Роль сенсорної лексики у створенні художньої образності в романі Ф.С. Фіцджеральда "Ніч лагідна"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний аграрний університет

РОЛЬ СЕНСОРНОЇ ЛЕКСИКИ У СТВОРЕННІ ХУДОЖНЬОЇ ОБРАЗНОСТІ В РОМАНІ Ф.С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА “НІЧ ЛАГІДНА”

Оксана Волошина, кандидат філологічних наук,

доцент, доцент кафедри української та іноземних мов

Вікторія Станішевська, здобувач першого

(бакалаврського) рівня вищої освіти

Анотація

роман фіцджеральд сенсорний лексика

У процесі аналізу роману Ф.С. Фіцджеральда “Ніч лагідна” було досліджено насиченість тексту сенсорною лексикою. В мікрополі якості, що сприймається зором, було досліджено лексичні одиниці використання світла та лексичні одиниці використання кольору Наведено звукопозначення, які представлені вживаннями лексичних одиниць. Досліджено використання тактильної лексики, одоризмів, смакопозначень. Доведено, що Ф.С. Фіцджеральд в романі “Ніч лагідна” використав яскраве різноманіття лексики, яка сприймається чуттєво, і вона відіграє значну роль при формуванні художнього образу

Ключові слова: сенсорна лексика; художня образність; конотація; звукопозначення; тактильна лексика.

Annotation

Oksana Voloshyna, Ph.D. (Philology), Associate Professor of the Ukrainian and Foreign Languages Department Vinnytsia National Agrarian University Victoria Stanishevska, Applicant of the first (Bachelor's) Level of Higher Education Vinnytsia National Agrarian University

THE SENSORY VOCABULARY ROLE IN THE CREATION OF ARTISTIC IMAGE IN THE NOVEL BY F.S. FITZGERALD “TENDER IS THE NIGHT”

In the process of analyzing Fitzgerald's novel “Tender is the Night” the saturation of the text with sensory vocabulary was investigated. Lexical units of light use and lexical units of color use were studied in the micro field ofperceived quality. Sound notations, which are represented by the use of lexical units, are given. The use of tactile vocabulary, odorisms, flavoring sense has been also studied. It is proved that in his novel “Tender is the Night”, F.S. Fitzgerald used a vivid variety of vocabulary that is perceived by the senses, and it plays a significant role in shaping the artistic image. The most typical for the novel by F.S. are analyzed. Fitzgerald's “Tender is the Night” is an adherent connotation of the vocabulary of sensory perception, namely the role of the textual connotation of sound symbols and the textual connotation of tactile vocabulary is considered in detail. The expression of sound quality as a perceptual feature is studied. The saturation of the text with tactile vocabulary is characterized. Analysis of the use of sensory vocabulary in the novel “Tender is the Night” by F.S. Fitzgerald showed that sensory vocabulary plays a significant role in creating an artistic imagery, revealing themes and authorial ideas. It is proved that the concept of connotation is closely related to the concept of imagery, which is an emotionally expressive component of the word. The novel also uses 195 different lexical units, which relate to tactile vocabulary, and which have different connotations. It is stated that in the novel by F.S. Fitzgerald's the tactile vocabulary is used in full accordance with its traditional “force field”. The nature of emotionally expressive, evaluative and other textual connotations of units of sensory vocabulary, the basic principles of using this vocabulary as a means of creating artistic imagery are revealed.

Keywords: sensory vocabulary; artistic imagery; connotation; sound notation; tactile vocabulary.

Постановка проблеми

Текст художнього твору являє собою багатомірну змістову єдність, в якій віддзеркалюється психологія письменника, де реалізується в літературній формі ідея, а також відображається унікальне явище людської свідомості - мова, яка через системно-функціональні, семантичність, стильові, стилістичні і інші організації розкриває національну та індивідуально-лінгвістичну концептуальну картину світу.

