Метаїзація як спосіб конструювання художньої реальності в прозі для підлітків (на матеріалі повісті Наталії Ясіновської "Любов, дідусь і помідори")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Острозька академія»

Метаїзація як спосіб конструювання художньої реальності в прозі для підлітків (на матеріалі повісті Наталії Ясіновської «Любов, дідусь і помідори»)

Михальчук Тетяна Вікторівна, аспірантка

Анотація

У статті окреслено використання прийому метаїзації як способу конструювання художньої реальності у прозі для підлітків. Для аналізу взято повість Наталії Ясіновської «Любов, дідусь і помідори», яка репрезентує широкий спектр металітературних прийомів. На сьогодні, у сфері дослідження літератури для дітей та юнацтва проблема застосування прийому метаїзації фактично не розкрита, що й робить тему актуальною.

Особливу увагу в ході аналізу повісті Наталії Ясіновської приділено феномену читання (публічного, індивідуального, у колі сім'ї), а також образу книги. Остання потрактована як емотивний маркер щасливого дитинства, модель проживання травматичного досвіду тощо. Також проаналізовано уведення в жанрову систему твору інших жанрів - блогів та коміксів, що надає оповіді об'ємності, а через можливість написати власну історію кожен із персонажів отримує повноцінний голос. Персональні історії героїв загалом пізнаємо через блоги, які стають панорамою підліткових хобі, зацікавлень, переживань. Визначено також, що інтертекстуальні елементи у творі формують свого роду авторську мапу-рекомендацію сучасних творів для підлітків. Ключовим є вставний текст, роман Джона Гріна «Провина зірок», що, з одного боку, допомагає унаочнити внутрішні переживання головної героїні, а з іншого боку, сприяє олітературненню основного твору.

Кульмінаційним епізодом повісті стає літературний вечір, організований на підтримку фонду «Таблеточки», що опікується онкохворими дітьми. Цікаво, що й частину прибутку від самої книги Наталії Ясіновської Видавництво Старого Лева спрямовує на цю організацію. Такий зв'язок із реальністю робить текст багатошаровим, що уважаємо ще одним виявом метаїзації.

Вивчення металітературної поетики художніх текстів для дітей та юнацтва вважаємо перспективним напрямом філологічних досліджень, адже сучасна українська література для дітей та юнацтва налічує великий корпус творів з окресленою проблематикою.

Ключові слова: металітература, метаїзація, інтертекстуальність, повість, сучасна українська література для дітей та юнацтва.

Mykhalchuk Tetiana Viktorivna Post-graduate student, National University of Ostroh Academy, Ostroh

Metaization as a way of constructing fictive reality in young adult literature (based on the story of Natalia Yasinovska “Love, grandpa and tomatoes”)

Abstract

The article explores how the reception of metaization influences the process of constructing fictive reality in the prose of youth, based on the example of Ukrainian writer Natalia Yasinovska's story, “Love, grandpa, and tomatoes”. Nowadays, literary studies, which focus on literature for children and youth, do not examine the problem of using metaliterary receptions, making such a topic essential.

During the analysis, special attention was paid to the phenomenon of reading (public, individual, in the family circle) and the image of the book. Within the story, the image of the book was determined as an emotional marker of the main character's happy childhood, the model of reliving traumatic experiences, etc. It was determined that this reception makes the narration more voluminous, and it is also possible for each character to have their own voice. The personal stories of each character represent a panorama of teenagers' hobbies and interests. The story also contains intertextual elements, which form an authorial list of recommendations of novels for teenagers. The key one is John Green's novel called “The Fault in Our Stars”. This text, on the one hand, helps to visualize the main character's internal experience; on the other hand, it is one more disclosure of metaization.

The culminating episode of the story is a literary event organized in support of the “Tabletochki” foundation, which cares for children with cancer. Interestingly, part of the profit from Nataliya Yasinovska's book itself is directed by the Old Lion Publishing House to this organization. This connection with reality makes the text multi-layered, which we consider another manifestation of metaization.

The further study of metaliterary poetics of prose for children and youth is the promising direction of philological research because modern Ukrainian literature for children and youth nowadays includes many texts with defined issues.

Keywords: metaliterature, metaization, intertextuality, story, Ukrainian literature for children and youth.

