Обов’язкові експліцитації у французько-українських перекладах

Дослідження обов’язкової експліцитації в українсько-французькому літературному перекладі. Виокремлення мовної асиметрії та типології обов’язкових експліцитацій, які варіюють залежно від лінгвістичних особливостей в мові джерела та мові перекладу.

Рубрика Литература
Вид статья
Язык французский
Дата добавления 05.03.2023
Размер файла 26,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Обов'язкові експліцитації у французько-українських перекладах

Олена Валеріївна Стефурак, канд. філол. н., доцент

Наталія Олексіївна Якубовська, канд. філол. н., доцент

Стаття має на меті дослідження обов'язкової експліцитації в українсько-французькому літературному перекладі. Спираючись на попередні дослідження у цій галузі, ми виокремили типологію обов'язкових експліцитацій, які варіюють залежно від лінгвістичних особливостей мови джерела та мови перекладу. Йдеться про експліцитації, зумовлені мовною асиметрією, яка зобов'язує перекладача до більш експліцитного вираження у мові перекладу тих лінгвістичних та текстуальних складових, які імпліцитні або ж відсутні у мові джерелі. Ми виокремили низку експліцитацій структурного, синтаксичного та семантичного планів, що зумовлені відмінностями між лінгвістичними системами української та французької мов. Необхідність контекстуальних експліцитацій, які також відносять до обов'язкових, зумовлена відмінностями між текстуальними стратегіями структуризації інформації та стилістичними преференціями досліджуваних мов. Контекстуальні експліцитації спостерігаються на рівні заповнення еліптичних структур та зумовлені граматичними або семантичними закономірностями.

Ключові слова: обов 'язкова експліцитація, лінгвістичні особливості, текстуальна стратегія, стилістичні преференції.

LES EXPLICITATIONS OBLIGATOIRES DANS LES TRADUCTIONS UKRAINIEN-FRANЗAIS

Olena V. Stefurak, PhD, maоtre de confйrences Universitй nationale de Chernivtsi Yury Fedkovych

Nataliia O. Yakubovska, PhD, maоtre de confйrences Universitй nationale de Chernivtsi Yury Fedkovych

Cet article se propose d'explorer les explicitations obligatoires dans les traductions des textes littйraires ukrainien-franзais. A la lumiиre des travaux antйrieurs, nous avons mis en йvidence une typologie des explicitations dites obligatoires, spйcifiques et variables selon la langue de dйpart et la langue d'arrivйe. Il s'agit notamment des explicitations impliquйes par l'asymйtrie linguistique qui oblige le traducteur а exprimer plus explicitement dans la langue cible des composantes linguistiques et textuelles implicites ou manquantes dans la langue source. Ainsi, avons-nous proposй un йventail des explicitations imputables aux diffйrences entre les systиmes linguistiques de l'ukrainien et du franзais qui seraient de nature structurelle, syntaxique ou sйmantique. Les explicitations contextuelles, que nous avons йgalement examinйes dans le cadre du phйnomиne de l'explicitation obligatoire, seraient nйcessaires en raison des diffйrences de stratйgies textuelles de structuration de l'information et des prйfйrences stylistiques entre les langues. Ces derniиres qui se manifestent surtout au niveau des structures elliptiques rйsultant des contraintes grammaticales, mais aussi sйmantiques.

Mots clйs: explicitation obligatoire, convention linguistique, stratйgie textuelle, prйfйrence stylistique.

THE OBLIGATORY EXPLICITATIONS IN THE UKRAINIAN-FRENCH TRANSLATIONS

Olena V. Stefurak, Ph.D., Associate Professor,

Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

Nataliia A. Yakubovska, Ph.D., Associate Professor,

Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

This article deals with the obligatory explicitation in the translations of Ukrainian- French literary texts. In the light ofprevious work, we have highlighted a typology of so- called obligatory, specific and variable explicitations depending on the source-language and the target-language. These include, in particular, the explicitations implied by linguistic asymmetry, which obliges the translator to express more explicitly in the target- language linguistic and textual components implicit or missing in the source-language. Thus, we have proposed a range of explanations attributable to the differences between the linguistic systems of Ukrainian and French which belong to the structural, syntactic and semantic level. Contextual explanations, which we have also examined in the context of the phenomenon of obligatory explicitation, are necessary because of the differences in textual strategies of structuring information and stylistic preferences between languages. They appear especially at the level of elliptical structures resulting from grammatical and semantic constraints.

Key words: obligatory explicitation, linguistic convention, textual strategy, stylistic preference.

