Вербальний образ "модної" ідентичності в англомовному тексті (на матеріалі роману Л. Вайсбергер "Диявол носить Прада")
Розгляд моди як ідентифікувальної матриці, через яку особистість усвідомлює свою самототожність. Репрезентація персонажів роману через одяг, взуття, аксесуари, макіяж, манікюр, зачіску, ходу, поставу. Відображення їхньої сутності через мовні одиниці.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.10.2023 |
| Размер файла | 29,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВЕРБАЛЬНИЙ ОБРАЗ «МОДНОЇ» ІДЕНТИЧНОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Л.ВАЙСБЕРГЕР «ДИЯВОЛ НОСИТЬ ПРАДА»)
Марчишина Алла Анатоліївна, доктор наук з германських мов, професор, завідувач кафедри, Галайбіда Оксана Василівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської мови, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Анотація
Транслювання ідентичності здійснюється через різні канали відображення її природи, що становить предмет аналізу численних досліджень широкого наукового спектра. У цій статті царина моди розглядається як ідентифікувальна матриця, через яку особистість усвідомлює свою самототожність. Так само, як персонажі роману «Диявол носить Прада» (The Devil Wears Prada) репрезентують себе через одяг, взуття, аксесуари, макіяж, манікюр, зачіску, ходу, поставу, його автор Лорен Вайсбергер оприявнює їхню сутність через мовні одиниці. Елементи зовнішності, які корелюють із новинками подіумів та вказують на обізнаність дійових осіб із найактуальнішими тенденціями модної індустрії, сигніфікуються назвами брендів, номінаціями артикулів, кольоропозначеннями та супроводжуються оцінними характеристиками.
Словесні портрети, описи, міркування формують образ «модної» ідентичності, яка експлікує свою сутність, наслідуючи моделей із глянцевих журналів. «Модна» особистість - акустично мовчазна, за неї говорить «лук»; але вона набуває дискурсивних ознак, оскільки кожен елемент - це знак, наділений інформацією, що сприймається переважно через візуальні канали. Як і мова, зовнішність є кодифікованою, і ця система кодів формує ідентичність.
У статті «модна» ідентичність тлумачиться як різновид соціальної ідентичності, оскільки міжособистісна інтеракція визначає цінність усього модного образу чи його окремих конституентів. Ідентичність є чинником соціальної стратифікації, вона визначає приналежність та дає перепустку на входження до соціальних груп. «Модна» ідентичність змальовується як така, що належить до суспільної групи зі спільними ознаками, а також відтворена на тлі інших, «немодних» спільнот, як протиставлення й відокремлення. Суспільна природа «модної» ідентичності визначається також її гендерованістю, а саме превалюванням фемінних персонажів з-поміж тих, хто прагне ідентифікувати себе модним. В індустрії моди зайняті теж переважно дійові особи жіночого роду, хоч спектр їхніх професій і посад надзвичайно гетерогенний.
Ключові слова: гендер, зовнішність, ідентичність, мода, мовні одиниці, персонаж, суспільна група.
Abstract
Verbal image of “fashionable” identity in the english text (the study of the novel by lauren weisberger “The devil wears Prada”)
Marchyshyna Alla Anatoliivna Doctor of Philology in Germanic Languages, Professor, Chair of the English Department, Halaibida Oksana Vasylivna PhD in Philology, Associate Professor, Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University
Representation of identity is carried out through various channels where its nature is revealed and this has been the focus of multiple research of analysis. This paper considers fashion as an identifying matrix within which a person perceives himself/herself. Like the characters of the novel The Devil Wears Prada by Lauren Weisberger represent themselves by clothes, shoes, accessories, makeup, manicure, pace, stature, its author identifies them by means of language units. Elements of appearance correlating with novelties from fashion catwalks and signalling the personages' awareness of the fashion industry top tendencies are signified by brand names, nomination of articles and colours and accompanied by evaluating attributes.
Verbal portraits, descriptions, and speculations construct an image of a “fashionable” identity which reveals itself by following the style of models from glossy magazines. This identity has no voice but a has a “speaking” look. It acquires discoursive features where each constituent is loaded with information perceived visually. Like a language, appearance is codified; this coding system constructs identity.
