Парадигматична організація художнього тексту. "Зорі. Соната патетична. Другові моєму Борису Дмитровичу Грінченкові" М.Ф. Чернявського"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Парадигматична організація художнього тексту. "Зорі. Соната патетична. Другові моєму Борису Дмитровичу Грінченкові" М.Ф. Чернявського"

Проскурін І.А.

аспірант кафедри зарубіжної літератури та слов'янських мов імені професора Михайла Гетманця ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, Харків

Анотація

Система образно-понятійних парадигм (гіперпарадигма) розглядається у якості змістового аспекту тексту (компоненту плану змісту); процес опису гіперпарадигми - інтерпретація тексту ("глибинна герменевтична процедура"). З функціонального погляду зміст тексту в цілому визначається як подібність тексту до дійсності на певному рівні (або рівнях) сприйняття. Зміст тексту за своєю природою є процесуальним та у точному значенні слова не міститься (не є закодованим) у матеріальній буквено-звуковій формі, збуджується формою у мисленні реципієнта у вигляді комбінацій елементів досвіду реципієнта та зв'язків між ними.

Акт "розуміння-читання" тексту, за функціональною гіпотезою, є виокремленням образно- понятійних парадигм. Формою матерія тексту також стає за посередництва акту сприйняття (оскільки форма та зміст є діалектично пов'язаними категоріями). Сформульована О.О. Потебнею теза про те, що матеріальне утворення стає формою тексту лише в процесі сприйняття, виявила своє підтвердження у сучасних розвідках з парадигматичного аналізу художніх текстів. Також однією з основ дослідження є теза про сприйняття художнього твору як різноманіття сприйняттів, сформульована А.Г. Ґорнфельдом наступним чином: "...вичерпне розуміння художнього твору, можливість передати весь його зміст у логічних схемах, іншими словами - припинення його сугестивності, його алегоричності є його смертним вироком". Предметом розгляду пропонованого дослідження є "Зорі. Соната патетична (другові моєму Борису Дмитровичу Гоінченкові)" М.Ф. Чернявського. Встановлено, що домінантною (гіперактуальною) парадигмою твору є астральна парадигма, що спричиняється до функціонування в тексті гіпоактуальних парадигматичних утворень (ВІЧНІСТЬ; парадигма рефлексій ліричного героя; ЖАЛЬ; темпоральна парадигма; КОСМОС; СИМФОНІЯ ЖИТТЯ).

Ключові слова: мовознавчий аналіз художнього тексту; функціональний шлях дослідження художнього тексту; астральна парадигма; українська література; творча спадщина М.Ф. Чернявського.

THE PARADIGMATHIC ORGANISATION OF THE FICTION. "STARS. SONATA PATHETIQUE (FOR BORYS DMYTROVICH HRYNCHENKO, MY FRIEND)"

Proskurin I. A.

Ph-D student of the Foreign Literature and Slavic Languages Dept.,

H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv

Figurative and conceptual paradigmatic units are determinate on the text level (description subject are words and more branched text segments which create system like a definitions to one (or related) concepts or lead to creation for interconnected perceptual images of the text or a fiction sequence). The system of figurative and conceptual paradigmatic units (a hyperparadigm) like a content for fiction text (component of content); the description of the hyperparadigm is an interpretation for the text ("deep hermeneutic procedure"). From the functional way text content describes like a similarity between text and reality, on the concrete reception's level (or levels). A content of the text is a process and non-coded to material letter-sound form. A content of the text generated by the form to recepient's mental set like a combination of recepient's experience elements ties between that elements. From the functional way, "understanding-reading" is a determination of the figurative and conceptual paradigmatic units. A textual matter like a form is a result of a reception because a form and content like categories are tied by the dialectics. Potebnya's hypothesis, that material unit is a textual form only for reception, revealed it's validity according to modern researches of paradigmatic analysis for fiction. Also one of the research's basic presuppositions is a Gornfel'd hypothesis that fictional reception is a continuum of receptions (".. .comprehensive understanding of fiction and possibility to translate fiction senses into logical schemes, in other words, - it's suggestiveness, it's allegoricality, - it is death sentence for fiction"). The research's subject area is "Stars. Sonata Pathetique (for Borys Dmytrovych Hrynchenko, my friend)" by M. F. Chernyavsky. A dominant (hyperactual) paradigm of that text is an astral paradigm which lead to function of the hypoactual paradigmatic units (THE ETERNITY; paradigm of the narrator's reflection; THE GRIEF; temporal paradigm; cosmic paradigm; THE SYMPHONY OF THE EXISTENCE).

Key words: linguistic analysis for the fiction; functional way to fiction research; astral paradigm; Ukrainian literature; M. F. Chernyavsky's legacy.

Постановка проблеми. Образно-понятійні парадигми виокремлюються на текстовому рівні (предметом опису є слова та більш розгалужені текстові сегменти, що утворюють системний ряд у якості визначень до одного (чи споріднених) понять або сприяють формуванню у реципієнта взаємопов'язаних перцептивних образів у тексті або циклі). Система образно-понятійних парадигм (гіперпарадигма) розглядається у якості змістового аспекту тексту (компоненту плану змісту); процес опису гіперпарадигми - інтерпретація тексту ("глибинна герменевтична процедура").

Аналіз останніх досліджень. М.М. Правдіним у розвідці "Аналіз змістової структури тексту" зазначається, зокрема, що з функціонального погляду зміст тексту в цілому визначається як подібність тексту до дійсності на певному рівні (або ж рівнях) [докладніше див.: 2, с. 102]. Отже, Зміст тексту за своєю природою є процесуальним та у точному значенні слова не міститься (не є закодованим) у матеріальній буквено-звуковій формі, збуджується формою у мисленні реципієнта у вигляді комбінацій елементів досвіду реципієнта та зв'язків між ними (пор. думку М.К. Мамардашвілі "Книга, до прикладу, існує без нас та поза залежністю від нас, але книги у той самий час немає, якщо немає хоча б одного акту розуміння-читання книги" [1, с. 290]. Акт "розуміння-читання" тексту, за функціональною гіпотезою, є виокремленням образно-понятійних парадигм). Формою матерія тексту також стає за посередництва акту сприйняття (оскільки форма та зміст є діалектично пов'язаними категоріями [докладніше див.: 6, с. 45-50]). Поза зв'язками зі змістом форма може існувати лише як певне матеріальне утворення, яке навряд чи виявляється можливим визначити у якості форми у точному значенні слова. Сформульована О.О. Потебнею [докладніше див.: 3, с. 29-48] теза про те, що матеріальне утворення стає формою тексту лише в процесі сприйняття, виявила своє підтвердження у сучасних дослідженнях, присвячених парадигматичному аналізу лексики (див., наприклад, [4]). Також однією з основ дослідження є теза про сприйняття поетичного твору як різноманіття сприйняттів, сформульована А.Г. Ґорнфельдом наступним чином: "...вичерпне розуміння художнього твору, можливість передати весь його зміст у логічних схемах, іншими словами - припинення його сугестивності, його алегоричності є його смертним вироком" (переклад наш - І.П.). текст читання інтерпретація

Метою дослідження є встановлення парадигматичних зв'язків між окремими компонентами змісту у творі "Зорі. Соната патетична (другові моєму Борису Дмитровичу Гоінченкові)" М.Ф. Чернявського, що спричиняється до завдання - виокремлення текстових сегментів у структурі твору.

Виклад основного матеріалу дослідження. Домінантною (гіперактуальною) парадигмою твору "Зорі. Соната патетична (другові моєму Борису Дмитровичу Грінченкові)" М.Ф. Чернявського є астральна парадигма (зорі - великі й блискучі, повні вогню й змінної гри; подібні красуням-женщинам зорі; Ах, зорі, зорі! Щасливий, хто бачить вас, в чиєму мозкові проміння ваше пише срібними письменами свої таємниці - чудесні казки про вічне життя природи; вітаю вас, вічні зорі!; Vivat, чудесні світила, вовіки й віки!..). Її функціонування спричиняється до гіпоактуальних парадигм:

1) ВІЧНІСТЬ (почуття вічності, її нерозгадана таємниця, її велична симфонія дисонансів);

2) Парадигма рефлексій ліричного героя (коли я дивлюсь на зорі, і очі п'ють їхнє любе, м'яке сяйво, я не можу не думати про те, що світ незміряно-великий і вічний, а мені, атомові, одведено в його величезному храмі таке непомітне, малюсеньке місце й дано єдиний мент життя; я невимовно малий і хвилинний; немає гармонії без дисонансів);

3) ЖАЛЬ (жаль безперестанно співає в серці журливу мелодію скарги, коли я дивлюсь на зорі, і їхнє бліде сяйво лащить мені обличчя, я думаю про ті істоти, що зараз живуть на наших і других планетах, про ті істоти, що жили й умерли, і про ті, що житимуть у свій час);

4) Темпоральна парадигма (ішли за ночами ночі, пливли роки; тепер, коли час срібнить моє волосся; колись, в далекому дитинстві зорі здавались мені тільки свічками, що їх якісь спасенні душі позасвічували на небі);

5) КОСМОС (нехай покриються всі темні вогні нашого життя й його темні безодні світлом єдиного великого Космосу. Будемо жити в його вічному безтурботному сяйві й ми - ясні й безтурботні; великий, єдиний Космос; Світ, Космос єсть тільки вічне Життя, а зорі - його небесні очі) На імпліцитному рівні ця парадигма є репрезентацію імпліцитних парадигм МІКРОКОСМ та МАКРОКОСМ (докладніше про імпліцитні парадигми див. [5]).

148;

6) СИМФОНІЯ ЖИТТЯ (кожна річ має свій час і міру, свою вагу й значіння, і все на світі в живих істот має свою ціну: осолода високих дум - і ситість шлунку, героїзм самопожертви - й задоволення особистих потреб, отчизна - і власний куток, приваба слави - і жовч зневаги, - і все все, з чого складається велика симфонія життя).

Висновки

Висновковуючи, бачимо, що окремі парадигми тексту не функціонують ізольовано. Їх функціонування детерміновано домінантною. У даному тексті це провідний образ твору (проективний аспект змісту). Проективний та концептуальний аспекти змісту пов'язані парадигмою рефлексій ліричного героя (2), що конкретизуються як емоційний компонент (3), безпосередньо рефлексійний компонент (4), рефлексійно-оцінні компоненти (5; 6).

Перспективи подальших розвідок вбачаємо в дослідженні інтертекстуального аспекту твору (компаративний аналіз між текстом М.Ф. Чернявського та партитурою До-мінорної сонати № 8 (опус 13) для фортепіано Бетховена).

Література

1. Мамардашвили М.К. Очерк современной европейской философии. СПб: "Азбука-Аттикус", 2018. 544 с.

2. Правдин М.Н. Анализ содержательной структуры слова. Сборник научных трудов МГПИИЯ им. Мориса Тореза. М., 1976. Вып. 103. С. 91-102.

3. Ситько Ю.Л. Бытование функционально-прагматической методологии в отечественном языкознании 60-х годов XIX века - первой половины XX века. Севастополь: "Рибэст", 2007. 140 с.

4. Степанченко И.И., Мирошниченко М.П., Нестеренко К.В., Пехарева М.В., Просяник О.П. Парадигматический анализ лексики поэтического произведения. Київ: "Українське видавництво", 2014. 216 с.

5. Степанченко И.И. Имплицитные парадигмы в поэтическом тексте. "Аргументи сучасної філології: "нестача" і "бажання" у тексті. Матеріали Міжнародної наукової конференції (2-3 квітня 2021 року)". Харків: ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2021. С. 240-245.

6. Степанченко И.И. Функционализм как альтернативная лингвистическая парадигма. Київ: "Українське видавництво", 2014. 200 с.

7. Чернявський М.Ф. Твори. Харків: "РУХ", 1928. Том третій. 306 с.

8. REFERENCES

9. Mamardashvili M. K. Ocherk sovremennoy yevropeyskoi filosofii [Study of the modern European philosophy]. Sankt-Peterburg: Azbouka- Attikus, 2018. 544 p.

10. Pravdin M. N. Analiz soderzhatel'noi struktury teksta [The analysis of the content's structure for the text]. Sbornik nauchnykh trudov MGPIIYA im. Morisa Toreza, Vyp. 103 [Collection of scientific papers; Moscow State Linguistic University, № 103]. Moscow, 1976. Pp. 91-102.

11. Sit'ko Yu. L. Bytovaniye funktsional'no-pragmaticheskoy metodologii v otechestvennom yazykoznanii 60-h godov XIX veka - pervoy poloviny XX veka [Existense of the functional and pragmatic methodology at the blighty linguistics of the 60-es, XIX century-1^st half of the XX century]. Sevastopol': Ribest, 2007. 140 p.

12. Stepanchenko I. I., Miroshnichenko M. P., Nesterenko K. V., Pechareva M. V., Prosyanik O. P. Paradigmaticheskiy analiz leksiski poeticheskogo proizvedeniya [The paradigmatic analysis for poetry's lexicon]. Kyiv: Ukrayns'ke vydavnytstvo, 2014. 216 p.

13. Stepanchenko I. I. Implicitnye paradygmy v poeticheskom tekste [Implicit paradigms for poetry]. Argumenty suchasnoy filologii: "nestacha" ta "bazhannya" u teksti. Materialy Mizhnarodnoy naukovoi konferencii (2-3 kvitnya 2021 roku) [Arguments of the modern philology: "want" and "wish" for the text. Proceedings of the International scientific conference on the April, 2nd - 3rd]. Kharkiv: KHNPU, 2021. Pp. 240-245.

14. Stepanchenko I. I. Funktsionalizm kak al'ternativnaya lingvisticheskaya paradigma [A functionalism like a alternative paradigm for linguistics]. Kyiv: Ukrayn'ske vydavnytstvo, 2014. 200 p.

15. Chernyavsky M. F. Tvory [Works]. Kharkiv: Rukh, 1928. Tom trety. 306 p.

Размещено на Allbest.ru