Тропеїчна система у поетичній творчості гурту "Бez обмежень"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Галицького фахового коледжу імені В'ячеслава Чорновола

Тропеїчна система у поетичній творчості гурту <^ez обмежень»

Галина Вишневська,

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри видавничої справи та медіакомунікацій

Марія Свідова,

студентка IV курсу юридичного відділення

Тернопіль, Україна

Анотація

У статті проведено дослідження тропів притаманних українській мові, як основних складових творів сучасного українського рок-гурту «БЕZ ОБМЕЖЕНЬ». Запропоновано узагальнену характеристику класифікації тропів.

Троп розглядаємо як фігуру мови, яка дозволяє словам певним чином відхилятися від свого буквального значення, щоб їх можна було зрозуміти в переносному сенсі. Тропи часто використовують порівняння чи асоціації, щоб відвести читачів від денотативного визначення слів до більш багатогранного значення. Тропи з'являються в усіх жанрах літератури, а також у побутовому мовленні, рекламі, політичній риториці. Мета дослідження - аналіз особливостей і значення тропів у текстах пісень групи <^EZ ОБМЕЖЕНЬ», виокремлення глибини змісту у текстах пісень групи.

Пропоноване дослідження є першим ґрунтовним дослідженням тропів у творчості українського гурту «БEZ ОБМЕЖЕНЬ» в Україні. Переконані, що це стане початком кращого розуміння місця тропів у пісенній творчості інших гуртів.

Проаналізовані одиниці стануть підґрунтям для подальшого і глибшого вивчення тропів. Використовувати дані результати дослідження буде корисно у подальших студіях художніх засобів у пісенній творчості сучасних українських гуртів. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи: аналіз та синтез.

Дослідження виявило, що гурт «БEZ ОБМЕЖЕНЬ» часто використовує художні засоби, які наповнюють тексти пісень. Авторами влучно передано настрій кожного художнього засобу. Ліричний герой, наче переживає ту чи іншу ситуацію про яку йдеться у тексті. Тропи лише покращують твори, дають можливість авторові висвітлити свою думку і показати як він бачить світ. Гурт використовує ці художні засоби задля того, аби донести слухачеві глибокий сенс пісень про кохання, любов до батьків та України. Найчастіше це - метафора, епітет, порівняння, метонімія, іронія, оксюморон, гіпербола, епіфора. Переконані, що саме завдяки багатій тропеїчній системі досліджуваних творів, гурт вже довгий час знаходиться на піку популярності.

Ключові слова: тропи, тропеїчна система, метафора, порівняння, епітет, гіпербола, гурт «БEZ ОБМЕЖЕНЬ».

Abstract

Galyna VYSHNEVSKA,

PhD in Philology,

Senior Lecturer аt the Department of PublishingandMedia Communications Halytskyi Applied College named after Viacheslav Chornovil (Ternopil, Ukraine)

Maria SVIDOVA,

the 4th year Student of the Law Faculty Halytskyi Applied College named after Viacheslav Chornovil (Ternopil, Ukraine)

TROPE SYSTEM IN POETIC CREATIVITY OF THE BAND <<BEZ OBMEZHEN»

The article examines the tropes inherent in the Ukrainian language as the main components of the works of the modern Ukrainian rock band «Bez obmezhen». The generalized characteristic of tropes classification is offered. A trope is a figure ofspeech that allows words to deviate in some way from their literal meaning so they're understood in a figurative way. Tropes often utilize comparison or association to shift readers away from the denotative definition of words and towards a more multifaceted meaning. Tropes appear in all genres of literature, as well as everyday speech, advertising, and political rhetoric. The purpose of the study is to analyze the features and significance of tropes in the lyrics of the band «Bez obmezhen», to highlight the depth of content in the lyrics of the band.

The proposed study is the first thorough study of the tropes in the work of the Ukrainian band «Bez obmezhen» in Ukraine. We are convinced that this will be the beginning of a better understanding of the trope place in the songwriting of other bands.