Одним з нових напрямків в області теорії художнього тексту є виявлення функціонального навантаження його елементів, визначення явних та неявних значень, які виникають як результат їх семантичної взаємодії з іншими елементами тексту, їх ролі у змістовій структурі тексту, віддзеркалення авторського ставлення до того, що повідомляється, до авторської мети, що розкривається в художніх образах.

Під терміном художня образність в широкому сенсі слід розуміти наочність, предметно-чуттєву форму, що дана нам в відчуттях, емоційну насиченість, змістовність, тобто властивість передавати в конкретно-чуттєвій формі складний зміст, що не співпадає із зовнішнім значенням образу. За кожною одиницею сенсорної лексики стоїть чуттєвий образ нижчого рівня, який в художньому тексті може стати образом художнім.

Аналіз основних досліджень і публікацій

Аналіз наукової літератури показує, що у філологічній науці є теоретичний фундамент успішного відтворення семантики окремих складових лексико-семантичних полів. Роботи таких вчених, як О. Ільченко (2002) [9], Т. Семашко (2015) [11] висвітлюють зміст етнокультурних стереотипів смакового модусу сприйняття.

Використання сенсорної лексики як ілюстративного матеріалу для перекладознавчих положень відображені у працях І Гунько, О. Волошиної (2021) [8], Р Кравця (2017) [10], Т Семашко (2015) [12]. Інтегральний опис мовної системи відображено у роботі Н. Телекало (2018) [13], О. Волошиної (2013) [6], Т Семашко (2015) [12].

Концепції, розроблені науковцями, визначають статус сенсорної лексики у мові та особливості їх функціонування у мовленні, слугують підґрунтям для її подальшого вивчення.

Формування мети статті

Метою статті є дослідження ролі сенсорної лексики у створенні художньої образності в романі Ф. Фіцджеральда “Ніч лагідна”.

Виклад основного матеріалу

Романи Ф. Фіцджеральда гранично ліричні, проте в них повно і переконливо представлено не лише примхливу індивідуальну психологію, a й відтворено соціальні peaлiї в іх історичній конкретиці. До того ж, завжди відчувається якась потаємна сторона людської особистості, непізнане глибинне “щось”, неповторний аромат індивідуальності. Серед авторських знахідок Ф. Фіцджеральда, які великою мірою сприяють такій ліричній об' ємності, ми можемо відзначити його наближеність до романтичної естетики, зокрема, символізування реалій і явищ, системне використання їх як стрижневих образів-організаторів тексту та інтертекстуальності, що й поглиблює, й розширює сприймання їх читачем.

Творчість письменника відноситься до модернізму, який являє собою множинність художніх напрямів зі спільним світоглядом. Виділивши в собі окремі якості, модернізм роздробив звичний художній образ, який є одним з найбільших джерел сенсорної лексики. Так, перебільшена увага митців до змісту образу отримала назву натуралізму, його виразність переросла в абстракціонізм, емоційна насиченість стала експресіонізмом, а багатозначність, надзвичайність і сьогодні відома як сюрреалізм. Модерністи вважали, що хаос сучасного життя сприяє загостренню почуття самотності людини, тому що ворожа дійсність лякає її своєю непереборністю [2, 28; 4, 421; 7, 18].

“Ніч лагідна” - багато в чому автобіографічний роман його автора, адже він довго прагнув успіху і врешті досяг його, але не витримав випробування славою і достатком.

В процесі аналізу роману Ф. Фіцджеральда “Ніч лагідна” нами було досліджено лексику, що сприймається чуттєво. Вибірково ми звернули увагу на те що, насиченість тексту сенсорною лексикою дуже висока - 835 лексичних одиниць, що складає 3 використання на одну сторінку.

В мікрополі якості, що сприймається зором, акцент зміщується в сторону кольору. Ми виявили 147 лексичних одиниць використання світла і 331 лексичних одиниць використання кольору.

Звукопозначення в романі Ф. Фіцджеральда “Ніч лагідна” представлені 120 вживаннями лексичних одиниць, які різняться своєю семантичною структурою. Тут і голоси людей, і звуки природи: whisper, murmur, cry, buzz, sing, sound, grunt, echo, crust, laugh, croon, etc. Широко використовуються позначення відсутності звуку, тиші, зокрема still, silent, silence, a також позначення гучності звуку такі як loud, noisy, quiet.

У романі також надзвичайно багато використовується тактильна лексіка зокрема, cold, hot, heat, ice, chill, сool, wet, solid, soft, warm, dry, damp, etc. Узагалому в творі використовується 195 вживань різних лексичних одиниць, які відносяться до тактильної лексики. Багато також і одоризмів: оdorous, rotten, fragrant, fresh, foul, які вживаються 15 разів і мають різноманітну конотацію. Смакопозначень автор вживає найменше, але вони чітко передають гаму смаків у творі. Зокрема, такі лексичні одиниці як sweet, salty, bitter, sweetness використовуються 19 разів.

Т аким чином, Ф. Фіцджеральд в своєму романі “Ніч лагідна” використав яскраве різноманіття лексики, яка сприймається чуттєво, вона відіграє значну роль при формуванні художнього образу.

Вираження якості звуку як чуттєво сприймаємої ознаки є також дуже важливою для напрямку Ф. Фіцджеральда, і велику кількість використання звукономінуючої лексики, а також різноманіття ї одиниць являється однією з важливих особливостей стилю автора.

Більшість звукопозначень - це звуки людського голосу, хоча дуже багато звуків природи, музики и т.д [1,20; 3, 761-765; 5, 22-24; 7, 16-18].

По відношенню до емоційної ознаки “приємний/ неприємний” можна відмітити, що позитивною оцінкою характеризуються багато звуків: sing, melody, whisper, chatter, багато звукопозначень з негативною інгерентною конотацією annoy, cry, scream, shriek, horns, yell, buzz, echo, crust, grunt, etc.

Зокрема, “The child yelled with fear and delight and the womаn watched with a lovely peace, without a smile” [14, 40].

Часто вживане сту, що вводиться в прямій мові, втрачає значення гучності, отримуючи значення стурбованості, таким чином втрачаючи свою інгерентну ознаку, отримуючи іншу: “What happid'ed?” cried Rosemary. “Do all the Americans in Paris just shoot at each other all the time?” [14, 138].

На нашу думку, використання такої великої кількості різноманітних звукопозначень в романі “Ніч лагідна” пояснюється тим, що письменник хотів як найкраще передати відчуття марності життя у світі багатіїв на фоні багатої і розкішної природи й вираження безтурботності, спокою й рівноваги.

Зокрема, опис першої частини роману відбувається на середземноморському узбережжі, тому звуки моря и навколишнього пейзажу певним чином повинні впливати на підсвідомість, вчинки, дії й сам характер головних героїв роману. Саме біля моря людина відчуває душевну рівновагу завдяки чудодійній силі морських хвиль, тому різноманітні звуки, які “промовляє” морська стихія, є невід'ємною частиною в створенні відповідної атмосфери в романі, а також в створенні та впливі на самих персонажів. Наприклад, зародження почуття кохання Розмарі до Діка Дайвера відбулося саме біля моря, на пляжі невгамовної Рів'єри: “As Rosema^ саmе оnto the beach a boy of twelwe ran past her and dashed into the sea with exultant cries” [14, 35].

“The breath of an inguisitive dog blew warm and nervous on her neck; she could feel her skin broiling a little in the heat and hear the small exhausted wrwaa of the expiring waves” [14, 36], “The Mediterrаnеаn world was less silent now that she knew the studio was there” [14, 54].

Також, музика відіграє одну з ключових фонів в романі, створюючи певну атмосферу спокою та задоволення.

