"Вібруючи в контрапункті гуркоту сокир і артилерійських снарядів": звуковий ландшафт міста під час війни

Размещено на http://allbest.ru

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

"Вібруючи в контрапункті гуркоту сокир і артилерійських снарядів": звуковий ландшафт міста під час війни

Лілія Мірошниченко, д-р філол. наук, проф.

Київ, Україна

Анотація

Вступ. Представляє дослідження сенсорного виміру війни, оскільки будь-яка війна є передусім атакою на тіло, а відтак на відчуття (S. Cole). Після 24 лютого 2022 р. українські міста з різною швидкістю та різною мірою проходили метаморфозу від миру до війни. Відтоді ж, як наслідок, звукові ландшафти міст зазнали суттєвого впливу нової реальності.

Урбаністичний звуковий ландшафт під час війни є малодослідженим, відтак його вивчення в умовах російсько-української війни має актуальність і новизну, які не обмежуються інтересом вітчизняної науки.

Мета охарактеризувати особливості трансформованих звукових ландшафтів українських міст, окреслити своєрідність літературних репрезентацій сонорного досвіду під час війни.

В аналізі акустичного простору, його змінної і трансформуючої дії спираємось на теорію звуку, розробку якої започаткував P. Murray Schaffer, і методологію, вироблену в межах літературознавчого поля цих студій (англ, literary sound studies) такими дослідниками як J. Picker, H. Groth, S. Cole, S. Halliday та ін. урбаністичний звуковий акустичний літературний війна

Результати . З'ясовано, що "характерними звуковими підписами" (термін S. Halliday) урбаністичного звукового ландшафту є гучні звуки вибухів, проникливі звуки сирен повітряної тривоги, дзижчання дронів. Крім того, сенсоріум війни включає в себе тишу. Доведено, що звук не лише руйнує смислові структури, але й навпаки є чинником процесу смислотворення.

Висновки . Література постає простором перекодування негативних звуків міста (джерела розгубленості, тривоги та гніву) і генерування нових смислів твердості духу, готовності чинити опір. У творах українських письменників Л. Костенко, С. Жадана, О. Степаненко, І. Вікирчак та А. Левкової міські звукові ландшафти постають у дуалізмі безпосередності/репортажності опису та символізмі осмислення наслідків війни. Відчуття жаху від вибухів і сирен повітряних тривог трансформується в потужну енергію спротиву, наснажує читача до дії. Закцентовано увагу й на феномені травматизації звуком; запропоновано доповнити його вивчення поняттям "фонотортури".

Ключові слова: звуковий ландшафт міста, звук, фонотортури, вивчення війни, сучасна українська література, російсько-українська війна, англійський роман.

Вступ

Інтерес літературознавства до репрезетацій війни у творах красного письменства від античності дотепер, від "Іліади" до війни в Сирії є однією з констант, а за два останні десятиліття такий інтерес лише посилився. Це міркування висловили Андрес Енґберґ-Педерсен і Ніл Ремзі редактори колективної монографії "Війна та літературознавство" ("War and Literary Studies"), яка була опублікована у 2023 р. у видавництві "Cambridge University Press".

Причина такої тенденції очевидна; перша чверть ХХІ ст. позначена постійними війнами¹ це й атаки 11 вересня, і так звані "війни назавжди" (термін, уведений в обіг Марком Даннером на позначення війн в Афганістані, Іраку та Сирії (Danner, 2016)).

Відповіддю на згадані кризові стани стала поява "значної кількості літературних творів, які намагаються осмислити досвід та особливості сучасної війни", зазначають уже згадані дослідники в Передмові до видання (Engberg-Pedersen, & Ramsey, 2023, p. 1).

Як одна з найновітніших наукових праць, колективна розвідка має на меті "визначити широке поле літературних досліджень війни" (Engberg-Pedersen, & Ramsey, 2023, p. 14), проте в ній ми не подибуємо бодай згадку про "найбільшу конвенційну війну в Європі після 1945 року" (Plokhiy, 2023, p. xix], нову війну глобального масштабу, війну, яка триває десятиріччя.

Такий стан справ свідчить про неповноту охоплення досліджуваного проблемного поля, проте варто закцентувати якраз на іншому вкрай актуальному запиті вивчення художньої рецепції російсько-української війни та презентації результатів цих студій на міжнародних академічних майданчиках, причому одночасно з удоступненням творів українських письменників різними мовами якнайширшому читацькому загалу (видавнитво "Penguin" опублікувало у 2023 р. перекладену англійською збірку есеїв видатних українських письменників "Ukraine 22: Ukrainian Writers Respond to War"). Усі три завдання рівнозначно важливі У 2023 р. у світі було зафіксовано 183 конфлікти, і це найбільша за останні 30 років кількість. Її наводить автор статті "It's Not Just Ukraine and Gaza: War Is on the Rise Everywhere" Макс Гастінґс, покликаючись на результати річного звіту Міжнародного інституту стра-тегічних досліджень у Лондоні (Hastings, 2023). Проведена Навчально-науковим інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка разом із Един-бурзьким університетом наукова конференція "Літератури та культури в умовах війни" (жовтень, 2023 р.) засвідчила, що такий ака-демічний діалог є вкрай актуальним і до нього готові всі учасники..

Ця стаття скерована до сенсорного виміру війни, оскільки "[будь-яка війна] є передусім атакою на тіло, а відтак на відчуття" (Cole, 2023, p. 184). Де знайти місце терору й жаху у восьмибальній шкалі оцінки, якою послуговуються дослідники звуку, приємне, хаотичне, яскраве, безподієве, спокійне, дратівливе, насичене подіями та одноманітне? запитання, яке справедливо було поставлене одним з учасників конференції Акустичного товариства Америки 2023 р. Арезу Талебзадехом (Talebzadeh, 2023). Сонорний досвід російсько-української війни є вагомим, а літературні маніфестації перцепції звуку численними.

Методологія дослідження. Дослідницька оптика звуку це натепер розлога концептуалізація, яка має багато значень відповідно до контекстів осмислення (може йтися про руйнівний вплив звуку на тіло / свідомість людей, політичний вимір або ж про руйнування / створення нових смислів).

В аналізі перцепції звукового середовища чи так званого звукового ландшафту, його змінної і трансформуючої дії спираємось на теорію звуку Варто зазначити, що вивченням культурного виміру чуттєвого досвіду опікується й культурна антропологія, зосібна та її частина, що зветься "антропологією відчуттів" (англ. anthropology of the senses)., розробку якої започаткував P. Murray Schaffer, та методологію, вироблену в межах літературознавчого поля цих студій (англ. literary sound studies) такими дослідниками як J. Picker, H. Groth, S. Cole, C. Halliday та ін. Р. Мюррей Шафер сформулював дефініцію звукового ландшафту в інавгураційній праці цієї галузі досліджень "The Soundscape: Our Sonic Environment and the Tuning of the World" (1977). Літературознавство оперує поняттям літературного звукового ландшафту (англ. literary soundscape). На думку Г. Ґрот, ідеться про "конструкт, який слід досліджувати та осмислювати, аналізуючи форми письма, для яких звук є невід'ємною частиною як формально, так і тематично" (Groth, 2020, p. 135).

Дослідниця наголошує на нерозривному зв'язку звукового середовища та літературного твору, підкреслюючи силу безпосереднього звукового середовища змінювати, перевпорядковувати літературну форму. Г. Ґрот стверджує, літературний звуковий ландшафт "нерозривно пов'язаний із соціальним чи природним світом звуку, у якому він створюється і сприймається; він походить від нього, існує в ньому та сприяє його розбудові" (Groth, 2020, p. 135).

Іншими словами, художні твори не обмежуються реєстрацією / дескрипцією звуку, а репрезентують змінні звукові ландшафти у взаємодії з ними. Ще наприкінці 1970-х рр. Р. Мюррей Шафер влучно охарактеризував літературу як звуковий архів. Особливо він відзначив акустичну точність, із якою письменники Томас Гарді, Томас Манн, Вільям Фолкнер відтворювали звукові ландшафти в контексті культури та своєї історичної епохи. З появою у 2020 р. кембриджського видання "Sound and Literature" стало можливим говорити про певні методологічні засади літературознавчого вивчення звуку, яке активно розвивається, але, за визнанням редактора видання, поки "не доводиться говорити про усталений вокабуляр чи одну методологію аналізу, радше йдеться про акумулювання лейтмотивів і різних перспектив" (Snaith, 2020, p. 9).