The analyzed units will become the basis for further and deeper study of tropes. It will be useful to use these results of the research in further studies of artistic means in the song creativity of modern Ukrainian bands.

The methodological basis of the study are general scientific methods: analysis and synthesis.

The study found that the band «Bez obmezhen» often uses artistic means to fill the lyrics. The authors aptly conveyed the mood of each artistic medium. Lyrical hero, as if experiencing one or another situation referred to in the text. Tropes only improve the works, give the author the opportunity to highlight his opinion and show how he sees the world. The band uses these artistic means to convey to the listener the deep meaning of songs about love, love for parents and Ukraine. Most often it is a metaphor, epithet, comparison, metonymy, irony, oxymoron, hyperbole, epiphora. We are convinced that thanks to the rich trope system of the researched works,

Key words: tropes, trope system, metaphor, comparison,

Постановка проблеми

Здавна тропами називали фігури мови, що творяться через перенесення смислу слів на позначення характеристики предмета (зокрема явища, дії). До найвідоміших тропів належать: метафора, метонімія, синекдоха, епітет, гіпербола, літота та інші. Процес тропеї- зації називають процесом імплікації тропів та їх варіантів у тому чи іншому дискурсі.

Аналіз досліджень

Дослідники відзначають стрімке зростання інтересу до вивчення розмаїття тропів. Впродовж значного періоду тропи досліджувалися як об'єкти риторики, а згодом і стилістики мови або ж тексту. Сам термін став предметом студіювання ще за часів періоду Античності (Аристотель, Квінтіліан, П. Абеляр та ін.), значний розвій теорії тропів спостерігають у Дж. Лакоффа, М. Джонсона, Р. Рорті. Дослідження зазначеному поняттю присвячували знані філологи (О. Потебня, О. Веселовський, І. Гальперін та ін.) та сучасні дослідники (І. Лучук, Р. Помірко, Т. Онопрієнко та ін.). Незважаючи на значні наукові доробки, існує ряд ще не з'ясованих питань. Так, у праці «Тропеїчні засоби реалізації прагматичної скерованості художнього тексту» зазначено, що «недостатньо вивчено системний характер тропіки і місце кожного із тропів у цій системі, не завершено дискусію щодо визначення лінгвістичного статусу тропів, потребує уточнення роль тропів у реалізації прагматичної скерованості текстів різних функціональних стилів» (Онопрієнко, 2008: 181-185).

Мета статті. Дослідження тропів як найбільш характерних мовних засобів для вираження авторського бачення у творчості сучасного українського гурту «БЕ2 ОБМЕЖЕНЬ». Проводиться вперше в Україні, що й становить актуальність запропонованої студії.

Виклад основного матеріалу

Значний інтерес викликають діахронічний аспект тропіки the band has been at the peak ofpopularity for a long time. epithet, hyperbole, band «Bez obmezhen». та питання про гіпотетичний «першотроп», який став джерелом всієї різноманітності тропів, існуючих тепер у мові. З середини 20 століття мовознавчі теорії аналізують структуру та функції тропів. Риторичні фігури поділяються на власне фігури та тропи. Троп пояснюється як фігура мови (слово, словосполучення) (Н. Колотілова), як стилістична фігура (І. Арнольд, О. Мороховський), як взаємодія двох семантичних полів (М. Блек), категоріальна помилка (Д. Девідсон), когнітивний механізм (Дж. Лакофф, Е. Маккормак), елемент культурного прояву (О. Хроленко), спосіб аргументації та присвоєння емоційно-оцінної характеристики предмету (О. Рикова).

Тропом називають перенесення прямого значення слова або виразу на інше з метою досягнення краси. Українські вчителі красномовства поділяють тропи на дві групи: словесні й смислові. Спільним фактором у розгляді тропів є їх стилістична валентність (І. Арнольд). «Вона об'єднує кілька основних ознак таких як: 1) наявність новизни, за якими тропи поділяються на оказіональні, узуальні та стерті або мертві; 2) присутність емоційно-оцінного маркера: позитивні, негативні, нейтральні та приховані або завуальовані; 3) кількість синонімів: виправдані, популярні, невиправдані» (Остапчук, 2016).

Дослідники вказують, що «через свою експресивну природу, тропи - образні властивості стимулюють ті чи інші психічні процеси адресата під час сприйняття медіатексту. Це те ж саме мислення, пам'ять, увага, уява, емоційна сфера, за допомогою комплексу експресивних функцій. Експресивний діапазон активних функцій певного тропа варіюється залежно від його структурних і семантичних особливостей, від макро- та мікроконтек- сту, одні функції мають факультативний характер (здебільшого, відтворювально-мнемічна), інші реалізуються з високою частотністю» (Черем- хівка, 2015: 7).

«БЕ2 ОБМЕЖЕНЬ» є відомим українським рок-гуртом, або ж рок-романтики. Самі музиканти стверджують, що вони грають так званий «повер- поп», тобто «потужну музику». Колектив вражає своєю свободою, не заганяє себе в якісь рамки, а крізь музику можна відчути увесь драйв, та колорит життя. Практично кожна пісня сповнена тропами та фігурами, зазнаючи глибокого сенсу. Можливо, саме через це гурт знаходиться на піку популярності, отримуючи прихильність людей та численні нагороди (у номінації «Краща нова група Західного регіону України» на фестивалі «The Global Battle Of The Bands»,отримали премію «Золота Жар-птиця» у номінації «Рок-гурт року» двічі. Вперше у 2019 році, вдруге - 2020 році у номінації «Кращий рок-гурт». У 2021 році отримали премію «YUNA» (спеціальна нагорода) у номінації «Концерти без обмежень року») (Без Обмежень). мова тропа денотативний слово

С. Танчинець як лідер гурту, завжди наголошує: «Музика, яку ми граємо, в майбутньому, мені б хотілося, щоб називали, музикою без обмежень» (Без Обмежень. Слова пісень). Адже для колективу «БЕ2 ОБМЕЖЕНЬ» найважливішу роль відіграє текст та сенс, який вони хочуть донести до авдиторії. У запропонованій студії зроблено спробу аналізу текстів пісень групи «БЕ2 ОБМЕЖЕНЬ» на функціонування тропів.

Тропи - це засоби увиразнення мовлення. Вони слугують для вживання слова в переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень. У текстах пісень гурту «БЕ2 ОБМЕЖЕНЬ» прослідко- вується свій індивідуальний стиль, ідіостиль, що залежить від ідіолекту, тобто від сукупності індивідуальних ознак мови. Автором практично усіх пісень є сам Сергій Танчинець, як от його написані пісні: «Моя земля», «Поклянись. Поцілуй. Обійми», «Літо Камон», проте пісня «Кохана» написана маестро Миколою Мозговим.

Стиль письменника - це сукупність особливостей його творчості, якими твори створені ним відрізняються від інших митців. «Сукупність зображально-виражальних засобів письменника тоді дає ефект стилю, коли закономірно поєднується в художньо-мотивовану систему, зумовлену індивідуальністю митця» (Літературознавчий словник- довідник, 2007: 290).

Гурт «БЕ2 ОБМЕЖЕНЬ» наповнює свої пісні життям, оскільки тексти відрізняються емоційністю, мелодійністю, а також художніми образами, які додають колориту і роблять композицію завершеною. Мова пісень є образною і поетичною, вона дає чітко зрозуміти, що саме хоче донести автор до слухача. Як уже було зазначено, тропи є невід'ємною складовою кожної пісні гурту. Кожна наступна пісня перевершує попередню (за наявністю художніх засобів).

«Людина з давніх-давен намагалася пізнати різні предмети оточуючого світу, пізнаючи ознаки й властивості цих предметів, зіставляючи їх з ознаками та властивостями інших предметів, даючи їм словесні визначення. Первісна мова передає враження від предметів і явищ зовнішнього світу або елементарно, подібно до перших слів дитини, або більш змістовно, за допомогою слів-епітетів, кожне з яких називає певну чуттєво-сприйняту ознаку» (Шахнарович, 1991: 200). Найбільше епітетів нами виявлено у пісні «Воля»: «погляди зрілі», «серце чисте», де вони влучно доповнюють думку автора і додають у сенс пісні важливі художні деталі. Епітет «думка чиста» розуміємо, як тверезе бачення світу, подій і «холодне» прийняття рішень.

У тексті пісні «Мамині слова» епітет «сильна у словах» підкреслює силу жінки, котра не діями, а мовою може затьмарити усіх, адже правда завжди криється у словах. За допомогою тропа передається настанова для спадкоємців: «Світлим будь, мій синку, довкола є так темно».

Епітети у рядках пісні «Хочеш» допомагають передати ментальний стан героя, бо важливо дивитися на ситуацію зріло незалежно від свого віку і статі («Закарбовані спогади назавжди, не дають спокійно спати», «Посірілі нитки наших думок, плетуть собі клубочок»).

У композиції «Кохана» символізує щось вигадане і несправжнє епітет «чарівні світи», проте таке приємне і чисте, що хочеться залишитись там. За допомогою епітета «вітри розлучальні» передано наближення чогось лихого для закоханої пари («Так шумлять вітри, так спішать сюди... Розлучальні!»). Епітети «сині гори», «синій водограй», «розтанув сніг» - це художнє означення, опис довколишнього середовища. Такого ж плану: «ніч прозора» («Моя земля»), «Мить як рік, ніч як вік, вік як мить» («Поклянись. Поцілуй. Обійми»).

У композиції «Налий мені вина» епітет «останній крок» декларує майже закінчену справу, до якої залишилось йти зовсім трішки («Розкидані слова мої, зібрати хочеться - не знаю як...»); «шалений листопад...» («Листопад») розуміємо, як вийти за рамки стандартів і навчитися робити сміливі речі. Також зустрічаємо наступні: «І мчить назустріч темряві безликій» («Весь світ»), «Як тебе на скелі несе, маєш вірні робити кроки» («Воля»), «Ніжно-теплими нашими снами...», «Оголена - відверта» («Твої очі»).

Тема війни дуже близька гурту, що прослідко- вується у волонтерській діяльності й творчості, а також у доборі вдалих художніх засобів: «І най недобрий час дає нам зараз доля, ніщо не спинить нас», «Бо до цілі нас стрімко несе, воля духу нашого сила» («Вільні люди»); «Проси, щоб була тверда, віра моя з рукою» («Дихаю тобою»).

«Метафора - троп, слово або вираз, що вживається в переносному значенні, в основі якого лежить неназване порівняння предмета з яким- небудь іншим на підставі їх загальної ознаки» (Lectorovsky, 1991). Метафори за кількістю переважають епітети. У композиції «Липень» метафори «постать твоя зіткана зі світла» та «вбрана у легкий липневий вітер» показують, якою бачить герой кохану жінку, а саме усі дрібниці, які він помічає у ній і захоплюється. У композиції «Хочеш» прослідковуємо метафору: «душі забились в куточок», яка характеризує безвихідь, глухий кут в якому і так мало місця, адже там вже є інші «душі», які ховаються. Подібної конотації метафори прослідковуємо й в інших композиціях «зриває дах...» («5 хвилин»), «словами кидаєшся, від них тяжко» («До небес»).

Текст пісні «Твої очі» містить доволі цікаву метафору - «водоспадами, на твоє дно». Її використання передає жагу героя стати одним цілим із дівчиною це «водоспад», один раз і назавжди, адже «дно» ще кінець, і тут автор незалежно від того чи хороше закінчення чекає на закоханих, чи ні все ж вони будуть разом. Нерозділене кохання також прослідковуємо у метафорах інших композицій: «Пила любов із моїх долонь», «Лишила мила на серці слід», «Дихаю тобою» (Без Обмежень).

Возвеличує силу вічного кохання метафора - «я в тобі поселюсь» («А хочеш під вікном залишусь, можна я в тобі поселюсь?») із композиції «Хочеш».

У композиції «Запам'ятаю» метафора «серце моє хоче пити» («Серце моє хоче пити, та віскі не допоможе, нащо було так любити, як навіть торкнутися вже не можу?») демонструє внутрішній стан автора, який наче страждає від спраги, але не зовнішньо, а в душі.

Патріотичні метафори: «Герої серцями палають яскраво» («Героям»), «Проси, щоб завтра зійшло, сонце над головою» («Дихаю тобою»).

Метафора «вечір розплів твої коси», адже саме вечір асоціюється із закінченням дня, а розплітання волосся символізує скидання з себе важкості, яке супроводжувало впродовж нього. Ніжне ставлення до батьків: «Пам'ятаєш як ми дарували їм світ, наповнений сонцем, морем, любов'ю?»

Персоніфікацію розуміють як «тип метафори, що дозволяє спостерігати когнітивні моделі її реалізації в дискурсі твору» (Казакова, 2005: 170), який передбачає надання предметам, явищам природи і тваринам властивостей людини. Наприклад, у композиції «Хто Я»: «світ як тобі всміхається» (Без Обмежень).

«Порівняння - це один із засобів пізнання світу, який полягає у виявленні зовнішніх і внутрішніх зв'язків між предметами, та явищами» (Голоюх, 1996: 1). Так, наприклад, у композиції «Зорі запалали» виступають порівняннями «Ти була лагідна, як море, ти недосяжна наче небо, така цнотлива і прозора», що створює образ ніжної жінки. Також цікаве порівняння для демонстрації закоханості, на нашу думку, використано авторами у композиції «Тону»: «Ти застрягла в моєму серці. Як куля посеред бою».

Порівняння у тексті тісні «Мільярди» «твої вуста, як казка наяву» говорить про те, що автор хоче передати пристрасть до коханої жінки, усі теплі відчуття, які відчуває чоловік, але водночас злість на мрії, яким не судилось збутись: «Тебе, наче тінь, занесло під браму».

У тексті пісні «Відчуваю» порівняння «манила, як на вогонь» символізує жагу хлопця наперекір усьому прийти до дівчини, хоч він знає, що це може його знищити. Припускаємо думку, що автори могли надихнутись відомою притчею «Вогонь і три метелики»: («Третя, підлетівши вже зовсім близько, зникла у вогні й не повернулася»).

Порівняння «п'ять хвилин, як п'ять сторіч» у тексті пісні «5 хвилин» про перебільшення шкали реально часу. У композиції «Листопад»: «Знаєш уві сні, хвилини наче дні...»; «Живемо як манекени», іноді ми, як діти, знімаєм маски, а могли б радіти» («Ангели плачуть»). Порівняння «земля, мов сина рука» («Моя земля») говорить про близькість, яка супроводжує героя («Моя земля - сила моя, це моя земля, це віра моя, моя земля - батька слова, моя земля, мов сина рука»).

Ще у текстах зустрічаються гіперболи, які визначають як: «лінгвістичний прийом навмисного, образного перебільшення / зменшення, заснований на контрастному зіставленні реальної і нереально перебільшеної кількісних характеристик актуального для мовця ознаки предмета, явища або дії і слугує одночасно як для інтенсифікації міри ознаки, так і для передачі індивідуального емоційного та естетичного сприйняття цієї ознаки» (Лут, 2015: 89).