Вступ

Постановка проблеми. Питання взаємодії мистецтва і дійсності перебуває у фокусі інтересів не лише науковців у галузі філософії, лінгвістики, літературознавства тощо, а й самих письменників, котрі шукають відповіді на нові виклики й проблеми сучасного світу в процесі конструювання художньої реальності своїх творів. Так, у другій половині ХХ ст. спостерігаємо посилений інтерес до прийомів метаїзації в художній літературі. Автори все активніше звертаються до художнього осмислення феномену книги, бібліотеки, читача і літератури загалом.

У наукових роботах термін «металітература» вперше вживає американський письменник, філософ Вільям Говард Гесс (1970 рік, есей «Філософія і форма белетристики»). Серед інших науковців, котрі першими почали окреслювати риси металітератури - Джон Барт, Жозе Гарсіа Ланда, Лінда Хатчен, Патрисія Во та ін.

У ХХІ сторіччі науковий інтерес до проблеми зростає, а корпус літератури з наявною металітературною поетикою поповнюють усе нові твори. Зокрема, у межах наукової розвідки взято до уваги сучасну українську літературу для підлітків як спробу привернути увагу до потенціалу вивчення цих текстів саме крізь призму металітературності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В українському літературознавстві феномен металітератури лише почитає набувати теоретичного осмислення. Зокрема, до таких студій звертались: Максим Нестелєєв, Наталія Астрахан, Олександра Вісич, Олена Федорова та ін. Найчастіше металітературу пов'язують із вписуванням у художню реальність постаті автора, процесів художньої творчості, з наративним подвоєнням, художнім переосмисленням реальності тощо. За словами Максима Нестелєєва, «металітератори використовують стосунки письменник/текст як парадигму для всієї людської творчості, тому значна частина металітератури - це роздуми про роль митця і його стосунки з естетичними конструкціями» [4, С. 77]. Наталія Астрахан слушно зауважує: «Розмірковуючи про текст, письмо, книгу, бібліотеку, шляхи написання/мовлення та способи прочитання/слухання, постмодерністський дискурс випрацьовує координати метареальності й приміряє на персонажа ролі, що мають їй відповідати: бібліотекар, вчитель, мистецтвознавець, перекладач, письменник, читач...» [1, С. 11].

Попри те, що ознаки металітератури зустрічаємо ще у середньовічних текстах (квінтесенцією метаїзації по праву вважаються псевдо-лицарський роман Сервантеса), основним матеріалом для дослідження традиційно стає постмодерна проза другої половини ХХ століття. Утім, можемо констатувати наявність персонажів, які дотичні до літератури, вставних оповідей, авторефлексійності й у сучасних текстах різних жанрів, зокрема художніх творах для дітей та підлітків. Очевидно, що функція металітератури у такому випадку дещо модифікується: мінімалізується деструктивний виплив вставних елементів на загальну площину тексту та художню реальність у ній створену, натомість актуалізуються інтертекстуальні та модулювальні аспекти, а це, своєю чергою, впливає на розгортання сюжету, способи нарації тощо.

На сьогодні, у сфері дослідження літератури для дітей та юнацтва проблема метаїзації фактично не розкрита. Тож у межах цієї наукової розвідки метою є окреслення металітературних прийомів як способу конструювання художньої реальності в повісті для підлітків Наталії Ясіновської «Любов, дідусь і помідори».

Виклад основного матеріалу

метаїзація художня реальність ясіновська

Підліткова проза тримає в тематичному фокусі ті проблеми та питання, на які сучасні підлітки активно шукають відповіді. Зазвичай ці питання стосуються дорослішання, проблеми взаємодії з оточенням (батьки, однокласники, друзі, вчителі тощо). Часто підлітки стикаються з нерозумінням, конфліктами у межах різних соціальних груп, почуваються іншими, чужими, неприйнятими, й у цьому контексті увиразнюється проблема самотності. Бажання знайти співрозмовника, товариша, того, хто зрозуміє, часто реалізується через читання книги. Тим товаришем для читача стає герой, який не тільки потрапив у схожу ситуацію, а й вдається до схожої моделі її вирішення - читання. Як зауважує Лідія Мацевко-Бекерська, «матриця тексту стає полем експерименту для пошуку самого себе, читач кореспондує ряд запитань не автору, не вихідному смислу твору, а власним очікуванням від нього» [3]. Тож недивно, що у фікційному світі літературних творів усе частіше з'являються герої-читачі, що віддзеркалюють модель самопізнання через читання. Зокрема, у персоносферу підліткової прози героїв-читачів уводять Андрій Бачинський, Анастасія Нікуліна, Катерина Бабкіна, Наталія Ясіновська, Ольга Купріян, Оксана Лущевська та ін. Як слушно зауважує Наталія Астрахан: «Авторська рефлексія, спрямована на осмислення взаємин між дійсною та художньою реальностями, врешті-решт уможливлює бачення мистецтва не як протиставленого реальній дійсності, а як підпорядкованого надважливим завданням, реалізація яких здатна змінити сам характер цієї реальної дійсності» [1, С. 12]. Авторська інтенція «вписування» книги в художню реальність, вочевидь, спрямована, з одного боку, на осмислення місця, яке вона посідає в сьогоденні загалом та в житті сучасної дитини зокрема. З іншого боку - це також спосіб популяризації читання через саме читання.