ОБЯЗАТЕЛЬНЫЕ ЕКСПЛИЦИТАЦИИ В ФРАНЦУЗСКО-УКРАИНСКИХ ПЕРЕВОДАХ

Елена Валерьевна Стефурак, канд. филол. н., доцент

Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича

Наталья Алексеевна Якубовская, канд. филол. н., доцент

Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича

Статья имеет целью исследование обязательной експлицитации в украинско-французском литературном переводе. Опираясь на предыдущие исследования в этой области, мы выделили типологию обязательных експлицитаций, которые варьируют в зависимости от лингвистических особенностей языка источника и языка перевода. Речь идет о експлицитации, обусловленной языковой асимметрей, которая обязывает переводчика к более эксплицитному выражению в языке перевода тех лингвистических и текстовых составляющих, которые имплицитные или отсутствуют в языке источнике. Мы задались вопросом експлицитаций структурного, синтаксического и семантического планов, обусловленные различиями между лингвистическими системами украинского и французского языков. Необходимость контекстуальных експлицитаций, которые также относят к обязательным, обусловленные различиями между текстуальными стратегиями структуризации информации и стилистическими преференциями исследуемых языков. Контекстуальные експлицитации наблюдаются на уровне заполнения эллиптических структур и обусловленные грамматическими или семантическими закономерностями.

Ключевые слова: обязательная експлицитация, лингвистические особенности, текстуальная стратегия, стилистические преференции.

INTRODUCTION

L'objectif de cet article est d'analyser l'explicitation non pas comme une stratйgie universelle, mais comme une tendance de traduction, dont les motivations sont plutфt en rapport avec les conventions linguistiques et textuelles des langues impliquйes en traduction, et non le processus de traduction en soi. Une analyse que nous souhaitons aborder au travers d'une йtude sur les explicitations linguistiques et contextuelles dans les traductions littйraires ukrainien-franзais qui font l'objet de notre article.

L'article est organisй comme suit. Dans la premiиre partie, nous prйsentons un rapide rйsumй des йtudes antйrieures qui aboutissent aux conclusions diffйrentes sur les motivations de l'explicitation en traduction. A partir de lа, nous proposons, dans la deuxiиme et la troisiиme parties, une analyse des explicitations imputables au diffйrences entre les systиmes linguistiques de l'ukrainien et du franзais ainsi que celles qui rйvиlent des diffйrences de stratйgies textuelles de structuration de l'information et des prйfйrences stylistiques entre les langues en question. L'analyse dйbouche en discussion sur la nature des contraintes linguistiques et textuelles motivant l'explicitation dans les traductions ukrainien-franзais.

L'EXPLICITATION EN TRADUCTION. FONDEMENTS THEORIQUES

L'explicitation en traduction a йtй dйfinie pour la premiиre fois dans les annйes cinquante du XXe siиcle dans la Stylistique comparйe du franзais et de l'anglais de J. - P. Vinay et J. Darbelnet. Les auteurs dйfinissent ce phйnomиne comme “un procйdй qui consiste а introduire dans LA [langue d'arrivйe] des prйcisions qui restent implicites dans LD [langue de dйpart], mais qui se dйgagent du contexte ou de la situation” [Vinay et Darbelnet 1977, p. 9]. Depuis, le procйdй en question ne cesse de susciter de vifs dйbats qui mиnent aux йtudes approfondies du concept. L'йtude de l'explicitation a pris d'ampleur au sein d'une nouvelle science que l'on appelle en franзais “traductologie de corpus”. Rudy Loock propose d'utiliser ce terme comme йquivalent du terme anglais corpus-based translation studies en considйrant la traductologie de corpus comme “le fruit de la rencontre de la linguistique de corpus et de la traductologie descriptive” [Loock 2016, p. 47]. Grвce au dйveloppement des corpus informatisйs а la fin des annйes 90, les recherches sur l'explicitation se basent dйsormais sur d'йnormes corpus numйriques, parallиles et comparables, composйs de milliers de textes, ce qui amйliore considйrablement leur reprйsentativitй et leur fiabilitй concernant le phйnomиne йtudiй [Tymoczyko 1998]. Dans le cadre de ces йtudes l'explicitation a йtй rangйe parmi les “lois de traduction” [Toury 1995, p. 267279]. Vu leur frйquence dans presque toutes les traductions analysйes, ces normes ou lois sont parfois appelйes par les autres chercheurs, intйressйs par ce phйnomиne “universaux de traduction” ou “tendances” qui seraient au nombre de quatre: а savoir “la standardisation”, “l'interfйrence”, “la simplification”, “l'explicitation” [Baker 1993; Laviosa-Braithwaite 1998].

Pourtant l'hypothиse des universaux de traduction outres des adeptes a fait йgalement des adversaires. En fait, comme l'affirme R. Loock: “Ces universaux de traduction feront l'objet de remise en cause et de critiques trиs fortes dans les annйes 2000, leur existence mкme йtant remise en question” [Loock 2016, p. 51]. Les principaux reproches faits а l'encontre des universaux de traduction concernent la gйnйralisation а partir de microphйnomиnes dйgagйs sur des corpus peu reprйsentatifs quantitativement et qualitativement, avec une sur-reprйsentation de l'anglais comme objet d'йtude soit en tant que langue traduite soit en tant que langue non -traduite. Il semble йgalement important de discriminer entre les phйnomиnes dus а l'influence de langue-source (phйnomиne d'interfйrence) et ces tendances gйnйrales liйes а l'acte de traduction lui-mкme [Koppel and Ordan 2011]. Le phйnomиne n'est donc pas indйpendant des langues considйrйes mais spйcifique et variable selon la langue de dйpart et la langue d'arrivйe, et pour certains chercheurs il s'agit bien lа d'un rйsidu de l'activitй de traduction, qui ne prend pas suffisamment en compte l'usage de la langue d'arrivйe [Loock 2016].