Наприклад, “There were whispers and soft voiced and, аррarently from afar, the gentle tremoto of a small organ” [14, 52]. “From down there somewhere ascended a faint sound of dance music” [14, 183].

Широко використовуються позначення відсутності тиші, зокрема, still, silent, silence. Отобливо, коли йдеться мова про опис вечірнього чи нічного пейзажу, тишу моря.

Наприклад, “... silence of the storm ceasing woke him about three o'clock and he went to the window” [14, 184]. “But once back in the comрartment a silence fell over them like the silence in the restaurant across from the Luxembourg” [14, 194].

Крім того, характеристика тиші іноді змінюється на протилежне. Наприклад, “She started; and with a silent laugh he continued, “You seе how silly this is? I'd rather talk to some man in your family” [14, 186].

На противагу вживаються також позначення гучності звуку такі як loud, noisy, quiet. Наприклад, “When he had gone, beach and bay were quiet for an hour” [14, 33], “The girls rushed out on the balcomy and presently their voices struck a loud treble over the din” [14, 318].

Отже, характерним для Ф. Фіцджеральда є використання різноманітних звукопозначень для вираження загальної характеристики зовнішньої та емоційного стану Діка Дайвера, зокрема, письменник підкреслює основні характеристики голосу Діка: low voice, his voice with some faint Irish melody.

Насиченість тексту тактильною лексикою в романі “Ніч лагідна” досить значна, адже в романі використовується 195 вживань різних лексичних одиниць, які відносяться до тактильної лексики. Позитивну конотацію несе warm: “A thin warm rain was falling on the new scrubby woods and underbrush...” [14, 86], “... Dick stood sweating in the warm twilight, considering” [14, 137], “Не shaved, lay for an hour in a warm bath and had breakfast” [14, 233].

Oool також несе позитивну конотаційну оцінку, особливо коли нестерпна спека літнього сонячного дня змінюється на легку прохолоду.

Наприклад, “Simultaneously the whole party moved toward the water, super-ready from the long, forced inaction, passing from the heat to the cool with the gourmandize of a tingling curry eaten with chilled white wine” [14, 101]. “Doctor Richard Diver and Mrs. Elsie Speers sat in the Cafe des Alliees in August, under cool and dusty trees” [14, 190].

Dry, взагалі, є нейтрально-оцінним, але воно набуває негативного значення в поєднанні dry blood: “His ear was full of dried blood from la Tour de Pelz, where he had sprinted under the impression that he had sprinted under the impression that he was a spoiled athlete” [14, 175].

Cold має негативну оцінку у всіх вживаннях: “You better souse head in cold water”, Abe suggested” [14, 73]. “Suddenly his blood ran cold as he realized the content of Coollis's confidential monologue” [14, 115]. “... at the station he saw a star he knew, and a cold mооn bright over Chesapeake Bay” [14, 231].

Позитивно оцінними в тексті романа Ф. Фіцджеральда “Ніч лагідна” є також слова tender, soft, fragile. Зокрема, автор часто вживає слово tender, навіть в самій назві роману Ф. Фіцджеральд використовує саме тактильну лексику.

Наприклад, “. in the early morning he broke in upon her infusion before it could form, with words of tenderness and protection...” [14, 194]. “His intuition rilled out of him as tenderness and compassion - he could only take the characteristically modern course, to interposе - he would get a nurse from Zurich, to take her over to-night” [14, 218].

“М'якість” присутня у всіх її значеннях. Письменник підкреслює м'якість ночі, людської шкіри, погляду людини, тощо. Наприклад, “But the diffused magic of hot sweet South had withdrawn into them - the soft-pawed night and the ghostly wash of The Mediterranean far below - the magic left these things and melted into the two Divers and became part of them” [14, 64]. “Past them figures ran and scrambled, the younger ones shoving each other from sleds and runners, landing in the soft snow...” [14, 204]. “His glance fell soft and kind upon hers, suggesting an еmotion underneath; their glances married suddenly, bedded, strained together” [14, 334].

Негативно-оцінні слова hot, heat, ice, chill, wet, solid, damp, slippery присутні в іх словниковому значенні, але також набувають й інших оцінних конотацій в контексті роману “Ніч лагідна”. Зокрема, поєднання chilled white wine має позитивне значення “прохолодне біле вино”, яке вгамовує спрагу: “Simultaneоusly the whole рarty moved toward the water, super-ready from the long, forced inaction, passing from the heat to the cool with the gourmandize of a tingling curry eaten with chilled white wine” [14, 50].

Також, такі словосполучення як damp grass, tender damp, faint heater мають позитивну конотаційну характеристику. Зокрема, “he remembered once when the grass was damp and she came to hm оп hurried feet, her thin slippers drenched with dew” [14, 227].

Часто використовується поєднання wet eyes, яке вживається для того, щоб показати хиткий емоційний стан людини.

Наприклад, “... he was thankful to havе an existence at all, if only as a reflection in her wet eyes” [14, 183].

В цілому можна відмітити, що тактильна лексика використовується у повній відповідності з їх традиційним “силовим полем”.

Отже, аналіз використання сенсорної лексики в романі “Ніч лагідна” Ф. Фіцжеральда показав, що сенсорна лексика відіграє значну роль в створенні художньої образності, розкритті тем та авторських ідей. Як відомо, більшу частину інформації людина набуває через органи чуття, що об'єднуються в її сенсорну систему. Текст виступає фіксатором, а згодом актуалізатором перцептивної інформації, набутої автором.

У художньому тексті дійсність, яка відтворюється творчою свідомістю письменника, відтворюється в образах. Саме в образі сконцентрована смислова i естетична інформація художнього тексту, і намагання проникнути в неї треба починати з пошуку образу. Образи створюють можливість передавати читачу те особливе бачення світу, яке заключне у тексті і належить авторові, герою та іншим персонажам й характеризує їх. Потрібно розглядати два рівня образу: 1) за кожним словом стоїть образ, але лише комунікативний аспект відрізняє художній образ від образів нижчих рівнів; 2) за кожною одиницею сенсорної лексики стоїть чуттєвий образ - образ нижчого рівня, і лише в художньому тексті ця мовна одиниця стане засобом пізнання художньої образності. Чуттєвим образом називають конкретно-чуттєву даність предмета відображення, тобто те нормальне уявлення, в якому відображувана pеальність постає. Чуттєві образи імітують авторське сприйняття світу через перцепцію його окремих характеристик, співвідносяться з роботою oрганів чуттів автора та передаються мовними засобами.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у данному напрямку

З поняттям образності тісно пов'язане поняття конотації, що являє собою емоційно-експресивний компонент слова. Через конотації передається велика частина емоційно-експресивної інформації, а також будь-який вид конотацій є засобом підвищення естетичної цінності мови, а, як наслідок, й образності в широкому розумінні. Відправним пунктом аналізу втілення автором художньої образності є лексика чуттєвого сприймання.

Можемо зазначити, що на проведення аналізу сенсорної лексики в романі Ф. Фіцджеральда “Ніч лагідна” та її роль у створенні художньої образності підштовхнула саме назва твору. Автор уже в самій назві роману визначає можливість вживання лексики чуттєвого сприйняття.

Звукопозначення в романі Ф. Фщджеральда представлені 120 вживаннями лексичних одиниць, які різняться своєю семантичною структурою. Вони відіграють в романі роль посилення образності подій, що описуються, характеристику героїв, а також передають імпліцитно авторське ставлення до них.

Також, в романі використовується 195 вживань різних лексичних одиниць, які відносяться до тактильної лексики, і які мають різноманітну конотацію. В цілому можна відмітити, що тактильна лексика використовується у повній відповідності з їх традиційними “силовим полем”. Tаким чином, ми виявили характер емоційноекспресивних, оцінних та інших текстуальных конотацій одиниць сенсорної лексики, основні принципи використання даної лексики як засобу створення художньої образності.

Література

1. Белова А.Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы. Культура народов Причерноморья. 2002. № 29. С. 17-23.

2. Белова А.Д. Категоризация и концептуализация знаний в теоретической и прикладной лингвистике. Лінгвістика XXI століття: нові дослідження і перспективи. НАН України. Центр наукових досліджень і викладання іноземних мов; редкол. А. Д. Бєлова (гол. редактор) та ін. Київ. 2007. С. 24-34.

3. Волошина О.В., Станішевська В.В. Теоретичні основи дослідження сенсорної лексики як засобу створення художньої образності в романі Ф.С. Фіцджеральда “Ніч лагідна”. Modern directions of scientific research development. Proceedings of the 8th International scientific and practical conference. BoScience Publisher. Chicago, USA. 2022. С. 761-770.

4. Волошина О.В., Соколовська М.С. Конотативні властивості сенсорної лексики. Філологічні студії: Збірник наукових статей. Вип. 5. Видавництво Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Вінниця, 2007. 421 с.

5. Волошина О.В. Кравчук Л.В. Актуальність вивчення іноземної мови в умовах глобалізації освітнього простору. Актуальні проблеми філології та методики викладання іноземних мов у сучасному мільтилінгвальному просторі: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. 22 листопада 2018 р. Вінниця, 2018. С.22-24.

6. Волошина О.В. Засоби створення художньої образності в романі Ф.С. Фіцджеральда “Ніч лагідна”. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство). 2013. № 17. С. 172-177.

7. Волошина О.В. Роль сенсорної лексики у створенні художньої образності (на матеріалі англійської прози): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 “Германські мови”. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ. 1994. 24 с.

8. Гунько І.В., Волошина О.В. Практичне застосування ділової гри при вивченні іноземної мови в умовах навчально-науково-виробничого комплексу “Всеукраїнський науково-навчальний консорціум”. Науковий журнал “Інноваційна педагогіка”. 2021. Вип. 35. С. 17-21.

9. Ільченко О.М. Етикет англомовного наукового дискурсу: монографія. Київ, 2002. 288 с.

10. Кравець Р.А. Педагогічна технологія формування полікультурної компетентності майбутніх фахівців аграрної галузі на заняттях іноземної мови. Молодий вчений. 2017. № 1. С. 444-447.

11. Семашко ТФ. Перцептивний і неперцептивний зміст етнокультурних стереотипів смакового модусу сприйняття. Одеський лінгвістичний вісник. 2015. № 6. С. 75-79.

12. Семашко Т.Ф. Етностереотипи тактильного модусу сприйняття: динаміка становлення. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету Філологія. Вип. 17 (1). 2015. С. 3942.

13. Телекало Н.В. Інновації в науці та освіті: виклики сучасності. Інновації в науці та освіті: виклики сучасності: зб. наук. есе учасників стажування для освітян. Варшава. 2018. С. 169-171.

14. Фіцджеральд Ф.С. Ніч лагідна: роман. Москва, 1983. 400 с.

References

1. Belova,A.D. (2002). Jazykovye kartiny mira v ramkah kognitivno-diskursivnoj paradigmy [Language pictures of the world within the framework of the cognitive-discursive paradigm]. Culture of the peoples of the Black Sea,no. 29, pp. 17-23. [in Russian].

2. Belova, A.D. (2007). Kategorizacija i konceptualizacij a znanij v teoreticheskoj i prikladnoj lingvistike [Categorization and conceptualization of knowledge in theoretical and applied linguistics]. Linguistics of the XXI century: new research and perspectives, pp. 24-34. [in Ukrainian].

