Методичні концепти вивчення повісті Марини Павленко "Моя класнюча дівчинка" на уроках літературного краєзнавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Методичні концепти вивчення повісті Марини Павленко «Моя класнюча дівчинка» на уроках літературного краєзнавства

Пархета Любов Петрівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання

м. Умань

Анотація

У статті коротко проаналізовано творчий доробок сучасної української письменниці Марини Павленко. Розкрито особливості вивчення твору Марини Павленко «Моя класнюча дівчинка» на уроках літературного краєзнавства у 8-9 класах. Представлено ефективні методи та прийоми, спрямовані на формування в учнів сімейних цінностей та соціальної ідентифікації. Розкрито етапи роботи з роботою та способи її аналізу, які забезпечують реалізацію основних принципів навчання, особливо принципів системності, доступності, зв'язку теорії з практикою, наочності, емоційності. Твір проаналізовано з точки зору розкриття в ньому теми «сродної праці» завдяки системі образів твору. Запропоновано авдання, спрямовані на розвиток уваги, критичного мислення, вміння аналізувати текст твору, порівнювати, узагальнювати, працювати самостійно, виховувати почуття любові до Батьківщини, краси рідного краю, особистості, яка займається улюбленою справою. бізнесу, та сприяти самовизначенню школярів. Доведено, що уроки літератури рідного краю наближають учнів до малої батьківщини, дають можливість пишатися тим, хто живе зовсім поруч, спонукають до самостійної творчої діяльності. Встановлено, що запропонована методика сприяє розвитку дослідницько-пошукових здібностей учнів, свідомого сприйняття ними художнього тексту, позитивно впливає на формування особистісних якостей школярів, виховання любові та поваги до батьків, почуття єдності родинних уз, гордості за свій рід. Мета проведення таких уроків - зацікавити учнів літературою рідного краю, познайомити з письменниками-земляками, привернути увагу дітей до сучасних цікавих творів, сформувати в школярів почуття гордості за рідний край, порозумітися з учням глибинну сутність спадщини митців свого краю, дух земляків, реалії дійсності, сприйняття й оцінку їхніх мистецьких досягнень, виховання почуття гордості за творчих людей своєї малої Батьківщини.

Ключові слова: методика навчання української літератури; уроки літературного краєзнавства; методи; прийоми; засоби; літературний твір; види роботи над твором; повість Марини Павленко «Моя класнюча дівчинка»

Abstract

Parheta Lubov Petrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Departmen to Ukrainian Literature, Ukrainian Studies and Methods of Teaching, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman,

METHODOLOGICAL CONCEPTS OF STUDYING MARINA PAVLENKO'S STORY «MY BEAUTIFUL GIRL” IN THE LESSONS OF LITERARY LOCAL STUDIES»

The article briefly analyzes the creative work of Maryna Pavlenko. The peculiarities of the study of Maryna Pavlenko's work «My Cool Girl» in the lessons of literary local studies in grades 8-9 are revealed. Effective methods and techniques aimed at forming family values and social identification in students are presented. The stages of working with the work and the ways of its analysis are revealed, which ensure the implementation of the main principles of learning, especially the principles of systematicity, accessibility, connection between theory and practice, clarity, emotionality. The work was analyzed in terms of its disclosure of the theme of «related work» thanks to the work's image system. Tasks aimed at developing attention, critical thinking, the ability to analyze the text of a work, compare, generalize, work independently, cultivate a sense of love for the homeland, the beauty of the native land, a person who is engaged in a favorite business, and promote self-determination of schoolchildren are proposed. It has been proven that lessons in the literature of one's native land bring students closer to their small homeland, give an opportunity to be proud of those who live very close by, and encourage independent creative activity. It was established that the proposed method contributes to the development of research and search abilities of students, their conscious perception of the artistic text, has a positive effect on the formation of personal qualities of schoolchildren, the education of love and respect for their parents, a sense of the unity of family ties, and pride in their lineage. The purpose of conducting such lessons is to interest students in the literature of their native land, to introduce them to compatriot writers, to draw children's attention to modern interesting works, to form in schoolchildren a sense of pride for their native land, to understand with the students the deep essence of the heritage of the artists of their land, the spirit compatriots, the realities of reality, perception and appreciation of their artistic achievements, fostering a sense of pride for the creative people of their small Motherland.

Keywords: method of teaching Ukrainian literature; lessons of literary local history; methods; receptions; means; literary work; types of work on the work; Maryna Pavlenko's story «My Cool Girl».

Постановка проблеми

У Концепції Нової української школи наголошується на тому, що випускник нової школи має бути особистістю (цілісною, усебічно розвиненою, здатною до критичного мислення), патріотом (патріотом з активною життєвою позицією, який діє згідно з морально- етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення), інноватором (здатним змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя). Тобто суспільство потребує, щоб школа сформувала освічену молодь, відповідальних громадян і патріотів, здатних до інновацій на основі цінностей, особистостей, які будуть рухати Україну в ХХІ столітті вперед.

Література рідного краю - один з розділів навчальної програми, що вивчається на уроках української літератури. Об'єктом її вивчення є художні твори письменників певного регіону, які й становлять зміст курсу літератури рідного краю з урахуванням специфіки предмета української літератури як виду мистецтва. письменниця літературний краєзнавство цінність

Уроки літератури рідного краю наближають учнів до їхньої малої батьківщини, дають можливість пишатися тими, хто живе зовсім поруч, спонукають до самостійної творчої діяльності.

Мета проведення таких уроків полягає у тому, щоб зацікавити учнів літературою рідного краю, познайомити їх з письменниками-земляками, звернути дитячу увагу на сучасні цікаві твори, формувати у школярів відчуття гордості за рідний край, осягнути з учнями глибинну сутність спадщини митців свого краю, духу земляків, реалій дійсності, сприйняття й поціновування їхнього художнього набутку, плекання почуття гордості за творчих людей їх малої Батьківщини. Під час проведення уроку літератури рідного краю вчитель має виховувати у своїх учнів любов до рідного краю та рідної землі, формувати національну свідомість, передавати наступним поколінням культурні та духовні цінності.

Сучасна українська література динамічно розвивається, у ній повсякчас з'являються нові помітні імена. Покоління, яке виросло в незалежній Україні, поступово встановлює все більш тісні зв'язки із західноєвропейською культурою, що сприяє якісному оновленню і стильовому збагаченню нашої літератури.

За останні десятиліття українське письменство зазнало суттєвого тематичного оновлення. Позбувшись ідеологічних обмежень, воно звертається як до гострих актуальних питань, так і до проблем філософського характеру. Сучасна література - живий процес, складний і різноманітний.

Центральне місце в сучасному літературному процесі займає проза. Сучасна проза для підлітків жанрово й тематично розмаїта. За таким принципом її можна поділити на реалістичну, казкову, фантастичну, історичну, біографічну, значно розвинулися детектив, фентезі, містика.

Зазвичай письменники обирають для реалізації своїх творчих задумів один із різновидів прози. Проте останні десятиліття спростували цей факт, оскільки митці успішно творять у різних жанрово-тематичних видах. Це стосується і Марини Павленко, яка почала писати для дітей казкові та пригодницькі повісті, а в 2016 році з-під її пера з'явився твір, який за всіма ознаками належить до реалістичної прози - це повість «Моя класнюча дівчинка».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

До проблеми вивчення літературного краєзнавства у різні часи звертались Т. Бугайко, О. Мазуркевич, Сухомлинський, К. Ходосов, Є. Пасічник та інші. Сучасна література для підлітків не обділена увагою критиків та літературознавців, методистів. Активно репрезентують різноаспектні дослідження творів сучасних письменників В. Вздульська, У. Гнідець, Т. Качак, В. Кизилова, А. Кокотюха, Н. Марченко, О. Січкар, С. Філоненко, М. Хороб, О. Цалапова тощо. Літературна творчість Марини Павленко була предметом розгляду журналістів, критиків, науковців, літературознавців. Справжнім шанувальниками та дослідниками художнього слова письменниці стали З. Жук, Д. Кононенко, Ю. Мушкетик. Не оминули своєю увагою літературний доробок Марини Павленко Т. Бовсунівська, І. Гищук, Ю. Гончар, Г. Кирпа, Кримовська, Л. Овдійчук, О. Озірний, Ю. Стахівська. Кожний твір, кожна збірка письменниці була помічена й належним чином оцінена.

Проте, проблема конфлікту поколінь та її вивчення на уроках літератури рідного краю за повістю Марини Павленко «Моя класнюча дівчинка», у наукових літературознавчих та методичних розвідках ще достатньо недосліджена. Зважаючи на те, що сьогодні питання міжпоколінних конфліктів досить актуальне, а художня література має великий потенціал для його вирішення, а також відзначаючи проблему зацікавлення підлітків літературою, обрана нами тема є актуальною.

Мета статті - розкрити методику вивчення повісті Марини Павленко «Моя класнюча дівчинка».

Виклад основного матеріалу

Марина Степанівна Павленко - яскрава представниця постмодерної української літератури, поетка, художниця, авторка наукових праць та публікацій.

У своїй прозовій творчості вона намагається порушувати і розкривати різноманітні актуальні питання й проблеми, більшість з яких знайома кожній людині. Часто Марина Павленко вдається до зображення історико-культурних подій у житті українського народу.

Відомим є її дослідження літературних процесів України, життєвого та творчого шляху представників вітчизняної літератури («Райдуга в решеті». Роман в повістинах. 2014) [1].

Основний та вагомий пласт її творчості - дитяча та підліткова проза. Зображення своєрідного життя дітей та підлітків є основною тематикою творів Марини Павленко. Авторка відома насамперед здатністю надзвичайно філігранно й максимально наближено до реальності зображувати підростаюче покоління. Все це зумовлено насамперед професією М. Павленко, адже тільки людина з педагогічною освітою здатна настільки вдало передати усі переживання, проблеми й ситуації, з якими дітям доводиться зустрічатись майже щодня.

Навіть у творах фантастичного спрямування часто порушуються поширені серед дітей та підлітків проблеми: стосунки з оточуючими, перше кохання, дружба, важливість вибору, відповідальність за власні вчинки, матеріальні статки та духовні цінності тощо.

Навчальна програма з української літератури для 5-9 класів ЗЗСО [2] вміщує у собі вибрані твори Марини Павленко. У 7 класі пропонується вивчення «Русалоньки із 7-В, або прокляття роду Кулаківських», а серед додаткової літератури для читання рекомендовані такі твори: Про Павла Тичину, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко та ін. (серія «Життя видатних дітей»), «Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу», «Русалонька із 7-В. В тенетах лабіринту», «Русалонька із 7-В та загублений у часі (Кн. 2)», «Русалонька із 7-В плюс дуже морська історія», «Миколчині історії» (для учнів 7 класу); «Моя класнюча дівчинка» (для учнів 9 класу).

Сучасні тенденції трансформації сутності людини пов'язані, безумовно, з появою нового покоління молоді, становлення якого відбувається на фоні докорінних суспільно-цивілізаційні зрушень, зокрема, в умовах зміни способів впливу соціального на розвиток особистості, трансформації традиційних механізмів соціальної ідентифікації та форм її становлення. В силу своїх вікових особливостей підлітки та юнаки (отроцтво в цілому як вікова та соціальна група) найбільш гостро реагують на еволюцію соціокультурного буття, набуваючи поступово нових якісних характеристик. [3, с. 51-52]

У серії книг «Русалонька із 7-В» Марина Павленко майстерно поєднує зображення життя звичайних підлітків та їх фантастичні пригоди. Магічне і нереальне - це лише своєрідне тло, що здатне привернути увагу читачів- підлітків, яким зазвичай імпонує така модель зображення світу, коли фантастичне тісно переплетене зі справжнім. Все це зумовлюється психологією юного читача, котрий уже вважає себе дорослим, проте, насправді, все ще залишається дитиною.

У цих повістях надзвичайно точно передано основні колоритні типажі сучасних підлітків та їх поведінку. Головна героїня Софійка зображується звичайною дитиною, котра має свої переваги й недоліки. Її не можна назвати абсолютно ідеальною, вона навчається посередньо, не є популярною серед однолітків. Поведінка дівчинки максимально наближена до реального життя, притаманна більшості сучасним підліткам-дівчатам.

Крім того, можна виділити й реалістичну складову творчості Марини Павленко, до якої входять повісті «Моя класнюча дівчинка», «Миколчині історії», «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів» та інші. У них можна спостерігати чітку реалістичність у зображенні довколишнього світу. Герої цих історій стикаються з різноманітними життєвими проблемами на тлі буденності без глобальних фантастичних елементів.

У прозовій творчості Марини Павленко можемо спостерігати тяжіння до зображення тонкого психологічного портрету дітей та підлітків. Їм характерні найпоширеніші риси підростаючого покоління: наївність, імпульсивність, особливе світосприйняття. Кожен з героїв діє через певну мотивацію, що відповідає епосі, у якій відбуваються основні сюжетні події.

Примітним є те, що Марина Павленко здатна порушувати у своїх творах актуальні питання і проблеми цікаві сучасному юному читачеві, при цьому роблячи це надзвичайно вдало й зрозуміло. Діти та підлітки здатні легко впізнати себе у героях улюблених книг, зіставити їх модель поведінки зі своєю, а головне - дійти висновків щодо певних своїх вчинків, дати їм хоча б поверхневу оцінку. Такий вплив сприяє позитивному і всебічному розвитку особистості. Тому проблеми, порушені у творах Мариною Павленко, є особливо актуальними у сучасному навчально-виховному процесі і заслуговують на їх вивчення, як текстуальне, так і в процесі вивчення літератури рідного краю.

У 2016 році з'являється її реалістичний твір, що має назву «Моя класнюча дівчинка». Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів пропонує ознайомлення з твором у 9 класі, подаючи «Мою класнючу дівчинку», як літературу для додаткового читання. Найдоцільніше буде, на наш погляд, розглядати цей твір на уроках літературного краєзнавства у 8-9 класах. Крім того, вік учнів саме цього періоду збігається з віком головної героїні, що забезпечить повну реалізацію основних принципів навчання, особливо принципів систематичності, доступності, зв'язку теорії з практикою, наочності, емоційності.

То як варто вчителю побудувати процес ознайомлення та осмислення дев'ятикласниками повісті М. Павленко «Моя класнюча дівчинка»? Вважаємо, що в організації роботи над твором насамперед варто запропонувати учням самостійно поміркувати над низкою запитань: - Якою є дівчинка Юля на початку твору? - Що вплинуло на Юльку, змінило її на краще? - Чи можемо стверджувати, що Юлька змінилася? - Хто та чому вважає Юльку «класнючою дівчинкою»? Думаємо, що мислительний пошук відповідей на ці запитання сприятиме усвідомленню учнями разючих змін, що відбулися з Юлькою, чинників, які на це вплинули, допоможе переконатися, що становлення дівчинки як особистості, яка подорослішала, відбулося. У творі дівчинка замислилася: а що б було, якби вона не змінилася, залишилася «чорною міллю» і в душі? «Що сталося з нею останнім часом? Ким вона була досі? Трутнем? Черв'ячком-личинкою? Зрештою, чи й - була? Таке враження, що - спала. І лише тепер - «розбуджена в генах». Із запечатаної чаруночки раптом «вилізла» цілком нова людина! А якби татів бізнес «не пішов»? - зупинилась від раптової думки й роззирнулась чи то на довколишні краєвиди, чи то - по власній душі.

Якби зразу «прогорів», як це в нього вже не раз бувало, і не мав би чим навіть віддати боргу сусідці? Ні! Юлька все одно б стала іншою! Бо вона встигла! Встигла побачити, як бджола впізнає свого вулика, як охороняє діток і матку, як прибирає, як... як танцює, врешті-решт!..» [4, с. 139]. Це уможливить і вплив на емоції дев'ятикласників, і виникнення в них запитань: «А яким є я?», «Якими нині є мої цінності?», «Що в моєму житті, оточенні допомагає моєму розвитку, а отже, і становленню, а що заважає та насправді є пустим, непотрібним?», «А чи є в мене мрія і яка вона?», «Зрештою, що варто змінити в собі, у ставленні до всього?». Отже, аналіз художнього твору в такому контексті сприятиме самоаналізу, рефлексії учнів, їхньому самоусвідомленню, а отже, і формуванню правильних життєвих цінностей і, зрештою, самовизначенню та навіть професійному вибору, що в цей віковий період є дуже важливим. Такий мислительний пошук, вважаємо, допоможе дев'ятикласникам зробити висновок: «Отже, якщо «встигла» Юлька, то це під силу кожному, тобто й мені».

Авторка на прикладі сім'ї головної героїні Юлі, звичайного підлітка, котрий проживає у провінційному містечку, яскраво демонструє читачеві стан сучасних родинних цінностей, їх трансформацію, перерозподіл поглядів та переконань звичайних українців:

Так, маленьке зачухане провінційне містечко: батьки в нім захрясли і не те що за кордон - до столиці не рвуться, як те поробили порядні люди. Так, до оскомини нуднюща школа й примітивний клас. Так, татові убогі заробітки частенько не давали змогу купити Юльці чергову обновку, як ровесникам у нормальних сім'ях. Так, мама п'ять років тому народила сердешній Юльці суцільну мороку - невсипущу сестричку Лариску. Ні, звісно, Юлька не для того цвіте, щоб узяти й перетворитися на няньку, але навіть оддалік, навіть через стіну Лариска вмудрялася допікати їй своїм ревом та збитками. [4, с. 11]

На основі цього уривка можна запропонувати учням зробити первинний аналіз стосунків у сім'ї дівчинки. Доцільними будуть такі питання:

Чи є прийнятним ставлення Юлі до своєї сім'ї'?

Які взаємини у Юлі з членами родини?

Чи наявна у Юлі повага до сім'ї?

Яка, на вашу думку, причина такого поводження дівчинки?

Важливо, аби учні вже на початковому етапі при аналізу твору могли зіставляти поведінку головної героїні зі своєю, робити певні висновки щодо правильності чи доцільності такої поведінки.

Потрібно звернути увагу учнів на те, що сюжет повісті охоплює одразу три покоління, завдяки чому можна чітко простежити еволюцію людських цінностей.

Представниками «старшого» покоління у творі виступають Юльчині дідусь з бабусею, дід Мухамед та дід Залипа. Для них на першому місці завжди залишається духовне, вони виконують роль мудрих наставників, які завжди здатні дати якусь пораду, знаходять відповіді на всі питання. Представники цієї генерації добре знаються на народних звичаях та традиціях, їхня мова майже зразкова, забарвлена частим використанням прислів'їв та приказок. Примітним є епізод, коли дід Мухамед завдяки прикметам визначає, якою буде погода:

О, вертаються мої трудівниці! Ще й не просто так, а гуртом! Знать, не дощем - цілою грозою запахло! [4, с. 58]

Взагалі образ Мухамеда є знаковим у повісті, чоловік не тільки стає наставником для Юлі, а й часто допомагає їй розібратися у собі, дає безліч корисних порад, що робить його ще й чудовим знавцем народної медицини: а тут ще йМухамед об'явився!.. Приволік свого вічного меду і купу якихось медопродуктів!.. Мало того: прилип до бабусі з порадами, щоб ті приноси вживати!.. [4, с. 64]

Можна запропонувати учням на прикладі цього персонажа прослідкувати ставлення до життя старшого покоління, їх погляди та переконання. Учні можуть віднайти епізод, у якому зображена вичерпна характеристика образу Мухамеда, а крім того й ставлення Юлі до цього персонажа. Особливу увагу потрібно звернути на шостий розділ повісті, учні мають дійти висновку, що Мухамед, маючи величезну пасіку, ніколи не думає про матеріальну складову справи, для нього першочерговим є комфорт та здоров'я бджіл. Юлі ж зовсім незрозуміла така модель поведінки, вона вважає старого пасічника диваком, а його вчинки - чимось божевільним і нелогічним. Яскравим підтвердженням цього є діалог Юлі зі своїм дідусем:

- Як оженився (Мухамед) та до жінки в прийми пристав, то одразу в дім фортеп'яно купив, дворище виноградом засадив і - першого вулика поставив...

Що?!! - Юлька зневажливо розсміялась. - Ну хай виноград, нехай вулики! Але - фортепіано???

Каже: прагну до краси. Щоб зелень, квіти, музика і - бджоли.

Ха-ха! Дідусю, а люди, на нього показуючи, пальцем біля скроні не крутили? Мовляв, таки ж не всі дома? [4, с. 48].

Як бачимо, для Юлі зовсім незвичним є прагнення інших людей до краси, до духовного збагачення. Варто звернути увагу учнів саме на цей уривок. Запитати їх, чи змогли вони простежити щось особливе у поведінці головної героїні під час цієї розмови. Яким є ставлення головної героїні до духовних цінностей? Доцільно запропонувати учням спробувати передбачити подальший розвиток такої особистості.

Потрібно наголосити, що однією з причин такої поведінки є батьки дівчинки, представники іншого покоління, яких М. Павленко зображує завжди заклопотаними, такими, що думають переважно про матеріальну складову кожної справи. Їх можна вважати «теперішнім» нашого суспільства. До цієї генерації відносяться Ліля, а також Юльчині тато з мамою.

Учням необхідно підготувати коротку характеристику цих образів, спираючись на текст повісті. Важливо, аби вони побачили, що батьки дівчинки зовсім застрягли в буденщині, між ними часто виникають сварки, що зводяться до грошей, матеріального:

Хазяйські чоловіки скотину чи бодай птицю заводять, а цей - бджолами грається!.. Є ж дворик, хоч і місто, - збудуй хлівця, заведи кури, свинку, хоч м'ясо чи яйця свої, не куповані, мали б - так ні!

О, це вже мама! Видно, замість Юльчиних подруг, їй знову телефонувала баба Галька: п'ятсот гривень віддати, і мама зганяла зло на головному винуватцеві!

Наче тобі моя мати з Іванівки сала не звозить? - подає басову партію тато. - Чи ти по яйця хоч раз на базар ходила?

Ходила чи не ходила, а якби лишнє - попродавала б, копійчину мали б. Після твоїх же бізнесів тільки боргові ями!

Невже за позичку скаже?

Боргові ями? Я за цей вулик тільки гривню віддав!

Ти ж хвалився, що це гостинець!!!

Гостинець! А хоч копійку за подарований вулик дай, бо так годиться, інакше, ніхто зиску не матиме!

А за гривню - матиме?!.

Так, злізь хоч з моєї душі! Не бачиш: кручусь, як муха в окропі, з батьком біда! Ще й ти кусаєш!

Мама, звісно ж, почала про свої нескінченні хатні клопоти, утоплену в заміжжі голову і все інше щоденне бла-бла-бла - о, як це Юльці набридло! [4, с. 23-24]

Примітно, що такі сварки вже стали звичністю для дівчинки, сама ж вона зовсім не поважає своїх батьків, вважає їх «лузерами», особливо свого тата. Для Юлі батько поганий лише з тієї причини, що не приносить додому великих заробітків, не працює на престижній роботі, не може забезпечити усі підліткові примхи:

Це ж і її тата якось прозвуть! Лузером або лохом, - сердито подумала Юля. Але, слава Богу, не встигла тієї думки озвучити. [4, с. 47]

Головна героїня зображена доволі егоїстичною, що також не є показником гарного виховання.

Сім'я дівчинки майже не проводить разом свій вільний час, у родині панує напружена обстановка: мати повсякчас дорікає батькові, батько у відповідь тільки ще більше нервується - і все це лише через незадовільне фінансове положення.

Поведінка Юлі зумовлена не тільки ставленням до життя її батьків, а й згубним впливом суспільства в цілому. Головна героїня разом зі своїм знайомим Бурханом - типові представники сучасного підростаючого покоління. І якщо Бурхан зображується достатньо зібраним та трудолюбивим, то Юля - егоїстична й пихата, для неї кожне прохання виявляється чимось надзвичайно складним, протягом усього твору вона думає лише про матеріальне. Варта уваги й мова підлітків у повісті. Вона надзвичайно насичена сленгом, запозиченими словами та вульгаризмами.

Усі ці риси є набутими, саме так здатне впливати сучасне суспільство на дівчинку-підлітка. Юля не обділена природніми талантами, вона гарно малює, вміє добре сприймати інформацію, проте у неї зовсім немає бажання розвивати це. Навіть плануючи своє майбутнє - відкриття салону краси - дівчинка все ще продовжує думати лише про вигідність цієї справи, приділяючи зовсім крихітну увагу іншим складовим. Прикладом для наслідування для Юлі стає успішна й добре забезпечена знайома з Києва.

Наприкінці Юльчина сім'я все ж приходить до згоди, але їх щастя знову ґрунтується на матеріальному.

Доцільно буде на завершальному етапі аналізу повісті поставити перед учнями проблемне запитання: «Чи можлива злагода у такій родині?». При цьому варто звернути їхню увагу на епізод з дев'ятнадцятого розділу: від тоді минуло трохи більше року. Року захопливих відкриттів для Юльки та щасливих змін для її сім'ї.

По-перше, татів бджолиний «бізнес» упевнено йшов угору [...] Сама ж родина згуртувалася й пооб'являлись навіть далекі, уже, здавалось, забуті, але насправді дуже цікаві родичі [.]

Само собою, поменшало скандалів у хаті. Мама, хоч і не до кінця змирилась із татовою затією, все ж посварювалась лиш коли-не-коли. [4, с. 129].

Нехай учні свої міркування підкріплюють аналізом характерів героїв, основними подіями, що траплялись у житті цієї родини раніше.

Зважаючи на все це, учні повинні зрозуміти, що така сімейна ідилія не триватиме довго, варто фінансовим справам у цій родині знову піти вниз. Родинне благополуччя і комфорт кожного з її членів напряму залежить тільки від грошей.

Порівнюючи різні генерації, що представлені у повісті «Моя класнюча дівчинка», можна дійти висновку, що на сьогоднішній день відбулась різка зміна традиційних родинних цінностей, які раніше базувались передусім на духовному комфорті членів сім'ї, взаємоповазі та природності, а тепер звелись лише до матеріальної складової.Важливо, аби учні розуміли весь трагізм таких родинних стосунків, спробували запропонувати різні варіанти, які б дозволили запобігти такій ситуації, виражали свої думки і переконання, що стосуються цієї проблеми, обговорювали її й знаходили шляхи вирішення таких проблем.

Вивчаючи повість «Моя класнюча дівчинка» на уроках літературного краєзнавства, важливо звернути увагу учнів на те, що основною проблемою сучасного суспільства, особливо його нової генерації, є переважання матеріального над духовним, схильність цуратися свого рідного, відсутність взаємоповаги та толерантності.

Оскільки у творі зображено одразу декілька поколінь, можемо чітко простежити поступову зміну ідеалів, інколи неприховану деградацію українців. Сім'я вже не відіграє такого ж важливого значення, як було раніше. У сучасних підлітків майже відсутнє почуття поваги до старшого покоління, їх мова забруднена, життєві перспективи дещо зміщені. І це закономірно, враховуючи ситуацію в суспільстві, у якому вони ростуть.

Висновки

Таким чином, тематичне та ідейне наповнення повісті М.Павленко «Моя класнюча дівчинка» має потужний виховний потенціал завдяки актуальності та сучасності тематики твору, відповідності її змісту віковим особливостям і особистісним потребам дев'ятикласників, кожен із яких формується як особистість, та щодо можливостей впливу на їх становлення. У цьому творі більшість дев'ятикласників упізнають і себе, і своє оточення, і намагання «жити» більш цікаво, утекти від реальності за допомогою віртуальних спільнот, де ти можеш позиціонувати себе будь-як. Водночас повість за емоційним навантаженням - життєствердна, а головний персонаж твору, а також і образ-персонаж Бурхана, татка Юльки та інші унаочнюють, що життя насправді чудове, і потрібно вірити в себе, у свої можливості, що найщасливішою є людина, яка займається улюбленою справою, і лише така особистість, наполегливо працюючи, буде успішною та задоволеною. У повісті Марини Павленко яскраво зображено наскільки важливим є сімейне виховання, а також правильна модель поведінки для дітей та підлітків. Отже, проблеми, порушені у творчості уманської письменниці, є надзвичайно актуальними і важливими для вивчення на уроках літературного краєзнавства.

Література

1. Павленко М. Райдуга в решеті. Про дитинство Павла Тичини, Надії Суровцової, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірини Жиленко:роман у повістинах/ Марина Павленко. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2014. 368 с. (Серія «Сузір'я славетних»).

2. Навчальна програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

3. Токарева Н. М., Шамне А. В., Макаренко Н. М. Сучасний підліток у системі психолого-педагогічного супроводу : монографія. Кривий Ріг, 2014 р.312 с.

4. Павленко М.С. Моя класнюча дівчинка. Київ. : WiseBee, 2016. 304 с.

5. Шуляр В. Теоретико-методичні засади уроків літератури рідного краю.

References

1. Pavlenko, M. (2014). Raiduha v resheti. Pro dytynstvo Pavla Tychyny, Nadii Surovtsovoi, Vasylia Symonenka, Vasylia Stusa, Iryny Zhylenko:roman u povistynakh [About the childhood of Pavel Tychyna, Nadia Surovtsova, Vasyl Simonenko, Vasyl Stus, Iryna Zhilenko: a novel in stories] Ternopil: Navchalna knyha Bohdan [in Ukrainian].

2. Navchalna prohrama z ukrainskoi literatury dlia 5-9 klasiv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. [Curriculum on Ukrainian literature for grades 5-9 of general educational institutions] (n.d.). mon.gov.ua

3. Tokareva, N. M., Shamne, A. V., Makarenko, N. M. (2914). Suchasnyi pidlitok u systemi psykholoho-pedahohichnoho suprovodu [A modern teenager in the system of psychological and pedagogical support]. Kryvyi Rih [in Ukrainian].

4. Pavlenko, M. S. (2016) Moia klasniucha divchynka. [My cool girl] Kyiv. : WiseBee [in Ukrainian]. 5.Shuliar, V. Teoretyko-metodychni zasady urokiv literatury ridnoho kraiu. [heoretical and methodological principles of the lessons of the literature of the native region.]

Размещено на Allbest.ru