Прийоми створення образу митця (на матеріалі анотацій до мистецьких біографічних видань)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені Н.П. Драгоманова

Прийоми створення образу митця (на матеріалі анотацій до мистецьких біографічних видань)

Полтавець Юлія Сергіївна,

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри журналістики факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка

Анотація

В останні роки в Україні значно збільшилася кількість біографічних видань, серед яких важливе місце займають мистецькі видання. Ідейно-концептуальне і тематичне навантаження книги, свою інтерпретацію життєпису митця видавці репрезентують через анотацію, з якої читач і починає свою комунікативну взаємодію з виданням. Оскільки нині на ринку представлено навіть по кілька книг про одного й того самого митця, практичного значення набуває питання, за допомогою яких прийомів і засобів вдається створити його образ в анотаціях до видань, щоб поінформувати читача, зацікавити його і спонукати придбати видання. Тож метою пропонованої статті є аналіз прийомів, що використовуються для створення образу митця в текстах анотацій до мистецьких біографічних видань. Матеріал дослідження становлять тексти понад 100 анотацій до сучасних оригінальних та перекладних мистецьких біографічних видань для дорослих і дітей, що вийшли друком у 2007-2021 рр. в українських видавництвах. До основних прийомів створення образу митця в анотаціях видань належать: перелік; зазначення обсягу творчого доробку митця, рівня його популярності; порівняння; протиставлення; показ громадянської позиції митця, його зв'язку з Україною; надання текстам анотацій певної модальності (загадковості, неоднозначності, драматизму). Провідний прийом, що використовується в більшості досліджуваних анотацій, - протиставлення. Він дає змогу створити об'ємний образ, показати складність характеру митця, всеосяжність його творчості. Анотація може базуватися на якомусь одному прийомі або на кількох, що поєднуються в різних варіаціях. Серед мовних засобів, які допомагають в анотаціях створювати образ митця й надавати йому оцінного забарвлення, важливу роль відіграють тропи, а саме епітети, перифрази, метафори, а також антоніми. Завдяки проаналізованим прийомам видавцям вдається створити презентаційний і презентабельний образ митця в текстах анотацій, завдяки якому книжка вигідно вирізняється з-поміж інших подібних видань.

Ключові слова: книжкова анотація, видавнича анотація, мистецькі видання, образ митця, біографічні видання.

Abstract

Poltavets Yuliya Serhiivna Ph.D. in Philology, Senior Lecturer of Department of Journalism, Andrii Malyshko Faculty of Ukrainian Philology and Literary Creativity, National Pedagogical Dragomanov University

Techniques for creating an artist's image (based on annotations (abstracts) to art biographical publications)

In recent years, the number of biographical publications in Ukraine has significantly increased, among which art publications occupy an important place. Ideological and conceptual and thematic load of the book, their interpretation of the artist's life is represented by the publishers through the annotation, from which the reader begins his communicative interaction with the publication. Since there are even several books about the same artist on the market today, the question of what techniques and tools can be used to create his image in the annotations to publications to inform the reader, interest him/her and encourage him/her to purchase the publication is of practical importance. Therefore, the purpose of the proposed article is to analyse the techniques used to create an artist's image in the texts of annotations to art biographical publications. The material of the study is the texts of more than 100 annotations to the modern original and translated art biographical publications for adults and children, published in 2007/21 in Ukrainian publishing houses. The main methods of creating an artist's image in the annotations of publications include a list; indicating the volume of the artist's creative heritage, the level of his popularity; comparison; opposition; showing the artist's civic position, his/her connection with Ukraine; providing annotation texts with a certain modality (mystery, ambiguity and drama). The leading technique used in most of the studied annotations is contrasting. It makes it possible to create a voluminous image, to show the complexity of the artist's character and the comprehensiveness of his/her work. An annotation (abstract) can be based on one technique or several that are combined in different variations. Among the language tools that help create an image of the artist in annotations and give it an evaluative colour, tropes, namely epithets, periphrases, metaphors, and antonyms, play an important role. Thanks to the analysed techniques, publishers manage to create a presentation and the presentable artist's image in the texts of annotations, thanks to which the book stands out favourably among other similar publications.

Keywords: book annotation (abstract), publishing annotation, art publications, an artist's image, biographical publications.

Основна частина

Постановка проблеми. Загальна тенденція посилення уваги до біографізму помітна зараз у різних галузях науки й культури, і видавничий ринок України в цьому не виняток. В останні роки значно збільшилася кількість біографічних видань, серед яких і мистецькі - про художників, музикантів, співаків, акторів й інших діячів культури і мистецтва.

