Вокальна творчість О. Олеся для дітей: наукові пошуки у фондах національної бібліотеки України імені В.І. ВернадськогоІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Размещено на http://allbest.ru

Вокальна творчість О. Олеся для дітей: наукові пошуки у фондах національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Дубровіна Ірина Володимирівна, кандидат педагогічних наук,

доцент, науковий співробітник

Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

У 2023 році минуло 145 років від дня народження видатного поета Олександра Івановича Кандиби, відомого під псевдонімом Олександр Олесь (5.12.1878 - 22.07.1944) - громадського діяча, поета, драматурга, публіциста та перекладача. На початку ХХ століття Олександр Олесь стає символом українського слова, мистецтва, вражає своєю лірикою, загальнолюдськими цінностями та любов'ю до України.

З бібліографічних джерел відомо, що в дитинстві поет часто ходив по садку й тихенько наспівував, коли ж його питали, яку пісню він співає, хлопець відповідав, що тієї пісні ще ніхто не знає, бо це пісня його. Із юних літ Олександр Олесь любив природу й подорожі. У чотирирічному віці навчився читати, адже саме для цього дядько Василь і давав йому книги Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та Марка Вовчка. Із дитячих років він знав напам'ять майже весь «Кобзар». Початкову освіту хлопчик здобув у сільській школі, писати ще в дитинстві, коли йому було приблизно дев'ять років.

Значний вплив на формування майбутнього поета мали народні пісні, які він чув від рідних - дідуся та бабусі. Також поет любив награвати собі на музичних інструментах, коли створював свої вірші. Відомо, що Олександр грав на арфі, лірі, кобзі.

Найкращі роки дитинства поет провів у с. Верхосулка, нині Білопільського р-ну, куди щоліта приїздив до маєтку батьків матері - Василя і Марфи Грищенків. Дідусь співав багато пісень та розповідав цікавих оповідок малій дитині. Ці враження згодом відображатимуться в поетичному світі віршів Олеся.

Літературознавці відзначали силу поетичного таланту митця. Так, Іван Франко, пишучи рецензію на збірку Олеся «З журбою радість обнялася» (1907), висловлюється: «Весною дише від цих віршів. Виступає молода сила, в якій уже тепер можна привітати майстра віршової форми і легких, граціозних пісень. Майже кожен віршик так і проситься під ноти, має в собі мелодію» [5, 224].

Дійсно, музика може передати почуття душі найкраще, тому його вірші дуже легкі та мелодійні, образи природи з'єднані з настроями серця.

Ф. Стешенко вважав Олександра Олеся в українській поезії найбільш музичним поетом після Т. Шевченка: «Поезія Олександра Олеся, сповнена загадкових ритмів, мелодій, тонів і справді моцартівської легкості, стала невичерпним джерелом для композиторів» [2, 15].

Можемо припустити, що музика була для поета не об'єктом наукового пізнання і дослідження, а джерелом його творчого натхнення. Світ музики, що виразно проступає з художніх творів, свідчить про розвинений естетичний смак автора.

Творчість Олеся поділяється на два періоди: в Україні (1907-1918) та в еміграції (1919-1944).

За кордоном Олександр Олесь багато пише для дітей: вірші, казки, оповідання, п'єси. Саме народження сина дало йому натхнення створити безліч творів для дітей: У Відні вийшла друком низка казок та поетичних творів для дітей. Його поезії публікували (під псевдонімом О. Семмо) у періодичних виданнях «Наша зоря» (Ланцут, Каліш), «Промінь» (Ланцут, Стшалков), що виходили в таборах інтернованих вояків Армії УНР в Польщі. Протягом 1917-1930 рр. з'явилося 25 окремих видань Олександра Олеся, серед них і три книжки російською мовою.

Крім того, Державне видавництво України двічі - у 1925 і 1929 рр. - друкувало його збірки поезій для дітей молодшого віку, адже саме для них Олесь написав дуже багато: «Ялинка», «Поєдинок», «Рак-рибалка», «Вовченя», «Іменини», поеми «Грицеві курчата», «Водяничок»; драми-казки, інсценізації за українськими народними казками.

«Читаючи його вірші, почуваються нові тони, акорди, бачаться нові краски і нові малюнки», - писав Богдан Лепкий про поезію Олександра Олеся. У літературознавчих дослідженнях доволі часто йдеться про мелодійність, музичність Олесевого вірша. Цей феномен пояснюється вдалим використанням асонансів і алітерацій, майстерною стилізацією під пісенну народно-поетичну творчість, тому деякі його поетичні твори вважали народними ще за життя поета.

У трагічні десятиліття сталінщини в народі не забувалася його творчість, хоча 27 років - з 1930 по 1957 - вірші Олеся були заборонені на його Батьківщині. Це було пов'язано з еміграцією поета за кордон. Сталінізм намагався покарати поета, відлучаючи його творчість від історії української літератури, вилучаючи з масових бібліотек його книги і забороняючи їхнє оприлюднення.

Лише у 1958 р. виходить збірка «Вибране» з передмовою М. Рильського. У 1959 р. світ нарешті побачив цикл віршів «Від льоду до льоду», також деякі його дитячі поезії було опубліковано у видавництві «Веселка» (1967).

На думку Р. Радишевського, дослідника творчості О. Олеся, дитяча поезія виникла передусім для його власного сина Олега, але зрозуміло, що з часом поет починає все активніше працювати для маленького читача [3].

На поетичні рядки поета, які відрізняються мелодійністю і ліризмом, високопоетичними образами, українські композитори створили численні солоспіви, хори, вокальні ансамблі та ін.

За спостереженням бібліографа Р. Радишевського, «понад 80 відомих композиторів, а серед них і російські, і білоруські, і французькі, і чеські, ... клали Олесеві рядки на музику, створивши більше двох сотень музичних творів різних жанрів» [3, 15].

Звернувся до творчості О. Олеся в піснях «Ялинка», «Щиглик»» і засновник відділу музичних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, митець, доброчинець, громадський діяч, композитор, зберігач національних мистецьких традицій О. Дзбанівський. Згодом музику на слова вірша «Ялинка» написали такі композитори, як М. Радзієвський, С. Козак. Мелодичні та надзвичайно співочі пісні на слова Олеся «Завтра, завтра підем в поле», «Два хлопчики», «Снігарі» створив композитор І. Кобозів. Поезія О. Олеся «Дві хмароньки пливли кудись» зі збірки «З журбою радість обнялась.» (1905) привабила тонким художньо-образним змістом Я. Степового, який створив на її слова мішаний хор. У репертуарі сучасних шкіл часто виконують пісні С. Козака на слова

О.Олеся «Рідна мова в рідній школі», «Україна», «Літній вечір», а також «Весні радійте» В. Лепешка, «Країно див» В. Безкоровайного. Ліричні твори Олеся, музикальні, часто «романсові» за формою, віддавна привертали увагу композиторів, які створювали поряд з дорослим і дитячий репертуар.

Відома українська композиторка Богдана Фільц звернулася до циклу «Хорові акварелі» на слова О. Олеся, прагнучи засобами хорової музичної палітри відтворити красу рідної землі. Хори «Сніги», «Веснянка», «Тихо у полі», «В небі жайворонки в'ються» - музика «повертає слухача в атмосферу витонченої авторської звукозображальності і колористики» [6, 4]. У відділі музичних фондів зберігається автограф композиторки.

У 1999 році було опубліковано цикл солоспівів Б. Фільц «Срібні струни» на вірші О.Олеся, присвячений професорові С. Людкевичу. Її збірки пісень на слова поета «Від льоду до льоду» (1965), «Від зими до зими» (1983), що вийшли у видавництві «Музична Україна», розширюють педагогічний репертуар для розвитку вокальних здібностей дітей. Солоспів композиторки «В небі жайворонки в'ються» вважають шедевром пейзажної лірики. Музику на слова цього твору також написали П. Батюк, П. Гавриленко, В. Таловиря, В. Марченко, М. Колодочка.

Солоспіви Богдани Фільц «Веснянка», «Роси, роси, дощику, ярину», «Колискова» стали народними піснями, адже вони створені на кращих літературно-пісенних традиціях, що є близькими до фольклорних витоків. На слова цих віршів писали музику також М. Колодочка, М. Радзієвський, Н. Шевченко, В. Ізотов, П. Козицький, С. Воробкевич, Я. Яциневич, А. Олейнікова. олесь народний пісня поет хоровий музичний

Отже, вокальні п'єси для дітей на слова О. Олеся є досить актуальними та пронизані як лірико-споглядальними, чарівними мотивами, так і національно-патріотичним духом.

Вони потребують поширення в репертуарних збірниках для дітей та мають бути включені в педагогічний збірник кращих зразків вокально-музичних творів, адже відрізняються мистецькою довершеністю. Вокальні твори на слова Олександра Олеся збагачують внутрішній світ дитини, розвивають фантазію та уяву, вчать любити природу, сприяють гармонізації дитячої свідомості.

Література

1. Івченко Л., Федоренко В. Чарівне слово О. Олеся в музиці. Література. Діти. Час. : зб. літ.- критич. ст. про дит. літ. / ред. кол.: М.К. Наєнко та ін. Київ : Веселка, 1976. С. 158-162.

2. Неврлий М. Олександр Олесь: життя і творчість / Асоціація україністів Словаччини. Київ : Дніпро, 1994. 173 с.

3. Рацишевський Р. П. Журба і радість Олександра Олеся: передмова. Олесь О. Твори : у двох томах. Т. 1: Поетичні твори. О. Олесь / упорядник, автор передмови та приміток Р. П. Рацишевський. Київ : Дніпро, 1991. С. 5-47.

4. Чернова І. Від первісного до синтезованого синкретизму: синтез мистецтв у творчості Олександра Олеся. Вісник Запорізького державного університету. Запоріжжя. 2001. Вип. 1. С. 1-6.

5. Франко І. О. Олесь « 3 журбою радість обнялась» : зібрання творів у 50 т. Київ : Наукова думка, 1982. Т. 37.

6. Шевчук О. Фільц Богдана. Світе тихий. Твори для дитячого хору. Тернопіль : АСТОН, 2000. С. 3-4.

Размещено на Allbest.ru