The paper treats “fashionable” identity as a type of social identity as far as personal interaction determines the value of the fashionable image or its elements. Identity serves a factor of social stratification. It determines belonging to social groups and allows to join such groups. “Fashionable” identity is stated as belonging to a social group with common features and opposed to others, “unfashionable” ones. Such identity is gender coloured since female characters prevail among those longing to be identified as fashionable. Fashion industry is also feminine coloured though a range of occupations and posts is extremely heterogeneous.
Keywords: gender, appearance, identity, fashion, language units, character, social group.
Постановка проблеми
Теоретичне й емпіричне дослідження проблеми ідентичності розпочалося в 1980-і роки ХХ століття. Поняття самості, его (ego), Я-концепції, образу «Я», self, які існували до того часу, зазнають уточнень, доповнень, нових інтерпретацій, а інколи й цілковитого заперечення. Зміна тлумачення ідентичності початку ХХІ століття від однобокої атрибутивної характеристики до «комунікативно-дискурсивного феномену, що має соціально-символічну природу» [6, с. 271], потребує деталізованого вивчення змістової сутності та формального обрамлення цього складно-структурованого явища, адже цілісна особистісна ідентичність - це мозаїчне утворення, яке тим чи тим своїм аспектом розщеплюється на численні суб-ідентичності, поєднання та превалювання одних над іншими і формують самобутність людини. Одним із таких шляхів репрезентації самості є слідування моді, а самовираження з допомогою модної атрибутики - компонентом соціокультурного дискурсу. «Модна» дискурсивна практика функціонує через соціальну активність «модної» особистості, візуалізацію модних образів у медійних засобах, рекламну діяльність індустрії моди тощо, а також - шляхом імплементації «модних» персонажів у тексти художніх творів, де основними інструментами їхнього зображення є лінгвальні одиниці.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Сутність та специфіка поняття ідентичності визначається ракурсом її дослідження. Упродовж історії свого вивчення такі різновиди ідентичності потрапляли у фокус дослідницької уваги, як антропонімічна (С.І. Гарагуля), культурна (М. Мартін), європейська (Г. Яворська), соціокультурна (Л. Біловус), соціальна (Е. Іглі), національна (М. Мартін, Е. Сміт), етнічна (Е. Сміт, Дж. Хатчінсон), статева (Ш. Берн), гендерна (Д. Геревей, Р. Столлер, Дж. Батлер, Е. Оуклі). Не можна однозначно визнавати атрибутивний складник ідентичності. Її зміст завжди охоплює тематичні поля, що пересікаються. Культурна ідентичність невіддільна від національної, соціальна завжди відображує гендерну. Репрезентація усіх різновидів, а швидше - аспектів - ідентичності здійснюється мовою. Тривалий час у науковій та наївній картині світу побутувало переконання про детермінованість ідентичності біологічною статтю. Аналізовану в цьому дослідженні «модну» ідентичність вважаємо мозаїчним поняттям, складеним із дотичних різновидів ідентичності, що загалом формують образ її репрезентанта-персонажа. Так, «модна» ідентичність є членом спільноти, відтак - втіленням соціальної ідентичності.
Погоджуємося із тлумаченням ідентичності у найбільш загальному її розумінні, висловленому Г. Яворською, відповідно до якого феномен «базується на трьох взаємно пов'язаних системах координат -- просторових, часових та ментальних» [6, с. 269]. Матеріал дослідження (американський художній текст початку ХХІ ст.) обмежовує часово-просторовий план ідентифікації «модної» особистості, залишаючи для більш детального розгляду ментальне підгрунтя, імплементацію свідомості через «модний» образ.
Мета статті - встановити особливості мовного вираження «модної» ідентичності у тексті сучасного англомовного роману; виявити атрибути інших різновидів ідентичності, що загалом конструюють образ «модного» персонажа художнього твору.
Матеріал дослідження - роман Лорен Вайсбергер «Диявол носить Прада» (The Devil Wears Prada), художній твір про моду, її світ і людей у ньому. Психологія людини, зануреної у вир моди, якою є головна героїня й оповідачка, пристосовується до нового, «модного» оточення й транслює читачам ланцюг подій модного наративу, чим є життя працівників журналу «Подіум» (Runway). Через призму її бачення реципієнти тексту сприймають та формують уявлення про «модну ідентичність» - особистість, яка свій внутрішній світ виражає через слідування модним тенденціям у зовнішності.