Наприклад, у композиції «Мільярди» гіпербола «сто мільярдів слів» показує надмірне перебільшення. «В спеку змерз» у тексті пісні «До небес» про перебільшення природних явищ з реальністю. «Літати в небесах» - говорить про бажання зникнути з цього світу і переносить героя у меланхолійний стан.

«Алегорія (від гр. allos - інше і agoreuo - говорю) - іносказання, троп, у якому ідеї, думки, абстрактні поняття через уподібнення передаються в конкретних образах. Алегорія - це розгорнута метафора. Часто використовується письменниками в умовах політичної цензури для утвердження певних ідей, викриття негативних суспільних явищ» (Домбовський, 2008: 224). Наприклад: «А в когось давно у планах одягнути всі гроші» («Ангели плачуть») (Без Обмежень).

У текстах пісень зустрічається і метонімія. Під цим терміном розуміють «називання одного предмета ім`ям іншого, цілком відмінного, але зумовленого першим, таким, що перебуває у певних зв`язках з ним» (Зайцева, 2012: 192). Наприклад: «Ти на коліна не стала, Героям Твоїм Слава!!» («Героям»), де прослідковуємо заміну назви людей назвою країни. Яскравим прикладом метонімії також можна вважати: «Ми до Шевченка їдем, як до батьків, тож приймай нас, Тату, своїх синів» («Тарасова Гора»).

Синекдоха (від гр. synekdoche - співвіднесення) - один із видів тропу, що базується на зміні назв предметів за кількісною ознакою. Відзначимо, що цей троп прослідковується саме у патріотичному циклі поезій: «Стали сини за тебе стояти! Знайте, "брати", нас не зламати!» («Моя країна»), «Мушу просити тебе, побратиме, бийся за двох, якщо я загину» («Героям»).

Оксюморон визначають, як «ознаку такого поєднання непоєднуваних, суперечливих, протилежних слів і понять, при якому його складові не знищують і не нівелюють один одного, а зберігаються у повному обсязі своїх значень, відображаючи принципово нове явище або його новий стан» (Newmark, 2008: 296). Наприклад, «знайомий аж до болю» («Зорі запалали»); у композиції «До небес» - «плачеш без сліз», «прощаєшся без слів» («На здачу забрала пів душі, наче прощаєшся без слів») (Без Обмежень).

Прослідковуємо яскраві приклади оксюморону у рядках пісні «Тону», де головний герой страждає через розлуку: «Розстріляний і бездиханний. Воскреспідтвоєюрукою», «Тадавнєуменебезсоння. А з кулею в серці спокійніше спиться» (Без Обмежень). У композиції «Листопад» оксюморон «тиша дзвинить» говорить про несумісні речі.

Іронію розглядають як троп, вид комічного, особлива модальність, форма мовної гри, інтелектуальна емоція, світоглядна позиція тощо. У композиції «Запам'ятаю» іронією виступають рядки «де ж ми так прокололись, що за хвилину ми стали чужими» (Без Обмежень). У тексті пісні «Ангели плачуть» прослідковується іронія «та може нарешті зійдем зі сцени і станем самими собою», що містить приховане лукавство над справжнім фактом.

«Символ (від гр. symbolon - умовний знак) - у філософському розумінні - предметний чи мовний знак, широке узагальнення сутності речей і явищ як результат пізнавальної діяльності людини. Символ є таким же давнім, як і людська свідомість, оскільки символізація, в основі якої лежить уподібнення, правила за основний засіб пізнання світу» (Український гурт «Без обмежень»: 296). У творчості гурту: «сонце» («Без тебе хто я? Ти сонце моє. Давай зі мною літати в небесах») («Хто Я»). Сонце символізує життєву силу і відродження, як у природі, так і у житті. У композиції «Доле моя» прослідковуємо символ вірного кохання - «лебеді» («Ой, вже мої лебеді та й наплавалися. Ой, доле моя! Та й наплавалися») (Без Обмежень). Відомо, що з давніх часів лебідь символізує вірність, вічне кохання та красу.

«Афоризм (від гр. aphorismos - визначення) - лаконічний, відточений вислів, у якому узагальнено якусь оригінальну думку. Народні афоризми - прислів'я, приказки. Авторські афоризми - крилаті слова, що належать письменникам, філософам, іншим відомим людям» (Український гурт «Без обмежень»: 296). У творчості гурту: «Сині гори й полонини і поля, море за плечем! Горе тому, хто прийде до нас з мечем!» («Моя країна»). Тут автор, через афоризм, хоче передати свій настрій, а саме настрій ворожнечі та готовності до бою. А також: «Нам готують прем'єри, зовсім чужих вистав, «Ніщо не зупинить ідею, час якої настав»» («Героям»). Тут теж присутній авторський афоризм, який постулював Степан Бандера - людина-символ українського національного руху.

«БЕ2 ОБМЕЖЕНЬ» часто використовують епіфори. Так, наприклад, у композиції «Не мовчи»: «Не мовчи, не мовчи, я не можу розібрати слів, з твоєї висоти, не мовчи, не мовчи, я не можу розібрати слів, з твоєї висоти». Ще у композиції «5 хвилин» епіфорою є: «П'ять хвилин, як п'ять сторіч, ніч без тебе жах...П'ять хвилин, як п'ять сторіч, ніч без тебе жах...» У тексті пісні «Без неї ніяк» епіфора: «Скажу тобі, не плач, не варто, та й не треба. Скажу тобі не плач...» (Без Обмежень).

Рефрен пісень складається з епіфори: «Там, де залишишся ти, буду з тобою, буду з тобою» («Буду з тобою»); «Небом твоїм я не нап'юсь, небом твоїм ніяк не нап'юсь...» («Відчуваю»); «Ангели плачуть. Демони платять! Ангели плачуть. Демони платять!» («Ангели плачуть») (Без Обмежень).

Висновки

Автори гурту «БЕ2 ОБМЕЖЕНЬ» часто використовують художні засоби, які яскраво наповнюють тексти пісень, влучно передаючи настрій ліричного героя, який переживає ту чи іншу ситуацію, суспільні виклики та под. Відзначимо, що розмаїття тропів надає особливої пікантності. Найчастіше це - метафора, епітет, порівняння, метонімія, іронія, оксюморон, гіпербола, епіфора.

Отже, тропи лише увиразнюють твори. Гурт «БЕ2 ОБМЕЖЕНЬ» використовує художні засоби задля того, аби донести слухачеві глибокий сенс їхніх пісень. Перспективу вбачаємо у подальшому дослідженні художніх засобів у пісенній творчості сучасних українських гуртів.

Список використаних джерел

1. Без Обмежень. Слова пісень

2. Без Обмежень : веб-сайт.

3. Голоюх Л. В. Порівняння як структурно-стилістичний компонент художнього тексту: автореф. канд. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : 10.02.01. Київ, 1996. 20 с.

4. Домбовський В. Українська стилістика і ритміка. Мюнхен : Munchen Monachii, 2008. 448 с. (Cogito: навчальна класика).

5. Зайцева В. В. Функції синекдохи в газетному тексті. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2012. № 1. С. 190-195.

6. Казакова Т. А. Практические основы перевода. Санкт-Петербург : Союз, 2005. 320 с.

7. Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. К. : ВЦ «Академія», 2007. 752 с.

8. Лут К. А. Гіпербола як засіб прагматичного впливу в англомовному економічному дискурсі. Одеський лінгвістичний вісник. 2015. № 6. С. 57-60.

9. Онопрієнко Т. М. Тропеїчні засоби реалізації прагматичної скерованості художнього тексту. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2008. №40. С. 181-185.

10. Остапчук І. І. Тропи та тропеїзація англомовного майстерного дискурсу. 2016.

11. Український гурт «Без обмежень» розповідає про свій шлях до народного успіху [Електронний ресурс

12. Черемхівка Г. Є. Тропи і фігури у медіатекстах початку XXI ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : 10.02.01. Дніпропетровськ, 2015. 23 с.

13. Шахнарович А. М. Проблемы формирования языковой способности. Человеческий фактор в языке. Язык и порождениеречи. М. : Наука, 1991. С. 185-220.

14. Lectorovsky V. A. and Oizerman T. I. (1991). Socio-cultural nature of knowledge, Vol. 2. Moscow : Mysl'.

15. Newmark Peter. A Text bookof Translation. Harlow : Pearson Education Limited, 2008. 292 p.

References

1. Bez Obmezhen. Slova pisen : veb-sait. [Lyrics of songs].

2. Bez Obmezhen : veb-sait. [Without restrictions. Lyrics of songs].

3. Holoiukh L. V. Porivniannia yak strukturno-stylistychnyi komponent khudozhnoho tekstu [Comparison as a structural and stylistic component of an artistic text]: avtoref. kand. dys. na zdobuttia nauk. stupenia d-ra filol. nauk : 10.02.01. Kyiv, 1996. 20 s.

4. Dombovskyi V. Ukrainska stylistyka i rytmika [Ukrainian stylistics and rhythm]. Miunkhen : Munchen Monachii, 2008. 448 s. (Cogito: navchalna klasyka).

5. Zaitseva V. V. Funktsii synekdokhy v hazetnomu teksti [Functions of synecdoche in a newspaper text]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Filolohichni nauky. 2012. № 1. S. 190-195.

6. Kazakova T. A. Prakticheskie osnovyi perevoda [Practical basics of translation]. Sankt-Peterburg : Soyuz, 2005. 320 s [in Russian].

7. Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk [Literary dictionary-reference] / za red. R. T. Hromiaka, Yu. I. Kovaliva, V. I. Teremka. K. : VTs «Akademiia», 2007. 752 s.

8. Lut K. A. Hiperbola yak zasib prahmatychnoho vplyvu v anhlomovnomu ekonomichnomu dyskursi [Hyperbole as a means of pragmatic influence in English-language economic discourse]. Odeskyi linhvistychnyi visnyk. 2015. № 6. S. 57-60.

9. Onopriienko T. M. Trapeichni zasoby realizatsii prahmatychnoi skerovanosti khudozhnoho tekstu [Tropeic means of realizing the pragmatic orientation of the artistic text]. VisnykZhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeniIvanaFranka. 2008. №40. S. 181-185.

10. Ostapchuk I. I. Tropy ta tropeizatsiia anhlomovnoho maisternoho dyskursu [Tropes and tropeization of English master discourse]. 2016.

11. Ukrainskyi hurt «Bez obmezhen» rozpovidaie pro svii shliakh do narodnoho uspikhu [The Ukrainian band "Without Limits" talks about its path to national success] [Elektronnyi resurs].

12. Cheremkhivka H. Ye. Tropy i fihury u mediatekstakh pochatku XXI st. [Tropes and figures in media texts of the beginning of the XXI century]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. fil. nauk : 10.02.01. Dnipropetrovsk, 2015. 23 s.

13. Shahnarovich A. M. Problemyi formirovaniya yazyikovoy sposobnosti [Problems of formation of language ability]. Chelovecheskiyfaktor vyazyike. Yazyikiporozhdenierechi. M. : Nauka, 1991. S. 185-220 [in Russian].

14. Lectorovsky V. A. and Oizerman T. I. (1991). Socio-cultural nature of knowledge, Vol. 2. Moscow : Mysl.

15. Newmark Peter. A Text bookof Translation. Harlow : Pearson Education Limited, 2008. 292 p.

Размещено на Allbest.ru