У науковому обізі циркулюють термінологічні словосполучення: історичні звукові ландфашти (historical soundscapes), звукові ландшафти міста (city soundscapes).

Урбаністичний звуковий ландшафт чи звуковий ландшафт міста під час війни є мало дослідженим (Talebzadeh, 2023), а відтак його вивчення в умовах російсько-української війни має актуальність і новизну, які не обмежуються інтересом вітчизняного літературознавства, а перебувають на вістрі наукової зацікавленості й західних дослідників.

Об'єктом дослідження маніфестацій акустики війни вибрано літературні відгуки на війну, зібрані в антології "Війна 2022. Щоденники, есеї, поезія" спільному проєкті видавництва "Старого Лева" і польської "Нової Польщі". Крім того, перебуваючи всередині досліджуваного звукового ландшафту, ми взяли до уваги власний сенсорний досвід, що зосібна пояснює інтерес до акустичного простору двох міст Києва та Львова. Є також реляції до міста Харків.

Результати

Радикальна трансформація звукових ландшафтів українських міст. Вибухи. З першого дня повномасштабного вторгнення урбаністичне середовище трансформується; українські міста з різною швидкістю та різною мірою проходять метаморфозу від миру до війни. Відтоді ж, як наслідок, звуковий ландшафт міста зазнає суттєвого впливу нової реальності.

За Семом Голлідеєм, конкретні простори створюють "характерні звукові підписи" і навпаки звуки всередині конкретних просторів вписують інформацію про розміри, конфігурацію, мешканців і таке інше у ці простори (Halliday, 2013, p. 53).

Розпочнемо зі звуку вибуху, оскільки саме він був першим. 24 лютого вибухи пролунали в багатьох містах і містечках України. Ці звуки справили сильний вплив на відчуття та свідомість від розгубленості, відчаю, втрати здатності діяти раціонально до поступового відновлення віри в свої сили разом із усвідомленням того, що розпочалася війна. Той факт, що вибухи було чутно в усіх частинах країни, не залишав жодного сумніву, що атака була повномасштабною. Окрім того, що звук вибуху з першого дня став "звуковим підписом" міста, він також указував на наближення більшої небезпеки.

Після повномасштабного вторгнення українські міста дедалі частіше ставали цілями російських повітряних атак, саме це передовсім і більшою мірою визначило їхній звуковий ландшафт під час війни. Мешканцям довелося адаптовуватися до різноманітних гучних, агресивних, неприродних, механічних, виснажливих, проникливих і неминучих звуків.

Коли ракетні атаки на міста посилюються і стають регулярними, звуки вибухів переважають у міському акустичному ландшафті. Частота вибухів у містах різна, відтак і акустичний досвід містян є асинхронним. Анастасія Левкова, письменниця та журналістка, яка мешкає у Львові, у щоденниковому записі за 12 березня 2022 р. відгукується про досвід людей із Харкова міста, яке перебуває під постійним обстрілом:

Дві мої нові гості вчора приїхали з Харкова. Два тижні жили під безперервний акомпанемент бомб і ракет. На їхніх очах загорівся сусідній будинок, удар був такий, що вони думали, ніби ракета влучила в їхній дім. На вулицях лежали мертві тіла містян (Антологія, 2023, с. 66).

Левкова говорить про внутрішньо переміщених осіб із Харкова двох із великої кількості тих, хто заполонили Львів тоді на початку березня і згодом, рятуючись від жахів війни. Міста наражали мешканців на різні слухові враження; якщо у звуковому ландшафті Харкова панували неминучі, виснажливі, гучні звуки, то у Львові було значно тихше.

Звуки вибухів, що домінують в акустиці українських міст, наповнюють і наративи про війну. Звернімося до поетичного твору Олени Степаненко "Прокидатися вдосвіта" (Антологія, 2023, с. 392). Вона репрезентує акустику міста зими 2022-2023 рр. у безпосередності переживань ліричної героїні, яка прокидається вдосвіта її будять звуки канонади. У помешканні холодно, відсутнє електропостання. Вийшовши на вулицю, вона чує звуки гуркоту сокир та артилерійських снарядів.

прокидатися вдосвіта слухати канонаду

думати може, нарешті, зачистка?

скільки ще жити у змерзлому світі без світла?

відлига, вийти на вулицю

вібруючи у контрапункті

гуркоту сокир і артилерійських снарядів

одні рубають палети

з сусіднього будівництва щоб підживити вогонь інші

хочуть знищити наших дітей

Звукові образи промовисто наділені контрастною семантикою. Звук рубання палет, аби "підживити вогонь" читач інтерпретує як втілення вогню життя, у той час як звук артилерійських снарядів скеровує до ідеї смерті, ідеться про "знищення наших дітей". Героїня вірша, "вібруючи в контрапункті" обох звуків, опиняється у стані тривоги, який виходить за межі переживань про власний порятунок, стаючи тривогою за родину, за прийдешні покоління.

Як бачимо, звуковий ландшафт міста в поетичному творі Олени Степаненко створює ефект безпосередності переживань героїні, але водночас конструює площину символічних значень, охоплюючи дихотомію життя і смерті, теперішнього й майбутнього. Варто зазначити, що й назва твору "Прокидатися вдосвіта" у своєму ефекті постфактум сугестує інверсивну семантику пробудження як нового початку.

Не дати російській ракеті вбити себе вдосвіта це думка в резонансі з Оленою Степаненко із заключних речень відомого есею письменника та військового Артема Чеха "Я український солдат, і я прийняв свою смерть": "Давайте, народе України, побажаємо собі доброї смерті у наших ліжках, наприклад, коли прийде час. Але не тоді, коли вдосвіта російські ракети б'ють по наших будинках".

Звук сирени повітряної тривоги як характерний "звуковий підпис" міста. Ще один характерний "звуковий підпис" міста це звук сирени повітряної тривоги (або сирени цивільної оборони); він теж домінує в міському звуковому ландшафті з першого дня повномасштабного вторгнення.

Система сповіщення України використовує зовнішні сирени. Так мешканців міста попереджають про можливий авіаналіт. У деяких містах (наприклад, у Львові) він лунає двічі, вдруге аби поінформувати містян про те, що небезпека минула. Крім того, екстрене попередження передається через текстові повідомлення та мобільні додатки (включно зі звуковими). Тож із встановленими на смартфоні чи ноутбуці мобільними додатками в разі небезпеки звуки сирени повітряного сповіщення спочатку чути з гаджета, який поруч, а згодом із вулиці або одночасно.

Пролептичний страх перед небепекою можливого ракетного удару змішується з відчуттям тривоги, розгубленості і гніву. Ніч підсилює пролептичний страх дня і загострює відчуття крихкості та власної незахищеності.

Якраз такий нічний стан майстерно передано у вірші Ліни Костенко "Ця ніч була загрозлива і темна" (Антологія, 2023, с. 308).

Ця ніч була загрозлива і темна.

І так хотілось тиші і тепла!

А вибух був як жовта хризантема,

що на пів неба раптом розцвіла.

Струснуло стіни і двигтіло довго ще.

Дискусія і висновки

Аудіальний модус сприйняття війни вимагав від містян адаптації до гучних, агресивних, неприродних, механічних, виснажливих, проникливих і неминучих звуків. Урбаністичний звуковий ландшафт позначився на психічному стані містян, викликавши збентеженість, розгубленість, тривогу, гнів, лють та ін. Феномен травматизації звуком "фонофобію" варто доповнити поняттям "фонотортури".

Міський звуковий ландшафт нагадує про війну як страждання та жах, як особистий і колективний досвід. Він також підсилює тезу про війну як брутальну силу, як технологічну машину масового знищення.

Звук не лише руйнує смислові структури, але й навпаки є невід'ємним чинником процесу смислотворення. Він змінює, перевпорядковує літературні форми, визначає тематику (за Ґрот). У художніх творах сучасних українських письменників відбувається перекодування негативних звуків міста (джерела розгубленості, тривоги та гніву) і генерування нових смислів твердості духу, готовності чинити опір. У поезії, книгах нон-фікшн як своєрідних звукових архівах російсько-української війни міські звукові ландшафти постають у дуалізмі безпосередності / репортажності опису та символізмі осмислення наслідків війни. Відчуття жаху від вибухів і сирен повітряних тривог трансформується в потужну енергію спротиву, наснажує читача до дії.

Список використаних джерел

Воннеґут, К. (2014). Бойня номер п'ять. Видавництва Старого Лева.

Пояснювальна записка до проєкту Закону України від 04.08.2023 № 9564. https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42425

Рафєєнко, В. (упор.) (2023). Війна 2022. Щоденники, есеї, поезія: антологія. Видавництво Старого Лева ; Нова Польща.

Chekh, A. (2022). I'm a Ukrainian Soldier, and I've Accepted My Death. The New York Times, Aug. 30. https://www.nytimes.com/2022/08/30/opinion /ukraine-soldier-war.html

Cole, S. (2023). War and Sensation. In A. Engberg-Pedersen & N. Ramsey (Eds.), War and Literary Studies (184-200). Cambridge UP.

Danner, M. (2016). Spiral: Trapped in the Forever War. Simon & Schuster.

Eliot, T.S. The Love Song of J. Alfred Prufrock. https://www.poetryfoundation.org /poetrymagazine/poems/44212/the-love-song-of-j-alfred-prufrock

Engberg-Pedersen, A., & Ramsey, N. (2023). Introduction: War, Literature, and the History of Knowledge. In A. Engberg-Pedersen & N. Ramsey (Eds.), War and Literary Studies (1-18). Cambridge UP.

Ganguly, D. (2023). War and Drones. In A. Engberg-Pedersen & N. Ramsey (Eds.), War and Literary Studies (261-277). Cambridge UP.

Groth, H. (2020). Literary Soundscapes. In A. Snaith (Ed.), Sound and Literature (pp. 35-153). Cambridge University Press.

Halliday, S. (2013). Sonic Modernity: Representing Sound in Literature, Culture and the Arts. Edinburgh UP.

Hastings, M. (2023, December 10). It's Not Just Ukraine and Gaza: War Is on the Rise Everywhere. Bloomberg. https://www.bloomberg.com/opinion

/articles/2023-12-10/it-s-not-just-ukraine-and-gaza-war-is-on-the-rise-everywhere?

utm_source=website&utm_medium=share&utm_campaign=copy

Holdefer, Ch. (2017). "Poo-tee-weet?' and Other Pastoral Questions. E-rea [En ligne], 14.2. http://journals.openedition.org/erea/5706

Mellor, L. (2012). Cityscape: The Bombed City in the Second World War. In F. Piette, M. Rawlinson (Eds), The Edinburgh Companion to Twentieth-Century British and American War Literature (рр. 456-464). Edinburgh UP.

Nelles, W. (1997). Frameworks: Narrative Levels and Embedded Narrative. Lang.

Picker, J. (2003). Victorian Soundscapes. Oxford UP.

Plokhiy, S. (2023). The Russo-Ukrainian War. Allen Lane.

Schafer, R. M. (1977). The Soundscape: Our Sonic Environment and the Tuning of the World. Destiny Books.

Snaith, A. (2020). Introduction. In A. Snaith (Ed.), Sound and Literature. Cambridge UP. 1 -34.

Talebzadeh, A. (2023). Soundscape of War. The Journal of the Acoustical Society of America, 1 March, 153 (3 Supplement), A200.

References

Vonnegut, K. (2014). Boinia nomer piat. [Slaughterhouse-Five]; perek. z anhl. Volodymyr Dibrova, Lidia Dibrova. Vydavnytstvo Staroho Leva [in Ukrainian].

Poyasnyuvalna zapyska do proiektu Zakonu Ukrainy vid 04.08.2023 № 9564. [Explanatory Note to the Draft Law of Ukraine dated August 4, 2023 No. 9564] [in Ukrainian]. https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42425

Rafeenko, V. (ed.) (2023). Viyna 2022. Schodennyky, eseyi, poeziia : antolohia. [War 2022. Diaries, essays, poetry : Anthology]. Vydavnytstvo Staroho Leva ; Nova Polscha [in Ukrainian].

Chekh, A. (2022). I'm a Ukrainian Soldier, and I've Accepted My Death. The New York Times, Aug. 30. https://www.nytimes.com/2022 /08/30/opinion /ukraine-soldier-war.html

Cole, S. (2023). War and Sensation. In A. Engberg-Pedersen & N. Ramsey (Eds.), War and Literary Studies (184-200). Cambridge UP.

Danner, M. (2016). Spiral: Trapped in the Forever War. Simon & Schuster.

Eliot, T. S. The Love Song of J. Alfred Prufrock. https://www.poetryfoundation.org /poetrymagazine/poems/44212/the-love-song-of-j-alfred-prufrock

Engberg-Pedersen, A., & Ramsey, N. (2023). Introduction: War, Literature, and the History of Knowledge. In A. Engberg-Pedersen & N. Ramsey (Eds.), War and Literary Studies (1-18). Cambridge UP.

Ganguly, D. (2023). War and Drones. In A. Engberg-Pedersen & N. Ramsey (Eds.), War and Literary Studies (261-277). Cambridge UP.

Groth, H. (2020). Literary Soundscapes. In A. Snaith (Ed.), Sound and Literature (pp. 135-153). Cambridge University Press.

Halliday, S. (2013). Sonic Modernity: Representing Sound in Literature, Culture and the Arts. Edinburgh UP.

Hastings, M. (2023, December 10). It's Not Just Ukraine and Gaza: War Is on the Rise Everywhere. Bloomberg. https://www.bloomberg.com /opinion/articles/2023-12-10/it-s-not-just-ukraine-and-gaza-war-is-on-the-riseeverywhere?utm_source=website&utm_medium=share&utm_campaign=copy

Holdefer, Ch. (2017). "Poo-tee-weet?' and Other Pastoral Questions. E-rea [En ligne], 14.2. http://journals.openedition.org/erea/5706

Mellor, L. (2012). Cityscape: The Bombed City in the Second World War. In F. Piette & M. Rawlinson (Eds). The Edinburgh Companion to TwentiethCentury British and American War Literature (456-464). Edinburgh UP.

Nelles, W. (1997). Frameworks: Narrative Levels and Embedded Narrative. Lang.

Picker, J. (2003). Victorian Soundscapes. Oxford UP.

Plokhiy, S. (2023). The Russo-Ukrainian War. Allen Lane.

Schafer, R. M. (1977). The Soundscape: Our Sonic Environment and the Tuning of the World. Rochester: Destiny Books.

Snaith, A. (2020). Introduction. In A. Snaith (Ed.), Sound and Literature (1-34). Cambridge UP.

Talebzadeh, A. (2023). Soundscape of War. The Journal of the Acoustical Society of America, 1 March, Vol. 153 (3 Supplement), A200.

Lilia Miroshnychenko, DSc (Philol.), Prof.

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

Abstract

"Vibrating in counterpoint of the roar of axes and artillery shells": city soundscape in war

Background. The article explores the sensory dimension of war since any war is an assault on the body and therefore on the senses (S. Cole). After February 22, 2022, Ukrainian cities have undergone metamorphosis from peace to war at different speeds and to varying degrees. Consequently, urban soundscapes have been significantly influenced by the new reality. City soundscape in war is not properly researched thus its study in the conditions of the russian-Ukrainian war has relevance and novelty which are not limited to the interest of Ukrainian academia. This article aims to define the key attributes of the transformed soundscapes of Ukrainian cities as well as identify specific literary representations of the sonorous experience of war.

The analysis of the acoustic environment, its dynamic and transforming power draws most on the theory of sound initiated by P. Murray Schaffer, and particularly on the methodology and terminology established within the literary sound studies by J. Picker, H. Groth, S. Cole, S. Halliday ect.

Results. "Distinctive sonic signatures" (S. Halliday's term) in city soundscapes of war include loud sounds of explosions, penetrating sounds of air-raid sirens, airdrones' whirring sounds. The sensorium of war also encompasses silence as an important attribute of the city soundscape. It has been proved that sounds not only destroy semantic structures but on the contrary become an integral factor in the process of meaning creation.

Conclusions. Literature serves as a space for 'recoding' the negative sounds of the city (as the sources of confusion, anxiety and anger) and generating new meanings of strength and resilience. In the works by Ukrainian writers L. Kostenko, S. Zhadan, O. Stepanenko, I. Vikyrchak, and A. Levkova -urban soundscapes are represented in both the immediacy/reportage of description and the symbolism of understanding the aftermath of war. As literature manifests, the feeling of terror from explosions and sirens of air alarms can be transformed into a means of empowerment to resist. The article also focuses on the phenomenon of traumatisation by sound and introduces the concept of "sonotorture".

Keywords: city soundscape, sound, sonotorture, war studies, contemporary Ukrainian literature, russian-Ukrainian war, English novel.

Размещено на Allbest.ru