3. Voloshyna, O.V & Stanishevska, V.V. (2022). Teoretychni osnovy doslidzhennia sensornoi leksyky yak zasobu stvorennia khudozhnoi obraznosti v romani F.S. Fitsdzheralda “Nich lahidna” [Theoretical foundations of the study of sensory vocabulary as a means of creating artistic imagery in the novel F.S. Fitzgerald's “Gentle Night”]. Modern directions of scientific research development. Proceedings of the 8th International scientific and practical conference. BoScience Publisher. Chicago, pp. 761-770. [in English].

4. Voloshyna, O.V & Sokolovska, M.S. (2007). Konotatyvni vlastyvosti sensornoi leksyky [Connotative properties of sensory vocabulary]. Philological studies. no. 5, 421 p. [in Ukrainian].

5. Voloshyna, O.V. & Kravchuk, L.V (2018). Aktualnist vyvchennia inozemnoi movy v umovakh hlobalizatsii osvitnoho prostoru [Actuality of study of foreign language is in the conditions of globalization of educational space]. Current problems of philology and methods of teaching foreign languages in the modern multilingual space (Ukraine, Vinnytsia, November 22, 2018), Vinnytsia, pp. 22-24. [in Ukrainian].

6. Voloshyna, O.V. (2013). Zasoby stvorennia khudozhnoi obraznosti v romani F.S. Fitsdzheralda “Nich lahidna” [Means of creating artistic imagery in the novel by F.S. Fitzgerald's “Gentle Night”]. Scientific notes Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky. Series: Philology (Linguistics), no. 17, pp. 172-- 177. [in Ukrainian].

7. Voloshyna, O.V (1994). Rol sensornoi leksyky u stvorenni khudozhnoi obraznosti (na materiali anhliiskoi prozy) [The role of sensory vocabulary in the creation of artistic imagery (based on English prose)]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv National University named after Taras Shevchenko. Kyiv, 24 p.[in Ukrainian].

8. Hunko, I.V. & Voloshyna, O.V. (2021). Praktychne zastosuvannia dilovoi hry pry vyvchenni inozemnoi movy v umovakh navchalno-naukovovyrobnychoho kompleksu “Vseukrainskyi naukovonavchalnyi konsortsium” [Practical application of business game in the study of a foreign language in the educational-scientific-industrial complex “AllUkrainian scientific-educational consortium”]. Scientific journal “Innovative pedagogy”, no. 35, pp. 17--21. [in Ukrainian].

9. Ilchenko, O.M. (2009). Etyket anhlomovnoho naukovoho dyskursu [Etiquette of English scientific discourse]. Kyiv, 288 p. [in Ukrainian].

10. Kravets, R.A. (2017). Pedahohichna tekhnolohiia formuvannia polikulturnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv ahrarnoi haluzi na zaniattiakh inozemnoi movy [Pedagogical technology of forming of political and cultural competence of future specialists of agrarian industry is on employments of foreign language]. A young Scientist, no. 1, pp. 444--447. [in Ukrainian].

11. Semashko, T.F. (2015). Pertseptyvnyi i nepertseptyvnyi zmist etnokulturnykh stereotypiv smakovoho modusu spryiniattia [Perceptual and nonperceptual content of ethnocultural stereotypes of taste mode of perception]. Odessa Linguistic Bulletin, no. 6, pp. 75--79. [in Ukrainian].

12. Semashko, T.F. (2015). Etnostereotypy taktylnoho modusu spryiniattia: dynamika stanovlennia [Ethnostereotypes of tactile mode of perception: dynamics of formation]. Scientific Bulletin of the International Humanities University. Philology, no. 17 (1), pp. 39--42. [in Ukrainian].

13. Telekalo, N.V (2018). Innovatsii v nautsi ta osviti: vyklyky suchasnosti [Innovations in science and education: modern challenges]. Innovations in science and education: modern challenges: coll. Science. essays of interns for educators, Warsaw, pp. 169--171. [in Polish].

14. Fitsdzherald, F.S. (1983). Nich lahidna [Tender is the night]. Moscow, 400 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru