Істина у поетично-теологічному дискурсі Вільяма Блейка та шляхи її відтворення в українському перекладі

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Західноукраїнський національний університет

Кафедра іноземних мов та інформаційно-комунікаційних технологій

Істина у поетично-теологічному дискурсі Вільяма Блейка та шляхи її відтворення в українському перекладі

Бєлінська І.Д., к. філол. н., доцент

Паничок Т.Я., к.п.н., доцент



Анотація

Стаття присвячена огляду та вивченню пошуків істини у поетично-теологічному дискурсі відомого англійського поета Вільяма Блейка та способи і шляхи їхнього відтворення в українських перекладах на прикладі віршів «Мале загублене дівча» та «Мале віднайдене дівча», що входять до збірки «Пісні невинності». Зазначено, що творчий доробок митця в українському літературному просторі залишає великий простір для наукових досліджень і потребує детального вивчення.

Проаналізовані фактори, які вплинули на формування світоглядної позиції поета в контексті пошуку істини. Розглянуто систему образів та морально - релігійних установок, завдяки яким відбувається відображення блейківських пошуків істини та вагань в рамках поетичного диптиху в межах окремого циклу з позицій розуміння істини у світогляді В. Блейка, а також встановлення параметрів авторських концепцій людини і світу, аналіз релігійно-філософських орієнтацій поета (що дає ґрунт для розуміння трактування в його ліриці ідеалу і реальності, життя та мистецтва, культури та цивілізації), а також специфіки ідеостилю митця та їхнє відтворення в українських перекладах, виконаних В. Богуславською.

Зосереджено на перекладацьких техніках, що використані перекладачем, підняте питання про доцільність розглядати перекладача поезії як співавтора і як можливе поле для подальших дискусій. Наголошено, що при відтворенні оригіналу, враховані культурні феномени та традиції епохи, в якій творив творив Вільям Блейк. Витримані форма та стилістика віршів, які виглядають простими та наївними на перший погляд, проте при ретельному прочитанні демонструють глибину філософської думки. Закцентувано двоплановість кожного з віршів, окреслені теологічні та філософські концепції, що впливали на поета. Підкреслена образна насиченість мови інтерпретатора, який передав культурний та світоглядно-ідеологічний універсум митця.

Ключові слова: поезія, література, філософія, релігія, переклад, культура, концепція.



Abstract

Truth in poetic and theological discourse of William Blake and ways of its reproduction in ukrainian translation

Bielinska I.D., C. Philol. Sci., Ass. Professor; Panychok T.Ya., C. Ped. Sci., Ass. Professor of the department of foreign languages and information and communication technologies, West Ukrainian National University

The article is devoted to the survey and search of truth in the poetic-theological discourse of the famous English poet William Blake and the ways and means of their reproduction in Ukrainian translation on the examples of “The Little Girl Lost” and “The Little Girl Lost Found” from the “Songs of Innocence” collection. It's been pointed out that poetical heritage of Blake isn't explored in details in the Ukrainian cultural sphere and gives a vast opportunity for scientific studies and it needs further investigation. Factors which influenced formation of the worldview position of the poet in the context of the search for truth are analysed. The system of images, moral and religious principles owing to which Blake's truth searches and hesitations are reflected in the terms of poetical diptych within separate unit from the Blake's point of view. The parameters of the author's conceptions of the human being and the universe are depicted. Religious and philosophical orientations of the poet are analyzed which gives ground for understanding the interpretation of ideal and reality, life and art, culture and civilization in his lyrics. Specifics of the artist's ideostyle and their reproduction in the Ukrainian translations made by V. Boguslavska are defined. Translation means and ways used by the interpreter are lit on. Discussion about consideration expediency of the translator role as a cowriter is started. It's emphasized that Ukrainian translation has taken into consideration cultural phenomena and tradition of the Blake's period. It's also been mentioned that poems translated into Ukrainian keep the style and form of the original verses - which appear simple and childish but while reading them carefully one can see the hidden meaning of philosophical idea. Duality of the poems is considered as well. Theological and philosophical concepts the poet was influenced by are shown. The image variety of the interpreter's language, which conveyed the artist's cultural and worldview- ideological universe, is emphasized.

Keywords: poetry, literature, philosophy, religion, translation, culture, concept.



Постановка проблеми

28 листопада поціновувачі поезії, художньої творчості, філософії вшановуватимуть пам'ять Вільяма Блейка Вшанування ці будуть у різних форматах - круглих, столах, конференціях, дискусіях, - Blake Studies давно вже зайняли свою нішу й активно поповнюються в країнах Балтії, США та, безумовно, у себе на батьківщині у Великобританії. Однаково обдарований талантами художника та поета, філософа-мислителя, англійський митець Вільям Блейк - творець складних образів, що своєрідно поєднують текстовий та візуальний складники і чия багатогранна спадщина є бездонним джерелом для досліджень різносторонніх напрямків. У світовому культурному просторі Вільям Блейк належить до когорти тих творчих особистостей, чиї доробки постають поза часом та асоціюються із пошуком, боротьбою, піднесенням, протистоянням та утвердженням. Внутрішній драматизм пошуку істини є основним нервом поетичного слова Блейка, отже, його трактування істини чи справедливості заслуговує на ретельну увагу. Творча спадщина поета, беззаперечно, є об'ємною та багатогранною й неодноразово поставала в центрі уваги як охочих до поезії, так і критиків, культурологів, філософів тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Український культурний простір впускає Блейка дуже дозовано. Винятком є лише поодинокі розвідки в критичній думці, що представлені дослідженнями Д. Наливайка, Д. Дроздовського В. Кейса, І. Широкової - остання аналізує ключові концепти індивідуально авторської картини світу В. Блейка, співвідношення індивідуального й колективного в авторських концептуалізаціях, а також ролі мультимодальних засобів їх актуалізації [1].

Закордонна «блейкіада» істотно багатша - перелік всіх дослідників зайняв би не одну сторінку та з огляду на заявлену тему, доцільно зазначити, що сьогодні у зарубіжному літературознавстві спостерігаються дуже неординарні підходи до творчості Блейка, які виражені у різних доробках, представлених різними науковцями. З новіших вартими уваги є праця А. Вайтгед, де здійснено аналіз невідомих досі листів поета [2], в руслі нашої теми цікавими є роботи Р. Аткінсон, до розглядаються елементи буддистської філософії в творчості поета [3]. Н. Білінгслі - описує предвісницькі ідеї Блейка [4], Р. Давідсон - розвідка компаративного характеру у якій опрацьовуються типологічні риси В. Блейка та В. Вітмена [5], спільна робота С. Е та М. Пейл присвячена рецепції Вільяма Блейка у Європі [6], Фрідман в свою чергу зосереджується на рецепції митця у американському літературному просторі [7] та багато інших зарубіжних авторів, аналіз робіт яких, відобразиться в окремому дослідженні.

Та все ж у вітчизняний культурний простір Блейк «проникає» дуже обережно, спорадично та фрагментарно, залишаючись на периферіях наукових досліджень, хоча певні здобутки вже проявилися, які, можливо, і стануть основою майбутніх Блейківських студій, проте українському літературознавстві Вільям Блейк все ще залишається «білою плямою». В царині перекладознавста - кількість варіантів трансляційних спроб невпинно зростає - долаючи упередження про «неперекладність» Блейка. І вагомим внеском, скоріш за все проривом, є перекладацький доробок української перекладачки Валерії Богуславської, яка відкрито проігнорувала Роберта Фроста, який зазначав: «Поезія - це те, що не піддається перекладу», і представила українському читачу збірку «Предковічне», куди ввійшло майже 250 творів.

Однак творчість В. Блейка для українського літературознавства залишається відкритою темою у багатьох аспектах.

Головною метою даної роботи є спроба розглянути систему образів та морально - релігійних установок, завдяки яким відбувається відображення блейківських пошуків істини та вагань в рамках поетичного диптиху в межах окремого циклу з позицій розуміння істини у світогляді В. Блейка, а також встановлення параметрів авторських концепцій людини і світу, аналіз релігійно-філософських орієнтацій поета (що дає ґрунт для розуміння трактування в його ліриці ідеалу і реальності, життя та мистецтва, культури та цивілізації), а також специфіки ідеостилю митця та їхнє відтворення в українських перекладах.



Виклад основного матеріалу

Вдала характеристика поета надана відомим в Україні мовознавцем Віталієм Радчуком: «Поет надзвичайно рідкісного світобачення: годі знайти схожого, в якого образ так працює на думку, а думка так виструнчена в образі - хіба що Шевченко» [8].

Загалом, в «українського» Блейка попереду можна виділити наступні аспекти: перекладацький та дослідницький. Переклади поета не лише відкривають його українському читачу, а стають основою для наукового осмислення, розширюючи траєкторію дослідницького пошуку а також побачити «нові ніші, з яких можна розглядати той самий твір і постійно дізнаватися щось нове про автора та сам твір» [9, 9].

Масштаби поетичного мовлення проявились у образній системі Блейка, багато чому завдячуючи його уяві, яка є «верховним божеством» та ключовим поняттям поетової філософії. І для перекладача питання постає не абияке - не лише транслювати, а й передати напруженість та метання поета у вічному пошуку відповіді на питання істини.

«Пісні Невинності» являли собою філософську систему Блейка (якою вона була на час їхнього створення), коли він твердо дотримувався біблійних уявлень, і його книга - «свого роду гімн справедливому та милосердному християнському Богу, що постійно дбає про дітей своїх та страждає поруч з ними, щоби наставити їх на шлях істинний»

Впадає у вічі двоплановість кожного з віршів, що походить від концепції Сведенборга, під впливом якого перебував поет, - про співвіднесення земного та небесного світів: якщо з зовнішнього боку це цикл прозорих за змістом віршів, побудованих на образах, зрозумілих і дитині, то з внутрішнього - це надзвичайно глибокодумні вірші з розгалуженою системою багатозначних символів.

«Пісні Невинності» втілюють світлу, сонячну, безневинну сторону існування й таку ж радісну, усміхнену реакцію на неї людини. Це по-дитячому безгрішний, наївний, сповнений оптимізму, щирий, відкритий світ природи і юних істот в ньому, відтак і мова, і структура є простими і зрозумілими, схожими на дитячі віршики із «прозорими» образами, не обтяжені складними синтаксичними одиницями чи зарозумілою лексикою. Проте за зовнішньою простотою форми тут «ховаються плоди болісних духовних пошуків поета-філософа».

У «Піснях Досвіду» ця концепція виглядає «натуралістичною», і центром для поета стає саме земна реальність, яка викликає такий палкий протест. Тепер Блейк відкидає ідеї Сведенборга як однобічні та такі, що пропагують пасивність, а радше сказати - просто як ідеї християнські.

Паралель до вірша про загубленого хлопчика з «Пісень Невинності» - «The little girl lost» («Мале загублене дівча»), вірш, який природно розглядати в парі з наступним віршем цього ж циклу «The little girl found» («Мале віднайдене дівча»). К. Рейн зазначає, що філософським підґрунтям цих творів була одна з робіт Тейлора [10, с. XXXIV]. Ці два «зовнішньо прозорих вірші» є насправді дуже складними для трактування» оскільки, як вважає значна кількість дослідників, тут йдеться про воскресіння не у Вічності, а в земному раю, після того, як «Земля опам'ятається». Відповідно, дівчинка Ліка трактується як символ безгрішної душі, а Лев («Золотий дух») - як янгол смерті; ліс - як земне життя; роздягання Ліки левицею - як позбавлення плотської оболонки, фізична смерть; Печера - як «блейківський Рай» на землі; Небо й Земля тут вже невіддільні.

Зарубіжний дослідник Д. Вагенкнехт поглиблено розглядає образ Ліки у згаданих віршах як втілення традиційного образу царської доньки [11, с. 37], а також пробує знайти у даному образі й паралелі до образу Христа-дитини [11, с. 72]. У Ліці можна й бачити царську доньку, а з нею у міфах й казках часто пов'язується мотив втрати її батьками, і тоді Лева можна трактувати як істоту безтілесну, якій дівчина призначалася дружиною.

Таким чином, чудовисько слід розуміти або як монстра, який, будучи персоніфікацією смерті, знищує жертву, або бачити наслідком ситуації благий союз, поєднання дівчини із нареченим, ширше, алегоричніше - як поєднання людини з Богом [11, с. 38].

З цього погляду нас мають насамперед зацікавити саме пейзажні образи, на які покладено таке колосальне семантичне навантаження, специфіка суто художніх рішень поета, яким тлумачами його символіки усе ж таки не приділялося досить уваги і як перекладачці вдалося передати цю напругу.

Поет дійсно розпочинає перший вірш зі встановлення власного бачення прийдешності й часу взагалі («The little girl lost»):

світоглядний моральний релігійний людина світ блейк

In futurity I prophetic see,

That the earth from sleep,

(Grave the sentence deep)

Shall arise and seek

For her maker meek:

And the desert wild

Become a garden mild [12, с. 257].

Я у будущині Провиджу: скине сни.

Земля, котра в журбі (Це закарбуй собі) -

Шукатиме взірець,

Шлях вкаже їй Творець,

І за таких засад

Зросте в пустелі сад. [12, с. 51 ].

Земне буття перетворюється у Вічність, у якій Земля та всі фізичні істоти ніби заявляють про своє право на вічне й позбавлене страждань існування. А метафоричний образ саду відсилає читача до слів пророк Ісайя (Іс. 35:1): «Пустиня і суха земля хай веселиться, нехай радіє степ і процвітає нарцизом!»

Зауважимо, що перекладачка притрималася формату вірша, але уникнула вживання прикметників - в другій строфі вони відсутні, натомість «обіграла» тему іменниками та дієсловами. Вживання застарілого будущина (з наголосом на останній склад) задає тон віршу, натякаючи на важливість теми, піднятої у вірші.

Здається, що такий поворот теми природи для «Пісень Досвіду» цілком зрозумілий: Земля та всі фізичні істоти немовби заявляють про своє право на вічне й позбавлене страждань існування. Однак тут є два моменти, які суттєво ускладнюють цю схему. По-перше, така позиція з біблійної точки зору (для часів Блейка - практично офіційної) є бунтом Творіння проти Творця, тим абсурдним докором глині гончара («нащо ти мене виліпив?»), про який говорить пророк Ісайя (Іс. 45:9), слова його повторені ап. Павлом (Рим. 9:21). Втім, якщо розуміти Творця як деспотичного Юрайзена, то авторська позиція зрозуміла. По-друге у Новому Завіті міститься уявлення про царство праведників, що воскресають тілесно (на основі цього в деяких протестантських і постпротестантських доктринах ХІХ-ХХ ст., які стоять на грані відходу від християнства, сформувалася ідея заперечення безсмертя душі, раю та пекла. Так, адвентисти вважають, що після смерті душа пробудиться у судний день; по Другому пришесті Христа буде створено нову землю, де царюватимуть праведники. Відома також теза Свідків Єгови: Ти житимеш вічно у раю на землі! Загальновідомо, що концепція Блейка склалася в річищі цього напівбогословського, напівєретичного ходу думки.), отже - ця концепція йде з християнської традиції, і немає особливих підстав вважати Блейка якимсь «стихійним матеріалістом». Навпаки, образ вічного літа («In the southern clime, Where the summers prime»/ «Поміж південних рік, Де літо круглий рік» - переклад В.Богуславської ), в якому воскресла Ліка слухатиме співи птахів, максимально спиритуалізований. Якщо зазвичай в пейзажному образі Блейка наявний не стільки живопис словом, скільки «книжна» емблема, якщо не сказати трафарет, то в даному контексті ці нехитрі емблеми сповнені величної значимості, ідеального узагальнення:

Frowning frowning night,

O'er this desert bright,

Let thy moon arise,

While I close my eyes [12, с.258].

Ніч - страх непевних чар,

Як сполохи в очах.

Сходь, місяцю, скоріш, -

Склеплю повіки лиш. [ 12, с. 52 ]

Такий насичений потік вагань та шукань в оригіналі підкреслений повторами та прикметниками, а у перекладі повторів та прикметників немає, проте спонукальне речення відтворено майже дзеркально.

Образи покірних і прихильних до людини звірів, позбавлених рис хижацтва, також «традиційні»: вочевидь, ці постаті нагадують персонажів біблійного Раю, в якому Адам ще до гріхопадіння володарював над усякою твар'ю.

Небезпечність і незалежність звіра від людини художньо зняті, реальних безтіальних рис в них ми не знайдемо: «королівський» лев та інші істоти у вірші Блейка - це репрезентативні декоративні постаті, які немов прийшли з геральдичних зображень й українська версія В. Богуславської врахувала й ці аспекти у повному обсязі, але із зазначеним вище уникненням вживання прикметників, натомість зосередившись на передачі основної ідеї і засоби ці дуже влучні:

The kingly lion stood

And the virgin view'd,

Then he gambold round

O'er the hallowd ground.

Leopards, tygers play,

Round her as she lay;

While the lion old,

Bow'd his mane of gold

And her bosom lick,

And upon her neck,

From his eyes of flame,

Ruby tears there came;

While the lioness

Loos'd her slender dress,

And naked they convey'd

To caves the sleeping maid [12, с.258-259]

Лев з трону звівся.

Мить - До Ліки в сон зорить.

Все обійшов навкруг -

Їй ворог він чи друг?

І тигр, і леопард

Цікаві не на жарт.

Лев - цар і заводій -

У гриві золотій.

Вилизують дівча

Від шийки до плеча.

В очицях пломінких

Рубіни слізні в них.

Левиця відзнача:

Слід розтягти дівча -

Й наге нести велить

В печеру - там доспить. [12, с. 5253]

Цілком природно, що в такій стилістичній проекції лев - символ «Золотого духу смерті» - виглядає радше як святковий дарунок, ніж як небезпечний хижак («The little girl found»):

They look upon his eyes

Fill'd with deep surprise:

And wondering behold,

A spirit arm'd in gold [9, с. 260].

На них він погляд спрямував,

Який безмірно здивував:

Душа сяйнула золота,

Так приязно він їх віта [9, с. 54]

Так само близькі до стилістики наївного мистецтва, зокрема дитячої казки, й пейзажні обставини, в яких губиться дівчинка: похмурі хащі, місяць в ночі тощо.

Дещо окремої уваги вимагає образ Печери, про яку, мабуть, мало сказати, що це «блейківський Рай на землі». Адже Печера - один з найглибших архетипів нашої підсвідомості, який в архаїчній міфології «протиставлено зазвичай і могилі, і підземному царству»; в печері існують істоти зі скуйовдженою шерстю, аморфні й безструктурні; тут замовкає розум і запановують приховані інстинкти; вона здавна є сакральним прихистком. З погляду психоаналітиків, Печера є втіленням Жіночого; в християнстві вона - декорація містерії Різдва, коли втілене Слово вперше входить у тілі Немовляти в матеріальний світ, поза яким досі існувало. Печера - складова частина канонічної ікони Різдва, і західний світ не забув цієї символіки, тисячі й тисячі разів повтореної в католицькому мистецтві й автоматично перенесеної в протестантські ілюстрації до Біблії. Усі ці аспекти змісту Блейк, безумовно, чи то усвідомлював (християнська концепція), чи то глибоко переживав інтуїтивно. У нього Печера є втіленням самої Природи, розкриттям надр Землі для народження, а не для взяття мертвого тіла. Звірячі загрозливість і хижість тануть без сліду:

To this day they dwell

In a lonely dell

Nor fear the wolvish howl,

Nor the lions growl [12 , с. 260].

В привітній цій гущавині

Гостюють досі ще вони.

Виття вовків не лячне вже

І рик - то лев їх береже. [9, с.55]

Як бачимо, перекладачка зіграла на контрасті - a lonely dell - пуста впадина (переклад наш) в українській версії - привітна гущавина, яка також на нашу думку, є образом Раю на землі, що й підкреслюється.

Отже, казково прекрасні звірі ховають у Печері заблукалу Ліку, яку знаходять батьки, і це свідчить про безбоязкість, з якою Блейк стверджував ідею краси Смерті. Водночас світла оптимістичність цього диптиху, яка дещо вибивається з загального колориту другого циклу, нагадує, що спершу ці вірші, на нашу думку, мали увійти усе ж таки до «Пісень невинності». [13, с. 43]

Поет не лише переосмислює тенденції, властиві «ідилічному» рокайльно-сентиментальному пейзажу, але й активно на них спирається.

Погоджуємося, що поезія потребує «конгеніального перекладу» [14, с. 24] і суперечки про достовірність відтак і доцільність перекладання віршів точаться роками - є твердження, що переклад поезії це співтворчість [14, с. 24].

Як бачимо, перекладач додав чимало зусиль у своєму прагненні донести до читача основні ідеї та посили поета-пророка, вічного шукача правди. У перекладах збережена структура вірша, фонетико-ритмічна складова, прослідковуються явище інверсії, які органічно використані для вирішення завдань, метафоричне наповнення, вживання епітетів, застарілих лексичних одиниць тощо. Окрім того, збережена двоплановість кожного з віршів, притримана схожість до «дитячого віршика». Її вірші теж на перший погляд виглядають простенькими та потішними, проте при вичитуванні та осмисленні як невидиме чорнило проявляються метання та пошуки поета - і паралель до образу Христа-дитини, й царська донька, й міфічні герої. В. Богуславська не навантажила свої переклади «закрученим» синтаксисом та вокабуляром й українізувала Блейка, наблизивши його до українського читача.

Таким чином, в ліриці Блейка пошук істини є пануючим та функціонує у різних проявах у двох зазначених збірках, реалізується у пейзажних образах (включаючи образи тварин), не є пасивним, нейтральним фоном, а рушійною силою ліричного сюжету, і служить символічному укрупненню художнього узагальнення, активному виразу філософсько-естетичної концепції автора.

Всі ці фактори були ретельно вивчені перекладачем та враховані при перекладі, подолано так званий «драйв неперекладності» Вільяма Блейка, що дає широкий простір для подальших досліджень.



Література

1. Широкова І. Специфіка та мультимодальні засоби актуалізації індивідуально-авторської картини світу Блейка. Whitehead A. The Uncollected Letters of William Blake // Huntington Library Quarterly. 2017. Vol. 80, №3. P. 423-435.

2. Atkinson R. Japanese Blake: Embodies Visions in William Blake's The Marriage of Heaven and Hell (1790) and Tezuka Osamu's Phoenix (1967-88) // Watson A., Williams L. (eds.) British Romanticism in Asia. London: Palgrave Macmillan, 2019. P. 341-360.

3. Billingsley N. An `Apostle of Futurity': William Blake as Herald of a Universal ReligiousWorldview // Visual Culture in Britain. 2018. Vol. 19, №3. P. 321-334.

4. Davidson R.A Proposal for Revaluation: Points of Contact and Sides of Likeness between William Blake and Walt Whitman // Hawliyat. 2017/2018. Issue 18. P. 61-76.

5. Erle S., Paley M. (eds.) The Reception of William Blake in Europe: in 2 vols. London: Bloomsbury Academic, 2019. ixv + 768 p.

6. Freedman L. William Blake and the Myth of America: From the Abolitionists to the Counterculture. Oxford: Oxford University Press, 2018. 280 p.

7. Віталій Радчук. Поезії Вільяма Блейка вперше вийшли в українському перекладі. Україна молода, 23.05.2018.

8. Роксолана Зорівчак. Заради примноження національної свідомості. Перекладознавчий аналіз - теоретичні та прикладні аспекти: давня українська література сучасними українською та англійською мовами: монографія /Тарас Шмігер. Львів, 2018. ЛНУ імені Івана Франка 510 с.

9. Raine K. Introduction / Blake W. Poems and prophecies. Lnd.: Campbell, 1991. P. XV-XL. (Everyman's library; 34).

10. Wagenknecht D. Blake's night: William Blake and the Idea of Pastoral / David Wagenknecht. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 1973. 321 p.

11. Вільям Блейк: Предковічне. Переклад з англ. Валерії Богуславської. Видавничий дім Дмитра Бураго. Київ, 2019. 368 с.

12. Бєлінська І. Концепт природи в поезії Вільяма Блейка та Федора Тютчева: дис. ... канд. філол. н. Тернопіль., 2011. 189

13. Тимофій Гаврилів. Текст між культурами. Критика. Київ. 2005. 198 с.



References

1. Shyrokova I. (2021) Spetsifika ta multimodalni zasoby aktualizatzii individualno-avtorskoii kartyny svitu Bleika. [Particularity and multimodal means of actualization of William Blake's individual worldview.] Candidate's thesis. Zaporzhia. Zaporizkiy natsionalniy universitet [in Ukrainian].

2. Whitehead A.( 2017) The Uncollected Letters of William Blake // Huntington Library Quarterly. [in English].

3. Atkinson R. (2019) Japanese Blake: Embodies Visions in William Blake's The Marriage of Heaven and Hell (1790) and Tezuka Osamu's Phoenix (1967-88) // Watson A., Williams L. (eds.) British Romanticism in Asia. London: Palgrave Macmillan

4. Billingsley, N. (2018). An `apostle of futurity': William Blake as herald of a universal religious worldview. Visual Culture in Britain, 19(3). Advance online publication.

5. Davidson R.A. (2017/2018)Proposal for Revaluation: Points of Contact and Sides of Likeness between William Blake and Walt Whitman // Hawliyat.. Issue 18

6. Erle S., Paley M. (eds.) (2019). The Reception of William Blake in Europe: in 2 vols. London: Bloomsbury Academic [in English].

7. Freedman L. (2018) William Blake and the Myth of America: From the Abolitionists to the Counterculture. Oxford: Oxford University Press. [in English].

8. Vitaliy Radchuk (2018) Poezii Wiliama Bleika vpershe vyishly v ukrainskomy perekladi. [ William Blake's poems have been translated into Ukrainian for the first time]

9. Roksolana Zorivchak. (2018) Zarady prymnozhennia natsionalnoi svidomosti. Perekladoznavchiy analiz - teoretichniy ta prykladni aspekty: davnia ukrainska literature suchasnymy ukrainskoyu movoyu: monografia\ Taras Shmiher. Lviv, LNU imeni Ivana Franka [ For national consciousness increasing. Translation analysis -theoretical and applied aspects: ancient Ukrainian literature in modern English and Ukrainian languages. Lviv [in Ukrainian].

10. Raine K. (1991) Introduction / Blake W. Poems and prophecies. London. [in English].

11. Wagenknecht D. (1973) Blake's night: William Blake and the Idea of Pastoral. Cambridge, [in English].

12. Wiliam Bleik (2019) Predkovichne. Pereklad z anhliyskoi Valerii Bohuslavskoi. [William Blake. The everlasting. Translation from English by Valeria Bohuslavska] Kyiv: Vydavnychyi dim Dmitra Buraho [in Ukrainian].

13. Bielinska I. (2011) Kontsept pryrody v poezii Wiliama Bleika ta Fedora Tiutcheva [Concept of nature in the poetry of William Blake and Fedor Tiutchev] Candidate's thesis. Ternopil [in Ukrainian].

14. Timofiy Havryliv (2005) Tekst mizh kulturamy. [Text between cultures] Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru

...