Виклад основного матеріалу
Зважаючи на епістему соціолінгвістичних досліджень початку 21 ст., ідентичність «модної» особистості можна вважати різновидом соціальної ідентичності, оскільки «модники» зараховують себе до соціальної групи, де поділяють спільні цінності, а вираженням сповідування цих цінностей є модний одяг, взуття, аксесуари, макіяж, манікюр і навіть відповідним чином сформована фігура. Зміна соціокультурного оточення, суспільні зрушення, геополітичні процеси впливають на ідентичність, видозмінюючи її та водночас роблячи репрезентантом змін, що відбулися.
Поняття соціальної ідентичності не є новим у науковій традиції. У некласичній філософії в праці М. Гайдеггера «Тотожність і відмінність» ідентичність розглядаються як загальність буття [5]: будь-що суще тотожне самому собі, а отже, й будь-якому іншому сущому. Згідно із німецьким ученим, ідентичність - це передусім подібність до інших. Це твердження зазнало критики ще за життя мислителя, і її напрямок стосувався відмінностей, які притаманні ідентичностям і не дають окремим індивідам розчинитися в безликому соціумі (Ж. Дельоз, Ж. Деріда, П. Рікер). Значний вплив на становлення теоретичного базису поняття ідентичності справили соціально-психологічні праці Е. Еріксона й Дж. Міда. Однак навіть у теорії особистісної ідентичності не відкидається соціальний чинник її формування: Я-ідентичність Дж. Міда є результатом соціальної інтеракції [8].
Формування соціальної ідентичності є наслідком еволюції феномена ідентичності, відповідно до якої окремі індивіди в соціально-історичній розмаїтості прагнули інтегрувати власну неповторну самість у більш численні об'єднання з опорою на спільні категоріальні ознаки [1]. Соціалізацію, услід за А.П. Мартинюк [2, с. 295], ми розуміємо як сукупність усіх соціальних процесів, завдяки яким індивід через спілкування як діяльність засвоює і привласнює здобутий досвід, що дозволяє йому/їй функціонувати як членові лінгвокультурного соціуму.
Постмодерністська соціальна реальність пропонує найширший в історії дослідження ідентичності спектр таких різновидів, проте в основі цієї розмаїтості залишається базове поняття соціальної ідентичності як усвідомлення і сприйняття себе як члена тієї чи іншої соціальної групи, що виявляється в почутті спільності з членами цієї групи і сприйняття як цінності основних її характеристик [4, с. 109].
Входження до референтних груп, включення в певні соціальні зв'язки дозволяє індивіду знайти себе в системі соціального устрою. Це певним чином інституційована бірка, яка передбачає відтворюваність певних рис у кожного члена соціальної групи. Крім того, соціальна ідентичність дає впевненість, відчуття приналежності до групи, однак, на відміну від особистісної ідентичності, соціальна ідентичність швидше змінюється і не дає такого відчуття безперервності, як індивідуальна. Зміна соціальної ідентичності, її перехід в іншу, трансформація її складників є менш стресовим процесом для індивіда, ніж корегування особистісної ідентичності.
Ідентичність передбачає усвідомлення себе у тій чи іншій іпостасі, відчуття й вираження своєї сутності через певні маркери. «Модна» ідентичність експлікується через зовнішні атрибути. У нашій розвідці використовуємо слово «мода» як родове поняття до зовнішнього вигляду, що охоплює передусім одяг, а також взуття, аксесуари, зачіску, макіяж, манікюр, стан шкіри і фігури як природні ознаки та результат догляду. Слід зазначити, що сучасне суспільство сприймає «модну» особистість як цілісний образ, «лук» (від англ. look), який здатний справити загальне враження від особи; «модна» ідентичність - це комплексне поняття, яке об'єднує експліковане вираження фетишованих уподобань і внутрішнє відчуття своєї самоцінності й задоволеності від можливості ці уподобання втілити.
Однак є і зворотний бік медалі - зміни в моді не завжди продиктовані раціональністю. У 21 столітті це найчастіше зміни заради змін. Більше того, якщо брати до уваги гендерний аспект і враховувати розвиток жіночого руху, першу та другу хвилі фемінізму, можна простежити, що мода (передусім жіноча) мала на меті зробити одяг більш практичним, вивільнити рухи, наблизити одежу до комфортного супроводу людської діяльності. Сучасна ж мода формується й розвивається у меркантильному полі; мода - це великий бізнес, тому й підпорядковується законам бізнесу, де головне - прибуток, який отримується від масового розповсюдження новинок одягу й їхньої швидкої зміни.
Не відкидаємо розуміння моди як дискурсу, оскільки вона є елементом комунікації навіть тоді, коли немає тексту. Одяг - це знак, який наділений інформацією про того, хто одягнений у річ. Мова сигніфікує соціальний статус, соціальну ієрархію, «цінність» модної / немодної особистості. Модний одяг ідентифікує свого узуалізатора, викликає його зовнішню оцінку й репрезентує внутрішнє самовідчуття. Лінгвальне обрамлення «модного» персонажа лише відтворює зміст образу, навантажуючи мовні елементи відповідною текстовою сигніфікацією.
Ключове поняття «модної» ідентифікації номінується багатозначним іменником fashion, яке наділене такими значеннями в лексикографічних джерелах: a popular style of clothes, hair, etc. at a particular time or place; the state of being popular; the business of making or selling clothes in new and different styles; a popular way of behaving, doing an activity, etc. [9]. Це значення можна розщепити на такі семи: популярність, стиль, зовнішність (одяг, зачіска тощо), синхронія, стан і відчуття (популярності), бізнес, виготовлення і торгівля (переважно одягом), новизна (одягу), поведінка, діяльність. Спробуємо проаналізувати, як ці атоми смислу «оживають» у тексті роману Л. Вайсбергер, формуючи образ «модної» ідентичності.
Почнемо з популярності. Відомі марки виробників, згадані у тексті, вказують на приналежність до світу моди. Такими власними назвами пронизаний увесь твір: ними хизуються щасливі власниці брендових речей, ними послуговуються моделі у підготовці до показів, ними оперують працівники офісів з бізнес-імперії однієї з протагоністок твору - власниці модного журналу, вони є предметом журналістських матеріалів іншої протагоністки, ними рясніють рекламні кампанії у містах, де проводяться сезонні покази. У тексті зустрічаємо такі власні назви, як Chloe, Hermes, Prada, Dior, Chanel, Versace, John Paul Gotier, Oscar de la Renta (одяг), La Perla, Manolo (білизна), Jimmy Choo (взуття), Tiffany (прикраси), Maybelline (косметика), Judith Leiber, Celvin Klein (сумки) та інші.
Найчастіше моду ототожнюють з одягом. «Модна» ідентичність завжди носить актуальний одяг, останні новинки подіумів (зважте, як називається журнал, навколо якого розгортається сюжет розглянутого тексту, - Runway, тобто «Подіум»). Одяг - це репрезентант ідентичності, її зовнішній вияв, довільна форма самореклами. Модний одяг - це завжди щось нове, що приходить на зміну старому, неживому. Особистість, яка слідує за модою в одязі, відмовляється від тягаря того, що віджило, застаріло, втратило актуальність, не викликає інтерес. Так, дівчата-моделі, які працюють у згаданому журналі, носять брендові речі й хизується цим:
To my left when I walked in was the advertising department, the girls who most loved adorning themselves in Chloe T-shirts and spike-heeled boots while handing out business cards that screamed “Runway. ”
Зрозуміло, що й власниця журналу - модна й «брендова» пані: Miranda had a Chanel suit in just that shade of greeny tweed.
Назви брендів, які функціонують у сегменті «високої моди», свідчать про те, що героїня завжди модно одягнена, оскільки вони формують модний мейнстрим і першими пропонують речі, що стають актуальними для певного сезону. Тому «модні» героїні навіть складають свою ієрархію уподобань: My favorite designers are Prada (#1), Versace (#2), John Paul Gotier (#3).
Численні номінації елементів одягу (Each morning Jeffy would pull out all the racks of dresses and bathing suits and pants and shirts and coats and shoes and everything else that had been called in as a potential item to shoot for one of the fashion spreads) свідчать, що модною має бути кожна деталь, що для світу моди є способом виживання (wearing a Prada turtleneck instead of one from Urban Outfitters was going to help me survive the next nine). Навіть якщо сприйняти попередню цитату як гіперболу, у світі модної індустрії одяг забезпечує працевлаштування (“What's this?” I'd asked, unzipping the garment bag. “This, Andy, is what you should be wearing if you don't want to get fired.” He smiled, but he wouldn't look me in the eye.).
Одяг доповнюється модним взуттям, і тут безсумнівну першість утримує виробник Джиммі Чу: Miranda had a brand-new and newly cleaned gown resting gently in her closet, and Emily had located the exact silver Jimmy Choo sandals she 'd requested.
Образ тіла ідентифікує особистість як таку, яка слідкує/не слідкує за тенденціями затребуваної у суспільній культурі статури, стану шкіри, довжини волосся, нігтів тощо. Суспільно схвалені уявлення вимагають від модної особистості коригувати чи формувати природні особливості власного тіла, залучаючи для цієї функції такі інструменти, як фітнес (спорт), процедури догляду, медичні маніпуляції, хірургічне втручання. Наприклад, сучасна мода вимагає стрункої фігури: “I've lost at least another ten pounds since my last fitting”. Для цього доводиться вдаватися до радикальних заходів, зокрема, голодування (starving herself when she barely had enough body fat to function normally).
Наше розуміння тіла, відтак, опосередковане культурою й соціумом; тіло сприймається як культурний конструкт, який наділений можливістю виражати соціально значущу інформацію про його «власника». Оскільки соціальні стандарти, цінності синхронно детерміновані, то тілесні характеристики є чинниками соціокультурної ідентичності, у нашому випадку - «модної». Так, актуальним вважається не тільки «чудове» обличчя, а й дуже довгі ноги (dozens of gorgeous faces, and what felt like an unlimited amount of really, really, really long legs).
«Модний» образ коштує дорого (I watched lazily as the usual array of stylists, contributors, freelancers, friends, and lovers stopped by to revel in and generally soak up the glamour that naturally accompanied hundreds of thousands of dollars' worth of clothes), іноді - нереально дорого:
“Forty thousand dollars, ” she 'd said, moving her head up and down, up and down. She double-clicked on a pair of black pants onstyle.com , where she'd spent months scouring for ideas for her upcoming trip to Europe with Miranda.
“Forty thousand WHAT?”
“Her dress. The red one from Chanel. It costs forty thousand dollars
if you were to buy it retail. ”
Вигляд «модної» особистості передбачає численні зовнішні атрибути, що розвиває професійну зайнятість у сфері модної індустрії (The hair stylist was due at her house at five-thirty P .M. on Friday, the makeup artist at five forty-five; “And, of course, you should be calling all the PR people and getting your discount card for their designers”).
Загалом, «модна» ідентичність - це цілісний образ, що охоплює одяг, взуття, аксесуари, доглянутість тіла, слідкування за своїм виглядом, постійний контроль над собою, що можемо простежити у такому фрагменті:
I usually tried to wear the Jimmy Choos that Jeffy had given me, but I needed a day off every week or so to allow the arches in my feet to stop aching. My hair was clean and assembled in the kind of deliberately messy topknot that Emily always wore without comment, and my nails -- though unpainted -- were long and reasonably well shaped. I had shaved under my arms within the last forty-eight hours. At least as far as the last time I'd checked, there were no massive facial eruptions. My Fossil watch was turned around so the face was sitting on the inside of my wrist just in case anyone tried to catch a glimpse of the brand, and a quick check with my right hand indicated that no bra straps were visible.
Як бачимо, протагоністка Андреа, через деякий час роботи у модному журналі, уже набула ознак «модної» ідентичності: носить взуття марки Джиммі Чу (хоч відчуває потребу давати ногам час для відпочинку), робить модно прийнятну зачіску і манікюр, слідкує за шкірою під пахвами й обличчя, носить годинник відомої марки й регулярно перевіряє, чи не висуваються бретелі від білизни з-під одягу.
Як уже зазначалося, ідентичність у моді виявляється різними інструментами, і саме завдяки цим елементам встановлюється статусна значущість особистості. За модним образом оцінюють становище у суспільстві, що, наприклад, робить персонаж уривка (дія позначена прислівником з оцінним значенням): “Don't you look hot today!” he said, eyeing my Prada outfit appreciatively. “When did this happen?”
Мода - це великий бізнес. Він передбачає покази, виставки, подорожі, відповідний ритм життя, що спостерігаємо на прикладі персонажа роману:
Emily had already told me that Miranda went to Europe three or four times a year for the fashion shows. She always skipped London, like everyone did, but she went to Milan and Paris in October for spring ready- to-wear, in July for winter couture, and in March for fall ready-to-wear.
Сучасна мода потребує популяризації, а тому неможлива без реклами, відтак модний журнал має рекламний відділ (To my left when I walked in was the advertising department, the girls who most loved adorning themselves in Chloe T-shirts and spike-heeled boots while handing out business cards that screamed “Runway”), а модниці носять те, що рекламується (I was so busy examining the front page's color photo of Tommy Hilfiger).
Сповідуючи тезу Дж.Батлер про перформатвність гендеру [7], вважаємо, що мода у цьому процесі відіграє не останню роль. Мода завжди гендерована; вона ідентифікує гендер і тоді, коли «одягає» особистість у стереотипні, патріархальні, статево марковані моделі, і тоді, коли людина прагне самовиразитися через одяг чи окремі атрибути, традиційно приписувані протилежній статі. Це неодноразово доводили модні «трендсетттери», серед яких найвідомішими сміливцями були, наприклад, Жанна д'Арк (одягла штани для зручності у військовій справі - окремий, епізодичний випадок, який, однак, не залишився непоміченим), Жорж Санд (носила чоловічі костюми, на що отримала спеціальний дозвіл) і Коко Шанель (створила дизайн жіночих штанів, носила й популяризувала їх). Дотепер «фемінне» забарвлення домінує в моді, а переважна більшість персонажів роману The Devil Wears Prada - жіночої статі. Увесь текст пронизаний фемінними маркерами (fashion girls, a crazy woman, the Queen, all things feminine, власними іменами Emily, Andreah, Miranda, Jocelyn, Sophie, Lily, Allison). Фемінні персонажі диктують моду, одягаються модно, створюють моду.
персонаж мода мовний ідентифікувальний
Висновки
Ідентичність виявляється у моді не лише завдяки зовнішньому вигляду. Як зрозуміла наприкінці роману його протагоністка Андреа, одяг - це не те, що формує ідентичність (Simply wearing their clothes wouldn't necessarily mean I was a total sellout, would it?). «Модна» ідентичність - це відчуття, це злиття внутрішнього прагнення до оновлення, піднесення, гордості, задоволення, навіть самовдоволення й пихи, із зовнішніми маркерами. Речі, аксесуари, атрибутика, бренди, марки тощо - це знаки, що сигніфікують характер, вдачу, цінності. Крім того, ідентичність - це щось постійне, стале, навіть у своєму розвитку, а мода - змінна, яка створює ілюзію, що «гра з ідентичністю реалізується в моді через пропозицію стати іншою, змінивши одну-єдину деталь» [3, с. 405]. Тому соціальний складник «модної» ідентичності лише ховається за актуальним «луком», формуючи, однак, його ядерну частину. Омовлення такої ідентичності здійснюється системою знаків, які набули сигніфікувального смислу в суспільній культурі ХХІ століття.
Посилення впливу й значущості моди в епоху глобалізації, коли національне й культурне розмаїття нівелює кордони відповідних ідентичностей, а самопрезентація все частіше сприймається візуально, пошук власної неповторності, особливості й самоцінності ускладнюється. Особистість потребує інструментів, щоб створити тотожність самій собі. На допомогу приходить мода зі всім своїм інвентарем. Значно простіше купити модну сукню чи одягнути брендове взуття, ніж сформувати харизматичний характер чи здобути суспільне визнання талантом чи працею.
«Модна» ідентичність не просто формується паралельно з соціальною ідентичністю, а й виступає важливим складником останньої. Роман Лорен Вайсбергер «Диявол носить Прада» (The Devil Wears Prada) - іронічний твір, у якому скептично оцінюється роль моди у конструюванні особистості, іноді - гіперболізовано акцентується значущість одягу та інших елементів у соціальній інтеракції, засуджуються цінності фетишизму, які затінюють особистісні якості й інші вияви ідентичності.
Література
1. Зубенко А.C. Взаємодія особистісної та соціальної ідентичності(соціально-філософський аналіз): автореф. дис канд. філос. наук: 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії». Харків, 2005. 30 с.
2. Мартинюк А.П. Гендер як конструкт дискурсу //Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: монографія. Харків: Константа, 2005. С. 295-318.
3. Нестер Л. Риторика моди за Роланом Бартом на прикладі роману Томаса Майнеке «Томбой» // Сучасні літературознавчі студії. У просторі наукового пошуку В.І.Фесенко. Випуск 11. 2014. С. 398-408.
4. Українське студентство у пошуках ідентичності: монографія /за ред. В.Л. Арбєніної, Л.Г. Сокурянської. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012. 520 с.
5. Хайдеггер М. Тождество и различие. Москва: «Гнозис»; «Логос», 1997. 64 с.
6. Яворська Г.М. До проблеми формування європейської ідентичності в Україні // Наукові записки ТПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України. Вип. 42. С. 269-277.
7. Butler J. Bodies that matter: On the discursive limits of sex. New York: Routledge, 1993. 288 p.
8. Mead G.H. Mind, self and Society /ed. Ch.W. Morris. Chicago: The Univresity of Chicago Press, 2015. 536p.
9. Oxford Advanced Learner's Dictionary.
10. Weisberger L. The Devil Wears Prada
References
1. Zubenko A.C. (2005). Vzaiemodiia osobystisnoi ta sotsialnoi identychnosti (sotsialno-filosofskyi analiz): avtoref. dys kand. filos. nauk: 09.00.03 «Sotsialna filosofiia ta filosofiia istorii» [Interaction of personal and social identity (social and philosophical analysis): abstract of Candidate of Sciences Thesis: 09.00.03 “Social Philosophy and Philosophy of History”]. Kharkiv, 30 s. [in Ukrainian]
2. Martyniuk A.P. (2005). Hender yak konstrukt dyskursu [Gender as a Discourse Construct] IIDyskurs yak kohnityvno-komunikatyvnyi fenomen: monohrafiia. - Discourse as a Cognitive-Communicative Phenomenon. Kharkiv: Konstanta, 295-318. [in Ukrainian]
3. Nester L. (2014). Rytoryka mody za Rolanom Bartom na prykladi romanu Tomasa Maineke «Tomboi» [Rhetorioc of Fashion according to Roland Barthes Examplified by the Novel “tomboy” by Thomas Meinecke] II Suchasni literaturoznavchi studii. Uprostori naukovoho poshuku V.I. Fesenko - Contemporary Literature Studies. In search of V.I. Fesenko's studies. 11. 398-408. [in Ukrainian]
4. Ukrainske studentstvo u poshukakh identychnosti: monohrafiia Iza red. V.L. Arbieninoi, L.H. Sokurianskoi (2012). [Ukrainian students in search of identity: monograph I eds. Arbenina, V.L., Sokurianska, L.H.] Kharkiv: KhNU imeni V.N. Karazina, 520 s. [in Ukrainian]
5. Heidegger M. (1997). Tozhdestvo y razlychye [Sameness and Difference]. Moskva: «Hnozys»; «Lohos», 64 s. [in Russian]
6. Iavorska H.M. Do problemy formuvannia yevropeiskoi identychnosti v Ukraini [To the problem of formation of European identity] Naukovi zapysky IPiEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy. - Scolarly Bulletin of I.F. Kuras IPESR, 42, 269-277. [in Ukrainian]
7. Butler J. Bodies that matter: On the discursive limits of sex. New York: Routledge, 1993. 288 p. [in English]
8. Mead G.H. Mind, self and Society /ed. Ch.W. Morris. Chicago: The Univresity of Chicago Press, 2015. 536p. [in English]
9. Oxford Advanced Learner's Dictionary. [in English]
10. Weisberger L. The Devil Wears Prada [in English]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Художній образ, як відображення дійсності. Жанрові особливості роману. Побудова образної системи у творі письменника. Мовне втілення системи образів за допомогою лексичних засобів та численних прийомів. Аналіз та розкриття значення персонажів роману.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 13.05.2014Доля Цао Сюециня. Роман "Сон у червоному теремі". Історія вивчення роману і пошуки можливих прототипів головних героїв. Образна система роману. Образ Баоюя, жіночі образи і їх значення в романі. Імена основних персонажів роману. Символіка імен та речей.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 05.02.2012Світоглядні й суспільно-політичні чинники виникнення романтизму в літературі. Поняття "оповіді" в епічному тексті. Історія створення роману "Франкенштейн", його композиційна організація. Жанр роману, його особливості в англійській літературі XVIII–XIX ст.
курсовая работа [46,0 K], добавлен 27.05.2014Притчовий характер прози В.Голдінга. Роман "Володар мух" у контексті творчості В.Голдінга. Система персонажів роману. Практичне заняття. Загальна характеристика творчості В.Голдінга. Аналіз роману "Володар мух". Гуманістичний пафос роману.
реферат [16,1 K], добавлен 22.05.2002Етична концепція та світогляд письменника, етичні проблеми його творчості, проблематика роману "Більярд о пів на десяту". Характери та мотиви поведінки, морально-етична концепція персонажів роману, викриття злочинності, аморальності, антилюдяності воєн.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 10.11.2010Біографія, формування та особливості творчості Джейн Остін. Історія написання роману "Аргументи розуму", особливості відображення авторського типу жінки на його прикладі. Характеристика жіночих персонажів та експресивні засоби відображення у романі.
дипломная работа [118,1 K], добавлен 03.12.2013Теоретик англійського модернізму Вірджинія Вулф, питання жіночого роману в її розумінні. Характеристика роману "Місіс Делоуей" в контексті художніх особливостей та стилю. Аналіз характерів жіночих персонажів роману, особливості їх світосприйняття.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 22.04.2010Життєвий і творчий шлях Джона Голсуорсі. Висвітлення проблем шлюбу, сім'ї і подружніх стосунків в англійській прозі ХХ ст. на прикладі роману "Власник". Розкриття образу Сомса Форсайта як уособлення власництва через призму сімейних відносин його родини.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 11.09.2011Поняття художнього стилю та образу. Лінгвістичні особливості та класифікація. Авторський засіб застосування лінгвістичних особливостей, щоб зазначити сенс та значимість існування Поля в житті Домбі. Поняття каламбуру та його вплив на образ персонажів.
курсовая работа [70,6 K], добавлен 03.10.2014Історія французької літератури. Творчість Наталі Саррот; аналіз художньої специфіки прози, висвітлення проблем Нового Роману як значного явища культури ХХ століття, етапу підготовки нових культурологічних поглядів, психологізму та теорії постмодернізму.
курсовая работа [54,9 K], добавлен 17.04.2012Дослідження жанрово-стильової природи роману, модерного характеру твору, що полягає в синтезі стильових ознак та жанрових різновидів в єдиній романній формі. Огляд взаємодії традицій та новаторства у творі. Визначено місце роману в літературному процесі.
статья [30,7 K], добавлен 07.11.2017В. Голдінг та основні поняття метафори. Різноманітні підходи до розуміння сутності метафори. Відображення життєвих явищ на прикладі метафоричних прийомів в романі В. Голдінга "Паперові люди". Визначення сутності метафори й механізмів її утворення.
курсовая работа [53,6 K], добавлен 06.05.2014Історична основа, історія написання роману Ю. Мушкетика "Гайдамаки". Звертання в творі до подій минулого, що сприяє розумінню історії як діалектичного процесу. Залежність долі людини від суспільних обставин. Образна система, художня своєрідність роману.
дипломная работа [85,9 K], добавлен 17.09.2009Поетика та особливості жанру історичного роману, історія його розвитку. Зображення історичних подій та персонажів у творах В. Скота, В. Гюго, О. Дюма. Життя та характерні риси особистості правителя-гуманіста Генріха IV - головного героя романів Г. Манна.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 06.05.2013Платонівські ідеї та традиції англійського готичного роману в творах Айріс Мердок. Відображення світобачення письменниці у романі "Чорний принц". Тема мистецтва та кохання, образи головних героїв. Роль назви роману в розумінні художніх особливостей твору.
курсовая работа [46,1 K], добавлен 26.11.2012Соціальний і психологічний аспекти у зображенні людини в творах К. Абе. Проекція стилю митця через мотивну організацію творів, традиції й новаторство письменника, діалектика загального й індивідуального в його стилі, на прикладі роману "Жінка в пісках".
курсовая работа [52,1 K], добавлен 30.12.2013Розкриття ідейного змісту, проблематики, образів роману "Чорна рада" П. Куліша, з точки зору історіософії письменника. Особливості відображення української нації. Риси черні та образів персонажів твору "Чорна рада", як носіїв українського менталітету.
дипломная работа [131,5 K], добавлен 22.11.2010Изучение жизни и творчества Олега Михайловича Куваева. Краткая биография писателя, тематика его произведений. Образ Севера в рассказах и повестях Куваева с точки зрения его описания: через героев произведений; через изображаемую природу и мифологизацию.
реферат [44,2 K], добавлен 29.12.2011Дослідження особливості образу головної героїні роману Уласа Самчука "Марія". Порівняльна характеристика Марії Перепутько і Богоматері. Опосередкованість образу. Піднесення події останньої частини роману до рівня трагедійного національного епосу.
курсовая работа [39,4 K], добавлен 28.11.2010Идейный смысл романа "Преступление и наказание". Истоки внутреннего бунта и психологических противоречий главного героя романа. Причины, подтолкнувшие к бунту. Результат раскольниковского преступления. Воскрешение Раскольникова через Соню и любовь.
курсовая работа [75,8 K], добавлен 02.06.2011
