Моделювання комунікативних невдач мовленнєвого характеру у сучасній американський літературі

Размещено на http://www.allbest.ru

Моделювання комунікативних невдач мовленнєвого характеру у сучасній американський літературі

Ірина Біляк

викладач кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики Державного університету «Житомирська політехніка»,



Анотація

Дослідження зосереджено на дослідженні особливостей репрезентації комунікаційних невдач. Представлено основи комунікативного процесу. Будь-який комунікативний акт передбачає наявність мовця і слухача, а також коду, тобто мови, яка має бути єдиною для співрозмовників і ситуації спілкування. Основна мета комунікації - передача інформації. Мета мовця - знайти відповідні вербальні та невербальні засоби для передачі інформації; а мета слухача - сприйняти цю інформацію адекватно. Компетентність, необхідні знання є основними чинниками, за якими можна спрогнозувати успіх чи невдачу будь-якого комунікативного акту. Комунікативні невдачі визначаються як збої в комунікативному спілкуванні через часткове або часткове нерозуміння вербалізованого повідомлення комунікативними партнерами.

Значну увагу в дослідженнях лінгвістів привертає проблема мовлення, комунікативного акту та мовленнєвої репрезентації. Представлення мови -- це спроба зберегти закономірності природної мови з метою покращення продуктивності різноманітних програм природної мови. Репрезентація широко використовується в лінгвістиці як спосіб дослідження і в художній літературі як літературний метод.

У літературному творі мова персонажів мотивується тими героями, з якими вони пов'язані. Ця мова є характерною через характер, який проникає в мову і знаходить, що її якості розвинені в більшій мірі. І навпаки мова проникає в персонаж. Отже, про ті чи інші риси характеру персонажів ми можемо судити за мовою, якою вони користуються.

У свою чергу характерна мова автора. Якщо розкриває оповідача, який володіє власним характером і розкриває його в специфічному способі мовної репрезентації.

Зображуючи того чи іншого персонажа, автор обирає різне мовне обрамлення відповідно до свого ставлення до героїв.

Наприклад, для показу різних негативних емоцій, смішних ситуацій, сварок і конфліктів автор використовує різні вербальні та невербальні засоби зображення.

Ключові слова: комунікативні невдачі (КН), мовлення, мовленнєвий вплив, моделювання



Iryna Biliak

Teacher of the Department of Theoretical and Applied Linguistics of the Zhytomyr Polytechnic State University, Zhytomyr, Ukraine

MODELING OF COMMUNICATIVE BREAKDOWNS OF A SPEECH NATURE IN MODERN AMERICAN LITERATURE

Abstract

The research focuses on the investigation of peculiarities of communication breakdowns representation. The grounds of communicative process are presented. Every communicative act presupposes the presence of a speaker and a listener, and a code, that is the language, that must be single for interlocutors and situation of communication. The main aim of communication is the transference of information. The aim of the speaker is to find the proper verbal and non-verbal means to communication the information; and the aim of the listener is to perceive this information adequately. Competence, necessary knowledge are the main factors, which enable us to predict either success or failure of any communicative act. Communicative breakdowns are defined as breakdowns in the communicative intercourse because of either or partial misunderstanding of a verbalized message by communicative partners.

A considerable attention of linguists' investigations is drawn to the problem of speech, communicative act and speech representation. Language representation is the attempt to preserve natural language regularities for the purpose of improving the performance of various natural language applications. Representation is widely used in linguistics as a mode of investigation and in fiction as a literary method.

In literary work language of the personages is motivated by those characters with which they are connected. This language is characteristic, because of the character that penetrates into the language and finds it's qualities developed to a greater extend. And vice versa language penetrates into the character. Thus we can

judge about these or those traces of character of personages by the language they use.

The language of an author is characteristic in its turn. If reveals a narrator that possesses his own character and discloses it in the specific way of language representation.

While depicting this or that character the author chooses different language framing according to his attitude to his characters.

For example, to show different negative emotions, funny situations, quarrels and conflicts the author uses different verbal and non-verbal means of representation.

Keywords: communicative breakdowns (CB), speech, speech influence, modeling



Постановка проблеми. Моделювання (від фр. Modeler - ліпити, формувати) - метод дослідження мовних явищ, що ґрунтується на складанні схеми чи моделі мовної одиниці, яка або не піддається безпосередньому спостереженню або відзначається великою складністю. Основою моделювання, як одного з методів дослідження мови є модель. Модель (фр. modele, від лат. modulus - міра) - парадигматична схема елементів мовної структури, яка властива певній мові, символічне зображення цієї схеми або її частини. Одним з методів, який широко використовується як засіб відтворення живого спілкування - модель породжуюча. Модель породжуюча - закономірність або вид закономірностей, збереження яких забезпечує можливість побудови висловлювань у повній відповідності до законів відповідної мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Лінгвісти завжди цікавились питанням: Які основні принципи гарантують правильне розуміння мовленнєвого повідомлення? Умови успішності комунікації представлені постулатами якості, кількості, відношення і способу Г.П. Грайса [1], які мають задовольняти принципу комунікативного співробітництва, що розкриває та відображає комунікативну компетенцію людини. Постулат кількості передбачає, що повідомляється рівно стільки інформації, скільки потрібно для даної мети спілкування і для подальшого успішного продовження розмови. Так, якщо на етикетне запитання про здоров'я слідує детальна розповідь, то порушується принцип кількості. Постулат якості зводиться до того, що комуніканти виходять з презумпції достовірності інформації, тобто інформація не повинна бути неправдивою. Постулат релевантності інформації передбачає важливість повідомлення відповідно до даних умов спілкування. Постулат манери мовлення передбачає ясність, логічність, послідовність і виразність висловлювання. Багатослів'я і неекономність мовлення чудово ілюструє прислів'я: "Слова - перли, але коли їх багато, вони втрачають цінність". Багатослів'я може нашкодити самому мовцю: "Хто багато говорить, той багато помиляється".

Існують також принципи, які уточнюють постулат кооперації - ввічливість та тактовність звертання, які враховують, що будь-яке спілкування проходить в рамках соціально прийнятої поведінки, тобто адресоване висловлювання оформлюється етикетною рамкою (експліцитною та імпліцитною), оскільки мовцю забороняється наносити своєму співрозмовнику шкоду, якщо стоїть мета досягти комунікативної узгодженості.

Мета статті. Метою роботи є виявлення особливостей моделювання КН у сучасному американському мовленні, шляхом виявлення причин, що до них призводять.

Виклад основного матеріалу. В мові людини знаходить відображення її життєвий досвід, її культура, її психологія, склад її розуму [2].

Виходячи з того, як говорить людина, ми уявляємо собі мовця, тобто то своєрідне для життя кожної людини оточення, в котрому сформувався її характер.

В літературних творах мова людей які в ньому зображуються, мотивована тими характерами, з якими вона пов'язана, це мова характерна. Характер переходить в мову, тобто завдяки їй набуває в мовній формі свої здібності та якості. І навпаки, мова переходить в характер, тобто виходячи з мови, ми робимо висновки про ті чи інші якості характеру.

В свою чергу і мова авторська є характерною, за нею стоїть оповідач, який є носієм свого власного характеру, і який проявляє його через особливий склад і побудову мови.

Малюючи ті чи інші характери оповідач, в залежності від свого ставлення до них буде для їх зображення підбирати різне мовне оформлення.

Перш за все мова соціально диференційована і кожна соціальна група характеризується своїми мовними особливостями в межах єдиної національної мови.

Мова героя залежить від його статусу. Герої різним статусом використовують різні мовні конструкції.

Для імітування розмовної мови в художній літературі оповідач (автор) використовує виразні засоби і стилістичні прийоми синтаксиста. Як засіб реалістичного зображення живої мови використовується еліпсис.

Реальне живе мовлення - це складне явище. Люди не завжди говорять з певною метою для досягнення певного результату. При цьому вони не завжди лаконічні, щирі, тобто в процесі комунікації досить часто порушуються постулати Г.П. Грайса, оскільки вони скоріше характеризують те, як слід вести розмову, ніж те, як проходить реальне спілкування. У процесі спілкування співрозмовники не завжди виконують ті комунікативні ролі, які їм притаманні.

Отже комунікативні невдачі мовленнєвого характеру зумовлюються:

Порушенням постулатів Г.П. Грайса.

