Жанрово-стилістична диверсифікація народної й літературної казок
Виокремлення спільних і відмінних рис народної та літературної казок української і англійської лінгвокультур. Визначення інваріантних ознак обох жанрів за походженням, функціонуванням та структурою. Сюжетно-композиційний і хронотопний контекст фольклору.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.03.2023 |
| Размер файла | 25,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Донецький національний університет імені Василя Стуса
Жанрово-стилістична диверсифікація народної й літературної казок
Анна Воловик, кандидат філологічних наук,
асистент кафедри теорії і практики перекладу
Вінниця, Україна
Анотація
У статті проаналізовано та виокремлено спільні та відмінні інваріантні риси народної і літературної казок української і англійської лінгвокультур. За результатами дослідження в роботі запропоновано модель аналізу народної та літературної казок, на підставі якої визначаються інваріантні ознаки за походженням, функціонуванням та структурою.
Щодо походження, літературна казка виникла на основі народної. Проте, незважаючи на розлогість часових меж виникнення між двома магістральними різновидами жанру казки, обом притаманний тісний зв'язок із міфами та традиціями носіїв певної культури.
За функціонуванням обом жанрам властиві розважальна та морально-етична функції, що знову ж зумовлено спільним корінням їх походження.
Основні відмінності між двома жанрами спостерігаються на рівні структури, зокрема:
а) на сюжетно-композиційному рівні: статичність сюжету та композиції народної казки та гнучкість сюжетно-композиційних характеристик авторської казки; деталізація опису місцевості, подій, персонажів літературної казки /відсутність конкретизації деталей у народній; лінійність композиції народної казки / композиційна нелінійність літературної;
б) на характерологічному рівні: ідеалізованість, полярність позитивної / негативної оцінності, відсутність детальних описів героя, статичність складу персонажів та функцій, які вони виконують у народній казці; варіативність персонажної системи, відсутність семантики ідеальності, детальна портретизація, залежність функцій персонажів від інтенцій автора в літературній казці;
в) на хронотопному рівні: аксіологічність побутового й амбівалентна оцінність чарівного простору, невизначеність часу та простору, послідовність та замкнутість хронотопу фольклорної казки; незамкнутість, нелінійність хронотопу літературної казки, протиставлення побутового та чарівного простору за ознаками - «негативність» першого та «позитивність» другого.
Ключові слова: казка, літературна та народна казка, інваріантні ознаки казок, характерологічний контекст, хронотопний контекст, сюжетно-композиційний контекст.
Abstract
Genre-stylistic diversity of folktales and literary fairy tales
Anna Volovyk, Candidate of Philological Sciences, Teaching Assistant at the Department of Theory and Practice of Translation Vasyl' Stus Donetsk National University (Vinnytsia, Ukraine)
The article is dedicated to the analysis and identification of common and divers features of folktales and literary fairy tales in Ukrainian and English linguo-cultures.
According to the results of the conducted analysis, a specific model of folktales and literary fairy tales is worked out.
The common and divers invariant features are distinguished on the basis of origin, functionality and structure. Pursuant to the origin, folktales appeared earlier than literary fairy tales. However, despite a wide gap in time of origin, both abovementioned genres are closely connected with myths and traditions of culture members. As to functionality, both genres perform entertaining and moral-ethical functions that is also preconditioned by the same origins.
The basic differences between two genres occur at the structural level, in particular:
1) at the compositional level, where one can distinguish the static character of the plot offolktales in contrast to flexibility of compositional features of literary fairy tales; detailed description of events, places, characters in literary fairy tales and absence of concrete details in folktale; linear composition offolktales and non-linear compositional nature of literary fairy tales;
2) at the characterological level, where one can single out detailed description of characters, static composition of characters and their functions in folktales and variation of composition of characters, absence of their ideal features, detailed characters ' portraits and dependence of characters 'functions on the author's intentions;
3) at the chronotopic level, where one can pinpoint indefiniteness of space and time, succession of events and closeness of chronotope in folktales and non-linear nature and openness of chronotope of literary fairy tales. It is important to mention that household and magical spaces are perceived differently in folktales and literary fairy tales.
Key words: fairy tale, folktale and literary fairy tale, invariant features of fairy tales, characterological context, chronotopic context, compositional context.
Вступ
Постановка проблеми. Фольклорна та літературна казки мають багато спільних і відмінних рис, на основі яких можна провести жанрову диверсифікацію зазначених різновидів жанру казки. Виділення інваріантних жанрово-стилістичних ознак як народної, так і літературної казок є суттєвим для літературознавців, а також перекладачів, які працюють із різними текстами жанру казки, оскільки від збереження та точної передачі інваріантних маркерів цих жанрових різновидів залежить адекватна ідентифікація жанрової приналежності тексту оригіналу цільовою аудиторією. народний казка український англійський жанр
Аналіз досліджень. Дослідженню жанру «казка» присвячена значна кількість теоретико-практичних розвідок у межах різних аспектів вивчення цього поняття. Зіставленням жанрово-стилістичних ознак піджанрів казки, зокрема народної та літературної, цікавилися низка дослідників, з-поміж яких виділяємо: С. Гладьо (2016 р.), О. Горбонос (2016, 2017 рр.), С. Дєдову (2016 р.), О. Зубенко (2012 р.), О. Сорокотенко (1996 р.), С. Томпсона (1946 р.) та інших.
Мета статті - проаналізувати й виокремити спільні та відмінні інваріантні риси народної і літературної казок української й англійської лінгвокультур.
Виклад основного матеріалу
Ґрунтуючись на моделі аналізу літературної та чарівної казок на основі жанрово-типологічного методу та принципів структурно-генетичного аналізу, запропонованій дослідницею О. Сорокотенко (1996 р.), пропонуємо власну доповнену модель аналізу народної та літературної казок, на підставі якої визначатимемо інваріантні ознаки обох різновидів жанру казки. З-поміж магістральних жанрово-стилістичних ознак, які входять до зазначеної моделі, виділяємо: 1) походження; 2) функціональність; 3) структуру (тематичні, характерологічні, хронотопні, сюжетно-композиційні та лексико-семантичні ознаки).
За походженням народна казка виступає «первинним жанром» (термін М. Бахтіна (1986 р.)) або «праобразом» (термін О. Веселовського (1989 р.)) щодо літературної казки й актуалізується крізь призму жанрової архаїчної семантики. Народна казка глибоко сягає своїм корінням міфопоетичної традиції та виникає у зв'язку з «деритуалізацією та десакралізацією міфу, послабленням віри у справжність міфологічних подій, розвитком «свідомої вигадки», поступовою втратою конкретного етнографічного змісту, заміною міфічних героїв звичайними людьми, а міфічного часу - невизначеним казковим часом» (Мелетинский, 1968: 49).
Щодо часу виникнення, то казки про тварин беруть свій початок ще у стародавні часи, основані на спостереженнях за тваринами, тоді як соціально-побутові зароджуються з початком формування сім'ї, класового суспільства. Чарівна казка, як уважав В. Пропп, виникає з обрядів (обряд ініціації; обряди, пов'язані зі смертю), міфів і елементів первісного мислення (первісні люди оперували лише такими категоріями, як «простір», «час», «множинність») (Пропп, 2000: 120-128), тому можна стверджувати, що, як і казки про тварин, цей різновид народної казки починає свій розвиток ще з появою первісних людей. Незважаючи на розлогість часових меж виникнення трьох різновидів народної казки, усім їм притаманний тісний зв'язок із міфами, обрядами, ритуалами та традиціями носіїв певної культури, які визначають «каркас» народної казки на рівні композиції, сюжету, хронотопу та персонажної системи. Як наголошує дослідник А. Дандес (Дандес, 1965: 284), фольклор, зокрема народна казка, виступає «дзеркалом культури», оскільки відображає традиції, ставлення, погляди та вірування людей, які створюють культури свого народу. Отже, нехтування інформацією щодо історичного коріння народної казки може призвести до неадекватної інтерпретації жанрово-стилістичних ознак народної казки.
Під час проведення аналізу походження літературної казки насамперед варто зазначити, що остання виникає пізніше народної, багато в чому наслідує свою попередницю. Попри відмінності в колективно зумовленій та індивідуально-авторській художньо-естетичних системах, автор літературної казки завжди запозичує щось із народної казки. Так, І. Франко, досліджуючи своєрідність авторської казки, зазначав, що письменник уводить у сюжет народної казки «свою тенденцію» (Франко, 1982: 449). Отже, автор літературної казки виступає носієм не лише індивідуальної, але й універсально-образної картин світу.
Окрім писемного побутування й авторського начала, літературна казка від початку свого існування відзначалася розкриттям нагальних проблем суспільства, їх осмисленням та сприйняттям людиною (Зубенко, 2012: 79). Звідси можна стверджувати, що літературна казка пройшла декілька еволюційних етапів, що уможливили її становлення як різновиду жанру казки, відомого людству сьогодні. Отже, релевантною сучасній літературознавчій традиції постає така генеза жанру казки: «міф - фольклорна казка - літературна казка» (Горбонос, 2017: 135).
Наступний критерій виділення інваріантних ознак народної та літературної казок пов'язаний із функціями, які вони виконують у суспільстві. Поряд з естетичною функцією, властивою будь-якому жанру художньої літератури та фольклору, виокремлюють також пізнавальну, морально- етичну, розважальну тощо (Горбонос, 2017: 137). Казки виступають своєрідним «скриптом» прийнятої в суспільстві поведінки людей (ranku, 2013: 463), тому виконують разом з іншими функціями ще й суспільно-виховну. До своєрідних функцій народної казки Л. Овчиннікова відносить світомоделюючу, самопізнавальну та людинознавчу (Овчинникова, 2007: 75). Літературна казка, на думку Дж. Зайпса, націлена на те, щоб донести до суспільства значущу й естетично оформлену інформацію за допомогою соціальних кодів, норм та цінностей, що можна сформулювати як функцію соціалізації (Zipes, 2006: 14).
Незважаючи на незначні розбіжності у функціонуванні двох різновидів жанру казки, народна і літературна казки виконують передусім розважальну та морально-етичну функції, знайомлять читача у спрощеній формі з такими універсальними поняттями, як «добро» і «зло», а також із нормами поведінки, прийнятими в суспільстві, тому саме ці функції та засоби їх актуалізації повинні бути збереженні в перекладі таких текстів цільовою мовою.
Найсуттєвіші відмінності між фольклорною та літературною казками спостерігаються на рівні структури. Інваріантними сюжетно-композиційними ознаками фольклорної казки виступатимуть лінійна композиція із чіткою послідовністю та регламентацією наративних елементів, універсальність колізії, відсутність деталізації, наявність основних сюжетних компонентів (випробовування, нагорода, покарання) (Сорокотенко, 1996: 4). У народних казках персонажі, а також окремі фрагменти сюжету можуть мігрувати з однієї в іншу (Зубенко, 2012: 81). За твердженням Л. Епоєвої, у сюжетах народної казки переплітаються дві розповідні лінії: сакральна (мова міфів та ритуалів) і описова (мова опису подій, які не стосуються особистого досвіду та пам'яті слухача та розповідача) (Эпоева, 2007: 42), тому важливим елементом народної казки виступає опис побуту й уявлень народу про природні явища. У чарівній казці особливого значення набуває сакральна розповідна лінія, оскільки в сюжеті відображається «певне ритуальне дійство, переважно чоловіча та жіноча ініціації» (Дунаєвська, 1998: 10).
До інваріантних ознак літературної казки належать сюжетно-композиційна гнучкість. В авторській казці розв'язка та зав'язка не виступають чітко регламентованими елементами, оскільки в тексті казки може використовуватися епілог перед зачином, можуть бути наявні також ретроспекції та проспекції (Сорокотенко, 1996: 5). Автор може перекручувати сюжет та міняти місцями основні композиційні компоненти залежно від своїх естетичних намірів та цілей. Крім того, на відміну від народної казки, сюжет та персонажі літературної казки найчастіше не переносяться в інший авторський твір (за винятком серії казкових творів одного автора), можуть простежуватися також сакральна й описова розповідні лінії. В авторській казці все індивідуалізовано, обставини дії деталізуються та репрезентують життєву конкретність (Горбонос, 2016: 8).
Отже, диференційними інваріантними сюжетно-композиційними ознаками народної та літературної казок виступатимуть статичність сюжету та композиції народної казки відповідно до гнучкості сюжетно-композиційних характеристик авторської казки; деталізація опису місцевості, подій, персонажів літературної казки / відсутність конкретизації деталей у народній; лінійність композиції народної казки / композиційна нелінійність літературної.
Під час аналізу характерологічних ознак варто зазначити, що в народній казці, зокрема чарівній, набір персонажів регламентований функціями, які вони виконують у творі. Так, за В. Проппом, у чарівній казці виділяється сім типів персонажів: 1) герой; 2) його суперник(и); 3) дарувальник; 4) відправник; 5) помічник; 6) лжегерой; 7) царівна (її батько) (Пропп, 2001: 88-89). У літературній казці система персонажів та їхні функції залежать від авторського задуму і не можуть бути чітко визначені, як у народній.
Варто наголосити на «гнучкості» персонажної системи народної казки, адже персонажі можуть транспонуватися з казки в казку, чого не можна помітити в літературній, де автор створює неповторні, деталізовані образи кожного з героїв, незважаючи на їх кореляцію з персонажами народних казок. Як зазначають С. Гладьо та С. Дєдова, автор наділяє своїх персонажів характерами, описує їх портретно та зображає картину їхнього внутрішнього життя (Гладьо, Дєдова, 2016: 352).
Ще однією інваріантною характерологічною ознакою, яка найчастіше проявляється в народних казках, зокрема української лінгвокультури, виступає ідеалізованість героя-протагоніста, характер якого охоплює всі найкращі позитивні риси, притаманні людині. У літературній казці відсутня семантика ідеальності: героєм може стати будь-хто, як доросла людина, так і дитина (Зубенко, 2012: 82). У літературній казці героєм може бути пересічна людина зі своїми позитивними та негативними рисами, що відрізняє головного персонажа авторської казки від протагоніста народної.
Отже, інваріантними рисами, які характеризують персонажну систему народної казки, виступатимуть: ідеалізованість, полярність позитивної / негативної оцінності, відсутність детальних описів героя, статичність складу персонажів та функцій, які вони виконують у казковому творі. Для літературної казки релевантними постають такі ознаки: варіативність персонажної системи, відсутність семантики ідеальності, детальна портретизація, залежність функцій, що виконують персонажі в казці, від інтенцій автора. Усі ці риси мають враховуватися літературознавцями, а також перекладачами під час відтворення текстів народної й авторської казок, щоб уникнути жанрово-типологічного зсуву, за якого очікування цільової аудиторії не будуть виправданими.
Хронотоп народної та літературної казок також характеризується низкою інваріантних ознак. Простір народної, зокрема чарівної, та літературної казок поділяється на побутовий та чарівний і актуалізується через опозицію «свій» / «чужий» за допомогою маркерів розмежування обох просторів. Різниця полягає в тому, що в народній казці побутовий простір завжди оцінюється позитивно, а чарівний у чарівній казці сприймається амбівалентно. У літературній казці, навпаки, побутовий простір сприймається читачем, зокрема дитиною молодшого віку, негативно, оскільки він репрезентує нудний і одноманітний світ дорослих, тоді як чарівний простір аксіологічно позитивний, тому що ігровий (Сорокотенко, 1996: 7).
Невизначеність часу та простору у фольклорній казці виступає однією з характерних жанрово-стилістичних ознак, однак іноді в народній казці уточнюються місце та час, як це, наприклад, відбувається в англійських народних казках через уведення ініціальних формул: “In the days of the great Prince Arthur” (Jacobs, 1980: 89); “In the reign of the famous King EdwardIII” (Jacobs, 1980: 105).
Хронотоп літературної казки завжди насичений конкретними історико-національними реаліями, а тому досить легко ідентифікується з реальним простором і часом. Таким способом автор створює ефект «ілюзії достовірності» (термін І. Лупанової) (Лупанова, 1981: 81). Поряд із цим простір фольклорної чарівної казки чітко регламентований: герой переміщується від локусу до локусу (із зупинками) та завжди рухається вперед (Комлева, 1992: 68). Натомість головний герой літературної казки не обмежений лінійністю дій, а навпаки, може рухатись як завгодно, повсякчас повертаючись до чарівного простору.
У народній чарівній казці простір постає структуроутворювальною категорією композиції, оскільки остання базується на переміщенні героя, а час як реальна форма мислення наче цілковито відсутній (Пропп, 2000; Топоров, 1983). Час у цьому типі казки наділений такими ж рисами, що й простір, а саме замкнутістю, лінійністю, послідовністю. У літературній казці кожна ситуація локалізується у своєму мікрочасі і не пов'язана з попередніми та наступними ситуаціями (Сорокотенко, 1996: 8).
Отже, народна казка, особливо чарівна, протиставляється літературній позитивною аксіологічністю побутового й амбівалентною оцінністю чарівного простору, невизначеністю, послідовністю та замкнутістю хронотопу. У літературній казці побутовий простір, навпаки, сприймається як нудний, а чарівний простір характеризується позитивною оцінністю. Простір і час авторської казки незамкнуті, нелінійні й іноді чітко визначені. Отже, ключові структурні відмінності між літературною та фольклорною казками спостерігаються на рівні хронотопу. Перелічені риси визначають приналежність тексту до окремого різновиду жанру казки, а їх відтворення в цільовому тексті має суттєве значення для збереження жанрово-стилістичної домінанти народної або авторської казок.
Під час розгляду лексико-семантичних особливостей обох різновидів жанру казки варто зазначити, що, ураховуючи усну форму побутування народної казки, її мова наближена до розмовної, несе в собі колорит епохи, тоді як у літературній казці, за спостереженням дослідниці О. Зубенко (Зубенко, 2012: 82), автор відшліфовує кожне слово, а вибір художніх засобів, які використовуються в такому різновиді казки, залежить від виду, літературного напряму й індивідуальних рис письменника / поета. Окрім цього, використані в народній казці емоційно-експресивні засоби націлені на актуалізацію розважальної функції (Дунаєвська, 1998: 10), тоді як в авторській вони спрямовані на опис почуттів, переживань і психологічних станів героя.
Висновки
У підсумку варто зазначити, що різниця між народною та літературною казками простежується майже за кожною проаналізованою ознакою. Однак особливо важливими виступають розбіжності на рівні хронотопу, оскільки він визначає жанрово-стилістичну домінанту казкового твору. Перекладачам, які працюють із текстами народних та літературних казок, варто враховувати всі інваріантні хронотопні ознаки обох жанрових різновидів, адже елімінація таких ознак може призвести до неадекватної ідентифікації жанру цільовою аудиторією.
Список використаних джерел
1. Бахтин М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике. Литературно-критические статьи. Москва, 1986. С. 234-407.
2. Веселовский А. Историческая поэтика. Москва : Высшая школа, 1989. 648 с.
3. Гладьо С., Дєдова С. Англійська народна versus авторська казка: жанрово-композиційні та лінгвістичні аспекти. Молодий вчений. 2016. № 12. С. 351-354.
4. Горбонос О. Жанр літературної казки як діалектична єдність літературних та фольклорних традицій. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2017. С. 134-141.
5. Горбонос О. Жанрова парадигма літературної казки в науковій рецепції І. Франка, 2016. URL: http://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/2275 (дата звернення: 01.06.2020).
6. Дунаєвська Л. Українська народна проза (легенда, казка). Еволюція епічних традицій : автореф. дис. ... канд. філол. наук. Київ, 1998. 36 с.
7. Зубенко О. Співвідношення літературної та фольклорної казки. Філологічні науки. 2012. Вип. 12. С. 78-83.
8. Комлева Г Пространственная композиция фольклорной сказки. Проблемы исторической поэтики. 1992. Вып. 2. С. 67-73.
9. Лупанова И. Современная литературная сказка и ее критики. Проблемы детской литературы. Петрозаводск, 1981. С. 76-90.
10. К построению модели волшебной сказки / Е. Мелетинский и др. Тезисы докладов в Третьей летней школе по вторичным моделирующим системам. Тарту, 1968. С. 166-177.
11. Овчинникова Л. Русская литературная сказка XX века (история, классификация, поэтика) : дис. ... докт. филол. наук. Москва, 2007. 387 с.
12. Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. Москва : Наука, 2000. 336 с.
13. Пропп В. Морфология волшебной сказки. Москва : Лабиринт, 2001. 144 с.
14. Сорокотенко О. Літературна казка: порівняльний та типологічний аспекти : автореф. дис. ... канд. філол. наук. Одеса, 1996. 16 с.
15. Топоров В. Пространство и текст. Текст: семантика и структура. 1983. С. 227-284.
16. Франко І. Національний колорит у казках Бодянського : збірник творів : у 50-и т. Київ, 1982. Т. 34. С. 449-456.
17. Эпоева Л. Лингвокультурологические и когнитивные аспекты изучения языка волшебной сказки: на материале английского и русского языков : дис. . канд. филол. наук. Краснодар, 2007. 147 с.
18. Dundes A. The Study of Folklore. US : Prentice Hall College Div., 1965. 481 р.
19. Jacobs J. English Fairy Tales. Pennsylvania, 1890. 295 p. URL: https://archive.org/details/englishfairytal00jacogoog (дата звернення: 19.08.2019).
20. Tanku P Translation Implication for Cultural and Literary Equivalence in Translating Fairy Tales. Academic Journal of Interdisciplinary Studies. 2013. Vol 2. № 2. Р 463-479. DOI: 10.5901/ajis.2013.v2n2p463.
21. Thompson S. The Folktale. New York : The Dryden Press, 1946. 510 p.
22. Zipes J. Why Fairy Tales Stick: The Evolution and Relevance of a Genre. New York : Routledge, 2006. 332 p.
References
1. Bakhtin M. M. Formy vremeni i khronotopa v romane. Ocherki po istoricheskoi poetike. Literaturno-kriticheskiie stati [Forms of Time and Chronotope in a Novel. Articles on Historical Poetics. Literary and Critical Articles]. Moskva, 1986. P. 234-407 [in Russian].
2. Veselovskii A. N. Istoricheskaia poetika [Historical Poetics]. Moskva: Vysshaia shkola, 1989. 648 p. [in Russian].
3. Gladio S. V., Diedova S. N. Anhliiska narodna kazka versus avtorska kazka: zhanrovo-compozytsiina ta lingvistychni aspekty [English Folktale versus Literary Fairy-tale: Aspects of Genre, Composition and Linguistic]. Young Scientist. 2016. № 12. P 351-354 [in Ukrainian].
4. Gorbonos O. V. Zhanr literaturnoii kazky yak dialectychna yednist literaturnykh ta folklornykh tradytsii [The Literary Tale's Genre as the Dialectal Unity of Literary and Folk Traditions]. Scientific Journal of National University of Bioresources and Natural Resources of Ukraine. 2017. P 134-141 [in Ukrainian].
5. Horbonos O. Zhanrova paragyhma literaturnoi kazky v naukovii retseptsii I. Franko [The Genre Paradigm of Literary Tales in I. Franko's Scientific Reception]. 2016. URL: http://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/2275 (data zvernennya: 01.06.2020). [in Ukrainian].
6. Dunaievska L. F. Ukrainska narodna proza (legenda, kazka). Evoliutsiia epichnykh tradytsii [Ukrainian National Prose. The Evolution of epic traditions]: PhD thesis. Kyiv, 1998. 36 p. [in Ukrainian].
7. Zubenko O. Spivvidnoshennia literaturnoi ta folklornoi kazky [Ratio of Literary and Folk Tales]. Philological Tractates. 2010. Issue № 12. P 78-83 [in Ukrainian].
8. Komleva H. A. Prostranstvennaia kompozitsiia folklornoi skazki [Spacial Composition of Folktale]. Problems of historical poetics. 1992. Issue № 2. Р 67-73 [in Russian].
9. Lupanova I. P Sovremennaia literaturnaia skazka i iee kritiki [Modern Literary Fairy Tale and its Criticism]. Problems of children's literature. 1981. P 76-90 [in Russian].
10. Meletinskii E. M., Nekliudov S. Yu., Novik Ye. S., Sehan D. M. K postroieniiu modeli volshebnoi skazki [Composition of the Fairy Tale Model]: theses to the Third Summer School on secondary modeling systems. Tartu, 1968. P 166-177 [in Russian].
11. Ovchinnikova L. V. Russkaia literaturnaia skazka XX veka (istoriia, klassifikatsiia, poetika) [Russian Literary Fairy Tale of XX century (history, classification, poetics)]. PhD thesis. Moskva, 2007. 387 p. [in Russian].
12. Propp V. Ya. Istoricheskiie korni volshebnoi skazki [Historical Roots of Fairy Tale]. Moskva: Nauka, 2000. 336 p. [in Russian].
13. Propp V. Ya. Morfolohiia volshebnoi skazki [Morfology of Fairy Tale]. Moskva: Labirint, 2001. 144 p. [in Russian].
14. Sorokotenko O. V. Literaturna kazka: porivnialnyi ta typolohichnyi aspekty [Literary Fairy Tale: comparative and typological aspects]. PhD thesis. Odesa, 1996. 16 p.
15. Toporov V. N. Prostranstvo i tekst [Space and Text]. Text: semantics and structure. 1983. P 227-284. [in Russian].
16. Franko I. Natsionalnyi koloryt u kazkakh Bodianskoho: zbirka tvoriv u 50 tomakh [National Colouring in Bodianskyi's Fairy Tales: collection of 50 volumes]. Kyiv, 1982. Vol. 34. P 449-456. [in Ukrainian].
17. Epoieva L. V. Linhvokulturolohicheskiie i kohnitivnyie aspekty izucheniia yazyka volshebnoi skazki: na materiale anhliiskoho i russkoho yazykov [Linguo-cultural and Cognitive Aspects of Fairy Tale: based English and Russian languages]. PhD thesis. Kranodar, 2007. 147 p. [in Russian].
18. Dundes A. The Study of Folklore. US: Prentice Hall College Div., 1965. 481 p.
19. Jacobs J. English Fairy Tales. Pennsylvania, 1890. 295 p. URL: https://archive.org/details/englishfairytal00jacogoog (data zvernennya: 19.08.2019).
20. Tanku P Translation Implication for Cultural and Literary Equivalence in Translating Fairy Tales. Academic Journal of Interdisciplinary Studies. 2013. Vol 2. № 2. Р 463-479. DOI: 10.5901/ajis.2013.v2n2p463.
21. Thompson S. The Folktale. New York: The Dryden Press, 1946. 510 p.
22. Zipes J. Why Fairy Tales Stick: The Evolution and Relevance of a Genre. New York: Routledge, 2006. 332 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Казка як вид оповідального фольклору, порівняльний аналіз літературної та народної казки, структура і композиція, система образів й мовні особливості. Аналіз специфіки структури і змісту британських казок. Методика проведення уроку англійської літератури.
курсовая работа [56,6 K], добавлен 17.12.2011Дослідження особливостей казок, як розповідного жанру усної народної творчості. Відмінні риси деяких видів народних казок - кумулятивних (казки про тварин) і соціально-побутових. Вивчення життєвого шляху та творчого доробку Агнії Барто – поета і педагога.
контрольная работа [28,1 K], добавлен 07.10.2010П.О. Куліш в історії української літературної мови, аналіз його творчої та наукової діяльності. Формування нової української літературної мови, її особливості та проблеми. Категорії народної філософії, психології та естетики українського суспільства.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 09.10.2009Жанрові особливості німецьких казок. Сюжетні лінії та поетичне мовлення казок братів Якоба та Вільгельма Грімм. Порівняльний аналіз оригіналу і перекладу казок: "Попелюшка" та "Червона шапочка". Викриття невідповідностей перекладу деяких епізодів казок.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 19.04.2013Різноманітність художніх форм казки як її суттєва жанрова ознака. Класифікації казок різними авторами. Огляд груп казок та їх педагогічних можливостей. Особливості казок про тварин. Чарівні (героїчні) казки як найбільша група казкового народного епосу.
реферат [26,3 K], добавлен 16.11.2009Специфіка вивчення народних творів кінця XVIII - початку XIX століття. Виникнення нової історико-літературної школи. Перші збірки українських народних творів. Аспекти розвитку усної руської й української народної поезії. Роль віршів, пісень, легенд.
реферат [33,4 K], добавлен 15.12.2010Риси "просвітницького героя" та їх запозичення в літературну казку доби реалізму. Пoетикальні особливості літературної казки як виміру реалізації просвітницького проекту пізнання в добу реалізму на прикладі роману Джона Рескіна "Король золотої ріки".
курсовая работа [58,0 K], добавлен 24.10.2014Життєвий шлях та творчість шведської дитячої письменниці Астрід Ліндгрен. Екранізації та театральні постановки за її творами. Відомі персонажі її казок. Заснування в Швеції міжнародної літературної премії її імені як пам’яті про талановиту співвітчизницю.
презентация [8,6 M], добавлен 23.04.2014Оскар Фінгал О'Флаерті Віллс Уайльд — відомий англійський письменник, автор поезій, казок, комедій, гостросюжетних новел. Перші поетичні спроби. Жанр літературної казки. Імпресіоністські мотиви в творчості літератора. Останні роки життя письменника.
реферат [23,8 K], добавлен 17.02.2009Поняття та загальні засади романтизму. Життєвий та творчий шлях Людвіга Тіка - видатного німецького поета, письменника, драматурга. Казка як провідний жанр творчості німецьких романтиків. Особливості та специфіка літературних казок Людвіга Тіка.
курсовая работа [70,0 K], добавлен 04.01.2013Квантитативна специфіка українського фольклору на прикладі казок української мови "Колобок", "Казка про Іваньку-дурачка", "Хлопчик мізинчик" на морфологічному рівні. Частотний аналіз на синтаксичному рівні, коефіцієнт варіації за його результатами.
реферат [827,6 K], добавлен 01.01.2015Ознайомлення учнів із життям та творчістю видатного педагога. Розвивання комунікативних навиків школярів у процесі обговорення сюжетів казок В.О. Сухомлинського та оцінювання поведінки їх персонажів. Виховання почуття добра, справедливості та любові.
конспект урока [19,2 K], добавлен 23.01.2015Казкі пра жывёл як творы, у якіх асноўнымі суб'ектамі або аб'ектамі дзеяння выступаюць жывёлы і птушкі. Сістэма вобразаў казок про жывёл. Этапы эвалюцыі, вытокі беларускіх казок. Сатырычнае гучанне в ніх сацыяльной няроўнасці, адносін народа да рэлігіі.
реферат [32,1 K], добавлен 13.01.2010Проблеми та психологічні особливості вивчення творів фольклору в середній школі. Усна народна творчість: поняття, сутність, види. Методична література про специфіку вивчення з огляду на жанрову специфіку. Специфіка вивчення ліричних та епічних творів.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 22.04.2009Походження та дитинство Ф.М. Достоєвського. Освіта і початок літературної діяльності. Огляд літературної спадщини видатного письменника. Роман "Злочин і кара" як перший великий роман зрілого періоду творчості автора, де проявився його новий світогляд.
презентация [3,3 M], добавлен 07.02.2011Пізнання духовного світу народів, що населяють Британські острови через багатство та різноманітність британського казкового фольклору. Британські письменники, що звернулися до жанру літературної казки. Надання народним казкам індивідуального звучання.
реферат [26,7 K], добавлен 27.01.2010Структура та теми народних дум. Розподіл їх на історичні групи. Аналіз дум як історико-епічних творів. Визначення розглянутого жанру усної народної поезії в української фольклористиці. Розвиток художньої культури різних періодів духовного життя народу.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 27.02.2015Італійська культура і література при фашизмі. Дух класичної традиції дитячої літератури, італійської народної казковості. Інтерес до народної казки. Проблема дитячого читання. Збірник Кальвіно. Герої віршів Родарі. Талановиті сучасні письменники.
реферат [24,4 K], добавлен 04.01.2009Дослідження феномена іншомовних слів у складі української лексики. Тематична класифікація іншомовних слів у поезіях Ліни Костенко. Класифікація запозичень, вжитих у творах Ліни Костенко, за походженням. Стилістична роль іншомовних слів у поезії.
курсовая работа [57,6 K], добавлен 27.11.2011Характеристика історії створення та утримання збірки М. Номиса, який зіграв важливу роль у розвитку української літератури, її фольклорного стилю. Відображення особливостей народної української мови, своєрідності в фонетиці в прислів'ях збірки Номиса.
реферат [27,0 K], добавлен 01.12.2010
