Міфологізм в англійській літературі (на матеріалі творів В. Скотта й С. Колріджа)
Аналіз особливостей міфологізму в англійської літературі на матеріалі творів В. Скотта та С. Колріджа. Дуалістичний характер художньої образності, особливості формування поетики творів під впливом народних традицій в англійській літературі різних епох.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.02.2024 |
| Размер файла | 21,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міфологізм в англійській літературі (на матеріалі творів В. Скотта й С. Колріджа)
Антонова В.Ф.
Український державний університет залізничного транспорту
Нешко С.І.
Український державний університет залізничного транспорту
Стаття присвячена дослідженню особливостей міфологізму в англійської літературі на матеріалі творів В. Скотта та С. Колріджа. Науковий інтерес до вияву міфологічного підґрунтя в англійській літературі різних епох є однією із значущих проблем сучасного літературознавства. У своїх творах В. Скотт та С. Колрідж намагалися осмислити світобудову за допомогою архетипічних сюжетів і образів, що відобразилось у зверненні письменників до міфології. Міфопоетична структура проявляється на різних рівнях художнього тексту у творах цих авторів (тематичному, мотивному, образному, просторово-часовому, сюжетному, мовному), а також в архетипній символіці й взаємодії різних міфологій у межах одного тексту.
Міфологічні образи води, сонця виявляють дуальну функцію у творчості авторів. В. Скотт та С. Колрідж запозичили із народної традиції принцип «двосвіття» (в сюжетному, просторовому й образному планах), а також протиставлення «свого» й «чужого», що характерно й для міфологічного світосприйняття. Для посилення драматизму оповіді митці користуються сугестивними прийомами (натяки, замовчування, символічні деталі). Основу художньої свідомості авторів визначає трансцендентальне уявлення про створення світу, відчуття духовної спорідненості природи й людини.
Завдяки фантастичним елементам «позитивний» хронотоп у творах С. Колріджа може змінюватися на «негативний», а також трансформуватися згідно із народними традиціями, на які спирався письменник. Саме в народній традиції формується естетика замкненого художнього простору («острівного» локуса), сакрального місця, в якому відбувається все саме значуще і суттєве. Відштовхуючись від народної традиції, В. Скотт водночас послабив деякі її структурні складові, що відобразилося в просторових параметрах (ліс, гори), а також увів нові периферійні локуси, не притаманні народним жанрам (наприклад, маяк). Ідея космізму, дуалістичний характер художньої образності та інші особливості поетики творів В. Скотта та С. Колріджа також формувалися під впливом народних традицій. У творах обох митців природа стає невід'ємною складовою сюжету, навіть побутового, який розгортається на фоні неосяжності світу.
Ключові слова: міфологізм, англійська література, міфи, міфологічна картина світу, хронотоп, лірика, міфологічні образи.
Antonova V.F., Neshko S.I. MYTHOLOGISM IN ENGLISH LITERATURE (BASED ON THE WORKS OF W. SCOTT AND S. COLERIDGE)
The article is devoted to the study of the features of mythology in English literature on the material of works by W. Scott and S. Coleridge.
Scientific interest in the detection of the mythological background in English literature of different eras is one of the significant problems of modern literary criticism. In their works, W. Scott and S. Coleridge tried to comprehend the universe with the help of archetypal plots and images, which was reflected in the appeal ofwriters to mythology. The mythopoetic structure is detected at different levels of the artistic text in the works of these authors (thematic, motivational, figurative, space-time, plot, linguistic), as well as in the archetypal symbolism and interaction of different mythologies within the same text.
Mythological images of water, the sun reveal a dual function in the work of the authors. W. Scott and S. Coleridge borrowedfrom the folk tradition the principle of «two-light» (in the plot, spatial andfigurative plans), as well as the opposition of «own» and «alien» which is also characteristic for the mythological worldview. To enhance the dramatic narrative artists use suggestive techniques (hints, silence, symbolic details). The basis of the artistic consciousness of the authors is determined by the transcendental idea of the creation of the world, the feeling of the spiritual kinship of nature and man. Thanks to fantastic elements, the «positive» chronotope in the works of S. Coleridge can be changed to «negative» as well as transformed in accordance with the folk traditions on which the writer relied. It is in the folk tradition that the aesthetics of a closed artistic space («island» locus) is formed, a sacred place where everything that is most significant and essential happens. Starting from the folk tradition, W.Scott at the same time weakened some of its structural components, which was reflected in spatial parameters (forest, mountains), and also introduced new peripheral loci that are not inherent in folk genres (for example, a lighthouse). The idea of cosmism, the dualistic nature of artistic imagery and other features of the poetics of the works of W. Scott and S. Coleridge were also formed under the influence offolk traditions. In the works of both artists, nature becomes an integral part of the plot, even domestic, which unfolds against the background of the immensity of the world.
Key words: mythologism, English literature, myths, mythological picture of the world, chronotope, lyrics, mythological images.
Постановка проблеми
міфологізм англійська література скотт колрідж
Впродовж усієї історії розвитку світової літератури естетика міфу завжди привертала увагу митців. Т Манн визначив поняття «міф» як основу життя, одвічної формули, яка стикається з рухом, постійно відтворюючи щось із потоку підсвідомості. Міфокритик Нортроп Фрай зазначав.: «Основні структурні принципи літератури походять з міфів, і саме це забезпечує літературі її комунікативну силу впродовж століть, незважаючи на всі ідеологічні зміни» [12, c. 141].
Д. С. Наливайко в праці «Міфологія і сучасна література» слушно зауважував: «В зв'язках літератури з міфологією сучасна наука схильна вбачати постійний складник літературно-художнього розвитку, що проявлявся і проявляється в різних формах і модифікаціях, свідомо і неусвідомлю- вано для самих митців» [9, c. 170].
Міфознавство ХІХ - ХХ ст. репрезентовано напрямами, школами, що містять численні міфопо- яснювальні теорії, а саме: лінгвістичну (М. Мюллер); романтичну (брати Грімми, Ф. Шеллінг); антропологічну (Дж. Фрезер, О. Потебня, М. Костомаров, Л. Леві-Брюль); символічну (Е. Кассі- рер); психоаналітичну (З. Фройд, К. Юнг); струк- туралістичну (К. Леві-Строс). Наукова спадщина цих напрямів філософії міфу стала теоретичним підґрунтям для дослідження різноманітних проявів міфологічного осмислення буття в літературі.
Беручи до уваги зростання інтересу науковців до вивчення вияву міфологізму у творчості митців різних країн та епох, а також в англійській літературі, виникає потреба у дослідженні лірики В. Скотта та С. Колріджа, що зумовлює актуальність статті.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі міфопоетики присвячено багато праць як сучасних вітчизняних (Д. С. Наливайко, Я. О. Поліщук, О. С. Забужко, Т В. Саяпіна, М. О. Новікова та ін.), так і зарубіжних літературознавців (Р. А. Сігал, Дж. Кемпбел, Дж. Фрейзер, М. Еліаде та ін.). Актуальним є науковий інтерес до проблем міфопоетики і в сучасних праціх, де міфопоетичний фактор є предметом наукової розвідки (М. Зуєнко, О. Забужко, Н. Слухай, А. Гур- дуз, Т. Мейзерська).
Слід також зазначити зростання інтересу дослідників до проблем романтизму. Методологічні засади вивчення цього напрямку закладено в роботах Д. Наливайка, Н. Іщенко, та ін. У зарубіжному літературознавстві переважають загальнотеоретичні підходи (Д. Абрахам, С. Прікетт, Родвей, та ін.). У більшості західноєвропейських досліджень, у яких розглядається творчість Скотта і та С. Кольріджа домінують біографічні та біобібліографічні аспекти (М. О'Нейл, М. Локхарт, Х. Пірсон). У роботі відзначено посилення уваги сучасних літературознавців до явищ раннього англійського романтизму, але вони здебільшого розглядалися в межах рецептивної естетики (Н. Майборода,) або в межах філософсько-есте- тичниго напрямку (Д. Чандлер, П. Куртион).