Неадекватним виконанням комунікантами їх комунікативних ролей.

Висока варіативність розмовної мови, її переважне функціонування в усній формі ускладнює попередження помилок і обмовок, які допускаються нормою. Помилка - це порушення мовних та інших правил, норм, конвенцій тощо [3].У процесі спілкування досягається взаєморозуміння, зростає здатність прогнозувати поведінку свого партнера по спілкуванню. Досягнення позитивного результату в спілкуванні, як правило, пов'язано з адекватним і правильним накопиченням інформації у одного комуніканта про іншого. Негативний результат під час спілкування нерідко є наслідком неадекватного сприйняття співрозмовника як мовної особистості, помилкового трактування інформації, якою кожний з комунікантів володіє.

Більшість постулатів Г.П. Грайса порушуються в процесі спілкування, зокрема постулат про інформативність, постулат способу вираження, постулат якості та інші.

Адресати, як правило, роздратовуються, коли їх запитують про вже відомі речі:

“Areyou going to the Starlight?” Jean asked. As she stood up, Susan said, “You know we are. Darling, that's very irritating habit asking questions to which you already know the answers”.

(R..O'Neil, 9)

У повсякденному спілкуванні нерідко порушується постулат інформативності, що може приводить до комунікативних невдач.

Наприклад:

A guy I know was toning his boat home from a fishing trip to Lake Huron when ear broke down. He didn't have his cell phone with him, but he thought he might be able to raise someone on his marine radio to call for roadside assistance. He climbed into the boat, clicked on the radio and said. “Mayday, mayday”.

A boat Guard officer came on and said, “state your location”.

“I-75, two miles south of Stanish”.

After a long pause, the officer asked. “How fast were you going when you reached shore?”

(Reader's Digest, p.223)

У цьому прикладі один із комунікантів не надав повної інформації, що викликало здивування і нерозуміння другим комунікантом.

Комунікативні невдачі, які викликані порушенням постулату про інформативність призводять до конфліктного спілкування і появи негативних емоцій у комунікантів, таких як гнів, роздратованість. У наступному прикладі до появи саме таких емоцій привело володіння комуніканткою неточною інформацією

“Is something wrong?” Beth said alarmed...

“Not with your loan. Everything here is in order. It's just that it's not a government-backed loan, and I'm not sure why you thought it was?”

Beth's mouth dropped open. “What do you mean, it's not a government- backed loan?”

“Apersonal-guarantee loan?”

“Yes” ...

“What! Who would do that? And why would Mr. Westerman say the loan was government-backed?” Beth realised her voice had risen, but what Darian Sweet had just told her was incomprehensible.

“I'm not sure I should be telling you - ”

“Is it or is it not my loan? ” Beth demanded.

“But since Mr. Westerman handled this, and he's not here. ”

“I demand to see my life. ” Beth glared at the woman across the desk, daring her to refuse.

(P.Kay, 220-221)

Також перепитування різного типу є результатом того, що мовець не був достатньо інформованим у своєму повідомленні:

“I see you discovered Char, ” Beth said when he rejoined her and the children.

“Char?”

She grinned. “Short for Charcoal ”.

(P.Kay, p.40)

До комунікативної невдачі може також привести порушення постулату способу вираження:

Searching in a library for two books by communications expert Deborah Tannen turned into an Abbott and Costello routine.

“What's the first book?” the librarian asked.

“That's Not What I Meant. ” I said

“Well, what did you mean?”

“That's the “tittle of the book” I explained.

“Okay”, she said, looking at me rather skeptically.

“And the other book?”

“You Just Don't Understand”

“Excuse me”

I got both books eventually.

(Reader's Digest, p.223)

У вищенаведеному прикладі назви книжок були сприйняті як прості репліки через їх незвичайність. Мовець ніяк не показав, що це назви книжок, що і привело до комунікативної невдачі.

Недбале ставлення мовця до вибору структури речення, належних лексичних одиниць, створює труднощі слухачеві при сприйнятті та розумінні інформації, а також приводить до полеміки і цілих кумедних ситуацій. Так, у наступному прикладі мовець настільки захоплений своїми почуттями, що не звертає увагу на форму повідомлення, а саме вживає нецензурні слова, що викликає у інших співрозмовників обурення:

Christopher's eyes were round with wonder. ” Would you take me, Daddy? Would you?”

“We'll see. Now, don't hold me to it. Not to next time. But some time this summer. Yes. What the hell? Maybe we'll all go.

“Oh, goody!” Christopher said. “What the hell? We 'll all go! ”

“Christopher!” Susan said.

“He said it first! Daddy said it ”.

Susan shook her head in mock disgust - every emotion seemed a mockery now - and said, “Yas, he did, didn't he? George. ”

“Oh, he could say worse things ”, George said

“Only if you continue to teach him ”

“I'll let him say “damn it” instead of `darn it', and that'll be the end of the lesson.”

“Damn it!” Christopher said.

“Incorrigible. That's the only word for both of you”, Susan said.

Батько виказує своє задоволення вживаючи нецензурний вислів і не має нічого проти, коли його маленький син робить так само. Але це викликає незадоволення матері. Вона робить їм зауваження, на яке вони не звертають увагу, а ще починають глузувати з неї:

Jean ran into the room.

“Daddy! Daddy, you are back!”

“We were just talking about a trip to Washington”. George said. “Want to go along, or would you rather stay home?

“Jean looked as if she might burst into tears. “Stay home?”

“I was kidding, Jeannie. When we go, if we go, we all go, but I haven't even asked Mommy. What about it, Sue? Think we could manage it?”

Susan was standing at the bar, making martinis.

She looked thoughtfully towards the ceiling for a moment, then said, “What the hell?”

Jean screamed, “Mommy!” in horror, and George and Christopher laughed...

“Mommy cursed!” Jean said.

“Hell” isn't cursing”, George told her.

(R. O'Neil, p.107-108)

Також порушенням постулату про кількість може стати причиною комунікативних невдач:

“Jack, you're here already! I didn't hear you came”. He began to pelt Jack with questions. “What are you and Mama gonna do today? Did you bring your staff with you? Is it out in the truck? Are you gonna move it all out to the sleeping porch? Have you ever slept on the sleeping porch before? Are you gonna eat with us again tonight? When I get home from school can I help you?”

“Matthew!” Beth walked over to the table and put a plate down in front of her son. “I'm sure Jack would like to eat his breakfast without having to answer fifty million questions” Her voice was sharp.

(P.Kay, p. 63)

У цьому прикладі хлопчик ставить занадто багато запитань малознайомій людині, що мама вважає не доречним.

Слід відмітити, що поряд з принципом співробітництва, який був запропонований Г.П. Грайсом, у спілкуванні велику роль грає також принцип суперництва. Останній призводить до суперечок, полеміки, конфліктам і т.д.

Мовленнєве спілкування, яке проходить у формі діалогу, - це соціальна взаємодія, головною метою якої є комунікативна згода. Остання досягається тільки в ситуації кооперативного спілкування. Спілкування може бути кооперативним та конфліктним. Можна говорити про конфлікт та кооперацію на рівні простої інтеракції - обміну мовленнєвими актами. При кооперативному спілкуванні кожний з комунікантів робить свій внесок в успішну, плідну взаємодію. При конфліктному спілкуванні не можуть бути досягнутими позитивні результати. комунікативний невдача мовленнєвий

Можливість виникнення конфлікту існує практично в будь-якій ситуації [5]. Конфлікт - це взаємодія двох суб'єктів, які мають несумісні цілі і шляхи досягнення цих цілей. Під мовленими конфліктом розуміють мовленнєвий прояв зіткнення суперечливих поглядів, цілей, намірів комунікантів. Навмисна комунікативна неузгодженість, яка, як правило, пов'язана нездійсненням очікувань, щодо реактивного мовленнєвого акту, може виникнути тоді, коли на питання мовця слідує неправдива відповідь або заперечення, чим демонструється небажання продовжувати комунікативний акт. Партнер по комунікації може проявляти протилежну мовленнєву поведінку. Якщо у першому випадку комунікант уникає розмови, то в другому випадку він постійно намагається брати ініціативу в свої руки. Показником комунікативної ініціативи ви можете бути тоді, коли мовець нав'язує тему розмови “силою”, або робить висновки про свого співрозмовника, виходячи з власного досвіду, і при цьому він звичайно не турбується про “комунікативний комфорт” свого співрозмовника.

Наслідками конфліктного спілкування можуть бути негативні емоції, припинення процесу комунікації. Виникнення негативних емоцій є реакцією особистості на перешкоди, які трапляються на шляху досягнення своєї мети. Якщо перешкоди створюються з вини адресата, то він стає об'єктом ворожості у свідомості адресата. У побутовій конфліктній ситуації спілкування агресивно діюча особистість ставить метою своєї поведінки моральну перемогу, а розв'язання конфлікту - це комунікативний процес:

“You stole that shoat, didn't you?”

“No, Sir.” Said Sixo, but he had the decency to keep his eyes on the meat.

“You telling me you didn't steal it, and I'm looking right at you?”

“No, Sir, I didn't steal it. ”

Schoolteacher smiled. “Didyou kill it? ”

“Yes, sir. I killed it. ”

“Didyou butcher it? ”

“Yes, Sir. ”

“Did you cook it?”

“Yes, Sir. ”

“Well, then. Did you eat it?”

“Yes, Sir. I sure did. ”

“And you telling me that's not stealing?”

“Not, Sir. It aren 't. ”

“What is it then?”

“Improving your property, sir”

“What?”

“Sixo plant rye to give the high piece a better chance. Sixo take and feed the soil, give you more crop. Sixo take and feed. Sixo give you more work”

(T. Morrison, p.190)

У наведеному прикладі розмова закінчується тим, що Schoolteacher все одно, незважаючи на “розумне пояснення”, відшмагав Sixo, але не стільки за те, що той вкрав м'ясо, як за зухвалу мовленнєву поведінку.

The minute he was out the door, Dee Ann pulled Beth over to the counter and, muttering under her breath, said, “Now I know why you hired him!”

“Dee Ann, ” Beth said warningly, angling her head toward the children.

“They can't hear. Besides, they're not interested in what we talk about”.

“Don't be so sure. ” Beth turned to dish up another sloppy joe. “Do you want cheese on yours? I have some. ”

“No. And quit changing the subject. ” Dee Ann grabbed hold of Beth's upper arm to keep her from walking away.

“Dee Ann! You're hurting me!”

“Sorry. ” Dee Ann dropped her hand. “Butyou can't deny it, Beth. He's a hunk. That's the reason you hired him”

“It is not! For heaven's sake, Dee Ann, you know how much I need help” Beth new her face was red. Oh, Lord, why did she have this horrible tendency to blush? Now Dee Ann would think she was right, and she wasn't. The way Jack booked had nothing to do with Beth's decision to take him on.

By now all the children had stopped talking and were staring at the two of them.

Beth gave Dee Ann a warning look. “Can we talk about this later, please?”

“Okay. Sure. Fine. But it won't make a bit of difference. I know what I know. ”

(P.Kay, p. 98-99)

У цьому прикладі агресивна мовленнєва, а також і невербальна, поведінка мовця приводить до конфлікту, якого так і не вдається розв'язати.

She was still eyeing Jack, who had walked over to where the four kids were standing. “Been to bed with him yet?” she asked sotto voce.

“Dee Ann! ” Beth could feel herself blushing. “Of course not! ”

“What do you mean, of course not? Dang it, girl, what's the matter with you? Hunks like him don't come along every day. ”

Beth muttered through gritted teeth, “Dee Ann, I have two children, remember? There's no way I'd go to bed with anyone with the kids under the same roof.”

Dee Ann raised her eyebrows. “Shoot, honey, if that's the only problem, and you get the opportunity, don't pass it up. I sure wouldn't if I had the chance. ” She grinned.

“Please, Dee Ann, can't we talk about something else? Jack isn't interested in me, anyway.”

“Oh, no? You keep telling yourself that, honey. I see the way he looks at you. Listen. I know men. And that gorgeous hunk is definitely interested in you. Why, his eyes just it you up. ”

“Oh, my God,” Beth moaned. She wished she could disappear. Beth decided the only way she 'd get Dee Ann off the subject of Jack was to walk away from her.

(P.Kay, p. 122-123)

У наведеному прикладі причиною конфлікту є те, що мовець нав'язує своєму співрозмовнику тему, яка тому не є приємною До того ж мовець ставить свого опонента в незручне становище, “судячи по собі” і вимагаючи від нього такої ж поведінки. Розмова закінчується тим, що збентежений співрозмовник йде.

При конфліктному спілкуванні не можуть бути досягнутими позитивні результати для обох сторін. Якщо при кооперативному спілкуванні кожен з комунікантів робить певний внесок для досягнення взаєморозуміння та успішного протікання комунікації, то при конфліктному їх внесок спрямований на досягнення руйнівних результатів.

Стан конфлікту та кооперації визначаються співвідношенням потреб комунікантів і спроможністю чи неспроможністю досягти бажаного результату. При цьому до уваги береться, чи наносить мовець шкоду іншим, тобто сприяє або заважає він задоволенню потреб свого співрозмовника. Шкода визначається невербально, а комунакант відчуває дискомфорт.

Ті збої в процесі комунікації, які пов'язані з діяльністю мовця і виникають з його вини, О.В. Кукушкіна називає мовленими невдачами [4] Проте, не всі порушення, які трапляються у процесі комунікації, є результатом слабких знань про відмінності між мовними одиницями і умовами їх використання. Приймаючи до уваги постулати Б.П. Грайса, можна виділити такі типи комунікативних невдач:

КН, викликані порушенням постулату інформативності;

КН, викликані порушенням постулату способу вираження;

КН, викликані порушенням постулату якості;

КН, викликані порушенням постулату кількості.



Висновки

Аналіз проблеми моделювання комунікативних невдач зумовив необхідність виявлення причин, що до них приводять. Беручи до уваги раніше розроблені класифікації КН і проаналізувавши їх, ми прийшли до висновку, що моделювання КН базується на системно-мовному рівні, і враховує особливості структури американської мови

Успішність/неуспішність акту комунікації значною мірою залежить від обох учасників комунікативного акту. Мета мовця - це передача інформації, а слухача - її адекватне сприйняття. Невдале продукування висловлювання або неадекватне сприйняття та помилкове розуміння інформації призводять до комунікативних невдач. Комунікативні невдачі - це збій у спілкування через повне або часткове нерозуміння комунікативними партнерами мовленнєвого повідомлення. Мовець і слухач як мовні особистості володіють необхідним тезаурусом, певним рівнем енциклопедичних, лінгвістичних, інтерактивних, фонових знань, а також комунікативної компетенції, яка складається з мовного, мовленнєвого та прагматичного компонентів.

Мовленнєвий компонент комунікативної компетенції відтворює мовну систему в дії і передбачає вміння використовувати мовні засоби, знання закономірностей, їх функціонування для побудови висловлювання. Прагматичний компонент комунікативної компетенції проявляється в оволодінні комунікантами соціокультурного досвіду, законів спілкування, принципів правил, стратегій ведення розмови. Від того наскільки комуніканти здатні в конкретній ситуації активізувати потрібні знання та показати необхідний рівень сформованості компетенції залежить успішність/ неуспішність протікання акту комунікації.

Мовець вступає в спілкування для досягнення своєї мети, що можливо лише через розуміння. Орієнтація та взаємне розуміння - основна передумова кожного комунікативного акту. У процесі спілкування мовці намагаються досягти певного взаєморозуміння. Проте стовідсоткове розуміння є недосяжним. Комунікативна мета здебільшого досягається при кооперативному спілкуванні. Такому процесу не притаманна наявність різного роду невдач та шоркостей. Подібні явища є типовими більшою мірою для конфліктного спілкування.

Отже враховуючи особливості форми висловлювання, обставини спілкування та роль невербальних засобів комунікації для адекватного обміну інформації, було виявлено особливості моделювання комунікативних невдач на основі розроблених раніше класифікаціях комунікативних невдач, які будуються в основному на принципах порушення постулатів Г.П. Грайса.

Якщо уявити процес комунікації між ідеальним мовцем і ідеальним слухачем, то перебіг спілкування буде проходити при дотриманні всіх постулатів Г.П. Грайса. Особливостями моделювання комунікативних невдач мовленнєвого характеру є ігнорування комунікантами цих постулатів, через що здебільшого і трапляються ситуації непорозуміння. Для моделювання комунікативних невдач мовленнєвого характеру автори використовували комунікативні невдачі, викликанні порушенням постулатів про інформативність, способу вираження, кількості та якості. Крім того моделювання комунікативних невдач мовленнєвого характеру представлено на випадках неадекватного виконання співрозмовниками своїх комунікативних ролей та на конфліктному спілкуванні.

В художній літературі мова людина, яка в ній зображується, мотивована тими характерами, з якими вона пов'язана. Ця мова є характерною. Характер переходить в мову, тобто завдяки їй знаходить в мові в розгорнутій формі свої якості. І, навпаки, мова переходить в характер, тобто згідно мови людини ми робимо висновки про ті чи інші якості характеру.

В свою чергу є характерною і мова авторська. За нею стоїть оповідач зі своїм характером, який проявляється в особливому складі і будові речень.

Змальовуючи ті чи інші характери, оповідач, в залежності від свого ставлення до них, буде для їх зображення використовувати різне мовленнєве оформлення.

Для імітування розмовної мови в художній літературі автор використовує виразні засоби та стилістичні прийоми синтаксису.

У майбутньому результати роботи можуть окреслити шляхи моделювання комунікативних невдач для змалювання характеру персонажів та свого ставлення до них.



Література

Грайс Г.П. Логика и речевое общение // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1985. - Вып. 16. Лингвистическая прагматика. - С.217-237.

Шумарова Н.П. Мовна компетенція особистості: Соціолінгвістичний аспект: Автореф. Дис. ...д-ра філол. Наук: 10.02.02; 10.02.01/ Ін-т укр. Мови. НАН України. - К., 1994.- 48с.

Dascal M. Introduction: Some questions about Misunderstanding // Journal of Pragmatics. - 1999. - Vol.7.№2 P. 753-762

Кукушкина О.В. Основные типы речевых неудач в русских письменных текстах. - М.: Диалог - МГУ, 1998. - 288с.

Фадеева Е.В. Основные виды конфликтного речевого взаимодействия // Вісника Харківського державного університету. Сер. Романо-германська фіологія. - 1999. - №435. - С.143-149.

Kay Patricia. The Millionaire and the Mum.- Bacelona.: Litografia Rose's S.A. - 2001. - 248p.

Morrison Toni. Beloved. - USA.: First Plume Printing, September, 1988 - 275p.

O'Neil Russel. The Choice. - N.Y.: Dell Publishing Ca, Inc, 1976. - 207p.

Reader's Digest - USA.: October, 2003. - 225p.



References

Grays G.P. (1985) Logika i rechevoie obshcheniie [Logic and verbal communication]. Novoie v zarubezhnoi lingvistike - New in foreign linguistics (Vols. 16), (pp. 217-237). M.: Progress [in Russian].

Shumarova N.P. (1994) Movna kompetentsiia osobystosti: Sotsiolingvistychnyi aspect [Linguistic competence of the individual: Sociolinguistic aspect]. Extended abstract of

Doctor's thesis. Kyiv: NASU [in Ukrainian].

Dascal, M. (1999). Introduction: Some questions about misunderstanding. Journal of Pragmatics, 31(6), 753-762. https://doi.org/10.1016/s0378-2166(98)00059-9 [in English]

Kukushkina O.V. (1998) Osnovnyie tipy rechevykh neudach v russkikh pismennykh tekstakh [The main types of speech breakdowns in Russian written texts]. - M.: Dialog - MGU [in Russian].

Fadeieva Ye.V. (1999) Osnovnyie vidy konfliktnogo rechevogo vzaimodeistviia [The main types of conflictual verbal interaction]. Visnyk Kharkivskoho derzhavnoho universytetu. Ser. Romano-nimetska fiolohiia - Bulletin of Kharkiv State University. Ser. Romano-Germanic philology. 435, 143-149 [in Russian].

Kay Patricia. (2001) The Millionaire and the Mum. - Bacelona.: Litografia Rose's.

Morrison Toni. (1988) Beloved. - SSHA.: First Plume Printing.

O'Neil Russel. (1976) The Choice. - N.Y.: Dell Publishing Ca, Inc.

Reader's Digest (2003)- USA.: October.

Размещено на Allbest.ru

...