Сучасні образи в українській прозі для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку під час російсько-української війни

Introduction. Literature for children of preschool and school age is a special world that educates a young reader intellectually, emotionally, spiritually, morally, and develops a personality. A special role in this process is assigned to educators and teachers who surround children, while they must not only love to read themselves, but also with the help of the artistic word to educate preschoolers and students-readers, to instill in them a careful attitude to books, a love for reading Ukrainian literature, to stimulate independent «conscious» children's reading in them. In order to professionally implement the purpose, tasks, and content of literary education, be it preschool education or junior high school education, educators and teachers must receive high-quality modern literary education, possess relevant knowledge, and be literarily knowledgeable. In this context, it is not enough to know Ukrainian works for children ofpreschool and primary school age, you need to be well acquainted with a modern, high-quality book about the war for children.

Purpose. Today, modern Ukrainian literature about the war is not only a source of knowledge, but also a way of socialization and communication of a child ofpreschool and primary school age with the real world (cruel, filled with rage and injustice, unprincipled). Having met the child, he finds answers to questions about the war, its causes and consequences, understands the importance and danger of the concept of «war», and experiences the lives of the main characters in an emotionally saturated way.

Methods. In the study, this question is investigated by means of pedagogical and artistic analysis literature on the researched issue, systematization.

Results. A thorough analysis of research on the problem raised allows us to state that during the full-scale invasion of the Russian army into Ukraine, many qualitatively new works for children of preschool and primary school age about the war appeared in the literary field. Today, children's writers face the task of not just putting in a book the facts of the war crimes of the Russian occupiers, but also of immortalizing on the pages of books the moral, spiritual, ethical and general human values that unite the Ukrainian people into a nation that gives them strength and faith in victory.

Conclusion. The article discloses all aspects of the specified problem. With the help of well-chosen artistic images, based on the works of I. Andrusniak «Gerard the Guerrilla» (2022), Z. Zhivka «Patron Dog».» «A Little Story About a Big Dream» (2022), O. Mykhed «Cat, Rooster»,» Cupboard» (2022) and V. Chernyshenko «Battle for the City» (2022) Ukrainians are depicted as strong, strong-willed, honest, persistent, those who will go to victory without unnecessary pathos.

As the basis of their characters, writers take today's heroes - war heroes. All writers write in the real plane, describe the events that began in February 2022 in Ukraine. Thus, I. Andrusniak uses grotesque elements to create the image of Gerard - in the image of a small guinea pig, the writer depicts the hero of the town, with the help of whose command the enemy forces were driven out. Z. Zhivka's Patron dog and V. Chernyshenko's Ghost were written off from real persons: the PSA of the DSNS Sapper Service Patron and the Ukrainian pilot S. Tarabalka, whom many consider the Kyiv Ghost. O. Mykhed's rooster, which survived the Russian bombing of Borodyanka on the wall of a destroyed building, became an immortal symbol of the strength and endurance of the Ukrainian people. All these characters and symbols «roll off the tongue» in the space of Ukrainian mass media and are already familiar to a young reader, and therefore easy to understand.

Summarizing the above, we can say that the level of trust in such «familiar» heroes is as high as possible. Parents, children of preschool and elementary school age trust, listen to them, empathize with them, and therefore communicate with the idea that the above-mentioned books carry - the therapy of the children's soul.

Key words. children's literature, war theme, artistic image, preschool age, junior school age, grotesque, symbolism, character, prototype.

Вступ

українська дитяча проза війна

Постановка проблеми. Література для дітей дошкільного та шкільного віку - це особливий світ, який виховує в маленькому читачеві інтелектуально, емоційно, духовно, морального, розвинену особистість. Особлива роль в цьому процесі покладена на вихователів та педагогів, які оточують дітей, при цьому вони повинні не тільки самі любити читати, а й за допомогою художнього слова виховувати дошкільників та учнів-читачів, прищеплювати їм бережливе ставлення до книги, любов до читання української літератури, стимулювати в них самостійне «свідоме» дитяче читання. Для того, щоб фахово реалізовувати мету, завдання, зміст літературної освіти чи то дошкільної освіти, чи то молодшої шкільної освіти, вихователі та вчителі мають отримати якісну сучасну літературну освіту, володіти відповідними знаннями та бути літературно обізнаними. В цьому контексті мало знати українські твори для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, потрібно бути добре обізнаним із сучасною якісною книгою про війну для дітей.

Сьогодні сучасна українська література про війну - це не тільки джерело знань, а й спосіб соціалізації та комунікації дитини дошкільного та молодшого шкільного віку з реальним світом (жорстоким, наповненим люті та кривди, безпринциповим) а також засіб самопізнання самореалізації кожної дитини. Познайомившись з якою дитина знаходить відповіді на запитання про війну її причини та наслідки, розуміє важливість і небежпечність поняття «війна», емоційно насичено переживає життя головних героїв.

Нам імпонує думка сучасного літературознавця В. Вовк про те, що дитяча література - це «...відкриття в малому космосі космосу великого життя. Вона не розвивається відірвано від літературного процесу. Основні тенденції, напрямки знаходять реалізацію як в літературі для дорослих, так і в дитячій літературі.» [5]. Л. Сердюк подає інше тлумачення, вважаючи, що дитяча література - художні, наукові, науково-популярні твори, які написані для дітей. Найчастіше в це поняття включаються також твори «дорослої» літератури, що назавжди ввійшли в коло дитячого читання (Л. Сердюк, 2001). На сьогодні якісні дитячі книги для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку сьогодні презентують українські передові видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛАМА-ГА», «Видавництво Старого Лева», «Грані-Т», «Теза», «Ранок», «Навчальна книга - Богдан», «Казка».

В ході наукового дослідження важливо зазначити, що події, які відбуваються навколо завжди мали своє відображення у літературних колах, зокрема не можливо оминути російське вторгнення на українські землі. Ще у 2016 році почали з'являтися перші літературні твори для дітей про війну на Сході України (окупацію Криму, Донецької та Луганської областей, про АТО). Але тільки з початком повномасштабної війни з 24 лютого 2022 року кількість таких творів значно збільшилась, як в дорослій, так і в дитячій літературі. Діти дошкільного та молодого шкільного віку по особливому сприймають «війну» у своєму житті, вони розуміють, що відбуваються страшні події, які раніше могли бачити лише у фільмах та серіалах, але незважаючи на це залишаються дітьми і тепер по новому радіють життю. Саме тому, дитяча література під час війни повинна бути різною за тематикою, якісною, зрозумілою для юного читача, яка буде допомагати кожній дитині по-своєму пережити або переживати страшні наслідки воєнних дій. З дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку варто говорити про війну щиро і без брехні, але так, щоб не травмувати і так травмовану дитячу душу.

Сучасна дитяча українська письменниця О. Давидова вважає, що «... задача письменника - закласти у твори не лише факти, а й цінності, те що об'єднує нас, як націю, що дає нам сили, вказує мету та вкладає віру в успіх. Годі вже в книжках нарікати на тяжку долю українського народу. Треба показувати українців переможцями - сильними, вольовими, умілими, наполегливими, тими, хто йде до перемоги, тими, чиє слово справді важить, тими, з ким рахуються...». Письменниця О. Папуша вважає, що «такі приписи, як «для дошкільників» чи «для молодшого шкільного віку», є уніфікованими читацькими адресами, «табелями про ранги», за допомогою яких дорослі позбавляють зайвого клопоту розуміти індивідуальність, а отже, і дбати про особистість [2].

У контексті нашого дослідження ми виходимо з того, що сучасна дитяча книжка - це найбезпечніший та найкращий спосіб донести до дітей дошкільного та шкільного віку про причини та наслідки цієї війни, отримати поради щодо дій в різних ситуаціях та допомогти пережити горе, бо саме в сучасній літературі виникли нові образи, які трактуються в призмі подій після повномасштабного російського вторгнення. Саме тому ми будемо говорити про ці образи в нашому дослідженні, простежимо історію їх виникнення, відшукаємо прототипи реальних героїв війни, яких автори зобразили у своїх творах, і головне чому цих прототипів було обрано для дитячої книги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичну основу дослідження становлять праці дитячої літератури, як невід'ємної складової літературного процесу Н. Богданець-Білоскаленко, І. Бойцун Н. Дев'ятко, В. Кизилова, Л. Лебедівна, Е. Огар, Б. Б. Шалагінов; праці українських літературознавців та письменників про війну в дитячій літературі (Ю. Андрухович, С. Андрухович, П. Вишебаба, У. Гнідець, В. Дібров, С. Жадан, Т. Качак, О. Куценко, В. Махно, А. Мероник, О. Папуша, В. Пузік, О. Русіна, А. Чапай, І. Шувалова) та дослідження поняття «художній образ» в літературі вітчизняними філологами (П. Білоус, О. Галич). Літературознавиця В. Кизилова, аналізуючи термін «дитяча література», зазначає, що: «.це світ художніх творів про те, що таке і хто така дитина, що таке її мікрокосм, і що таке її макрокосм, тобто все, що її оточує. Вона є органічною складовою загальної літератури зі всіма притаманними їй властивостями, при цьому орієнтованою на інтереси читача -дитини. Дитяча література має художню специфіку, адекватну дитячій психології. Найважливіші функції цієї літератури - давати дитині естетичну насолоду і сприяти формуванню її особистості...» [12, с. 237].

Відома українська літературознавиця Т. Качак, досліджуючи сучасну українську літературу, виділяє «.дві площини побудови художнього світу: реалістичну та фантастичну. Художні твори першої побудовані, як правило, на подіях, що мали місце в історії (національно-визвольна боротьба українського народу, Друга світова війна); містять автобіографічні елементи чи біографічні факти. Художні твори другої площини позначені домінуванням художнього вимислу, вигадки, казкових елементів над реалістичною правдою; розмитими хронологічними рамками зображених подій, фантастичними топосами. Тут війна не так суспільно-політичне, як морально-етичне явище: це боротьба груп персонажів, які втілюють добро і зло» [11]. Ураховуючи вищезазначене, можемо стверджувати, що персонажі, художні образи в цих творах будуть різні, відповідно обраній площині, в якій творить письменник - фантастичній чи реалістичні.

Досліджуючи поняття «художній образ», у праці О. Білоуса «Вступ до літературознавства» (2009) виокремлюємо таку думку: «Створюючи образ, письменник у словесній формі пропонує художню загадку, яка потребує творчого розгадування. Основна функція образу - донести читачеві естетично закодовану інформацію і спонукати до активної роботи душі й розуму» [4, с. 88].

Літературознавець О. Галич (2005), в свою чергу, заявляє, що «художній образ - це не копія дійсності, це вузькофактографічне, натуралістичне її відтворення, яке має місце, скажімо, в газетних репортажах чи творах документального характеру. У художньому творі кожен з таких образів виступає як відносно автономна одиниця чи окремо взята клітина того складного й цілісного образного організму, яким, по суті, є увесь художній твір» [7, с. 97].

Виходячи з цього можемо говорити про те, що всі художні образи у творах на пряму пов'язані з часом, в якому творить письменник, які впливають на його думки, емоції та переживання.

Формулювання мети статті. Проаналізувати нові художні образи в творах сучасних письменників для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, а саме в І. Андрусняка «Жерар-партизан» (2022), З. Живки «Пес Патрон. Маленька історія про велику мрію» (2022), О. Михед «Котик, Півник, Шафка» (2022) та В. Чернишенка «Битва за місто» (2022); охарактеризувати художні образи, згідно видової класифікації за О. Галичем, простежити вплив цих образів на дитяче світосприйняття, виховання та розвиток дитини дошкільного та молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу

На сьогоднішній день досі триває повномасштабне вторгнення росії в Україну. Збройні Сили України героїчно відбивають всі атаки ворога, а мільйони українців, кожного дня чують страхітливий звук сигналу «Повітряна тривога» та вимушені, рятуючись від бомб, снарядів, ракет та шахедів, переховуватися в бомбосховищах. У таких надскладних реаліях життя дітям будь-якого віку дуже важливо відчувати безпеку, навіть у самих небезпечних днях. Особливо діти дошкільного та молодшого шкільного віку мають бути впевнені, що вони в безпеці, а відчуття безпеки можуть надати батьки та дорослі, що їх оточують. Говорити про війну, смерть, втрати й горе з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку дуже складно, не всі дорослі можуть самотужки пояснити все, правильно підібрати слова та образи, які не будуть і далі травмувати дитину. В таких ситуаціях на допомогу приходить «якісна» дитяча книга.

Варто наголосити, що дитяча книга повинна захопити малечу, допомогти дитині знайти рольову модель для наслідування, персонаж з якого можна було б брати приклад, який зміг би знайти відповіді на подекуди складні питання особливо під час війни: втрату дому, смерть близьких. Особливу увагу треба приділити створенню образу твору, який зможе допомогти дитині все це пережити. Дуже часто письменники використовують знайомих персонажів, з якими дитина познайомилася за мирних часів, до якого встигла звикнути та якому довіряє. Це можуть бути фольклорні персонажі, яких модифікують під сучасність, але частіше, навіть такі «перевзуті» герої не вписуються в картину сьогодення.

Щодо таких модифікацій нам імпонує думка українського дитячого письменника О. Дерманського: «Мені це завжди «пахне» творчим безсиллям. Вторинне нікому не цікаве. Та й навіщо в 21-ше століття тягти за вуха Котигорошка, коли справжні, невигадані герої ходять поруч? Щодня, щогодини стаємо свідками ратних подвигів, дізнаємось неймовірні історії з життя людей або й тварин. Хоч як прикро це усвідомлювати, проте війна дала багатющий матеріал для творчості. А книжки з новітніми героями вже з'являються. Їх багато. І буде ще більше. Головне, щоб якомога швидше з'явились книжки про Перемогу» [2].

Слід зазначити, що знайомими можуть бути не лише казкові персонажі з фольклору, а й образи, які були створені письменниками у своїй творчості раніше. Так, письменник І. Андрусняк знову у своїй творчості звертається до знайомого читачам образу морської свинки - детектива Жерара за однойменною книгою - «Морськосвинський детектив» (2020). Тепер у його книзі «Жерар-партизан» (2022), морськосвин буде не просто розслідувати загадки, але й протистояти ворогам, які напали на рідне місто селище: «...Орки дісталися до Витівки пізно ввечері на трьох танках. У сам хутір заїжджати не ризикнули: там був блокпост, де наша тероборона готувалася прийняти бій. Орків чекало там те, що й по всій Україні, - неминуча загибель» [1, с. 6].

Вже на початку книги письменник хоче, щоб маленький читач не лякався і вірив, що зло яке прийшло обов'язково буде переможене. А до перемоги жителів Витівки приведе Жерар та його партизанський загін тваринок, які будуть протистояти оркам. До війни Жерар був звичайним домашнім улюбленцем, до якого час від часу приходили інші тваринки за допомогою: «.мирно собі мешкав у сімнадцятій квартирі на першому поверсі будинку в маленькому затишному містечку під Києвом. Проте щойно в тій місцині зі звірячою чи пташиною - свійською, дикою чи тією, що живе на вулиці, - траплялися різного штибу дивні чи незбагненні події, пригоди, капості, прикрощі, а той справжні злочини, усі вони зверталися до Жерара. І він, іноді навіть не виходячи з клітки, легко розгадував каверзні загадки, розплутував каверзні загадки, розплутував химерні таємниці й розкривав винуватців щонайбільших каверз та щонайхитріших зловмисників.» [1, с. 7].

Автор головним персонажем вибирає Жерара через те, що діти дошкільного та молодшого шкільного віку обожнюють в реальному житті морських свинок. Це маленькі «.чарівні одомашнені гризуни розміром з карликового кролика або цуценя.» [10]. Вони чудові компаньйони, добродушні травоїдні тваринки, які майже не можуть захистити себе і можуть легко стати здобиччю. За допомогою гротеска (одного з видів літературно-художнього образу) за класифікацією О. Галича письменник свідомо порушує норми життєвої правдоподібності та наділяє свого героя внутрішньою рушійною силою, яка не властива вище згаданому гризунові [7 с. 105].

І. Андрусняк робить Жерара справжнім захисником свого містечка, свого дому, своїх рідних, своєї клітки. В образі морськосвинського детектива письменник зобразив вмілого керівника, який не тільки згуртував тваринок, але й дав відсіч ворогам, які від нього цього точно не очікували. На нашу думку, виходячи з цього можна сказати, що Жерар має свій реальний прототип - Президент України Володимир Зеленський. Глава держави в перші дні повномасштабного вторгнення зміг показати себе мудрим, рішучим а саме головне відданим головнокомандувачем українського народу, таким самим як і Жерар, якого зобразив у своїй книзі І. Андрусняк. Юний читач в образі Жерара може побачити і самого себе - маленького українця, який завдяки великому серцю переможе світове зло. Дитяча книга «Жерар-партизан» - це історія про те, що сміливими не народжуються, а стають, і що, коли ми, люди, гуртуємося задля спільної мети то стаємо великою силою протистояючи світовому злу.

Під час повномасштабного російського вторгнення героями війни ставали всі: від бабусі, що банкою маринаду збивала дронів до тваринок. Напевно, найвідомішим з них став пес саперської служби на ім'я Патрон. В онлайн-енциклопедії Вікіпедії про нього пишуть так: «.український собака-винюхувач, талісман Державної служби з надзвичайних ситуацій, який здобув велику популярність за часів російсько - української війни. Офіційний символ Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування, сформованого при Міністерстві внутрішніх справ. За даними ДСНС, до 19 березня Патрон допоміг виявити понад 90 вибухових пристроїв, встановлених російськими військами. » [14]. Пес Патрон отримав широку популярність, нагороджений державними відзнаками та за допомогою свого хазяїна

Михайла Ільєва активно веде сторінки в соціальних мережах. В останній час почали активно виходити мультфільми, комікси про пса-сапера, який готовий дати відсіч загарбникам, серед них книга для дітей З. Живки «Пес Патрон. Маленька історія про велику мрію» (2022).

Український письменник А. Кокотюха стверджує, що українському суспільству потрібні саме такі герої як цей песик: «Пес Патрон уже є в мультиках і коміксах... Загалом українцям потрібна своя героїчна міфологія, на кшталт супергеройських коміксів та персонажів-переможців. Потрібен розвиток саме масової культури.» [2].

З. Живка невипадково обирає героєм свого твору саме цю тварину. Пес Патрон - це собака мисливської породи джек-расел-тер'єр, яка вирізняється врівноваженішою поведінкою, ніж в інших породах, добродушна, пустотлива, невеличка тваринка, яка прекрасно ладить з дітьми [8]. Книга «Пес Патрон. Маленька історія про велику мрію» (2022) - це своєрідна біографія Патрона, розповідь якої ведеться від самого песика собачою мовою, а сама письменниця виступає своєрідним перекладачем історії на людську мову: «Мене звуть Патрон. Я - джек-рассел-тер'єр. Не подумайте, що я цим пишаюся - хіба зовсім трішки, - але я родовитий пес. Моя порода не належить до найдавніших. Вона з'явилася менше сотні собачих життів тому, саме тоді, коли в людей виникла потреба у таких собаках, як я. Ми активні, жваві, безстрашні, невтомні й наполегливі! Подейкують, що нашу породу вивів англійський сільський священник. Його звали Джон Джек Рассел, а Його собаку - праматір нашого роду - звали Трамп. Це ім'я означає «козир», а також «гра на трубі». Вона була дуже красива - всій нащадки мають біле хутро і обов'язкову руду плямочку на оці і дзвінкий голос. Спочатку Трамп і її діти мали допомагати людям полювати на лисиць і борсуків. Тому в нас гострий нюх і сильні лапи і взагалі - ми, джек-рассел-тер'єри, - дуже сильні собаки, хоч і маленькі. Ми витривалі, ми вміємо копати нори, нам усе цікаво. » [9, с. 9].

Пес Патрон розповідає про себе, свою роботу, про родину та історичні перепитії, які відбуваються навколо, та як він їх розуміє по-своєму, по-собачому. Такий підхід наближає героя книги до маленького читача, оскільки змушує співпереживати персонажу. З перших рядків твору дитина -читач зіштовхується зі сьогоднішніми реаліями, наслідками вторгнення російських окупантів: «... Сьогодні звичайний літній день. Ще з ранку ми з колегами знешкодили десять мін, п'ять нерозірваних снарядів від «Точки У». Це не швидка справа, адже спочатку такі небезпечні штуки треба знайти, потім обережно перемістити на полігон, підготувати вибухівку.а тоді буде «Бабах!» Цей «бабах!» від вибуху виходить дуже гучний, повірте! Але нема чого боятися - все під контролем!... Пошук снарядів, мін і бомб - це дуже відповідальна робота. Адже нерозірвані боєприпаси загрожують великою небезпекою - вони можуть вибухнути будь-якої миті! Сьогодні, завтра, наступного місяця, через сто років! І від цього вибуху хтось може загинути чи покалічитися! Ppp-гв! Тому ми їх розшукуємо і знешкоджуємо. » [9, с. 4].

Пес Патрон заспокоює читачів, дає надію на світле майбутнє, надихає мріяти, вірити та перемагати незважаючи на все. Художній образ Патрона у творі є символічним. Саме в образі Пса Патрона З. Живка втілила кожного, хто бореться проти ворога, хто не зважаючи на маленький розмір, як сам песик, воює кожен на своєму фронті. Звичайно, головного персонажа змальовано з реального героя російсько- української війни - Патрона, єдиного у світі пса доброї волі дитячого фонду ООН «ЮНІСЕФ». Письменниця вказує на важливість існування такого героя в своїй книзі: «. мої колеги часом називають мене і скарбом, і талісманом..,»[9, с. 6]. Пес Патрон - це собака, яку повинна мати кожна дитина, особливо тепер, коли більшість дітей страждають на посттравматичний стресовий розлад, що виник під час війни (смерть близьких, втрата домівки, окупація, ґвалтування та знущання): «.ми - ще й чудові друзі для людської дітлашні! Бо любимо гратися, бігати і стрибати. Отак із собак -мисливців ми стали собаками - компаньйонами. Компаньйон - це пес, який складає товариство тому, кому самотньо. » [9, с. 10].

З. Живка завдяки своїй книзі «Пес Патрон. Маленька історія про велику мрію» (2022) надала можливість кожній українській дитині поспілкуватися з чудо-псом. Тому на нашу думку, українська письменниця вдало підібрала сучасного героя для своєї книги і писемно увіковічнила образ українського Балто, який став для нашого суспільства символом гордості та рушійною силою до перемоги: «. і я сповнений наснаги працювати з моїми людьми стільки, скільки потрібно.» [9, с. 6].

Війна в Україні породжує символи, які стають потужними брендами з оновленням нашої української історії та традицій. Таким новим символом - став глиняний півник із Бородянки, виріб Васильківського майолікового заводу, який вцілів на кухонній шафі і став героєм новин і мемів. Така символічна історія півника з Бородянки не могла оминутися увагою українського письменника, куратора мистецьких проєктів та літературознавця О. Михед, який взявши за основу історію створив якісну книгу «Котик, Півник, Шафка» (2022).

Герої книги врятований Котик, Півник «. Півник родом з Василькова Київської області, хоча невпинно переконував Шафку і Кота, що сам він точно з Мальорки. » і Шафка «.Коричневу дерев'яну Шафку дбайливими руками зібрав сам дідусь Петро. він припасував Шафку до стіни нової квартири та всміхнувся. На віки будуємо, н віки!...» наче й казкові герої, наповненні людськими якостями але водночас дуже справжні - врятовані й збережені, готові і далі боротися, готові попереджати всіх про небезпеку: «... Нагріта теплом дідусевих рук Шафка, подарований на свято Півник і врятований Котик втілюють силу й незламність, бережуть рід і дарують надію. Це надія на майбутнє, у якому рани будуть заліковані, але пам'ять про скоєне зло житиме у віках. У майбутньому, після нашої перемоги. » [13, с. 7].

Уцілілий Півник у книзі О. Михеда «Котик, Півник, Шафка» (2022) - це не живий персонаж, але він максимально реальний, та вже став символом цієї війни - поруч із банкою помідорів, Привидом Києва та соняшниковим насінням [13].

Серед нових творів для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку особливу увагу заслуговує книга біохіміка, перекладача та письменника В. Чернишенка «Битва за місто» (2022). Книжка має всього 36 сторінок, більшість з яких це ілюстрації талановитої художниці Т. Копитової в поєднанні з віршованими рядками В. Чернишенка. За допомогою віршованого викладу тексту письменник доступно розповідає маленькому читачеві про події з кінця лютого 2022 року.

Автор книги в своєму інтерв'ю з видавництвом АРТБУКС, яке випустило друк твору, зазначає: ««Битва за місто» дає дитині героя. Вона навряд чи допомагає відрефлексувати втечу з рідного дому, чи перебування у підвалі під обстрілами. Для цього пишуть зовсім інші книжки» [6].

Персонажами твору В. Чернишенко обирає мешканців будівельного автопарку - Самоскида, Елеватора, Бульдозера та маленьку Тракторинку. Це іграшкові версії машинок, якими полюбляє гратися малеча, власноруч побудували класне, зелене, сучасне місто із широкими рівними дорогами, парками й мостами. Саме в цей час до міста приїжджають ворожі танки, БТР-и та «Гради» - і почалися руйнування: «.Ану, малявка, аткатісь!

Сєйчас я вас бєґом спасу,

Мір прінєсу і всьо снєсу!..» [3].

На допомогу будівельному автопарку прилітає легендарний Привид:

«. Аж раптом. Що це? В небесах З'явився срібний диво-птах!

«Вітаю! Мене Привид звати,

Я прилетів вас рятувати!

Здійнявся Привид понад Танком.

Жбурнув у злодія болванку.

Бабах! Відпала башта геть!

Героям слава! Зайдам - смерть Стрільнули Гради, та дарма - Вже й близько Привида нема!

І несподівано з-за хмар На Гради впав його удар!.» [3].

Герой твору Привид - це один з героїв російсько-української війни, який за перші 30 годин вторгнення в Україну здобув 6 повітряних перемог у небі над Києвом [16]. Про свого головного героя В. Чернишенко говорить так: «Привид у цій книзі - супергерой для найменших. Іншими словами, він не навчить дитину, що монстрів під ліжком не існує. Він не заохотить з ними подружитися. Він зробить, так, щоб тим монстрам стало дуже погано, а, мертвих монстрів можна не боятися» [6].

Також письменник зазначає, що прототипом його Привида є реальна людина, а не збірний образ: «.У найпершому варіанті літака не було. Було місто, був напад, руйнування й опір. Але насправді ж так не буває. У будь-якій справжній історії є хтось, хто платить ціну за хепі-енд. У нашій нинішній дійсності теж є такі люди. У той день коли створювала «Битва за місто», стало відомо про героїчну загибель Степана Тарабалки, якого багато хто називає Привидом Києва. Згодом почали говорити, що Привид - це збірний образ. Але у моїй історії він має цілком конкретне уособлення. Я не хочу «пам'ятник невідомому льотчику». Кожен із наших пілотів-героїв заслуговує на окремий пам'ятник. » [6].

Резюмуючи вищесказане, зазначимо, що образ Привида має символічне наповнення з одного боку, конкретний образ українського пілота С. Тарабалки, якого зобразив В. Чернишенко у своїй книзі, а з іншого боку, в образі Привида бачимо героїзацію кожного воїна, який бореться проти ворога, чи то на землі, чи на небі:

. Лише на площі серед міста,

Де знову гарно, знову чисто,

Де тихо так і мирно так,

Стоїть із мармуру літак. [3].

Символічний на нашу думку є і образ Тракторинки - маленького трактора, який є уособленням маленького читача. За допомогою цього образу письменник «вживлює» дитину в сюжет твору як персонажа:. Стривайте, є ще помічниця.

Таку забути не годиться!

Моторна й жвава ця машинка,

ЇЇ всі кличуть Тракторинка... [3].

Так само як і Тракторинка, дитина стала свідком воєнних дій, така ж розгублена як і більшість дітей України. Всі герої твору «Битва за місто» (2022) допомагають дітям побороти їх страх, розказують про нашу боротьбу зі злом, важливість згуртованості і відданості, та фіналом є беззаперечна перемога України. Цей твір про те, що світло переможе темряву, а зло неодмінно буде покаране. А найголовніше твір пера В. Чернишенка «Битва за місто» (2022) допоможе батькам проговорити з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку про трагічні моменти пов'язані з війною, а за допомогою вміло підібраних письменником образів, спрямує маленького читача на позитив, не дасть їм опинитися в депресії та подарує віру в перемогу над злом.

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що під час повномасштабного вторгнення російський військ в Україну з'явилося багато якісно нових творів для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку про війну.

На сьогоднішній день перед дитячими письменникам стоїть задача не просто закласти в книгу факти воєнних злочинів російських окупантів, але й увіковічнити на сторінках книг моральні, духовні, етичні та загальнолюдські цінності, що об'єднують український народ в націю, що дає їм силу та віру в перемогу.

За допомогою вдало обраних художніх образів, за творами І. Андрусняка «Жерар-партизан» (2022), З. Живки «Пес Патрон. Маленька історія про велику мрію» (2022), О. Михед «Котик, Півник, Шафка» (2022) та В. Чернишенка «Битва за місто» (2022) українців зображено сильними, вольовими, чесними, наполегливими, тими хто буде йти до перемоги без лишнього пафосу.

За основу своїх персонажів письменники беруть героїв сьогодення - героїв війни. Всі письменники пишуть в реальній площині, описують події, що почали відбуватися з лютого 2022 року на Україні. Так І. Андрусняк використовує для створення образу Жерара елементи гротеску - в образі маленької морської свинки письменник зображує героя містечка, за допомогою командуванням якого було вигнано ворожі сили. Пес Патрон З. Живки та Привид В. Чернишенка списані з реальних осіб: пса саперної служби ДСНС Патрона та українського пілота С. Тарабалки, якого багато хто вважає Привидом Києва. Півник О. Михеда, який вцілілим після російських бомбардувань Бородянки на стіні зруйнованого будинку, став безсмертним символом міцності й витримки українського народу. Усі ці персонажі та символи «крутяться на язиці» в просторі українського масмедіа та вже знайомі маленькому читачеві, а тому і легкі для сприйняття.

Можемо стверджувати, що рівень довіри до таких «знайомих» героїв максимально високий. Батьки, діти дошкільного та молодшого шкільного віку довіряють, прислухаються до них, співпереживають за них, а отже комунікують з ідеєю, яку несуть вище згадані книги - терапія дитячої душі.

Перспективи подальших розвідок. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваного феномену. Подальшого наукового пошуку потребує дослідження образів у сучасній українській літературі про війну для дітей підліткового віку, особливо дітей, які пережили фізичне та сексуальне насилля; системний аналіз таких образів у соціально-психологічному та історично-культурному аспектах.

Список використаної літератури

7. Halych O. (2005). Teoriia literatury [Theory of literature]. Kyiv: Lybid. 488 p. [in Ukrainian].

8. Dzhek - rassel - terier. [Jack Russell terrier]. Electronic resource - Mode of access: https://uk.wikipedia.org/wiki/ %D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA-%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BB-

%D 1 %82%D0%B5%D1 %80%27%D 1 %94%D 1 %80 [in Ukrainian].

9. Zhivka Z. (2022). Pes Patron. Malenka istoriia pro velyku mriiu. [The dog Patron. A small story about a big dream]. Lviv: Svichado. 64 p. [in Ukrainian].

10. Zelenyi svit. Skilky rokiv zhyvut morski svynky. [Green world. How many years do guinea pigs live?] Electronic resource - Mode of access: https://zelenvsit.cx.ua/skilki-rokiv-zhivut-morski-svinki.html [in Ukrainian].

11. Kachak T. Tema viiny i myru v suchasnii ukrainskii prozi dlia ditei ta yunatstva. [Theme of war and peace in

modern Ukrainian prose for children and youth]. Electronic resource - Access mode:

file:///C:/Users/user/Downloads/Ulvzsh_2015_3_6.pdf [in Ukrainian].

12. Kyzylova V. (2009). Dytiacha literatura: stan, problemy, perspektyvy. Aktualni problem slovianskoi filolohii. [Children's literature: state, problems, prospects. Actual problems of Slavic philology]. Interuniversity. coll. of science Art. Answer ed. V. A. Zarva. Donetsk: Yugo-Vostok, Ltd. Co., Ltd. Vol. XX, P. 236-240. [in Ukrainian].

13. Mykhed O. (2022). [Kotyk, Pivnyk, Shafka ] Stary Lev Publishing House.72 p. [in Ukrainian].

14. Patron (pes). [Cartridge (dog)]. Electronic resource - Mode of access:

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD_(%D0%BF%D0%B5%D1%81) [in

Ukrainian].

15. Pivnyk yak symptom: kolektyvna pamiat vid avanhardu do ChAES. [The rooster as a symptom: collective

memory from the avant-garde to Chernobyl]. (2022). Electronic resource - Access mode: https://lb.ua/culture/2022/04/15/513419_pivnik_yak_simptom_kolektivna.html [in Ukrainian].

16. Pryvyd Kyieva. [Ghost of Kyiv]. Electronic resource - Access mode: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B4_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0 %B2%D0%B0 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru