Стратегії популяризації дитячої літератури: вплив цифрових трансформацій на читацький досвід

Джерело: [3, 17].

популяризація дитяча література цифровий

Відтак в Україні активно побутують мономедійні, мультимедійні та полімедійні дитячі електронні видання. Друковані видання з інтерактивними цифровими додатками створюються за допомогою технології доповненої реальності (Augmented Reality), що дає можливість додавати віртуальні об'єкти до читацького сприйняття, доповнювати реальні зображення. У такий спосіб звичайні ілюстрації оживають і привертають увагу читача.

Тож використання технології доповненої реальності (AR) в дитячих книжках і журналах є інноваційною стратегією для залучення та зацікавлення юних читачів. Можливість поєднати фізичний світ книжки з віртуальними об'єктами створює для читачів нові можливості для розвитку уяви та глибокого розуміння змісту [8, 2].

Основні компоненти технологій доповненої реальності в дитячих книжках і журналах складаються з мобільних додатків, розпізнавання маркерів, віртуальних об'єктів тощо (рис. 1).

Важливою частинною інноваційної книжки є використання своєрідних маркерів, або ж QRкодів, що допомагає зробити процес читання більш цікавим. На цьому маркері може міститься додаткова інформація для прочитання або ж ілюстрації [2, 16]. Отже, використання технології доповненої реальності в дитячих книжках і журналах освітнього та культурного розвитку в Україні та світі. Ця діяльність спрямована на формування в дітей інтересу до читання, розвиток мислення, уяви та творчих здібностей, популяризацію цінностей через літературні твори О. Гнізділової та Ю. Лукашової [1, 49]. Тому важливим напрямом виховання молодого покоління в сучасному інформаційному суспільстві є залучення дітей до цифрового та комунікативного простору [9, 3]. Відповідно, створення дитячої літератури в електронних медіа є досить перспективним видавничим сектором в Україні; О. Женченко [3, 5] комплексно класифікувала електронну дитячу літературу за трьома жанрами (табл. 1).

Рис. 1. Компоненти доповненої реальності у дитячій літературі

Джерело: розробка автора.

Ці приклади показують, як технологія доповненої реальності (AR) використовується видавцями в усьому світі та в Україні, щоб збагатити дитячі книжки та журнали, зробити їх більш інтерактивними та цікавими для юних читачів.

Популяризація дитячої літератури в умовах дигіталізації також означає створення додатків та інтерактивних платформ [4, 143]. Видавці можуть розробляти спеціалізовані мобільні додатки та онлайн-платформи, які дають змогу дітям читати дитячі книжки в електронному форматі [10, 196]. Ці додатки можуть містити ілюстрації, анімацію, звукові ефекти та інші інтерактивні елементи, які роблять читання більш захоплюючим. Є кілька варіантів співпраці між видавцями та розробниками мобільних додатків. Перша модель спільне підприємство. Видавці працюють у партнерстві або з технологічними компаніями, інвестують у кожен спільний проєкт і отримують прибуток від продажів. Друга купівля певних послуг у постачальника. Це означає, що видавець замовляє реалізацію ідеї компанії-розробнику, а контроль над продажем цифрової версії залишає за собою. Ще один популярний тренд модель, заснована на гібридних механізмах. Розробник пропонує своєрідний розподіл прибутку, видавець оплачує маркетингові послуги продукту та здійснює управління ліцензіями на контент від основних правовласників. Останній напрям -- ліцензування. Він полягає в тому, що видавці передають ліцензійні права на свою інформацію компаніям-розробникам, щоб уникнути прямої участі у виробництві цифрових застосунків [3, 5].

Наукова новизна. Створення інтерактивних відеотаунів та віртуальних турів це одна з важливих стратегій популяризації дитячої літератури в контексті цифровізації. Ці підходи дають змогу дітям долучитися до світу книг через віртуальну або відео-атмосферу, взаємодіяти з персонажами та подіями та глибше відчути атмосферу історії. Відео-тауни розроблено для створення коротких відеороликів, що відображають важливі події чи сцени з книжки. Однак це не просто анімована версія тексту, це наче власний віртуальний світ, де діти можуть побачити персонажів у дії, дізнатися нові деталі та долучитися до історії. Наприклад, видавці випускають відео, де діти можуть спостерігати, як головний герой розв'язує головоломки або долає перешкоди. У такий спосіб діти можуть бути більш залучені в сюжет та емоції й активніше взаємодіяти зі світом книжки [4, 143]. Віртуальні тури використовують технологію віртуальної реальності (VR) для створення віртуальних світів, які діти можуть досліджувати. Ці тури можуть перенести юних читачів у місця, де розгортається сюжет книжки, або показати вигадані локації, які мають значення для історії. Наприклад, якщо книжка описує подорож вигаданим світом, видавець може створити VR-тур, який дасть змогу дітям «пережити» цю подорож, спостерігати за подіями та взаємодіяти з об'єктами. Такі стратегії допоможуть дітям відчути багатство розповіді, зануритися в її атмосферу та встановити зв'язок між читанням і віртуальним світом. Інтерес до читання можна підвищити, зробивши його інтерактивним і посиливши відчуття причетності.

Водночас сучасні дослідники доводять, що подкасти та аудіокниги важливі засоби привернення уваги молодших читачів до книг. Вони надають можливість слухачам насолоджуватися історіями, навіть коли ті не мають можливості фізично читати [6, 155]. Аудіоформат також розвиває слухову сприйнятливість та уяву. Зокрема, подкаст Storynory пропонує аудіоказки для дітей. Тут є класичні казки та оригінальні історії, які приваблюють слухачів завдяки аудіообробці та використанню різних голосів. На платформі для аудіокниг від Amazon під назвою Audible for Kids є аудіокниги різних жанрів і для різних вікових груп.

Також варто зазначити розвиток графічних книг і коміксів, які поєднують зображення і текст для візуалізації історії. У цифровому форматі їх можна зробити більш динамічними за допомогою анімації та звукових ефектів. Це робить їх особливо привабливими для дітей, які більше реагують на візуальний контент. Наприклад, серія графічних романів для дітей автора Девіда Пілки Dog Man поєднує в собі стиль коміксу, цікаві історії та візуальний контент. Примітно, що цей твір посів перше місце у списку бестселерів New York Times. В Україні цей напрям також набуває популярності. Зокрема, видавництво «Суперкомікс» випускає українські графічні романи для дітей та підлітків, де комбінуються візуальний контент та цікаві історії. Ініціатива «Комікси про Героїв» сприяє створенню графічних романів за мотивами українських народних казок, легенд та оповідань.

Важливим напрямом є створення якісного бібліотечного середовища, що передбачає формування вільного доступу до інформації. До прикладу, у «Положенні про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» сформовані ключові завдання, які реалізовують шкільні бібліотеки. Зокрема, вона визначає бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів для засвоєння ними як базових навчальних, так і позашкільних вимог, а також для саморозвитку читачів у навчально-виховному процесі конкретного навчального закладу. Відповідно, сучасні бібліотеки мають забезпечувати вільний доступ до інформації та бібліотечних матеріалів, необхідних як для здійснення освітнього процесу, так і для самоосвіти дитини задля розвитку її світогляду. Отримання, інтерпретація, вивчення та засвоєння таких матеріалів має відбуватися у сприятливих для читача умовах. Важливу роль у цьому процесі відіграють цифрові технології, інформаційні технології та комп'ютерна техніка. Використання комп'ютерів у процесі проєктування бібліотечних просторів сприяє якісному візуальному сприйняттю, що досягається завдяки кольорам, шрифтам та різним іншим ефектам під час створення освітніх експонатів. Водночас використання інформаційно-комп'ютерних технологій сприяє оформленню виставки за допомогою графічного дизайну, наприклад, заголовків та ілюстрацій. Мультимедійні технології також є важливими в цьому процесі, адже вони допомагають розширити способи, якими різноманітна інформація подається читачеві. У сучасній науковій літературі доведено, що мультимедійні презентації сприяють формуванню зацікавленості у читачів.

Тож формування якісного бібліотечного середовища на основі цифрових технологій має низку особливостей, спрямованих на забезпечення доступу до різноманітної та високоякісної інформації, зручність користувачів і підтримку навчання та розвитку.

Висновки

Отже, у сучасному просторі дитячої електронної літератури важливу роль відіграють мономедійні, мультимедійні та полімедійні видання. Вони сприяють розвитку дитячої уваги за допомогою використання низки інтерактивних та цифрових технологій. Тож стратегічними напрямами популяризації дитячої літератури в умовах цифрових змін мають стати розвиток електронної літератури, використання технологій доповненої та віртуальної реальності, створення освітніх застосунків та спеціальних програм для читання книжок. Серед цифрових технологій аудіокниг, електронних книжок та застосунків є такі, що мають неабиякий потенціал для збагачення читацького досвіду дітей. Аудіокниги сприяють розвитку слухового сприйняття, словникового запасу та навичок аудіювання. В свою чергу, електронні книжки з інтерактивними елементами можуть стимулювати уяву, логічне мислення та роботу з контентом. Цифрові матеріали також заохочують до розвитку різних навичок дітей, як-от мовленнєвих навичок, критичного мислення та аналітичних навичок. Аудіота візуальні елементи допомагають мотивувати читачів і залучати їх до роботи з текстом. Іншою стратегією є створення якісного бібліотечного середовища з вільним доступом до інформації та обслуговуванням читачів у комфортному просторі. Це має базуватися на використанні інформаційно -комунікаційних технологій.

Отже, це дослідження демонструє, що використання цифрових технологій може бути продуктивним і позитивним чинником у популяризації дитячої літератури. Вони доповнюють традиційний досвід читання, розширюють можливості, пропонують нові способи взаємодії з контентом, сприяють розвитку різноманітних навичок та мотивують дітей і молодь до читання.

Список використаних джерел

1. Гнізділова О., Лукашова Ю. Виховний потенціал сучасної дитячої літератури у процесі професійної орієнтації дошкільників. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. 2021. № 49. С. 15-22.

2. Васильків І., Паршин І., Островський В. Перший український король: посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти. Тернопіль, 2020.

3. Женченко О. Дитяча література в електронному форматі: типологічна характеристика, бізнес моделі. Вісник Книжкової палати. 2016. № 5. С. 14-17.

4. Acquah E. O., Katz H. T. Digital game-based L2 learning outcomes for primary through high-school students. A systematic literature review. Computers & Education. 2020. С. 143.

5. Budnyk O. Problem of the formation of reading culture of children and youth in Ukraine. Scientific Bulletin ofChelm Section of Pedagoge. 2017. № 1. С. 119-128.

6. Hakala L. Children's Literature. In The Routledge Companion to Literature ofthe U.S. South. 2022. С. 153-156.

7. Kerchy A. Translation and Transmedia in Children's Literature. Bookbird. Journal of International Children's Literature. 2018. № 56(1). С. 4-9.

8. Manresa M., Real N. Digital Literature for Children. Peter Lang B., 2016.

9. Pennington M. C., Waxler R. P. Why Reading Books Still Matters: The Power of Literature in Digital Times. Taylor & Francis Group, 2017.

10. Timpany C., Vanderschantz N., Hinze A., Cunningham S. J., & Wright K. Shared Reading of Children's Interactive Picture Books. In The Emergence of Digital Libraries Research and Practices. 2014. С. 196-207.

References

1. Hnizdilova, O., Lukashova, Yu. (2021). Educational potential ofmodern children's literature in the process of professional orientation of pre-schoolers. Scientific Bulletin ofthe Izmail State Humanitarian University [in Ukrainian].

2. Vasylkiv, I., Parshyn, I., Ostrovskyi, V. (2020). The first Ukrainian king: a manual of the “School Library” series for the 7th grade of general secondary education institutions. Ternopil: Aston [in Ukrainian].

3. Zhenchenko, O. (2016). Children's literature in electronic format: typological characteristics, business models. Kyiv: Bulletin of the Book Chamber [in Ukrainian].

4. Acquah, E. O., Katz, H. T. (2020). Digital game-based L2 learning outcomes for primary through high-school students: A systematic literature review. Computers & Education, 143, 103667 [in English].

5. Budnyk, O. (2017). Problem of the formation of reading culture of children and youth in Ukraine. Scientific Bulletin of Chelm Section of Pedagoge, 1, 119-128 [in English].

6. Hakala, L. (2022). Children's Literature. In the Routledge Companion to Literature ofthe U.S. South, 153-156 [in English].

7. Kerchy, A. (2018). Translation and Transmedia in Children's Literature. Bookbird. Journal of International Children's Literature, 56(1), 4-9 [in English].

8. Manresa, M., Real, N. (Ed.). (2016). Digital Literature for Children. Peter Lang B. [in English].

9. Pennington, M. C., Waxler, R. P. (2017). Why Reading Books Still Matters: The Power of Literature in Digital Times. Taylor & Francis Group [in English].

10. Timpany, C., Vanderschantz, N., Hinze, A., Cunningham, S. J., & Wright, K. (2014). Shared Reading of Children's Interactive Picture Books. In the Emergence of Digital Libraries Research and Practices, 196-207 [in English].

Размещено на Allbest.ru