Метафоричне осмислення образу джазу в романі В. Ковалевського "Ексцентрики"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метафоричне осмислення образу джазу в романі В. Ковалевського «Ексцентрики»

Алла Вільчинська,

кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник відділу слов'янських мов Інституту мовознавства імені О.О. Потебні (Київ, Україна)

Стаття пропонує до розгляду лінгвістичну інтерпретацію нового, не дослідженого досі матеріалу, роману польського письменника В. Ковалевського «Ексцентрики», в контексті індивідуально-авторських метафор. Польська школа джазу, як і Польська школа плакату, є унікальним феноменом світового мистецтва. Центральним образом наведеного твору, водночас ключовою складовою частиною художньої картини світу автора є джазова музика (переважно свінг). Об'єктом лінгвокультурологічного аналізу став монотекстуальний горизонтальний метафоричний континуум, що є процесом розвитку і трансформації метафор, які функціонують у межах одного тексту. Він утворюється завдяки послідовному лінійному з'єднанню метафор між собою. Пропонована розвідка має на меті аргументувати необхідність аналізу метафор згідно з логікою оповіді, зокрема, дотримуючись порядку виявлення в тексті лексем із переносним значенням. У статті визначено семантико-когнітивні та функціональні закономірності метафоризації, що сприяють формуванню метафоричного континууму. Охарактеризовано специфіку зв'язків між метафорами з однакових та різних семантичних груп. Крім того, розкрито роль виразних засобів мови, що оточують метафори, серед яких здебільшого - гіперболи, паралелізми та порівняння. На основі дослідження представлених засобів вираження експресивності сформовано висновок щодо доцільності пошуку й вивчення всіх відтінків значень кожного слова, що є частиною будь-якої стилістичної фігури. В окремих випадках проведено паралелі з подібними значеннями слів в українській мові, що відрізняються залежно від граматичних особливостей тієї чи іншої вербальної одиниці. Окреслено перспективу подальших досліджень такого типу, зокрема, з метою популяризації самобутнього явища польської культури та доречності аналізу діалогу й інтеграції різних видів мистецтва.

Ключові слова: індивідуально-авторська метафора, метафоричний континуум, образ музики, джаз.

METAPHORICAL UNDERSTANDING OF THE IMAGE OF JAZZ IN THE NOVEL “ECCENTRICS” BY V. KOVALEVSKY

Alla VILCHYNSKA,

Candidate of Philological Sciences, Junior Research Fellow at the Department of Slavic Languages O.O. Potebnia Institute of Linguistics (Kyiv, Ukraine)

The article presents the linguistic interpretation of new, previously unexplored material, novel of the Polish writer V. Kovalevski “Eccentrics”, in the context of individual author's metaphors. Polish school ofjazz, as well as Polish school ofposters, is the unique phenomenon of world art. The central image of the work, at the same time the key constituent of author's artistic picture of the world is jazz music (mainly swing music). A monotextual horizontal metaphorical continuum, that is the process of development and transformations of metaphors, that function within the limits of one text, became the object of linguocultural analysis. It appears due to successive linear connection of metaphors inter se. Offered research has for an object to argue the necessity of analysis of metaphors according to logic of story, in particular, adhering to the order of exposure in text of lexemes with figurative meaning. The article defines the semantic-cognitive and functional patterns of metaphorization that contribute to the formation of a metaphorical continuum. The specificity of connections between metaphors from the same and different semantic groups is characterized. In addition, the role of expressive means of language surrounding metaphors, among which there are mainly hyperboles, parallelisms and comparisons, is revealed. Based on the study of the presented means of expressiveness, a conclusion was made about the advisability of searching for and studying all shades of meanings of each word that is part of any stylistic figure. In some cases, parallels are drawn with similar meanings of words in the Ukrainian language, which differ depending on the grammatical features of a particular word. The prospect offurther research of this type is outlined, in particular, with the aim of popularizing the original phenomenon of Polish culture and the relevance of analyzing the dialogue and integration of different types of art.

Key words: individual author's metaphor, metaphorical continuum, image of music, jazz.

Постановка проблеми

Відповідно до антропометричної концепції задум метафори - це інтенція суб'єкта назвати усвідомлюване, але ще не осмислене явище шляхом використання вже вербалізованого поняття. Механізм виникнення метафори передусім як мисленнєвого, а не мовного феномена нині можна вважати всебічно вивченим. Водночас актуальною лишається проблема взаємовпливу метафор у межах одного або декількох текстів, їх взаємозумовленість.

Матеріалом дослідження став сучасний твір, досі не аналізований у контексті виразних засобів мови в цілому та індивідуально-авторських метафор зокрема. У романі В. Ковалевського «Ексцентрики» описано Польщу 1950-х рр., а саме важливу складову частину тогочасного польського суспільства - захоплення джазом і свінгом як однією з форм цього виду музичного мистецтва. І. Петрашевський пояснює його популярність на початку 1950-х рр. у Польщі не тільки характером музики, але й ідеологічним підґрунтям: люди приходили на концерти всупереч комуністичному режиму, а джаз став культурою опору (Петрашевський, 2012: 71). З 1956 р., після ХХ з'їзду КПРС, поступово зростали громадянські права, джаз перестав бути забороненим плодом. На музичних вечорах аматорів дедалі частіше почали замінювати освічені музиканти. Відтоді почала формуватися так звана польська школа джазу (К. Комеда, З. Намисловський, Я. Врублевський та ін.) - особливий феномен, що мав неабиякий вплив не лише на європейську, але й світову музику. У романі з образом джазу пов'язаний не лише сюжет, але й більшість експресивних засобів мови.

Аналіз досліджень

семантичний метафора образ

Теоретичною й методологічною базою дослідження стали фундаментальні праці О.О. Потебні, Н.Д. Арутюнової, Л.П. Іванової, В.М. Телія у сфері метафори та структурно-семіотичні дослідження Ю.М. Лотмана, Ю. Л. Булаховської, Є. Фарино та ін. Усі теорії метафори в тому чи іншому прояві мають когнітивно орієнтовану спрямованість, здійснюючи аналіз метафор у когнітивно-комунікативному, когнітивно-семантичному, когнітивно-дискурсійному та інших аспектах. Використання даних концепцій одночасно для вивчення мовних метафор є складним, проте під час аналізу індивідуально-авторського стилю несумісні або різноспрямовані підходи можуть перетинатися, постулюючи цим широту можливостей метафори як найефективнішого засобу категоризації та пояснення світу.

Мета статті полягає у систематизації й лінгвістичному аналізі метафоричного континууму в романі «Ексцентрики», центральним образом якого є джазова музика.

Виклад основного матеріалу

У романі «Ексцентрики» життя описано через призму світогляду головного персонажа - джазового музиканта. Буденні явища часто передаються лексемами із семантичного поля «Музика» (te-le-wi-zor! - wyspiewal bebopowq frazq), фразеологічними одиницями, трансформованими за рахунок зміни кількості компонентів у такі, що мають музичний контекст (siodme niebo swingu - Moonlight Serenade) тощо.

Наявні в тексті прості метафори (такі, що викликають одну асоціацію), які не пов'язані між собою, можна умовно поділити на групи, відповідно до семантичної класифікації метафор В. П. Москвіна.

1. Атрибутивні метафори приписують об'єкту чужу, незвиклу властивість (usmiechnela sie kwasno, dyszalaprzez ciezkie, gryzqce kleby, ciezki sen).

2. Артефактні дозволяють одному об'єкту реалізуватися через інший (kozuch rozmoklych lisci, na twarzy poczul igielki drobnego sniegu, ulamki sekund, sadzono dywany kwiatowe, wzrok zamienil sie w stal).

3. Антропоморфні метафори дають змогу перенести якості людини на якісь предмети або явища (niema przestrzeh, mglisty cieh przeszlosci)

4. Ситуативні метафори проявляються внаслідок співвідношення певних явищ з якоюсь ситуацією (zawsze o tej porze roku cos rwalo sie w niej i strzepilo; wybuchnqc smiechem na calq gqbq; serce skoczylo pod gardlo; dusze sprzedac; krolowal Liebestraum Liszta, tak jak gral go Tommy Dorsey).

5. Зооморфні метафори виникають під час перенесення властивостей тварин на інші об'єкти (nuty - lekkie, puszyste ptaki - wzbijaly siq do gory).

6. Натурморфні метафори асоціативно співвідносять певні об'єкти з природними явищами (w huraganach braw; po finalowym numerze zerwala sie burza; tlumek tahczqcych zmienil sie w jezyki jaskrawej lawy, rozmigotanej, buchajqcej zarem i gorqczkq).

Континуум можуть утворювати метафори як з однієї семантичної групи, так і з різних. Наприклад, може відбуватися взаємоперехід у межах одного речення просторових метафор, ускладнених висхідною градацією: «Zdqzyl przyzwyczaic sie do zmian, do wiecznego skakania z czubka na czubek, z plytkiej wody na glebokq i odwrotnie, ale tak szybko, nagle, w trzy dni od swiata do swiata, z planety naplanete?».

Метафоричний континуум проявляється як лінійно (в межах речення або складного син-таксичного цілого), так і «пунктирно», коли одна метафорична модель створює однакові образи, представлені в різних фрагментах тексту. «Dotkliwie odczuwal tezprzez sciane ponure istnienie szeregu pomieszczen wypelnionych mrokiem tak zsiadlym, gestym, ze mozna by nim pastowac buty». Атрибутивна метафора виникає за рахунок переносу властивостей в'язкої речовини (твердої матерії) на кромішню темряву (простір, що як матерія має лише характеристики протяжності й обсягу). Та сама модель використана в схожій атрибутивній метафорі, що поєднується із ситуативною: «<...> naokolo trwal nienaturalny spokoj, jakby ciemna cisza nagle zgestniala i pokryla wszystko znieczulajqcym balsamem». У цьому прикладі наголошено не на якості предмета, а на дії (в переносному значенні вжито дієслова), переході з одного стану в інший, оскільки контекст наведеного уривка позначає емоції персонажа, який після тривалого болю фізично відчув полегшення. Тілесні, внутрішні чуття переносяться на зовнішнє середовище.

Wydalo mu sie pewnie, ze nareszcie chwycil, ze ma w reku nic, ktorq zafastryguje wyrwe alboprzynajmniej sciqgnie do siebie, przyblizyjakos obydwa rozchodzqce sie brzegi. Згідно з давніми слов'янськими віруваннями нитка символізувала, зокрема, спосіб з'єднання і використовувалася в магічних та обрядових діях (Славянские древности, 1995: 404). У контексті роману дана ситуація описує бажання головного героя поновити теплі стосунки із сестрою, з якою він не бачився вісімнадцять років. У рамках одного речення артефактна метафора (nic) стає основою для ситуативних (zafastryguje wyrwe albo przynajmniej sciqgnie do siebie, przyblizy rozchodzqce sie brzegi). Образи провалля (wyrwa) та берегів (brzegi) можна розглядати і як натурморфні, і як просторові метафори. Звернемо увагу на те, що в українській мові перше значення слова берег - «край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т.ін.» (Словник української мови, 1970: 158). Водночас у польській мові основне значення - «край стін, поверхні предметів» (Dubisz, 2003: 21). Те саме значення в українській мові має лише форма множини: «береги - краї тканини, посуду, книжки і т.ін.» (Словник української мови, 1970: 158). У будь-якому випадку в даному прикладі на перший план виходить конотація дії (стягнути, приблизити), тому відносимо метафори до розряду ситуативних.

У тексті згадується понад 25 джазових виконавців (Біллі Голідей, Глен Міллер, Бенні Гудман, Бадді Річ, Марта Тілтон, Пет Бун, Джеррі Малліган, Зіггі Елман, Лайонел Гемптон та ін.) та близько 30 музичних композицій («The Jumpin' Jive», «I'll Never Be The Same», «Whispering», «Chattanooga Choo Choo», «In the Mood» тощо).

Основна функція метафор в аналізованому тексті - образна, що апелює до уяви реціпієнта: «Saksofony, puzony, trabki rzucily snopy zlocistych lsnien; bylo szybko, zywiolowo, glosno, jakby wezbrany strumien wyrywal klepki z parkietu».

<...> tojedyne lekarstwonaczasbeznadziei. Swing niczego nie nasladuje, z niczym sie nie kojarzy! Moze byc szalenstwem, ale nie jest to szalenstwo desperata walqcego glowq w mur moze byc sentymentalny, ale nie jest to lzawa, romantyczna ckliwosc! Ma w sobie wieczorne tchnienie oceanu, swiezosc cytryny, dreszcz chlodnej bryzy na rozpalonej skorze, a jego wzruszenia nie sq wzruszeniami z literatury ani z realnego zycia. To zupelnie osobna kraina!

У цьому уривку свінг постає як складне різностороннє явище, окремий універсум. Між артефактною метафорою (lekarstwo) і просторовою (osobna kraina) наявні стилістичні фігури паралелізму, гіперболи і контрасту (moze byc szalenstwem, ale nie jest to szalenstwo desperata walqcego glowq w mur, moze byc sentymentalny, ale nie jest to lzawa, romantyczna ckliwosc). На фоні симетричної конструкції речень стає більш проявленою семантична полярність. Ці засоби виразності, попри підкреслення разючих протилежностей, наштовхують на здатність свінгу балансувати між крайнощами (пор. sentymentalnosc та ckliwosc - «перебільшена ніжність»). Метафору це окрема країна можна охарактеризувати як просторову (особлива територія з неповторним життям, зі своїми законами). Наступна метафора tchnienie oceanu, образи бризу, тепла (rozpalona skorza) репрезентують свінг як певну автономну місцевість (на що також вказує присудок ma w sobie), пов'язану переважно з приємними емоціями. На це вказує наступний предикат: «wzruszenie (переживання) - stan uczuciowy wywolany jakims poruszajacym (зворушливим), milym lub przykrym zdarzeniem, sytuacja itp., ktoremu towarzyszy rozrzewnienie (розчулення), a czasem lzy». Таким чином, у цій лексемі сконцентровано значення гармонійних відтінків почуттів. Однак саме це слово водночас дозволяє трактувати образ як антропоморфну метафору, оскільки здатність проявляти емоції властива людям, одухотвореним створінням. Музика традиційно розглядається як феномен, що здатен викликати почуття, а не переживати їх.

У контексті різноманіття експресивних засобів зауважимо, що, крім порівняння, автор вдається також до незвичних гіпербол: «<...> kr^cilismy tanga. I to jak! Z takim biglem, ze gosciom az cukier plynal z oczu».

Stlumiony trombon jak dlugie welniane szale albo jak leniwe wrzesniowe chmury, czekoladowy klarnet Slatsa Longa, wejscia calego bandu, rozdzierajqce od srodka jak uderzenia szklanych ostrzy.

Метонімія (stlumiony trombon) в поєднанні з порівняннями підводить до ситуативної метафори, що стає розгалуженою внаслідок ускладнення ще одним порівнянням (wejscia calego bandu, rozdzierajqce od srodka jak uderzenia szklanych ostrzy). Сила емоцій співвідноситься з інтенсивним фізичним відчуттям. Вихід музикантів на сцену (яскрава поява і голосна музика) контрастує на фоні тихого вступу композицій. Цікаво, що автор використовує слова, які викликають асоціації з болем і негативними почуттями, в контексті, де об'єкти дії транслювали протилежні переживання («musielismy powtarzac ten numer wiele razy»). Як відомо, важливу роль у мисленнєвому процесі відіграють емоції, що дозволило психологам розробити модель емоційного резонансу (Т. Любарт, К. Муширу), яка пояснює механізми впливу емоцій на творчі здібності: «Завдяки емоційному резонансу відбувається утворення взаємодії між поняттями, пов'язаними через ендоцепти (емоції, які співвідносяться з поняттями, представленими в памяті), що і викликає можливість породження різноманітних асоціацій, які проявляються у формі метафор» (Павлова, 2015 \: 49). Як зауважує І. А. Щирова, емоція, що переживається як почуття, мотивує мислення, що зумовлює виникнення образів (Щирова, 2003: 24).

Іноді метафори базуються на прецедентних феноменах. Наприклад: «Czulem sie jak puzonista z „Titanica”, tyle ze „Titanic” tonql trzy godziny, a my trzy tygodnie». Автор вдається до алюзії на прецеденте ім'я та прецеденту ситуацію - аварію й гибель «Титаніка». Ситуативна метафора виникає внаслідок паралелізму прямого і переносного значення слова tonqc (пор. «pogrqzac si? w wodzie, opadac, isc na dno» і «dawac si? owladnqc czemus calkowicie, zajmowac si? czyms intensywnie, zapominaj^c o wszystkim innym»), що є проявом дилогії.

Zycie krztusilo sie zyciem, zwyczajnosc zwyczajnosciq. Wycelowany w horyzont ruchliwy suwak instrumentu prawie dotykal nisko wiszqcych chmur i zaraz cofal sie jak oparzony. A nad Ciechocinkiem poplynelo I'm Getting Sentimental Over You Washingtona-Bassmana jak garsc cieniutkich srebrnych wstqzek z otwartej dloni wypuszczonych na wiatr.

Образ музичної композиції, що летить над містом, виникає як складова частина протиставлення, що вказує на контрастивне сприйняття дійсності суб'єктом мовлення. Музика сприймається як явище, що протиставляється повсякденності, а не є її частиною.

Wystukal pierwszq lepszq melodyjkq. Rzecz jasna, nie stroilo, wydawalo dzwiqki jak ze skrzyni z weglem, biale «h» w ogole milczalo. <...> W zrujnowanym wnqtrzu Mack the Knife Weilla sam wlazl pod paluchy i z calq energiq zalomotal o wyblakle tapety i popqkane deski sufitu. <...> taka gra, rozchwiana, niedokladna, ordynarna, skojarzyla mu sie nagle z ponurq duszq jazzu <...>, kochal tylko swing, wolal blyszczec i unosic sie wysoko nad ziemiq nizprzekuwac w topornq muzyczkq prawdziwe czy wymyslone cierpienia prostego czlowieka albo udawac, ze chce powiedziec wiqcej, niz mowi rytm jegopluc, nadetepoliczki, palce na suwaku trombonu. Ze w ogole istnieje cos wiqcej niz ta chwila, ktorq od dna azpo brzegi wypelnia dzwiek.

У даному фрагменті метафоричний континуум розкривається шляхом взаємопереходу здебільшого антропоморфних метафор (biale «h» milczalo; «Mack the Knife» sam wlazl pod paluchy; duszа jazzu; mowi^ rytm pluc, palce). Ситуативна метафора wolal blyszczec i unosic sie wysoko nad ziemiq континуально пов'язана з метафорою з попереднього уривку. Chwila, ktorq od dna az po brzegi wypelnia dzwiek - результат трансформації фразеологізму «czas wypelniony po brzegi», що означає впродовж певного часу займатися однією справою без жодної вільної хвилини. У тексті наявні й інші приклади фразеологізмів, метафорична природа яких нині вже не відчувається: slowa sie nie kleily, nie przystawaly, a tych, ktore by przystawaly, nie mozna bylo znalezc; tlum zastygl jak skuty lodem; mielismy fiola na punkcie swingu; zostal na placu boju sam; nie mial w oczach ognia; muzyka zapiera dech w piersiach тощо.

Finalowa Moonlight Serenade zabrzmiala, gdy wielkie slohce staczalo sie po niebie ku tezniom. Calq widownie, koronyparkowych drzew, wiezyczke i dach kursalu zalala lsniqca i ciepla pqsowa luna, jakby pekly tamy, jakby zostaly przerwane wszelkie granice miedzy muzykq a swiatlem.

Тут привертає увагу просторова метафора, що представляє музику як явище, що, крім звуку, має візуально відчутні властивості. Музику й світло поєднує здатність поширюватися на великій площі, однак межу між ними провести неможливо. Таким чином, у даному контексті музика приймає на себе якості світла, стає з ним одним цілим. Як писала Н.Д. Арутюнова, подібність ґрунтується на спільності ознак, а тотожність - на спільності субстанції (Логический анализ языка, 1990: 8).

Варто також звернути увагу на групу метафор, ускладнених образними порівняннями. Експліцитне порівняння позбавляє образ множинності прочитання. Кілька разів у тексті характер звучання кларнета співвідноситься з образом карамелі. «Klarnet schodzil nisko, najnizej, jego nuty laly sie jak zaprawiony korzeniami cieply karmel, aby znienacka wzlatywac w niebo, odnajdywac waniliowe wonie ogrodow rozprazonych sloncem, pokonywac tajemnicze bramy, tonqc w kwiatach, odbijac sie w zielonej wodzie». Ітерація цього порівняння виникає в іншому фрагменті: «I musi brzmiec jak gesty, gorqcy karmel, jak twarde, swieze, perfekcyjnie sztywne bezowe ciasto, kiedy wbijacie w nie zqby! (tajemnica brzmienia Glenna Millera)».

