Жанрово-стильові особливості фентезі у художньому світі Галини Пагутяк

Размещено на http://allbest.ru

Жанрово-стильові особливості фентезі у художньому світі Галини Пагутяк

Тетяна Швець, кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

У статті здійснено спробу проаналізувати й узагальнити ознаки фентезі, реалізовані в художньому світі прози для дітей Галини Пагутяк (романах «Королівство» і «Книгоноші з Королівства», «Втеча звірів, або Новий Бестіарій»).

Ключові слова: фентезі, жанрові експерименти, міфологізовані та архетипні образи.

Вступ

Постановка проблеми в загальному вигляді... З-поміж українських письменників, які працюють у жанрі фентезі, особливе місце посідає Галина Пагутяк. У літературних колах письменницю часто називають «найсамобутнішим і найутаємниченішим мислителем новітньої літературної доби», а її твори -- такими, що не вписуються в розряд бестселерів і блокбастерів, акцентують на духовних константах- оберегах (Я. Голобородько). Її творчий доробок представлений також різними категоріями фентезійної літератури: містично-філософською, метафоричною, героїчним фентезі, ґотичною прозою: «Завдяки філософському плану оповіді й психологічній насиченості твори авторки набувають всезагальності, відтворюючи вічні закони розвитку цивілізацій» [6, с. 10]. У її творах порушуються складні філософські проблеми (пошуку сенсу життя і призначення людини, втрати духовності, цивілізаційної кризи), проте письменниця вдало адаптує «дорослу» тематику до особливостей дитячого сприйняття в ряді творів для середнього шкільного віку: повісті «Лялечка і Мацько», романах «Королівство» і «Книгоноші з Королівства», «Втеча звірів, або Новий Бестіарій». Аналізуючи твори Г. Пагутяк для дітей, дослідники (А. Артюх, І. Гречаник, Ю. Джугастрянська) виявили спорідненість їх тематики з темами «дорослої» літератури.

Аналіз досліджень і публікацій... Творча індивідуальність Г. Пагутяк розвивається яскраво і своєрідно. Неординарний художній світ, індивідуальний стиль, жанрові імпровізації та спроби експериментування, синтезування традицій і новаторства у творчості української письменниці Галини Пагутяк уже третє десятиліття привертають увагу дослідників літератури. Характеристику прози Г. Пагутяк здійснювали Т. Гундорова, О. Карабльова, Н. Мельник, Р. Мовчан, О. Поліщук, Т.Тебешевська-Качак, Р. Харчук та інші літературознавці, наголошуючи на окремих аспектах художнього твору авторки (стильова своєрідність, образ ідеального світу, жанрові модифікації новели, символістська концептуалізація самотності у прозі тощо). Значний науковий інтерес становлять кандидатські дисертації А. Артюх «Проза Галини Пагутяк: герметичність як домінанта індивідуального стилю» (2009), І. Білої «Метароман Галини Пагутяк: текст і контекст» (2011), Г. Бокшань «Неоміфілогізм у художній прозі Галини Пагутяк» (2017).

Мета статті -- проаналізувати й узагальнити ознаки фентезі, реалізовані в художньому світі прози для дітей Галини Пагутяк.

Виклад основного матеріалу

У 1954 році світ побачила книга Дж. Р. Р. Толкіна «Володар кілець». З часу появи роману термін «фентезі» остаточно приживається в літературі та поступово починає займати все більшу частину культурного життя людей: живопис, кінематограф, комп'ютерні та настільні ігри і т. ін. Феєричний світовий успіх книг Джоан Роулінг про хлопчика-чарівника Гаррі Потера став поштовхом для заповнення свідомості молоді підлітково-дитячим фентезі.

В Україні фантастика та фентезі часто сприймаються як синоніми, хоча, як тлумачить «Літературознавча енциклопедія»: «Фентезі (англ. fantasy: ідея, вигадка) -- жанровий різновид фантастики, в якому використовуються ірраціональні мотиви чарівництва, магії, рицарського епосу, поєднані з реалістичною нарацією, змальовуються віртуальні світи із середньовічними реаліями, нетехнічною психологією [6]». Дослідники виділяють три основні напрями літератури фентезі: класичний, історичний та науковий, серед яких, відповідно, виокремлюють такі жанрові різновиди: героїчне фентезі; високе (епічне) фентезі; ігрове фентезі; історичне фентезі; темне фентезі та ін. [8]. Дослідники пропонують різні, часом полемічні, точки зору на визначення жанрової природи творів Г. Пагутяк. Т. Тебешевська-Качак стверджує, що експериментальність художнього методу письменниці виявилася насамперед на жанрово-стильовому рівні [2].