Dans le cadre de la traductologie de corpus, nombre de travaux empiriques ont йtй effectuйs sur l'explicitation, en analysant ce phйnomиne dans diffйrents corpus de traductions. Selon G. Toury l'explicitation serait une loi de l'activitй traduisante lorsqu'elle renvoie au fait que les textes traduits ont tendance а afficher plus d'explicitness, (plus de clartй, de matiиre linguistique) que leurs textes d'origine ou d'autres textes comparables [Toury 1995, p. 227].

Les travaux des chercheurs comme S. Blum-Kulka [Blum-Kulka 1986], K. Klaudy et K. Karoly [Klaudy 2001; Klaudy and Karoly 2005] et J. House [House 2004] sont d'une importance particuliиre car ils ont participй а la crйation d'un nouveau cadre de recherche, entiиrement destinй а l'analyse du phйnomиne de l'explicitation en traduction.

S. Blum-Kulka avance sa fameuse Hypothиse en suggйrant que les explicitations issues des йcarts traductionnels de cohйsion et de cohйrence s'expliquent par le fait qu'ils sont liйs au processus de mйdiation linguistique et d'interprйtation du texte qu'implique naturellement tout acte de traduire. Elles gйnиrent plus d'explicitness dans les textes traduits et sont donc indйpendantes de toute diffйrence systйmique, qu'elle soit inhйrente aux systиmes linguistiques et culturels ou aux prйfйrences stylistiques et communicatives textuelles. Ces explicitations ont gйnйralement pour effet de rendre les textes traduits plus redondants dans la mesure oщ elles ne font que dйvelopper explicitement un implicite prйexistant. En outre, ce genre d'explicitations existe dans tous les textes traduits, quelle que soit la langue ou le texte, voire l'expйrience du traducteur. Par consйquent, S. Blum-Kulka suggиre que l'explicitation serait une stratйgie universelle de traduction.

Dans Encyclopedia of Translation Studies, K. Klaudy [Klaudy 2001, p. 80-85] a йcrit un article sur ce phйnomиne oщ elle йtablit une typologie des explicitations en quatre catйgories: les explicitations obligatoires, dictйes par les diffйrences structurelles, syntaxiques et sйmantiques entre les langues; les explicitations optionnelles, motivйes par les diffйrences de stratйgies textuelles de structuration de l'information et par les prйfйrences stylistiques entre les langues; les explicitations pragmatiques, dictйes par les diffйrences entre les cultures et les connaissances partagйes des lecteurs; et enfin, et surtout, les explicitations inhйrentes а la traduction attribuйes а la nature mкme du processus de la traduction. Pour K. Klaudy, cette derniиre catйgorie d'explicitation trouve son explication la plus convaincante dans l'une des principales caractйristiques intrinsиques de l'activitй de traduction qui est la nйcessitй de rйexprimer dans la langue cible des idйes qui ont йtй conзues а la base dans la langue de dйpart. K. Klaudy ne confirme pas toutes les suppositions de l'Hypothиse, d'autant plus que les recherches ultйrieures de K. Klaudy vont l'amener а modifier l'hypothиse de l'explicitation йmise par S. Blum-Kulka, en prйsentant ce qui va s'appeler “l'hypothиse asymйtrique de l'explicitation”.

Les recherches effectuйes sur la base de cette Hypothиse sont menйes а confirmer l'hypothиse, portant il en existe d'autres qui invalident ou au moins йmettent des rйserves ou des restrictions а l'йgard de cette question parmi lesquelles nous pourrions mentionner les йtudes de J. House [House 2004; House 2008]. J. House se penche sur l'analyse de l'explicitй dans le discours, а partir d'un corpus de traductions entre l'anglais et l'allemand. Elle soutient que l'explicitness n'est pas un phйnomиne invariable ou universel des textes traduits, mais qu'il est plutфt un phйnomиne variable qui йmerge en discours et diffиre largement d'une langue а l'autre. Cela revient а dire que House conзoit l'explicitation, non pas comme une stratйgie universelle, mais comme une tendance de traduction, dont les motivations sont plutфt en rapport avec les conventions linguistiques et textuelles des langues impliquйes en traduction, et non le processus de traduction en soi. Aussi, J. House considиre-t-elle que son hypothиse est “in stark opposition to that postulated by Blum-Kulka, who argues that it is the constraints of the translation process which causes greater cohesive explicitness in the translation relative to its original” [House 2004, p. 193].

LES EXPLICITATIONS OBLIGATOIRES OU LINGUISTIQUES

Les premiиres йtudes portant sur l'explicitation mettaient en valeur le lien entre l'explicitation comme une transformation du contenu ou de la forme du texte source, lors de la traduction, et l'implicite linguistique. Cette transformation se manifeste par l'apparition, dans le texte traduit, d'informations qui ne sont pas exprimйes linguistiquement dans le texte source. Ces transformations, appelйes “йcarts de traduction” sont souvent attribuйes aux diffйrences typologiques sйmantiques et syntaxiques entre les langues selon Barkhudarov [Бархударов 1979], ou а ce que Vaseva appelle “asymйtrie linguistique” et “catйgories manquantes” [Vaseva 1980].

Le terme “explicitation linguistique” est utilisй par T. Alekseitseva pour marquer les occurrences de l'explicitation qui rйvиlent directement du contexte et dont les causes sont souvent objectives et imputables aux diffйrences entre les systиmes linguistiques des langues impliquйes en traduction [Алексейцева 2009, c. 50].

Dans son article paru dans Encyclopedia of Translation Studies, K. Klaudy dйfinit ce type d'explicitation comme suit: les explicitations obligatoires, dictйes par les diffйrences structurelles, syntaxiques et sйmantiques entre les langues [Klaudy 2001, p. 80-85].

M. Guidиre appelle explicitation obligatoire celle qui est nйcessaire а cause de la structure diffйrente des langues. L'auteur distingue l'explicitation syntaxique et sйmantique pouvant кtre obligatoires ou facultatives. D'aprиs lui, l'explicitation est “nйcessaire en raison des diffйrences qui existent entre les langues et а cause de la structure mкme du discours dans certaines langues” [Guidиre 2008, p. 87]. Elle est donc indispensable au cas oщ le rйsultat dans la langue cible risquerait d'кtre agrammatical.

L'asymйtrie linguistique implique que le traducteur exprime plus explicitement dans la langue cible des composantes sйmantiques implicites dans la langue source; les catйgories manquantes renvoient au fait que certaines catйgories grammaticales peuvent exister dans une langue, mais pas dans l'autre, ce qui suscitent des explicitations.

Ainsi l'explication linguistique dans les traductions ukrainien-franзais semanifeste au niveau structurel, aussi bien qu'au niveaux syntaxique et sйmantique.

Les explicitations qui apparaissent au niveau structurel dans les traductions ukrainien-franзais renvoient au fait que certaines catйgories grammaticales manquantes (comme celle de l'article) ou implicites en ukrainien suscitent des explicitations en franзais. Ainsi constate-t-on le phйnomиne d'explicitation en franзais au cas oщ il est obligatoire d'employer les dйterminants nominaux et les pronoms personnels qui accompagnent le verbe conjuguй. De ce point de vue, le franзais sera nettement plus explicite en comparaison avec l'ukrainien.

Ce type d'explicitation linguistique est fortement remarquable dans les traductions ukrainien-franзais vu que l'emploi des dйterminants nominaux n'est pas si rigoureux en ukrainien par rapport au franзais grвce а l'existence de la catйgorie de la dйclinaison.

Dans les exemples qui suivent l'ajout d'un pronom personnel, d'un l'adjectif possessif et dйmonstratif dans les traductions franзaises correspond а une explicitation linguistique d'une catйgorie grammaticale typique pour le franзais pourtant implicite en ukrainien:

Я люблю, аби були великі і пишні квіти, а не якесь дрібнизниче, -- викидає оберемок айстр на стежку [Матіос 2005, с. 10]. / Et moi qui aime les fleurs grandes et pleines, et pas ce riquiqui -- et elle jette une poignйe d'asters sur le sentier [Matios 2015, p. 7].

Вони таки не мають смальцю в голові а Бога в череві. Її сусіди, бо думають, що вона дурна [Матіос 2005, с. 11]. / Tout de mкme, elles n 'ont rien dans la caboche ni Dieu dans leur cњur, ses voisines qui pensent qu 'elle est simple d'esprit [Matios 2015, p. 8].

Сама принесла навесні [Матіос 2005, с. 10]. /Elle a apportй ce printemps [Matios 2015, p. 7].

То ж така сама дитина, як жива квітка [Матіос 2005, с. 11]. / La fleur vivante n 'est-ellepas comme cet enfant? [Matios 2015, p. 8].

Les explicitations du niveau syntaxiques sont particuliиrement dues а l'emploi des temps verbaux composйs, des pйriphrases verbales, verbo-nominales et verbo- adverbiales franзaises, etc.

L'amplification du texte traduit depuis l'ukrainien vers le franзais s'avиre nйcessaire en raison des diffйrences qui existent entre les langues et а cause de la structure mкme des temps verbaux composйs propres а langue franзaise. Par exemple:

Але дивіться, Марійо: позабирали румуни чоловіків на войну-бойню -- і хто його знає, скілько їх вернеться, чи вже їх кості ворони рознесли [Матіос 2005, с. 127] / Maisregardezjuste: les Roumains ont pris les hommes pour la guerre- abattoir, et qui sait combien en seraient revenus et si les corbeaux n'avaient pas dйjа dispersй leurs os blancs [Matios 2015, p. 144].

Dans les traductions ukrainien-franзais les explicitations se manifestent, entre outre, dans les cas oщ un mot dans la langue de dйpart correspond а un groupement de mots dans la langue d'arrivйe. Par exemple:

Не позволям! [Матіос 2005, с. 127, с. 55] / Je ne laisserai pas faire! [Matios 2015, p. 60].

D'apиs T. Alekseitseva qui observe la mкme tendance dans les traductions russo-franзaises “Ce genre d'explication est souvent obligatoire, et elle correspondra а une implication lors de la traduction inverse, surtout si dans la langue de dйpart il n'existe pas d'йquivalent commun pour le transfert de ce concept” [Алексейцева 2009, c. 50].

L'explicitation sйmantique concerne la “diffйrence qu'affichent les mots de la langue concernant le dйcoupage de la rйalitй” [Guidиre 2008, p. 87-88], comme, par exemple, dans le cas des mots servant а dйsigner les membres de la famille en franзais et dans d'autres langues comme le tchиque sourozenci - frиres et sњurs, l'ukrainien дідусі, le roumain bunicii - les grands parents.

Donc, les explicitations linguistiques sont des explicitations faites sur le mode de l'amplification dont les motivations sont plutфt en rapport avec les conventions linguistiques des langues impliquйes en traduction, et non le processus de traduction en soi.

обов'язкова експліцитація французький переклад

LES EXPLICITATIONS OPTIONNELLES OU CONTEXTUELLES

Dans sa typologie des explicitations, K. Klaudy inclut les explicitations optionnelles motivйes par les diffйrences de stratйgies textuelles de structuration de l'information et par les prйfйrences stylistiques entre les langues [Klaudy 2001, p. 8085].

T. Alekseitseva emploie le terme “explicitation contextuelle” en le comparant aux йcarts de cohйsion thйorisйs par S. Blum-Kulka [Blum-Kulka 1986] au sein de son hypothиse de l'explicitation [Алексейцева 2009, c. 51]. L'auteure affirme que les explicitations contextuelles sont nйcessaires en raison des diffйrences entre les systиmes linguistiques qui se manifestent surtout au niveau des structures elliptiques [Алексейцева 2009, c. 57].

L'analyse les rйsultats des recherches antйrieures permet de mettre en йvidence plusieurs cas d'explicitation qui concernent le remplissage des structures elliptiquespour des raisons grammaticales.

M. Mitura relиve dans les traductions polonais-franзais plusieurs cas d'annulation du caractиre elliptique de l'йnoncй original pour des raisons grammaticales. Ainsi le complйment circonstanciel de lieu, elliptique-t-il syntaxiquement, mais dйsambiguпsй sйmantiquement en polonais grвce а la dйclinaison, doit-il кtre explicitй en subordonnйe finale infinitive. Dans les traductions polonais-franзais l'addition du verbe qui йlimine l'ellipse peut rйsulter йgalement des contraintes grammaticales [Mitura 2014].

Le mкme phйnomиne est observable dans la langue ukrainienne, qui est apparentйe au polonais, oщ l'ellipse du verbe prйsente la norme grammaticale. Pourtant, lors de la traduction vers le franзais le remplissage de l'ellipse du verbe est nйcessaire sinon l'йnoncй risque d'кtre ambigu sinon agrammatical.

Усі допитуються в кого взяла та в кого... [Матіос 2005, с. 10] / Tout le monde veut savoir oщ j'ai pris et qui m'a donnй... [Matios 2015, p. 7].

Але Іван струсив порохи, розгладив маґлівницею складки та й почав збирати Дарусю, як тато доньку до шлюбу [Матіос 2005, с. 59] / Mais Ivan les a dйpoussiйrйs, a lissй les plis et s'est mis а prйparer Daroussia comme un pиre prйpare sa fille pour le mariage [Matios 2015, p. 65].

Plusieurs cas d'ellipse mentionnйe dans les travaux antйrieurs concernent le remplissage des ellipses sйmantiques. P. Heltai йcrit que l'ellipse sйmantique correspond а une omission des йlйments qui ne sont pas obligatoires du point de vue de la grammaire. Ces йlйments contiennent l'information pertinente dans une situation donnйe. L'ellipse sйmantique n'est pas situationnelle, la rйcupйration des йlйments elliptiques ne dйpend pas de situation mais des connaissances lexicales et sйmantiques [Heltai 2005].

L'exemple qui suit contient une rйcupйration des йlйments elliptiques qui dйpend des connaissances lexicales et sйmantiques. Le mot ukrainien дівуля a le sens de “jeune fille non mariйe” ce qui motive l'explicitation dans la traduction franзaise. Сам у хаті своїх трьох дівулиць маєш, то краще за ними пускай очі, а не пасеш чужого [Matios 2015, с. 58-59]. / Tu as trois filles а marier chez toi, alors tu ferais mieux de garder l'њil sur elles au lieu de surveiller les autres [Matios 2015, p. 64]. Donc il s'agit d'une explicitation motivйe par les diffйrences de structuration de l'information et par les prйfйrences stylistiques entre les langues et non d'une explicitation motivйe par le choix du traducteur.

CONCLUSION ET PERSPECTIVES DES RECHERCHES ULTERIEURES

Pour conclure nous constatons que les explicitations obligatoires dans les traductions ukrainien-franзais sont en rapport avec les conventions linguistiques et textuelles des langues impliquйes en traduction. L'explication linguistique dans les traductions ukrainien-franзais se manifeste au niveau structurel pour les catйgories grammaticales manquantes ou implicites, au niveau syntaxique en raison de l'emploi des temps verbaux composйs, des pйriphrases verbales, verbo-nominales et verbo- adverbiales franзaises, et au niveau sйmantique pour pallier aux diffйrences qu'affichent les mots de la langue concernant le dйcoupage de la rйalitй. Les explicitations contextuelles sont nйcessaires en raison des diffйrences entre les systиmes linguistiques qui se manifestent surtout au niveau des structures elliptiques pour des raisons grammaticales et sйmantiques.

L'analyse prйsentйe, se limitant aux cas de l'explicitation obligatoire, n'est pas exhaustive. Ainsi, l'exploration de l'explicitation pragmatique dans les traduction ukrainien-franзais prйsenterait-elle un objet intйressant pour les recherches ultйrieures.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексейцева, Татьяна Александровна. Экспликация как способ преодоления межъязыковой и межкультурной асимметрии в переводе. Дисс. канд. филол. наук, Санкт-Петербург, 2009.

2. Бархударов, Леонид Степанович. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода). Москва: Международные отношения, 1975.

3. Васева, Иванка, Теория и практика перевода. София: Наука и искусство, 1982.

4. Baker, Mona. “Corpus linguistics and translation studies: Implications and applications.” In Text and technology: in honour of John Sinclair, edited by Gill Francis, Mona Baker and Elena Tognini Bonelli, 233-252. Amsterdam: John Benjamins, 1993.

5. Blum-Kulka, Shoshan. “Shifts of cohesion and coherence in translation.” In Interlingual and Intercultural Communication, edited by Juliane House and Shoshana Blum-Kulka, 17-35. Tьbingen: Gьnter Narr Verlag, 1986.

6. Guidиre, Mathieu. Introduction а la traductologie. Bruxelles: De Boeck, 2008.

7. Heltai, Pal. “Explicitation, Redundancy, Ellipsis and Translation.” In New Trends in Translation Studies. In Hounour of Kinga Klaudy, edited by Karoly K., Fфris A, 45-75. Budapest: Akademiai Kiado, 2005.

8. House, Juliane. “Linguistic Aspects of the Translation of Children's Books.” In Ьbersetzung - Translation - Traduction: An International Encyclopedia of Translation, edited by Kittel, H., Frank, A. P., Greiner, N., Hermans, T., Koller, W., Lambert, J., House, J., Schultze, B., Berlin, 683-697. New York: de Gruyter, 2004.

9. House, Juliane. “Beyond Intervention: Universals in Translation?” trans-kom 1. no. 1(2008): 6-19. www.trans-kom.eu/bd01nr01/trans-kom 01 01 02 House Beyond Intervention.20080707.pdf

10. Klaudy, Kinga. 2001. “Explicitation.” In Encyclopedia of Translation Studies, edited by Mona Baker, 80-85. London: Routledge, 2001.

11. Klaudy, Kinga, and Krisztina Kвroly. “Implicitation in translation: empirical evidence for operational asymmetry in translation.” Across Languages and Cultures 6, no. 1 (2005): 13-28.

12. Koppel, Moshe, and Ordan, Noam. “Translationese and Its Dialects.” Proceedings of the 49th Annual Meeting of the Association for Computational Linguistics: Human Language Technologies (June 2011): 1318-1326. https://www.aclweb.org/anthology/ P11-1132

13. Loock, Rudy. La traductologie de corpus. Villeneuve D'Ascq: Presses universitaires du Septentrion, 2016.

14. Mitura, Magdalena. “L'explicitation des relations cohйsives dans la traduction littйraire: les outils de jonction interpropositionnelle dans la traduction franзaise du roman Wszystkie jзzyki swiata de Zbigniew Mentzel.” Romanica Cracoviensia 14 (2014): 71-80.

15. Toury, Gideon. Descriptive Translation Studies and beyond. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 1995.

16. Tymoczko, Maria. “Computerized corpora and the future of translation studies.” Meta 43, no. 4 (1998): 652-659.

17. Vinay, Jean-Paul, et Darbelnet Jean. Stylistique comparйe du franзais et de l'anglais: mйthode de traduction. Paris: Didier, 1977.

18. Матіос, Марія Василівна. СолодкаДаруся. Львів: Піраміда, 2005.

19. Matios, Maria. Daroussia la Dousse. Traduit de l'ukrainien par Iryna Dmytrychyn. Paris: Gallimard, 2015.

REFERENCES

1. Aleksejceva, Tat'jana Aleksandrovna. “Jeksplikacija kak sposob preodolenija mezhjazykovoj i mezhkul'tumoj asimmetrii v perevode [Explication as a way of overcoming interlingual and intercultural asymmetry in translation].” Diss. kand. filol. nauk, Sankt-Peterburg, 2009 (In Russ).

2. Barhudarov, Leonid Stepanovich. Jazyk i perevod (Voprosy obshhej i chastnoj teorii perevoda) [Language and translation (Questions of general and particular theory of translation).]. Moskva: Mezhdunarodnye otnoshenija, 1975 (In Russ).

3. Vaseva, Ivanka. Teorija i praktika perevoda [Translation theory and practice]. Sofija: Nauka i iskusstvo, 1980 (In Russ).

4. Baker, Mona. “Corpus linguistics and translation studies: Implications and

applications.” In Text and technology: in honour of John Sinclair, edited by Gill Francis, Mona Baker and Elena Tognini Bonelli, 233-252. Amsterdam: John Benjamins, 1993.

5. Blum-Kulka, Shoshan. “Shifts of cohesion and coherence in translation.” In

Interlingual and Intercultural Communication, edited by Juliane House and Shoshana Blum-Kulka, 17-35. Tьbingen: Gьnter Narr Verlag, 1986.

6. Guidиre, Mathieu. Introduction а la traductologie. Bruxelles: De Boeck, 2008.

7. Heltвi, Pal. “Explicitation, Redundancy, Ellipsis and Translation.” In New Trends in Translation Studies. In Hounour of Kinga Klaudy, edited by Karoly K., Fцris A, 45-75. Budapest: Akademiai Kiado, 2005.

8. House, Juliane. “Linguistic Aspects of the Translation of Children's Books.” In Ьbersetzung - Translation - Traduction: An International Encyclopedia of Translation, edited by Kittel, H., Frank, A. P., Greiner, N., Hermans, T., Koller, W., Lambert, J., House, J., Schultze, B., Berlin, 683-697. New York: de Gruyter, 2004.

9. House, Juliane. “Beyond Intervention: Universals in Translation?” trans-kom 1. no. 1(2008): 6-19. www.trans-kom.eu/bd01nr01/trans-kom 01 01 02 House Beyond Intervention.20080707.pdf

10. Klaudy, Kinga. 2001. “Explicitation.” In Encyclopedia of Translation Studies, edited by Mona Baker, 80-85. London: Routledge, 2001.

11. Klaudy, Kinga, and Krisztina Karoly. “Implicitation in translation: empirical evidence for operational asymmetry in translation.” Across Languages and Cultures 6, no. 1 (2005): 13-28.

12. Koppel, Moshe, and Ordan, Noam. “Translationese and Its Dialects.” Proceedings of the 49th Annual Meeting of the Association for Computational Linguistics: Human Language Technologies (June 2011): 1318-1326. https://www.aclweb.org/anthology/ P11-1132

13. Loock, Rudy. La traductologie de corpus. Villeneuve D'Ascq: Presses universitaires du Septentrion, 2016.

14. Mitura, Magdalena. “L'explicitation des relations cohйsives dans la traduction littйraire: les outils de jonction interpropositionnelle dans la traduction franзaise du roman Wszystkie jзzyki swiata de Zbigniew Mentzel.” Romanica Cracoviensia 14 (2014): 71-80.

15. Toury, Gideon. Descriptive Translation Studies and beyond. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 1995.

16. Tymoczko, Maria. “Computerized corpora and the future of translation studies.” Meta 43, no. 4 (1998): 652-659.

17. Vinay, Jean-Paul, et Darbelnet Jean. Stylistique comparйe du franзais et de l'anglais: mйthode de traduction. Paris: Didier, 1977.

18. Matios, Marija Vasilivna. SolodkaDarusja [Sweet Darussia]. L'viv: Piramida, 2005 (In Ukr).

19. Matios, Maria. Daroussia la Dousse. Traduit de l'ukrainien par Iryna Dmytrychyn. Paris: Gallimard, 2015.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Сутність і значення проблеми суспільного обов’язку, яку Винниченко розглядав з позиції співвідношення індивідуального і загального. Низка типових представників, для яких ця проблема набуває гостроти на прикладі творів "Дисгармонія", "Великий Молох".

    статья [24,3 K], добавлен 18.02.2014

  • Лев Толстой як найвизначніший письменник свого часу. Критичні відгуки на творчість Льва Толстого (на романи "Війна і мир" і "Анна Кареніна"). Почуття любові та обов'язку у романах письменника. Порівняльний аналіз ставлення до любові чоловіків та жінок.

    курсовая работа [67,4 K], добавлен 05.12.2014

  • Зміст поняття "антонімія" у англійській мові. Класифікація антонімів у англійській мові. Особливості антонімічного контекстуального перекладу твору Роальда Дала "Чарлі і шоколадна фабрика". Характеристика функцій контекстуальних антонімів на основі твору.

    реферат [58,6 K], добавлен 09.11.2014

  • Огляд драматичних творів Г. Лорки в перекладах українською мовою. Феномен іспанськості та андалузької культури в текстах, біблійна символіка та відгомін католіцизму. Інтермедіальне порівняння драматургії Лорки з творами М. Костомарова, М. Метерлінка.

    статья [39,5 K], добавлен 22.02.2018

  • Ознайомлення із творчою спадщиною Оскара Уайльда. Визначення особливостей англійських кольоропозначень при перекладі творів на російську мову. Дослідження кольорної гамми та її функції в оригінальному тексті роману "Портрет Доріана Грея" і його перекладі.

