема інтелігенції, що проходить через усю творчість Кобилянської. Осмислення сутності людського буття в повісті Кобилянської "Земля". Ідеї фемінізму та емансипації у повiстi "Людина".
реферат [30,0 K], добавлен 01.12.2010Характеристика літературно-історичного підґрунтя Шекспірівської комедійної творчості. Особливості англійської класики у сучасному літературно-критичному дискурсі. Аналіз доробків канадського міфокритика Нортропа Фрая, як дослідника комедій Шекспіра.
реферат [22,8 K], добавлен 11.02.2010Терміном "інтертекстуальність" означають взаємодію різних кодів, дискурсів чи голосів всередині тексту, а також метод дослідження тексту як знакової системи, що перебуває у зв'язку з іншими системами.
реферат [10,3 K], добавлен 21.10.2002Особливості художнього мислення М. Сиротюка. Дослідження історичної та художньої правди, аспектів письменницького домислу та вимислу. Аналіз персонажів роману "На крутозламі" - Сави та Петра Чалих, Гната Голого. Основні ознаки прозописьма письменника.
статья [15,9 K], добавлен 31.08.2017Творчість А. Дімарова як зразок високохудожньої та плідної праці митця. Характеристика та розвиток пригодницької прози для дітей. Аналіз дитячого твору "На коні й під конем", дослідження пригоди як рушія сюжету, значення місії пригодництва у творі.
курсовая работа [123,0 K], добавлен 11.02.2013Джон Барт як інтерпретатор постмодернізму. Лінгвістичний феномен мовної гри. Особливості дослідження ігрових стратегій в художньому тексті. Результат дослідження ігрових стратегій Джона Барта в романах "Химера", "Плавуча опера" та "Кінець шляху".
дипломная работа [120,1 K], добавлен 30.11.2011О. Слісаренко - представник мистецького покоління "розстріляного відродження". Дослідження загального поняття проблематики у літературно-художньому творі. Специфіка і засоби втілення революційної проблематики в оповіданнях "Божевільний трамвай", "Присуд".
курсовая работа [73,7 K], добавлен 21.06.2015Зародження українського емансипаційного руху на теренах України та його реалізація у творах тогочасних авторів. Проблеми емансипації у повісті О. Кобилянської "Людина". "Нова жінка" Кобилянської – людина сильна, спроможна на одинокий виклик суспільству.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 27.03.2013Проблема жінки, її свободи, самореалізації для Кобилянської. Новела "Некультурна", образ головної героїні, шлях до примирення із самою собою. Значення сну в кінці новели. Методика викладання новели "Некультурна" Ольги Кобилянської, варіанти запитань.
статья [18,5 K], добавлен 07.04.2015Біографія талановитої письменниці-демократки Ольги Юліанівни Кобилянської (1863—1942), розвиток наукових і мистецьких інтересів, характеристика її творів, вплив на них О. Маковея, дружба з Л. Українкою. Діяльність "Товариства руських жінок на Буковині".
реферат [22,0 K], добавлен 12.11.2009Теорія інтертекстуальності та її функції у художньому тексті. Інтертекстуальність у літературі епохи Відродження та доби бароко. Гуманістична філософія Ренесансу в обробці Шекспіра. Біблійні алюзії та їх функції у творі. Тип взаємодії текстів у трагедії.
курсовая работа [57,7 K], добавлен 07.03.2016Поняття, тематика та типи пейзажу. Його характерологічні, ідейно-композиційні, емоційно-естетичні функції в художньому творі. Імпресіоністична техніка письма К. Гамсуна. Символізація почуттів патріотизму, любові і повноти буття через пейзажні образи.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 09.12.2014Відсутність дієслів сприйняття, які відображають позицію суб’єкта - ознака мінімальної суб’єктивності у відтворенні простору в художньому тексті. Префікси локальної семантики, що слугують для репрезентації тривимірності простору в казках Г. Гессе.
статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018Пасивна лексика як невід’ємний шар словникового складу сучасної української літературної мови. Стилістичні функції архаїзмів у творах С. Скляренка. Лексичні, словотворчі та фонетичні засоби вираження категорії архаїзмів в художньому мовленні письменника.
курсовая работа [31,0 K], добавлен 07.10.2014Дослідження походження сучасного анекдоту. Характеристика змін в типології анекдоту, що відбуваються у зв'язку зі зміною суспільно-політичних і соціальних реалій суспільства. З'ясування особливостей функціонування анекдоту серед населення села Йосипівка.
научная работа [36,8 K], добавлен 05.03.2015Характеристика лексики у романі В. Лиса "Соло для Соломії" за тематичними групами. Роль просторічної лексики у художньому стилі. Відображення живого народного слова. Вживання у романі елементів суржикового мовлення, вульгаризму, слова інвективної лексики.
реферат [23,3 K], добавлен 20.05.2015Смислово-граматичні відхилення у художньому письмі Івана Котляревського. Композиційна структура реалій поеми "Енеїда". Костюм - основний засіб вираження авторського ставлення до дійсності, що використовується письменником у цьому літературному творі.
статья [1,0 M], добавлен 21.09.2017