Повість Наталії Ясіновської «Любов, дідусь і помідори» вийшла 2021 року у Видавництві Старого Лева. У творі авторка охоплює кілька важливих проблем: досвід переживання смертельної хвороби близької людини, розлука з батьками, взаємодія з однокласниками, дружба, дорослішання тощо. У центрі персоносфери - тринадцятирічна дівчинка Олеся, а стрижневим епізодом, який загалом дає динаміку розвитку головної героїні і впливає на її особистісне дорослішання, є новина, яку дізнаємося на перших сторінках твору - дідусь Олесі захворів на рак. Відтак сюжет розгортається навколо того, як головна героїня сприймає і проживає цей досвід. Він, зокрема, впливає на вибір книги для позакласного читання, теми власного блогу та проблематики виступу на літературному вечорі. Загалом образ книги з'являється у всіх знакових епізодах повісті, а процес читання стає важливим сюжетотворчим елементом у творі.

Серед героїв твору образ дідуся посідає важливе місце. У взаємодії з ним розкривається й головна героїня - вчиться піклуватися та виявляти відповідальність. У спілкуванні Олесі з дідусем книга є важливим образом-символом, що втілює радість від спільно проведеного часу за читанням, символізує щасливе дитинство дівчинки: «Колись про допитливого вужика їй читали мама, дідусь і бабуся. Дідусь гарно імітував голоси, тому Олеся дуже любила його слухати... Тоді всі були веселі й щасливі. Навіть бабуся, яка приходила з кухні подивитися на їхні ігри» [5, С. 23]. Читання книги в цьому контексті змальоване як гра, до якої залучені всі члени сім'ї, і виконує функцію важливого комунікативного інструменту у спілкуванні батьків і дітей. Фактично присутність книги на всіх етапах зростання дитини стає звичним елементом її буття, яка в контексті особистості головної героїні акумулює в собі спогади не тільки про сам сюжет прочитаного, а й про те, з ким вона змогла поділити цю радість від читання. Авторка вводить у твір два таких тексти - Сашка Дерманського «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська» і Тіма Кеннемора «День народження Еліс». Саме ті твори, які емотивно марковані у свідомості головної героїні як радісні спогади, вона читає й дідусеві, щоб підбадьорити його під час хвороби: «Олеся пропонувала дідусеві книжки, які він колись читав їй. З ними було пов'язано багато приємних і веселих спогадів» [5, С. 49]. Відтак читання в цьому контексті виконує терапевтичну функцію, стає для дівчинки способом виявити свою турботу, а також набуває ознак родинної традиції, успадкованої моделі поведінки.

Значну частину сюжету зосереджено на конструюванні шкільного простору. У школі дитина проводить велику частину свого часу, а спілкування в колі однолітків - один із етапів соціалізації особистості. Найбільш деталізовано Наталія Ясіновська зображує уроки зарубіжної літератури. Вона створює образ молодого вчителя, який дбає про власний читацький імідж, намагається урізноманітнити навчальний процес, добираючи нові методи, складаючи оригінальний рекомендаційний список текстів відповідно до вікової категорії своїх учнів.

Варто зауважити, що образ учителя видається дещо ідеалізованим. Відповідно до результатів соціологічного опитування «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання» (2020) від Українського інституту книги, одним із умовних бар'єрів читання є відсутність доступних рекомендаційних сервісів. Юні респонденти, котрі брали участь в опитуванні, не згадують вчителів як джерело рекомендації книг, а навпаки зазначають, що ті не розуміють смаків і читацьких потреб [2]. Отож у цьому контексті авторка радше зображує не реальну шкільну модель, а ідеальну, яка акумулює в собі ті риси та професійні навички, які б зіграли позитивну роль у трансформації уроків літератури та перетворення класу на читацьку спільноту.

Через список творів для позакласного читання, які пропонує у класі новий учитель, авторка намагається запропонувати юному читачеві свою панораму перекладної літератури для підлітків. «За останні кілька років українською перекладено багато вартісного підліткового чтива. Я підготував для вас список» [5, с. 39], - ділиться на уроці вчитель Ігор. Загалом у повісті згадано такі тексти світової літератури: «Позолочена рибка» Барбари Космовської, «Щоденник слабака» Джефа Кінні, «Провина зірок» Джона Гріна, «Маргаритко, моя квітко» Крістіне Нестлінгер, «Шістка воронів» Лі Бардуґо.

Для позакласного читання головна героїня обирає текст, що тематично близький до тих подій, які вона переживає, що як зауважує Лідія Мацевко-Бекерська, втілює «...прагнення читача знайти максимально можливу кількість аналогій до свого життєвого досвіду» [3, С. 7]. Вибором Олесі став роман Джона Гріна «Провина зірок», історія двох невиліковно хворих підлітків. Уривки з цього тексту героїня також декламує на літературному вечорі.

Персональний досвід і переживання Олеся відтворює у всіх завданнях з літератури, зокрема, й у веденні блогу. На сьогодні в наукових спільнотах точаться дискусії про те, як класифікувати блоги - жанром мережевої літератури, поняттям із соціальних комунікацій чи журналістики тощо. За сюжетом у межах уроків з літератури всі в Олесиному класі пишуть персональні блоги, що мають розмаїту тематику: харчування та здоров'я, домашні улюбленці, шкільні будні тощо. Особливої уваги заслуговує блог під кодовим ім'ям «Малюватор». У назві криється й ідея блогу - це комікс, у якому автор за допомогою малюнків та вигаданих історій втілює шкільне повсякдення. У межах вигаданої реальності існує і своя система персонажів - Чахлик, Яга, Шрек та ін. Традиційно Чахлик Невмирущий та Баба Яга - негативні герої, що побутують у персоносфері казок. Малюватор героїзує цих персонажів - саме вони у його коміксах знищують рак: «Ви не раки здоров'яки, а рачки, маленькі і хрумкі» [5, С. 216]. Цю історію Малюватор створює, щоб підтримати свою однокласницю Олесю та її дідуся. Загалом уведення в жанрову систему твору інших жанрів - блогів та коміксів, надають оповідь об'ємності, а через можливість написати власну історію кожен із персонажів отримує повноцінний голос. Персональні історії героїв загалом стають панорамою підліткових хобі, зацікавлень, переживань.

Кульмінаційним епізодом повісті стає літературний вечір, організований на підтримку фонду «Таблеточки», що опікується онкохворими дітьми. Цікаво, що й частину прибутку від самої книги Наталії Ясіновської Видавництво Старого Лева спрямовує на цю організацію. Такий зв'язок із реальністю робить текст багатошаровим, що уважаємо ще одним виявом метаїзації.

Для виступу на літературному вечорі головна героїня обирає уривки з роману Джона Гріна. Якщо повернутися до тези про те, що у книгах підлітки шукають відповіді на свої питання, то саме вибрані уривки для виступу підсумовують, як Олеся проживає досвід хвороби свого дідуся та які висновки робить: «... ти не хочеш бути суцільним смутком, тож ти не плакатимеш і скажеш усе це собі, поки дивишся на стелю, а потім ковтнеш, хоч горло й не захоче змикатися, подивишся на людину, яку любиш, і всміхнешся.» [5, С. 228]. Читання як спосіб пошуку відповідей, письмо як шлях до самозбереження і рефлексування травматичного досвіду стали для головної героїні терапевтичними, допомогли зрозуміти свої емоції й зосередитися на тих, що можуть стати цілющими і для неї, і для дідуся.

Висновки

Отже, у повісті Наталії Ясіновської «Любов, дідусь і помідори» застосовано широкий спектр металітературних елементів, які подекуди стають важливими сюжетотворчими чинниками, впливають на динаміку розвитку персонажів тощо. Головна героїня за допомогою читання прагне допомогти дідусеві пережити хворобу, адже таку модель читання задля радості й турботи вона сама колись перейняла від нього. Відтак читання як процес постає в різних формах - як родинна традиція, як терапевтичне заняття, як шлях до проживання травматичного досвіду та пошуку рішень. Особливого значення набуває й книга. Головна героїня уважно ставиться до вибору лектури - для дідуся читає ті, що емотивно маркують щасливе дитинство, нагадують про спільне читання з рідними, а для позакласного читання обирає роман про невиліковно хворих підлітків, який описує близький дівчинці досвід.

Ще одним прийомом метаїзації стає інтертекстуальність. Через список творів для позакласного читання, які пропонує у класі новий учитель, авторка допомагає юному читачеві зорієнтуватись в обширі перекладної літератури для підлітків. Ключовим є вставний текст, роман Джона Гріна «Провина зірок», що допомагає унаочнити внутрішні переживання головної героїні, а також сприяє олітературненню основного твору.

Загалом прийоми метаїзації відіграють важливу роль у процесі створення художнього світу повісті «Любов, дідусь і помідори», персонажі якої пізнають себе через процес читання та письма. Вважаємо, що подальше вивчення металітературної проблематики в літературі для дітей та юнацтва сприятиме теоретичному осмисленню феномену металітератури в українському літературознавстві загалом, і окресленню тенденцій розвитку сучасної дитячої літератури зокрема.

Література

1. Астрахан Н. Металітература як спосіб оприявлення метареальності: на шляху до нової картини світу. Літературний процес: методологія, імена, тенденції. 2021. URL: https://litp.kubg.edu.Ua/index.php/journal/issue/view/27/4 (дата звернення: 14.12.2022).

2. Волосевич І., Шуренкова А. Звіт за результатами всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання». 2020. URL: https://book-institute.org.ua/uk/news/kategoriya-2/ uik-oprilyudniv-rezultati-doslidzhennya-chitannya-v-konteksti-mediaspozhivannya-ta-zhitt- konstruyuvannya-dokument (дата звернення: 14.12.2022).

3. Мацевко-Бекерська Л. Концепт читання як умова організації наративу в дитячій літературі. Актуальні проблеми слов'янської філології. 2009. Вип. ХХ. С.299-309.

4. Нестелєєв М. Лабіринти американського постмодернізму. Том ІІ. К.: Темпора, 2022. 432 с.

5. Ясіновська Н. Любов, дідусь і помідори: повість. Львів: ВСЛ, 2021. 240 с.

References

1. Astrakhan, N. (2021). Metaliteratura jak sposib opryjavlennia metarealnosti:nashliakhy do novoi kartyny svity [Metaliterature as a way of manifesting meta-reality: in the road to a new world view]. Literaturnyi process: metodolohiia, imena, tendentsii - Literary process: methodology, names, tendencies. Retrieved from https://litp.kubg.edu.ua/index.php/journal/issue/view/27/4 [in Ukrainian].

2. Volosevych, I., & Shurenkova, A. (2020). Zvit za rezultatamy vseukrainskoho sociolohichnoho doslidzhennia “Chytannia v konteksti mediaspozhyvannia ta zhyttiekonstrujuvannia” [Reading in the context of media consumption and life construction]. Ukrainian Book Institute. Retrieved from https://book-institute.org.ua/ uk/news/kategoriya-2/uik-oprilyudniv-rezultati-doslidzhennya-chitannya-v-konteksti- mediaspozhivannya-ta-zhitt-konstruyuvannya-dokument [in Ukrainian].

3. Matsevko-Bekerska, L. (2009). Contsept chytannia jak umova organizatsii naratyvu v dytiachij literaturi [The concept of reading as a condition of the narrative organization in literature for children]. Aktualny problemy suchasnoi slovianskoi philolohii - Actual problems of modern philology, XX, 299-309 [in Ukrainian].

4. Nesteleev, M. (2022). Labitynty amerykanskoho postmodernismu [American Postmodernism Labyrinths]. Kyiv: Tempora [in Ukrainian].

5. Yasinovska, N. (2021). Liubov, didus, i pomidory [Love, Grandpa, and Tomatoes]. Lviv: The Old Lion Publishing House [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru