Проблема симетрії / асиметрії в новелістиці Б. Пруса

Размещено на http://allbest.ru

Проблема симетрії / асиметрії в новелістиці Б. Пруса

С.І. Ковпік

Анотація

У статті йдеться про особливості жанру новели польського письменника Болеслава Пруса. Авторка спробувала систематизувати результати досліджень польських та українських літературознавців щодо проблеми симетрії / асиметрії жанру новели Болеслава Пруса. Особливий акцент у статті зроблено на естетичних поглядах митця, його власній концепції тотальної гармонії та відображенню натуралістичної дійсності в новелі. Авторські експерименти з жанром новели варто розглядати як новаторські для кінця ХІХ ст.., адже Б. Прус свідомо відходив від канонів жанру новели ХІХ ст., котрі суворо регламентували її зміст. Б. Прус удало поєднував в одному жанрі новели елементи інших жанрів малої прози. Письменник тяжів до експериментів із композицією твору, а тому вдавався до того, щоб використовувати математичні прийоми щодо конструювання новели. У цьому Б. Прус убачав революційні зміни щодо структури жанру новели, які суттєво звільняли її від усіляких канонів. Письменник чітко дотримувався думки, що всю новелу можна спростити до одного речення, а речення розгорнути, завдяки художній фантазії митця, у великий твір художньої літератур. Принцип композиційної симетричності жанру новел Б. Пруса створювався завдяки прийому повтору, який дав змогу автору компонувати події твору навколо важливих фактів, деталей, предметів тощо. Авторка статті робить висновок про те, що спеціального плану новели Б. Прус не обдумував і наперед не визначав, а одразу писав твір, беручи теми з життя та реалій буденності. У своїй концепції досконалості Б. Прус вважав важливими такі категорії, як гармонія, ритм, порядок і пропорція. Саме ці категорії, на думку письменника, були найбільш натуралістичними, а тому за їх допомогою можна найкраще описати красу людини, природи тощо.

Ключові слова: жанр, новела, симетрія, асиметрія, гармонія.

Abstract

The problem of symmetry / asymmetry in the novella genre by B. Prus

Kovpik S. I.

The paper deals with the peculiarities of the novella genre of the Polish writer Boleslaw Prus.

The author makes an attempt to systematize the research results of Polish and Ukrainian literary study experts on the problem of symmetry / asymmetry in the novella genre by Boleslaw Prus.

Keywords: genre, novella, symmetry, asymmetry, harmony.

Вступ

Постановка наукової проблеми. Унікальність жанру новели полягає в тому, що він не втрачає своєї актуальності в європейській літературі понад двісті років. До цієї форми прози у свій час зверталися Дж. Боккаччо, П. Меріме, Г. де Мопассан, Е. По та ін. Складність дослідження новели визначена тим, що цей жанр динамічний, а його структурна та композиційна організація неоднорідна.

Формозмістові показники жанру новели дають змогу авторові експериментувати. новела прус симетрія гармонія

Відомим новелістом у польській літератури кінця ХІХ століття був Болеслав Прус. Ґрунтовне дослідження його новелістики було здійснене понад п'ятдесят років тому. Зокрема, у відомій монографії Яніни Кульчицької- Салоні "Новелістика Болеслава Пруса” (1969) акцентовано увагу на тому, що не всі невеликі за обсягом твори письменника можна називати новелами. Така думка викликала дискусію, яка розгорнулася в дослідженнях М. Плачецького, А. Лабуди. Літературознавці всіляко намагалися довести, що в новелах Б. Пруса витримано принцип симетричності на рівні форми. Згодом уже у ХХІ столітті польські літературознавці знову звернулися до архітектоніки жанру новели Б. Пруса. Першою розпочала дискусію

Є. Лубчинська-Єзьорна, за нею - Т. Будревич, які сфокусували свою увагу на проблемі симетрії/асиметрії новел письменника.

Зокрема, Т. Будревіч зазначив: "Myslg, ze sprawa noweli byla dla Prusa o tyle wazna, o ile odbijala generalny problem dotyczgcy jego przemyslen nad estetykg. W powszechnie znanym wykladzie Slowko o krytyce pozytywnej (Poemat realistyczny w 6 piesniach) tlumaczyl, ze temat moze bye „wzigty z obserwacji (realizm)” albo „wymyslony (idealizm, tendencja)”. Plan utworu to „rozwiniqcie tematowego zjawiska wedle jego naturalnego przebiegW [2: 71-72]. Отже, науковець наголосив на тому, що жанр новели в Б. Пруса слугував своєрідним майданчиком для презентації власних поглядів письменника щодо естетики позитивізму та дав змогу експериментувати в межах теорію позитивізму з архітектонікою новели. Тож і донині проблема симетрії/асиметрії перебуває в колі зацікавлень сучасних польських літературознавців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відзначимо, що творчість польського письменника Болеслава Пруса на сучасному етапі продовжує викликати чималий інтерес не лише в польських літературознавців, а й в українських. Наприклад, цікавий компаративний підхід до вивчення творчості Б. Пруса обрали Б. Гончаренко, О. Баган, а з позиції психоаналітичного осмислення творів письменника підійшов О. Приходько, світ дитини в новелах польського митця зацікавив В. Остапчук. Проте в українському літературознавстві питання жанрової специфіки новели Б. Пруса не набули ще такого масштабного вивчення, як у польському літературознавстві, тож мета нашого дослідження полягає в тому, щоб через аналітичне осмислення досліджень літературознавців систематизувати та презентувати особливості архітектоніки новел Б. Пруса з позиції принципів симетричності.

Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Новелістична практика Болеслава Пруса припадає на період розквіту та розвитку Позитивізму в Європі. Слушною є думка науковця Т. Будревича про те, що "...w okresie pozytywizmu istnial genologiczny kodeks nowelistyczny, ktцry obowiqzywal pisarzy, ale nie krytykцw" [2: 66-67].

Нам імпонує думка Б. Гончаренко про те, що "Позитивізм у XIX ст. як поняття мав сенс історичний і типологічний. Він намагався з'ясувати три головні питання: стосунки

літератури до правди, фікції (вимислу) і пізнання. Позитивізм - це ідеал письма, максимально наближеного до дійсності. Категорія позитивізму стала сьогодні різновидом міфу, у якому розрізняють два аспекти: 1) позитивізм як художня практика; 2) позитивізм як інтерпретаційна категорія" [4: 8]. Учена чітко визначила сутність польського позитивізму, ідейні засади якого сформували не лише письменники, а й ідеологи цього напрямку, котрі усіляко прагнули до змін у тодішньому польському суспільстві. Основні естетичні засади цього напрямку ґрунтувалися на супротиві романтизму та акцентуванні уваги на просвітництві. Усе це позначилося на якості позитивізму середини ХІХ століття, адже прогрес науки та суспільного розвитку також вплинув на загальні тенденції напрямку.

Ідеї еволюціонізму, лібералізму, нові уявлення про індивідуалістичні та раціональні концепції людини, поява культу щоденної праці, дрібних починань, які зумовлювали великі суспільні досягнення, як і поява нового героя - людини тихої щоденної праці задля великої мети, - ось ті естетичні засади позитивістських моделей, які їх виразники несли в суспільство й через посередництво літератури [4: 18].

Цікавим явищем польського літературного процесу тієї доби став варшавський позитивізм, який посів друге місце після періоду "великої романтики", часу відомого піднесення польської літератури, представники якого вийшли на зовсім інший рівень європейського реалізму та здобули міжнародну популярність.

Представником варшавського позитивізму був Б. Прус, який у своїх програмних статтях гостро полемізував із продовжувачами віджилих шляхетсько-романтичних традицій.

Естетичні принципи Б. Пруса були об'єктом досліджень у працях Х. Маркевича, Ц. Залевського, М. Яукша та ін. Зокрема, ще на початку 80-х років ХХ століття Х. Маркевич сфокусував свою увагу на змінах, які відбулися в польській прозі кінця 70-х років - початку 80-х ХІХ ст. Ц. Залевські в монографії 2014 року "Boleslaw Prus jako estetyk Sztuki piзkne w dyskursie i praktyce prozatorskiej pisarza" акцентував увагу на тому, що саме в новелах Б. Пруса реалізувалися естетичні принципи письменника, який добре знався на мистецтві загалом.

Перший період варшавського позитивізму сформував підвалини другого етапу, на якому його представники позбулися простолінійного підпорядкування творчості ідеологічним завданням, хоча й зберігали вірність позитивістському світосприйняттю.

Представники варшавського позитивізму в літературі ХІХ століття приділяли увагу найрізноманітнішим аспектам польського життя, зокрема розвитку промисловості та капіталізації тодішнього суспільства (Б. Прус, М. Конопніцька), життю селянства (Е. Ожешко, М. Конопніцька, Г. Сенкевич, Б. Прус), національним питанням та способам боротьби з германізацією (Г.Сенкевич, Б.Прус), а також не залишали осторонь єврейського питання (Е. Ожешко, Б. Прус). М. Яукш у статті "Filozofia postrzegania. Pocz^tki literackie Boleslawa Prusa w swietle psychologicznych dociekan Hipolita Taine'a" спробував з'ясувати, чим і чому імпонувала філософія сприйняття французького літературознавця ХІХ століття І. Тена Болеславу Прусу. Учений зазначив: "W swietle tego psychologia Taine'a musiala przyciqgnqc Prusa, ktфry opisaniem duszy ludzkiej lub „pewnych rysфw grupy dusz ludzkich” [Taine 1873: 7] byl bez wqtpienia zainteresowany. Tym bardziej, ze naukowe antropologiczne grupowanie tychze, o ktorych pisze Taine, stanowic moglo solidny fundament literackiej komunikacjii" [18: 190]. Дослідник аналітично осмислив реалізацію принципів натуралістичного зображення дійсності в деяких творах Б. Пруса, зокрема "Pod szughtami". Літературознавець слушно зазначив: "Prus kreuje tak swoje alter ego, by zbudowac fundament porozumienia z czytelnikami, by razem z nimi w kolejnych czqsciach narracji podjqc juz bardziej krytyczny oglqd wyszydzonego przez ludzi spoza miasta miejsca" [18: 196]. Звернув увагу М. Яукш і на динаміку нарації в малих формах прози Б. Пруса: "Dynamika narracji Prusowskich to rowniez bowiem nieustanna negocjacja pomiqdzy tym, co wlasne, a tym, co wspolne; tym, co wewnqtrzne, a tym, co zewnqtrzne" [18: 198].

На думку Т. Будревича, "Jak dotqd sformulowano dwie glowne teorie estetyki Prusa: architektonicznq i organicystycznq. W notatkach pisarza sq przeslanki, by rozwazac nadto inne koncepcje (dzielo sztuki jako chor lub symfonia, dzielo jako mechanizm, dzielo jako narzqdzie). Architektonicznq koncepcjq utworu rozwinqli Eugeniusz Czaplejewicz i Piotr Lehr-Splawinski. Koncepcji biologicznej podejmujqcq krytykq ujqcia architektonicznego stala siq Martuszewska" [2: 74].

Розмірковуючи над формозмістом новел Б. Пруса, учений висловив таку думку: "Myslq, ze sprawa noweli byla dla Prusa o tyle wazna, o ile odbijala generalny problem dotyczqcy jego przemyslen nad estetykq. W powszechnie znanym wykladzie Slowko o krytyce pozytywnej (Poemat realistyczny w 6 piesniach) tlumaczyl, ze temat moze byc „wziqty z obserwacji (realizm)” albo „wymyslony (idealizm, tendencja)”. Plan utworu to „ rozwiniqcie tematowego zjawiska wedle jego naturalnego przebiegu”. Pisarz nie musi obmyslac planu (kompozycji), gdyz samo zycie go wyrqcza i „sam temat prowadzi go jakby za rqkq”" [2: 72-73].

Літературознавець припустив, що спеціального плану написання новели Б. Прус не обдумував і наперед не визначав, а одразу писав твір, беручи теми з життя та його реалій. Через це його новели були дуже правдоподібні, адже він обирав такі важливі та визначальні моменти з життя простих людей, котрі максимально були близькими читачеві. У своїй концепції досконалості Б. Прус вважав важливими такі категорії: гармонія, ритм, порядок і пропорція. Саме вони, на думку письменника, були найбільш натуралістичними, а тому за їх допомогою можна найкраще описати красу людини, природи тощо.

Розмірковуючи щодо сутності цих категорій, Б. Прус розумів їх так: "Porzqdek polega na harmonii czqsci (wspieranie siq), ich proporcji, formie i ukladzie. Harmonia i proporcja sq czqsciami porzqdku. Sq to wiqc fakta zaobserwowane w naturze, nie wyspekulowane przez filozofow. Podobniez: jednosc i rozmaitosc istniejq w naturze, mianowicie w zwiq.zka.ch. Ogolne wlasnosci utworu. Jasnosc i typowosc, waznosc, jednosc, rozmaitosc, sila, umiarkowanie, ruch, rytm, harmonia, proporcja, wolnosc, prawo. Sq to warunki doskonalosci i piqkna, obowiqzujqce nie tylko caly utwor, ale i przedmioty wchodzqce do niego" [16]. Уявлення про гармонію Б. Пруса тяжіли до платонівсько-піфагор ської концепції тотальної гармонії, зокрема використання різних концепцій симетрії математичної для надання формі твору ідеального порядку.

B. Bogol^bska в праці "Sztuka pisarska wedlug Boleslawa Prusa" з урахуванням принципів позитивізму чітко визначила особливості стилю письменника: "Tekst w rozumieniu Prusa tworzy przemyslanq strukturq, przedstawionq w sposob graficzny: od wyrazow - zdan - okresow - „nadokresow” - tematu -„ustqpu” - po rozdzial' [3: 67].

Учена доводила, що в новелі Б. Пруса "...ponad wszelkq wqtpliwosC, iz konstrukcja noweli jest mistrzowsko oparta na zasadzie powtorzen. Wiqcej nawet - wykazywal, iz Antek jest „ calosciq zbudowanq na podobnych zasadach co wiersz" [3: 71]. Прийом повторення, котрий насамперед використовували в поезії письменники, давав змогу Б. Прусу подати ті чи ті події новели яскравіше, а основне так, щоб читач їх запам'ятав або самотужки замислився над визначальними для твору фактами, акцентами, бо, як стверджував Е. Касперскі, новела "...w swiadomosci literackiej wtornie nabrala znamion gatunku, ktory uosabial wysokie wartosci artystyczne jako konstrukcja elegancka, zharmonizowana pod wzglqdem stosunku czqsci wobec siebie i wobec calosci, zwiqzana trudnym do zrealizowania wyzwaniem prostoty, wyrafinowanej w redukcji wszystkich elementow do poziomu minimum" [10: 74].

Появу перших новел Б. Пруса пов'язували в літературній критиці кінця ХІХ століття з принципами нової естетики того часу: "Inni wszakze, sluszniej chyba, warsztatowq maestriq autora Placdwki wiqzali z nowymi zasadami estetyki, „ktora stara siq piqknosci poetyckie wyjasnic i wytlumaczyc, sprowadzajqc je na arytmetyczne i geometryczne proporcje”, choc mieli obawy, czy ta „ artystyczna skonczonosc, ugruntowana na zredukowaniu wszelkich ulamkow i liczb mieszanych do liczb calych” nie zagraza psychologicznej i spolecznej stronie utworow" [11: 62].

У новелах Б. Прус вдало комбінував елементи різних європейських моделей новел ХІХ століття, завдяки чому впевнено формував особливий тип прусівської новели, у якій зображення подій та характерів базувалося на акцентуації уваги на фізіологічних особливостях персонажів: лице, руки, постава, вираз обличчя. Формальний бік цього жанру мало цікавив письменника, а от зміст був дуже важливим, адже він відображав авторські естетичні принципи.

Сформульована Б. Прусом концепція "естетики здорового глузду" послідовно реалізувалася в його новелах. Письменник художню творчість розглядав як складний інтелектуальний процес, а тому багатогранне спостереження за життям людей різних соціальних прошарків лежало в основі більшості його новел. Про те, що між формою та змістом новел Б. Пруса існує деяка асиметричність, літературознавці активно заговорили у ХХ столітті.

Проблема симетрії /асиметрії жанру новели Б. Пруса набула нового звучання й стала однією з актуальних у польському літературознавстві. Думки науковців щодо особливостей жанру новел Б. Пруса помітно різнилися. Зокрема, Кульчицька-Салоні розглядала всілякі жанрові комбінації новел Б. Пруса як слабкі інтегральні схеми, а М. Плачецький указував на те, що це унікально продумані та складні процедури змішування одних елементів жанру з іншими.

Саме М. Плачецький симетрію вбачав у таких новелах Б. Пруса: "Plesn swiata", "Czego Faust narobil w pewnej aptece?", "Powracaj^ca fala". У праці "Діалог Болеслава Пруса з новелою" (1976) М. Плачецький відзначав, що в новелах Б. Пруса помітною є "wahadlowe rozwijanie biegu zdarzen” [15: 306]o а також "Wyostrzenie uwagi na opozycyjnosc Prusa wzglзdem teoretycznej swiadomosci gatunku i na jego poszukiwania nowych rozwiqzan w czзsci tlumaczy tз obfitosC formul kategorycznych, ale i tak zastanawiajqco glзbokie jest postrzeganie noweli jako zbioru regul restryktywnych' [15: 309].

Помічено, що завдяки прийому повторення в новелах Б. Пруса забезпечено умову симетричності цього жанру. Звороти, рефрени - це ті класичні прийоми, якими послугувався письменник. І саме вони забезпечували композиційну симетричність жанру новели, а це, зі свого боку, відповідало авторській стратегії побудови сюжету новели так, щоб вразити читача, затримати його увагу на перебігу важливих подій та перипетій новели. Повтори в новелах Б. Пруса надавали змісту новели певної ритмічності, що дало підстави літературознавцям стверджувати, що новела "Антек" за формою подібна до вірша: "Rama: „[...] komentarz ten wyzyskany zostal jako tak zwane ramy utworu”, „ W ramie opowiesci [...] Osiq Iqczqcq tз ramз”, „szkatulkowa kompozycja pozwala [...]”, „Klamrowe zakonczenie [¦¦¦]”, „ Szkatulkowa kompozycja ”, „ szkatulka ”, „ rama”, „opowiesc ramowa" [2: 75].

Переважна більшість дослідників новел Б. Пруса (Я. Кульчицька-Салоні, А. Каліновська, Дж. Філіп) зазначали, що митець на рівні форми комбінував в одному жанрі новели елементи інших жанрів, як-от: репортаж, фейлетон, анекдот, нарис та ін. У такий спосіб у новелах Б. Пруса "Kategoria symetrii zdaje siз tym czynnikiem, ktфry nieprzewidywalnosc chaosu narracji opowiadania, poddanego zywiolowi okazjonalnosci i potocznosci, przeksztalca w uporzqdkowanie noweli' [2: 82].

Слушною є думка А. Мартушевської про те, що в новелах Б. Пруса можна простежити оригінальну авторську концепцію щодо моделювання сюжету вказаного жанру, адже саме короткі та уривчасті речення забезпечують стрибкоподібний розвиток подій. На думку дослідниці, письменник дуже добре вловив сутність гармонійного компонування подій у новелі. У концепції досконалості, якої притримувався Б. Прус у всьому, саме симетрія та гармонія були важливими чинниками сутності будь-яких явищ.

У своїх "Нотатках..." сам Б. Прус чітко визначив сутність категорій "порядок" та "гармонія": "Porzqdek polega na harmonii czзsci (wspieranie siз), ich proporcji, formie i ukladzie. Harmonia i proporcja sq czзsciami porzqdku. Sq to wiзc fakta zaobserwowan w naturze, nie wyspekulowane przez filozofфw. Podobniez: jednosc i rozmaitosc istniejq w naturze, mianowicie w zwiqzkach. Ogфlne wlasnosci utworu. Jasnosc i typowosc, waznosc, jednosc, rozmaitosc, sila, umiarkowanie, ruch, rytm, harmonia, proporcja, wolnosc, prawo. Sq to warunki doskonalosci і рі^кпа, obowiqzцjqce піе tylko саіу ишог, аіе і przedmioty wchodzqce do піедо" [16: 161-162].

Дискусія щодо того, чи справді Б. Прус намагався визволити новелу від тиску канонів, розгорнулася в праці ^аШпкі Шегаскіе w tw6rczosci Boleslawa Рг^а" (2007) Ельжбети Любчинської-Єзьорни, яка вдало повернула прусознавців до невирішеної проблеми симетрії / асиметрії новел письменника, адже переважна більшість дослідників жанру новели (С. Мелковські) відзначали, що в Б. Пруса помітне порушення архітектонічної рівноваги. Ще в 60-х роках ХХ ст. Я. Кульчицька- Салоні стверджувала, що в той час "nowela Ьуіа nazwq czysto копшепсіопаїпу, игушапу па окгевіепіе utworu кгоікіедо" [6: 8], а тому вчена зробила такий висновок: "Мату wiqc prawo nazwac nowelami wszystkie te utwory Рт^а, кіоге піе sq powiesciami, wszystkie іедо кгоікіе utwory bez wzglqdu па іо, czy spe^niajq гудогу klasyczneі noweli' [6: 12]. Але ця думка суперечила сформованій концепції моделі жанру новели ХІХ століття.

Сучасне польське літературознавство постійно активізує проблему симетрії / асиметрії новел Б. Прус. Зокрема, у статті "Симетрія у новелах Болеслава Пруса" (2014) Т. Будревич сформулював досить важливу проблему щодо особливостей жанру новели Б. Пруса: "Czy Ргиз, wskutek swych сщдІусН „dialog6w” z даїипкіет noweli (_!!uklad odniesienia dla wsp6lczesneі іт ргакіукі різа^кіеі”2) wybieral /огт$ latwieіszq do парізапіа, czy zwyciqsko przelamywal Ьагіегу і wyzwalal opowiadanie z піеи>оІі nowelistyczneі /огту?' [2: 61], адже відомо, що Болеслав Прус усіляко намагався відійти від жорстких канонів, які існували щодо малих прозових жанрів новели та оповідання. Автор статті спробував розібратися в тому, настільки письменник робив це продумано чи інтуїтивно, а основне - чи була в цьому певна авторська стратегія й настільки це було ефективно для самого жанру новели.

Т. Будревич узагальнив: "„Nawrot” (Szweykowski), „ refren” (Opacki), „wiersz” (Labuda), „parabola” (Martuszewska) - wszystkie te terminy, ktorymi opisywano kompozycjq nowelistyki Prusa, sygnalizujq uporzqdkowanie wedlug zasad najprostszych, ale w estetyce uniwersalnych" [2: 80]. Тож усі прийоми, які застосовував Б. Прус у новелах, є універсальними й такими, що урізноманітнили структуру жанру. Дослідник підсумовує: "Kategoria symetrii zdaje siq tym czynnikiem, ktory nieprzewidywalnosC chaosu narracji opowiadania, poddanego zywiolowi okazjonalnosci i potocznosci, przeksztalca w uporzqdkowanie noweli' [2: 82]. Тож симетричність новел Б. Пруса очевидна, адже вони на рівні форми та змісту підпорядковані особливій формі авторської нарації - нелінійній.

Висновки й перспективи дослідження

Отже, увагу сучасних польських літературознавців привернули новели Б. Пруса насамперед незвичною композицією, унікальними формами нарації, прийомами повтору, компонування, які вчені розглянули як особливі експериментальні плани письменника. Окрім цього, дослідники помітили, що Б. Прус вдало поєднував в одному жанрі новели елементи інших жанрів літератури, що вказувало на новаторський підхід митця до жанрової парадигми новели загалом. Письменник тяжів до експериментів із композицією твору, а тому використовував математичні прийоми щодо конструювання новели, компонування подій у ній. У цьому Б. Прус вбачав революційні зміни щодо структури жанру новели, які суттєво звільняли її від усіляких канонів ХІХ століття.

Письменник вважав, що всю новелу можна спростити до одного речення, а речення розгорнути завдяки художній фантазії митця у великий твір художньої літератури. Митець розглядав прийом компонування всіх структурних елементів новели як унікальну можливість досягти рівня платонівсько-піфагорійської теорії тотальної гармонії. Звичайно, не завжди такі експерименти були ефективними для самого жанру новели, проте вони засвідчили, що в ХІХ столітті Б. Прус, по суті, деканонізував жанр новели.

Вважаємо, що в подальшому новели Б. Пруса варто розглянути на рівні мікро- та макропоетики, аби узагальнити з позицій сучасної жанрології якісні зміни, яких зазнала новела польського митця в процесі експериментування.

Список викристаних джерел та літератури

1. Баган О. Типологія позитивізму у творчості Болеслава Пруса й Івана Франка (романи "Лялька" і "Перехресні стежки”). Київські полоністичні студії. Том XXIX. 2017. С. 154-164.

2. Budrewicz T. Symetria w nowelach Boleslawa Prusa. Wiek XIX. Rocznik Towarzystwa Literackiego im. Adama Mickiewicza. R. VII (XLIX). 2014. S. 6189.

3. Bogol^bska B. Styl i sztuka pisarska wedlug Boleslawa Prusa. Stylistyka, 22. 2019. S. 65-74. URL: https: //czasopisma.uni.opole.pl/index.p hp/s/article/view/1666. (дата звернення: 26.08.2022).

4. Гончаренко Б. Моделі польського позитивізму в українській літературі ХІХ століття: дис. ... канд. філ. наук; 10.01.05. Київ, 2017. 196 с.

5. Денисенко О. До інтерпретації жанру новели у світовому літературознавстві URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/h andle /123456789/74364/32-Denisenko. (дата звернення: 26.08.2022).

6. Денисюк І. Розвиток української малої прози XIX - поч. XX століття. Львів: Науково-видавниче товариство "Академічний Експрес", 1999. 280 с.

7. Zalewski C. Boleslaw Prus jako estetyk Sztuki pi^kne w dyskursie i praktyce prozatorskiej pisarza. Wydawnictwo uniwersytetu Jagiellonskiego. 2014. 380 s.

8. Zalewski C. Obiektywny obraz. Boleslaw Prus i Ryszard Kapuscinski jako estetcy fotografii. Pami^tnik Literacki. 2009. № 1. S. 175-194.

9. Kulczycka-Saloni J. Nowelistyka Boleslawa Prusa.Warszawa 1969.

10. Kasperski E. O teorii gatunkow. Gatunki literackie jako wartosci. Acta Universitatis Lodziensis. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Lodzkiego. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. Folia Polonica. Problemy Genologii. Literatura. Teatr. Film. Seria I, 1980.

11. Lubczynska-Jeziorna Е. Gatunki literackie w tworczosci Boleslawa Prusa, Wroclaw 2007.

12. Melkowski S. Pogldy estetyczne i dzialalnosc krytycznoliteracka Boleslawa Prusa, Warszawa 1963.

13. Остапчук В. Діти і світ у польській літературі ХІХ ст. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія: "Філологічні науки!'. 2013. № 1 (5). С. 106-111.

14. Pawlowska M. Poezja pokarmem duszy (dla dziennikarskiego balamuta) "Poetycznosc" wedlug Prusa-humorysty. Warszawa, 2017.

15. Plachecki M. Boleslawa Prusa dialogi z nowel^. Warszawa, 1976.

16. Prus B. Notatki tworcze. T. 2. Notatki o kompozycji. Warszawa: Episteme, 2016. 452 s.

17. Приходько О. Психоаналітична й герменевтична інтрепретація травми як чинника художнього світу (на матеріалі української та польської малої прози другої половини ХІХ - початку ХХ ст.). Sultanivs'ki citanna / Султанівські читання. Issue VIII. 2019. С. 25-35.

18. Jauksz M. Filozofia postrzegania. Pocz^tki literackie Boleslawa Prusa w swietle psychologicznych dociekan Hipolita Taine'a. Poznanskie Studia Polonistyczne Seria Literacka 34 (54). 2019. S. 185-207.

References (translated & transliterated)

1. Bahan, O. K. (2017). Typolohiia pozytyvizmu u tvorchosti Boleslava Prusa y Ivana Franka (romany "Lialka" i "Perekhresni stezhky") [Typology of positivism in the work of Boleslav Prus and Ivan Franko (the novels "Doll" and "Crossroads")]. Kyivski polonistychni studii. Vol. XXIX. P. 154-164 [in Ukrainian].

2. Budrewicz, T. W. (2014). Symetria w nowelach Boleslawa Prusa [Symmetry in novellas by Boleslaw Prus]. Wiek XIX. Rocznik Towarzystwa Literackiego im. Adama Mickiewicza. R. VII (XLIX). P. 6189 [in Polish].

3. Bogol^bska, B. (2019). Styl i sztuka pisarska wedlug Boleslawa Prusa [Writing style and art according to Boleslaw Prus]. Stylistyka, 22. p. 65-74. URL: https: //czasopisma.uni.opole.pl/index.p hp/s/article / view /1666. (reference date: 26.08.2022). [in Polish].

4. Honcharenko, B. K. (2017). Modeli polskoho pozytyvizmu v ukrainskii literaturi XIX stolittia [Models of Polish positivism in Ukrainian literature of the 19th century]: PhD(c) thesis; 10.01.05. Kyiv. 196 p. [in Ukrainian].

5. Denysenko, O. (2004). Do interpretatsii zhanru novely u svitovomu literaturoznavstvi [On interpretation of the novella genre in world literature]. URL: http// surl.li/dfzch. (reference date: 26.08.2022). [in Ukrainian].

6. Denysiuk, I. L. (1999). Rozvytok ukrainskoi maloi prozy XIX - poch. XX stolittia [Development of Ukrainian 19th - early 20th century small prose]. Lviv: Naukovo-vydavnyche tovarystvo "Akademichnyi Ekspres". 280 p. [in Ukrainian].

7. Zalewski, C. J. (2014). Boleslaw Prus jako estetyk Sztuki pi^kne w dyskursie i praktyce prozatorskiej pisarza [B. Prus as an aesthetist of Fine Arts in the writer's discourse and prose practice]. Wydawnictwo uniwersytetu Jagiellonskiego. 380 p. [in Polish].

8. Zalewski, C. W. (2009). Obiektywny obraz. Boleslaw Prus i Ryszard Kapuscinski jako estetcy fotografii [Objective image. B. Prus and Ryszard Kapuscinski as photography aesthetes]. Pamiptnik Literacki. № 1. P. 175-194. [in Polish].

9. Kulczycka-Saloni, J. W. (1969). Nowelistyka Boleslawa Prusa. [The novella genre of B. Prus]. Warszawa. [in Polish].

10. Kasperski, E. W. (1980). O teorii gatunkцw. Gatunki literackie jako wartosci [On the theory of species. Literary genres as values]. Acta Universitatis Lodziensis. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Lцdzkiego. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. Folia Polonica. Problemy Genologii. Literatura. Teatr. Film. Seria I. [in Polish].

11. Lubczynska-Jeziorna, E. W. (2007). Gatunki literackie w twцrczosci Boleslawa Prusa [Literary genres in the works of Boleslaw Prus]. Wroclaw. [in Polish].

12. Melkowski, S. W. (1963). Pogl^dy estetyczne i dzialalnosc krytycznoliteracka Boleslawa Prusa. [Aesthetic views and critical literary activity of Boleslaw Prus]. Warszawa. [in Polish].

13. Ostapchuk, V. D. (2013). Dity i svit u polskii literaturi XIX st. [Children and the world in Polish literature of the 19th century]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia: ''Filolohichni nauky”. № 1 (5). P. 106-111. [in Ukrainian].

14. Pawlowska, M. W. (2017). Poezja pokarmem duszy (dla dziennikarskiego balamuta) "Poetycznosc" wedlug Prusa- humorysty [Poetry as Food for the Soul (for a journalistic idiot) "Poetry" according to a Prus-humorist]. Warszawa. [in Polish].

15. Plachecki, M. W. (1976). Boleslawa Prusa dialogi z nowel^ [B. Prus's dialogues with the novella] Warszawa. [in Polish].

16. Prus, B. W. (2016). Notatki twцrcze [Creative Notes]. T. 2. Notatki o kompozycji. Warszawa: Episteme. 452 p. [in Polish].

17. Prykhodko, O. I. (2019). Psykhoanalitychna y hermenevtychna intrepretatsiia travmy yak chynnyka khudozhnoho svitu (na materiali ukrainskoi ta polskoi maloi prozy druhoi polovyny KhIKh - pochatku KhKh st.) [ Psychoanalytic and hermeneutic interpretation of trauma as a factor in the artistic world (on the material of Ukrainian and Polish short prose of the second half of the 19th - early 20th centuries)]. Sultanivs'ki citannв / Sultanivski chytannia. Issue VIII. P. 2535 [in Ukrainian].

18. Jauksz, M. P. (2019). Filozofia postrzegania. Pocz^tki literackie Boleslawa Prusa w swietle psychologicznych dociekan Hipolita Taine'a [Philosophy of perception. The literary beginnings of Boleslaw Prus in the light of the psychological investigations of Hipolit Taine]. Poznanskie Studia Polonistyczne Seria Literacka 34 (54). P. 185-207 [in Polish].

Размещено на Allbest.ru