«Біографія митця - важлива складова комунікативного простору сьогодення. Вона втілює антропологічні виміри історії, світоглядні засади конкретної доби через висвітлення буття свого героя, його значущих досягнень» [1, С. 148]. Читач починає свою комунікацію з виданням (і попередню, тільки знайомлячись з виданням чи обираючи його, і безпосередню) саме з анотації. У ній висвітлюється ідейно - концептуальне і тематичне навантаження книги, через неї видавці транслюють соціальні смисли, репрезентують своє осмислення життєпису особи, якій присвячене видання, і ставлення до неї.

Анотація стисло, але інформативно має розповісти про видавничий продукт. При цьому видавцям, зважаючи, що нині на ринку представлено навіть по кілька книг про одного й того самого митця, потрібно створювати в анотації образ, який приваблював би покупців і спонукав би їх надати перевагу саме цьому виданню. Тож практичного значення набуває питання, як саме, тобто за допомогою яких прийомів і засобів, вдається створити конденсований і водночас презентабельний образ митця в анотаціях до мистецьких біографічних видань.

Образ митця у первинних текстах неодноразово був об'єктом наукового вивчення, чого не можна сказати про вторинні тексти. Але на сьогодні не менш важливу роль у процесі соціальної комунікації відіграє метадискурс, що й зумовлює актуальність дослідження вторинних текстів, якими є анотації до видань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наявність низки досліджень про образ митця, а саме його інтерпретацію та засоби творення у художніх текстах, свідчить про сталий інтерес науковців до цієї теми. Його аналізують на матеріалі творів усіх родів літератури: у прозових [2; 3], поетичних [4], драматургічних [5; 6].

Нині посилилась увага до відтворення образу митця в біографічних [7] і автобіографічних виданнях [8], зокрема й для дітей [9; 10]. Як зазначають дослідники, «інтерес до біографіки в Україні, зокрема в колі дитячого та юнацького читання, різко зростає після переломних для самоідентифікації українського суспільства подій 2014 р., що створили принципово інший, порівняно з попереднім, вітчизняний гуманістичний дискурс» [9, С. 92] і що «видання тематичних біографічних збірок й книжкових серій про митців стало одним з пріоритетних у галузі дитячої біографіки, адже ця література формує сталий інтерес до людини певної професії та закладає основу системних знань із різних сфер людської діяльності [9, С. 89].

Крім власне літературних засобів конструювання образу митця, сучасних дослідників цікавить і роль засобів інших видів мистецтв - кінематографа [11] та книжкової графіки, наприклад, у біографічних книжках-картинках [12].

Мета статті - з'ясувати, за допомогою яких прийомів і як саме створюється образ митця в текстах анотацій до мистецьких біографічних видань. Матеріалом дослідження слугували тексти понад 100 анотацій до сучасних оригінальних та перекладних мистецьких біографічних видань для дорослих і дітей, що вийшли друком у 2007-2021 рр. в українських видавництвах.

Виклад основного матеріалу. У досліджуваних текстах анотацій виявлені такі прийоми створення образу митця:

1. перелік. Дає змогу показати значимість особи митця і стосується передусім його іпостасей:Він був художником, винахідником, архітектором, інженером, математиком, скульптором та вченим (Томас І. «Маленькі історії Великих Людей. Леонардо да Вінчі», 2020), Літературознавець, лідер «п'ятірного грона» поетів - неокласиків, полеміст, блискучий перекладач, київський Золотоуст, чиє ораторське мистецтво справедливо вважається неперевершеним, «живе срібло», за визначенням друзів, - усе це грані однієї творчої особистості (Панченко В. «Повість про Миколу Зерова», 2018), Авторка книги охоплює всі грані творчості Єрмілова - як живописця і графіка, як монументаліста і дизайнера інтер'єрів, як художника - конструктора (Павлова Т. «Василь Ермілов жде весну», 2012), На кожному етапі його життя ми бачили нового Гемінґвея - довготелесого хронікера «утраченого покоління», мужнього мандрівника, що описував подвиги на арені для кориди, репортера на фронтах Громадянської війни в Іспанії і врешті-решт - легенду повоєнних років на Кубі (Дірборн М. «Гемінґвей», 2018) або широти творчої діяльності: Любка Колесса - визначна українська артистка - піаністка, що у першій половині ХХ ст. концертувала в Європі, Південній Америці, США й Канаді («Любка Колесса. Українська піаністка» / Н. Кашкадамова, В. Бобицька, 2011);

2. зазначення обсягу творчого доробку митця: Три з половиною тисячі перекладів із 18-ти мов, 6 лексикографічних словників і це далеко не все з його доробку (Жолдак Б. «Під зіркою Лукаша», 2018), Вона мала по 150 концертів на рік, відгуками на які залишилися сотні захоплених рецензій у пресі («Любка Колесса. Українська піаністка» / Н. Кашкадамова, В. Бобицька, 2011), Перекладав він [М. Бажан] і грузинських поетів (Руставелі, Гурамішвілі), і узбецьких (А. Навої), і бенгальських (Р. Тагор), і російських (Пушкін, Маяковський), а ще поетів Білорусії (Я. Купала, М. Танк), Польщі (Міцкевич, Словацький, Норвід, Івашкевич), в останні роки його приваблювала класична німецька поезія - Гете, Гельдерлін, Р.-М. Рільке (Коломієць Р. «Микола Бажан», 2019), рівня його популярності: Останній альбом BTS «Love Yourself: Answer» отримав перше місце в чартах США після їхнього попереднього альбому «Love Yourself: Tear», який став першим корейським альбомом, що досягнув таких музичних висот; понад 17 мільйонів підписчиків в Twitter; вони були представлені в US Vogue, а їх музичне відео для IDOL побило рекорди потокового відео на YouTube, адже кількість його переглядів перевищило 46 мільйонів за перші 24 години; вони отримали премію Billboard Music Award в номінації «Кращий соціальний артист» другий рік поспіль; журнал Time додав їх до списку «25 найвпливовіших людей в інтернеті 2017», а їхній світовий тур 2018-2019 років був розпроданий за кілька хвилин опісля надходження білетів до продажу (Беслі Е. «BTS. Ікони K-Pop. Неофіційна біографія», 2019);

3. порівняння: У Голлівуді його порівнюють з Робертом де Ніро й Аль Пачіно («Богдан Ступка» автора Михайло Загребельний, 2017), Український Леонардо до Вінчі - таким він уявляється сьогодні (Коломієць Р. «Гнат Хоткевич», 2020), Його називали Володарем дум селянських, Мужицьким Бетховеном, а він вважав себе Великим страдником (Горак Р. «Кров на чорній ріллі. Есе-біографія Василя Стефаника», 2010);

4. протиставлення. Використовується у 80% проаналізованих анотацій і реалізується на кількох рівнях:

- фактажу (ким народився митець - ким став): У цій книжці постає дивовижна доля хлопчика з Донбасу, який першу свою музику почув у шахтарському Артемівську, а став одним із найвидатніших українських композиторів (Кіяновська Л. «Сад пісень Івана Карабиця», 2017), Книжка американського мистецтвознавця Майлза Юнгера - це розповідь про те, як невідомий юний художник із Барселони на ім'я Пабло Руїс став «тим самим Пікассо», найвпливовішим митцем ХХ століття (Майлз Дж. Юнгер «Пікассо: живопис, що шокував світ», 2019),

- лексики (реалізується за допомогою антонімів): У цій книзі він [Елтон Джон] із властивою йому чесністю детально розповідає свою історію, не приховуючи ані смішного, ані сумного[…] (Джон Е. «Я. Елтон Джон», 2020),

- образності: «Безсмертна «Енеїда» й вічно юна «Наталка Полтавка» з часом не тьмяніють і не губляться, а зачаровують нових читачів. Ім «я їхнього автора, основоположника й першого класика нової української літератури, назавжди вписане в історію української і світової культури» (Панасенко Т. «Іван Котляревський», 2019).

Часові (минуле - теперішнє - майбутнє) і просторові опозиції дають змогу показати важливість спадщини митця, широту охоплення його творчості: Своєю творчістю і організаційно-творчою діяльністю він охопив усю Україну - від Слобожанщини до Карпат (Коломієць Р. «Гнат Хоткевич», 2020). Протиставлення реалізується на рівні семантики, а також лексики, тобто за допомогою антонімів.

Простежуємо також опозиції «національне (українське) - європейське», «національне - світове», «європейське / американське - світове»: Поет і Громадянин - це не дві різні Стусові іпостасі. Це цілісна Особистість не лише національного, а вселюдського масштабу («Василь Стус: Поет і Громадянин. Книга спогадів та роздумів» / упор. В. Овсієнко, 2020), Погляди Зерова вимагали усвідомлення й засвоєння багатств української національної традиції, перенесення на український ґрунт кращих творів європейської класики й сучасної літератури (Кужавська Є. «Микола Зеров», 2019), У 1920-х Петрицький зажив вітчизняної та світової слави передусім як творець блискучої авангардної сценографії (Павлова Т. «Carte Blanche Анатоля Петрицького», 2017), Ґеральнік пропонує палкий та автентичний портрет американського самородку, що справив надзвичайний вплив на світову культуру (Ґеральнік П. «Сем Філліпс. Винахідник рок-н-ролу», 2018).

5. показ громадянської позиції митця, його зв'язку з Україною: Заради вільної України героїчний «Міф» воював і віддав своє життя. Авторка книги через спогади близьких, рідних, друзів Василя Сліпака створює живий образ талановитого, яскравого і сміливого співака-воїна, Героя України (Вовк І. «Василь Сліпак», 2020), Чи справді Чайковський - один із нащадків козацького роду Чайок? Як життєві й творчі маршрути генія світової музичної культури пов'язані з Україною? Скільки безсмертних шедеврів написав Чайковський на українській землі? Протягом майже трьох десятиліть композитор щороку бував у мальовничих українських містах і містечках, і ці гостини залишилися на сторінках його листів світлими спогадами, а в історії культури - шедеврами, адже краса української землі глибоко відлунювала в душі композитора, перетворюючись на музичні сторінки «Лебединого озера», «Дитячого альбому», «Мазепи» та інших «хітів» («Чайковський: Україна на карті життя та творчості» / редактор-упорядник В. Жаркова, 2020).

У музично-біографічних виданнях для дітей і юнацтва «музики зображуються як такі, що завдяки правильному підходу до своїх можливостей і праці змогли стати знаними та впливовими особами. Або ж наголошується їхній суто людський чин, скажімо, здатність відстояти свої гендерні чи громадянські права. Останнє найбільш яскраво виражено в оповідях про українських музик (М. Заньковецька, Гр. Чубай). Поряд із тим автори наголошують їхню залученість у світовий культурний поступ, «всесвітню славу» (С. Крушельницька, І. Стравинський)» [9, C.91]. Оскільки анотації завжди відображають ідейно-тематичне навантаження видання, то, як бачимо з попередніх прикладів, зазначені підходи до змалювання митців можемо простежити не лише в самих текстах книг, а й в описах до них.

6. надання анотаціям певної модальності

6.1. таємниці, загадковості: Її вбили, і обставини смерті Алли Горської досі оповиті таємницею («Алла Горська. Спалах перед світанком» / упоряд. О. Лодзинська; Музей шістдесятництва, 2019), Вона є однією з найзагадковіших жінок ХХ століття. Чого про неї тільки не писали: геніальна актриса, алкоголічка, зразкова німкеня, бісексуалка і т. ін. Все правда - і все неправда. Тому що міру того й іншого знала тільки вона сама. (Ріва М. «Життя Марлен Дітріх: у 2-х томах», 2018), Одна з найзагадковіших й не до кінця розгаданих мистецьких постатей XX століття (Коломієць Р. «Никифор Дровняк», 2020), Життя та творчість Босха овіяні таємницею (Бюттнер Н. «Ієронім Босх. Видіння і кошмари», 2019);

6.2. неоднозначності, суперечливості: Петлюрівець чи сталініст, революційний романтик чи раціональний прагматик, радянський шпигун у Німеччині чи український дипломат, що відстоює інтереси України? На всі ці питання непросто знайти однозначні відповіді («Довженко без гриму. Листи, спогади, архівні знахідки» / В. Агеєва, С. Тримбач, 2014);

6.3. драматизму, трагізму. Для 30% проаналізованих анотацій характерна драматична або трагічна тональність. Це розповідь або про особисті трагічні події: За своє трагічно коротке життя він створив низку геніальних полотен (Роддам Дж. «Це Ван Гог», ВСЛ, 2018); Дивна, багато в чому трагічна доля випала маленькій симпатичній жінці, яку в 1998 році назвали найбільш упізнаваним голосом США: завдав болю ранній розрив із Батьківщиною, який Квітослава гоїла українськими піснями, а невиліковна хвороба привела за собою ранню смерть («Квітка Цісик» авторів Ігор Коляда, Юлія Коляда, Павло Юрчишин, Фоліо, 2019); Авторка розкриває трагедію його [Агатангела Кримського] особистості й розкол внутрішнього світу (Павличко С. «Націоналізм, сексуальність, орієнталізм. Складний світ Агатангела Кримського», Основи, 2016) або про драматизм доби, на яку припадає життя і творчість митця: Михайль Семенко (1892-1937), основоположник і теоретик українського футуризму, поет, філософ, скрипаль, був трагічною і надзвичайно яскравою особистістю української літератури, невиправдано забутою у часи «соціалістичного реалізму» (Коломієць Р. «Михайль Семенко», 2019), Запасу Хоткевичового таланту з вершком вистарчало й на його родину. Якби не жорстока епоха, в яку усім їм довелося жити, ті творчі дари могли б рясно зародити. Якби… (Хоткевич Г. «Там, де не колеться трава. Гнат Хоткевич», 2017); Став жертвою сталінських репресій доби розстріляного відродження (Кужавська Є. «Микола Зеров», 2019); Підлітком Одрі Гепберн пережила всі страхіття Другої світової війни: арешт та вбивство німцями близьких, тривалий голод, жахливі бомбардування, які перетворили на руїни колись квітуче нідерландське містечко Арнем та село Велп, де дівчина проживала з родиною. Одрі вдалося вижити, хоча її життя неодноразово висіло на волосинці (Матзен Р. «Дівчина з Нідерландів. Одрі Гепберн і Друга світова війна», 2020).

