Екслібрис у творчості Богдана Хаварівського (1990-ті рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Екслібрис у творчості Богдана Хаварівського (1990-ті рр.)

Буяк Галина,

аспірантка кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук

м. Тернопіль

Анотація

Мета дослідження - проаналізувати екслібрис як складову культурно-мистецької спадщини Богдана Хаварівського у 1990-х рр. Методологія досліджен-ня ґрунтується на принципах історизму, об'єктивності, науковості та системнос-ті. Використано методи узагальнення, кількісний, історико-порівняльний, хронологічний, ретроспективний, локальної історії. Наукова новизна ґрунтується на тому, щоавторкоювпершевукраїнськійісторіографіїціліснопроаналізованодосліджуванупроблему, з'ясовано її вплив на творчий доробок відомих митців України у сфері ексліб-рису. Висновки. Б. Хаварівський не лише особисто активно долучався до культурно-мистецької справи, але й намагався популяризувати творчий доробок відомих мит-ців Тернопільщини у сфері екслібрису, що мало важливе місце для книгозбірень та музе-їв. Екслібриси, збережені у приватній колекції Б. Хаварівського, це окремі книжкові зна-ки, пов'язані з бібліотеками тих чи інших осіб. Митець прагнув ознайомити широкуглядацькуавдиторіюзмистецтвомкнижковогознаку, показатирізнізазмістомтво-ри, формою і технікою виконання. Активно залучав студентську молодь, яка входиладолітературно-мистецькогоклубу «Срібніоктави», достворенняекслібрису. Напо-чатку1990-хр. кардинальнозмінюєтьсянелишетематикаекслібриса, алеійогосю-жетність-історичнімотиви, побутовісценки, портретиписьменників, художниківта акторів.Б. Хаварівськийбезпосередньодолучавсядоекспозиціїкнижковихзнаків

«Вернімо нашим дітям Україну», на якій планувалося представити екслібриси понаддвадцятипрофесійниххудожниківУкраїни. Бувініціаторомвідзначення125-річчявідднянародженняБ. Лепкого-письменника, громадськогодіяча, готувавВсеукраїнськувиставку «Журавлі повертаються додому» (життя і творчість Б. Лепкого в ексліб-рисі), на яку запрошувала митців з України та діаспори. Доволі позитивний резонанссеред митців мала збірка книжкових мініатюр «Шевченкіана в екслібрисах українськиххудожників», представленароботамидванадцятиавторів. Мистецькізаходи, ініційованіБ. Хаварівським, сприялипопуляризаціїсамобутньоїнаціональноїкультури, за-лученнюмитцівмалоїграфікидопопуляризаціїїхтворчогопотенціалу.

Ключовіслова: БогданХаварівський, Тернопільщина, культурно-мистецькаспад-щина, митці, екслібрис.

Abstract

екслібрис хаварівський культурний мистецький

Buyak Halyna - PhD-student of the Department of History of Ukraine, ArcheologyandSpecialBranchesofHistoricalScience, TernopilVolodymyrHna-tiuk National Pedagogical University, Ternopil

Bookplateintheworksofbohdankhavarivskyi(THE1990s)

The aim of the study is to analyze the bookplate as a component of BohdanKhavarivskyi'sculturalandartisticheritageinthe1990s. Theresearchmethodologyisbasedontheprinciplesofhistoricism, objectivity, scientificity, andsystematicity. Themethodsusedaregeneralization, quantitative, historicalandcomparative, chronological, retrospective, andlocal history. The scientific novelty is based on the fact that the author is the first in Ukrainianhistoriographytocomprehensivelyanalyzetheproblemunderstudy, tofindoutitsimpactonthecreativeworkoffamousUkrainianartistsinthefieldofbookplate. Conclusions.B. Khavarivskyiwas not only personally actively involved in cultural and artistic affairs, but also tried to popu-larizethecreativeworkoffamousartistsofTernopilregioninthefieldofbookplates, whichwasimportantforlibrariesandmuseums. Thebookplatespreservedintheprivatecollectionof

B. Khavarivskyi's are individual bookplates associated with the libraries of certain individuals. Theartistsoughttofamiliarizeawideaudiencewiththeartofbookplates, toshowworksofdifferentcontent, form, andtechnique. Heactivelyinvolvedstudentswhoweremembersoftheliteraryandartisticclub «SilverOctaves» inthecreationofthebookplate. Intheearly1990s, notonlythesubjectmatterofthebookplatechangeddramatically, butalsoitsplotting:histori-calmotifs, everydayscenes, portraitsofwriters, artists, andactors.B. Khavarivskyiwasdirectlyinvolved in the exposition of bookplates «Let's Give Ukraine Back to Our Children», which wastofeaturebookplatesbymorethantwentyprofessionalartistsofUkraine. Heinitiatedtheceleb-rationofthe125thanniversaryofthebirthofB. Lepkyi, awriterandpublicfigure, andpreparedthe All-Ukrainian exhibition «Cranes Return Home» (the life and work of B. Lepkyi in the book-plate), whichinvitedartistsfromUkraineandthediaspora. Thecollectionofbookminiatures

«Shevchenkiana in the bookplates of Ukrainian artists», presented by twelve authors, had aratherpositiveresponseamongartists. TheartisticeventsinitiatedbyB. Khavarivskycontri-butedtothepopularizationoftheoriginalnationalculture, attractingsmallgraphicartiststopopularizetheircreativepotential.

Keywords: BohdanKhavarivskyi, Ternopilregion, culturalandartisticheritage, artists, bookplate.

Основна частина

Постановка проблеми. Культурно-мистецька спадщина минулого - важлива складова нашого майбутнього, позаяк реалізується через самобут-ні образи і символи, створені митцями у сфері малої графіки. Важливе місцеуційсферіналежитьтворчомудоробкуБ. Хаварівського-філолога, педаго-га, архівіста, краєзнавця, митцядругоїполовиниХХ-початкуХХІст., щоневтратив своєї актуальності, однак не став предметом вивчення істориків тамистецтвознавців, щоактуалізуєнауковуновизнудосліджуваноїпроблеми.

Аналіз джерел та останні дослідження. Історіографія наукової проб-лемипредставленапублікаціямиЯ. Гніздовського (Гніздовський, 1983), П. Нестеренка (Нестеренко, 2010), Т. Сафонова (Сафонова, 2014) таіншихавторів. Основуджерельноїбазипублікаціїскладаютьпонад40архівнихсправДержавного архіву Тернопільської області (далі - Держархів Тернопільськоїобл.) (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466 «Хаварівський Богдан Ва-сильович (1948) - педагог, активіст, митець, громадський діяч», оп. 1); аль-бомекслібрисівукраїнськиххудожників (В'юник, 1977), періодичнівидання

«Молодь України» (Миколаївський, 1988), «Селянська доля» (Хаварівський, 1992), «Терновеполе» (Курис, 1993) тощо.

Виклад основного матеріалу. Культурно-мистецька спадщина Б. Ха-варівського є доволі багатогранною. Основну увагу приділено популяриза-ціїнимтворчогодоробкувідомихмитцівТернопільщиниусферіекслібрису, що мав важливе місце для книгозбірень та музеїв. При описуванні ексліб-рисіввикористовувавсяприйнятийспосіб:вказувалосяпрізвищетаініціа-ли власника бібліотеки та художника, без опису зображення. Ймовірно, щооднією з перших, відкритих у Тернополі в 1990 р. була персональна вистав-ка Є. Удіна - графіка, художника, майстра книжкової ілюстрації, станкової іприкладної графіки, плакатів. М. Леонтюк стверджував, що перший екслібрис митець виконав для бібліотеки професора Тернопільського державногомедичного інституту Е. Бергера, пізніше для журналіста Я. Гулька (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 515, арк. 2).

Митець прагнув ознайомити широку глядацьку авдиторію з мистецт-вом книжкового знака, показати різні за змістом твори, формою і технікоювиконання. Йдеться про першу виставку на Тернопільщині «100 екслібри-сів», приуроченуновоствореному «Товариствукниголюбів» (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 515, арк. 1,1 зв.). «Композиціяекс-лібрисів усталена віками і, здавалося б, для художника мале поле для твор-чості. Та саме у цьому їх приваблива сторона. На них зображують символіч-нийрисунок, якийпоказуєсутьпрофесіїіособистихінтересів…» (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 515, арк. 1).

Власне для кожної роботи Є. Удіна характерна творча манера опти-мального варіанту з поєднанням лаконізму вираження й перевтіленням сю-жету в графічний образ (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 515, арк. 1). У архівній справі збереглися копії двох екслібрисів, при-свячених 450-річчю Тернополя (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 466, арк. 1-2).

Закономірно, щорадянськиймистецтвознавецьІ. Дудапопуляризу-вав ідеологічні екслібриси «З бібліотеки міста Путили», книжку «Хто та-кийЛенін» (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 515, арк. 1).НатомістьіншийрадянськиймистецтвознавецьПетроМедведиктакожнаго-лошувавнатому, щовекслібрисах «…вдаловикористанарадянськасимволі-ка, відчутнийподихнашихзвершень, досягненьнаукиітехніки» (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 515, арк. 1 зв.).

Варто зауважити, що І. Дуда все ж таки доволі критично оцінював вес-тибюль наукової бібліотеки у Тернополі, у якому відбувалася згадувана ви-ставка, він «…не зовсім відповідає вимогам експозиції, не сприяє осмис-ленню характеру графіки» (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 515, арк. 1). Ймовірно, що це радянських чиновників не дуже й ціка-вило. Основнезавданняполягалоумасовостіпроведеногозаходу. Виставка «100 екслібрисів» була пересувною. Окрім Тернополя, її мали змогу відвіда-ти мешканці Чорткова, Кременця, Борщова, Заліщиків і Бучача, робітникикомбайнового і фарфорового заводів, бавовняного комбінату в Тернополі. Планувалося її оновлювати «екслібрисами передовиків сільського госпо-дарства і промисловості» (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 515, арк. 1).Згадуванапроблематикарадянськогоекслібрисудобрепред-ставленаА.В'юником (В'юник, 1977),

Однак не усі митці радянської доби намагалися звеличувати владу, до-тримувалися основних принципів соцреалізму. Зокрема, М. Яців у двадцятиекслібрисах (1986-1988 рр.) зображувавЯрославаІсаєвича, МиколуКолессу, ВолодимираМалика, РоманаФедоріва, РоманаІваничука, Світлану, АнтонінутаВалеріяМареничів, БогданаЯнівського, 175-йювілейвідднянародженняТ. Шевченка, 1000-річчя хрещення України-Руси (988-1988), особистий ексліб-рис (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 511, арк. 1-20).

Я. Гніздовськийписав, щоу «…радянськійУкраїні, підчастридцятиліт-нього занепаду, що нагадує цілковиту темряву, занепав також екслібрис. Віножив аж у шістдесятих роках, не тільки ожив, він у повному значенні цьогослова - забуяв. Відродження книжкового знаку на радянській Україні тіснопов'язанозрухом, щовлітературіймистецтвідіставназвушестидесятників. За екслібрис взялися тоді молоді митці. Вони внесли в цю ділянку не тількисвійентузіязм, алейновіідеї. Щебільшцікавийцейрухіщебільшиййоговне-сокурозвитокнашогомистецтватим, щомитціповернулисядосамогодже-рела, зякоговипливекслібрис-доритовинноїтехніки» (Гніздовський, 1983).

У листі М. Яціва до Б. Хаварівського від 16 лютого 1989 р. йшлося проте, що його зворушив лист від імені вихованок останнього, які переживаютьза долю «…нашої культури, яка, на жаль, в дуже запущеному стані», «…при-ємнопочути, щовнасємолодь, якарветьсядодуховногожиттяіпрагнехочякосьвідмічатиювілеїнашихвеликихпредків, особливогеніальногоТараса» (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 510, арк. 1).

І. Балан, художник (Чернівці) писав, «Дякую за листа, зрозумів Васправильно, ти більше, що просять 1500 моїх землячок…» (Держархів Тер-нопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 473, арк. 1). 6 березня 1989 р. О. Міклов-да, художник (Київ), повідомляв Богдана Васильовича, що його «…вразилатаробота, якупроводитьлітературно-мистецькийклуб «Срібніоктави».Видно, що не перевелися на Україні справжні вболівальники за українськеслово, за мистецтво, культуру взагалі. Уклін Вам низький і всім 1500 учнямспеціальногопрофесійно-технічного училища (далі - СПТУ-3). Сподіваюся, що усі вони причетні до тієї роботи, яку проводить клуб» (Держархів Тер-нопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 492, арк. 1).

Збірка екслібрисів, виготовлених учнями СПТУ-3 м. Тернополя, зібра-наБ. Хаварівським (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 442, арк. 1-172). Сумніви, висловлені художником О. Мікловдою, щодо того, чиусі 1500 вихованців СПТУ-3 задіяні у клубі «Срібні октави», вдалося пере-вірити, проаналізувавши архівні матеріали. За нашими підрахунками, усьо-гозбереженовархівнійсправі170екслібрисів, зних145єавторськими, 25-безавторства (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 442, арк. 1-172). За нашими підрахунками, найбільшу кількість (три зображен-ня) підготувала учениця СПТУ-3 Оксана Лаврик. Це - іноземні автомобілімарки «Seat», «Opel», «Chevrolet» (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 442, арк. 5-7Позитивним явищем був той факт, що з усіх 170 екс-лібрисівлише4присвяченорадянськіймілітарнійсимволіці (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 442, арк. 12,86-87,102).Натомістьекслібриси М. Кондри та О. Бадики, учениць СПТУ-3, представлено у при-ватній колекції Б. Хаварівського (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 442, арк. 49-52).

Оскільки «Срібні октави» - це літературно-мистецький клуб, можемопропустити, що певна частина учнів СПТУ-3 була задіяна в інших напрям-кахдозвіллєвоїдіяльностінавчальногозакладу. Власнезлистахудожни-ка О. Мікловди вперше дізнаємося про роботу цієї літературно-мистецькоїструктури, позаякзбіографіїБ. Хаварівськогонезгадується. Ймовірно, щовінфункціонувавформально, зважаючинатакузначнукількістьйогоучасників.

Виготовлення книжкових знаків було справою вартісною. Б. Хаварів-ськийцікавивсяуодногозвідомихмайстрівзвиготовленняекслібрисівЛ. Куриса (Київ) цим питанням. Леонід Мойсейович повідомляв, що термінвиконання замовлення становив майже два місяці, була можливість тиражу-вати книжкові знаки, однак «глибокий друк» був обмеженим від 15-30 при-мірників у техніці «сухої голки» - до 400-500 у гравюрі на міді. «Власне офорт, або як його ще називають травлений штрих витримує 200-300 якісних від-биток» (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 487, арк. 1).Відповідно їхня вартість складала приблизно 50-60 крб. Тираж оплачувавсяокремо25крб.засотнювідбитків (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 487, арк. 1).

Звичайно, щоу1990-хр. кардинальнозмінюєтьсянелишетематикаекс-лібриса, але і його сюжетність - історичні мотиви, побутові сценки, порт-рети письменників, художників, акторів тощо. Важливо, щоб митець відо-бражав «…смаки і вподобання власника домашньої бібліотеки» (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 515, арк. 2).

5 грудня 1993 р. Держархів Тернопільської обл. спільно з обласнимІнститутомвдосконаленнявчителівпідчассічневихнарадорганізуваливиставкуукраїнськихшкільнихпідручників, друкованихзачасівАвстро-

Угорщини, Російської імперії, міжвоєнної Польщі, німецької окупації, уні-кальнихвиданьдіаспори (Курис, 1993; ДержархівТернопільськоїобл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 513, арк. 1). Одночасно відкривалася експозиція книж-кових знаків «Вернімо нашим дітям Україну», на якій планувалося пред-ставити екслібриси понад двадцяти професійних художників з Києва, Хар-кова, Дніпропетровська, Сум, Львова, Республіки Крим та багатьох іншихміст. До участі запрошувалися відомі майстри малої графіки - ОлександрМікловда, Миколав Стратілат, Григорій Корінь, Сергій Хижняк, МиколаКаплоухий, ЮрійКиянськийтаінші (Курис, 1993; ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 513, арк. 1).

У статті Б. Хаварівського під однойменною назвою «Вернімо нашимдітям Україну» йшлося про те, що на запрошення обласного управліннянародної освіти Тернопільського облвиконкому, Інституту національноговідродження проводитиметься згадуваний конкурс. На нього вже подалисвоїроботитакімитці, як-от: «Шевченкіана» (Б. Хаварівський), «БайкиЄ. П. Гребінки (1812-1848)» (В. Манжуло), «Кобзар» (невідомий автор), «Кни-гозбірнянедільноїшколихричтинвіриєвангельськоїуЛьвові» (С. Хижняк), без назви І. Бурми та О. Волочай (Khavarivskyi, 1992; Держархів Тернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 512, арк. 1).

Перідичне видання «Тернове поле» також започатковувало серію пуб-лікаційкнижковихзнаківвизначнихукраїнськихгромадськихтаполі-тичних діячів. Зокрема, опубліковано два екслібриси - «З книжкок СтепанаБандери» та «Книгарня Вячеслава Чорновола» (Курис, 1993; Держархів Тер-нопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 513, арк. 1). Варто зауважити, щоавтором екслібрису «З книжок Степана Бандери» (1992 р.) був уродженецьЄнакієвого Ю. Киянський (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 482, арк. 3-4). На конкурс «Вернімо нашим дітям Україну» свої екслібрисинадіслали:Г. Корінь, художник-монументаліст(Київ), якийписав, щопершийекслібрисвиконаву1962 р. Вартозауважити, щоулисті, датованому6січня1992 р., автор, уродженецьДонеччини, вітається «СлаваУкраїні» (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 485, арк. 1).Копіїекслібрисівавто-раподановархівнійсправі (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 486, арк. 1-26). Окрім Г. Коріня, їх надіслали: С. Хижняк (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 509, арк. 1-2), О. Панасенко (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 500, арк. 1-4), Б. Романов (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 501, арк. 1).

Варто зауважити, що екслібриси Б. Романова, художника-дизайнераСєверодонецького виробничого об'єднання «Азот», за 1986-1987 рр. усі ро-сійськомовні((ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 501, арк. 1;

Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 502, арк. 1-4). ЕкслібрисиО. Волочай за 1991 р. (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 503, арк. 1-2) і А. Худякова, незважаючи на те, що виконані у 1992 р., російсько-мовні (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 507, арк. 1).

Л. Нікітін, художник з Макіївки, готував екслібриси російськомовні й украї-номовні (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 497, арк. 381).

В. Липецький та О. Липецька з Симферополя, надсилали на конкурсп'ять екслібрисів (1985 р., 1987-1988 рр. 1992 р.) (Держархів Тернопільсь-коїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 488, арк. 1).Характерноте, щоїхнілисти, дато-вані 1993 р., уже написані українською мовою. Навіть прізвище власноруч-но змінено з «Ліпецькой» на «Липецькой». Хоча це орфографічно написаноне вірно (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 488, арк. 3).Згадувані автори просили надіслати їм каталог виставки «Вернімо нашимдітям Україну», застерігали «…нікому не передавати (бо ні передадуть і неперешлють)…» (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 488, арк. 3). Копії екслібрисів В. та О. Липецьких зберігаються в архівній справі (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 489, арк. 1-10).

ЦікавимийзмістовнимибуликнижковізнакиЛ. СоболязБілоїЦерквипідназвою «КнижечкаТарасика» (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 506, арк. 1-2). Згадуваний художник-монументаліст Г. Коріньнадсилав на конкурс каталог своїх екслібрисів (Держархів Тернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 485, арк. 2).Вартозауважити, щовекслібрисахГ. Кореня за 1967-1991 рр. повністю відсутня радянська символіка (Держар-хівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 486, арк. 1-26).

У листі В. Ломаки, художника-оформлювача з Сум, повідомлялося проте, що він закінчив чотирирічну студію образотворчого мистецтва був учас-ником міжнародних конкурсів, виконав більше 200 екслібрисів, 90 гравюр (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 409, арк. 1). Б. Дробо-тюк, художник зі Львова, надіслав один екслібрис (Держархів Тернопільсь-кої обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 452, арк. 1-2). На конкурс надсилав копії двохробіт: «КнигарняВ. Чорновола» (1992 р.)і «КнигарняА. Мокренка» (1992 р.) (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 491, арк. 1-4).

Згадуваний художник О. Мікловда, у листі від 20 листопада 1991 р., цілком справедливо висловлював побажання до організації запланованогоконкурсу. Його цікавили умови проведення, відповідальна особа, авторськіроботи, чи потрібно було «…створювати нові книжкові знаки, чи це по-винні (вірніше можуть) бути старі роботи» (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 492, арк. 2). Можна припустити, що організатори кон-курсу - обласне управління народної освіти Тернопільського облвиконко-му, Інститутнаціональноговідродженнявпершепроводилитакийзахідвсеукраїнськогомасштабу, томуйдопустилисяокремихнепорозумінь.

О. Мікловда - авторитет у сфері українського екслібрису. Його твор-чийдоробокна1988 р.складавпонад160книжковихзнаків.Вінучасникчис-леннихміжнароднихвиставокуКанаді, Португалії, ФедеративнійРеспубліціНімеччині, Німецькій Демократичній Республіці, Чехословаччині, Польщі, всесвітнійвиставцігумору.ВЛіоні(Франція) закнижковийзнак «Екзюперівекслібрисі» йомуприсудженопершупремію (Миколаївський, 1988; Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 493, арк. 3). Варто зауважити, щокнижковізнакиО.Мікловдиза1971-1991 рр.позбавленіідеологічноїскладо-вої (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 493, арк. 1-28).

І. Гапоченкотакожнадсилавекслібрис «Кобзар» наконкурс, прощопо-відомляв Б. Хаварівського (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 478, арк. 1,3-4).ДоучастівзазначеномуконкурсізголосивсяМ. Демиденко, художник(Харків), повідомившипроцелистомБ. Хаварівськоговід15груд-ня 1991 р. (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 479, арк. 1).Зауважуємо, щокопіїекслібрисів, надісланихнаконкурс, М. Демиденком, по-збавленіідеологічноїзашореності (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 480, арк. 1-20). Ю. Киянський, уродженець Єнакієвого, художниктакожзголошувавсядоучастівконкурсі (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 481, арк. 2).Вархівнійсправізбереженокопіїдвохекслібри-сівавтора (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 482, арк. 1-4).І. Колядіна, художницязДніпропетровська, такожнадсилаласвійтворчийдо - робок на конкурс (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 483, арк. 1), вониствореніупродовж1991-1992 рр. (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 484, арк. 1-8).Вартозауважити, щоінформаціящодопе-реможцівконкурсу «ВернімонашимдітямУкраїну» незберегласявархівнихматерілахозначеногофондуйперіордичнійпресі.

1 вересня 1997 р. Б. Хаварівський, на той час директор ДержархівуТернопільськоїобл., бувініціаторомвідзначення125-річчявіддняна-родження Б. Лепкого - письменника, громадського діяча. Очолювана нимдержавнаструктураготувалаВсеукраїнськувиставку «Журавліповер-таються додому» (життя і творчість Б. Лепкого в екслібрисі), на яку запро-шуваламитцівзУкраїнитадіаспори. Окрімтого, допочаткувиставки (листопад 1997 р.) планувалося видрукування каталогу, кращі роботи маливідзначатисягрошовимипреміями, прощопередбачалосяповідомлятиутернопільських, всеукраїнськихтазарубіжнихвиданнях (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 514, арк. 1).

Організаторивиставкисподівалися, щозапропоновані «…книжко-ві мініатюри стануть гідною даниною шани пам'яті автора нетлінних обра-зів Івана Мазепи і Мотрі Кочубеївни, безсмертної пісні «Чуєш, брате, мій», багатьохповістей, оповідань, літературознавчихпраць, сотеньпоезій» (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 514, арк. 1).

УвідомостяхпроА. Сивака-художника-графіка, уродженцяДонецька, надісланихнаконкурс, повідомлялося, щовінпершікнижковізнакивиконаву 1969 р. Неодноразово був дипломантом міжнародних конкурсів, нагоро-джений чотирма медалями, цінними подарунками і почесними дипломами. Загалом, його мистецька спадщина нараховувала 814 екслібрисів, 14 персо-нальних виставок, 68 книжкових знаків присвятив творчості В. Висоцького.Він учасник понад 300 виставок всесоюзного, республіканського, облас-ноготаміськогорівнів. Утомучислівзарубіжних-Польща, Італія, Чехія, Німеччина, Югославія, Бельгія, Болгарія, США, Англія, Франція, Швейцарія (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 504, арк. 1).

Деякі роботи автора зберігалися у картинних галереях і музеях Італії, Франції, Польщі, Литви, Німеччини. Вісім робіт придбано Міністерствомкультури Росії на виставці «Слов'янський екслібрис» у Швейцарії, організо-ваній ЮНЕСКО (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 504, арк. 1). Копії двох екслібрисів А. Сивака, приурочені відзначенню 125-річчявід дня народження Б. Лепкого, збережено в архівній справі (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 505, арк. 1-4).

УлистіО. ПанасенкодоБ. Хаварівськоговід10жовтня1997 р.щиродя-кувавзазапрошеннядоучастівконкурсі. Однак, узв'язкузтим, щоотримавповідомлення «…надтопізноіуменебракувалочасупопрацюватинадекслі-брисомглибше, серйозніше. Томузаранівибачаюсь, якщоВамнесподобаєть-ся» (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 499, арк. 1). Окрімтого, вінзауважував, щоцейкнижковийзнаквінпідготувавдляхарківськогожурналіста, кореспондентагазети «Слобідськийкрай» М. Мельника, «…якийдуже захоплюється творчістю Б. Лепкого» (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 499, арк. 1). Копії двох екслібрисів О. Панасенка такожпредставлено в архівній справі (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 500, арк. 1-4). Л. Нікітін писав Б. Хаварівському, що «…Зробитищось нове вже мабуть не вистачає часу. Але щоб Ви не залишились безуваги з мого боку, як відсилаю Вам те, що зроблено раніш…» (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 497, арк. 2).

Найбільшу кількість екслібрисів на конкурс надіслав М. Неймеш (удвохчастинах), художникзХаркова, якийпершийекслібрисвирізаву1987 р. Учасник міжнародних виставок, автор близько 300 книжкових зна-ків (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 494, арк. 1).МиколаСтепанович писав Б. Хаварівському, що вирішив «…надіслати до Вас свої EL, хоча ні умов конкурсу не знаю, та й вірності адреси конкурсу, що отримав - непевен. Однакхочуприйнятиучастьувиставці, бовиставокзукраїнськогоELдужемало, аявосновномуріжуELзукраїніки» (ДержархівТернопільсь-кої обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 494, арк. 1 зв.). Вони охоплюють твори М. Гоголя, так звану «гоголіану», Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ'яненка, Г. Сковороди, 500-річчя Запорізької Січі тощо (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 495, арк. 1-26).КопіїекслібрисівМ. Неймешазбереженоаархівнійсправі (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 496, арк. 1-46).

А. Буренко, художник з Прилук, погоджувався брати участь у конкурсі (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 476, арк. 1). Його ексліб-риси, датовані 1975-1965 рр., 1980 р., 1982 р., пов'язані з творчістю Л. Кос-тенко, Лесі Українки та інших постатей української культури (ДержархівТернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 477, арк. 1-10). І. Балан надсилав11 книжкових знаків, котрі, як він писав, «…мають відношення до життя ітворчостіБогданаЛепкого» (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 473, арк. 2). На нашу думку, екслібриси І. Балана безпосереднього від-ношення до відзначення 125-річчя від дня народження Б. Лепкого не мають. Зокрема, уархівнійсправізбереженочотирикнижковихзнаки, виконаніу 1997 р., пов'язані з бібліотеками В. Бабуха, Ф. Павенського, А. Яківчука, М. Яценка (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 474, арк. 1-8).Неусіукраїнськімитцімализмогубратиучастьувиставці, зважаючинавідсутністьпопередньоїінформаціїпройогопроведення (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 475, арк. 1).

Доволі позитивний резонанс серед митців мала збірка книжкових мі-ніатюр «Шевченкіанавекслібрисахукраїнськиххудожників».Представленароботамидванадцятиавторів:І. Балана-9екслібрисів (1986-1988 рр.), А. Буренка-5 (1970-1996 рр.), І. Гапоченка-1 (бездати), М. Демиденка-1 (1965 р.), М. Каплоухого - 4 (1985-1992 рр.), В. Куравського - 4 (1983 р.), В. Леоненка-1 (1989 р.), Л.Нікітіна-3 (бездати), М. Неймеша-3 (1991 р., 1996 р.), П. Олексюка-2 (1988 р.), Б. Сороки-4 (1987 р.), М. Яців-4 (1987-1988 рр.) (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 443, арк. 1-82).Вартозауважити, щоБ. Хаварівськийвважавсяцінителемкнижковихзнаків, зокремайогоколекціязгадуванихкнижковихмініатюрнараховува-лаекслібриситакихукраїнськихмитців, як: В. Манжули, Г. Донця, М. Гре-пиняка, Р. Олексіїва, М. Куделі (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 444, арк. 1-4,17-22,31-32,35-36 (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 445, арк. 9-10), М. Котляра, Р. ДреботюкаЛ. Демиденка, Я. Шевчука, М. Францевої, В. Березового, М. Кондри, І. Балана, В.Вітрука, В. Стадницького, В. Юрчишинаіневідомогоавтора (ДержархівТернопільсь-коїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 444, арк. 41-50; ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 445, арк. 1-2,5-8,11-16,25-28).

Наприклад, екслібрисиМ. Грепиняказа1962-1994 рр.представленошев-ченкіаною (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 447, арк. 1-7), книжковими знаками бібліотек В. Манжули, А. Омельченка, Г. Василащука, В.Вітрука, Б. Хаварівського, О. Криворучка, ЄлизаветитаОксаниМінтенко, М.Мінтенка, Д. Ботушанської, І. Мисюка, В. Писаренка, О. Кузьменка, В. Ту-туруша, Г. Дем'яна, О. Князь, В. Глібчука, А. Дущак, кабінетоместетикиСПТУ-3 Тернополя, авторськимироботами (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 446, арк. 1-22), книжковимизнакамиродиниГрепиняківтаінших осіб (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 450, арк. 1-6).Суттєвезмістовенаповненнявиокремлюєшевченкіану. Зокрема, книжковізнакибібліотекродинНардід, О. Кузьменка, М. Круля, «людям, якіпри-святили себе археології» (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 444, арк. 5-16,23-24,29-30,33-34,37-38), архівувВаршаві, Чернігівськомулітературно-меморіальному музеєві М. Коцюбинського, Товариству книго-любів УРСР, книгозбірні музею народної архітектури та побуту УРСР, біб-ліотеці «Государственного издательства РСФСР «Книга народу» (1923 р.) (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 472, арк. 5-12,39-40).

У приватній колекції Б. Хаварівського збереглися його власні книжко-візнаки (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 467, арк. 1-4), україномовні та російськомовні екслібриси бібліотек Смирнових, І. Крото-ва, Анюти, з книг Б. Лепкого, М. Романишина, М. Северина, Л. Кузнецової (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 470, арк. 1-18), В. Сте-фака, Ф. Кубанича, О. Чорногуза, О. Климка, І. Богути, книг Ю. Тимошенко (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 472, арк. 1-2, 5-14).ТакожчастковопредставленофранкіануКраффи-Корбут, зкнигозбірніВ. Палинського, зі збірки музею І. Франка (Держархів Тернопільської обл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 472, арк. 2-4).

Зазвичай, екслібриси, збережені у приватній колекції Б. Хаварівського, структурно - це окремі книжкові знаки, пов'язані з бібліотеками тих чи ін-шихосіб-роботиЄ. Безніска (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 448, арк. 1-2), З. Гаркуса (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 449, арк. 1-2), Л. Денисенка (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 451, арк. 1-2), О.Івахненка (ДержархівТернопільськоїобл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 454, арк. 1-4), М. Каплоухого (Держархів Тернопільсь-коїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 455, арк. 1-18; (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 456, арк. 1-12), О. Карпушкіна (ДержархівТернопільсь-кої обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 457, арк. 1-3), В. Купецького (ДержархівТернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 459, арк. 1-3), В. Лопати (ДержархівТернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 460, арк. 1-4), Я. Омеляна, Б. Сороки (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 461, арк. 1-10), М. Стратілата (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 465, арк. 1-10), А. Хвороста (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 468, арк. 1-8), П. Шпорчука (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 469, арк. 1-10), окремих навчальних підрозділів: бібліотеки шко-ли ім. Т. Шевченка у Володимирі-Волинському (Держархів Тернопільськоїобл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 458, арк. 1-2), бібліотеки українського суспільно-культурноготовариствауКошаліні (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 462, арк. 1-2), книг середньої школи №34 ім. М. Шашкевича (ДержархівТернопільськоїобл., ф.р. 3466, оп. 1, спр. 463, арк. 1-2), кабінетулітератури ПТУ №3 (Держархів Тернопільської обл., ф. р. 3466, оп. 1, спр. 453, арк. 1-2).

Висновки. Екслібрис у культурно-мистецькій спадщині Б. Хаварівсько-го є явищем доволі багатогранним. Б. Хаварівський сприяв організації екс-позиції книжкових знаків «Вернімо нашим дітям Україну», був ініціаторомвідзначення 125-річчя від дня народження Б. Лепкого - письменника, гро-мадського діяча «Журавлі повертаються додому», «Шевченкіана в екслібри-сахукраїнськиххудожників».Згадуванівсеукраїнськімистецькіакціїсприя-ли популяризації національної культури, історії, залученню митців до відо-браженнясвоготворчогопотенціалувсферіекслібрису.

Список використаних джерел і літератури

1. Гніздовський, Я. (1983).Проекслібрис. Сучасність, 7-8,54-62. ДержавнийархівТернопільськоїобласті.

2. В'юник, А. (Упорядн.). (1977). Екслібриси українських художників. Альбом. Київ, 248 с.

3. Курис, Г. (1993).Розпочинаємосеріюпублікаційкнижковихзнаківвизначнихукраїнськихгромадськихтаполітичнихдіячів. Терновеполе, 5 грудня, 2.

4. Миколаївський, А. (1988).Призначаєтьсяпобачення. МолодьУкраїни, 11 червня, 2.

5. Нестеренко, П.В. (2010).Історіяукраїнськогоекслібриса. Київ, 328 с.;іл.

6. Сафонова, Т.В. (2014).Семіотикавекслібрисісимволі-тотемі. Молодийвчений,

7. грудень, 306-309.

8. Хаварівський, Б. (1992). «ВернімонашимдітямУкраїну».Селянськадоля, 1 ве-ресня, 1.

References

1. Hnizdovskyi, Ya. (1983).Proekslibrys[AboutBookplate].Suchasnist, 7-8,54-62. [inUkrainian].

2. DerzhavnyiarkhivTernopilskoioblasti[StateArchiveofTernopilOblast].

3. V?yunyk, A. (Uporyadn.). (1977). Ekslibrysy ukrayins?kykh khudozhnykiv. Al?bom [ExLibrisofUkrainianArtists. Album].Kyyiv, 248s. [inUkrainian].

4. Kurys, H. (1993). Rozpochynaiemo seriiu publikatsii knyzhkovykh zkhnakiv vyz-nachnykhukrainskykhhromadskykhtapolitychnykhdiiachiv [Wearelaunchingaseriesof publications of book collections of prominent Ukrainian public and political figures].Ternovepole, 5hrudnia, 2. [inUkrainian].

5. Mykolaivskyi, A. (1988).Pryznachaietsiapobachennia[Ameetingisappointed].MolodUkrainy, 11chervnia, 2. [inUkrainian].

6. Nesterenko, P.V. (2010).Istoriiaukrainskohoekslibrysa[HistoryofUkrainianBookplate].

7. Kyiv, 328 s.; il. [inUkrainian].

8. Safonova, T.V. (2014). Semiotyka v ekslibrysi symvoli-totemi [Semiotics in the Symbol-TotemBookplate].Molodyivchenyi, hruden, 306-309. [inUkrainian].

9. Khavarivskyi, B. (1992). «Vernimo nashym ditiam Ukrainu» [«Let's give Ukraine back toourchildren»].Selianskadolia, 1veresnia, 1. [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru