Інноваційні, традиційні й класично-інноваційні форми популяризації літературної спадщини Бруно Шульца

Matorina Natalia, Candidate of Philological Sciences (PhD), Associate Professor, Doctoral Applicant of the Department of Polonistics and Translation of the Faculty of Philology and Journalism, Lesya Ukrainka Volyn National University Lutsk, Innovative, traditional, and classic-innovative forms of popularization of the literary heritage of Bruno Schulz

One of the tasks that modern literary critics, art critics, cultural experts, etc., are still solving is the need to disseminate actively information of various types on Ukrainian territory and throughout the world about this or that Ukrainian artist, that is, scientists are engaged in popularizing the life and creative heritage of more or less well-known artists to a wide audience of creative personalities of Ukraine. The article deals with the expansion of Schulz's literary discourse in Ukraine and the attraction of new and new admirers of the creative work of the world-famous Galician writer from Drohobych Bruno Schulz to the Schulz Ukrainian community thanks to the use of innovative and classical forms of artistic popularization. The author of the scientific research focuses on the relevance, necessity, and correctness of accelerating the processes of entry of the bright Galician writer of the first half of the 20^th century, Bruno Schulz, to the Ukrainian reading, literary, literary studies, and artistic discourses precisely through the prism of representation of various forms of popularization of Bruno Schulz's biography and creativity. In the investigation the place and role of Bruno Schulz in the world literary and artistic discourse have been characterized; the level of awareness of both specialists and ordinary citizens with the creative heritage of the artist on Ukrainian territory has been clarified; innovative, innovative-traditional, classic forms, methods and techniques of popularizing the figure of Bruno Schulz among the broad strata of modern Ukrainians are systematized, and recommendations on the outlined issues have been formulated. Given the fact that Bruno Schulz is world-famous not only as an author of prose works but also as a philosopher, literary critic, literary theorist, epistolographer, artist, painter, drawer, draftsman, graphic artist, translator, educator, these facets of the multifaceted talent of the artist will become the subject of further scientific investigations by the author of the publication because they also need a certain popularization.

Key words: innovativeness, modern approach, forms, methods and techniques, Bruno Schulz, popularization.

Вступ

Популяризація творчості того чи того митця як процес поширення інформації різновекторного спрямування про нього в сучасній і доступній формі для широкого кола людей - одне з найважливіших завдань для літературознавців, мистецтвознавців, культурологів та ін. В окресленій науковій розвідці йдеться насамперед про розширення шульцівського дискурсу в Україні й залучення до української шульцівської спільноти нових і нових пошановувачів творчості всесвітньо відомого галицького письменника з Дрогобича Бруно Шульца, якого зараховують до енциклопедичної трійки найвідоміших польських модерністів, а саме: Вітольд Ґомбрович, Станіслав-Ігнацій Віткевич та Бруно Шульц [виділено авт. - Н. М.]. На жаль, Бруно Шульц дотепер є мало знаним на українських теренах, хоча твердження про те, що «контекст Бруно Шульца наближує Україну до європейської та світової культури» [5, online], є загальновживаним. Узвичаєним є також судження про те, що Бруно Шульц «посідає рівнорядне своє місце поруч із Францом Кафкою, Томасом Манном, Робертом Музілем, Марселем Прустом, Джеймсом Джойсом» [цит. за: 6, online].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Чимало дослідників як зарубіжних, насамперед польських, американських, єврейських, італійських, японських, угорських, так і українських різноаспектно аналізували й дотепер студіюють спадщину Бруно Шульца, про що свідчить зокрема покажчик бібліографії творів Б. Шульца й досліджень про життя й багатосторонню творчість митця [1]. Сучасна шульціана як «зібрання, сукупність творів літератури і мистецтва, пов'язаних із життям і творчістю Бруно Шульца, а також усі видання його творів» [12, с. 104] поповнюється безперервно. Проблемі популяризації творчої спадщини Бруно Шульца присвячені й окремі статті авторки цієї публікації Н. М. Маторіної, у яких науковиця акцентує на актуальності, слушності й нагальній потребі прискорення процесів входження яскравого галицького письменника першої половини ХХ ст. Бруно Шульца до українського читацького, літературного, літературознавчого та мистецького дискурсів [7; 8; 9; 10; 11].

Метою наукової розвідки є онтологізація інноваційних, традиційних, класично-інноваційних форм, методів і прийомів та систематизація узагальнювального спрямування традиційних засобів щодо популяризації літературної творчості Бруно Шульца в сучасній Україні.

Досягнення мети передбачає розв'язання таких завдань: 1) схарактеризувати місце й роль Бруно Шульца у світовому літературно- мистецькому дискурсі; 2) з'ясувати рівень обізнаності з творчою спадщиною митця на українських теренах; 3) запропонувати інноваційні, класично-інноваційні форми, методи і прийоми популяризації творчої особистості Бруно Шульца серед широких верств сучасного українства й здійснити їх систематизацію; 4) презентувати рекомендації щодо проблем популяризації літературної та образотворчої творчості митця Бруно Шульца як в Україні, так й у світі.

Об' єкт дослідження наукової розвідки - літературна спадщина яскравого представника польської літератури передвоєнного періоду Бруно Шульца; предмет - інноваційні, інноваційно-традиційні та традиційні форми популяризації творчості знаного митця.

Виклад основного матеріалу дослідження

Загальновизнаним на сьогодні є факт залучення польського письменника єврейського походження, який писав польською і німецькою мовами, критика, філософа, теоретика літератури, епістолографа, перекладача, художника й живописця, педагога до всесвітньо відомих митців: «... він [Бруно Шульц - уточн. авт. - Н. М.] є одним із найвідоміших у світі письменників періоду 1920-1930-х років минулого століття» [5, online]; це, за влучним висловом А. Павлишина, «постать світового рівня» [цит. за: 6, online]. Такі погляди поділяли й поділяють: Л. Айзенбарт, Ю. Андрухович, Н. Бельченко, О. Бистрова, В. Болецький, Бондар, С. Бреславська, О. Бунда, Д. Бухвальд, Т. Возняк, М. Габлевич, В. Галик, Л. Герасимчук, І. Гнатюк, Л. Ґольберґ, М. Ґольберґ, Н. Гузевата, С. Данецький, Т. Думан, І. Єгорова, Д. Канцельсон, А. Кашуба- Дембська, М. Кітовська-Лисяк, О. Коваль, Колошук, Б. Лазорак, І. Лозинський, Лопушанський, В. Меньок, Н. Мочернюк, В. Панас, М. Подстольський, Н. Рішаві, В. Романишин, С. Росєк, О. Рудяченко, А. Сандауер, Л. Скоп, І. Скрипник, Б. Стоянович, Л. Тимошенко, Н. Філевич, Л. Фінберг, Є. Фіцовський, О. Харлан, Л. Хомич, Чава, Г. Чопік, М. Шалата, А. Шраєр, Ґ. Юзефчук, М. Яковина, Є. Яжембський, М. Ярмолюк і багато інших шульцологів і шульцознавців (і не лише). Деякі пошановувачі творчості Бруно Шульца вважають навіть, що «Шульц опинився на перетині європейських культур, на стику епох, і, в цьому сенсі, випередив свій час, став митцем XXI століття» [цит. за: 2, online]¹.

Пропонуємо авторську класифікацію форм популяризації творчої спадщини того чи того митця:

1. Традиційні форми, методи й прийоми - це такі, які відповідають усталеним зразкам, нормам; їх застосовують за встановленою традицією; вони стали звичними, усталеними й обов'язковими. Найпоширенішими традиційними формами популяризаторської роботи, навіть, точніше, класично-традиційними, можна вважати розмаїття форм організації бібліотечного простору крізь призму популяризації творчості того чи того письменника, зокрема книжкові виставки.

2. Інноваційні - це новостворені (= недавно чи тільки-но створені, найостанніші) сучасні новаторські форми, методи і прийоми, здебільшого з використанням сучасних інформаційно - комунікаційних технологій ^ бібліотечні інновації чи проєкти, як-от: айстопер, бібліобар,бібліокешинг, бібліомікс, бібліофреш, бібліошоу, бібліотечний флешмоб Спостереження Олега Ліпцина - американського та українського театрального режисера, актора, дослідника театру й педагога. Серед останніх вистав - інсценізація

О. Ліпцина та Р. Левчина «Деміург» за творами «Санаторій під Клепсидрою», «Цинамонові крамниці» й низкою новел Бруно Шульца. Інноваційні та інноваційно-традиційні форми популяризації життя й творчості видатних українських діячів бібліотечного спрямування можуть стати предметом дослідження окремої наукової розвідки. тощо.

3. Традиційно-інноваційні (інноваційно-традиційні, інноваційно-класичні, класично- інноваційні) - такі, що об'єднують певні ознаки перших двох видів роботи з популяризації красного письменства: сучасна книжкова виставка -інсталяція, при підготовці якої використовують книги й інші предмети для створення в бібліотечному осередку об'ємної художньої композиції.

Роботу з популяризації творчості того чи того митця, у нашому випадку - видатного польського письменника з Галичини Бруно Шульца - в Україні потрібно починати з вивчення обізнаності українського читача в шульцівському літературно- художньому світі, аналізу читацького попиту тощо. Ми провели соцопитування «Що ви знаєте про Бруно Шульца?» Методиці проведення соцопитування й аналізу його результатів присвячено окрему наукову розвідку авторки публікації.: на жаль, аналіз результатів опитування дає змогу зробити висновок, що дотепер залишаються актуальними слова відомої журналістки І. Єгорової (і не лише її), написані ще у 2005 р.: «Дрогобицький геній, як пишуть про нього мистецтвознавці та літературні критики, стає все більш популярним у світі і залишається не дуже відомим в Україні» [4, online]. До того ж шульцознавці зазначають, що «українська культурна політика не розвинулася до того рівня, аби усвідомити, що через сприяння і фінансування розвитку проектів, пов'язаних із іменами митців, які творили на межі культур, можна зацікавити європейців надбаннями власне української культури» [5, online].

На особливу увагу в царині популяризації життєпису і творчості Бруно Шульца заслуговують науково-популярні розвідки на сторінках сучасних українських засобів літературно-художньої періодики (вочевидь, така форма є традиційною), яка репрезентована друкованими й електронними журналами, часописами, альманахами, газетами тощо, а саме: український літературний журнал «Всесвіт»; літературно-мистецький і ромадсько-політичний часопис «Дзвін»; літературно-художній і громадсько-політичний ілюстрований журнал «Дніпро» У журналі найчастіше з-поміж інших періодичних видань друкують статті про письменників, критиків, перекладачів, а також про літературні течії, об'єднання, музеї, періодичні віщання, альманахи тощо.; українська інтернет-газета «Збруч» (логотип українською латинкою «Zbrnc»); незалежний культурологічний часопис «Ї»; літературно- критичний часопис «Київська Русь»; літературно-художній та громадсько-політичний збірник «Київ»; всеукраїнський часопис «літературно-критичної думки» «Критика» Часопис об'єднав літературознавців, культурологів, письменників та істориків.; альманах «ЛітАкцент» Видання презентує різноманітні, здебільшого дискусійні, погляди на проблеми розвитку сучасної літератури (як української, так і зарубіжної), критичні відгуки на книжкові новинки чи інші події у книжковому світі, а також інтерв'ю з письменниками.; газета «Літературна Україна»; центральноєвропейський часопис «Потяг'76», започаткований Ю. Андруховичем і О. Бойченком; літературно-мистецький журнал-книга «Provocatoi: поезія, проза, есеї»; часопис незалежної думки «Сучасність» У часописі друкують твори за такими напрямами: література, наука, мистецтво, суспільне життя. тощо. Літературно-художні видання оприлюднюють художні твори різних жанрів, літературну критику, есеїстику, публіцистичні матеріали, присвячені культурно-мистецькій тематиці, зокрема й шульцівській. Видання, крім літературного, мають культурологічне, мистецьке чи громадсько-політичне прямування. Особливо акцентуємо на часописі «Посестри. Українська і польська література» - некомерційний українськомовний проєкт, покликаний знайомити широке коло читачів із найкращими творами української та польської літератури. Змістовним наповненням інтернет- порталу є оригінальні поетичні й прозові твори та переклади, нариси, есеї, наукові дослідження й літературна критика. Між іншим, якби проводили конкурс серед науково-популярних видань на предмет найактивнішого популяризатора творчості Бруно Шульца, то переможцями вочевидь було б визнано (трійку лідерів): 1) незалежний культурологічний часопис «Ї», одне з айкреативніших у багатьох аспектах змісту й формату видання, літературна частина якого заслуговує на особливу увагу серед поціновувачів шульцівського мистецтва слова; 2) інтернет- видання «Збруч»; 3) портал «Посестри». Саме ці видання, за нашими спостереженнями, є лідерами щодо онтологізації матеріалів шульцівського спрямування, до того ж в них разом з традиційними формами оприлюднення матеріалів про творчість того чи того митця використовують й інноваційно - традиційні форми. «Щоб створити атмосферу живого спілкування, ми [редколегія часопису - доп. авт. - Н.М.] публікуємо аудіо- та відеозаписи, нариси про літературу та культуру, розмови із цікавими людьми, репортажі, художні твори, записані живим голосом».

До інноваційно-традиційних матеріалів популяризаторського спрямування зараховуємо відеоконтент, розміщений у мережі Інтернет (Youtube-канал), у якому продемонстровано контекст, потрібний для розуміння конкретних - художніх чи образотворчих - творів або усієї творчості Бруно Шульца. Шульцівський дискурс у мережі Інтернет - це сукупність різноманітних відеоматеріалів: лекції, презентації, вебінари, прогулянки, екскурсії, репортажі, інтерв'ю, мультиплікаційні, документальні, художні фільми тощо. Такі відеозустрічі з Бруно Шульцом, на нашу думку, є заохоченням до читання шульцівської прози, спілкування з графічними роботами Майстра, відвідування магічних шульцівських місць тощо.

Традиційною формою популяризації спадщини Бруно Шульца вважаємо й українськомовні переклади шульцівських прозових творів. Спочатку перекладали окремі оповідання чи навіть фрагменти шульцівських новел, публікували переклади частіше на сторінках ЗМІ, рідше виходили окремими виданнями, але зовсім невеликими тиражами; не всі переклади можна вважати рівноцінними, але це вже був початок великого прориву в царині шульцівського перекладацького українськомовного дискурсу. Перший переклад - окремі фрагменти із шульцівської новели «Весна» - було представлено в 1985 р. на сторінках українського товариства закордонних студій «Сучасність» у Мюнхені, перекладач - Богдан Струмінський. Потім з'являються переклади (у хронологічному порядку) М. Яковини, Т. Возняка, І. Гнатюка, С. Бреславської, А. Шкраб'юка, А. Павлишина, А. Бондаря, В. Меньок, Ю. Андруховича, Т. Думан, Л. Скопа, О. Бунди, О. Корчинської й Г. Хорунжої Докладніше систематизована й узагальнена хронологічно-наративна презентація перекладених українською мовою оповідань Бруно Шульца представлена в розвідці Н. М. Маторіної [9].. Лише з виходом оповідань Бруно Шульца в перекладі Ю. Андруховича (перше видання - 2012 р.; останнє на сьогодні, четверте, - 2017 р.) тиражі шульцівських збірок оповідань суттєво збільшилися, а до шульцівського українськомовного літературного дискурсу змогли долучитися вже широкі верстви українських читачів. Неординарними книжковими подіями в царині українськомовної шульціани стали такі: у харківському видавництві «Фоліо» у 2022 р. побачив світ перший том двотомника - ще один український переклад збірки шульцівських оповідань «Цинамонові крамниці» під назвою «Корицеві крамниці» Леся Герасимчука [18] й у 2023 р. - другий том «Санаторій під клепсидрою» у перекладі М. Ярмолюка [19].

Завдяки оприлюдненню нових і нових перекладів творів Бруно Шульца українською мовою «бруношульцоманія поширюється Україною»: українськомовна шульціана поповнюється новими «книжковими смаколиками», а шульцівська українська спільнота (і не лише) - новими пошанувальниками творчості митця світового рівня, що загалом сприяє пришвидшенню повернення Бруно Шульца до українського культурно-мистецького сьогодення. До того ж не можна не брати до уваги, що Бруно Шульц набуває популяризації в Україні не лише завдяки українськомовним перекладам його творів, а й перекладам українською творів про Бруно Шульца [див. про це докладніше: 13].

В аспекті, зазначеному вище, можна згадати й інноваційно-традиційну форму популяризації творчості Бруно Шульца, як-от: оприлюднення перекладів шульцівських творів у незвичному, нестандартному форматі. Ідеться про т. зв. захалявні книжечки - мініатюрні малоформатні видання зручного, компактного, змістовного та невеликого обсягу; такий формат особливо ідеальний для мобільного використання. Прочитання такої книги створює особливу атмосферу, яка спонукає читача заглибитися в авторський світ-простір і налаштуватися на спілкування з прекрасним. Саме в такому форматі вийшли друком оповідання «Склепи цинамонові» в перекладі Т. Думан та Л. Скопа [19-20]; новела «Птахи» в перекладі О. Бунди, Т. Думан та Л. Скопа [17] і т. зв. із «розпорошених» оповідання «Комета» в перекладі О. Корчинської, Г. Хорунжої і Л. Скопа [15]. Інноваційними сприймають оригінальні шульцівські польськомовні тексти, перекладені українською мовою; такі шульцівські оповідання особливо можуть зацікавити тих читачів, які обізнані з оригіналом, але послуговуються перекладацькими адаптаціями різних фахівців, помічаючи не лише власне відповідності оригіналу чи то відмінності, а й неповторний перекладацький стиль. Вочевидь, глибшому розумінню українськомовних творів Бруно Шульца сприяють ілюстрації Л. Скопа й Т. Думан, які можна сприймати як чудовий приклад гармонійного порозуміння між шульцівською прозою та образотворчим втіленням її в ілюстраціях інших художників. Маємо надію, що таку чудову серію шульцівських перекладів буде продовжено.

Достатньо цікавою інноваційною родзинкою у вищезазначеному аспекті вважаємо також художнє оформлення нового двотомника перекладів оповідань Бруно Шульца: художник-оформлювач М. С. Мендор підібрав шульцівські ілюстрації до збірок «Корицеві крамниці» [16] і «Санаторій під клепсидрою» [18] - портрети, повози, сцени ідолопоклонства, євреї, сцени за столом тощо, що збагатило змістовно-естетичну наснагу книг. Рисунки значно доповнюють інформацію про Бруно Шульца щодо його образотворчого спрямування, що сприяє глибшому розумінню художніх прозових творів письменника.

Фундатором інноваційних форм популяризації життєпису і творчого доробку всесвітньо відомого галичанина Бруно Шульца вважаємо його рідне місто Дрогобич - місто, яке Бруно Шульц вважав центром Всесвіту. Саме тут започатковано Полоністичний науково-інформаційний центр Ігоря Менька і всі інноваційні шульцівські проєкти, ініціаторами й засновниками яких він є. Цей центр почав діяти від 5 листопада 2002 р. у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка (перший керівник І. Д. Меньок). Зараз Центр очолює знана шульцознавиця, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри світової літератури ДДПУ ім. І. Франка В. В. Меньок. Полоністичний центр, без жодних сумнівів, є найактивнішим популяризатором творчості Бруно Шульца: завдяки невтомній діяльності його керівниці Віри Меньок його шедеври поступово набувають більшої популярності в українській культурі як творчої особистості, яка справляє різні враження на нових і нових адептів шульцівського багатостороннього дискурсу - від здивування до безмежного захоплення, але байдужим, вочевидь, не залишається ніхто.

Стимулюванню читацької активності, розширенню світогляду й розвитку зацікавлення до літературної (і не лише) спадщини знаного дрогобичанина Бруно Шульца сприяє музейний простір, організований за ініціативою першого керівника Полоністичного науково-інформаційного центру Ігоря Менька (1972-2005). Відкриття Музею

Бруно Шульца - радше музейної кімнати в колишньому вчительському кабінеті гімназії (нині Дрогобицький педагогічний університет), де Бруно Шульц навчався в 1902-1910 рр., а впродовж 1924-1939 рр. працював учителем малювання та ручної праці, відбулося 19 листопада 2003 р. У музеї представлено оригінальні першодруки шульцівських оповідань; велика фотоколекція; шульцівські екслібриси; праці Єжи Фіцовського, Владислава Панаса, Єжи Яжембського та ін., присвячені життєвому і творчому шляху Бруно Шульца; бюст Бруно Шульца, автором якого є Петро Фліт тощо.

Серед інших інноваційних форм популяризації творчості Бруно Шульца, засновниками яких став Полоністичний центр, можна виокремити такі: * Міжнародний шульцівський фестиваль у Дрогобичі організовують в Україні щодвароки від 2004 р. є «імпрезою, добре відомою в світі, й притягує - без будь-якого перебільшення - людей науки, літератури, культури, мистецтва з усього світу» [цит. за: 3, online]. Це єдиний у світі систематичний захід, присвячений видатному дрогобичанинові Бруно Шульцу. Завдяки Шульцівському фестивалеві ^ Дрогобич стає світовим центром досліджень творчості Бруно Шульца, найважливішим місцем постійних зустрічей світової шульцівської спільноти; здійснено й видано переклади українською мовою всіх відомих нині текстів Бруно Шульца; систематично проводяться академічні науково-практичні конференції і видаються післяконференційні наукові колективні монографії, які підсумовують кожну чергову шульцівську конференцію, з текстами польською, українською та англійською мовами; на міжнародному рівні презентуються спеціальні числа польського наукового часопису «Контексти», присвячені Дрогобицькому фестивалю Бруно Шульца; суттєво доповнено перелік форм популяризації життєвого і творчого шляху, як інноваційних, так й інноваційно-традиційних, а саме: авторські зустрічі, вечори, екскурсії; книжкові виставки; літературно-художні зустрічі; семінари, зокрема культурознавчо-історичні; дискусії митців, режисерів, перекладачів художніх творів, присвячені життю і творчості Бруно Шульца; міжнародні перекладацькі майстер-класи тлумачів творів Бруно Шульца; презентації книжок Бруно Шульца і книжок про Шульца; промоції книги; читання творів видатного письменника; зазвичай заходи супроводжуються мультимедійними презентаціями; мистецькі проєкти ^ вернісажі художніх та фотовиставок; концерти; перформенси; театральні вистави; поетичні, музичні чи поетично-музичні проєкти; кінопроєкти; віртуальні мандрівки місцями життя та творчості Бруно Шульца; шульцівські подорожі Галичиною; інсталяції;

перформативно-музичні читання; відвідини музеїв; літературно-краєзнавчо-товариські подорожі;

привітальні коктейлі; рекреації на лоні українських краєвидів; інтердисциплінарні мистецькі майстер - класи; скульптурні дійства; програми-офф; воркшопи; факельні походи тощо Докладніше про дрогобицький Шульцфест читайте в розвідці Н. М. Маторіної [10]..

• Щорічний Міжнародний літературно- мистецький проєкт «Друга Осінь» - це циклічна науково-мистецька подія, присвячена роковинам загибелі Бруно Шульца; у межах «Другої Осені» традиційною вже є Міжнародна літературознавча конференція «Листопадові читання».

• Для популяризації постаті Бруно Шульца в Україні за ініціативи Полоністичного центру проводять Дні Європи у Дрогобичі; функціонує студентський театр «ALTER»; організовано Міжнародний проєкт «Дні Бруно Шульца у Чернівцях» тощо.

• З метою популяризації відомого дрогобицького письменника за межами рідного міста розроблено спеціальний маршрут «Місця Бруно Шульца у Дрогобичі».

Певним досвідом популяризаторської роботи в шульцівській царині може поділитися й ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов'янськ, Україна), де від 1 вересня 2020 р. функціонує Українсько-польський міжнародний центр освіти і науки, одним з напрямів багатосторонньої діяльності якого є й реалізація проєктної та інноваційної діяльності щодо популяризації мистецької спадщини видатних діячів польської культури й літератури, польського мистецтва тощо. Досягненням Центру є бібліотека, помітне місце серед книжкових «смаколиків» якої посідає шульціана - зібрання творів Бруно Шульца і про Бруно Шульца як польською, так й українською мовами.

Здобувачі вищої освіти, викладачі та всі, хто цікавиться історією польської літератури, зокрема літературною (й образотворчою) спадщиною знаного митця, можуть «поспілкуватися» наживо з такими бестселерами (далеко не кожна українська бібліотека має такі фонди літературних джерел шульцівського спрямування): * шульцівські польськомовні оригінали прозових творів; * усі українськомовні переклади шульцівських художніх творів, починаючи від перекладу Б. Струмінського й закінчуючи новинками-сюрпризами - перекладами шульцівських збірок Л. Герасимчука та М. Ярмолюка; * твори про Бруно Шульца: «Регіони Великої єрисі та околиці» Є. Фіцовського Фіцовський Єжи. Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц та його міфологія. Київ: Дух і літера, 2010. 544 с.; «Відомий і невідомий Бруно Шульц (соціокультурний портрет Дрогобича)» Б. Лазорака, Л. Тимошенка, Л. Хомич та І. Чави¹¹; «Бруно Шульц. Повернення» Т. Возняка Лазорак Б., Тимошенко Л., Хомич Л., Чава І. Відомий і невідомий Бруно Шульц (соціокультурний портрет Дрогобича) / наук. ред. Л. Тимошенка. Дрогобич: Коло, 2016. 374 с. Возняк Т. Бруно Шульц. Повернення. Львів: «Ї», 2012. 218 с., «Наречена Шульца» Тушинської Тушинська А. Наречена Шульца / пер. з пол., прим. та комент. Віри Меньок. Чернівці: Книги - XXI, 2018. 368 с.; бібліографічний покажчик «Бруно Шульц (1892 - 1942)» Бруно Шульц (1892 - 1942): бібліограф. покаж. /

уклад. Н. М. Рішаві; редактор С. Ю. Фартушок; рецензенти: В. В. Меньок; Ґ. Юзефчук; відпов. за вип. М. М. Дмитрів; Дрогобицький державний

педагогічний університет імені Івана Франка, Бібліотека. Дрогобич: РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2018. 210 с.; єврейська проза Східної Європи другої половини ХІХ- ХХ століть із «Скриньки з червоного дерева» Скринька з червоного дерева. Єврейська проза Східної Європи другої половини ХІХ-ХХ століть / упорядники: Леонід Фінберг та Олександра Уралова. Київ: Дух і Літера, 2020. 528 с.; «Бруно Шульц» А. Павлишина Павлишин А. Бруно Шульц. Харків: Фоліо, 2021. 123 с.; «Венера з Дрогобича (про Бруно Шульца» В. Болєцького В. Болєцький. Венера із Дрогобича (про Бруно Шульца). Львів: Літопис, 2022. 251 с.; «Нам і далі загрожує вічність» А. Павлишина Павлішин А. «Нам і далі загрожує вічність». Київ: Дух і Літера, 2021. Вид. 2-ге. 352 с.; перлини «вишівської» шульціани - дайджест- артбук «Півтора міста» Бруно Шульца [14] і «Шульцівський словник» [22] тощо.

Презентації двох останніх видань заслуговують на особливу увагу, бо саме їх вважаємо взірцями інноваційного підходу до популяризації життєвого і творчого шляху того чи того митця і за змістом, і за формою. Аби читачі могли перейнятися духом артбуку цього дивовижного супер оригінального видання, дозволимо процитувати анотацію до нього: «Колись давно один видатний драматург сказав про Дрогобич, що це «... місто немовби не всерйоз... місто немовби з фарсу й оперетки, місто-комік і об'єкт анекдотів, місто несподіваної фортуни й краху, місто - контрабандист і спекулянт, півтора міста: напівпольське, напівєврейське, напівукраїнське...». Усі ці характеристики <...> дуже влучно описують і це видання <...>. Його творці, дрогобичани з голови до п'ят, насмілилися власне світобачення замісити на таланті свого улюбленого письменника-земляка Бруно Шульца, вилити все це у химерну художньографічну форму, запекти в горнилі натхнення і подати споживачеві як делікатесну мистецьку книгу. Тут - найсуттєвіші й найцікавіші сентенції з кожного розділу двох найуспішніших творів Бруно Шульца: «Санаторій під Клепсидрою» та «Цинамонові крамниці», подані поперемінно польською та українською. Такий своєрідний інтернаціональний «дайджест-концентрат» творчості і мудрості, стійкий до руйнівних впливів у часі і просторі» [14].

Універсальне довідкове видання «Slownik schulzowski» [23] укладений знаними польськими шульцологами, вперше опублікований у Гданську в 2003 р. (друге видання - 2006 р.) і містить інформацію і про життя й особистість Бруно Шульца, і про всю різнобічну його творчість - від персонажів творів до малярських технік, і про його епоху та оточення, місце в світовій культурі, інакше кажучи, у Шульцівській енциклопедії підсумковано майже сторічний досвід вивчення всіх аспектів шульціани у світовому шульцознавстві. Українською мовою словник перекладений Андрієм Павлишиним [22]. Словник не має аналогів ні в польській, ні у вітчизняній лексикографії. Запропоноване багатоаспектне видання є універсальною та відкритою системою: із часом можуть актуалізуватися нові параметри, відповідно, може з'явитися нова інформація шульцівського спрямування, що посприяє подальшому розвиткові світової шульціани.

Окрема частина бібліотечної шульціани Українсько-польського центру ДДПУ - це електронні видання, здебільшого наукові розвідки про творчість Бруно Шульца українською і польською мовами. Унікальною частиною бібліотечного осередку є селфі-стіна (зі змінним наповненням), де пошановувачі творчості того чи того письменника можуть постійно себе «селфити» в мережі з книгою, зокрема й шульцівською. І про кожного нового члена шульцівської книжкової родини обов'язково поширюють інформацію в соціальних мережах.

Гаслом шульцівського літературного простору бібліотечного фонду Українсько-польського центру Донбаського державного педагогічного університету обрано слова самого Маєстро: «Часом Книга засинала, і вітер роздував її лагідно, ніби столисткову троянду - вона розгорталася пелюстина по пелюстині, повіка за повікою, всі сліпі, оксамитові й заспані, криючи у своїй серцевині, на самому денці, лазурову зіницю, павину суть, галасливе гніздо колібрі» [21, c. 118].

У Донбаському державному педагогічному університеті проводили й інші заходи популяризаторського спрямування, а саме: * оформлення в бібліотеці інформсторінки творчого життя «До 130-річчя від дня народження Б. Шульца», літературної візитки «Феномен Б. Шульца» та проведення літературної години «Бруно Шульц у житті та літературі»; * засідання круглого столу «Чим важливий Бруно Шульц для України?»; * флеш-опитування «Що ви знаєте про Бруно Шульца?»; * виховні години «Бруно Шульц - людина, письменник, художник: день пам'яті (з нагоди Дня народження)» в академічних групах; * підготовка доповідей про життєвий і творчий шлях Бруно Шульца здобувачами вищої освіти ДДПУ на щорічні Всеукраїнські науково- практичні конференції «Перспективні напрямки сучасної науки та освіти» тощо.

Репрезентацію різноманітних форм популяризації життя й творчості Бруно Шульца просопобіографічного спрямування вважаємо перспективною, але акцентуємо, що позитивних успіхів на цьому напряму можна досягти лише за умови систематичної та регулярної популяризації, по-перше, а, по-друге, за умови залучення сукупності тих чи тих класичних (традиційних) та інноваційних форм, методів і прийомів такої популяризації.

Висновки з дослідження. Отже, питання популяризації творчості Бруно Шульца в Україні завдяки синтезованому застосуванню традиційних, інноваційних і традиційно - інноваційних форм і методів залишається відкритим і надалі: це процес довготривалий, щоденний. Маємо надію, що настануть такі часи, коли ім'я Бруно Шульца буде відомим і всім, кому цікава полоністична тематика, і кожному пересічному українцю в будь-якому регіоні Україні, як ім'я Тараса Григоровича Шевченка, чи Івана Яковича Франка, чи Василя Стуса. Адже Бруно Шульц всесвітньовідомий не лише як автор прозових творів, а й як філософ, літературний критик, теоретик літератури, епістолограф, художник, живописець, маляр, рисувальник, графік, перекладач, педагог. Ці грані багатостороннього таланту митця теж потребують певної популяризації, у цьому і вбачаємо перспективу подальших наукових студій.

Список використаної літератури

1. Бруно Шульц (1892 - 1942): бібліограф. покаж. / уклад. Н. М. Рішаві; редактор С. Ю. Фартушок; рецензенти: В. В. Меньок; Ґ. Юзефчук; відпов. за вип. М. М. Дмитрів; Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Бібліотека. Дрогобич: РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2018. 210 с.

2. Вергеліс О. Олег Ліпцин. Де ти був, Одіссей? Дзеркало тижня, Україна. 23 листопада 2018 року. Вип. 45. URL: https://zn.ua/ukr/ART/oleg-lipcin-de-ti-buv-odissev-295008 .html.

3. Ґольберґ Л. Люди, Місто. ШульцФест-2014. Майдан: дрогобицька Інтернет-газета. 18.05.2014.

URL: http://mavdan.drohobvch.net/?p=28303.

4. Єгорова І. Дрогобицький Кафка. День. 10 грудня, № 143. 2005.

URL: https://m.dav.kviv.ua/article/kultura/drohobvtskvv-kafka.

5. Колодійчик І. Український Бруно. Український тиждень. 11 червня 2010 р. URL: https://tvzhden.ua/ukrainskvj- bruno/.

6. Мартинович Ю. День народження Бруно Шульца. Геній з Дрогобича, який міг би отримати по війні Нобелівську

премію. Еспресо. Захід. 12 липня 2021 р. URL: https://zahid.espreso.tv/den-narodzhennva-bruno-shultsa-geniv-z-

drogobicha-vakiv-mig-bi-otrimati-po-vivni-nobelivsku-premivu.

7. Маторіна Н. М. Бруно Шульц і Україна: відзначення і вшанування 130 років від дня народження визначного митця (матеріали до позааудиторної роботи з історії зарубіжної літератури). Горбачуківські студії: матеріали Всеукраїнської заочної науково-практичної інтернет-конференції / [за ред. Д. В. Горбачука, Н. І. Кочукової]. Слов'янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2022. Вип. 7. С. 158-163.

8. Маторіна Н. М. Бруно Шульц - письменник і художник, який зближує народи (матеріали до позааудиторної роботи з історії зарубіжної літератури). MODERN RESEARCH IN WORLD SCIENCE: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Львів, 2022. С. 730-735.

9. Маторіна Н. М. Календарно-наративна «протобіографія» українськомовних перекладів художніх творів Бруно Шульца. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2022. № 58. С. 295-301.

10. Маторіна Н. М. Міжнародний фестиваль Бруно Шульца у контексті євроінтеграційних процесів філологічного спрямування. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Спецвипуск, присвячений євроінтеграційній тематиці. Київ: Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 74-81.

11. Маторіна Н. М. Феномен суголосності творчості Бруно Шульца українському сьогоденню. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 33 (72). № 6. 2022. Частина 2. С. 25-32.

12. Маторіна Н. М. «Шульцівські» літературознавчі терміни як об'єкт термінологічного дослідження (на матеріалі індивідуально-дослідницької роботи з історії зарубіжної літератури). Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету: [збірник]. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 36. С. 102-106.

13. Маторіна Н. Українськомовний перекладацький дискурс (на матеріалі творів Бруно Шульца і про Бруно Шульца). Нова філологія. 2022. № 88. С. 50-58.

14. «Півтора міста» Бруно Шульца: дайджест-артбук / тексти Бруно Шульца; упорядник Микола Походжай; художник-графік Олександр Гейдек, переклад з польської Юрія Андруховича. Дрогобич: Коло, 2019. 48 с.: іл.

15. Шульц Б. Комета: оповідання / Kometa / переклад з польської О. Корчинської, Г. Хорунжої, Л. Скопа; ілюстрації Тетяни Думан. Дрогобич: Коло, 2022. 120 с.: іл.

16. Шульц Б. Корицеві крамниці / переклад з польської Леся Герасимчука. Харків: Фоліо, 2022. 189 с.: іл. (Зібрання творів).

17. Шульц Б. Птахи / Ptaki / пер. з пол. О. Бунда, Т. Думан, Л. Скоп. Дрогобич: Коло, 2020. 64 с.

18. Шульц Б. Санаторій під клепсидрою / переклад з польської Миколи Ярмолюка. Харків: Фоліо, 2023. 414 с.: іл. (Зібрання творів).

19. Шульц Б. Склепи цинамонові / Sklepy cynamonowe / пер. з пол. Т. Думан, Л. Скоп. Дрогобич: Коло, 2012. Вид. 1. 72 с.

20. Шульц Б. Склепи цинамонові / Sklepy cynamonowe / пер. з пол. Т. Думан, Л. Скоп. Дрогобич: Коло, 2020. Вид. 2. 72 с.

21. Шульц Б. Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича: оповідання; переклад з польської. Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. Вид. четверте. 384 с.

22. Шульцівський словник / за редакцією Влодзімежа Болецького, Єжи Яжембського, Станіслава Росєка. Пер. з пол. Андрія Павлишина. Київ: Дух і Літера, 2022. 504 с.

23. Slownik schulzowski / Oprac. i red. W. Bolecki, J. Jarz^bski, St. Rosiek. Gdansk, 2003. 449 s., 281 dustr.; Wyd. dragie. Gdansk, 2006. 467 s.

References

1. (2018). Bruno Schulz (1892 - 1942): bibliographic index / uklad. N. M. Rishavi; redaktor S. Yu. Fartushok; retsenzenty: V. V. Menok; G. Yuzefchuk; vidpov. za vyp. M. M. Dmytriv; Drohobytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Ivana Franka, Biblioteka. Drohobych: RVV DDPU im. I. Franka.

2. Verhelis, O. (2018). Oleh Liptsyn. Where have you been, Odysseus? Dzerkalo tyzhnia, Ukraina. Vyp. 45. URL: https://zn.ua/ukr/ART/oleg-lipcin-de-ti-buv-odissey-295008_.html.

3. Golberg, L. (2014). People, City, Schulzfest-2014. Maidan: drohobytska Internet-hazeta.

URL: http://maydan.drohobych.net/?p=28303.

4. Yehorova, I. (2005). Drohobych's Kafka. Den. № 143. URL: https://rn.day.kyiv.ua/article/kultura/drohobytskyy-kafka.

5. Kolodiichyk, I. (2010). Ukrainskyi Bruno. Ukrainskyi tyzhden. URL: https://tyzhden.ua/ukrainskyj-bruno/.

6. Martynovych, Yu. (2021). Birthday of Bruno Schulz. A genius from Drohobych who could have won the Nobel Prize after the war. Espreso. Zakhid. URL: https://zahid.espreso.tv/den-narodzhennya-bruno-shultsa-geniy-z-drogobicha-yakiy-mig-bi- otrimati-po-viyni-nobelivsku-premiyu.

7. Matorina, N. M. (2022). Bruno Schulz and Ukraine: celebration and commemoration of the 130^th anniversary of the birth of the famous artist (materials for extracurricular work on History of Foreign Literature). Horbachukivski studii: materialy Vseukrainskoi zaochnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii / [za red. D. V. Horbachuka, N. I. Kochukovoi], vyp. 7. Slov'iansk: Vyd-vo B. I. Matorina.

8. Matorina, N. M. (2022). Bruno Schulz - a writer and artist who brings people together (materials for extracurricular work on History of Foreign Literature). MODERN RESEARCH IN WORLD SCIENCE: materialy V Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi konferentsii. Lviv.

9. Matorina, N. M. (2022). Calendar-narrative «protobiography» of Ukrainian-language translations of works of art by Bruno Schulz. Naukovyi visnykMizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia «Filolohiia». № 58.

10. Matorina, N. M. (2022). International Bruno Schulz Festival in the context of European integration processes of philological direction. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka. Spetsvypusk, prysviachenyi yevrointehratsiinii tematytsi. Kyiv: Vydavnychyi dim «Helvetyka».

11. Matorina, N. M. (2022). The phenomenon of concordance of Bruno Schulz's creativity with the Ukrainian present. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka. Tom 33 (72). № 6. Chastyna 2.

12. Matorina, N. M. (2022). «Schulz» literary terms as an object of terminological research (based on the material of individual research work on History of Foreign Literature). Naukovi zapysky Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu: [zbirnyk]. Odesa: Vydavnychyi dim «Helvetyka». Vyp. 36.

13. Matorina, N. (2022). Ukrainian-language translation discourse (based on the works by Bruno Schulz and about Bruno Schulz). Nova filolohiia. № 88.

14. (2019). «A City and a Half» by Bruno Schulz: Digest Art-book / teksty Bruno Shultsa; uporiadnyk Mykola Pokhodzhai; khudozhnyk-hrafik Oleksandr Heidek, pereklad z polskoi Yuriia Andrukhovycha. Drohobych: Kolo.

15. Shults, B. (2022). Comet: short stories / Kometa / pereklad z polskoi O. Korchynskoi, H. Khorunzhoi, L. Skopa; iliustratsii Tetiany Duman. Drohobych: Kolo.

16. Shults, B. (2022). The Street of Crocodiles (Cinnamon Shops) / translated from Polish by Les Herasymchuk. Kharkiv: Folio.

17. Shults, B. (2020). Ptakhy / Ptaki / per. z pol. O. Bunda, T. Duman, L. Skop. Drohobych: Kolo.

18. Schulz, B. (2023). Birds. Sanatorium Under the Sign of the Hourglass / translated from Polish by Mykola Yarmoliuk. Kharkiv: Folio.

19. Shults, B. (2012). Sklepy tsynamonovi / Sklepy cynamonowe / per. z pol. T. Duman, L. Skop. Vyd. 1. Drohobych: Kolo.

20. Shults, B. Sklepy tsynamonovi / Sklepy cynamonowe / per. z pol. T. Duman, L. Skop. Drohobych: Kolo, 2020. Vyd. 2. 72 s.

21. Shults, B. (2017). Tsynamonovi kramnytsi ta vsi inshi opovidannia v perekladi Yuriia Andrukhovycha: opovidannia; pereklad z polskoi. Vyd. Chetverte. Kyiv: A-BA-BA-HA-LA-MA-HA.

22. (2022). Schulz vocabulary / za redaktsiieiu Vlodzimezha Boletskoho, Yezhy Yazhembskoho, Stanislava Rosieka. Per. z pol. Andriia Pavlyshyna. Kyiv: Dukh i Litera.

23. (2003; 2006). Schulz vocabulary / Oprac. i red. W. Bolecki, J. Jarz^bski, St. Rosiek. Gdansk. Wyd. drugie. Gdansk.

Размещено на Allbest.ru