О. Бугаєва і Н. Марченко зазначають, що «до 2014 р. у біографічній прозі для дітей і юнацтва домінували здебільшого постколоніальний дискурс (традиційний пантеон, наголошення страждань героїв, їхньої ролі як «виразників» цілепокладання та типового життєвого сценарію «народу», романтизація та міфологізація персонажів тощо) та низка гендерних, ідеологічних і психолого - дидактичних стереотипів» [9, С. 88]. В анотаціях новіших видань для дітей також спостерігаємо акцентування уваги на стражданнях митця, якому присвячена праця. Показовими у цьому аспекті є видання про Фріду Кало - в усіх трьох знайдених книгах про неї в анотаціях пишуть про її хворобу: Коли Фріда була підлітком, вона потрапила в аварію, в результаті якої її спина зламалася на тисячі шматочків (Міранда І., Міранда Х. «Фріда». Nebo BookLab Publishing, 2017), Фріда зуміла піднятися над хворобою та травмами внаслідок аварії, під знаком яких пройшло все її життя (Веґара Марія Ісабель Санчес «Фріда Кало. Маленьким про великих». КМ-БУКС, 2018), Після нещасного випадку Фріда багато років була прикутою до ліжка, постійно хворіла та відчувала страшенний біль. Але вона занадто любила життя, щоб зневіритися чи здатися (Томас І. «Маленькі історії Великих Людей. Фріда Кало». Видавництво Старого Лева, 2020).

Натомість в анотаціях видань про Фріду Кало для дорослої аудиторії про трагічну подію не йдеться: У біографії видатної мексиканської художниці Фріди Кало відомий французький письменник і журналіст Жерар де Кортанз відкриває перед читачами світ шалених почуттів, непримиренних пристрастей, безкомпромісної богеми та політичних інтриг /…/(Жерар де Кортанз «Фріда Кало. Безжальна врода», 2020), Дієго Рівера і Фріда Кало… Він - великий і геніальний. Вона - тендітна індіанська жриця кохання. Вони любили одне одного настільки, що не могли жити разом […^(Жан-Марі Гюстав Ле Клезіо «Дієго і Фріда». «Фоліо», 2011).

Модальність як функціонально-семантична категорія, що виражає, зокрема, ставлення мовця до змісту висловлювання «накладається» на інші прийоми створення образу митця, відтворення елементів його біографії в анотації. Так, бачимо комбінації «модальність загадковості + протиставлення»: Карл Лаґерфельд - одна з найзагадковіших постатей в історії світової моди. Його знають усі, і водночас про нього не знають майже нічого (Аллан-Карон Л. «Таємниця на ім'я Лаґерфельд», 2021), «трагічна модальність + протиставлення»: Його біографія відбиває всі перипетії українського мистецтва ХХ ст., пов'язані з історією України, її боротьбою за незалежність, поразками і перемогами (Павлова Т. «Carte Blanche Лнатоля Петрицького», 2017).

Інформаційне наповнення анотацій та його прийоми залежать як від цільової аудиторії, так і від виду мистецтва, про яке йдеться у виданні. Так, в анотаціях видань про письменників часто подають вислови про них інших літературних діячів: Недаром же Юрій Федькович назвав його ясним місяцем на небосхилі українського слова, а Михайло Драгоманов зарахував Квітку-Основ «яненка, поруч із Тарасом Шевченком та Миколою Гоголем, до трійки найбільших українських класиків XIX століття (Ушкалов Л. «Григорій Квітка-Основ'яненко», 2012), Ви колись пробували пройти слідом Лесі Українки в найдальше карпатське село? Ця «слабосила, хора дівчина» гірські маршрути долала безстрашно, нарівні з усіма (Лаюк М. «Залізна вода», 2021); у виданнях про акторів - зазначають ролі, які вони зіграли: Річард III і король Лір, гетьман Мазепа і Тев «є-молочник, Леонід Брежнєв і Тарас Бульба… Це лише невеликий перелік ролей, які зіграв у театрі й кіно Богдан Ступка /…/(Загребельний М. «Богдан Ступка», 2017); про режисерів, сценаристів - створені ними кінострічки, герої: Режисер «Апокаліпсису сьогодні», «Хрещеного батька», «Розмови», «Дракули» та багатьох інших культових стрічок, котрий отримав майже всі найпрестижніші кінопремії, став одним із батьків «живого» кіно (Френсіс Форд Коппола «Живе» кіно», 2021), Неперевершений, яскравий світ, у якому землян від усяких лих захищають Капітан Америка, Галк, Людина-Павук і безліч інших супергероїв, створив саме він - Стен Лі. Стен Лі. Стен Лі. Життя як комікс (Лейбовіц Л. Стен Лі. Життя як комікс, 2021).

Серед мовних засобів, які допомагають в анотаціях створювати образ митця й надавати йому оцінного забарвлення, важливу роль відіграють тропи, а саме епітети: славетний, видатний, найвідоміший (один із найвідоміших/ найкращих/ найвидатніших тощо): Ральф Дутлі написав біографію одного з найпотужніших художників - експресіоністів першої половини ХХ століття Хаїма Сутіна (Дутлі Р. «Остання подорож Сутіна», 2017), Оригінальна інтерпретація постаті славетного митця Франсиско Ґойї (Денель Я. «Сатурн. Чорні картини з життя чоловіків родини Гойя», 2015), Олександра Екстер - визначна авангардна мисткиня світу (Коваленко Г. «Олександра Екстер», 2021), Остап Вишня (справжнє ім'я - Павло Михайлович Губенко) - неперевершений майстер сатиричної прози […] (Коломієць Р. «Остап Вишня», 2019), перифрази: Приголомшлива й неймовірна біографія останньої діви італійського кінематографу - у цій відвертій книжці (Бута Є. «Моніка Беллуччі. Хто пробачить мою красу», 2021), […] вона вже за п'ять років після початку виступів домоглася загального визнання власного таланту і ще за життя отримала титул найвидатнішої співачки світу, звання вагнерівської примадонни ХХ століття (Коляда І. «Соломія Крушельницька», 2020), Королева світової поп-музики - головна героїня ілюстрованої книги, в якій простежується біографія зірки через мальовничі образи й уяву (Тонані Л. «Мадонна», 2019), що, зокрема, побудовані на метафоричному й метонімічному перенесенні й часто введені в речення конструкціями «його / її називали»: Його називали Моцартом українського перекладу (Жолдак Б. «Під зіркою Лукаша», 2018), Його називали Володарем дум селянських, Мужицьким Бетховеном, а він вважав себе Великим страдником (Горак Р. «Кров на чорній ріллі. Есе-біографія Василя Стефаника», 2010), Її називали душею українського шістдесятництва (Семикіна Л., Довгань М. «Алла Горська. Спалах перед світанком», 2019).

Іноді образність мовних засобів виходить за межі описового звороту і «розростається» - на ній може бути побудована вся анотація: У новій книжці львівського письменника Романа Горака - розповідь про одну з тих пташок, яка своїм голосом лікувала всіх зболених і стужених за втраченою Батьківщиною. Тих, хто відлетів журавлиним ключем на чужину і вже не зміг повернутись, і тих, хто залишився вдома. Її ім'я - Квітка Цісик, яка вже стала легендою України (Горак Р. «Журавлі відлетілі: есеї про Квітку Цісик та її рід», 2018).

Висновки. Організовуючи комунікацію щодо мистецького біографічного видання, видавництво вирішує, яке повідомлення передати, тобто яку інформацію в анотації повідомити читачеві, і в яких спосіб це зробити, яку форму надати цьому повідомленню. За допомогою низки прийомів видавцям вдається створити презентаційний (як вони позиціонують книжку на ринку) і презентабельний образ митця в текстах анотацій, завдяки якому книжка буде вигідно вирізнятися з-поміж інших подібних видань.

До прийомів створення образу митця в мистецьких біографічних виданнях належать: перелік; зазначення обсягу творчого доробку митця; порівняння; протиставлення; показ громадянської позиції митця, його зв'язку з Україною; надання текстам анотацій певної модальності.

Провідним прийомом створення образу митця є протиставлення. Він дає змогу створити виразний, об'ємний образ, показати складність характеру митця, всеосяжність його творчості. Анотація може базуватися на якомусь одному прийомі, або ж можливе їхнє поєднання. Надання текстам анотацій певної модальності (загадковості, неоднозначності, драматизму) якраз і є тим прийомом, що нашаровується на інші.

Анотація віддзеркалює основний текст видання, авторські стратегії оповіді про життя і творчість митця, але, крім цього, їй також притаманні прагматичні рекламні інтенції. Численним у досліджуваних анотаціях є надання текстам анотацій модальності драматизму і трагізму. З позиції читацького сприйняття це принадний прийом - він викликає інтерес до видання, зацікавлює адресата.

Подальше дослідження може бути спрямоване на вивчення особливостей анотацій до інших видів мистецьких видань, щоб забезпечити ефективне інформування про них потенційних читачів.

Література

анотація видання митець

1. Микуланинець Л.М. Біографія в аспекті культурної комунікації митця і публіки / Л.М. Микуланинець // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. - 2021. - №4. - С. 145-149.

2. Савченко З.В. Рецепція образу митця у світовій літературі першої половини ХХ століття [Електронний ресурс] / З.В. Савченко // Danish Scientific Journal. - 2019. - №28, vol. 2. - С. 41-43. - Режим доступу: http://www.danish- j ournal.com/wp-content/uploads/2019/10/DSJ_28_2.pdf.

3. Приліпко І.Л. Образ митця у прозі Олеся Гончара / І.Л. Приліпко // Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. - 2020. - Том 31 (70). - №2. - Ч. 3. - С. 224 -231.

4. Власова Г.О. Засоби інтерпретації концепту «митець» у циклі Ліни Костенко «Силуети» / Г.О. Власова // Східнослов'янська філологія: зб. наук. пр. / Горлівський інститут інозмних мов; Донбаський державний педагогічний університет. Редкол.: А.Р. Габідулліна та ін. - Бахмут: ГІІМ ДВНЗ «ДДПУ», 2021. - Вип. 33. - С. 17-32.

5. Гірняк M. Між свободою духу та «підмурівками» духовності: амбівалентність образу митця у драматичних поемах Лесі Українки / М. Гірняк // Волинь філологічна: текст і контекст. - 2021. - №32. - С. 9-34.

6. Сапожникова Г.М. Образ митця в драматичному етюді О. Олеся «Місячна пісня» / Г.М. Сапожникова // «Сонячні кларнети: танець, музика, театр у літературних проєкціях»: матеріали міжнародної наукової конференції (23-24.09.2021 р.) / Ред.кол. О.П. Новик, О.Д. Харлан. Бердянськ: БДПУ, 2021. - С. 146-147.

7. Маценка С. Художній образ жінки-митця в німецькомовних біографічних творах про Клару Шуман (Д. Кюн «Клара Шуман», К. Функе «Прощання на річці», Е. Єлінек «Клара Ш. Музична трагедія») / С. Маценка // Іноземна філологія: укр. наук. зб. - Львів, 2013. - Вип.125. - С. 229-236.

8. Кандинська В.П. Образ митця-естета в автобіографічній повісті Уляни Кравченко «Хризантеми» / В.П. Кандинська // Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. - 2013. - Т.150. - С. 23-29.

9. Бугаєва О.В. Новітні українські музично-біографічні видання для дітей і юнацтва / О.В. Бугаєва, Н.П. Марченко // Українська біографістика. - 2020. - Вип. 19. - C.86-100.

10. Марченко Н.П. Презентація біографічного знання в сучасних українських біографічних виданнях для дітей і підлітків / Н.П. Марченко // Українська біографістика. - 2020. - Вип.19. - C. 53-69.

11. Зуєв С. Кінематографічний образ композитора Рейнгольда Глієра: проблема осмислення митця та його творчості / С. Зуєв // Українське музикознавство: наук.-метод. зб. / Упор. М.Д. Копиця, Б.М. Шабетнік. - К.: НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2015. - Вип.41. - С. 330-343.

12. Bjorlo B.W. Frida Kahlo picturebook biographies: Facts and fiction in words and images / B.W. Bjorlo // Verbal and visual strategies in nonfiction picturebooks / N. Goga, S.H. Iversen, & A.-S. Teigland (Eds.). - 2021. - P. 110-123.

References

1. Mykulanynets, L.M. (2021). Biohrafiia v aspekti kulturnoi komunikatsii myttsia i publiky [Biography in the aspect of cultural communication of an artist and audience]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv: nauk. zhurnal - National Academy of Culture and Arts Management Herald: Science journal, 4, 145-149 [in Ukrainian].

2. Savchenko, Z.V. (2019). Retseptsiia obrazu myttsia u svitovii literaturi pershoi polovyny ХХ stolittia [Interpretation of the artist's image in the world literature of the first half of the 20th century]. Danish Scientific Journal, №28, vol. 2, 41-43. Retrieved from: http://www.danish-j ournal.com/wp-content/uploads/2019/10/DSJ_28_2.pdf [in Ukrainian].

3. Prylipko, I.L. (2020). Obraz myttsia u prozi Olesia Honchara [The image of artist in the prose of Oles Honchar] Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Sotsialni komunikatsii - Scientific notes of V.I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Journalism, 31 (70), №2, P.3, 224-231 [in Ukrainian].

4. Vlasova, H.O. (2021). Zasoby interpretatsii kontseptu «mytets» u tsykli Liny Kostenko «Syluety» [Means of interpretation of the concept «artist» in Lina Kostenko's cycle «Silhouettes»]. Skhidnoslovianska filolohiia: zb. nauk. prats - East Slavic philology: a collection of scientific papers. (Iss. 33), (pp.17-32). Bakhmut: HIIM DVNZ «DDPU» [in Ukrainian].

5. Hirnyak, M. (2021). Mizh svobodoiu dukhu ta «pidmurivkamy» dukhovnosti: ambivalentnist obrazu myttsia u dramatychnykh poemakh Lesi Ukrainky [Between freedom of spirit and foundations of spirituality: ambivalence of the image of artist in the dramatic poems by Lesia Ukrainka]. Volyn filolohichna: tekst i kontekst - Volyn philological: text and context. (Iss.32), (pp.9-34). Lutsk: Lesya Ukrainka Volyn National University [in Ukrainian].

6. Sapozhnykova, H.M. (2021). Obraz myttsia v dramatychnomu etiudi O. Olesia «Misiachna pisnia» [The image of the artist in O. Oles's dramatic sketch «Moon Song»]. «Soniachni klarnety: tanets, muzyka, teatr u literaturnykh proiektsiiakh» - «Solar Clarinets: Dance, Music, Theater in Literary Projections»: Proceedings of the International Scientific Conference (23-24.09.2021). (pp.146-147). Berdiansk: BDPU [in Ukrainian].

7. Matsenka S. Khudozhnii obraz zhinky-myttsia v nimetskomovnykh biohrafichnykh tvorakh pro Klaru Shuman (D. Kiun «Klara Shuman», K. Funke «Proshchannia na richtsi», E. Yelinek «Klara Sh. Muzychna trahediia») [The image of a woman-artist in the biographical novels about Clara Schumann written in German (D. Kuhn's «Clara Schumann», K. Funke's «A farewell by the river», Е. Jelinek's «Clara S. A musical tragedy»). Inozemna filolohiia - Foreign philology: Ukrainian scientific collection. (Iss.125), (pp. 229-236). Lviv [in Ukrainian].

8. Kandynska, V. (2013). Obraz myttsia-esteta v avtobiohrafichnii povisti Uliany Kravchenko «Khryzantemy» [Aesthetic character in Ulyana Kravchenko's autobiographical story «Khrysanthemums»]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filolohichni nauky - Scientific notes of NaUKMA. Philological sciences, 150, 23-29 [in Ukrainian].

9. Bugaeva, O. & Marchenko, N. (2020) Novitni ukrainski muzychno - biohrafichni vydannia dlia ditei i yunatstva [The latest Ukrainian biographical publications for children and youth about musicians]. Ukrainska biohrafistyka - Biographistica Ukrainica, 19, 86-100 [in Ukrainian].

10. Marchenko, N. (2020) Prezentatsiia biohrafichnoho znannia v suchasnykh ukrainskykh biohrafichnykh vydanniakh dlia ditei i pidlitkiv [Presentation of biographical knowledge in contemporary Ukrainian biographical publications for children and adolescents]. Ukrainska biohrafistyka - Biographistica Ukrainica, 19, 53-69 [in Ukrainian].

11. Zuev S. (2015). Kinematohrafichnyi obraz kompozytora Reinholda Hliiera: problema osmyslennia myttsia ta yoho tvorchosti.: NMAU im. P.I. Chaikovskoho [The cinematic image of the composer Reinhold Gliere: the problem of understanding the artist and his creation]. Ukrainske muzykoznavstvo Ukrainian musicology: scientific and methodical collection. (Iss.41), (pp. 330-343). Kyiv: UNTAM Tchaikovsky [in Ukrainian].

12. Bjorlo, B.W. (2021). Frida Kahlo picturebook biographies: Facts and fiction in words and images. Verbal and visual strategies in nonfiction picturebooks: Theoretical and analytical approaches. (pp. 110-123). Oslo: Scandinavian University Press [in English].

Размещено на Allbest.ru