    курсовая работа [96,7 K], добавлен 25.04.2010

  • Біографічні відомості життєвого та творчого шляху Юліуша Словацького. Спогади та твори в Ю. Словацького про Україну. Юліуш Словацький в українських перекладах та дослідження творчості поета. Творчість Ю. Словацького в інтерпретації Івана Франка.

    курсовая работа [38,9 K], добавлен 15.10.2010

  • Дослідження проблеми передачі етномовного компонента реалій як необхідної умови створення перекладу, адекватного оригіналові. Класифікація й типи реалій Гомерівських гімнів за їх структурно-семантичними ознаками у перекладі та композиційною заданістю.

    курсовая работа [90,1 K], добавлен 11.05.2016

  • Відображення ментальності нації, специфічного світосприйняття та особливостей індивідуальної психології у мові. Словесно-художні образи у творчості прозаїків українського зарубіжжя О. Гай-Головка, Ольги Мак, С. Риндика, Л. Мосендза, С. Кузьменко.

    реферат [59,3 K], добавлен 17.12.2010

  • Вивчення онімів як історичного джерела. Антропоніми, теоніми, хрононіми, ергоніми топоніми та космоніми у поезії О. Забужко. Метафоричне вживання фітонімів в українській мові. Проблеми встановлення етимології давніх онімів, стандартизації нових назв.

    курсовая работа [55,9 K], добавлен 21.04.2014

  • Дослідження походження сучасного анекдоту. Характеристика змін в типології анекдоту, що відбуваються у зв'язку зі зміною суспільно-політичних і соціальних реалій суспільства. З'ясування особливостей функціонування анекдоту серед населення села Йосипівка.

    научная работа [36,8 K], добавлен 05.03.2015

  • Питання часу та його зв'язок з творчою діяльністю. Проблеми лінгвістичного трактування часу та особливостей функціонування у мові часових поняттєвих категорій. Темпоральна метафора як засіб відтворення художнього часу в романі Тайлер The Clock Winder.

    курсовая работа [46,9 K], добавлен 19.10.2010

  • Українські військові команди. Загальні знання про спонукальне мовлення в українській мові. Військові команди. Класифікація військових команд за видами спонукання. Лексико-граматичні конструкції реалізації спонукання в військових командах.

    курсовая работа [95,8 K], добавлен 30.07.2003

  • Фактори формування світогляду Джона Рональда Толкіна. "Володар кілець", як вияв міфологічної свідомості. Основні моральні категорії твору. Проблема вільного вибору особистості, випробування владою, толкінівське трактування поняття морального обов’язку.

    курсовая работа [55,0 K], добавлен 27.08.2010

  • Види перекладу, форми та методи роботи з ним. Перші спроби перекладу сонетів Вільяма Шекспіра українською мовою в ХІХ-ХХ століттях та в сучасний період. Визначення структурно-семантичних особливостей та стилістичних функцій художніх текстів оригіналу.

    дипломная работа [105,0 K], добавлен 08.07.2016

  • Дослідження мовотворчості Михайла Коцюбинського в сучасній лінгвокогнітивній парадигмі. Стилістичні та лексико-фразеологічні особливості творів письменника. Фонетичні та морфологічні особливості прози літератора. Мовні особливості ранніх оповідань.

    реферат [20,7 K], добавлен 06.05.2015

  • Поняття абстрактної лексики та основні аспекти її дослідження в українській мові. Класифікація абстрактних слів. Категорія абстрактності та проблеми її визначення. Абстрактне слово у поетичних творах Василя Стуса як ознака індивідуально-авторського стилю.

    курсовая работа [40,5 K], добавлен 21.06.2015

  • Ідіостиль: погляди на проблему у лінгвістиці. Дослідження синтаксису в мовознавстві. Типи речень у сучасній іспанській мові. Різновиди граматичних конструкцій. Аналіз прозового синтаксису у творчості Хосе Сели. Ідіостиль К.Х. Сели в еволюційному аспекті.

    курсовая работа [45,6 K], добавлен 24.05.2012

  • Причини виникнення збірки в'язничної лірики, джерела життєвої і творчої наснаги митця. Місце і значення Василя Стуса у літературному процесі шістдесятників. Багатство образи і символів в його віршах. Провідні мотиви метафори, філософська складова поезії.

    курсовая работа [60,5 K], добавлен 11.12.2014

  • Поняття художнього стилю та образу. Лінгвістичні особливості та класифікація. Авторський засіб застосування лінгвістичних особливостей, щоб зазначити сенс та значимість існування Поля в житті Домбі. Поняття каламбуру та його вплив на образ персонажів.

    курсовая работа [70,6 K], добавлен 03.10.2014

  • Вплив письменників-лікарів на стан культури XX ст., дослідження проблеми активного залучення лікарів до художньої творчості. Місце в літературному житті України Михайла Булгакова, Миколи Амосова, Модеста Левицького. Літературні твори Артура Конан Дойля.

    реферат [25,8 K], добавлен 08.10.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.