Постановка завдання. Незважаючи на значні успіхи українського літературознавства у сфері дослідження історії європейського романтизму, у вітчизняному науковому дискурсі відсутні монографії та дисертації, присвячені міфологічним елементам у творчості В. Скотта та С. Колріджа.
Як засвідчив огляд науково-критичних праць, й до сьогодні в сучасному науковому колі не розв'язаними залишилась така наукова проблема, як вплив міфології на творчість В. Скотта та С. Колріджа, тому метою нашої роботи є виявлення міфологічних елементів у творах В. Скотта та С. Колріджа. Об'єктом дослідження є лірика В. Скотта та С. Колріджа. Предметом дослідження є особливості міфологізму у творчості Скотта та С. Колріджа.
Виклад основного матеріалу
Однією із концепцій світу в міфологічному світосприйнятті є світове дерево, як уособлення моделі суспільства в людських колективах. Світове дерево є своєрідною моделлю триярусної структури по вертикалі й горизонталі. Наприклад, дуб може виступати в різних якостях, будучи вартовим кордону між добром і злом, своїм і чужим світом. У поемі С. Колріджа «Кристабель» він символізує минуле життя. Дуб як лицар, повалений молодими деревами в «The knight's tomb» («Могилі лицаря») (1817). Цей образ дуба С. Колріджа перегукується з образом дуба із англійської народної традиції, а також із міфології, який вважається священним деревом. Дуб був символом триєдності дерев, що відповідало трьом друїдським стовпам мудрості. У друїдів за зруб дуба людей могли покарати. З ним пов'язують поняття довголіття, смерті та сферу потойбіччя. Для друїдів дуб був не тільки деревом поклоніння, а й магічним деревом, деревом стародавнього галльського Дагда Доброго. Кедр втілює думку про міцність, готовність боротися остаточно свої переконання. Однак він може мати і негативну семантику, як у «Кубла Хані», де кедри байдуже спостерігають за болем і страждання.
Особливу роль у творчості англійських митців виконують образи першоелементів, ключову роль з яких відіграє образ води. Водні образи у авторів представлені широко у вигляді річки або моря. Море - невід'ємна частина англійського пейзажу, воно сприяє створенню образів героїв у «Бал- ладі про старого Мореплавця» С. Колріджа. Доля головного героя перебуває у прямій залежності від моря, яке є мірилом добра та зла. У деяких творах Колріджа море не завжди набуває негативного відтінку. Наприклад, в «Eolian Harp» («Еолової арфі») (1795) море виступає в якості тихого співрозмовника. У «Catullian Hendecasyllables» («Ген- декасиллабах у дусі Катулла») (1799) море допомагає закоханим, поєднуючи їх. Річка також часто зустрічається у творах автора.
У «Кубла Хані» річка Альф - сполучна ланка між божественним та демонічним світом Хана та Поета. У «Вороні» річковий потік втілює невблаганну течію часу. Він символізує неможливість зміни зробленого вибору. Омут і ставок символізують таємницю та загадку, затягуючи у свої глибини, несучи смерть. Як приклад можна навести «Кубла Хану». Велике смислове навантаження мають символи зливи та дощу, як природні стихії, що сполучають небо й землю («Кубла Хана», «Сказання про старого Мореплавця»), в «Dejection; An Ode» («Смуток») (1804) уособлюють мрії про зливу, що сприяє пожвавленню почуттів.
Мудрість та творче натхнення символізує філософський ключ у творі С. Колріджа «Еолова арфа». Символами чистоти душі є джерело, ключ, струмок. В «The Ballad of the Dark Ladie» («Баладі про смагляву леді») (1834) та «Кристабелі» вони відображають чистоту душі героїні. У «Баладі про смагляву леді» джерело пророкує нещастя, а скинення водного потоку звільняє героїню від ілюзій та мрій. Творче натхнення та мудрість втілює ключ у «Work without hope» («Праця без надії») (1825).
У міфологічній традиції одним із суттєвих елементів системи вогняних образів є образ сонця. Сонце є уособленням небесного вогню й подібно до нього виконує дві функції: життєдайну і нищівну або смертоносну. Такий розподіл функцій сонця: на світло і жар, - має місце у міфологічних текстах замовлянь. Сонце у С. Колріджа чудове, «як голова Бога» («like God's own head»), автор підкреслює його красу, досконалість, справедливість і милосердя, але пізніше, коли здійснюється покарання Морехода, те ж сонце вже «криваве» («bloody») - зловісний епітет, що натякає про страждання і, навіть, жорстокість.
Розбитий корабель немов втрачає зв'язок із реальністю, він потрапляє до смертельної летаргії і здається намальованим на картині. Так, метафоричний епітет «мідне небо» («copper sky») відображає колір і жар, що йдуть від світила; порівняння води, що кипить, як «масло відьми» («like a witch's oils») показує, що жахи, які спостерігають моряки, реальні, і вони можуть їх фізично відчути. Той самий ефект досягається порівнянням пересохлого горла з тим, як людина майже задихається від сажі. Посуха постає символом великого тор- туру, як у фізичному, так і у моральному плані. Так само наводиться страшний опис гниючого моря. Слова використані у буквальному сенсі, але вони також символізують загальне зло й руйнування.
Основою міфологічної картини світу є уявлення про Хаос та Космос. Космогонічні міфи й космологічні уявлення посідають особливе місце серед інших форм міфопоетичної картини світу, оскільки містять просторовочасові описи параметрів всесвіту. Природа, сувора чи мальовнича, корелюється із сильними пристрастями персонажів. Однак у творах В. Скотта послаблюються найбільш значущі для канону центри іноземного світу - ліс, гори. «Іносвіт» представлено не властивим для канонічних творів народної традиції маяком («Іванів вечір»), який в авторській баладі В. Скотта є новим локусом. Образ маяка, що є баштою з сигнальними вогнями на березі моря або на острові для орієнтації суден, що проходять, символізує небезпечний простір.
Автор акцентував у своїх творах характерний для народної традиції центр, представлений замком («Іванів вечір», «Замок Кедьо»). Замок - це поетичний символ стародавньої старовини. Він уособлює собою нішу, в якій можна простежити розповідь про старі справи, зрозуміти їх причини та відчути історичну глибину епохи. У народних традиціях замок, який відрізняється від будинку розміром та багатством, уособлює собою обитель тіла. Наприклад, дитина у народній традиції мешкає переважно у замку, бо ще не знає меж своєї тілесності.
Іншорідний, «чужий» простір у авторів проявляється всюди. Вся реальність представляє собою загрозу. Вторгнення в сакральну зону або вторгнення земного світу в сакральний простір у митців пов'язане з дією таємничих і руйнівних сил. Сакральний простір немає локалізації у певних місцях, а приховано під матеріальною реальністю. У С. Кольріджа у творі «Баллада про старого Мореплавця» море виступає у вигляді сакральної області, яка мститься Мореплавцю. Море, будучи пливучим будинком Мореплавця, тобто «своїм» простіром, стає «іносвітом», де головний персонаж уже не почувається як удома. Сама британська ментальність з її усвідомленням себе як «сакрального центру» західноєвропейського світу - захід Заходу - сформувала всередині традиції сакрум замкнутого, а отже, безпечного - захищеного простору, де відбувається найважливіше та найголовніше.
Виходячи з цього твердження, можна визначити простір творів авторів як островоцентричний. Адже невипадково образ острова в англійській культурі («острів Робінзона», «острів Утопія» Мора, «острів чарівника Просперо» у «Бурі» Шек- спіра, «Кораловий острів» Баллантайна і далі до «острівів» Голдингу та Фаулза) набуває значення архетипу сакрального, де все, що відбувається значимо, вагомо і одночасно самостійно та універсально. У свою чергу, в центрі зазначеного простору зображено замок - вежу і хоча б будинок, але будинок знову ж таки захищений, бо для британця «мій дім - моя фортеця» буквально розуміється.