Порівняння можуть доповнювати, наприклад, атрибутивні метафори (patrzyl w ciemnq gestwine i na czubki drzew, osrebrzone, cale jakby w krysztalkach soli) або антропоморфні (mysli mieszkajqcych tu kiedys ludzi, teraz ze wszystkich stron dobijajqce sie do jego glowy jak oglupiale krople rtqci). В одному образі може поєднуватися атрибутивна метафора і ситуативна (samotnosc przecieka przez palce, przezroczysta jak woda z kranu; mqtne, zaropiale swiatlo, rozlazqce sie jakpajqczyna po scianie).

Висновки

Аналіз виразних засобів мови у музичному дискурсі польської літератури є перспективним для лінгвокультурології та стилістики. Дослідження метафоричного континууму дає змогу виділити всі метафори, наявні в тексті, та аргументувати їх кореляцію. Важливо звертати увагу на відтінки тлумачень кожної лексеми, вжитої в переносному значенні. Взаємоперехід між метафорами може відбуватися як послідовно і явно, коли метафоричний вислів виникає на базі попереднього, так і приховано, коли одну і ту саму метафору можна віднести до різних семантичних груп. Смислова та образна багатозначність завжди зумовлена специфікою мовної картини автора.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Логический анализ языка: Тождество и подобие, сравнение и идентификация. Москва : АН СССР. Институт языкознания, 1990. 226 с.

2. Павлова Е. М. Креативность и эмоциональный интеллект в структуре ителлектуально-личностного потенциала человека : дис. канд. фил. наук. Москва, 2015. 215 с.

3. Потебня А. А. Мысль и язык. Москва : Правда, 1989. С. 17-200.

4. Славянские древности: Этнолингвистический словарь в 5-ти томах. Т. 3. Москва : Международные отношения, 1995. 693 с.

5. Словник української мови: В 11 т. Т. 1. Київ : Наук. думка, 1970. 827 с.

6. Щирова И. А. Психологический текст : деталь и образ. Санкт-Петербург : Изд-во Филологического факультета Санкт-Петербургского Государственного университета, 2003. 116 с.

7. Dubisz S. Uniwersalny slownik j^zyka polskiego, T. 1-4. Warszawa : Wydawnictwo PWN, 2003.

8. Kowalewski W Excentrycy. Warszawa : Wydawnictwo Marginesy, 2015. 153 s.

9. Petraszewski I. Jazz w Polsce. Wolnosc improwizowana. Krakow : Nomos, 2012. 186 s.

REFERENCES

1. Logicheskiy analiz yazyika: Tozhdestvo i podobie, sravnenie i identifikatsiya [Logical analysis of language: Identity and similarity, comparison and identification]. M.: AN SSSR. Institut yazyikoznaniya, 1990. 226 p. [in Russian].

2. Pavlova E. M. Kreativnost i emotsionalnyiy intellekt v strukture itellektualno-lichnostnogo potentsiala cheloveka [Creativity and emotional intelligence in the structure of a person's intellectual and personal potential] : dis. kand. fil. nauk. M., 2015. 215 p. [in Russian].

3. Potebnya A. A. Myisl i yazyik [Thought and language]. M.: Pravda, 1989. pp. 17-200. [in Russian].

4. Slavyanskie drevnosti: Etnolingvisticheskiy slovar v 5-ti tomah [Slavic antiquities: Ethnolinguistic dictionary in 5 volumes]. T.3. M.: Mezhdunarodnyie otnosheniya, 1995. 693 p. [in Russian].

5. Slovnyk ukrainskoi movy: V 11 t. T. 1. K.: Nauk. dumka, 1970. 827 s.

6. Schirova I. A. Psihologicheskiy tekst : detal i obraz [Psychological text: detail and image]. SPb.: Izd-vo Filologicheskogo fakulteta Sankt-Peterburgskogo Gosudarstvennogo universiteta, 2003. 116 p. [in Russian].

7. Dubish S. Universalny slovnik jezyka polskyego [Universal dictionary of the Polish language]. T. 1-4. Varshava: Vydavnytstvo PVN, 2003. [in Polish].

8. Kowalewski W Excentrycy [Eccentrics]. Warszawa: Wydawnictwo Marginesy, 2015. 153 p. [in Polish].

9. Petraszewski I. Jazz w Polsce [Jazz in Poland]. Wolnosc improwizowana. Krakow: Nomos, 2012. 186 p. [in Polish].

Размещено на Allbest.ru