Г. Пагутяк, на думку Г.Бокшань, дуже органічно виявляє свою творчу індивідуальність у жанрових формах історично-міфологічного і готичного роману, фентезі, антиутопії, міфологічно-історичної та філософсько-фантастичної повісті. Творчості Г. Пагутяк властива естетика ірраціонального, фантазійного, інтуїтивного, сновидного, тому слід визнати закономірним вплив на неї готичної літератури, проте варто наголосити і на тому, що традиційні атрибути готичних романів -- покинуті старі будинки, занедбані порослі лісом чи чагарниками місцевості -- у прозі Г. Пагутяк завжди наділені рисами психоаналітичних символів і семантикою архетипів [2]. О. Леоненко дійшла висновку, що «творчість Галини Пагутяк за своїми атрибутивними характеристиками можна віднести до містично- філософського фентезі, де «істинна реальність» постає як складна та багатозначна концепція буття, що вміщує не тільки звичні, але й «надзвичайні» шари, до яких мають доступ лише обрані» [6, с. 98].

Магістральними у творчості Г. Пагутяк є онтологічно- антропологічна та культурно-історична тематики, що охоплюють мотиви протистояння цивілізації та природи, самотності й відчуженості, духовної безпритульності, мистецтва загалом і книги зокрема. Авторка збагатила українську прозу екзотичною тематикою і створила власні міфологізовані образи.

Типові жанрові ознаки дилогії «Королівство» та «Книгоноші з Королівства» дають підстави дослідникам зараховувати їх до жанрового різновиду фентезі, у зразках якого «використовуються елементи архаїчного міфу, чарівної казки, рицарського роману з кодексом честі <...> тощо» [7, т.2 с. 530].

Сюжет «Королівства» пригодницький, він побудований за перипетійним принципом, багатолінійний. З перших сторінок твору Галина Пагутяк занурює читача у фантастичний світ, використовуючи прийоми перевтілення, подорожі реальними й ірреальними світами, сну. Письменниця при цьому поєднує таємниче, незвичайне із повсякденним, буденним.

Головні герої роману перебувають у постійному русі; вони, немов «крізь терни до зірок», через Граничний світ, убогий, укритий густим туманом і темрявою, подорожуючи різними світами, сягають Королівства й там залишаються назавжди. Мікротеми твору (дружба, перше кохання, любов до тварин, любов до книги), фантастично-пригодницький сюжет, атмосфера дива й таємниці, захоплююча інтрига розраховані на рецепцію підлітково-юнацької аудиторії. Водночас філософська глибина, алегоризм, символізм адресують роман і дорослому читачеві [5]. Письменниця на прикладі міфологічних образів розкриває утопічну модель соціуму. Якісні зміни у процесі розгортання сюжету стають причиною зміни жанрової концепції твору. Його щасливе завершення можна розцінювати не як торжество справедливості, а як віднайдення героями душевної рівноваги й гармонії. Усе це є свідченням процесу творення оригінальної генеричної структури -- фентезі, у який залучаються жанрові форми попередніх епох; взаємодіючи, вони взаємозбагачують один одного, і, як наслідок, демонструють оригінальні зразки нової наративної якості.

Загадкова біографія Каспара Гаузера, який у 1828 році вперше з'явився на площі Нюрнберга, схвилювала уяву багатьох письменників й покликала до життя створення кількох десятків прозових творів. Каспар Гаузер на прізвисько «Дитинча Європи» -- таємничій знайда, одна із загадок XIX століття. Юнака, який практично не вмів ходити та говорити, знайшли у Нюрнберзі. Його вбив невідомий п'ять років потому. Попри всі зусилля та величезну нагороду, призначену баварським королем, ні справжнє ім'я, ні походження Каспара, ні причину його вбивства, ні особу вбивці встановити так і не вдалося [1]. літературний пагуляк фантастика фентезі

Біографія Каспара Гаузера покладена в основу однойменного образу казкової повісті Галини Пагутяк «Втеча звірів, або Новий Бестіарій». У посиланнях на книгу «Мій Близький і Далекий Схід» письменниця пояснює значення цього архетипного образу: «дикун, якого цивілізують» [9, с. 21]. У дитячій повісті Г. Пагутяк актуалізує такі риси цього архетипу, як моральна чистота, вроджена доброта, гармонійність стосунків із природою, тяжіння до відновлення втраченого у Всесвіті ладу.

Г. Пагутяк наводить міфологізований варіант біографії історичної постаті, позбавлений конкретики, що засвідчує універсальність відтвореного автором архетипу. Якщо історичний Каспар Гаузер після тривалого перебування у підземеллі потрапив до людей, які в намаганнях цивілізувати його замість притулку створили ще одну в'язницю, то Г. Пагутяк надає альтернативну версію життя казкового героя. Письменниця рятує хлопчика від згубного впливу людей і забезпечує можливість справжнього притулку, сутність якого вербалізовано Каспаром: «Ставши вільним, я обрав собі життя без людей: серед звірів і птахів» [10, с. 26]. У такий спосіб Г. Пагутяк актуалізує семантику руйнівного впливу цивілізації. В'язниця, з якої вдалося звільнитися казковому Каспару, символізує світ без любові, співчуття й милосердя, що здатен спотворити первозданну людську сутність, деформувати свідомість і позбавити шансу налагодити гармонійні стосунки з довкіллям. Живучи в такому світі, людина втрачає можливість реалізувати своє призначення [1].

Ключовими для розуміння архетипності образу Каспара Гаузера є слова однойменного казкового героя: «Я думаю, що в цьому світі ніколи не було ладу. Його не може бути без милосердя і доброти. Серед нас багато каспарів гаузерів. Єдине, що ми можемо зробити, вийшовши з темниці, це визволяти інших з неї і бути добрими до них» [10, с. 221]. Літературна інтерпретація медичного «синдрому Каспара Гаузера» фокусується на нездатності реалізувати своє призначення в оточенні, позбавленому любові й милосердя, на неможливості Всесвітньої гармонії без злагоди у стосунках з усіма істотами. Через образ Каспара Гаузера реалізовано мотив самотності як екзистенційного відчуження від жорстокого світу. Як бачимо, «доросла» тема самотності знаходить відображення й у аналізованому творі. «Дитячу» її дефініцію вербалізовано Каспаром: «Це коли ти і світ, що тебе оточує, -- різні» [10, с. 46].

Отже, сучасна дитяча література формується під впливом сильних соціальних змін і нового світовідчуття. Вона різнохарактерна та поліфункціональна, оскільки виступає одночасно складовою літературного, культурного та навчально-виховного процесів. Сучасні соціологічні дослідження свідчать про надзвичайну популярність сьогодні такого жанрового різновиду фантастичної літератури як фентезі. У рейтингу літературних видів і жанрів фантастика та фентезі, за уподобаннями населення, випереджають усю класичну та сучасну літературу (українську, зарубіжну), поезію, мемуари, публіцистику. Особливо це стосується молодіжного середовища; саме молодь найбільше сповнена бажання щось перебудувати в цьому світі, змінити на краще. Фентезі порівняно молодий жанр, в Україні він почав розроблятися лише наприкінці ХХ -- початку ХХІ століття. На відміну від наукової фантастики, фентезі не прагне пояснити світ, у якому відбувається дія твору, з погляду науки. У такому світі може бути реальним існування богів, чаклунства, міфічних істот, привидів і будь- якої іншої фантастичної суті.

Висновки

Талант Г. Пагутяк органічно виявляється у жанрових формах, характерних для літератури фентезійного напряму, причому в багатьох її текстах спостерігається наявність кількох жанрових ознак. Схильність авторки до художніх експериментів виявилася у створенні оригінальних форм фентезі з міфологічно-казковими компонентами. Головною у творчості Г. Пагутяк є філософська тема буття людини та культурно-історична тематика, що включає мотиви протистояння цивілізації та природи, самотності й відчуженості, духовної безпритульності, мистецтва загалом і книги зокрема. Авторка збагатила українську прозу екзотичною тематикою і створила власні фантастично-казкові світи [1].

Типові жанрові ознаки дилогії «Королівство» та «Книгоноші з Королівства» дають підстави дослідникам зараховувати їх до жанрового різновиду фентезі. Для створення головного героя казкової повісті Г. Пагутяк використала елементи біографії Каспара Гаузера, надавши їм універсального характеру в рамках архетипу «шляхетного дикуна», акцентуючи первозданну чистоту і цнотливість, безборонність перед згубним впливом цивілізації. Своєрідність авторського міфомислення виявилася в літературній інтерпретації «синдрому Каспара Гаузера», що полягає в неспроможності йти власним шляхом -- дорогою «освіченого серця» -- у холодному, байдужому світі, позбавленому культури почуттів.

Список використаних джерел і літератури

1. Бокшань Г. Архетипні риси біографії Каспара Гаузера в казковій повісті Галини Пагутяк «Втеча звірів, або новий бестіарій». Питання літературознавства / Pytannia literaturoznavstva / Problems of Literary Criticism. № 90. 2014. С. 62-1.

2. Бокшань Г. Міфопоетика пригодницького роману Галини Пагутяк «Королівство». Мільйон історій: поетика пригод у літературі та медіа. Збірник наукових матеріалів конференції (Берднянськ, 22-23 вересня 2016 року). Бердянськ: БДПУ, 2016. С. 17-18.

3. Джугастрянська Ю. Радісна пустеля Галини Пагутяк. Літературна дефіляда. Сучасна українська критика про сучасну українську літературу. Бібліотека «Літакценту». К.: Темпора, 2012. С. 32-48.

4. Жулинський М. Чому на сонячній галявині плакав лис? Пагутяк Г. Діти. К.: Рад. письменник, 1982. С. 5-12.

5. Кизилова В. В. Художня специфіка української прози для дітей та юнацтва другої половини ХХ століття: монографія. Держ. закл. «Луган. нац. унт імені тараса Шевченка». Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. 400 с.

6. Леоненко О. Національний варіант жанру фентезі в прозі Галини Пагутяк (на матеріалі роману «Смітник Господа нашого»). www.irbis- nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?

7. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. К.: Академія, 2007. - (Серія «Енциклопедія ерудита»: ЕЕ). Т. 2: М (МаадайКара) - Я (я-форма) / авт. уклад. Ковалів Ю. І. - 622 с.

8. Логвіненко Н. Фентезі як вид фантастичної прози. Українська література в загальноосвітній школі. 2014. № 5. С. 38-40.

9. Пагутяк Г. Брат мій Енкіду. Мій Близький і Далекий Схід: повість та есеї. Львів: ЛА «Піраміда», 2014. С. 18-67.

10. Пагутяк Г. Втеча звірів, або Новий бестіарій. К.: АБА-БА-ГА-ЛА-МА- ГА, 2013. 240 с.

11. Пагутяк Г. Королівство: для серед. шк. віку. / Вид. 2-ге, випр. Вінниця: Теза, 2010. 378 с.

12. Тебешевська-Качак Т. Художні особливості прози Галини Пагутяк (жанрово-стильовий аспект). Слово і час. 2006. № 9. С. 51-58.

References

1. Bokshan H. Arkhetypni rysy biohrafii Kaspara Hauzera v kazkovii povisti Halyny Pahutiak «Vtecha zviriv, abo novyi bestiarii». Pytannia literaturoznavstva / Pytannia literaturoznavstva / Problems of Literary Criticism. № 90. 2014. S. 62--1.

2. Bokshan H. Mifopoetyka pryhodnytskoho romanu Halyny Pahutiak «Korolivstvo». Milion istorii: poetyka pryhod u literaturi ta media. Zbirnyk naukovykh materialiv konferentsii (Berdniansk, 22--23 veresnia 2016 roku). Berdiansk: BDPU, 2016. S. 17-18.

3. Dzhuhastrianska Yu. Radisna pustelia Halyny Pahutiak. Literaturna defiliada. Suchasna ukrainska krytyka pro suchasnu ukrainsku literaturu. Biblioteka «Litaktsentu». K.: Tempora, 2012. S. 32-48.

4. Zhulynskyi M. Chomu na soniachnii haliavyni plakav lys? Pahutiak H. Dity. K.: Rad. pysmennyk, 1982. S. 5-12.

5. Kyzylova V. V. Khudozhnia spetsyfika ukrainskoi prozy dlia ditei ta yunatstva druhoi polovyny KhKh stolittia: monohrafiia. Derzh. zakl. «Luhan. nats. un-t imeni tarasa Shevchenka». Luhansk: Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka», 2013. 400 s.

6. Leonenko O. Natsionalnyi variant zhanru fentezi v prozi Halyny Pahutiak (na materiali romanu «Smitnyk Hospoda nashoho»). www.irbis- nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?

7. Literaturoznavcha entsyklopediia: u 2 t. K.: Akademiia, 2007. -- (Seriia «Entsyklopediia erudyta»: EE). T. 2: M (MaadaiKara) -- Ya (ia-forma) / avt. uklad. Kovaliv Yu. I. - 622 s.

8. Lohvinenko N. Fentezi yak vyd fantastychnoi prozy. Ukrainska literatura v zahalnoosvitnii shkoli. 2014. № 5. S. 38-40.

9. Pahutiak H. Brat mii Enkidu. Mii Blyzkyi i Dalekyi Skhid: povist ta esei. Lviv: LA «Piramida», 2014. S. 18-67.

10. Pahutiak H. Vtecha zviriv, abo Novyi bestiarii. K.: ABA-BA-HA-LA-MA- HA, 2013. 240 s.

11. Pahutiak H. Korolivstvo: dlia sered. shk. viku. / Vyd. 2-he, vypr. Vinnytsia: Teza, 2010. 378 s.

12. Tebeshevska-Kachak T. Khudozhni osoblyvosti prozy Halyny Pahutiak (zhanrovo-stylovyi aspekt). Slovo i chas. 2006. № 9. S. 51-58.

Summary

The article is an attempt to analyze and summarize the features of fantasy, realized in the artistic world of children's prose by Halyna Pahutiak (novels «Kingdom» and «Book-Pedlars from the Kingdom», «Escape of Beasts, or the New Bestiary»).

Key words: fantasy, genre experiments, mythologized and archetypal images.

Размещено на Allbest.ru