Європейська міфологія як замкнутий апо- тропічний простір називає і острів: «У своєму і чужому світі є свій сакральний центр як неодмінний складник - камінь, престол, дерево, гора, острів» [13, с. 14]. Тобто бачимо, що континентальні європейці здавна розглядали острів як один із сакральних просторів. Остров'яни-британці сконцентрувалися на цьому просторовому сакрумі, зробивши його «своїм» людським світом, де функцію стін фортеці виконує водний простір, що від'єднує «свій» світ від «чужого», небезпечного та недоброго. Звідси досить логічно вибудовується твердження, що в традиційному для загальноєвропейської міфології та фольклору триєдиному світі просторового рівня - «чужий» верхній (позитивний), де мешкають прихильні до людини надприродні сили, «чужий» - нижній (негативний), де існують злі сили, й «свій» - людський.
Як зазначила вітчизняна дослідниця В. В. Ло- зенко: «До периферії концепту також можуть залучатися міфологеми, як універсальні (міфологема шляху), так і суто англійські, національні («мій дім - моя фортеця»....» [6, с. 8]. Авторка також уточнює, що «ще один головний компонент «острівних» творів - символ човна. Символ човна має багатозначну природу: він може виступати метафорою Всесвіту у широкому значенні, у вузькому - Англії («Буря» В. Шекспіра, «Дім, де розбиваються серця» Б. Шоу), або замінником острова («Балада про старого мореплавця» С. Кольріджа)» [6, с. 10].
Чекані рядки у «Баладі про старого Мореплавця» С. Колріджа зачаровують читача, створюючи надзвичайні картини: крізь корабельні снасті диск сонця здається обличчям ув'язненого, що виглядає з-за ґрат; корабель виявляється привидом, який переслідує нещасне судно; матроси- примари загиблої команди обрушуються з прокльонами на свого невдалого товариша. У цих яскравих картинах не завжди чітко простежуються причинно-наслідковий зв'язок подій, тому тут же на полях автор дає пояснення того, що відбувається. Проблема часу у романтиків переходить в якийсь метафізичний план, де минуле набуває рис чогось віддаленого, не пов'язаного з сьогоденням, простору, що випав зі світу і має містичну значущість, як таємничі і незбагненні світи. Вторгнення потойбічної вічності неодмінно спонукає прискорення ходу часу у світі, призво- дячи чи загибелі, чи стану умовної смерті, аналогічному тому стану, у якому перебуває старий Мореплавець С. Колріджа після вбивства альбатроса - символу ірраціональної стихії.
Таким чином, особливістю романтичного трактування сакрального простору є встановлення тісного зв'язку з психологією героя, яка постає як проекція, матеріалізація видінь, породжених нечистою совістю, гріхом.
Літературний сон, як компонент міфопоетич- ної організації твору, будується за міфологічними принципами. Так, ідея К. Леві Стросса про спі- ралевидний розвиток міфу корелювала зі структурою літературного сновидіння, що визначила вітчизняна дослідниця Т Жовновська. За словами науковиці, «сон, як і міф, має спіралеподібну форму: під час сновидіння діє могутній потяг до огортання, спрямованості до оніричного центру - кульмінації сновидної оповіді» [3; 6]. Як зазначає В. Саковець: «Оніричний простір може охоплювати реальне минуле (у формі спогадів), можливе майбутнє (пророчі сни, візії), трансформоване теперішнє - альтернативний часопростір як бажаний замінник реального (найчастіше постає у формі снів) і, у спотвореному, гротескному вигляді, - як небажаний замінник (реалізується у формі марень, божевільних видінь)» [10, с. 14].
Головний герой твору В. Скотта, почувши сумну «Пісню пажа», каже про те, що ніби то похоронний дзвін звучить в його вухах. Його передчуття виправдовується. У цей час дзвін на вежі конвенту сповістив про смерть Констанції. У творах В. Скотта присутні також звернення до мотивів, властивих і народній традиції, і міфології: мотив влади над стихіями («Пісня останнього менестреля», «Марміон»), мотив гріховодності чаклунства («Пісня останнього менестреля», «Діва озера»), мотив передчуття та передбачення («Діва озера», «Марміон»), магічної книги, магічного дзеркала («Пісня останнього менестреля»). Особливу атмосферу творів В. Скотта визначають у праці «Англійський романтизм і кельтський світ» (2003) Ж. Каррутерз і А. Рейвз при аналізі «Діви озера»: «Багато знайомих елементів присутні тут: зневіра, темрява, натяк на втручання надприродних сил, вирує вода, майбутня битва.») [16, с. 160].
Висновки і пропозиції
Отже, науковий інтерес до міфологізму як важливого елемента поетики літературної творчості В. Скотта та С. Колріджа є однією із магістральних тенденцій у сучасному літературознавстві. Звернення митців до міфології є спробою осмислити картину світу в архетипіч- них сюжетах і образах.
Дослідження міфологічного світу літературних творів цих авторів виявляється на рівні міфопо- етичної структури художнього тексту (тематичному, мотивному, образному, просторово-часовому, сюжетному, мовному). Визначено, що завдяки фантастичним елементам «позитивний» хронотоп у творах С. Колріджа може змінюватися на «негативний», а також трансформуватися згідно із народними традиціями, на які спирався автор. Саме в народній традиції формується естетика замкненого художнього простору («острівного» локуса), сакрального місця, в якому відбувається все саме значуще і суттєве. Відштовхуючись від народної традиції, В. Скотт водночас послабив деякі її структурні складові, що відобразилося в просторових параметрах (ліс, гори), а також увів нові периферійні локуси, не притаманні народним жанрам (наприклад, маяк).
Ідея космізму, дуалістичний характер художньої образності та інші особливості поетики творів В. Скотта та С. Колріджа також формувалися під впливом народних традицій. У творах обох митців природа стає невід'ємною складовою сюжету, навіть побутового, який розгортається на фоні неосяжності світу. Онірична складова представлена фрагментами марень, видінь тощо. Перспективою подальшої наукової розвідки вважаємо дослідження рецепції міфу у творчості письменників інших літературних напрямів.
Список літератури
1. Гурдуз А. Міфопоетична парадигма в українській та західноєвропейській «прозі про землю» кінця
XIX - першої третини ХХ ст. : монографія. Миколаїв : МДГУ ім. П. Могили, 2008. 216 с.
2. Еліаде М. Священне і мирське. Міфи, сновидіння і містерії. Мефістофель і андрогін. Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання ; [пер. з нім., фр., англ. : Г Кьорян, В. Сахно]. Київ : Основи, 2001. 591 с.
3. Жовновська Т Б. Онірично-міфологічний дискурс прози Валерія Шевчука : автореф. дис. ... канд. філол. наук. Одеса, 2000. 16 с.
4. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. К. : Абрис, 1997. 144 с.
5. Зуєнко М. Проблеми міфопоетичного аналізу ліричного твору. Збірн. наук. праць Полтавського нац. пед. ун-ту ім. В. Г. Короленка. Філологічні науки. 2012. Вип. 10. С. 21-23.
6. Лозенко В.В. Концепт острова в англійському художньому мисленні першої половини XX ст. : автореф. дис. ... канд. філол. наук. / Дніпропетр. Нац. ун-т ім. Олеся Гончара. Дніпропетровськ. 2015. 20 с.
7. Майборода Н. В. Традиції романтизму у парадигмі українського модернізму :_автореф. дис. ... канд. філол. наук. Донецьк, 2008. 19 с.
8. Мейзерська Т. С. Проблеми індивідуальної міфології: міфотворчість Шевченка. Одеса : Астропринт, 1997. 128 с.
9. Наливайко Д. С. Міфологія і сучасна література. Всесвіт. 1980. № 2. С. 170-182.
10. Саковець В.В. Міфопоетика поезії Висиля Стуса : автореф. дис. ... канд.. філол. наук. Одеса, 2012. С. 19.
11. Слухай Н. В. Мовна символіка і міфопоетика текстів Тараса Шевченка. К. : Видавничий дім А+С,
2006. 168 с.
12. Фрай Н. Архетипний аналіз: теорія мітів . Антологія світової літературно-критичної думки
XX ст. / за ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., допов. Львів, 2001. С. 142-172.
13. Хомік О. Є. Український вербальний оберіг: семантика і структура : автореф. дис. . канд. филол. наук. Харків, 2005. с. 14.
14. Abraham G. Romanticism (1830-1890). Oxford : Oxford Univ. Press, 1990. 942 p.
15. Coleridge S. T The complete poetical works. Vol. 1. New York : Adamant Media Corporation,
2007. 492 p.
16. English romanticism and the Celtic world / ed. by G. Carruthers. Cambridge ; New York ; Port Melbourne : Cambridge University Press, 2003. 265 c.
17. Lockhart J. G. The life of Sir Walter Scott: abridged from the larger work . London : Adam & Charles Black, 1898. XX, 837 p.
18. O'Neill M. Literature of the Romantic Period: A Bibliographical Guide Oxford : Clarendon Press, 1998.410 p.
19. Prickett S. Coleridge and Wordsworth . The poetry of growth .New York : Cambridge Univ. Press, 1970. VII, 214 p.
20. Pearson H. Walter Scott: his life and personality . London : Methuen, 1954. 295 p.
21. Rodway A. The Romantic Conflict . London : Chatto & Windus, 1963. 260 p.
22. Scott W. Poetical works .Leipzig : Amazon's distribution, 2005. 134 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика романтизму у світовій літературі та його особливостей в англійській літературі. Готичний роман як жанр літератури предромантизму. Прецедентність роману М. Шеллі "Франкенштейн". Впливи традицій готичного у романі М. Шеллі.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 06.02.2014Поняття літературного бароко. Особливості становлення нової жанрової системи в українській літературі, взаємодія народних і книжних впливів. Своєрідність творів та вплив системи української освіти на формування та розвиток низових жанрів бароко.
курсовая работа [61,5 K], добавлен 02.04.2009Неокласики як група українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття, напрямки їх діяльності, тематика творів, видатні представники. Життя та творчість Миколи Зерова та Максима Рильського, аналіз їх творів і роль в світовій літературі.
презентация [426,2 K], добавлен 25.10.2014Причини й передумови актуалізації образу Григорія Сковороди в українській літературі кінця ХХ ст. Образ видатного філософа й письменника в українській прозі 70-80-х років. Літературознавчий аналіз художніх творів, в яких було створено образ Г. Сковороди.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 25.08.2010Постать Павла Тичини в українській літературі. Творчий здобуток поета. Фольклорні джерела ранніх творів Павла Тичини. Явище кларнетизму в літературі. Рання лірика П. Тичини як неповторний скарб творчості поета. Аналіз музичних тропів "Сонячних кларнетів".
курсовая работа [49,5 K], добавлен 24.05.2010Панегірика: поняття, історія виникнення в української літературі. Різновиди панегіричних віршів: пасквілі, геральдичні епіграми. Дослідження Максимовичем творчості поетів цього жанру. Орновський – панегірист XVII – початку XVIII ст. Тематика його творів.
реферат [28,7 K], добавлен 18.05.2016Оповідання як жанр літератури. Дослідження художніх особливостей англійського оповідання на матеріалі творів Р.Л. Стівенсона "Франсуа Війон, школяр, поет і зломник", "Притулок на ніч", "Берег Фалеза", їх гострота проблематики та художня довершеність.
курсовая работа [84,6 K], добавлен 21.04.2011Світоглядні й суспільно-політичні чинники виникнення романтизму в літературі. Поняття "оповіді" в епічному тексті. Історія створення роману "Франкенштейн", його композиційна організація. Жанр роману, його особливості в англійській літературі XVIII–XIX ст.
курсовая работа [46,0 K], добавлен 27.05.2014Казка як вид оповідального фольклору, порівняльний аналіз літературної та народної казки, структура і композиція, система образів й мовні особливості. Аналіз специфіки структури і змісту британських казок. Методика проведення уроку англійської літератури.
курсовая работа [56,6 K], добавлен 17.12.2011Заголовок як один із компонентів тексту, його важливе значення для розкриття ідейного та філософського смислу художніх і публіцистичних творів. Дослідження та аналіз структурно-семантичних і функціонально-стилістичних особливостей в назвах творів.
курсовая работа [30,0 K], добавлен 28.01.2011Змалювання теми кохання у творах німецьких письменників кінця ХІХ-середини XX ст. Кохання в англійській літературі та особливості літературної манери Р. Кіплінга. Тема кохання в російській літературі. О. Купрін–яскравий представник російської літератури.
дипломная работа [150,6 K], добавлен 01.11.2010Дон-Жуан як один з найулюбленіших образів світової літератури, якому присвячено до 140 творів. Особливості формування та розвитку образу Дон-Жуана в літературі ХVI-ХVІІІ ст. Напрямки вивчення історичних модифікацій образу даного знаменитого звабника.
курсовая работа [86,5 K], добавлен 10.07.2015Мевляна Джеляледін Румі. Суфізм. Основи його вчення, коріння та витоки. Тасаввуф в турецькій літературі. Що таке тасаввуф, його принципи. Духовне вчення Румі. Григорій Савич Сковорода. Філософія “серця” в українській літературі. Ідея самопізнання.
дипломная работа [68,1 K], добавлен 07.07.2007Передумови формування революційних настроїв і поглядів у Генріха Гейне. Дитячі роки під впливом французької окупації, життя у Франції. Елементи Просвітництва в політичній ліриці. Особливості творчого стилю, поетики, композиції та жанру поетичних творів.
курсовая работа [65,8 K], добавлен 15.11.2015Структура та теми народних дум. Розподіл їх на історичні групи. Аналіз дум як історико-епічних творів. Визначення розглянутого жанру усної народної поезії в української фольклористиці. Розвиток художньої культури різних періодів духовного життя народу.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 27.02.2015Створення художніх творів. Зв’язок між текстом та інтертекстом. Значення інтертекстуальності задля створення оригінальних текстів у літературі. Ігрові функції цитат та алюзій в інтертекстуальному просторі світової літератури. Ігрові інтенції інтертексту.
реферат [49,9 K], добавлен 07.05.2014Специфіка оповідної організації та жанрово-стильові модифікації експериментальної белетристики на прикладі творів Л. Скрипника, М. Йогансена і Г. Шкурупія. Вплив синкретизму літературних та кінематографічних елементів на наратологічну побудову тексту.
дипломная работа [97,8 K], добавлен 01.12.2011Комічне як естетична категорія. Характеристика його видів, засобів та прийомів створення. Сучасне бачення комічного та його роль у літературознавчих студіях. Комізм в англійській та американській літературі IX-XX ст. Особливості розвитку комедії.
курсовая работа [285,0 K], добавлен 30.10.2014Дослідження особливостей психологізму в літературі кінця XIX століття, літературознавчих паралелей творчості А. Тесленка з творами інших авторів цієї епохи. Творчі передумови написання творів "Школяр", "Страчене життя", психологічна майстерність автора.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 04.06.2010Короткий нарис життя, етапи особистісного та творчого становлення відомого іспанського драматурга П.К. де ла Барка. Оцінка його досягнень та творчих здобутків, значення в світовій літературі. Аналіз головних творів даного майстра, їх тематика та ідеї.
презентация [251,1 K], добавлен 29.10.2014
