Главная Коллекция "Revolution" Литература Репрезентація образу України в поезії Дена Кан’яня

Репрезентація образу України в поезії Дена Кан’яня

Розглянуто формування образу України в творах митців Китаю. Зокрема, відомий китайський поет, режисер і документаліст Ден Кан’янь написав цикл віршів, які він присвятив Україні де висловлює підтримку нашій країні в її прагненні до свободи й незалежності.

Рубрика	Литература
Вид	статья
Язык	украинский
Дата добавления	24.11.2023
Размер файла	50,2 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Репрезентація образу України в поезії Дена Кан'яня

Т.М. Регешук, Т.В. Вечоринська

REPRESENTATION OF THE IMAGE OF UKRAINE IN DENG KANGYANS POETRY

T. Reheshuk

PhD Student at the Department of the Ukrainian Literature of the Faculty of Philology and Journalism Lesya Ukrainka Volyn National University. Lutsk

T. Vechorynska

Ph.D in Comparative Literature Associate Professor at the Department of the Far East and Southeast Asia Languages and Literatures Educational and Scientific Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

The issue of the national and civilizational identity of the population is gaining special relevance in terms of the current geopolitical situation in the world. There is an intensification of the interaction processes between representatives of different countries and peoples, and therefore different cultures. It increases the interest of scientists in a wide range of problems devoted to the study of people's perception of “the self' and “the other”, the representation of the country's image in the cultural consciousness and literary discourse of other countries.

Recently, many researchers have been studying the peculiarities of the perception of the image of Ukraine by other countries. Scientists pay special attention to the formation of the image of Ukraine in the works of artists not only in the West but also in the East, particularly in China. And although there is almost no research in Ukrainian literary studies devoted to the speech portrait of the image of Ukraine in Chinese poetry, it should be noted that in the China, interest in our country became especially relevant after the start of a full-scale war. Currently, more and more Chinese writers are turning to the image of Ukraine in their writings, trying to understand and discover our country. In particular, at the end of March 2022, the famous Chinese poet, director, and documentarian Deng Kangyan (?±d©µЃjwrote a cycle of poems, dedicated to Ukraine and its heroic people. It is very valuable for understanding the attitude of Chinese people toward the war in Ukraine. Deng Kangyan, on behalf of the Chinese intelligentsia, expresses support for our country in its fight for freedom and independence.

Not surprisingly it is believed that Chinese literature is mainly represented by politically engaged texts that perform not literary, but propaganda function. We believe that with our research we have disproved this myth and state that modern Chinese poetry resonates with our worldview and that gives hope for the rapprochement of our cultures and worlds in the near future.

Keywords: Chinese literature, poetry, Deng Kangyan, imagology, Ukraine, China.

ден кан'янь китайський поет вірші образ україна

В умовах сучасної геополітичної ситуації у світі особливої актуальності набуває питання національної та цивілізаційної ідентичності населення, спостерігається активізація процесів взаємодії представників різних країн і народів, а отже, різних культур. Це посилює інтерес учених до широкого кола проблем, присвячених вивченню уявлення народів щодо себе та «інших», репрезентації образу країни в культурній свідомості і літературному дискурсі інших країн.

Останнім часом для багатьох дослідників великий інтерес становить вивчення особливостей сприйняття образу України іншими країнами. Особливу увагу науковці звертають на формування образу України в творах митців не лише Заходу, а і Сходу, зокрема й Китаю. І хоча в українському літературознавстві частка досліджень, присвячених мовленнєвому портрету образу України в китайській поезії практично відсутня, та слід зазначити, що в Піднебесній інтерес до нашої країни особливо актуалізувався після початку повномасштабної війни. Сьогодні все більше письменників Китаю звертаються до образу України у своїх творах, намагаючись зрозуміти та відкрити для себе нашу країну. Зокрема, відомий китайський поет, режисер і документаліст Ден Кан'янь (µЛїµСУ) наприкінці березня 2022 року написав цикл віршів, які він присвятив Україні та її героїчному народу. Це дуже цінно для розуміння ставлення китайських інтелектуалів до війни в Україні. Своєю творчістю Ден Кан'янь від імені китайської інтелігенції висловлює підтримку нашій країні в її прагненні до свободи й незалежності.

Не секрет, що існує думка, що китайська література - це політично заангажовані тексти, які виконують не так мистецьку, як пропагандистську функцію. Вважаємо, що своїм дослідженням ми спростували цей міф та довели, що сучасна поезія Китаю - це твори, які резонують з нашим світовідчуттям і які дають надію на зближення наших культур та світів у недалекому майбутньому.

Ключові слова: китайська література, поезія, Ден Кан'янь, імагологія, Україна, Китай.

Беззаперечним є той факт, що Україна є досить привабливою і неоднозначною країною, яка викликає інтерес не тільки у істориків, а й у митців художнього слова. Тема України, її самобутня культура, традиції, звичаї, образи національних героїв протягом багатьох століть приваблювали таких митців, як Вольтер, Дж. Байрон, В. Гюго, П. Меріме, Я. Гашек, П. Целан та ін.

Особливо ж інтерес до нашої країни актуалізувався з початком повномасштабної війни. За сучасних умов усе більше письменників не лише Заходу, а і Сходу звертаються до образу України у своїх творах.

Однією із провідних дослідницьких стратегій для вивчення образів цивілізацій/країн є імагологія. У широкому розумінні це поняття можна трактувати як знання про образ іншого, «чужого» народу, країни. Ключовим складником імагології є дихотомія «свій - чужий». Джерелами цієї галузі є культура, література, мова, фольклор тощо. Імагологія набула міждисциплінарного характеру, її методи знайшли влучного застосування в культурології, історії, етносоціології тощо.

Імагологія має вагоме значення і у літературознавстві. Літературна імагологія вивчає питання літературного зображення інших народів, її цікавить те, яким чином образи «Іншого» у різних типах дискурсу, зокрема у художній літературі, входять до свідомості суспільства, трансформуються у стереотипні іміджі та формують уявлення нації щодо себе та інших народів.

У вітчизняній науці специфіка імагологічного методу дослідження образів «свого/чужого» з'ясовувалася вже неодноразово. Як стверджує Д. Наливайко, перші спроби формування понять «Чужий» та «Інший» знаходимо в літературних пам'ятках Київської Русі. Традиції імагологічного дискурсу започатковано у працях М. Костомарова та В. Антоновича. Питання імагології цікавили П. Куліша, М. Драгоманова, І. Франка, А. Кримського та ін. [Наливайко 2006].

Та все ж імагологія як окрема галузь гуманітаристики виокремилася у нашій країні відносно нещодавно. Вчений також наголошує, що літературна імагологія вивчає питання літературного зображення інших народів і водночас не протиставляється імагологічним дослідженням з інших галузей науки, а, навпаки, «співпрацює з ними, розробляючи свої аспекти і створюючи свої парадигми» [Наливайко 2000, 57].

Останніми роками з'явилася низка праць, що свідчать про зростання інтересу до імагологічної проблематики, зокрема: «Імагологічні особливості художньої прози та публіцистики Джона Стейнбека» О. Ничко [Ничко 2008], «Література китайської діаспори: імагологічний аспект» Т. Вечоринської [Вечоринська 2021]), «Візія України в сучаснім польськім та українськім романі (Леопольд Бучковський, Анджей Кусьнєвич, Влодзімеж Одоєвський, Улас Самчук, Ірина Вільде, Роман Андріяшик)» О. Веретюк [Веретюк 2003]) та ін.

За сучасних умов для багатьох дослідників великий інтерес становить вивчення особливостей сприйняття образу України іншими країнами. Однак здебільшого для науковців становить інтерес творчість європейських письменників. Водночас не досить уваги приділяється дослідженню образу України у літературі Сходу. Актуальність нашого дослідження, таким чином, зумовлена недостатнім вивченням образу України у східній літературі, а також відсутністю наукових розвідок на тему поетичної творчості Дена Кан'яня.

Наукова новизна цієї статті полягає у сучасному погляді на розуміння ролі поезії у формуванні національного образу іншої країни. Переклад поезій Дена Кан'яня здійснюється вперше в українському перекладознавчому просторі.

Також уперше у вітчизняній науці акцентується увага на лінгвістичних засо бах створення образу України у стані війни у творчості письменників Китаю.

Матеріалами для статті послугували оригінальні твори китайського поета та їх україномовні переклади: “ОЪїЛАјХЅєѕµД»ШПм” (2022) «Відлуння українських окопів», “№ІЗйК±·Ц” (2022) «Час емпатії», “µЪДфІ®єУІ»ФЩїЮЖь” (2022) «Дніпро вже не заплаче» [Регешук 2022].

Відомий китайський поет, режисер та документаліст Ден Кан'янь (µЛїµСУ) народився в 1958 році 5 серпня у Сіані. У 1977 році він успішно склав іспити та вступив до Сіанського гірничого інституту на факультет геології, де одночасно і навчався, і підробляв за спеціальністю. Після закінчення навчанняв 1982 році отримав посаду інженера-геолога у Сіанській академії вугільних наук [Регешук 2022].

У цьому ж році Ден Кан'янь почав займатись і літературною творчістю.

Саме в 1977 році у періодичних виданнях почали з'являтись перші твори письменника. Ден Кан'янь не обмежувався лише поезією, звертаючись також до прози та есеїстики. Протягом цього періоду митець задумується над зміною фаху та активно вивчає американську та європейську літературу. Його улюбленими письменниками є Оноре де Бальзак, Ернест Гемінґвей, Гі де Мопасан та О'Генрі. Звичайно, не оминає увагою і китайських письменників, серед яких особливо захоплюється класиками Цао Сюецінем (ІЬС©ЗЫ) та Пу Сунліном (ЖСЛЙБд) і сучасниками Ваном Дінцзюнем (Нх¶¦ѕы) та А Ченом (°ўіЗ).

У 1992 році письменник залишив науково-дослідний інститут та переїхав у Шеньжень, щоб займатись більше творчою роботою. Там він 8 років поспіль обіймав посаду планового директора журналу «Shenzhen Youth» та був головним редактором «Phoenix Weekly». В 2007 році Ден Кан'янь обіймав посаду керівника «Shenzhen Yuezhong Film & TV Co.». Разом із тим працював куратором мультимедійних виставок, присвячених історії Китаю.

На початку 2010 року разом з 6 колегами-документалістами Ден Кан'янь прибув у США до Національного музею Вашингтона, щоб мати змогу зібрати матеріали для фільмів про війну китайською та англійською мовами. За результатами поїздки, виявивши чимало перевірених даних китайської історії, він опублікував низку книг і документальних фільмів, а також провів десятки мультимедійних виставок [Ден Кан'янь 2022].

Творчість Дена Кан'яня справила значний вплив на історію сучасної китайської поезії та документалістики. Непересічну творчість письменника не оминають увагою китайські критики. Зокрема, в Китаї існує низка досліджень, присвячених різним аспектам творчості Дена Кан'яня, особливо такими, що вартують уваги, критикам видаються його документалістські техніки. Він є володарем численних літературних і кінематографічних премій і почесних звань, у тому числі нагороджений премією «Видатний продюсер» асоціації «Документальний Китай».

Письменник часто згадує, що дитиною любив проводити час з бабусею, вона розповідала йому різні історії зі свого життя, і серед іншого нерідко траплялись історії про тяжкі випробування, які в минулому випали на долю китайського народу. Саме вплив бабусі відіграв значну роль у тому, що Ден Кан'янь почав пробувати своїсили в документалістиці та досяг значних успіхів у цій галузі. Він назавжди запам'ятав слова своєї бабусі: «Лише зазирнувши в душу іншого, можна зрозуміти його біль» [Ден Кан'янь 2022].

Нині Ден Кан'янь працює в Китайському університеті Гонконгу (ПгёЫЦРОДґуС§) на кафедрі образотворчого мистецтва. Там він нерідко організовує різноманітні заходи, в тому числі і вечори української культури. До того ж популярності не лише в Китаї, а й за кордоном письменнику додає і його активна публічна діяльність, до якої він нерідко залучає своїх студентів та друзів-митців з інших країн, зокрема і з України. Так, поет співпрацює з Вітою Голод, головою правління спілки Української асоціації китаєзнавців, перекладачкою Мар'яною Савченко та активісткою Дариною Устенко. З українською творчістю Ден Кан'янь познайомився ще у студентські роки.

Значне місце в естетиці Дена Кан'яня відводиться дослідженню українського національного характеру, національної своєрідності української культури. Можна вважати, що, зважаючи на обставини, він наче підкреслює, що предметом сучасної української літератури мають стати сьогоднішній день та сьогоднішні події.

Хоча загалом автору притаманний демократичний погляд на літературу. Його ціль - не в повчаннях, а в моральному співпереживанні та прикладі. Не випадково поет надає таке велике значення паралелям з історією Китаю. Прагнучи до прямого впливу як на українську, так і на китайську аудиторію, він майстерно жонглює цими паралелями. Спосіб, вибраний ним, а саме: широке використання символіки та риторики разом з наочними прикладами з історії та життєвої практики обох народів, дуже дієвий у цьому випадку. З огляду на обставини, за яких створені вірші Дена Кан'яня, - початок повномасштабної війни в Україні - ми маємо всі шанси бути почутими та зрозумілими китайському читачу. А культура та світогляд Китаю мають усі шанси бути більше зрозумілими в Україні.

«Відлуння українських окопів» (2022): протиставлення образів Далекого Сходу й України. Образність мови Дена Кан'яня, вміння передати важливе досягається низкою мовних стилістичних прийомів. За допомогою лінгвістичних засобів він створює свіжий та актуальний образ України. Це досягається шляхом використання зображально-виражальних засобів художнього мовлення таким чином, що вони здаються незвичними, цікавими. У художньому стилі тропи виконують також естетичну функцію, прикрашають мовні обриси, збагачують свідомість та уяву читачів, пробуджують низку асоціацій та переживань [Кочан 2008, 73].

Перекладаючи текст з оригіналу, необхідно звертати увагу, наскільки збігаються стилістичні особливості в обох мовах. Головні труднощі пов'язані саме з передачею правильного сенсу, чому не відповідає дослівний переклад.

Саме для передачі сенсу фразу «МэµЅДгХЅєѕµДµСЙщ» - «Лунає з окопів флейта» ми переклали як «Лунає з окопів сопілка». Використано міжмовну конотативну транспозицію - заміну реалії однієї мови реалією іншої мови з іншим денотативним, але рівноцінним конотативним значенням, оскільки Ден Кан'янь хотів вжити образ музичного інструменту, який мав би був близьким українському читачу. Зрозуміло, що ближчого та автентичнішого інструменту, ніж сопілка, немає. Образи музичних інструментів у світовій літературі віддавна є символічними. Автор переконаний, що:

µ±ДгµДµСЙщєНОТГЗµДЗЩЙщ№ІХс

ДЗКЗДёЗЧєНєўЧУµДЙщТф

ДЗКЗЧФУЙУлєНЖЅµДЙщТф

ДЗКЗµШЗтЙЅ±АµШБСµДЙщТф

Коли наша цитра і ваша сопілка заграє

Про мам і дітей. І нехай ці рядки невеселі,

Це - голос свободи й миру. Цей голос єднає,

Земля розійдеться від нього і зсунуться скелі [Регешук 2022].

На його думку, поєднання звуків національних музичних інструментів двох країн, Китаю та України, може мати неймовірну силу, яка здатна навіть змінити баланс сили у світі, адже гори, «ЙЅ» для Східної Азії - це архетипний символ центру світу [Мандрівки Гімалаями 2019, 140].

Китайська мова має багато особливостей, про одну з яких - відсутність формальних ознак числа - йтиметься у поясненні перекладу заголовка. У запропонованому нами перекладі фраза «ОЪїЛАјХЅєѕµД»ШПм» відтворюється як «Відлуння українських окопів», при цьому слово «ХЅєѕ» (окоп) може виступати як в однині, так і в множині.

Варто зазначити, що перекладаючи на українську, перекладачу важко визначитися, чи передати об'єкт у множині чи однині. В нашому випадку ми застосовуємо морфологічну перекладацьку трансформацію, що полягає у заміні однини множиною і навпаки. У перекладі, спираючись на контекст, було вибрано множину. Певна річ, ми не можемо достеменно знати, які з них використав поет, але видається цілком логічним, що автор міг писати про величезну кількість окопів вздовж усієї лінії фронту, а не лише про один, з якого звучить музика. Питання ознак числа також порушується і у разі ознайомлення з першим рядком вірша: а саме: «ОЪїЛАјРЦµЬ» - «брат-українець», «брати-українці», адже очевидним видається той факт, що поет звертається до всього українського народу, а не лише до когось одного.

Варто зауважити, що у вірші присутні елементи природи, традиційні для китайської культури. Саме через природу китайські митці намагаються осмислити основні закони буття. Так, функціонування таких образів як, «цвітіння слив» («Г·»Ё»), «гори» («ЙЅ»), «море» («єЈ»), «ранки» («Зеії»), дуже звичних для китайського читача, легко зчитати і українському реципієнту. Коли автор пише: «У нашого також народу страждало цвітіння слив від закривавлених ранків» («ОТГЗТІУР№эГ·»ЁєНЗаМмСЄИѕµДЗеії»), український читач розуміє, що «слива» тут - це символ весни, яка перемагає зиму, життя, яке перемагає смерть. У вірші природа виступає не лише барвистим фоном, а й живою учасницею подій у світі людей. Ден Кан'янь пише не про екзотику, а про реальність, яка є для нього єдино можливою, адже це реальність, яка його оточує та з якою він взаємодіє, описуючи її та порівнюючи її з Україною.

Наприкінці автор звертається до Неба з проханням захистити український народ:

Г»УРЛДЬґт°ЬТ»іЎРДБйµДєПЧа

ІФМм»¤УУИИ°®ЧФУЙµДИЛГс.

О, Небо, скажи лиш, що зможеш ти враз захистити

Народ, що стоїть тут на смерть, бо так любить свободу [Регешук 2022].

Образ неба - це невід'ємна частина світобудови та світосприйняття в творчості Китаю. Практично в кожного поета як античності, так і сучасності можна зустріти цей образ. Так, цю тенденцію легко можна простежити в збірці поетичних перекладів Ярослави Шекери «Піднебесні пісні». Чи не всі автори, вірші яких перекладала дослідниця, звертаються до образу неба та обігрують його у своїх поезіях. Наведемо приклади: у віршах Сяо Ґана: «У небі - мороз;

Срібна річка біліє; де-не-де порозсипано зорі» [Піднебесні пісні 2020, 46], Джана Жвосю: «Небо ген-ген розвіва коливної хмарини вуаль» [Піднебесні пісні 2020, 89], Цао Пі: «Пливуть на північному заході в небі хмарини» [Піднебесні пісні 2020, 143], Лу Дзі «Дао Неба спокійне, погідне, легке і просте» [Піднебесні пісні 2020, 35] та ін.

«Дніпро вже не заплаче» (2022): наближення «чужого» і «свого» в образі союзників. Знайомлячись з віршем «Дніпро вже не заплаче» («µЪДфІ®єУ І»ФЩїЮЖь»), китайському читачеві спочатку може здатись, що йому буде тяжко знайтиточки дотику в процесі взаємодії з українським народом. Але насправді українські теми, порушені в текстах Дена Кан^,яня, часто перегукуються з китайськими реаліями. У своїх поезіях автор пише про труднощі Китаю в минулому, зокрема й про виживання в часи війни, тож це одна з причин, чому ці твори доволі легко прочитуються як в Україні, так і в Китаї. Адже навіть непідготовлені реципієнти, які майже нічого не знають про історію та культуру Китаю, сприймають твори з потужним національним колоритом та можуть його зчитати. Автор пише: «Ми з вами - Союзники проти Країн Осі» («‘њ“с?“Ї–їЌ‘??ђSЌ‘”Ѕ?Ѓt). Хоча саме словосполучення «Країни Осі» не надто поетичне, але воно належить до історичних реалій як китайського, так і українського досвіду.

Продовжуючи дослідження вірша мовою оригіналу, аналізуємо такі лінгвістичні засоби, які допомагають автору репрезентувати образ України. По-перше, це власне гідронім «Дніпро». Автор звертається саме до ріки Дніпро (‘ж—J”Њ‰Н)ЃCяк і в попередньому тексті, ми бачимо, що йому дуже близький образ води. Перед нами постає яскрава метафора «Дніпро вже не заплаче» («‘ж?§BЄe¤Ј¦AъЄ_Ѓt). Далі ідуть згадки про президента: «Де є президент і є віра в стальний шолом» («??©M«H©АА№¤W?ІЇ Ѓt) та віра в те, що зло обов'язково буде покаране: «Диктаторів правдою ми заженемо в кут» («ЌД?®`Єє?µф¤]?¤Ј¦єҐї?¦A?Ѓt). Незважаючи на те, що автор вдався до образу президента, твір не містить елементів пропаганди чи політики. Навпаки, образ українського президента за часів війни став чи не найбільш впізнаваним імаго України.

Вся друга строфа пронизана алітерацією. З точки зору психолінгвістики звучання слова часто впливає на створення образності. Звукові образи та звукові символи стають предметами спеціальних досліджень [Кочан 2008, 31]. І хоча в українській мові існує величезна кількість засобів милозвучності: чергування голосних, помякшення приголосних, багатюща лексична база [Козо- різ 2004, 44], та інколи немає кращого способу, щоб відтворити сенс під час перекладу, ніж алітерація.

ОЪїЛАјЈ¬Рн¶аЦР№ъИЛН¦Дг Пс¶юХЅН¬ГЛ№ъ¶ФЦбРД№ъ·ґ»ч ФЩАчє¦µД¶АІГТІЙ±І»ЛАХэТе ФЩО°ґуµД»ССФТІХЪІ»ЧЎ ХжАнКАјдґУОЮИ«Йн¶шНЛµДХЅ·ё »ріµФЩµ№ТІµ№І»»Ш№эИҐ µЪДфІ®єУ І»ФЩїЮЖь ЧФУЙКЗ»¶МЪµДµЪТ»¶ЁВЙ

В нас більшість - за вас, хоч, на жаль, поки що не всі,

Ми з вами - Союзники проти Країн Осі,

Диктаторів правдою ми заженемо в кут,

Військові злочинці не лишаться без покут,

Та й потяг не здасть назад - то не той маршрут

Дніпро вже не заплаче від кривавості,

Адже свобода - перший закон радості [Регешук 2022].

В оригінальному тексті автор закликає український та китайський народи до дії, до активності, до боротьби. Досягнути максимального ефекту від сенсу, який закладав автор, нам допомагають: «вСі», «оСі», «КуТ», «споКуТ», «МаршруТ», «поТяг», «СоюЗники». Звуковий образ створюється завдяки ритмічній повторюваності однакових звуків-тембрів.

«Час емпатії» (2022): діалог культур й образ «братів». Письменник переконаний, що література не має кордонів, вона звертається до людей, до їхніх сердець, до їхньої природи. Саме тому він порівнює Шанхай, одне зі своїх улюблених міст, з Україною, країною, якою захоплюється: «Україна і Шанхай, називаєтесь братами» («ЏгЉC?§J?ЎA¤µ¤С§A?¬Ы¦ь¦pҐS§МЃt).

Звісно, не треба обмежуватись лише прямими зіставленнями очевидних паралелей у творчості Дена Кан'яня, але і оминути увагою цей факт не можна. Вже з першої строфи ми помічаємо образ, який повторюється і в творі «Час емпатії», і в творі «Відлуння українських окопів», йдеться про «ЊZ’нЃt- брата, друга. Це той момент, який визначає параметри цінностей у невидимій шкалі «Свій - Чужий», тобто той момент, коли Чужий стає Своїм. Цей перехід символізує світогляд індивіда переломної доби, оскільки він постає перед необхідністю вибору [Колошук 2018, 210].

Зауважимо, що серед стилістичних фігур, що простежуються у поезіях, відсутні риторичні питання. Це створює враження, що відповіді на всі питання, навіть на ті, які не потребують відповідей, можна знайти в поетичних рядках. Поет іде далі та створює паралелі, за допомогою яких пояснює схожість Шанхаю та України:

-?ЄєЇо?ЄЕ±I -?ЄєҐН¦є?єГ -?ЄєЁ¤Я·Ојх -?ЄєєлЇ«¤Ј©}

В безлюдній порожнечі

Смертями між, між життями

Спільні муки в вас.

Й, до речі,

Дух нескорений той самий [Регешук 2022].

Під час перекладу анафору у китайськомовних рядках вважаємо доречним замінити інверсією, адже це одна з тих стилістичних фігур, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, щоб найбільш значуще слово чи слова особливо підкреслити, звернути на них увагу.

Зазвичай такого виду стилістичні фігури допомагають створювати підвищену експресивність. Хоча за словами Бенедетто Кроче, поезія - це є і експресія сама по собі; якщо вірш є експресією, якщо кожна зі складових частин вірша є експресією, то кожне його слово є експресивним самим по собі [Борхес 2019, 79].

Маємо всі підстави вважати, що Ден Кан'янь, з його вмінням відчувати та розуміти важливість історії, з його здатністю бути актуальним та почутим, має всі шанси ввійти в канон китайської та світової літератури. Століттям раніше Томас Еліот, поет та теоретик літератури, писав: «Почуття історії, яке є почуттям позачасового, як і поточного, - позачасового і поточного разом, - саме воно і включає письменника в традицію. І разом із тим воно дає письменникові особливо чітке відчуття свого місця в часі, своєї сучасності» [Колошук 2018, 90-91].

Проаналізувавши лінгвістичні засоби створення образу України у поезії Дена Кан'яня, ми виокремили такі лексеми, як «сопілка» («“JђєЃt), «окоп» («?АўЃt), «свобода» («Ћ©—RЃt), «брати» («ЊZ’нЃt), «народ» («ђl–ЇЃt), «мир» («a•ЅЃt), «воїн» («?¤hЃt), «президент» («??Ѓt), бомбардування («??Ѓt), «жовто-блакитний стяг» («??¦в¤jєXЃt), «Дніпро» («‘ж?§BЄeЃt), «дух» («ђёђ_Ѓt).

У віршах Дена Кан'яня також повторюваними є образи: «брати-українці» («?§J?ҐS§МЃt), «небо» («?¤СЃt), «жовто-блакитний» («??¦вЃt).Усвоїх творах автор використовує символи: «слива» («”~ Ѓt), «цитра» («‹ХђєЃt), за допомогою яких проводить паралелі між китайським та українським народами. Він зумів поєднати потужну традицію східної поезії з її філософією та колоритом з українским світосприйняттям.

Так, у поезії Дена Кан'яня створюється образ України й імаготип українців. У репрезентації гетерообразів українського народу особливого змісту також набувають архетипічні образи матері й дитини («•к?©M«Д¤lЃt), воїна і коханої («?¤h©M¤k¤Н Ѓt), народу, що палко любить свободу («??¦ЫҐСЄє¤HҐБ Ѓt). Лейтмотивом у віршах поета проходить думка про можливість порівняння, схожість українського і китайського народів, що особливо яскраво репрезентовано у вірші «Час емпатії» за допомогою лексичного повтору «€к? Ѓt («однакові»): однакова порожнеча (--?ЄєЇо?ЄЕ±I)ЃCоднакова невизначеність між життям та смертю (--?ЄєҐН¦є?єГ),однакові муки (--?ЄєЁ¤Я·Ојх)й однаково нескорений дух (--?ЄєєлЇ«¤Ј©}). У цих рядках відчувається наближення автообразів китайського народу і гетерообразів «інших» українців, які є зрозумілими, близькими китайському письменнику.

Вибрана нами тема має перспективу продовження з огляду на великий корпус ще нерозглянутих текстів, потребу в адекватних українських перекладах та можливість відкриття маловідомих для нас культур. Тож заданий нами вектор вимагає подальшого комплексного дослідження.

Особистий внесок авторів:

Переклад віршів українською г їх лінгвістичний аналіз - Тетяна Регешук, методологія імагологічного дослідження, її обґрунтування й висновки - Тетяна Вечоринська.

ЛІТЕРАТУРА

Біскуб І.П., Данильчук А.Л., Макарук Л.Л. Філософія, суспільство, мова: монографія. Луцьк : Вежа-Друк, 2018. 224 с.

Борхес Х.Л. Сім вечорів. Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2019. 126 с.

Веретюк О.М. Візія України в сучаснім польськім та українськім романі (Леопольд Бучковський, Анджей Кусьнєвич, Влодзімеж Одоєвський, Улас Самчук, Ірина Вільде, Роман Андріяшик): рукопис нострифікації наукового ступеня доктора філологічних наук: 10.01.05 «Порівняльне літературознавство». Тернопіль, 2003. 19 с.

Вечоринська Т.В., Воробей O.C. Література китайської діаспори: Імаголо- гічний аспект. Східний світ. 2021, Вип. 1 (110). С. 93-101, available at: https:// doi.org/10.15407/orientw2021.01.093.

Ден Кан'янь. Українська асоціація китаєзнавців. 2022, available at: https:// sinologist.com.ua/den-kan-yan/ (дата звернення: 27.02.2023).

Кічун С.В. Лінгвістичні засоби створення образу. Молодий вчений. 2020. № 9 (85). С. 41-43.

Козоріз О.П. Стилістичні особливості Шевченкового «Заповіту» в китайських перекладах, ќ« ЏЉЏЉ. Тараса Шевченка. 2004. С. 43-45.

Колошук Н. Порівняльне літературознавство : посібник для вищих навчальних закладів. Київ : Кондор, 2018. 424 с.

Кочан І.М. Лінгвістичний аналіз тексту : навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ : Знання, 2008. 423 с.

Мандрівки Гімалаями. Казки з Тибету, Бутану, Ладакху і Сіккіму. Київ : Сафран, 2019. 148 с.

Наливайко Д.С. Теорія літератури й компаративістика: статті і розвідки. Київ : Києво-Могилянська академія, 2006. 347 с.

Наливайко Д. Стан і завдання українського порівняльного літературознавства. Урок української. 2000. № 11-12. С. 50-57.

Ничко О.Я. Імагологічні особливості художньої прози та публіцистики Джона Стейнбека : автореф. дис.…канд. філол. наук : 10.01.05. Тернопільський національний педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2008. 20 с.

Піднебесні пісні: поетичні переклади / пер. з кит. Ярослави Шекери. Київ : Сафран, 2020. 640 с.

Регешук Т. Ден Кан'янь. Вірші-присвяти Україні. Китаєзнавчі дослідження. 2022. Вип. 2. С. 104-107, available at: https://doi.org/10.51198/ chinesest2022.02.104.

Размещено на Allbest.ru

...

статья "Репрезентація образу України в поезії Дена Кан’яня" скачать

Подобные документы

Інтерпретація образу Дон Жуана у світовій літературі
Змалювання персонажа Дон Жуана в багатьох художніх творах як вічного героя-коханця та найвідомішого підкорювача жіночих сердець. Перші згадки про існування реального історичного прототипу героя. Різні інтерпретації образу у творах письменників та поетів.

творческая работа [16,5 K], добавлен 28.12.2010
Інтерпретація образу Дон Жуана у драмі Шоу
Поняття "вічного" образу у світовій літературі. Прототипи героя Дон Жуана та його дослідження крізь призму світової літературної традиції. Трансформація легенди та особливості інтерпретації образу Дон Жуана у п'єсі Бернарда Шоу "Людина і надлюдина".

курсовая работа [49,7 K], добавлен 19.07.2011
Особливості художнього втілення образу радості у збірці Василя Стуса "Зимові дерева"
З`ясування значення поняття художнього образу, засобів втілення його у поетичному творі. Аналіз образу радості в творчості українських поетів. Дослідження даного образу у пейзажній ліриці збірки В. Стуса "Зимові дерева". Особливості розкриття теми.

курсовая работа [61,0 K], добавлен 06.05.2015
Образ-символ вогню в українській художній літературі
Вогонь як символ жертовності, беззавітного служіння людям, як основа відновлення, початку нового. Образ вогню-руйнування, нищення, лиха. Смислове навантаження образу-символу вогню у творах української художньої літератури, використання образу в Біблії.

научная работа [57,2 K], добавлен 03.02.2015
Своєрідність трактування жіночого образу у поемі Т.Г. Шевченка "Відьма"
Висвітлення питань проблем навчання і виховання, любові до матері та жінок у творах Тараса Григоровича Шевченка. Розкриття історії обездоленої жінки у поемі "Осика". Аналіз образу знеславленої, нещасної, але вольової жінки Лукії в творі "Відьма".

курсовая работа [42,9 K], добавлен 06.09.2013
Сучасна Україна і Тарас Шевченко
Тарас Шевченко – геніальний поет, художник, мислитель, революційний демократ. Він "в людських наболілих душах". Велич і сила Шевченкового огненного слова. Його заклики та прагнення волі для народу, незалежності для України. Шевченко і українська сім’я.

реферат [17,3 K], добавлен 20.01.2012
Характеристика творчості поетів-романтиків 20-40-х років XIX століття
Причини і передумови виникнення українського романтизму 20-40-х років XIX ст. Історія України у творчості Л. Боровиковського та М. Костомарова. Трактування історичного минулого у творах представників "Руської трійці" та у ранніх творах Т. Шевченка.

дипломная работа [145,5 K], добавлен 01.12.2011
Образ Дон-Жуана
Дон-Жуан як один з найулюбленіших образів світової літератури, якому присвячено до 140 творів. Особливості формування та розвитку образу Дон-Жуана в літературі ХVI-ХVІІІ ст. Напрямки вивчення історичних модифікацій образу даного знаменитого звабника.

курсовая работа [86,5 K], добавлен 10.07.2015
Символіка калини у народній творчості
Калина як найулюбленіший символічних образів фольклору. Автологічний и металогічний типи художнього образу. Роль символічного образу калини в українському фольклорі. Асоціація образу калини з чоловіками. Символ калини в обрядовій пісенній творчості.

курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014
Роль образу Мерліна в роботах Томаса Мелорі
Образ чаклуна Мерліна у творах Гальфріда Монмутського "Життя Мерліна" та Томаса Мелорі "Смерть Артура". Суспільний характер образу Мерліна в Гальфріда Монмутського. Перетворення Мерліна з благочестивого старого віщуна-відлюдника в мага-діяча у Мелорі.

реферат [14,8 K], добавлен 14.11.2010
Образ України в творчості Шевченка
Поезія Т.Г. Шевченка, яка є виразом справжньої любові до України. Особливість тлумачення патріотизму й образу країни в творчості поета. Деякі історичні факти, які вплинули на його діяльність. Україна як основний символ шевченківської поетичної творчості.

курсовая работа [36,3 K], добавлен 03.10.2014
Змалювання легендарного образу в історичній поемі П. Куліша "Байда, Князь Вишневецький"
Характеристика образу Байди. Мужність як риса характеру. Любов як чинник слабкості образу Байди. Духовність як ознака добротворчих установок персонажу. Співвідношення поеми "Байда, князь Вишневецький" із збірником "Записки о Южной Руси" П. Куліша.

курсовая работа [33,6 K], добавлен 03.07.2011
Рецепція духовного світу героїв античних міфів у поезії Володимира Базилевського
Осмислення діяльності митців стародавніх Греції, Риму та античних міфів сучасним українським поетом Володимиром Базилевським, його погляд на питання інонаціональних культурних запозичень. Аналіз деяких його поезій з циклу "Варіації на теми міфів Еллади".

статья [35,4 K], добавлен 07.03.2010
Генеза та функціонування числової символіки в поезії ХХ ст.
Розвиток символізму як літературного напряму в ХІХ ст. Специфіка російського символізму. Числова символіка у творах поетів-символістів ХХ ст. Образи і символи в поемі О. Блока "Дванадцять". "Поема без героя" А. Ахматової: символи і їх інтерпретація.

курсовая работа [49,5 K], добавлен 27.05.2008
Форми й функції рими в сучасній британській поезії
Специфіка поетичної мови. Розвиток британського силабо-тонічного віршування. Характеристика поезії британських письменників. Форми і семантика рими у віршах сучасних британських поетів. Концептуальна образність сучасної британської поезії XX - XXI ст.

дипломная работа [73,7 K], добавлен 07.04.2014
Розвиток усної руської і зокрема української літератури
Специфіка вивчення народних творів кінця XVIII - початку XIX століття. Виникнення нової історико-літературної школи. Перші збірки українських народних творів. Аспекти розвитку усної руської й української народної поезії. Роль віршів, пісень, легенд.

реферат [33,4 K], добавлен 15.12.2010
Рецепція образу Мітрідата VI Евпатора в ілюстраціях до збірки біографій Д. Боккаччо "de casibus virorum illustrium"
Стаття присвячена вивченню рецепції образу понтійського царя у середньовічній літературі. Аналіз особливостей художнього осмислення постаті Мітрідата VI французькими митцями. Характеристика зображених постатей на мініатюрі "Вбивство царя Мітрідата VI".

статья [968,2 K], добавлен 18.08.2017
Мотиви лірики Миколи Вінграновського
Особливості авторського самовираження відомого українського поета Миколи Вінграновського. Специфіка вираження художньої образності в поезії даного автора. Патріотична лірика, її тональність. Образно-емоційний світ у пейзажних та інтимних творах митця.

курсовая работа [43,7 K], добавлен 31.01.2014
Новаторське використання вільного вірша на прикладі творчості відомої іракської поетеси Назік аль-Малаіки
Становлення поезії вільного вірша. Поети-новатори Іраку. Роль Назік аль-Малаіки у становленні жанру. Переклади західної поезії та її вплив на творчість поетеси. Аналіз художніх особливостей та головних мотивів її віршів в світлі традицій арабської поезії.

курсовая работа [47,1 K], добавлен 07.02.2011
Григорій Савич Сковорода: життя та творчість
Дослідження творчої спадщини Григорія Савича Сковороди. Огляд його ставлення до релігії. Тема свободи та дружби у творах. Аналіз впливу Сковороди на своїх сучасників і на дальше українське громадянство. Вшанування пам'яті поета в живописі та скульптурі.

презентация [922,7 K], добавлен 25.11.2014

Другие документы, подобные "Репрезентація образу України в поезії Дена Кан’яня"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.