Структура та семантика фразеологізмів з опорним словом-соматизмом у художньому дискурсі Ольги Кобилянської
Фразеологізми як сталі вирази, що відображають менталітет кожного етносу. Стійкість, експересивність та варіативність фразеологізмів з опорним словом-соматизмом у художньому дискурсі О. Кобилянської, значення виразів, що відрізняються від сучасних.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.03.2023 |
| Размер файла | 27,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Буковинський державний медичний університет
Структура та семантика фразеологізмів з опорним словом-соматизмом у художньому дискурсі Ольги Кобилянської
Юлія Руснак
Rusnak Yulia. Structure and semantics of phraseological units with the supporting word-somatism in the Olga Kobylyanska's artistic discourse
hraseological units reflect the special worldview of each nation, its psychology and th- thinking. Phraseologisms usually express the language of the author, give it uniqueness, even charm. The purpose of the article is to analyze the structure and semantics of phraseological units, which include somatisms, in the artistic discourse of O. Kobylyanska, to compare these language units with literary counterparts. The relevance of the article is determined by the need of further in-depth study of Olga Kobylyanskaya idiostyle in order to form a cognitive-pragmatic conception of the writer's artistic discourse. The novelty of scientific research is due to the fact that the structure and semantics of phraseologisms with the basic word-somatism in the artistic discourse of O. Kobylyanska have not yet been the subject of in-depth research. Research methods. In the article as the main general scientific methods of analysis and synthesis are used, as well as linguistic - de- tive, structural and comparative and historical methods. Conclusions. In O. Kobylyanska's artistic discourse phraseological units with somatisms hand and its parts (fist, elbow), leg and part of the face or head (face, mouth, tongue, eyes, teeth, hair) most often occur. In the artistic works of the Bukovinian writer we record two groups of phraseological units with the basic word-somatism. The first group includes those that correspond to the literary language, recorded in the Dictionary of Phraseologisms of the Uk- Ukrainian language (права рука, дерти носа, мати в руках). The second group includes phraseologisms that have undergone various modifications, mainly due to the author's creativity, such as: changes of cases, word order, replacement of one verb with another, similar in meaning, including dialectisms, which adds special color to the language of Bukovinian writer (кулаки гризти, отворяти уста, кров у лице бухнула).
Key words: artistic discourse, phraseological units, somatism, dialectism, O. Kobylyanska, context.
Вступ
У кожній мові функціонують сталі вирази - фразеологізми, які якнайкраще відображають менталітет кожного етносу. Фразеологізм (фразеологічна одиниця, фразеологічний зворот, фразема) - “нарізно оформлений, але семантично цілісний і синтаксично неподільний мовний знак, який своїм виникненням і функціонуванням зобов'язаний фраземотворчій взаємодії одиниць лексичного, морфологічного та синтаксичного рівнів”1.
Фразеологізми відображають особливе світосприйняття кожного народу, його психологію та мислення. Ці вирази характеризуються оригінальністю, образністю та сталістю. Фразеологізми зазвичай увиразнюють мовотворчість автора, додають їй неповторності, навіть шарму.
В.Д. Ужченко стверджує, що фразеологічним одиницям притаманна не тільки стійкість (відтворюваність), експересивніть, але й варіативність: “Фразеологізм - це надслівна, семантично цілісна, відносно стійка (з допущенням варіантності), відтворювана й переважно експресивна одиниця, яка виконує характеризувально-номінативну функцію”.
У художньому дискурсі Ольги Кобилянської фіксуємо багато усталених виразів, чимало з них за формою дещо відрізняються від відомих у наш час фразеологізмів, проте зберігають значення. Такі метаморфози пояснюємо як розвитком мови, адже буковинська письменниця творила сто років назад, так і креативністю авторки, особливим типом мислення, яке відображено у її мовотворчості.
Мета статті - проаналізувати структуру та семантику сталих виразів, до складу яких входять соматизми, у художньому дискурсі О. Кобилянської, порівняти ці мовні одиниці з літературними відповідниками. Для дослідження характеру та ступеня модифікацій фразеологізмів у мовотворчості буковинської письменниці спираємося на Словник фразеологізмів української мови.
Актуальність дослідження умотивована необхідністю атомарного дослідження мовостилю Ольги Кобилянської для формування когнітивно- прагматичної концепції художнього дискурсу письменниці.
Новизна наукової розвідки зумовлена тим, що структура та семантика фразеологізмів з опорним словом-соматизмом у художньому дискурсі О. Кобилянської ще не були предметом глибоких досліджень.
У статті використано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, а також лінгвістичні - описовий, структурний, метод компонентного аналізу.
Аналіз останніх досліджень. Різні аспекти мовотворчості Ольги Кобилянської досліджувало чимало мовознавців, передовсім буковинських: Н. Гуйванюк, Н. Бабич, Л. Ткач, О. Кульбабська, М. Скаб, Н. Руснак, С. Шабат-Савка, О. Кардащук, Т. Гуцуляк, В. Чолкан, О. Максим'юк, О. Даскалюк та ін.
Проблеми української фразеології були в полі досліджень таких мовознавців, як М.Ф. Алефіренко, Г.Ю. Богданович, В.В. Жайворонок, Ю.Ф. Прадід, О.О. Селіванова, В.М. Телія, Н.Д. Коваленко, Н.П. Щербань, М.Ю. Яцьків.
Виклад основного матеріалу
У творах О. Кобилянської знаходимо чимало фразеологізмів, які містять соматизми - одиниці на “позначення частини тіла людини”. Так, до найбільш поширених соматизмів, що входять до фразеологічних конструкцій, належать рука та її частини (кулак, лікоть). Напр., на руку добра, права рука (становити праву руку), горить у руках, піднімати (класти) руку, показати кулак, віддати руку, кусати лікті (гризти кулаки), власними руками (на власну руку).
Легкий на руку. Той, хто досягає успіху в якомусь починанні, в усякій справі, за яку береться; той, кому щастить. У творах О. Кобилянської прикметник легкий замінено на добрий. Напр.: Вона добра сусідка; знається на різних зіллях і на руку добра.
О. Кобилянська часто використовує фразеологізм права рука чия. Найнадійніший, найкращий помічник у кого-небудь. Пор.: Особливо під час сінокосу становить він її праву руку1. Але коли Михайло мав сімнадцять, то був уже моєю правою рукою, так як тепер8. В одному із контекстів цей фразеологізм виділено графічно - лапками, тим самим підкреслюючи роль персонажа у сімейно-побутовій ієрархії. Напр.: Марія вибігла, стривожена, в невеликий садок за домом, щоб побачити, що там діється з деякими не зірваними ще овочами, і ще не вертала, а Зоня, батькова “права рука”, що займала в його неприсутности його місце, увійшла на хвильку до середньої кімнати, де всі збиралися.
Горить діло (робота і т. ін.) в руках (під руками) у кого, у чиїх, під чиїми. Виконується щось швидко й успішно. Цей фразеологізм зазнав модифікації - замість іменника діло (робота) вжито праця, змінено порядок слів: Вона була добра ґаздиня, і праця горіла в її руках11.
Піднімати (підіймати, підводити, знімати і т. ін.) /підняти (підійняти, підвести, зняти і т.ін.) руку (руки) на кого. Бити кого-небудь. Напр.: Вже доволі довго вона його з гряззю мішала, доволі мучила, обиджала, тож не диво, що раз і в нім терпеливість урвалася і він... підняв руку на неї.
У творах буковинської письменниці цей фразеологізм зустрічається у кількох варіантах: наложити руку, класти руку, поставити руку, підносити руку. Напр.: З часом дійшла до пересвідчення, що він наложив на брата руку./ Марія мовчала, не мала вже більше сміливості свою просьбу повторити, знала, хоч Івоніка майже ніколи на неї не клав руку, але міг се в превеликім жалю або люті зробити./ Нехай він лиш посміє ще раз на неї руку поставити, тоді вона перестане мовчати./ Ви на мене не кладіть руку, тату, -- погрозив спокійно, зміненим до невпізнання голосом, -- бо я вам ще ані слова злого не сказав. Ви дивіться, що робите, аби-сьте не жалували./ -- Він був пияк, був вправді марнотратець, він записався Мендлеві на Гоппляцу з душею і тілом, узлостившись, підносив кілька разів і руку на неї, але коли сватав її, мав гроші і поле і не крав чуже добро, як удовин син, ставши двірником, та не сидів по криміналах, як той!/Я, тату, -- говорив легко зворушений дальше, -- і не хочу на нього руку класти.
З подібним значенням функціонує фразеологізм показувати/ показати кулак. 1. Погрожувати кому- небудь. 2. Бути невдячним, платити за зроблене добро поганими вчинками. Напр.: - Але як будеш дурним, будеш їм усе лізти під ноги, будеш раз у раз хилитися перед ними, грати в їх трубу, то певно будуть тебе лякати й воробцем на плоті. Покажи їм кулак, одному і другому. Будеш видіти, що воно зараз інакше буде!.
Віддати руку чию, чиє. Погоджуватися на одруження з кимсь. Напр.: Я й без того віддамся. Як мені лучиться ще раз таке, як нині зі стипендією, я готова віддати руки першому-ліпшому заможному чоловікові, що перейде мені дорогу, щоб тим щиріше віддатися штуці18.
Кусати лікті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати19. Цей сталий вираз у художньому дискурсі О. Кобилянської набуває іншого звучання, проте зберігає своє значення. Пор.: - Гай, гай! Будемо видіти, що він вам за чічку додому приведе! Ви перші будете собі з люті кулаки гризти!20
Фразеологізм власними (своїми) руками “особисто, сам”21 у художньому дискурсі О. Кобилянської використано у формі на власну руку (видозмінено граматичну форму опорного слова). Пор.: Молодим хлопчиною ти вже музикою став. Десь за домом на власну руку вивчився22. Такий варіант цього сталого виразу зафіксовано у словнику “Фразеологізми та паремії Чернівеччини”: на власну (свою) руку. На свій розсуд, за власною ініціативою робити щось23.
Мати в руках. 2. Розпоряджатися, володіти, керувати чим-небудь24. Напр.: Я велика багачка! Я всіх маю в руках25. Вважаємо, що цей фразеологізм перебуває в асоціативних зв'язках з мовною одиницею потребувати шовкових рук для душі. Пор.: Вона потребувала шовкових рук для душі і щоб вони сказали: “Дівчино, успокойся. Ти не накинулася”26. Словник фразеологізмів української мови містить сталу одиницю для душі “для задоволення власних духовних запитів, потреб”27. Отже, ми схильні розглядати мовну одиницю потребувати шовкових рук для душі як контамінацію двох виразів - мати в руках та для душі.
Соматизм нога трапляється у таких фразеологізмах: втрачати грунт під ногами, горить земля під ногами, у ноги.
Втрачати/ втратити ґрунт під ногами. Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, бути позбавленим того, на чому тримається суспільне чи службове становище, світогляд і т. ін.28 Пор.: І в нічиїй присутності не мішалася, а в його присутності неначе ґрунт під ногами тратила29. Цей фразеологізм авторка підсилює прислівником нараз. Напр.: І я, і моя матірна мова -- ми обоє втратили нараз ґрунт під ногами
У фразеологізмі земля горить під ногами “для кого- небудь становище стає критичним, безвихідним”31 письменниця замінює соматизм під ногами на прийменниково-займенникову форму нід нами. Напр.: Проти нас, мов з землі, виринуло кілька москалів. Вони нас стримали. Жартують. Під нами земля горитіі.
У ноги. 1. Швидко тікати, втекти звідкись, від кого-, чого-небудь33. Напр.: Я помахала на нього кулаками та й у ноги.
У складі фразеологізмів художнього дискурсу О. Кобилянської фіксуємо опорні слова на позначення частин голови і обличчя: голова, лице, уста, рот, язик, очі, зуби, волосся.
Так, натрапляємо на фразеологізм [і] не в голові кому, у кого “хто-небудь не виявляє інтересу до когось, чогось”35. Напр.: - Зате ти любишся в ній, цимбале, а їй про тебе і не сниться -- ото вгадав! а професорові також ані в голові женитися. Таки пан! фі!!36. Та й я сміюся з усіх. Мені ніхто не в голові.
Словник фразеологізмів української мови подає два значення фразеологізму втрачати (губити, тратити)/ втратити (згубити, стратити) голову. 1. Ставати нездатним обдумано, розсудливо діяти, поводитися. 2. Безрозсудно закохуватися в кого-небудь38. Авторка використовує цей фразеологізм з другим значенням. Пор.: - Пождіть, прийде такий, що сподобається їй так, що аж втратить голову, тоді вже схоче!.
У Словнику фразеологізмів української мови фіксуємо сталий вираз мати своє обличчя (лице) “відрізнятися від інших людей, подібних предметів, явищ і т. ін.; бути оригінальним”40. Проте у творах буковинської письменниці цей фразеологізм має інше значення - “вести себе належним чином”. Пор.: Кілька разів давав їй пан Куба тютюн -- гей-гей! Де би вона була зайшла, якби була хотіла!...Але в неї було лице...41. Саме з таким значенням фразеологізм побутує у буковинських говірках. Так, У словнику “Фразеологізми та паремії Чернівеччини” натрапляємо на сталий вираз мати лице “бути чесним, справедливим” з покликанням на твори М. Івасюка42.
Фразеологізм кров ударила в лице; (в обличчя, до лиця і т. ін.) кому і без додатка “хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін.” у творах О. Кобилянської набуває модифікації: письменниця змінює порядок слів, предикат ударила замінено на діалектизм бухне. Напр.: А я прокинуся, мов та сполошена пташка. Кров у лице бухне, серце заб'ється скоріше..44. У наступному контексті цей фразеологізм підсилено означальним займенником вся. Пор.: Мені бухнула вся кров до лиця, і я споглянув на них. На їх гарних свіжих устах тремтів ще погірдливий усміх, а очі раппу Wandy -- великі миготячі зорі -- дивилися холодним поглядом вділ. У творах буковинської письменниці натрапляємо на ще один варіант цього сталого виразу: Вона поглянула на нього, і в тій хвилі гаряче полум'я облило її лице46.
У Словнику фразеологізмів української мови фіксуємо сталий вираз кривити рот (губи, уста) на кого- що “ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, зверхньо і т. ін.”, а у словнику “Фразеологізмів та паремій Чернівеччини” - кривити писок “виявляти мімікою невдоволення чим-, ким-небудь”. У художньому дискурсі О. Кобилянської до фразеологізму входить лексема лице. Напр.: Чому ж ти за нього не пішла? -- звернувся відтак хутко до мене, а на Юрія кривить лицем.
Розмикати/ розімкнути уста. Говорити, розмовляти. Цей фразеологізм набуває місцевого колориту завдяки заміні дієслова розмикати на діалектизм отворяти -- нема чого уст отворяти. Напр.: Її замужня ровесниця, обтяжена родиною, зламана іноді, може, горем або довголітньою недугою, чомусь усе-таки “молода”. Її ровесник, хоча б і з найбарвнішою минувшиною, з лисиною, як місяць, він чомусь усе ще “молодий ” тим часом вона, здорова, духом свіжа, -- вона чомусь... доконче “старе пудло”, до якого нема чого уст отворяти, бо їй саме стільки й стільки років минуло.
У художньому дискурсі О. Кобилянської фразеологізм слова вирвались на уста видозмінено: дієслово розмикати відповідає дієслову вирвались зі значенням “раптовості”. Напр.: Гіркий жаль стиснув її знов серце, і жорстокі, болючі слова так і вирвалися на уста.
В антонімічні відношення з попередньою групою сталих виразів вступають фразеологізми набирати/ набрати води в рот “уперто мовчати; нічого не говорити”53 та тримати (держати) язик за зубами “мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання”. Пор.: Якби він вам і хату над головою запалив, ви б набрали води в рот. / Я його пазю, хоч і мовчу. Мовчи й ти і тримай язик за зубами.
Падати/ впасти в очах кого, чиїх. Втрачати авторитет і повагу до себе з боку інших або потрапляти у становище, яке заслуговує осуду56. Скажіть радше, що ви мене не поважаєте, що я в ваших очах упав, що я вам замалий герой, що не вистарчаю вам більше, як вистарчав, може, колись!.51.
Авторка додає прийменник у до фразеологізму світ за очі. зі сл. піти, побрести, побігти і т. ін. “не вибираючи шляху, напряму, без певної мети і т. ін.”58. Пор.: Ах, ти мій любий сину... Ти підеш у світ за очі, щоб тебе не здогонив сором і зневага моєї дитини, що подвійно стала зрадницею.
За аналогією до фразеологізму злі (лихі) язики “люди, які пліткують, ведуть недоброзичливі балачки; пліткарі”60 О. Кобилянська використовує стале словосполучення, яке теж містить соматизм, - злі очі: Ніхто не вмів так добре примовляти проти недуг або від злих очей, як вона. Ніхто не вмів так добре варити й пекти, як вона.
Впадати/впасти в око (в очі). 2. Бачити, помічати що-небудь62. Напр.: Лиш одно впало їй на нім в око.[Аж] іскри з очей сиплються (летять, скачуть). 2. Уживається для підкреслення чийогось гніву, обурення, злості і т. ін.64. Напр.: Іскри сипляться йому з очей, у тварі сам міниться65. У наступному контексті цей фразеологізм змінено: граматичну форму іменника очі, дієслову сиплеться відповідає дієслово ходити з переносним (метафоричним) значенням. Пор.: Кров пливе йому в жилах, мов скажена, у висках валить, мов клевцем, і перед очі ходять іскри...66
Їсти (поїдати, жерти, пожирати і т. ін) очима. 1. кого. Невідривно, пильно дивитися на кого-небудь, виявляючи при цьому певні почуття (любові, неприязні і т. ін.). У цьому фразеологізмі спостерігаємо синергію зорового і смакового сприйняття. Напр.: Усе те вона майже їла очима. / А він їсть мене очима.
Закрити (замкнутим) очі кому, хто. 2. Померти. Напр.: Ждати, доки сонце не зайде, доки ніч не настане, а я очі навіки не замкну....
Загальновживаний фразеологізм очі зайшли (закипіли) слізьми чиї, у кого і без додатка “хтось ледве стримує плач або почав плакати, плаче” у О. Кобилянської набуває форми сльози станули в очах. Напр.: І він засміявся так, що йому сльози станули в очах.
Базову конструкцію мати око перев. на що, до чого, рідше на кого “приглядатися до чого-небудь, зацікавлюватися чимсь” О. Кобилянська продовжує зворотами з іншими соматизмами, у такий спосіб формуючи стилістичну фігуру - градацію. Пор.: Між вами всіма я був собі, як цар. Строгий, але, здається, й добрий. Мав ухо й очі для всіх, і для кожного зокрема. Мав руку, що нагороджувала, і мав руку, що карала.
Дерти носа (голову) [вгору] перед ким, рідше проти кого і без додатка. Поводити себе пихато, гоноровито; чванитися, зазнаватися. Напр.: Я справді цікавий, що має, властиво, в тебе значення і викликує подив, коли в тебе все без вартості й ти дереш носа. Попівська дитина, і така безгранична зарозумілість! Фу! Зоню!.
У фразеологізм волос (волосся) дибом (дубом, дуба) стає / став (стало) у кого, рідко кому “кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т.ін.” письменниця уводить ще один соматизм - на голові. Напр.: Не раз як зайду тут до одної з моїх кількох знайомих, то мені аж волос на голові дибом стає. Жінки і варять самі, і прятають в хаті, і шиють, і бавлять діти, і вчаться -- все нараз!.
Фразеологізм скреготати/ заскреготати зубами “виявляти гнів, роздратування, невдоволення та ін.” у художньому дискурсі О. Кобилянської уточнено прийменником з іменником з жалю. Напр.: Ввійдеш між чотири пусті стіні, заскрегочеш зубами з жалю до долі і про мовиш хіба до своєї тіні.
фразеологізм слово соматизм кобилянська
Висновки
У художньому дискурсі О. Кобилянської найчастіше трапляються фразеологізми з соматизмом рука (кулак, лікоть), рідше нога, і з частинами обличчя чи голови (лице, уста, рот, язик, очі, зуби, волосся).
У творах буковинської письменниці фіксуємо дві групи фразеологізмів з опорним слово-соматизмом. До першої групи належать ті, які відповідають літературній мові, зафіксовані у Словнику фразеологізмів української мови (права рука, дерти носа, мати в руках). Інколи такі фразеологізми авторка “підсилює” прислівником чи іншими частинами мови (втратили нараз ґрунт під ногами). До другої групи відносимо фразеологізми, що переважно внаслідок авторської креативності зазнали різноманітних модифікацій, як-от: зміни відмінків, порядку слів, заміни одного дієслова на інше, близьке за значенням, у тому числі дієслів на діалектизми, що додає особливого колориту мові творів буковинської письменниці (кулаки гризти, отворяти уста, кров у лице бухнула).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблема жінки, її свободи, самореалізації для Кобилянської. Новела "Некультурна", образ головної героїні, шлях до примирення із самою собою. Значення сну в кінці новели. Методика викладання новели "Некультурна" Ольги Кобилянської, варіанти запитань.
статья [18,5 K], добавлен 07.04.2015Біографія талановитої письменниці-демократки Ольги Юліанівни Кобилянської (1863—1942), розвиток наукових і мистецьких інтересів, характеристика її творів, вплив на них О. Маковея, дружба з Л. Українкою. Діяльність "Товариства руських жінок на Буковині".
реферат [22,0 K], добавлен 12.11.2009Зародження українського емансипаційного руху на теренах України та його реалізація у творах тогочасних авторів. Проблеми емансипації у повісті О. Кобилянської "Людина". "Нова жінка" Кобилянської – людина сильна, спроможна на одинокий виклик суспільству.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 27.03.2013Біографічний нарис відомої української письменниці О. Кобилянської. Тема інтелігенції, що проходить через усю творчість Кобилянської. Осмислення сутності людського буття в повісті Кобилянської "Земля". Ідеї фемінізму та емансипації у повiстi "Людина".
реферат [30,0 K], добавлен 01.12.2010Біографічний нарис відомої української письменниці Ольги Кобилянської, значення ідеї жіночої емансипації в творах митця. Аналіз найвизначніших оповідань Кобилянської, їх феміністичне підґрунтя. Особливості стилю написання новелістики письменниці.
контрольная работа [36,6 K], добавлен 06.10.2009Місце лексичних сінонімів у лексикології сучасної Української літературної мови. Поняття про лексичні синоніми. Систематизація синонімів. Дієслівні синоніми у творах Ольги Кобилянської. Семантичні синоніми. Стилістичні синоніми. Контекстуальні синоніми.
дипломная работа [109,2 K], добавлен 23.01.2003Знайомство Ольги Кобилянської з українським письменником Миколою Устияновичем. Активна участь письменниці у феміністичному русі. Тема інтелігенції у творчості Кобилянської. Зображення життя села, його соціально-психологічних і морально-етичних проблем.
презентация [3,9 M], добавлен 23.10.2013Міф і фольклорний матеріал, переломлений крізь призму літературного досвіду у творчості О. Кобилянської. Переосмислення міфу про Ніобу в творі Габріеля Гарсіа Маркеса "Сто років самотності". Трагічна тональність повісті Ольги Кобилянської "Ніоба".
реферат [26,5 K], добавлен 20.09.2010Побутування жанру балади в усній народній творчості та українській літературі. Аналіз основної сюжетної лінії твору. Розкриття образів головних героїв повісті О. Кобилянської. Використання легендарно-міфологічного матеріалу з гуцульських повір’їв.
курсовая работа [64,9 K], добавлен 30.11.2015Задум повісті Ольги Кобилянської "Земля": бpатовбивство, як наслідок відступництва від законів наpодної етики, зневаження загальнолюдських цінностей, усталених віками цивілізації. Доля головних героїв повісті: Івоніки Федорчука, Рахіри, Марійки, Михайла.
презентация [863,2 K], добавлен 04.03.2014Поняття фольклору та фольклористики. Роль фольклору у художній літературі. Загальні особливості твору О. Кобилянської "В неділю рано зілля копала" та авторська інтерпретація балади "Ой не ходи, Грицю…". Фольклорні образи і мотиви у повісті "Земля".
курсовая работа [49,2 K], добавлен 11.10.2014Синкретизм національної феміністичної проблеми у художньому дискурсі Олени Теліги. Тематична своєрідність лірики поетеси та специфічні зображення жіночих образів. Світоглядні позиції письменниці. Образ ліричної героїні та її морально-етичні домінанти.
статья [20,1 K], добавлен 27.08.2017Відсутність дієслів сприйняття, які відображають позицію суб’єкта - ознака мінімальної суб’єктивності у відтворенні простору в художньому тексті. Префікси локальної семантики, що слугують для репрезентації тривимірності простору в казках Г. Гессе.
статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018Біографія. Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської "Земля". Своїм ідейним змістом, соціально-психологічною насиченістю "Земля" протистоїть сентиментально-ідилічним малюнкам з життя села.
реферат [16,9 K], добавлен 29.04.2004Трактат Івана Франка "Із секретів поетичної творчості". Дослідження музичних і малярських можливостей мистецтва слова. Творчість Ольги Кобилянської як яскравий приклад синтезу мистецтв. Зв’язок з імпресіоністичним живописом в творчості М. Коцюбинського.
реферат [21,3 K], добавлен 21.12.2010- Кохання та зрада у творах О. Кобилянської "У неділю рано зілля копала" та Л. Костенко "Маруся Чурай"
Особливості філософського осмислення теми кохання у повісті О. Кобилянської "У неділю рано зілля копала" та романі у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай". Спільні та відмінні риси відображення стосунків головних героїв обох творів, характерів персонажів.
курсовая работа [47,2 K], добавлен 07.05.2014 Поняття фразеологізму та його особливості. Класифікація фразеологічних одиниць. Особливості української фразеології та типи українських фразеологізмів. Особливості творчої спадщини О. Вишні та специфіки функціонування фразеологічних одиниць у його творах.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 18.02.2013Творчість А. Дімарова як зразок високохудожньої та плідної праці митця. Характеристика та розвиток пригодницької прози для дітей. Аналіз дитячого твору "На коні й під конем", дослідження пригоди як рушія сюжету, значення місії пригодництва у творі.
курсовая работа [123,0 K], добавлен 11.02.2013Смислово-граматичні відхилення у художньому письмі Івана Котляревського. Композиційна структура реалій поеми "Енеїда". Костюм - основний засіб вираження авторського ставлення до дійсності, що використовується письменником у цьому літературному творі.
статья [1,0 M], добавлен 21.09.2017Была пора, когда каждое слово "Илиады" и "Одиссеи" считали непререкаемой истиной – древние греки видели в Гомере не только великого поэта, но и философа, педагога, одним словом - верховного судью на все случаи жизни.
реферат [30,3 K], добавлен 28.07.2005
